Встановлено фактори, що дозволяють скоротити час культивування амніоцитів до 7-9 діб. Розроблено оптимальні умови, завдяки яким з'явилася можливість отримувати високоякісні хромосомні препарати з 25-30 метафазами на склі. Запропонована модифікована методика дозволяє проводити цитогенетичний аналіз плода в клітинах амніотичної рідини (АР) незалежно від термінів вагітності, на яких вона аспірована. Обгрунтовано діагностичну значущість переважного використання трансабдомінального амніоцентезу для пренатальної діагностики (ПД) хромосомної патології. Визначено найбільш інформативні критерії формування груп високого генетичного ризику для проведення інвазивної ПД.

  Скачати повний текст

Робота присвячена питанням профілактики та терапії акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних, що мешкають в умовах постійного впливу малих доз іонізуючого опромінення. Встановлено залежність між частотою ускладнень вагітності і пологів та щільністю забруднення Cs зони проживання. Визначено особливості імунологічного статусу системи мати-плід-новонароджений, на основі яких виділена група ризику по розвитку аутоімунної патології серед дітей. Розроблено імунологічний паспорт новонародженого. Запропоновано метод профілактики і терапії, спрямований на корекцію виявлених порушень, який дозволяє знизити частоту ускладнень, показана його ефективність.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню ролі стероїдних гормонів і біогенних моноамінів у формуванні функціональних розладів репродукції (ановуляторна неплідність) та стрес-реактивності (синдром пренатального стресу), які виникають внаслідок гормональних та стресорних впливів на мозок, що розвивається, у перинатальний період індивідуального розвитку. Розроблено новий напрямок в нейроендокринології, який грунтується на нейрохімічній концепції гормон-медіаторного імпринтингу нейроендокринної системи. Доведено, що процеси імпринтингу у мозку відбуваються за механізмом коіндукції шляхом взаємодії катехоламінів, стероїдних гормонів та їх активних метаболітів (зокрема, катехолестрогенів), які утворюються безпосередньо в тканинах центральної нервової системи. Порушення імпринтингових механізмів детермінують тривалі зміни нейроендокринної регуляції репродукції та стрес-реактивності гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи, спрямованість та виразність котрих залежить від статі тварин. Результати досліджень можуть бути теоретичним обгрунтуванням для цілеспрямованого пошуку засобів і методів профілактики та корекції порушень нейроендокринної регуляції репродуктивної та адаптаційної системи.

  Скачати повний текст

Визначено ультразвукові маркери хромосомної патології плода у 1 триместрі вагітності. Встановлено, що найбільш інформативним показником є комірцевий простір, величина якого (>=~2,5 мм) вказує на високий ризик хромосомних анеуплоїдій. Вивчено фактори, які впливають на помилково-позитивні та помилково-негативні результати УЗ-обстеження. Оцінено діагностичну значущість раннього біохімічного скринінгу. Встановлено, що найвищий ступінь виявлення хромосомної патології плода (88,2%) досягається при комплексному використанні ультразвукового та біохімічного сткринінгу. Проведено розрахунок індивідуального комбінованого ризику і визначено показання щодо призначення інвазивних методів досліджень.

  Скачати повний текст

Досліджено механізми реалізації спадкової схильності, з'ясувано роль імунологічної реактивності та метаболічних змін в організмі матері у патогенезі резус-конфлікту. Виявлено маркери спадкової схильності до реалізації резус-конфлікту у матері подружній парі. Резус-конфлікт супроводжується змінами популяційного і субпопуляційного складу, а також функціональної активності імунокомпетентних клітин, інтенсифікацією процесів перекисного окислення ліпідів та вільнорадикального окислення в усіх ланках системи мати - плацента - плід. Виразність змін імунологічних і метаболічних показників зумовлено ступенем тяжкості гемолітичної хвороби. Визначено діагностичні і прогностичні критерії розвитку важких форм гемолітичної хвороби. Обгрунтовано підходи та оптимальні програми лікувально-профілактичних заходів, що включають селективну імунну і метаболічну корекції змін гомеостазу материнського організму з метою поліпшення перинатальних результатів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На базі ретроспективного аналізу кардіотокограм (КТГ) виявлено патології фетоплацентарного комплексу (ФПК), які найбільш часто приводять до патологічних змін показників КТГ: патологія пуповини, гідрамніону й плаценти, в тому числі плацентарна недостатність у разі затримки внутрішньоутробного розвитку плода. Під час проведення проспективного аналізу було виявлено типи кардіотокографічних кривих і зміни показників комп'ютерного аналізу, які є характерними для окремих патологічних станів ФПК. Визначено діагностичну значність показників варіабельності ритму, акцелерацій, децелерацій в антенатальному періоді. Розроблено й проведено бальну оцінку КТГ з використанням розробленої шкали для визначення кардіотокографічного індексу.

