Висвітлено питання оптимізації технології подовження стегна за методом Блискунова. Встановлено причини виникнення дистракційних вивихів та підвивихів стегна, проведено біомеханічні розрахунки дії векторів сили м'язів з урахуванням особливостей дистракції. Розроблено нову конструкцію ендодистрактора для лікування хворих з укороченнями стегна та дисплазією тазостегнового суглоба. Проаналізовано загальнохірургічні ускладнення у разі подовження стегна і визначено заходи щодо їх профілактики.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено новий малоінвазивний спосіб лікування дегенеративної нестабільності - метод артифіціальної фібротизації зв'язок (АФЗ). На підставі математичного й експериментального моделювання та морфологічного дослідження 72-х лабораторних тварин доведено можливість і доцільність артифіціального підвищення носійної спроможності хребтового рухового сегмента. У процесі математичного моделювання методом кінцевих елементів встановлено, що блок фібротизованих між- та надостових зв'язок певних геометричних розмірів протидіє зсувним навантаженням, а також сприяє зниженню напруження у зоні міжхребцевого диска. На підставі експериментальних біомеханічних і морфологічних досліджень виявлено, що для досягнення кістково-фіброзного блоку за АФЗ оптимальним є використання електротермічного впливу - електрокоагуляції. Зазначено, що жорсткість хребтових сегментів підвищується залежно від термінів після моделювання. Для проведення клінічних випробувань розроблено технологію використання методу АФЗ. Доведено ефективність застосування нового малоінвазивного способу лікування дегенеративної нестабільності на підставі результатів обстеження 30-ти хворих з застосуванням сонографічного, клінічного й рентгенологічного (зокрема, рентгенометричного) методів дослідження.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що на ревматоїдний артрит (РА) хворіє від 0,8 до 5 % населення. РА призводить до втрати працездатності й інвалідності пацієнтів. Проведено обстеження та лікування 68-ти пацієнтів з ураженнями ліктьового суглоба на III стадії патологічного процесу. Ураження ліктьового суглоба за РА виявлено у 75 % випадків уражень інших відділів опорно-рухової системи. Клінічна картина уражень ліктьового суглоба залежить від стадії та форми ураження, а також ступеня активності процесу. У хворих з ураженнями ліктьового суглоба за РА консервативне лікування не завжди забезпечує позитивний результат, а на стадії анкілозування воно зовсім не ефективне. Серед оперативних способів на цій стадії найчастіше застосовується артропластика. З метою вдосконалення існуючих способів артропластики проведено комплексні біомеханічні дослідження, вивчено особливості напружено-деформованого стану суглобових кінців на моделях ліктьового суглоба у нормі та за умов артропластики. Обгрунтовано використання апаратів зовнішньої фіксації за ревматоїдних уражень дослідженої локалізації. На підставі біомеханічих і клінічних результатів визначено абсолютні та відносні показання до оперативного лікування, тактика лікування у перед- та післяопераційному періоді. Виважена тактика, планування обсягу та характеру оперативного лікування, застосування адекватних лікувальних заходів у післяопераційному періоді дозволили одержати хороші результати лікування у 43-х (63,6 %) пацієнтів, задовільні - у 13-ти (18,5 %), незадовільні - 12-ти (17,9 %).

