Здійснено аналіз реклами як одного з визначальних механізмів конструювання символічного зв'язку між конс'юмеристськими практиками та гендерними ідентичностями. Розроблено й емпірично підтверджено авторську концептуальну схему виміру гендерних дискурсів реклами. Показано можливість її використання з метою цілісного аналізу змісту рекламних гендерних дискурсів і специфіки їх інтерпретації аудиторією. Відзначено, що дана схема охоплює модель структури та позиціювання домінуючих й альтернативних гендерних дискурсів і модель їх декодування аудиторією. Досліджено практику рекламної артикуляції цих гендерних дискурсів та особливостей їх сприймання й оцінювання різними гендерно-віковими групами.

  Скачати повний текст

Досліджено явища мас-медійної стереотипізації. На підставі метатеоретичного огляду загальнонаукових і галузевих підходів до вивчення стереотипів масової свідомості розроблено теоретико-методологічні засади аналізу цього феномена у контексті мас-медійної практики. Проаналізовано передумови, механізми, чинники утворення та функціонування стереотипів у медіасередовищі, охарактеризовано основні етапи творення стереотипів у мас-медіа. Наведено результати філогенетичного аналізу витоків стереотипізації. Досліджено зв'язок стереотипів, міфів та архетипів у медіадискурсі. Конкретні модуси стереотипізації інтерпретовано на прикладі функціонування медіатизованих етнорелігійних стереотипів і стереотипних репрезентацій образу науки у засобах масової комунікації.

  Скачати повний текст

Вперше у вітчизняній філософії систематично представлено трансцендентально-прагматичну теорію соціальних наук. Показано, що інтерсуб'єктивно чинне знання про суспільство уможливлене віртуальною чи актуальною участю дослідника в мовній грі досліджуваного об'єкта, де в методичний спосіб (за допомогою комбінації методів розуміння та пояснення) виявлено та перевірено домагання значущості в прагненні досягнути віртуального чи актуального порозуміння з об'єктом дослідження. Доведено, що трансцендентально-прагматичне граничне обгрунтування можливе тільки завдяки розкриттю апріорі аргументації в феноменологічному дослідженні домагань значущості й їх етичного змісту, що дозволяє одержати стійкі до перегляду моральні норми та масштаби критики. Розкрито ряд невирішених проблем, залишених по собі класичними теоріями соціальних наук періоду формування методологічної свідомості цих дисциплін, а також необхідність застосування для їх вирішення мовно прагматичного підходу, який покладено в основу запропонованого обгрунтування знання про суспільство.

  Скачати повний текст

На підставі системного, комплексного підходу проведено детальне дослідження проблеми свободи преси в філологічному, історико-філософському, правовому, морально-етичному, політико-економічному і психологічному аспектах. Розкрито суть поняття "свобода преси", запропоновано його визначення. Проаналізовано співвідношення та встановлено причинно-наслідковий взаємозв'язок, подібність і відмінність значень таких споріднених понять, як "свобода преси", "свобода вираження поглядів", "свобода думки", "свобода слова", "свобода ЗМІ", "свобода ЗМК (засобів масової комунікації)", "свобода масової інформації", "свобода інформації", "свобода друку", "свобода видавничої діяльності", "свобода журналістської діяльності", "свобода журналістської творчості". Вперше виділено чотирнадцять аспектів проблеми свободи преси й охарактеризовано сутність кожного з них.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію нової гендерної моделі, яка виникає в інтернет-комунікації. Описано її вплив на розвиток гендерних відносин в Україні за умов формування інформаційно-комунікативного суспільства. Показано, що дана модель розвивається за чотирма напрямами: патріархатним, біархатним, унісексистським, множинним. Визначено, що поява даних нових гендерних практик ініціює перегляд моделі функціонування гендерних відносин у суспільстві. З'ясовано, що у інформаційно-комунікативному суспільстві виразніше окреслюються тенденції руйнування соціально-економічного патріархату з одночасним посиленням культурного патріархату. Досліджено, що дані тенденції підсилюють суперечливість та неоднозначність функціонування гендерної моделі в просторі інтернет-комунікацій, що впливає й на розвиток гендерних відносин в інформаційно-комунікативному суспільстві, збільшуює їх конфліктність.