  Скачати повний текст

Оцінено прогностичне значення поєднаного гестозу вагітних, нефропатії тяжкого ступеня, передчасного відшарування нормально розташованої плаценти, стрімких пологів, медикаментозної стимуляції пологів, пологів поза медичними закладами щодо факту та розвитку тяжких внутрішньошлуночкових крововиливів (ВШК). Наведено дані про стан антиоксидантної системи крові та інтенсивності вільно радикального окиснення ліпідів, анаеробного гліколізу у недоношених з ВШК I-IV ступенем. Виявлено високу інформативність стосовно прогнозу факту виникнення та розвитку тяжких ВШК, рівня концентрації молочної кислоти в крові. Розроблено схему перинатальної профілактики ВШК у недоношених новонароджених з використанням фенобарбіталу. Встановлено ефективність і безпечність його використання в антенатальному періоді у матерів і в ранньому неонатальному періоді в дітей.

  Скачати повний текст

Встановлено, що час появи альвеолярних макрофагів у легенях плодів людини та тварин збігається з початком диференціювання клітин альвеолярного епітелію на альвеолоцити I та II типів і з початком їх активного функціонування. Зі збільшенням термінів гестації число альвеолярних макрофагів зростає, їх клітинний пул стає гетерогенним, тобто містить клітини різного ступеня функціональної активності. У ході дослідження використано гістологічні, електронно-мікроскопічні, фізико-хімічні, біохімічні та математичні методи.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблему антенатальної охорони плода у вагітних з груп високого ризику. Здійснено ретро- та проспективне контрольоване дослідження протягом 1995 - 2000 рр. Виявлено найбільш вагомі чинники ризику затримки розвитку матки та затримки розвитку плода. Вивчено етіопатогенез, здійснено клініко-патогенетичне прогнозування та визначено шляхи профілактики зазначеної патології. У процесі морфологічних змін м'язових волокон матки та її гломусної системи змінюються гістологічні та ультрамікроскопічні структури, які відповідають за трофіку міометрію, внаслідок чого розвивається гіпоксія та порушується білоксинтезувальний і енергозабезпечувальний апарат клітини. Первинною ланкою порушення структур вагітної матки є порушення маткового кровоплину, що обумовлює ускладнення з боку матері та зі сторони плода. Водночас активуються системи, які відповідають за гуморальну регуляцію обмінних процесів. Описані зміни зумовлюють збільшення функціональної активності гладком'язових клітин і клітин фібробластичного ряду. Підвищення функції на тлі дефіциту енергії та недостатності процесів синтезу білків, жирів і вуглеводів призводить до порушення координацій між пластичними процесами, процесами синтезу скоротливих білків і ауторегуляції синтезу колагену. Зазначені порушення грунтуються на дисбалансі процесів фізіологічної гіпертрофії, диференціації клітин і обмінних процесів, які в них відбуваються.

  Скачати повний текст

Вивчено перебіг вагітності та пологів у ВІЛ-інфікованих жінок, стан фетоплацентарного комплексу у даних жінок, які вживають або не вживають наркотичні речовини. Доведено, що ВІЛ-інфіковані вагітні жінки належать до груп ризику ускладненого перебігу вагітності та пологів, групи ризику кровотеч за рахунок змін в системі гемостазу завдяки дії вірусу ВІЛ та "накопичування" цих змін у часі за наявності інфекції. Встановлено, що використання наркотичних речовин на фоні ВІЛ-інфекції за умов вагітності призводить до "зриву" компенсаторно-пристосувальних реакцій в системі "мати - плацента - плід", що проявляється змінами гормональної функції плаценти, зниженням параметрів біофізичного профілю плода, морфологічними змінами в плаценті, формуванням синдрому ЗВУР, гіпотрофією плоду, ускладненням перебігу неонатального періоду. З'ясовано, що початкові стадії ВІЛ-інфекції (безсимптомне носійство та ПГЛ згідно з класифікацією ВООЗ, 1994 р.) не мають суттєвого впливу на перебіг вагітності та пологів у жінок, які не користуються наркотичними речовинами, але гестаційний та пологовий стрес може призвести до прогресування інфекції.

