Висвітлено теоретико-методологічні засади соціологічного вивчення соціального статусу особи з обмеженими можливостями (ОМ). Визначено чинники та складові соціального статусу осіб з ОМ. Показано, що освітньо-професійний статус осіб з особливими потребами є визначальним в системі статусів осіб з ОМ. Зазначено, що відносини суспільства з такими особам складалися в межах таких моделей: опіки, соціальної ексклюзії та соціальної інклюзії. Розкрито місце та роль інклюзивної університетської освіти у формуванні та підвищенні соціального статусу осіб з ОМ. Виявлено університетські засоби, які сприяють інтеграції осіб з ОМ в сучасний соціум. Визначено механізми та чинники, що обумовлюють процес одержання якісної інклюзивної університетської освіти особами з ОМ за умов сучасного університетського комплексу.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми формування та вибір життєвих стратегій молоді з функціональними обмеженнями здоров'я. Вперше обгрунтовано професійно-орієнтовану життєву стратегію студентської молоді з функціональними обмеженнями здоров'я та визначено фактори, що її зумовлюють. Висвітлено дискримінаційний характер соціокоду особи з інвалідністю як структурного компоненту формування її життєвих стратегій з урахуванням обмежених можливостей в процесі реалізації її особливих потреб. Вдосконалено поняття "життєві стратегії", "інклюзія", "адаптація молоді з функціональними обмеженнями". Визначено специфіку соціальної адаптації молоді з функціональними обмеженнями здоров'я, а також позитивну динаміку у ставленні здорового оточення до осіб з інвалідністю у континуумі від дискримінації до сприйняття на рівних правах. Розкрито поняття "інтеграційно-адаптаційний потенціал особи", яке позначає сукупність психофізичних, соціокультурних, економічних та інших ресурсів особи. Надано принцип аксикреації з метою підвищення самооцінки, комунікабельності, соціальної компетентності осіб з вадами здоров'я.

  Скачати повний текст

Досліджено механізм сучасної міжпрофесійної мобільності фахівців із вищою освітою у структурі приватної економіки. Запропоновано теоретичний підхід щодо вивчення індивідуальної міжпрофесійної мобільності як процесу кризи і руйнації попередньої соціально-професійної ідентичності та конструювання нової. Наведено поняття професійної ідентичності, проаналізовано механізм формування та подано класифікацію її видів за низкою якісних ознак. На підставі аналізу біографічних даних виявлено типи особистості відповідно до особливостей мотивації мобільності, а також типи адаптації суб'єкта переміщення до нової професії. Апробовано методологічний підхід із застосуванням методу історії життя, який використовується у вітчизняній соціології мобільності вперше.

  Скачати повний текст

Удосконалено соціологічний підхід щодо аналізу творчості особистості у контексті особистісно-діяльнісної концепції освіти. Сформульовано визначення поняття "творчий потенціал особистості студента", що розглядається як динамічне структурно-рівневе утворення, яке відображає міру можливостей реалізації творчих сил особистості у навчальній та майбутній професійній діяльності, що виступає як єдність та взаємозв'язок мотиваційно-особистісного, інтелектуально-змістовного та процесуально-діяльнісного компонентів. Вперше у вітчизняній соціології визначено структурно-змістовні характеристики творчого потенціалу особистості студента, що формуються у процесі виконання науково-дослідних робіт, зокрема, розкрито сутність методології наукового дослідження та дослідницьких умінь, пізнавального інтересу, самостійності та продуктивності дослідницької діяльності, за показниками яких визначають низький (відтворювальний), середній (перетворювальний) та високий рівень можливостей реалізації творчих умінь. Вперше розроблено соціологічні критерії та індикатори виміру рівня творчого потенціалу особистості студента, що формується засобами науково-дослідної роботи. Уточнено уявлення про роль науково-дослідної роботи як засобу розвитку творчого потенціалу майбутніх фахівців, розкрито можливості реалізації есенціалістського принципу у системі науково-дослідної роботи студентів. Розроблено методику поетапного розвитку та реального втілення творчого потенціалу особистості студента у процесі виконання науково-дослідних робіт. Сформульовано вимоги щодо організації творчо-розвивального середовища як умови розвитку творчої активності майбутнього фахівця. Показано, що творчий потенціал максимально розвивається у системі взаємодії освітнього середовища, особистісно-стверджувальної ситуації та евристичних складових особистості студента.

  Скачати повний текст

Визначено особливості потреби влади, які впливають на формування політичної свідомості студентів. Встановлено, що потреба влади є складним мотиваційним утворенням, що формується з двох компонентів - потреби домінування та потреби підпорядкування, які пов'язані з базовими потребами особистості. Доведено, що потреба домінування та потреба підпорядкування як компоненти потреби влади впливають на сприймання та розуміння студентами політичних явищ і власного місця у громадсько-політичній сфері. Проаналізовано провідні підходи у психології щодо вивчення й трактування особистісної потреби влади та політичної свідомості особистості. Розроблено й апробовано емпіричну модель дослідження зв'язку особистісної потреби влади та політичної свідомості. Емпірично вивчено структуру потреби влади та її зв'язок з базовими потребами. Розроблено психодіагностичний інструментарій дослідження політичної свідомості молоді. Доповнено систему навчально-виховних заходів у межах громадянської й політичної освіти молоді, які сприяють розвиткові навичок конструктивної громадсько-політичної взаємодії, оцінки громадсько-політичних інституцій і відповідального ставлення особи до перебування у чинному правовому полі. Визначено особливості політичної свідомості студентів, обумовлені потребою влади.

