Наукова робота містить результати електронейроміографічних досліджень особливостей тонічно-рухових та вегетативно-адаптаційних розладів у хворих після перенесеного мозкового інсульту. Було встановлено, що у даної категорії хворих з м'язовою спастикою у значному відсотку випадків реєструється пластичний тип м'язової гіпертонії, наявна залежність ступеня вегетативно-адаптаційних розладів від півкульної латералізації вогнищевого ушкодження. Запропонована та обгрунтована необхідність диференційованого підходу до лікування вказаних розладів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто вміст інсуліну і катехоламінів (КА) в еритроцитах та глюкози у крові у найгострішому періоді (перші 10 діб) мозкового інсульту в умовах функціональних навантажень інсуліном (у середньому 5 од) і глюкозою (у середньому 50 г). Запропоновано гістохімічнмй метод ранньої діагностики і прогнозування можливих ускладнень перебігу мозкових інсультів та метод корекції існуючих схем лікування церебральних інсультів малими дозами інсуліну відповідно до ступеня змін КА та інсуліну в еритроцитах і глюкози в крові. Розкрито роль порушень інсулінотранспортної функції еритроцитів у генезі транзиторної гіперглікемії гострого періоду МІ. Визначено різні варіанти змін інсуліну та КА в еритроцитах в залежності від характеру інсульту, його перебігу та нозологічної форми захворювання.

  Скачати повний текст

Вивчено клініко-функціональні особливості первинних внутрішньомозкових крововиливів у хворих на геморагічний інсульт (ГІ) з метою встановлення особливостей патогенезу та патоморфогенезу з розробкою прогностичних критеріїв, удосконаленням діагностичних і лікувальних схем. На підставі динамічного клініко-параклінічного, біохімічного та клініко-нейровізуалізаційного дослідження встановлено неоднозначну спрямованість патобіохімічних і структурно-функціональних зрушень. У хворих з позитивним перебігом захворювання спостерігається повне клінічне та структурне відновлення на 20 - 21-у добу захворювання. При цьому патобіохімічні зміни характеризувалися розвитком синдрому гіперкоагуляції гострого періоду, активною елімінацією продуктів гемолізу з тканин мозку з появою пікоподібної гіпербілірубінемії некон'югованого типу, зміною ліпідного обміну (мінімальної атерогенної спрямованості) та підвищенням антиатеросклеротичних фракцій, активацією ліпідної пероксидації, що у межах компенсації є компенсаторно-пристосувальною реакцією загальнозапального типу, що підтверджується достовірними кореляційними зв'язками зі зміною абсолютного числа поліморфноядерних лейкоцитів. Створено діагностично-прогностичну систему ГІ, виявлено маркерні ознаки дисметаболізму й обгрунтовано принципи патогенетичного лікування, спрямованого на стабілізацію в системі гемостазу, прискорення елімінації продуктів гемолізу з тканин мозку, модулювання ліпідної пероксидації.

  Скачати повний текст

На основі комплексного клініко-інструментально-біохімічного обстеження хворих на кардіогенний інсульт виявлено характерні клінічні особливості, топічні варіанти та інші нейровізуалізаційні зміни залежно від захворювання серця. Проаналізовано патогенетичну роль зниження систолічної функції міокарда в формуванні клінічних проявів кардіогенних інсультів. Встановлено, що порушення внутрішньосерцевої гемодинаміки, коагуляційної системи, обміну електролітів, мікроелементів, біогенних моноамінів взаємопов'язані, взаємозумовлені та є ланками в низці патогенетичних механізмів формування інфаркту мозку в хворих із патологією серця. Доведено патогенетичну доцільність застосування антикоагулянтів прямої дії у лікуванні кардіоемболічного інсульту. Обгрунтовано схеми діагностики та профілактики кардіоемболічного інсульту.

