Вперше встановлено патогенетичні особливості впливу світлоімпульсної стимуляції органа зору на розвиток адреналінової міокардіодистрофії та стійкість організму тварин до гіпоксичної гіпоксії в експерименті та визначено адаптаційні можливості організму молодих нетренованих осіб чоловічої та жіночої статі до фізичних навантажень. На підставі аналізу біохімічних, морфологічних та функціональних показників життєдіяльності організму вперше показано, що світлоімпульсний вплив на зоровий аналізатор підвищує резистентність міокарда експериментальних тварин до кардіотоксичної дози адреналіну. Доведено, що виявлений ефект реалізується у таких основних патогенетичних механізмах, як зниження інтенсивності перекисного окиснення ліпідів, поліпшення антиоксидантного захисту, стабілізація клітинних мембран, зниження рівня ендотоксикозу, запобігання ураженням мікроциркуляторного русла міокарда. Вперше виявлено здатність світлоімпульсної стимуляції органа зору підвищувати стійкість експериментальних тварин до гіпоксичної гіпоксії, а також поліпшувати адаптаційні можливості до фізичного навантаження організму молодих здорових осіб чоловічої та жіночої статі.

  Скачати повний текст

Уперше вивчено імунологічні показники у хворих на атопічний дерматит (АД) з ураженням органа зору. Запропоновано підхід до оцінки прогнозування перебігу захворювання, який полягає у застосуванні рівня імунологічних показників як маркерів тяжкості патологічного процесу в органі зору. Вперше досліджено аберометричні особливості у хворих на АД. Зазначено, що збільшення аберацій вищого порядку свідчить про передчасні інволюційні зміни у кришталиках людей віком до 35-ти років, хворих на АД. Уперше встановлено, що застосування у комплексній терапії препаратів імунофан, етеросгель і сістейн підвищує ефективність лікування АД і сприяє покращанню стану органа зору у таких хворих.

  Скачати повний текст

Запропоновано оригінальні лікарські засоби на основі наносупресії силіксу - комбіновані очні краплі "Офтасил" з вмістом силіксу - 2 %, левоміцетину - 0,25 %, глюкози - 5 % й "Офтасил C" з вмістом силіксу - 2 %, ципрофлоксацину - 0,3 %, глюкози - 5 %. На очні краплі "Офтасил" розроблено проект АНД методики ідентифікації, визначення розміру частинок, випробування на чистоту, кількісного визначення та визначення адсорбційної активності. Установлено, що їх термічна стерилізація не впливає на результати фармацевтичного аналізу. Проведено адсорбційні дослідження та встановлено взаємодію левоміцетину та ципрофлоксацину з силіксом у складі досліджених крапель. Показано, що за умов фізико-хімічної рівноваги дані субстанції переважно перебувають у неадсорбованому стані. Силікс зберігає високу білосорбційну активність (280 мг/г за желатиною), що забезпечує дезінтоксикаційний ефект. За результатами проведеної лазерної кореляційної спектроскопії встановлено, що середній розмір частинок в індивідуальній суспензії силіксу не перещує 100 нм. Додавання глюкози та левоміцетину, а також термічна стерилізація не призводять до втрати коагуляційної стабільності дослідженої суспензії протягом двох тижнів. Виявлено, що дослідні зразки очних крапель характеризуються високою антимікробною активністю відносно певних музейних і клінічних штамів мікроорганізмів. Установлено, що силікс підсилює антимікробну дію ципрофлоксацину, термічна стерилізація не призводить до інактивації левоміцетину та ципрофлоксацину у складі суспензії. Створені очні краплі "Офтасил" і "Офтасил C" більш ефективно діють на регенеративний процес у передньому епітелії рогівки, ніж індивідуальні розчини левоміцетину та ципрофлоксацину. Установлено, що нові комбіновані очні краплі "Офтасил" і "Офтасил C" мають комплексну антимікробну та дезінтоксикаційну дію, безпечні та дешеві.

  Скачати повний текст