Вивчено вперше у підлітків клініко-інструментальну характеристику кардіопатії, обумовлену малими структурними аномаліями серця, їх структуру, частоту, морфофункціональні особливості, стан кардіогемодинаміки, типи центральної гемоциркуляції, реакції на фізичне навантаження, біоелектрична, механічна активність міокарда, у частини пацієнтів - в катамнезі. Встановлено часте сполучення такої кардіопатії з екстракардіальними стигмами дизембріогенезу сполученої тканини. Виявлено фактори, які негативно впливають на виникнення порушень ритму серця, проведено порівняльний аналіз ехокардіографічних показників із здоровими однолітками, а також в двох групах - з одиничними й множинними аномаліями, показано несприятливий вплив останніх на об'єми порожнини серця, скорочувальну і насосну його функції. Встановлено в катамнезі у більшості підлітків стабільність змін інструментальних показників, майже у третини - їх погіршення, обгрунтовано необхідність диспансерного спостереження таких пацієнтів у кардіолога.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено поліпшенню діагностики уражень перикарда у дітей з пневмонією на основі розробки комплексу клініко-лабораторно-інструментальних критеріїв. Реактивний перикардид на фоні пневмонії виявлено у 6,19% дітей віком від 1 місяця до 14 років, переважно з обтяженим преморбідним фоном, які часто і тривало хворіли на ГРВІ, мали хронічні осередки інфекції. Реактивний перикардид поєднується з ураженням міокарда у 30,19% хворих, реактивним панкреатитом - у 26,42%, плевритом - у 30,19%, полісерозитом - у 7,55%, частіше (у 75,47%) він розвивався у хворих двосторонньою осередковою пневмонією. Клінічні, електрокардіографічно та ехокардіографічно виявлені порушення кардіогемодинаміки, ішемічні зміни у міокарді залишались стабільними протягом 2 - 3 тижнів і починали зникати за 3 - 4 місяці. У таких хворих відзначено стійке підвищення рівня циркулюючих імунних комплексів з вираженою диспротеїнемією.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню стану серцево-судинної системи у дітей з функціональними серцевими шумами у віці 3-15 років. На підставі аналізу поглибленого клініко-інструментального дослідження (ЕКГ, ФКГ, ЕхоКГ, ВЕМ, вивчення вегетативного статусу) установлено, що функціональні серцеві шуми виникають на несприятливому преморбідному фоні, при розвитку вегетативних дисфункцій, обмінно-трофічних зрушень в міокарді, що приводить до порушень скорочувальної і насосної функції серцевого м'язу і зниженню толерантності до фізичного навантаження. У дітей з мікроаномаліями серця установлені достовірні зміни показників обміну сполучної тканини і клітинного імунітету. Доведена спроможність постановки клінічних діагнозів міокардіодистрофії різної генези, вегетативної дисфункції різного типу або їх поєднання у обстежених дітей. Розроблені програма і алгоритм обстеження дітей з функціональними серцевими шумами, диспансерного нагляду і комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання прогресуванню виявлених змін.