  Скачати повний текст

У межах соціологічного підходу розглянуто поняття та суть категорії "інноваційна активність" і ряд понять, що узгоджуються з ним. Визначено інноваційну активність як якісну характеристику особистості студента, інновації в освіті - як один з видів соціальних інновацій. Проаналізовано нові освітні технології, що детермінують розвиток інноваційної активності студентів. За результатами емпіричних досліджень вперше одержано дані про форми прояву та напрямки розвитку інноваційної активності студентської молоді. Проведено типологічний аналіз студентства за рівнем інноваційної активності, на підставі якого виділено групи високого, середнього та низького рівня активності. За результатами дослідження розроблено низку пропозицій щодо вдосконалення розвитку інноваційної активності студентства за умов сучасних вищих навчальних закладів (ВНЗ) і розгортання соціальних технологій на різних управлінських рівнях - організації, регіону, держави.

  Скачати повний текст

Досліджено самозайнятість, яка роглядається як тип економічної поведінки. На основі системного аналізу охарактеризовано інституціональні передумови становлення, принципи функціонування та чинники розвитку цього соціального явища. Характерною ознакою самозайнятості є самокерованість, яка поєднує в собі активність та уміння організовувати свою економічну діяльність, знаходити вихід у різних ситуаціях, використовувати мережу соціальних зв'язків. Однією з передумов, що формує схильність до самозайнятості, є економічна активність особистості (вияв індивідуальності, самореалізації, рівень економічної взаємодії з зовнішнім середовищем). Досліджено специфіку самозайнятості та стратегій економічної поведінки на регіональному рівні. Вона реалізується через конкретні форми включення економічно активного населення в трудову діяльність. З'ясовано, що найоптимальнішим проявом самозайнятості є підприємницька поведінка та діяльність. Розглянуто напрямки оптимізації самозайнятості в сучасному українському суспільстві.

  Скачати повний текст

Здійснено розробку комплексної моделі соціологічного портрету сучасного студента, яка характеризується новизною, теоретичною та практичною значимістю. Розглянуто основні теоретичні здобутки у вивченні соціологічного портрету сучасного студента. Визначено головні соціологічні характеристики сучасного студента, які формуються за основними напрямами його життєдіяльності. Констатовано головні зміни в духовній сфері молоді та студентів, що відбулись від часу проголошення незалежності та до наших днів. З'ясовано характерні лінії соціологічного портрету сучасного студента, які знаходяться на межі балансу між високим позитивом і досить потужною загрозою негативізму. Розглянуто питання забезпечення його позитивної динаміки, яка вимагає прийняття та реалізації сучасної, що відповідає реаліям дня та перспективам розвитку державної молодіжної політики.

  Скачати повний текст

Теоретично осмислено суть специфіки соціалізації учнівської та студентської молоді, що вчиться за умов трансформаційних процесів у сучасному українському суспільстві. Розглянуто соціально-економічні умови як провідний чинник соціальної адаптації та інтеріоризації молоді, що навчається, а також особливості впливу агентів соціалізації на процес соціального становлення молоді за умов трансформації суспільства. Визначено особливості механізму соціалізації молоді, у період зміни суспільних цінностей. Виділено основні соціально-психологічні принципи взаємовідносин молоді з іншими соціальними групами, а також взаємозв'язок внутрішніх і зовнішніх чинників соціалізації молоді. Здійснено типологізацію моделей соціалізації сучасної української молоді.

  Скачати повний текст

Проведено соціологічне дослідження сутності, форм прояву та факторів феномену професійної маргінальності студентства. Проаналізовано концептуальні засади аналізу явища маргінальності, охарактеризовано його структурні елементи, передумови та соціальні наслідки для соціальної групи й індивіда. Розроблено модель багатовимірного соціального простору, горизонтальний і вертикальний зріз якої дозволяє виявити групи, що є найбільш віддаленими від володіння капіталом поля, а отже, найбільш маргіналізовані. Запропоновано типологію форм прояву маргінальності у соціальному житті. Сформульовано визначення феномену професійної маргінальності студентства. Описано моделі зміни рівня професійної маргінальності студентів, на базі яких розроблено типологію студентської групи. Запропоновано й апробовано методику конкретно-соціологічного дослідження явища професійної маргінальності студентства. Доведено, що дане явище піддається емпіричному виміру. Наведено рекомендації, щодо підвищення ефективності профорієнтаційної функції ВНЗ.

  Скачати повний текст