  Скачати повний текст

Визначено системні рівні формування спадкової схильності до інсульту, які проявляються наявністю різних типів структурних змін магістральних артерій голови, більш інтенсивним темпом вікових змін лінійної систолічної швидкості кровотоку, низьким рівнем у плазмі крові антиатерогенного апо А1. Встановлено особливості вікової та статевої характеристик структури кореляційних зв'язків між показниками лінійної систолічної швидкості кровотоку на різних ділянках каротидного та вертебро-базилярного басейнів у осіб зі спадковою схильністю до ішемічного інсульту, що свідчить про звуження діапазону надійності регуляції церебрального кровотоку в родичів хворих на ішемічний інсульт. У осіб з високим генетичним ризиком розвитку ішемічного інсульту досліджено вікові особливості взаємозв'язку між показниками церебральної гемодинаміки та біоелектричної активності головного мозку.

  Скачати повний текст

У ході лікування хворих з гострим порушенням мозгового кровообігу (ГПМК) медикаментозними та хірургічними методами вивчено їх структуру за типом геморагії. На підставі сучасних методів діагностики (церебральної ангіографії, ультразвукової доплерографії (УЗДГ), аксіальної комп'ютерної та ядерно-магнітно-резонансної томографії) досліджено структурно-функціональні зміни мозку та його судин, зумовлені ГПМК, за типом геморагії. За допомогою методу транскраніального УЗДГ удосконалено критерії діагностики стенозної та оклюзійної патології магістральної артерії голови (МАГ) і змін церебральної гемодинаміки (артеріального притоку, вінозного відтоку й ангіоспазму). Встановлено частоту стенозної та оклюзійної патології МАГ у випадку ГМПК за типом геморагії залежно від локалізації інсульт-гематоми. Вивчено венозний відтік у випадку ГПМК за типом геморагії, а також зміни артеріального притоку та венозного відтоку в процесі наростання внутрішньочерепного тиску. Розроблено додаткові доплерографічні критерії смерті мозку, обгрунтовано шляхи корекції церебральної гемодинаміки хворих на геморагічний інсульт.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне клінічне обстеження (з використанням (комп'ютерної томографії(КТ) та електроенцефелографії (ЕЕГ)) 146 хворих у гострому періоді мозкового півкульового інсульту ішемічного (МІІ) та геморагічного характеру. Виявлено неоднозначну поліморфну клінічну структуру в обстежених хворих, обумовалену варіабельно представленими взаємовідносинами загальномозкового й осередкового синдромів. Встановлено, що клінічна структура мозковоих інсультів (МІ) пов'язана з локалізацією та обсягом осередку ураження, вираженістю набряку мозку та формуванням дислокаційного механізму. Доведено наявність прямих кореляцій між локалізацією осередку ураження та клінічними симптомами захворювання в осіб з (МІІ). Проаналізовано певні порушення біоелектричної активності мозку під час дослідження ЕЕГ-патерну. У хворих з мозковим геморагічним інсультом (МГІ) виявлено пряму кореляцію між локалізацією та розмірами осередку ураження, клінічною семіотикою інсульту та кінцем гострого періоду захворювання. З'ясовано, що ЕЕГ-патерн у хворих з МГІ значно відрізнаяється від ЕЕГ-патерну хворих з МІ, що проявляється неоднаково представленою фоновою активністю, різноманітною величиною когерентності, різною вираженістю фокуса патологічної активності та варіантами реакції засвоєння ритмів низької та високої частоти.

  Скачати повний текст

Розроблено методику ранньої клініко-інструментальної діагностики неврологічних проявів, які виникають у хворих на пролапс мітрального клапану. На підставі методу ультразвукового доплерографічного дослідження вивчено клінику, стан кардіальної та церебральної гемодинаміки. На підставі методу ЕЕГ-картування, у 120 хворих з неврологічними синдромами, які мають пролапс мітрального клапана, вивчено та проаналізовано особливості стану біоелектричної активності головного мозку. Виявлено кореляційні зв'язки між станом мозкового кровообігу та біоелектричною активністю головного мозку. Доведено, що за даними доплерографії наявність ознак артеріовенозного шунтування в цій зоні реєструється осередок повільнохвильової активності. Виявлено особливості залежності різноманітних клінічних проявів вегето-судинної дистонії від характеру змін мозкового кровообігу в артеріальному та венозному руслі.