  Скачати повний текст

Вперше проведено вивчення дисбалансу стрес-реалізуючих (симпатоадреналової та гіпофізарно-надниркової) та стрес-лімітувальних (дофамінергічних, серотонінергічної, опіоідних пептидів, перекисного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту) систем адаптації організму залежно від форми та ступеня тяжкості затримки розвитку плода (ЗРП), а також доведно їх роль у виникненні та прогресуванні плацентарної недостатності. Визначено ролі системи NO - L - аргінін у патогенезі судинних зрушень і розвитку плацентарної недостатності, хронічного психоемоційного стресу у виникненні (ЗРП). На підставі отриманих результатів запропоновано нові методи прогнозування, профілактики та лікування ЗРП з включенням психологічної адаптації, дієти з підвищеним вмістом L-аргініну та фармакологічних препаратів - донорів оксиду азоту. Створено ефективну систему організаційних і лікувально-профілактичних заходів, спрямовану на корекцію виявлених нейрогуморальних і метаболічних зрушень, що дозволяє знизити частоту ускладнень з боку матері та плода протягом вагітності.

  Скачати повний текст

На основі комплексного обстеження 245-ти вагітних з діагностованою гіпоксією плода розвинуто уявлення про патогенез, діагностику та шляхи зниження частоти, а також наступних ускладнень перинатальних гіпоксичних уражень центральної нервової системи (ЦНС) плода у вагітних з даним ризиком. Сформульовано нові оціночні критерії для жінок, вагітність і пологи яких відносяться до категорії високого ризику стосовно розвитку у них перинатальних гіпоксичних уражень ЦНС плода. Доведено, що гіпоксія є центральним патогенетичним синдромом, який призводить до уражень ЦНС плода. Використання магніто-резонансної томографії вперше дозволило з високою точністю анатомічної інтерпретації діагностувати антенатальні ураження ЦНС плода (функціональні, ішемічні, геморагічні, поєднані). Виділено варіанти поєднання метаболічних і гемодинамічних порушень, що визначають ступінь тяжкості гіпоксичних уражень ЦНС плода. Розроблено системи прогнозу гіпоксичних уражень ЦНС плода (низьку, середню, високу). Запропоновано схеми профілактичного лікування даних вагітних. Розроблено тактики ведення вагітності та пологів у вагітних з високим ризиком, що дозволило більш, ніж у 2 рази знизити частоту розвитку гіпоксичних уражень ЦНС плода та більш, ніж у 3 рази - частоту виникнення тяжких форм їх клінічного прояву у період новонародженості.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему перинатальної охорони плода та новонародженого у вагітних з груп високого ризику. Уточнено та конкретизовано основні методичні та соціальні фактори ризику перинатальних втрат на сучасному етапі. Вперше встановлено особливості генезу перинатальних втрат, що полягають у переважанні гіпоксичного пошкодження плода та новонародженого, особливо в інтранатальному періоді. Уточнено основні наукові аспекти впливу супутньої акушерської та екстрагенітальної патології на частоту, структуру та причини перинатальних втрат на сучасному етапі. Показано необгрунтованість значного росту застосування кесарева розтину з метою зниження перинатальної смертності. Розроблено та впроваджено нову методику прогнозування втрат плоду на підставі бальної оцінки основних клінічних і лабораторно-функціональних показників. Показано можливість зміни тактики розродження з урахуванням одержаних прогностичних даних. Запропоновано диференційований підхід з метою профілактики та лікування фетоплацентарної недостатності на підставі використання сучасних лікарських засобів (хофітолу, актовегіну, мілдронату) як базисної терапії у поєднанні з ситуаційною (антибактеріальною, противірусною, гормональною, спазмолітичною, седативною терапією, а також комплексом мікроелементів і вітамінів). Запропоновано модель зниження перинатальних втрат, що дозволяє суттєво поліпшити безпосередні результати розродження жінок з високим перинатальним ризиком.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості клінічного перебігу вагітності та пологів, а також функціональний стан фетоплацентарного комплексу у жінок з сифілітичною інфекцією на підставі результатів клініко-лабораторних і функціональних методів дослідження. Висвітлено роль різних форм сифілітичної інфекції в розвитку акушерських і перинатальних ускладнень у жінок даної групи. Встановлено основні фактори ризику порушень в системі мати - плацента - плід у жінок з різними формами сифілітичної інфекції. Розроблено практичні рекомендації щодо зниження частоти акушерської та перинатальної патології.

  Скачати повний текст

На підставі клініко-біохімічних, радіоімунологічних, мікробіологічних, імунологічних, імуноферментних, імуноморфологічних, морфологічних методів зроблено комплексну оцінку головних ланцюгів патогенезу невиношування вагітності у 396-ти жінок. З них 127 пацієнток обстежено поза вагітністю із невиношуванням у анемнезі та 168 вагітних у різні терміни гестації, акушерський анемнез яких обтяжений звичним невиношуванням. Встановлено патогенетичну роль гормональних, імунологічних, гемостазіологічних порушень, а також інфекційного фактора розвитку невиношування вагітності. Розроблено алгоритм обстеження жінок із невиношуванням вагітності для передрестаційної підготовки, що сприяє своєчасному проведенню патогенетичного лікування. Наведено схему лікування, що містить базисні види лікування; розглянуто корекцію виявлених порушень у головних ланках системи імуногенезу, гемостазу та гормонального статусу.

