На основі системного аналізу сексуального здоров'я з урахуванням гострої та хронічної психотравмуючої ситуації, що мала місце під час бойових дій, соціальних, психологічних, соціально-психологічних і біологічних чинників виявлено закономірності різних варіантів сексуальної дисгармонії при різних синдромах віддалених наслідків закритої черепно-мозкової травми (психопатологічних, вегетативно-судинних, нейроендокринних). Визначено, що порушення сексуальної функції при травматичній хворобі мозку у чоловіків можуть бути наслідком як зазначених клінічних синдромів, так і дезадаптації подружжя на різних рівнях взаємодії.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати епідеміологічних, а також клініко-інструментальних і деяких лабораторних досліджень хворих молодого віку з церебральними і серцево-судинними порушеннями, які розвинулись у віддалений період закритих черепно-мозкових травм (ЧМТ). Виявлено розповсюдженість гострої ЧМТ та її віддалених церебральних і серцево-судинних наслідків, середовищні і соціальні фактори ризику та антиризику декомпенсацій в умовах промислового регіону України. Розглянуто достовірні кореляційні зв'язки між визначеними післятравматичними неврологічними синдромами і конкретними нозологічними одиницями захворювань серцево-судинної системи. Визначено специфічні і вірогідні клініко-інструментальні показники, які можуть бути використані як критерії діагностики варіанту нейросоматичної форми травматичної хвороби головного мозку, що протікає з церебральними і серцево-судинними порушеннями. Обгрунтовано ефективність застосування мікрохвильової резонансної терапії хворих із нейропсихічними і серцево-судинними порушеннями у віддалений період закритої черепно-мозкової травми.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження соціально-психологічних чинників ризику розвитку наслідків закритої черепно-мозкової травми (ЗЧМТ) і порушень статевого дозрівання, психічних змін і розладів у підлітків із наслідками ЗЧМТ та порушеннями статевого розвитку (1-а група), які перебували під наглядом у психіатричному стаціонарі й школі-інтернаті санаторного типу, а також соціально адаптованих старшокласників, які зазнали ЗЧМТ без порушень статевого та психічного розвитку (2-а група). Розглянуто відмінності їх особистості, рівень конфліктності за різними напрямками. Проведено статистичний і кореляційний аналіз здобутих даних із виявленням кількісних та якісних змін кореляційних зв'язків, характерних для підлітків із посттравматичною хворобою, що формується, і наростанням наслідків ЗЧМТ, порушенням темпів статевого дозрівання, а також асинхронією статевого розвитку.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі відновного лікування порушень функції III, IV, VI черепних нервів у післяопераційному періоді у хворих, оперованих з приводу артеріальних аневризм мозкових судин та у хворих, що зазнали черепно-мозкової травми. У 152 хворих виявлено особливості клінічних проявів і закономірності відновлення окорухових порушень. Запропоновано комплекс методів об'єктивізації процесів відновлення. Розроблено комплексний диференційований підхід з метою лікування даної патології з використанням медикаментозної терапії та фізіотерапевтичних методів лікування. Вперше застосовано метод ультразвукової терапії в комплексному лікуванні, що дозволило значно покращити результати лікування.