  Скачати повний текст

Висвітлено динаміку змін реологічних і коагуляційних показників крові, здійснено їх порівняльний аналіз під час гострої стадії геморагічних та ішемічних інсультів та досліджено їх вплив на перебіг захворювання у 126 хворих. На підставі порівняльної оцінки змін реологічних і коагуляційних показників крові розроблено диференційні програми лікування хворих на геморагічні та ішемічні інсульти. Доведено однорідність змін реологічних показників крові у випадках геморагічних та ішемічних інсультів: виникнення синдромів підвищеної в'язкості крові та гіперкоагуляції, які не залежали від віку та статі хворих, а визначались тяжкістю перебігу захворювання. Відзначено, що тиклопідин, ацелізин і дипіридамол покращують реологічні показники крові у гострій стадії ішемічного інсульту, найефективнішим серед них є тиклопідин. Встановлено, що стандартна терапія не впливає на реологічні зміни показників крові у разі геморагічного інсульту. Включення в комплексне лікування пентоксифіліну призводить до покращання всіх реологічних показників крові у хворих на геморагічні інсульти.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено в порівняльному аспекті діастолічну дисфункцію міокарда лівого шлуночка та показники енергетичного метаболізму в хворих з різним ступенем порушення кровотоку у екстракраніальних артеріях. Визначено кореляційну залежність між параметрами трансмітрального кровотоку та показниками енергетичного метаболізму. Вивчено ефективність впливу монотерапії та поєднаного застосування еналаприлу та нимодипіну на діастолічну дисфункцію й енергетичний обмін у хворих на артеріальну гіпертензію залежно від ступеня асиметрії лінійної швидкості кровотоку.

  Скачати повний текст

Досліджено нейропсихологічний статус хворих на інфаркт мозку (ІМ) у відновному періоді, проведено його оцінку в динаміці постінсультного періоду. З використанням методів нейровізуалізації одержано дані, за якими не виявлено лінійної корреляції між рівнем когнітивного дефіциту та структурними змінами головного мозку. На підставі динамічного вивчення нейропсихологічного статусу, церебральної гемодинаміки, біоелектричної активності мозку за даними комп'ютерної електроенцефалографії із топоселективним картуванням, предикторів гострого порушення мозкового кровообігу виділено два типи перебігу постінсультного періоду: проградієнтний і ремітуючий. Проведено порівняльну оцінку ефективності пірацетаму, серміону та комплексу інстенон + актовегін у хворих у відновному періоді ІМ. Доведено доцільність застосування флуоксетину в даних хворих.

  Скачати повний текст

Визначено роль антифосфоліпідних антитіл у розвитку цереброваскулярної патології, визначено ранні клінічні та лабораторні особливості цереброваскулярних порушень, зумовлених антифосфоліпідним синдромом. Досліджено 50 осіб молодого віку, хворих на зазначену патологію, в яких виявлено наявність антифосфоліпідних антитіл в серопозитивній групі та змін в клінічному та гуморальному імунітеті в серонегативній групі, що свідчить про поточне, імуноопосередковане захворювання; установлено відсутність інших етіологічних причин цереброваскулярних порушень на підставі ретельного обстеження цих хворих. Доведено ефективність проведеної специфічної терапії, що дало змогу зробити висновок про патогенетичну роль антифосфоліпідних антитіл у розвитку цереброваскулярної патології в осіб молодого віку.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив преморбідних рис особистості, віку, соціального статусу, супутньої соматичної та неврологічної патології та психогенно травмуючих чинників (що не пов'язані з наявністю інсульту) на характер непсихотичних психічних розладів та їх динаміку у хворих, які перенесли інсульт на фоні гіпертонічної хвороби (ГХ). На підставі вивчення особливостей клініки непсихотичних психічних порушень в осіб з мозковим інсультом залежно від виду (ішемічного, геморагічного) інсульту, віку, статі, соціального статусу хворого, типу відношення до хвороби обгрунтовано, розроблено та оцінено ефективність нового підходу до комплексної диференційованої терапії непсихотичних психічних розладів у даних хворих.