  Скачати повний текст

На підставі біомеханічного моделювання за допомогою методу кінцевих елементів, клінічних і рентгенологічних досліджень 42 хворих віком від 24 до 78 років з асептичною нестабільністю компонентів ендопротеза кульшового суглоба визначено передумови розвинення нестабільності. Розроблено діагностику та методи хірургічного лікування та запропоновано рекомендації щодо її профілактики. На базі біомеханічного моделювання за допомогою методу кінцевих елементів доведено важливість збереження субхондральної пластинки кульшової западини, що необхідно для перерозподілу напружень і захисту губчастої кістки від великих навантажень. Визначено умови розвинення ранньої асептичної нестабільності чашки ендопротези через її видалення. Необхідною умовою визначено повне перекривання чашки ендопротеза стінками кульшової западини. Оптимальне положення ніжки ендопротеза у кістково-мозковому каналі стегнової кістки повинно бути нейтральним або вальгусним. Встановлено оптимальну хірургічну тактику залежно від ступеня вираженості кісткових дефектів кульшової западини та проксимального відділу стегнової кістки. У процесі збереження даних структур визначено реендопротезування з застосуванням кісткового цементу; за відсутності - установлення безцементного ендопротеза з застосуванням кісткової та керамопластики.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано новий підхід до розв'язання проблеми, що передбачає покращання результатів лікування диспластичного коксартрозу дорослих хворих. Здійснено математичне біомеханічне моделювання диспластичного тазостегнового суглоба (ТС), а також аналіз клінічних проявів, анамнестичних даних, рентгенморфометричних параметрів і результатів лікування 375-ти ТС у 303-х пацієнтів з диспластичним коксартрозом. Розроблено біомеханічну математичну модель диспластичного ТС, яка відображає співвідношення сил в ділянці контакту головки стегнової кістки та тазостегнової западини та дозволяє кількісно описати патологічні зміни у ТС залежно від його рентгенморфометричних параметрів і маси тіла пацієнта, враховуючи під час цього модуль пружності хрящової тканини. Створено модель тазостегнової западини з імплантованим ацетабулярним компонентом протеза, яка дозволяє визначити зони стресових навантажень, що виникають у ділянках контакту головки та чашки протеза, та зовнішньої поверхні чашки і тазостегнової западини, завдяки чому визначається найбільш раціональний варіант імплантації чашки протеза залежно від ступеня ацетабулярної дисплазії. Встановлено найбільш значущі рентгенморфометричні маркери захворювання та розроблено прогностичну систему його розвитку. Проведено дослідження перебігу диспластичного коксартрозу у дорослих, яке дозволиляє вивчити біомеханічні особливості функціонування кульшових суглобів за умов нерівномірного навантаження та математично обгрунтувати механізм ураження контрлатерального суглоба. Запропоновано нову класифікацію дисплазії ТС у дорослих, де окремо розглядаються ступінь ацетабулярної дисплазії та ступінь дисплазії проксимального відділу стегнової кістки, а також схему вибору методу та способу лікування диспластичного коксартрозу у дорослих хворих.

  Скачати повний текст

Відібрано 16 ознак, які покладені в основу бальної шкали оцінки ступені активності остеоартроза. Показано, що у хворих з мінімальним ступенем активності остеоартроза парацетамол був ефективний у відношенні болі, скутості, обмеження фізичної активності. У групі з помірною та високою активністю захворювання за умов використання парацетамолу не встановлено значимого клінічного покращання. Встановлено, що за застосування не стероїдних протизапальних препаратів у даних групах пацієнтів в 92,4 і 90,0 % випадків, було досягнуто позитивний ефект у відношенні клінічних, лабораторних і ультразвукових змін. Визначено, що з метою індивідуалізації лікувальних підходів у хворих на остеоартрит колінних суглобів, розроблено методи вибору терапії та прогнозування її ефективності.

  Скачати повний текст

Вивчено питання застосування електростимуляції та електропунктури з фармакопунктурою у комплексному лікуванні хворих з нейрорефлекторними больовими синдромами остеохондрозу хребта з метою досягнення максимального знеболення та стимуляції саногенетичних процесів в організмі. Отримані дані свідчать, що електропунктура з адекватно підібраними параметрами та фармакопунктура блокаторами кальцієвих каналів має достовірно вищу результативність у лікуванні хворих з рефлекторними больовими м'язово-тонічними проявами остеохондрозу хребта у порівнянні з електростимуляцією та медикаментозним лікуванням. Для лікування нейродистрофічних проявів ефективними є електропунктура з фармакопунктурою блокаторами кальцієвих каналів і плазмолом.