  Скачати повний текст

Обстежено 110 дітей віком до 15 років, хворих на кардіоміопатію (КМП). Серед них - 41 хворий на гіпертрофічну кардіоматію (ГКМП), 54 - дилатаційну кардіоміопатію (ДКМП) і 15 - на фіброеластоз ендокарда (ФЕ). Проведено поглиблене клініко-анамнестичне та інструментальне обстеження хворих і з'ясовано варіанти перебігу захворювання. Установлено критерії діагностики та диференційної діагностики КМП у дітей раннього віку. У 37,2 % хворих зафіксовано несприятливий перебіг захворювання. За результатами поглибленого патоморфологічного дослідження з застосуванням гістохімічних та імуноморфологічних методів зроблено висновок, що різні форми КМП у дітей раннього віку є фетопатією, яка мала розвиток внаслідок впливу несприятливих факторів на плід у різні періоди онтогенезу.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання обгрунтування та впровадження у практику лікарського контролю за медичними критеріями управління спортивним тренуванням юних спортсменок-легкоатлеток, які тренуються на витривалість, за показниками функціонального стану серця та тиреоїдної системи. Проведено динамічні спостереження за станом основних морфологічних, функціональних параметрів і біоелектричної активності серця та тиреоїдної системи у дівчаток віком 11-16 років протягом пубертатного і власне пубертатного періодів на всіх етапах багаторічної спортивної підготовки. Проаналізовано особливості стану центральної гемодинаміки, величини основних морфологічних параметрів лівого шлуночка серця, показники досліджень електрокардіографії та плазмової концентрації гормонів тиреоїдної системи, кореляційні взаємовідношення гормонів щитовидної залози і тиреотропіну з основними параметрами серця у дівчаток-спортсменок з урахуванням темпів статевого дозрівання і фаз оваріально-менструального циклу для визначення особливостей формування функцій, що вивчаються, під впливом занять спортом. Розроблено медичні критерії корекції тренувального процесу.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання удосконалення діагностики кардіоміопатії на підставі вивчення клініко-інструментальних особливостей її перебігу та розробки диференціально-діагностичних критеріїв крадіоміопатії у дітей. Проведено комплексне дослідження стану серцево-судинної системи дітей, хворих на кардіоміопатію, кардит і міокардіодистрофію, за допомогою неінвазивних методів. Визначено характерні електрокардіографічні зміни у дітей, хворих на гіпертрофічну кардіоміопатію - порушення процесу реполяризації, внутрішньошлуночкові блокади, патологічні зміни зубця Q і шлуночкову екстрасистолію. Встановлено характер морфофункціональних змін міокарда у дітей, хворих на кардіоміопатію. Визначено тип центральної гемодинаміки та його залежність від морфологічного типу кардіоміопатії. Розроблено й апробовано за амбулаторних і стаціонарних умов клініко-математичну модель діагностики кардіоміопатії. Встановлено діагностичну цінність алгоритму та протоколів диференціальної діагностики кардіоміопатії, розроблених на базі запропонованої математичної моделі.

  Скачати повний текст

Вивчено стан центральної гемодинаміки у разі дифтерії та дифтерійного міокардиту (ДМ) в дітей, удосконалено діагностику та патогенетичну терапію ДМ. Встановлено, що стан центральної гемодинаміки визначається ступенем тяжкості дифтерійної інфекції та ДМ. У разі дифтерії найбільш сприятливим запропоновано вважати гіперкінетичний варіант гемодинаміки, оскільки у випадку даного варіанта не розвиваються ускладнення з боку серця. Визначено додаткові критерії тяжкості дифтерійного міокардиту в дітей. До комплексної терапії дітей, хворих на ДМ, доцільно включати "Мілдронат" - кардіометаболічний препарат з позитивною інотропною дією на міокард, а також стероїдні та нестероїдні протизапальні засоби.

  Скачати повний текст

Викладено клінічні дані, імунологічні показники та результати дослідження системи ліпоперекисів-антиоксидантів у дітей, хворих на неревматичний кардит. Встановлено особливості порушення гомеостазу у дітей, які часто хворіють. Запропоновано лікувально-реалібітаційні заходи з використанням тіотриазоліну, позитивний вплив якого позначається на імунній системі, стані перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) і активності антиоксидантної системи. З'ясовано, що регресія ознак запалення міокарда відбувається на тлі порушень показників імунітету, стабілізації ПОЛ і антиоксидантного захисту.