  Скачати повний текст

На підставі результатів комплексного обстеження 501-го хворого на мозковий інсульт (МІ) визначено поширеність інтрацеребральних ускладнень на мозковий інсульт. Запропоновано концепцію патогенез та виявлено критерії діагностики, з'ясовано їх вплив на наслідки МІ. Виявлено, що прогресування МІ та погіршання клінічного стану хворих пов'язано з приєднанням інтрацеребральних ускладнень ізольовано, чи в сукупності один з одним за різних варіантів. Визначено, що інтрацеребральні ускладнені мозкові інсульти (ІУМІ) мають особливості, що погіршують біоелекричний стан, призводять до значних гемодинамічних розладів та структурних змін мозку поза основним вогнищем. Залежно від локалізації та вираженості цих структурних змін ІУМІ мають різні варіанти клінічного перебігу. Доведено, до великий вплив на розвиток і прогнозування ІУМІ мають процеси, пов'язані з вільно-радикальним окисненням та змінами імунологічних показників та ліквору. Установлено, що ІУМІ має вплив на виникнення екстрацеребральних ускладнень. Створено діагностично-прогностичну систему ІУМІ й патогенетично обгрунтовано оптимізацію лікування.

  Скачати повний текст

Виділено типи геморагічної трансформації (ГТ) інфаркту мозку. Виявлено збільшення ризику інтраінфарктних типів ГТ на тлі артеріальної гіпертензії, миготливої аритмії, цукрового діабету або стресової гіперглікемії, а також їх поєднаної дії. У змішаних типів небезпека більш проявляється у разі поєднання зазначених чинників і порушень коагуляційного гемостазу. Встановлено, що у разі артеріальної гіпертензії переважають перфузійні механізми, кардіоемболічний генез інсульту здебільшого зумовлює реперфузійне пошкодження; а за цукрового діабету або стресової гіперглікемії - метаболічне ураження судинної стінки. Виражений неврологічний дефіцит асоціюється з наявністю великовогнищевого супратенторіального ураження у разі інтраінфарктних типів вторинної геморагії. Відзначено, що тяжкість стану хворих зі змішаними типами ГТ більшою мірою залежить від масивності крововиливу. Визначено, що системно-церебральні гемодинамічні порушення мають певні особливості за умов різних типів ГТ. Розроблено диференційований підхід у лікуванні ГТ інфаркту мозку залежно від типу геморагічних ускладнень, який є патогенетично обгрунтованим та індивідуалізованим, що дає змогу збільшити частку хворих з повним регресом неврологічного дефіциту та легкими неврологічними порушеннями, а також зменшити відсоток фатальних випадків.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання впливу активації локальної та циркулюючої складових симпато-адреналової системи, інтенсивності процесів ремоделювання серця та артерій, порушень ендотеліальної функції та перебіг різних форм артеріальної гіпертензії (АГ) та перспективи застосування інгібіторів ангіотензинконвертувального ферменту та блокаторів повільних кальцієвих каналів у хворих на гіпертонічну хворобу та цереброішемічну форму артеріальної гіпертензії (ЦФАГ). Виявлено, що прогресування АГ та формування ЦФАГ тісно пов'язані з порушенням мозкового кровотоку й асоціюються зі структурним ремоделюванням артерій та еритроцитів. Доведено, що надлишкова нейрогуморальна симпатична активація вносить негативний вклад у процеси структурної перебудови серця та судин, а також визначає формування та прогресування дисфункції ендотелію. Встановлено, що лацидіпін у хворих на ЦФАГ та гіпертонічну хворобу із докуметованою ендотеліальною дисфункцією має реальні переваги над еналаприлом, тоді як останній перевершує лацидіпін у пацієнтів із гіпертонічною хворобою без документованої дисфункції ендотелію.