  Скачати повний текст

Визначено ознаки пошкодження та адаптації фетоплацентарної системи у разі затримки внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР) плоду в термінах гестації 20 - 22, 23 - 25, 26 - 27 тижнів. ЗВУР плоду у всіх строках гестації мали жінки, які переривали вагітність, з низьким соціально-економічним статусом, не перебували у шлюбі, мали пологи й аборти в анамнезі, палили, погано харчувались, у деяких відмічалися алергійні реакції. Виявлено затримку фетального розвитку зі зменшенням маси й антропометричних показників, а також органо-плацентарних індексів, зріст плацентарно-плодового коефіцієнта, ознаки порушення плацентації у ІІ та ІІІ триместрах вагітності. У процесі гістологічного дослідження встановлено патоморфологічні зміни, розлади кровообігу, порушення дозрівання ворсинчастого хоріона, недостатність адаптивних процесів. Стереометрично - збільшення питомої ваги хоріальної пластинки, інфарктів, хоріального епітелію та строми термінальних ворсин, фібрину в міжворсинчастому просторі, зменшення питомої ваги судин, зафіксовано потовщання плацентарного бар'єру. За результатами кореляційного аналізу зроблено висновок про збільшення кількості та сили кореляційних взаємозв'язків у системі мати - плацента - плід.

  Скачати повний текст

Визначено структурні та ультраструктурні критерії ушкодження та особливості апоптозу ворсинчастого хоріона першого та другого триместрів вагітності в жінок віком 35 - 45 років та у випадку природжених вад розвитку центральної нервової системи (ПВР ЦНС) в плода для виділення груп ризику щодо розвитку плацентарної недостатності. На підставі комплексного морфологічного, ультраструктурного, імуногістохімічного та морфометричного аналізу біоптатів плаценти встановлено уповільнення розвитку фетального судинного русла та дистрофічні зміни в епітелії в даних жінок. Визначено характер розвитку компенсаторних реакцій у вигляді достовірного зменшення товщини епітеліального шару, діаметра ворсин та збільшення кількості синцитіальних вузликів. Спостережено, що за умов ПВР ЦНС плода у ворсинчастому хоріоні має місце первинна плацентарна недостатність, морфологічними критеріями якої є затримка дозрівання та диференціювання ворсин хоріона та фетального судинного русла на фоні порушення кровообігу у фетальних судинах і дистрофічних процесів у синцитіотрофобласті, цитотрофобласті, ендотеліоцитах. Проведено кількісний аналіз структур ворсинчастого хоріона в динаміці вагітності в жінок віком 35 - 45 років та у випадку ПВР ЦНС у плода. З використанням загальногістологічних та імуногістохімічних досліджень встановлено збільшення апоптозного індексу у ворсинчастому хоріоні жінок віком 41 - 45 років і зменшення його за умов ПВР ЦНС плода в динаміці вагітності.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження стану гомеостазу, перебігу вагітності, пологів, стану новонародженого та віддалені наслідки вагітності та пологів у здорових жінок з урахуванням більшості сучасних чинників, що мають вплив на стан здоров'я жінки в період гестації. Показано, що впродовж останнього десятиріччя відбулись негативні зміни щодо збільшення кількості акушерських ускладнень у практично здорових вагітних, більш раннього їх прояву та більш суттєвих наслідків для матері та дитини на тлі загального зменшення народжуваності в Україні та несприятливих умов в соціальній сфері. Встановлено, що основними видами ускладнень вагітних у сучасних практично здорових вагітних є анемія, загроза переривання вагітності, кольпіт. Виявлено певні зрушення в імунологічному та гормональному забезпеченні вагітності та значну бактеріальну забрудненість статевих шляхів у здорових жінок, що найбільш виражені у II триместрі вагітності. Вперше знайдено корелятивний зв'язок між рівнем естрогенних гормонів, станом материнсько-плодового кровотоку та показниками імунологічного забезпечення вагітності, між рівнем сироваткового заліза та кількістю білка в раціоні вагітної. Визначено найбільш вагомі чинники та їх комбінації для практично здорових жінок щодо розвитку у них найпоширеніших ускладнень вагітності (анемія, загроза переривання вагітності та їх поєднання). Науково обгрунтовано ефективність застосування профілактично-лікувальних заходів у здорових вагітних за триместрами вагітності з використанням природних, медикаментозних та фізичних засобів.

  Скачати повний текст