  Скачати повний текст

Вивчено ефективність терапевтичного комплексу за дії низькочастотного ультразвуку і магнітолазерної терапії у реабілітації хворих на остеоартроз залежно від клінічних проявів захворювання. Проведено комплексне клініко-інструментальне та лабораторне обстеження 121-го хворого на остеоартроз. Оцінено динаміку клініко-функціональних, інструментальних і лабораторних показників під дією загальноприйнятих методів фізіотерапії та розробленого комплексу, який передбачає диференційоване застосування частотно-модульних факторів, а саме: низькочастотного ультразвуку, магнітного поля та лазерного випромінювання залежно від стадії захворювання та наявності реактивного синовіту. Установлено, що розроблений комплекс здійснює виражений знеболювальний і протизапальний ефекти, значною мірою поліпшує локомоторну функцію суглобів, вегетативну регуляцію, периферичну гемодинаміку, метаболізм ліпідів, про що свідчить позитивна динаміка клініко-лабораторних показників, електрофізіологічних та інструментальних досліджень. Запропонований спосіб лікування має суттєву перевагу у порівнянні з традиційними методами у хворих на артроз, ускладнений синовітом, а також за виражених змін у суглобах у разі II та III стадій. За результатами віддалених наслідків, зумовлених застосуванням розробленого комплексу виявлено більш стійкий ефект і тривалий період ремісії (до 8-ми місяців) у порівнянні з загальноприйнятими методами фізіотерапії.

  Скачати повний текст

Здійснено клінічне й експериментальне дослідження з метою теоретичного обгрунтування та клінічного використання способу вентрального відновлення опорості передніх відділів хребта грудної та поперекової локалізації з урахуванням індивідуальних особливостей конкретного пацієнта та патологічного стану, що зумовлює порушення міжтілової опори. На підставі ретроспективного аналізу клінічного матеріалу встановлено, що основною причиною більшості незадовільних анатомічних результатів відновлення міжтілової опори є невідповідність механічних характеристик використаних імплантатів механічним характеристикам тіл хребців конкретного пацієнта. Використання запропонованої системи автоматизованого дослідження напружено-деформованого стану елементів системи хребець - ендопротез для моделювання операцій ендопротезування дозволяє оптимально підібрати параметри ендопротезів і схем хірургічних операцій з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнтів. Застосування розробленого оригінального пристрою для відновлення міжтілової опори дозволяє знизити негативні наслідки (реакції) взаємодії імплантата та тіла хребців, розташованих вище та нижче ендопротеза за рахунок його установлення, механічні характеристики якого відповідають (дорівнюють) або близькі до механічних характеристик кісткової тканини хребта конкретного пацієнта.

  Скачати повний текст

Розроблено нову класифікацію менісків колінного суглоба залежно від їх форм і поширеності. Встановлено, що морфологічні зміни структури менісків залежать від віку людини й їх індивідуальних анатомічних особливостей. Показано кореляційну залежність між морфологічними показниками менісків.

  Скачати повний текст

Вперше проаналізовано участь в патогенетичних механізмах загострення неврологічних проявів поперекового остеохондрозу (НППОХ). Визначено стан мікроелементного забезпечення у крові пацієнтів з різними патогенетичними варіантами НППОХ і виявлено однотипні зміни, що вказує на їх участь у механізмах розвитку різних неврологічних проявів. Вперше досліджено взаємозв'язки вмісту мікроелементів, жиророзчинних вітамінів (A та E) і даних клінічних та інструментальних обстежень у хворих з НППОХ в динаміці лікування. Обгрунтовано та підтверджено ефективність застосування вітамінно-мінеральних комплексів у лікуванні НППОХ. Вперше виділено латентні фактори, які пояснюють понад 72 % сукупної дисперсії даних, і встановлено, що значущим є поєднання факторів, що доцільно враховувати як в діагностиці так і під час вибору лікувальної тактики.