  Скачати повний текст

Встановлено прогностичні критерії розвитку загрозливих для життя станів у новонароджених у ранньому неонатальному періоді, зумовлених перенесеною перинатальною гіпоксією. Доведено низьку прогностичну значимість ступеня важкості асфіксії у пологах для розвитку критичних станів у перші три доби життя. Розкрито деякі патогенетичні механізми розвитку гіпоксичного пошкодження серця на основі клінічних та інструментальних методів обстеження хворих, а також гістологічних та ультраструктурних досліджень серцевої тканини новонароджених, що померли внаслідок ускладнень перинатальної гіпоксії. Зазначено, що кардіальна дезадаптація розвивається як персистуючий фетальний кровообіг або субендокардіальна ішемія, або порушення ритму й провідності. Патофізіологічно обгрунтувано принципи інтенсивної терапії гіпоксичних уражень серцево-судинної системи.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне дослідження та порівняльний аналіз даних щодо функціонування вегетативної нервової системи, психоемоційний статус і функціональний стан серцево-судинної системи у дітей з різними формами пролапсу мітрального клапана (ПМК). Виявлено, що на тлі вихідної симпатокотонії та високого рівня тривожності для дітей з первинним ПМК характерно зниження адаптаційно-пристосувальних механізмів (АПМ) і надмірне вегетативне забезпечення, а для дітей з вторинним ПМК - напруженням АПМ, недостатнє вегетативне забезпечення та більш виражена дизадаптація унаслідок хвороби з втратою соціальних орієнтирів. Вперше у дітей з ПМК виявлено початкову стадію діастолічної дисфункції. Встановлено гіповолемічний тип центральної гемодинаміки та зниження швидкості відкриття передньої стулки мітрального клапана, а також збільшення половини градієнта тиску мітрального кровотоку, більш виражене у дітей з гемодинамічно значимими формами ПМК та явищами міксоматозної дегенерації стулок мітрального клапана. Розроблено метод ранньої діагностики первинного ПМК з використанням функціональної проби з фуросемідом. Запропоновано та апробовано за умов стаціонару схему комплексного лікування дітей з ПМК, у якій вперше застосовано препарат метаболічної спрямованості "Неотон" (креатин-фосфат). Доведено, що нормалізація вегетативного гомеостазу та покращання показників систолічної й діастолічної функцій міокарда та біоенергетичного стану організму сприяють зменшенню ступеня ПМК.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного обстеження дітей з незапальними ураженнями міокарда тонзилогенного генеза встановлено залежність скарг хворого та виразності клінічних проявів захворювання від ступеня дезадаптації організму. Виявлено відмінності у спрямованості метаболічних та імунних порушень залежно від фази дезадаптації. Запропоновано концепцію патогенетичних механізмів, на підставі якої встановлено причини збереження або прогресування незапального ураження міокарда після санації носоглотки. Зазначено, що дана розробка є теоретичною базою нового підходу щодо лікування та реабілітації хворих незапальними ураженнями міокарда тонзилогенного генеза, розроблено класифікацію дезадаптацій за даної патології. Обгрунтовано диференційований підхід щодо обстеження та лікування дітей з незапальними ураженнями міокарда тонзилогенного генеза з урахуванням тяжкості перебігу патологічного процесу та ступеня дезадаптації організму.

  Скачати повний текст

Досліджено рівні кардіальної дезадаптації та стан вегетативної регуляції за наявності аритмій у дітей. Встановлено ефективність застосування лікувальної терапії з включенням препаратів ноотропної, мембраностабілізувальної, кардіометаболічної дії, а також лазеротерапії на стаціонарному та курортно-преформованих факторів і біорезонансної стимуляції на санаторному етапах лікування. Визначено клініко-інструментальні та біохімічні критерії діагностики кардіальної дезадаптації у дітей з аритміями, якими є: зміни церебральної та кардіогемодинаміки, біоелектричних процесів у міокарді та головному мозку, вегетативної регуляції, антиоксидантного захисту, структурно-функціонального стану мембран еритроцитів, а також активація перекисного окиснення ліпідів. Встановлено діагностичну значимість проведення функціональних тестів з застосуванням проби з глибоким диханням, проби Вальсальви, ортостатичної проби й оцінки показників часового та спектрального аналізу ритмограми. Доведено ефективність комбінування санаторно-курортного комплексу лікування з біорезонансною стимуляцією, а також стаціонарного комплексу терапії у дітей з брадиаритміями.