  Скачати повний текст

Вперше в українській соціальній комунікативістиці запропоновано теоретичну модель блогу, за допомогою якої виокремлено блоги з-поміж інших аматорських медіа-завантажень мережі інтернет. Досліджено рису "медійність" і психолінгвістичні характеристики блогу. Удосконалено положення про основні підходи до утворення текстів блогів як форми публістичної комунікації. Приділено увагу положенням про еволюцію блогів від епістолярних до дигітальних жанрів, специфіку відображення навколишнього середовища й особливості картини світу користувачів, відображення власного "Я" у блогах і про функціонування в нерозривній єдності в блогосфері синтезу картини й образу світу блогера.

  Скачати повний текст

Досліджено політологічні аспекти інформаційного розвитку сучасної України у світовому контексті. На підставі аналізу західних теорій та вітчизняних наукових здобутків щодо з'ясування проблеми інформаційного розвитку сформовано й уточнено понятійно-категоріальний апарат для політологічного розуміння ролі інформації як ефективного засобу модернізації українського суспільства. Розглянуто політологічні підходи щодо поняття та феномену інформаційного суспільства, розкрито характер та потреби розширення національного інформаційного поля у перехідний період. З'ясовано стан і визначено основні напрями інформаційного розвитку за умов політичної трансформації суспільства. Зазначена система є важливим чинником впливу на рівень національної безпеки, збереження інтелектуального потенціалу держави, демократизації українського суспільства. Здійснено аналіз інформаційної політики, розглянуто проблеми взаємодії суспільства і влади, визначено основні напрями забезпечення політичного процесу шляхом застосування нових інформаційних технологій. Встановлено вплив інформації на розширення ступеня відкритості суспільства та свободи особистості. Запропоновано новий підхід щодо розуміння процесу інформатизації як основи моделювання та прогнозування суспільно-політичної діяльності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено дослідження особливостей використання спеціалізованих Інтернет-сайтів вищих навчальних закладів як інноваційних каналів комунікації за умов локалізації іформаційних потоків. На підставі використання теорії соціальних змін Т.Парсонса розглянуто процес переходу України до інформаційного суспільства. Встановлено, що його основними формотворчими елементами є інформаційний простір і сфера освіти, виявлено їх взаємозалежність і взаємообумовленість. Проаналізовано специфіку розвитку інформаційного простору, обумовлену його ключовою роллю у процесі формування в Україні суспільства нового типу. Показано, що своєрідну основу, фундамент для його побудови забезпечує інтенсивний розвиток освіти у період активізації інформаційних потоків. Визначено функціональну структуру спеціалізованих Інтернет-сайтів вітчизняних ВНЗ, одним з пріоритетних завдань яких є реалізація інформаційного потенціалу навчального закладу. На підставі результатів проведеного дослідження підтверджено недостатній рівень розвитку Інтернет-сайтів ВНЗ України та відзначено деформацію заданої поліфункціональності.

