Запропоновано шляхи інституалізації соціологічної інформації щодо стану громадської думки через законодавчу та розпорядчу діяльність органів державної влади. Акцентовано увагу на особливостях залучення громадськості до процесу прийняття рішень. Висвітлено інституалізацію громадської думки в процесі прийняття рішень, законодавчому визначенню та затвердженню реальної можливості громадськості приймати участь під час вирішення державною владою їх проблем будь-якого характеру. Досліджено громадську думку державних службовців.

  Скачати повний текст

Розвинуто концептуальні підходи і визначено категорії та поняття, які стосуються формування позитивного іміджу органів державного керування у сучасному українському суспільстві. Удосконалено підхід щодо застосування новітніх інформаційних технологій у діяльності органів державного керування та доведено доцільність впровадження до практики даних органів форм і методів паблік рилейшнз як ефективного механізму формування іміджу органів державної влади, який уможливлює реалізацію принципу відкритості та прозорості державного керування, зростання рівня підтримки дій державної влади з боку населення. Визначено напрями формування позитивного іміджу зазначених органів за допомогою створення моделі комунікативного простору, яка грунтується на ефективному прямому і зворотньому зв'язку з населенням та системному дослідженні громадської думки. На підставі наукового аналізу існуючої практики зв'язків органів державного керування з громадськістю внесено пропозиції та рекомендації щодо створення спеціальних підрозділів у системі державного управління та технологій конструювання позитивного корпоративного іміджу державної влади в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено поняття побоювання населення щодо міліції як не тільки індивідуально-психологічного, але й соціального феномену, визначено місце та роль цих побоювань, а також зміст, характер, способи та особливості їх поширення в громадській думці. Побоювання розглянуто як становлення людини до небезпечних ситуацій, тобто як знані страхи, що не обов'язково супроводжуються переживаннями емоцій. Побоювання щодо міліції досліджено не як окреме явище, а як складову повсякденного знання певних соціальних груп, структурованого в соціальні уявлення про міліцію. Розроблено практичні рекомендації щодо зменшення побоювань шляхом удосконалення інформаційної, організаційно-управлінської та кадрової політики органів внутрішніх справ України.

  Скачати повний текст

Розроблено структурно-діяльнісну концепцію дискурсу як соціального явища, що має подвійну природу. Здійснено аналіз соціальних теорій мови та дискурсу, на базі якого сфомульовано й аргументовано концепцію розуміння дискурсу як структурно-діяльнісного соціального феномену, що складається з мови та соціального контексту її застосування. Відзначено, що базовими характеристиками дискурсу є декларативність і маніпулятивна спрямованість. Декларативність дискурсу розглянуто у двох аспектах, зокрема, дискурс може бути декларативним у значенні семантичної спустошеності свого мовного рівня, відсутності або порушенні зв'язку між мовним і контекстним рівнями. Дискурс також є декларативним у певному значенні - спрямованості на активізацію відповідної властивості свідомості, здатності акцентувати увагу вірогідної аудиторії лише на формальному, номінальному аспекті дискурсу. Здійснено емпіричний аналіз дискурсу, що міститься в офіційній українській пресі та програмах кандидатів у народні депутати та доведено, що сучасний політичний дискурс України є декларативним і має високий ступінь маніпулятивної спрямованості. Запропоновано методи обмеження декларативності дискурсу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проаналізовано розвиток зв'язків неурядових організацій України з громадськістю як фактор громадянського суспільства. Досліджено сутнісні характеристики даних комунікацій, розглянуто неурядові організації як суб'єкт зв'язків з громадськістю. Узагальнено результати досліджень цієї проблематики в Україні. Проаналізовано емпіричні дані проведеного експертного опитування. Виділено причини залучення PR-фахівців до діяльності неурядових організацій. Визначено ступінь необхідності використання PR-технології для зовнішнього та внутрішнього розвитку даних організацій. Виявлено рівень розповсюдження моделей їх комунікаційних зв'язків з громадськістю.

  Скачати повний текст