  Скачати повний текст

Удосконалено прогностичні і лікувально-діагностичні заходи підвищення ефективності базисної терапії надшлуночкових пароксизмальних тахікардій у дітей. Розроблено новий нетравматичний і оптимальний метод виявлення додаткових шляхів проведення в серці, що базується на розрахунку коефіцієнта преекситації за показниками диференційно підсиленої ЕКГ (ДПЕКГ). Виявлено, що предикторами виникнення важких нападів суправентрикулярної тахікардії (СВТ) є подовження передсердної провідності та знижений вольтаж зубців ЕКГ. Розроблено прогностичні рівняння для розрахунку імовірної частоти виникнення нападів СВТ. Запропоновано і обгрунтовано алгоритм призначення базисної терапії СВТ з застосуванням препаратів "Аспаркам", "Ібупрофен" у комплексі з антибіотикотерапією, АТФ і "гранулів кверцетину". Зазначено, що використання моделей прогнозування частоти виникнення нападів СВТ дає можливість визначити ефективність медикаментозної терапії та своєчасно провести її корекцію.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему підвищення ефективності діагностики вегетативних дисфункцій (ВД) у дітей. Вперше на основі аналізу варіабельності ритму серця (ВРС) під час добового моніторування електрокардіограми (ЕКГ) проведено комплексне дослідження особливостей вегетативного гомеостазу у дітей з ВД та проаналізовано його хронобіологічні харктеристики. Теоретично обгрунтовано та розроблено новий діагностичний алгоритм оцінки стану вегетативного гомеостазу у даної категорії хворих. Вперше у дітей з ВД визначено зміни параметрів часового та спектрального аналізу добової ВРС, які характеризуються напруженням симпатичного відділу вегетативної нервової системи (ВНС) та ослабленням парасимпатичних впливів у разі зниження загальної ВРС і напруження адаптаційно-пристосувальних механізмів вегетативного забезпечення. Вперше описано характерні зміни добової ВРС за різних клінічних форм ВД. Встановлено їх достовірні діагностичні відмінності та прогностичні особливості змін вегетативного гомеостазу. Виявлено порушення циркадних ритмів вегетативної регуляції у дітей з ВД, які характеризуються нічною симпатикотонією та зниженням амплітуди добового ритму. Визначено добові профілі порушень ритму серця та встановлено тісний взаємозв'язок між циркадним профілем частоти серцевих скорочень (ЧСС) і аритмією. Обгрунтовано доцільність застосування в комплексному дослідженні вегетативного гомеостазу аналізу ВРС під час проведення добового моніторування ЕКГ, що дозволить підвищити ефективність діагностики ВД та індивідуалізувати терапевтичні заходи під час лікування дітей з даною патологією.

  Скачати повний текст

Уперше описано географічні особливості поширеності, частоти та структури уроджених вад серцево-судинної системи у дітей Північної Буковини. Здійснено ранжування території області за частотою цих вад, виявлено циклічний характер змін їх поширеності. З'ясовано, що ці вади частіше спостерігаються в дітей, що мешкають у м.Чернівці. Виявлено вікові та статеві відмінності у поширеності уроджених вад серцево-судинної системи. На підставі результатів проведеного клініко-епідеміологічного дослідження з використанням статистично достовірних даних багатофакторного аналізу визначено фактори ризику виникнення цієї патології та розроблено чіткі критерії виділення груп ризику за розвитком уроджених вад серця. Уперше створено констеляційні прогностичні таблиці з урахуванням діагностичних коефіцієнтів та інформаційної міри головних чинників ризику щодо уражених вад серця. Розроблено математичні моделі ймовірності розвитку захворювання, описано клініко-генетичну характеристику дослідженої патології. Доведено, що її наслідування здійснюється за материнською лінією. Виявлено, що особи жіночої статі у родоводах пробандів уражаються патологією серцево-судинної системи у 4,3 рази частіше за осіб чоловічої статі. Виділено найбільш значимі ехографічні діагностичні маркери уродженої патології серця. Установлено, що наявність більше за 3 - 5 стигм дизембріогенезу підвищує імовірність виявлення вад серцево-судинної системи. Запропоновано новий підхід до медико-генетичного консультування у родинах високого ризику розвитку захворювання у дітей.