  Скачати повний текст

Створено методику передопераційного планування двобічного ендопротезування кульшових суглобів з застосуванням спеціальної ортопедичної лінійки, яка дозволяє більш точно визначити симетричне розташування центрів обертання ендопротезів. Упеше на підставі комплексної оцінки клініко-функціонального стану зазначених суглобів розроблено критерії визначення оптимального інтервалу між операціями ендопротезування та визначено показання до вибору методу фіксації ендопротеза у пацієнтів з двобічним ураженням кульшових суглобів (ДУКС). Вивчено динаміку змін щільності кісткової тканини після ендопротезування кульшового суглоба (КС) у цих хворих та її взаємозв'язок зі змінами статико-динамічної функції нижніх кінцівок. Розроблено безцементний ендопротез КС з ефектом запресування та набір інструментів для його імплантації. Виділено й обгрунтовано періоди реабілітаційного лікування й удосконалено програму післяопераційної реабілітації після двобічного ендопротезування кульшових суглобів. Створено шкалу оцінки його результатів.

  Скачати повний текст

Розроблено новий напрямок у прогнозуванні клінчіного перебігу дегенеративно-дистрофічних захворювань диспластичного генезу на прикладі остеохондрозу хребетного стовпа. На підставі комплексної оцінки клінічних проявів остеохондрозу хребта в 1 446-ти хворих різного віку та стану сполучної тканини доведено провідну роль дисплазії у виникненні даної патології. Встановлено, що остеохондроз хребта як захворювання маніфестує у разі наявності дисплазії сполучної тканини II - III ступенів (96,8 %). З метою прогнозування розвитку ранніх дегенеративно-дистрофічних змін патологію опорно-рухової системи у школярів (974), новонароджених (85) та їх батьків розглянуто у зіставленні зі станом сполучної тканини. З урахуванням виявленого рівня дисплазії спрогнозовано у 64,5 % обстежених дітей виникнення перших клінічних ознак дегенеративно-дистрофічних проявів у більш молодому віці, ніж у батьків.

  Скачати повний текст

Визначено рентгено-антропометричні особливості вальгусної деформації колінних суглобів, зумовленої спадковою схильністю. Виявлено симптомокомплекс порушень опорно-рухової системи, характерний для цієї патології. Вивчено особливості перебігу захворювання та результати лікування залежно від тяжкості його проявів. Розроблено систему діагностування й оперативного лікування зазначеної патології. На базі математичної моделі колінного суглоба та шляхом кінетостатичних розрахунків проведено біомеханічні дослідження "поведінки" кісткових структур нижньої кінцівки під впливом статичних навантажень за норми та у разі наявності деформацій колінного суглоба. Результати проведених досліджень використано під час проведення клінічного спостереження та планування оперативних втручань. Проведено клінічну апробацію запропонованої системи діагностування та лікування 26-ти хворих з вальгусною деформацією колінного суглоба диспластичного генезу. На підставі даних оцінювання найближчих (протягом одного - трьох років) і віддалених клінічних результатів лікування за бальною оцінковою методикою з використанням запропонованого сумарного оцінкового критерію підтверджено доцільність виокремлення оперативних втручань - профілактичних, лікувально-профілактичних і лікувальних, що дозволяє суттєво покращити стан хворих і запобігти розвитку гонартрозу.