  Скачати повний текст

Розроблено спосіб діагностики глибини пошкодження кісток склепіння черепа та пристрій для його здійснення, що дозволяє визначити тактику хірургічного лікування хворих на остеонекроз. Описано клінічну класифікацію пошкоджень покривів склепіння черепа з оголенням кісток, що враховує фактори, які визначають клініку, тактику та методи хірургічного лікування хворих. Розроблено спосіб формування та пересадки шкірно-м'язового клаптя. Запропоновано спосіб різниться від відомих тим, що до складу мігруючого круглого стебла включено м'яз з осьовим кровообігом. Досліджено кістки склепіння черепа за умов різніх етіологій пошкоджуючого фактора.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного клінічного, інструментального, біохімічно-імунологічного досліджень, аксіальної комп'ютерної і магнітно-резонансної томографій головного мозку доведено, що головною ланкою патогенезу формування наслідків легкої черепно-мозкової травми є нейрогенні зміни у мозковій тканині, переважно у структурах лімбіко-ретикулярного комплексу, внаслідок порушення гемо-ліквородинаміки, які сприяють розладу регуляції вегетативної забезпеченості організму, імунологічній реактивності та церебрального метаболізму. Розглянуто співвідношення між виразністю клінічних синдромів захворювання та переважною локалізацією посттравматичного процесу, давністю захворювання, ступенем порушення ліквородинаміки та змінами біохімічних, імунологічних показників. Виявлено варіанти компенсації порушених нейро-вегетативних функцій щодо розвитку та прогресування наслідків легкої черепно-мозкової травми. Систематизовано види морфо-структурних змін лікворної системи і мозкової тканини в різні періоди захворювання, типи клінічних виявів дисфункції лімбіко-ретикулярного комплексу. Доведено співучасть у клінічному оформленні посттравматичних ускладнень неспецифічних структур лімбіко-ретикулярного комплексу, в тому числі, дорсо-медіальних ядер зорових горбів. Визначено можливість прогнозування наслідків легкої черепно-мозкової травми. Обгрунтовано призначення вегетотропної, імуномодулюючої, нейропротекторної, дегідратаційної терапій, рефлексо-, цуботерапії, спрямованих на покращання гемо-ліквородинаміки, нейро-вегетативного гомеостазу.

  Скачати повний текст

Розроблено алгоритм використання комп'ютерної томографії (КТ) у діагностиці, плануванні та оцінці ефективності ендомікрохірургічних втручань у разі епідуральних і субдуральних гематом. Вперше в Україні розроблено та впроваджено до практики метод точного позначення проекції межі гематоми на шкірі голови пацієнта за результатами КТ-дослідження (КТ-картування гематом), що сприяє сутєвому поліпшенню радикального ендомікрохірургічного їх видалення за мінімального травмування. Вперше на великому клінічному матеріалі розроблено критерії оцінки неускладненого перебігу післяопераційного періоду, вивчено та представлено динаміку розправлення головного мозку та лікворвмісних систем після виконання традиційної каніотомії та ендомікрохірургічних втручань. Вивчено можливості КТ у визначенні ранніх внутрішньочерепних ускладнень. Розроблено критерії церебральних інфекційних і систематизовано критерії неінфекційних ускладнень, що верифіковано клінічно, даними оперативних втручань, цитологічними та бактеріологічними дослідженнями.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості патогенетичного впливу на організм наслідків легкої закритої черепно-мозкової травми (ЛЗЧМТ) на фоні хронічної дії малих доз іонізуючого випромінювання (ІВ). Проведено дослідження 104 чоловіків молодого віку. Встановлено, що в осіб, які зазнали ЛЗЧМТ і проживають на територіях, забруднених радіонуклідами, скарги неврологічного характеру, неврологічні синдроми та мікровогнищеві синдроми зустрічаються частіше ніж в осіб, які потерпали лише від ЛЗЧМТ. Зазначено, що серед неврологічних синдромів переважає вегетосудинний. Виявлено значні зміни біоелектричної активності головного мозку. Досліджено значні розлади імунорегуляторної та В-ланки імунітету, найвищий рівень протимозкових антитіл до антигенів нейронів і мієлінових структур, значну активність прооксидантних систем у тварин, які зазнали дії ЛЗЧМТ та ІВ. У тканині головного мозку зафіксовано стійкі дистрофічно-деструктивні зміни з порушенням нейронів, глії та мікроцируляторного русла зі сповільненням відновних процесів. Відзначено, що у частини потерпілих внаслідок комбінованої дії хронічного впливу ІВ у малих дозах і чинників ЛЗЧМТ розвивається стан дезадаптації.