  Скачати повний текст

Уперше за результатами паралельного світлооптичного та імуногістохімічного досліджень вивчено динаміку структурно-функціональних перетворень тканинних і клітинних компонентів у складі перегородок серця на етапах кардіогенезу. Визначено морфометричні характеристики перегородок на різних його етапах, проаналізовано їх динаміку. Уперше створено тривимірні моделі міжпередсердних і міжшлуночковової перегородок серця у різні періоди кардіогенезу у представників класів хребетних. Зроблено порівняльну характеристику процесів формування гістоструктурних перегородок серця у птахів і ссавців, а також у людини. Завдяки одержаним даним розвинуто уявлення про нормальний гістогенез перегородок серця.

  Скачати повний текст

Уперше у динаміці післяопераційного періоду комплексно вивчено особливості клінічної картини, функціональної діяльності серця та метаболічних процесів у дітей з вродженими вадами серця (ВВС). Уперше доведено, що у цих дітей існують порушення в анаеробному гліколізі та дисбаланс у системі перекисне окиснення ліпідів (ПОЛ) - антиоксидантний захист (АОЗ), які зберігаються у найближчому та віддаленому післяопераційному періодах. Уперше для метаболічної корекції порушень процесів ПОЛ і анаеробного гліколізу у післяопераційному періоді у дітей з ВВС було застосовано препарат "Кардонат", проведено оцінку ефективності його дії. Розроблено систему етапного відновлювального лікування дітей з ВВС у післяопераційному періоді з застосуванням даного метаболічного препарату, фізичних чинників з елементами східного масажу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження частоти, характеру та клінічних особливостей порушень серцевого ритму та провідності у дітей з пролапсом мітрального клапана (ПМК). Виявлено, що стан центральної гемодинаміки та контрактильно-релаксаційної здатності міокарду у даного контингетну хворих дітей має різноспрямований характер, пов'язаний з особливостями вегетативного гомеостазу та перебігом основного захворювання за вторинного ПМК. Наведено комплексну оцінку особливостей стану вегетативної нервової системи, з урахуванням добової варіабельності ритму серця та циркадної динаміки її показників. У дітей з кардіальними дизритміями за наявності ПМК виявлено зміни добового електрокардіографічного патерну процесів реполяризації та вивчено їх динаміку під час проби з дозованим фізичним навантаженням. Виявлено, що у дітей з кардіальними дизритміями за наявності ПМК мають місце зміни аденілової системи крові, що відображає енергетичний обмін в організмі. Запропоновано схему диференційованої терапії порушень серцевого ритму та провідності у дітей за наявності ПМК залежно від ступеня тяжкості кардіоваскулярних розладів з визначенням характеристики дизритмій за добового аналізу ST-T за даними Холтерівського моніторингу, загальноприйнятих exo- та доплерехокардіографічних показників, показників аденілової системи крові, ступеня толерантності до фізичного навантаження та зниження якості життя.

  Скачати повний текст

Розроблено спеціальний опитувач "Якість життя дітей з аритміями", відповіді на запитання якого є суб'єктивною оцінкою якості життя (ЯЖ) хворою дитиною. Розроблено методику комплексного оцінювання ЯЖ дітей з порушеннями ритму серця (ПРС). Запропоновано методику оцінювання ефективності терапії аритмій у дітей, що передбачає врахування динаміки показника ЯЖ таких дітей. Оцінено ЯЖ дітей з ПРС і проаналізовано причини, що зумовлюють його погіршення. Установлено залежність зниження ЯЖ від виду аритмії, а також наявності та ступеня виразності порушень психоемоційного та вегетативного статусу. Доведено ефективність і безпечність аксіолітика "Адаптол" і седативного препарату з вегетостабілізувальною дією "Беласпон" у дітей з ПРС. Визначено показання до їх диференційованого призначення.

  Скачати повний текст