  Скачати повний текст

Розвинуто концептуальні підходи і визначено категорії та поняття, які стосуються формування позитивного іміджу органів державного керування у сучасному українському суспільстві. Удосконалено підхід щодо застосування новітніх інформаційних технологій у діяльності органів державного керування та доведено доцільність впровадження до практики даних органів форм і методів паблік рилейшнз як ефективного механізму формування іміджу органів державної влади, який уможливлює реалізацію принципу відкритості та прозорості державного керування, зростання рівня підтримки дій державної влади з боку населення. Визначено напрями формування позитивного іміджу зазначених органів за допомогою створення моделі комунікативного простору, яка грунтується на ефективному прямому і зворотньому зв'язку з населенням та системному дослідженні громадської думки. На підставі наукового аналізу існуючої практики зв'язків органів державного керування з громадськістю внесено пропозиції та рекомендації щодо створення спеціальних підрозділів у системі державного управління та технологій конструювання позитивного корпоративного іміджу державної влади в Україні.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження Інтернет-представництв як комунікативного ресурсу державного управління. Проаналізовано теоретико-методологічні підходи до соціологічного аналізу мережних комунікацій. Описано вплив Інтернет-технологій на політичне життя. Досліджено напрями соціально-політичних змін у зв'язку з поширенням мережних комунікацій. Уточнено специфіку функціонування державного управління в період активізації інформаційних потоків. Розглянуто інформаційно-комунікативний аспект розвитку "електронного уряду". Наведено визначення поняття "Інтернет-представництво органів влади", установлено їх цілі та сутнісні характеристики. Розроблено систему показників емпіричного виміру ефективності Інтернет-представництв, що була застосована для виділення комунікативних моделей офіційних веб-сайтів органів влади. Виявлено динаміку інформатизації ураїнського суспільства та її вплив на вирішення проблеми цифрової нерівності. Доведено, що Інтернет не є розповсюдженим засобом професійної взаємодії українських держслужбовців з населенням.

  Скачати повний текст

Розроблено методологічні засади аксіологічного моделювання мас-медійної інформації (ММІ), яка розглядає журналістський текст з позиції комунікації та когніції одночасно. Встановлено, що основна ідея концепції полягає в тому, що текст постає як системно-структурна та смислова організація, що актуалізує ціннісні смисли повідомлення. Структурна організація виявляється через аксіологічні моделі, а смислова - через концептуальні утворення, що наповнюють дані моделі в процесі творення тексту. Запропоновано типологію аксіологічних моделей ММІ, виявлено парадигму оцінних текстів. Розроблено нову методику концептуального аналізу шляхом аналізу найчастотніших аксіологічних моделей ММІ, охарактеризовано стан вітчизняної медійної аксіосфери.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальну проблему соціалізації студентської молоді засобами масової комунікації. Визначено особливості даного процесу, показано роль і місце мас-медіа в його реалізації. Розкрито сутність і специфіку засобів масової комунікації як особливого інституту соціалізації. Обгрунтовано педагогічні засади, що забезпечують ефективність процесу соціалізації студентської молоді засобами масової комунікації, якими є медіа-освіта студентства у контексті соціалізації, педагогічна підтримка спілкування студентської молоді з засобами масової комунікації. Основним критерієм ефективності застосування обгрунтованих педагогічних засад визначено соціальність студентів як сукупність трьох компонентів - когнітивного, емоційно-ціннісного та практично-діяльнісного.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив глобалізації комунікаційного простору на процеси національної ідентифікації в посткомуністичному світі, проаналізовано ідеологічну природу глобалізації, висвітлено особливості сучаснуої геоінформаційної ситуації та специфіки інформаційної мобільності нації за посткомуністичних умов. Аргументовано, що глобалізація не базується на якісно новій ідеології, а є продовженням інформаційного, політико-економічного впливів відносних переможців у "холодній війні", які сьогодні є лідерами комунікаційної революції. Доведено, що слабкість інформаційного поля нації зумовлена не тільки політикою інфоциду, але й специфікою геоінформаційної ситуації, в якій комунікаційний простір розподіляється на сфери підпорядкування інформаційно розвинутим країнам і транснаціональним корпораціям. Значну увагу приділено впливу нових комунікаційних умов, зокрема, гіпертекстового характеру інформаційного процесу на його зміст, макротексти, які дають ідентифікаційний код для цілісного розуміння суті людини в національному та всесвітньому вимірах. Досліджено основні способи семантизації з використанням національних засобів масової інформації.

