Здійснено комплексний аналіз дискурсу сучасної англомовної сім'ї, який сформувався під впливом позалінгвальних змін другої половини XX ст. і якому притаманні залежна від статі, віку та сімейних ролей адресантно-адресатна конфігурація, широкий вибір комунікативних тактик, конфліктонебезпечні типові та новітні комунікативні ситуації, вищі вимоги до комунікативної компетенції мовців. Встановлено, що існує взаємовплив між фактором влада, традиційними та новими стереотипами та рольовою парадигмою сучасної сім'ї. Показано, що для сімейного спілкування у межах адресантно-адресатної конфігурації "ДРУЖИНА - ЧОЛОВІК" та "БАТЬКИ - ДИТИНА" характерним є паралельне застосування як конфронтативних (патріархальних), так і консенсусних (егалітарних) мовленнєвих засобів. Змодельовано типову для сімейного дискурсу конфліктонебезпечну комунікативну ситуацію "зрада", а також комунікативні ситуації, які набувають конфліктних ознак у сучасному житті ("сім'я на вихідні", "поповнення сім'ї").

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній лінгвістиці проведено комплексний аналіз мовленнєвої поведінки вікторіанської жінки, визначено прагмалінгвістичні особливості її дискурсу та набір типових для нього комунікативних ситуацій-стереотипів. Встановлено, що вікторіанська жінка як особистість є представником середніх/вищих класів, виразником вікторіанської ментальності, соціокультурних норм, носієм мовного стандарту епохи. Зазначено, що стереотипна мовленнєва поведінка вікторіанської жінки здійснюється у її дискурсі, де домінує принцип ввічливості: переважає позитивна ввічливість з пріоритетною стратегією стимулювання спільності інтересів; з негативних найбільш вживаною є стратегія запитання та ухильності. Визначено, що дискурс вікторіанської жінки включає ситуації: виявлення почуттів, світську бесіду, дискусії, плітки, флірт, розпорядження та повчання. Виявлено, що в екзостереотипі її мовленнєвої поведінки гендерний параметр має відносну значущість: позитивна ввічливість домінує в ситуаціях виявлення почуттів, світської бесіди і флірту; в інших випадках варіативність за ситуативним критерієм нейтралізується і залежить від моногендерного чи кросгендерного контексту спілкування.

  Скачати повний текст

Уперше у соціально-філософському контексті розглянуто мовний простір за умов міжнаціональних відносин. Створено концепцію стосовно системи "площинних" розподілів мови, обумовлених дією суспільства, висвітлено їх вплив на різні сфери життя та дільності людини. Висвітлено питання продукування мовним простором подвійної ідентифікації носіїв мови, що призводить до створення нової надетнічної спільноти. Розглянуто мовний простір у контексті його генезису й бази спілкування носіїв різної історичної пам'яті, яка впливає на простір культури та створює просторові системи, що реалізуються в мовно-культурних ситуаціях і визначають умови розвитку національної культури. Зазначено, що мовний простір є інтегральним феноменом, що відображає комунікативні відносини соціуму. Обгрунтовано, що розвиток мови титульної нації відбувається шляхом зв'язку соціальної трансформації суспільства та мовного простору. Запропоновано положення, що його інтеграційні процеси в поліетнічному соціумі продукують міжкультурну та міжмовну комунікації в регіональному просторі, що сприяють розвитку загальнодержавного мовно-культурного простору.

  Скачати повний текст

Розглянуто регулятивний вплив гендерно маркованих граматичних, лексичних та фразеологічних одиниць, що зареєстровані в англомовному публіцистичному дискурсі 70-х рр. XX ст. - початку XXI ст., на формування гендерного аспекту особистості його суб'єкта. Дослідження виконано у межах міждисциплінарної функціональної методології, що грунтується на діяльнісному підході щодо вивчення мовленнєвих явищ та інтегрує новітні досягнення функціонально-семантичної, комунікативно-прагматичної та когнітивної парадигм. Значення гендерно маркованої одиниці англійської мови подано як фрейм, здатний до "вбудовування" у фреймову мережу дискурсу, що використовує регулятивний потенціал гендерних еталонів і стереотипів і стимулює інференційні процеси у межах аксіологічних орієнтирів лінгвокультури. Доведено, що завдяки залученню до фрейму гендерно маркована одиниця функціонує у дискурсі як закодована у мовному знаку гендерно диференційована регулятивна настанова. На підставі результатів структурного, семантико-прагматичного та когнітивного аналізу гендерно маркованих одиниць граматичного, лексичного та фразеологічного рівнів, що вживаються у досліджуваному дискурсі, встановлено систему поведінкових настанов, задіяних у конструюванні гендерної ідентичності англомовного суб'єкта дискурсу. З'ясовано, що регуляція поведінки суб'єкта дискурсу чоловічої статі спирається на уявлення про нього як автономну соціальну особу, категоризовану за статусно-рольовими параметрами в ієрархії інституціональних структур англомовного соціуму. Властивості та поведінкові характеристики чоловіка кваліфіковано відповідно до його основної соціальної ролі добувача, що припускає активну соціальну позицію, орієнтовану на успіх. Виявлено, що регуляція поведінки суб'єкта дискурсу жіночої статі спирається на уявлення про неї як про залежну неавтономну реляційну особу, категоризовану стосовно чоловіка, з яким її пов'язують кровні, шлюбні чи суто сексуальні стосунки. Властивості та поведінкові характеристики жінки кваліфіковано відповідно до її основної соціальної ролі берегині домашнього вогнища, яка обмежує жінку сімейно-побутовою сферою.

  Скачати повний текст

Досліджено рекламний дискурс в електронних мас-медів України. Проведено соціологічне дослідження, за результатами якого з'ясовано загальні тенденції ставлення українського споживача до реклами, зокрема, до теле-, радіо- й Інтернет-реклами. Проаналізовано комунікативний характер реклами. Розглянуто форми передачі рекламного дискурсу, а також теоретичні аспекти та соціологічні дослідження впливу реклами на споживачів з урахуванням цілісності та взаємозв'язку всіх компонентів комунікативного процесу. Проаналізовано фактори комунікативної ефективності сучасної української теле-, радіо- й Інтернет-реклами. Розглянуто особливості їх впливу на споживача. Досліджено рекламне звернення в Інтернеті, а також аспект його реалізації у Всесвітній мережі. Увагу приділено найбільш поширеним рекламним носіям, а саме: банерам, обмінним мережам та пошуковим системам. Розглянуто E-mail маркетинг і особливості розвитку бренду як фактора реклами. Досліджено мережу Інтернет і взаємодію інтернет-реклами з користувачами.

  Скачати повний текст