  Скачати повний текст

Досліджено проблеми своєчасної діагностики, профілактики та лікування тромботичних і геморагічних ускладнень, які розвиваються у разі черепно-мозкової травми. Обстежено 349 хворих з черепно-мозковою травмою різної тяжкості. Стан системи згортання крові контролювався стандартними та модифікованими методиками. Оцінено кількісні та якісні зміни з боку форменних елементів крові (тромбоцитів і лейкоцитів) з використанням гематологічного аналізатора Cobas Mikros (Hoffmann la Roche, Австрія). Використано аналізатор mini Vidas (Bio Merieux, Франція) для контролю за станом фібринолізу та концентрації у плазмі крові продуктів деградації фібрину. Встановлено, що зміни у первинному гемостазі виникають навіть у випадку легкої черепно-мозкової травми і зумовлюють скорочення часу кровотечі та часу згортання крові. Дані зміни вказують на значну активацію системи первинного гемостазу, вони зумовлені функціональними розладами регуляції системи гемостазу з боку центральної нервової системи. За умов тяжкої черепно-мозкової травми, коли внаслідок механічного ушкодження тканини мозку, мозкових судин, клітин крові у кров'яне русло викидається велика кількість тканинного тромбопластину, виникають значні зміни у первинному гемостазі, процесах гемокоагуляції та фібринолізу. Зазначені зміни проявляютья у вигляді тромботичних і геморагічних ускладнень (синдрому внутрішньосудинного згортання крові). У 96,2 % випадках комплексна терапія черепно-мозкової травми антиагрегатними та антикоагулянтними препарати у поєднанні, у разі необхідності, з хірургічним втручанням, дозволила зменшити тривалість неврологічних проявів, прискорити нормалізацію всіх ланок гемостазу, знизити летальність серед хворих.

  Скачати повний текст

На підставі результатів проведених досліджень вивчено можливості застосування ендоскопічної асистуючої мікрохірургічної техніки в оперативному лікуванні фронто-базальних ушкоджень (ФБУ). Розроблено методики малоінвазивних втручань з використанням ендоскопічної мікрохірургічної техніки за різних видів ФБУ. Відпрацьовано технічні прийоми використання жорстких ендоскопів та застосування різних видів ендоскопічної мікрохірургічної техніки.

  Скачати повний текст

Вивчено роль одного з важливих вторинних пошкоджуючих факторів в патогенезі тяжкої черепно-мозкової травми (ЧМТ) - процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ); обгрунтовано та впроваджено для використання за клінічних умов метод антиоксидантної терапії з застосуванням димексиду за даної патології. Доведено, що процеси вільнорадикального окиснення ліпідів значно активуються вже через 3 години після травми, активність процесів ПОЛ і антиоксидантної системи організму залежать від клінічної форми ЧМТ. Показано залежність порушень окисного метаболізму у разі важкої ЧМТ від віку та статі хворих. Обгрунтовано використання в комплексі лікувальних заходів димексиду, що підвищує активність антиоксидантної системи організму у випадку тяжкої ЧМТ. Доведено, що застосування даного препаратудозволяє на 22 % зменшити виразність ПОЛ. Доведено позитивний вплив димексиду на клінічний плин тяжкої ЧМТ, виявлено прямий взаємозв'язок між клінічним статусом, регресом основних синдромів, покращанням загального стану хворих і біохімічних показників крові, що відбивають стан процесів ПОЛ і антиоксидантної системи організму.