  Скачати повний текст

З застосуванням етапного та комплексного підходів проаналізовано вікові особливості стану мозкової, системної та інтракардіальної гемодинаміки у практично здорових людей, у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) та пацієнтів, які перенесли ішемічний інсульт на фоні АГ. Вивчено та розширено уявлення про механізми розвитку цереброваскулярних розладів на фоні АГ за даними ультразвукової допплерографії та ехокардіографії. Виявлено, що у хворих, які перенесли ішемічний інсульт на фоні АГ зміни церебральної гемодинаміки, шляхи компенсаторно-колатерального кровообігу визначаються віком і локалізацією вогнища ішемії. Встановлено вікові особливості структури кореляційних зв'язків між показниками церебральної та системної, інтракардіальної гемодинаміки у хворих на ішемічний інсульт на фоні АГ, які залежать від локалізації вогнища ішемії. Показано необхідність комплексного обстеження хворих з цереброваскулярною патологією на фоні АГ з метою оптимізації лікування та профілактики інсульту.

  Скачати повний текст

Детально висвітлено клініку інсультоподібних запалень процесів центральної нервової системи (ЦНС) - менінгітів, менінгоенцефалітів, абсцесів головного мозку, проаналізовано їх відмінності від типових випадків запальної патології ЦНС, визначено основні клінічні типи перебігу цієї патології, основні варіанти дебюту неврологічної симптоматики. Наведено дані допоміжних клініко-лабораторних, мікробіологічних методик, візуалізуючих методів дослідження (АКТ та МРТ головного мозку). На підставі аналізу одержаних даних указано причини існування випадків інсультоподібних запальних процесів ЦНС, установлено типові труднощі в діагностиці та чинники, що провокують помилкові діагнози гострого порушення мозкового кровообігу в цих хворих, важливих симптомів статусу хворих і даних допоміжних методів дослідження. На підставі аналізу випадків інсультоподібних запальних процесів ЦНС розроблено ефективний алгоритм ранньої діагностики запальних процесів головного мозку та його оболонок та їх диференційної діагностики від гострих порушень мозкового кровообігу. Запропонований алгоритм, який включає адекватний анамнез відносно загальноінфекційних проявів, кваліфікований огляд хворого, методи обстеження, проведення люмбальної пункції за розширеними показами з дослідженням спинномозкової рідини, мікробіологічні методики надають можливість установити діагноз запального процесу ЦНС в найкоротші строки. Зазначено, що адекватне патогенетичне та етіотропне лікування, розпочате в найкоротші терміни (часто емпіричне, в зв'язку з неуточненим етіологічним чинником), повинно покращувати прогноз щодо виживаємості, зменшення частоти та вираженості залишкових неврологічних проявів.

  Скачати повний текст

Уперше на підставі комплексного аналізу стану церебральної гемодинаміки у хворих на ішемічний інсульт (ІІ) середнього та похилого віку наведено характеристику вікових особливостей патогенетичних механізмів цереброваскулярних синдромів, що формуються після інсульту, зокрема ризику розвитку повторних порушень мозкового кровообігу у хворих на ІІ. Так, у хворих середнього віку виявлено більш виражені порушення церебральної гемодинаміки (висока частота зустрічаємості стенозування понад 75 % просвіту судини, менші внутрішні розміри загальної сонної артерії, превалювання гіпоехогенних атеросклеротичних бляшок, більш низький рівень лінійної й об'ємної швидкості кровотоку в судинах каротидного басейну), чим у хворих похилого віку. Надано характеристику структури взаємозв'язків між показниками церебральної та системно-інтракардіальної гемодинаміки у хворих на ІІ різного віку в реабілітаційному періоді. Відзначено, що дані про вікові особливості церебро-кардіальних взаємозв'язків є теоретичним обгрунтуванням для розробки системи їх фармакологічної корекції. Уперше за результатами комплексного обстеження установлено особливості взаємозв'язків між показниками церебральної гемодинаміки в інтактній та ураженій півкулях і станом ліпідного обміну у зазначених хворих похилого віку.

  Скачати повний текст