  Скачати повний текст

Досліджено соціальну специфіку інформаційної нерівності за умов формування інформаційного суспільства. Інформатизацію суспільства розглянуто як макросоціальний процес. Досліджено соціальні наслідки впровадження інформаційно-комунікаційних технологій. Розглянуто суб'єкти й об'єкти формування інформаційного суспільства за умов глобалізації, охарактеризовано його сучасний стан в Україні. Проаналізовано існуючі моделі інформаційного суспільства. Досліджено інформаційну нерівність на макро-, мікро- та мезорівні, описано її структуру, в якій виділено й охарактеризовано цифрову нерівність як важливий елемент інформаційної нерівності. Розроблено механізм подолання інформаційної нерівності. Визначено основні завдання соціальної політики в Україні й обгрунтовано шляхи подолання проблеми інформаційної нерівності за умов формування інформаційного суспільства.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження змісту і структури новин у пресі та на телебаченні України на трьох рівнях: загальнометодологічному, методично-операціональному, а також на емпіричному рівні, на якому теоретичні установки й обгрунтовані методичні підходи було реалізовано в процедурах збору, обробки й інтерпретації первинної соціологічної інформації. Виявлено механізми трансформації подій у повідомлення. Розглянуто тенденції гомогенізації змісту повідомлень під впливом комерціалізації й деполітизації новин в Україні.

  Скачати повний текст

Проведено соціальне дослідження специфіки кібервіртуального простору як компонента соціального простору. На підставі використання просторово-часового концепту розроблено теорію кібервіртуальності. Розкрито соціологічний зміст термінів "кібервіртуальність" та "кібервіртуальний простір". Визначено ознаки соціально-просторових перетворень, спричинених кібервіртуальністю. Розкрито сутність кібервіртуальних спільнот та кібервіртуальної особистості. Проведено моделювання кібервіртуального простору як соціально-просторового виміру, через означення його структуроутворюючих засад, принципів функціонування, форм і типів складових компонентів й рекурсивності соціально-просторових ознак кібервіртуальності та реальності. Розглянуто соціально-технологічний аспект кібервіртуальності.

  Скачати повний текст

Досліджено феномен кіберкультури в інформаційно-технологічному відтворенні соціуму. Висвітлено стан наукової розробки цієї проблеми. Розкрито суть і зміст поняття "кіберкультура". Обгрунтовано концептуальний підхід, який дозволяє здійснити соціологічний аналіз феномену кіберкультури. На підставі результатів соціологічного дослідження доведено, що ціннісно-нормативні системи є найбільш виразними характеристиками кіберкультури. Випускників загальноосвітніх шкіл, орієнтованих на кіберкультуру, у цьому аспекті вирізняє значущість базової цінності - "цікавої роботи", яка посідаймає перше місце у ранговій шкалі, а також специфіка інструментальних цінностей - "упевненість у собі", "самостійність", "свобода" на відміну від традиційних цінностей "здоров'я", "миру та спокою в країні", "щасливого сімейного життя", "матеріального благополуччя", "хороших і вірних друзів". Оптимальні за раціональністю установки осіб, орієнтованих на кіберкультуру, відображають логіку мислення та спосіб дії інформаційного суспільства, що формується, і підтверджують гіпотезу про вплив кіберкультури на характер суспільних відносин.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження глобального новинного дискурсу на прикладі англомовних інтернет-медіа США, Великобританії, Індії й Австралії. Розглянуто специфіку інтернету як глобального соціокомунікативного середовища. Проаналізовано тенденції медіаглобалізації, що домінують у світових новинних мас-медійних організаціях за умов сучасного інформаційно-комунікаційного суспільства: процеси комерціалізації й концентрації, інтеграції та глокалізації. Розкрито поняття конвергентності новітніх медіа шляхом детального розгляду диджиталізації та мобілізації мережевих новин, способів залучення інструментарію громадянської журналістики до їх створення. Вивчено контент он-лайн-новин і досліджено смаки користувачів англомовних веб-медіа, завдяки чому сформульовано поняття "глобальні новини" та визначено ключові атрибути глобального новинного дискурсу.

  Скачати повний текст