  Скачати повний текст

За результатам експерименту на моделі тяжкої черепно-мозкової травми встановлено, що трансплантація фетальної нервової тканини в ділянку травматичного ушкодження мозку призводить до нормалізації вільнорадикальних реакцій, відновлення окисного гомеостазу та стабілізації перекисного окиснення ліпідів у мозку та крові у віддалений післятравматичний період, а також значно покращується функціональна активність антиоксидантної системи. Встановлено, що нормалізація енергетичного обміну в мозку відбувається в більш віддалені терміни - на 30 - 60 добу після травми. Виявлений позитивний вплив трансплантації фетальної нервової тканини на активність метаболічних процесів обумовлює більш сприятливий перебіг віддаленого періоду тяжкої черепно-мозкової травми, дозволяє обгрунтувати можливість використання цього методу в комплексному лікування черепно-мозкової травми.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання діагностики, клінічного перебігу і профілактики нозокоміальних синуїтів (НС) у хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою (ЧМТ). Встановлено діагностичні критерії НС, до яких відносяться: вияв набряку слизової оболонки та накопичення ексудату в приносових пазухах (ПНП), поява слизово-гнійних та гнійних виділень в носових ходах, а також виявлення мікробного патогена в пунктаті ПНП. Зазначено, що в етіологічній структурі НС переважають представники грамнегативної умовнопатогенної мікрофлори з високим рівнем резистентності до широкого кола антибіотиків. У патогенезі НС провідну роль відігравали мікроциркуляторні розлади в слизовій оболонці носа та ПНП, викликані ЧМТ та підсиленні інвазивними маніпуляціями, а також значні зрушення в стані неспецифічної резистентності та імунітету. З урахуванням етіології та головних ланок патогенезу НС у хворих з тяжкою ЧМТ розроблено комплекс профілактичних заходів, що охоплює аспіраційну перфузію носової порожнини, застосування аплікаційного сорбенту та заселення слизової оболонки носа представниками нормальної мікрофлори людини - Aerococcus viridans.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На підставі аналізу результатів обстеження та лікування 280-ти хворих старших вікових груп і 52-х хворих молодого та середнього віку, вивчено особливості черепно-мозкової травми середнього та тяжкого ступеня. Встановлено, що вікові анатомо-фізіологічні особливості організму у значній мірі впливають на клінічний перебіг черепно-мозкової травми. На підставі зіставлень клінічного перебігу та даних додаткових методів обстеження (АКТ, МРТ та аутопсії) виявлено невідповідність клінічних проявів і структурно-морфологічних змін у випадку черепно-мозкової травми у переважної більшості осіб старших вікових груп. Показано, що пряма залежність між клінічними даними, результатами АКТ (МРТ) та морфологічними дослідженнями мала місце тільки у випадках забоїв головного мозку тяжкого ступеня з порушенням свідомості не вище п'яти балів за шкалою Глазго. Доведено, що прогностично несприятливими в осіб старших вікових груп є ізольовані забої головного мозку тяжкого ступеня, поєднання їх з внутрішньочерепними гематомами, а також швидкий темп наростання компресії мозку, артеріальна гіпотонія, відсутність окулоцефалічних та окуловестибулярних рефлексів, окорухові розлади та судомний синдром. Зазначено, що урахування вікових особливостей старіючого організму у процесі діагностики черепно-мозкової травми дозволяє уникнути помилкових дій у тактиці лікування.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне вивчення стану стрес-реалізуючих систем організму після черепно-мозкової травми (ЧМТ). Виявлено типи адаптаційних реакцій організму в динаміці післятравматичного періоду й оцінено вплив морфіну на їх формування. З'ясовано, що тяжка ЧМТ викликає стрес-індуковані порушення стрес-реалізуючих систем організму. В хворих, які вижили, на 3-ю добу діагностувалось пригнічення функціональної активності гіпофізарно-тиреоїдної системи (ГТС) та зниження вмісту в крові тиреоїдних гормонів. Встановлено, що стандартна інтенсивна терапія не запобігає порушенням стрес-реалізуючих систем організму. Встановлено, що застосування морфіну сприяє обмеженню вторинної активації наднирників і посиленню функціональної активності ГТС, яку можна розглядати як сприятливий прогностичний критерій плину та результату захворювання.

  Скачати повний текст