  Скачати повний текст

Здійснено дослідження з метою підвищення ефективності відновлювального лікування хворих з неврологічними синдромами поперекового остеохондрозу, що перебувають у госпіталі, на базі комплексного застосування медикаментозної та різних варіантів резонансної магніто-квантової терапії з урахуванням клініко-нейрофункціональних особливостей перебігу захворювання. Установлено, що комплексне лікування з використанням резонансної магніто-квантової терапії (за локальною та багаторівневою методиками) сприяє регресу больового синдрому, позитивним змінам у клінічній картині захворювання, здійснює сано- та патогенетичний вплив, про що доводить поліпшення клініко-неврологічного статусу, функціонального стану нейромоторного апарату, периферичного кровообігу. Доведено перевагу нормалізувального впливу комплексного застосування медикаментозної та багаторівневої методики резонансної магніто-квантової терапії. Розроблені комплекси: диференційовані залежно від тяжкості перебігу захворювання, неврологічного синдрому. Застосування даних комплексів сприяє значному підвищенню ефективності терапії на етапі лікування у госпіталі та покращанню якості життя зазначеного контингенту хворих.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано методику вибору способу фіксації компонентів ендопротеза тазостегнового суглоба у хворих на ревматоїдний артрит з метою покращення результатів лікування даного контингенту осіб. Проведено ретроспективний аналіз результатів лікування 85-ти хворих на ревматоїдний артрит, яким виконано 118 операцій тотального ендопротезування тазостегнового суглоба. На підставі клініко-рентгенологічного дослідження й анкетування хворих, результатів ультразвукової остеоденситометрії, рентгенденситометрії, культурально-імунологічних досліджень остеогенної активності стромальних стовбурових клітин кісткового мозку з різних ділянок тазостегнового суглоба та статистичної обробки даних розроблено методику бального оцінювання стану кісткової тканини тазової кістки у ділянці тазостегнової западини та стегнової кістки в міжвертлюговій ділянці. Виведено остеогенну активність стромальних стовбурових клітин кісткового мозку з проксимального відділу стегнової западини, голівки стегнової кістки та ділянки даху тазостегнової западини. Доведено вплив препаратів базисної терапії та глюкокортикостероїдів на рівень остеогенної активності стромальних стовбурових клітин кісткового мозку. Вивчено щільність кісткової тканини у хворих на ревматоїдний артрит методом рентгенденситометрії та ультразвукової остеоденситометрії, проведено їх порівняльний аналіз.

  Скачати повний текст

Досліджено стан вегетативної нервової системи за методами електропунктурної діагностики Р. Фолля та спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму. Доведено наявність достовірного кореляційного взаємозв'язку між станом периартикулярних структур плечового суглоба й органами та системами організму, які відіграють важливу роль у розвитку патології плеча та показано можливість математичного моделювання стану хворого за допомогою методів електропунктурної діагностики за Р. Фоллем, кореляційного та системного аналізів. Розроблено кількісні критерії з метою об'єктивізації оцінки ефективності лікування хворих з адгезивним капсулітом плечового суглоба й ушкодженнями ротарної манжети плеча на основі даного методу.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове розв'язання задачі вибору оптимального методу нейрохірургічного лікування спондилолістезу поперекового відділу хребта з неврологічними проявами в залежності від ступеня та виду. З'ясовано, що неврологічні прояви мають безпосередній зв'язок зі ступенем та видом спондилолістезу. Розроблено абсолютні та відносні показання щодо оперативного лікування хворих з верифікованим спондилолістезом поперечного відділу хребта, що спричиняє нестабільність хребта та неврологічні розлади, які знижують якість життя. Розроблено схему хірургічного лікування. На підставі аналізу результатів хірургічного лікування хворих зі спондилолістезом поперечного відділу хребта визначено значний регрес неврологічної симптоматики.

  Скачати повний текст

З використанням методу рентгеноморфометричного аналізу описано особливості просторової будови тазостегнового суглоба у хворих на коксартроз залежно від віку та статі. Запропоновано пристрій і спосіб діагностики, моніторингу коксартрозу та щільності кісткової тканини у таких хворих. За методом ультразвукової денситометрії вивчено особливості структурно-функціонального стану кісткової системи у хворих на остеоартроз тазостегнового суглоба у старших вікових групах. Показано, що хворі на коксартроз мають вірогідно гірші показники міцності кісткової тканини після 70-ти років. Запропоновано спосіб експериментального моделювання остеоартрозу тазостегнового суглоба з використанням методу тангенційної скарифікації. На базі зазначеної моделі з використанням гістологічного та гістоморфометричного методів визначено місце та роль субхондріальної кісткової тканини у патоморфогенезі остеоартрозу тазостегнового суглоба та вивчено вплив структурно-модифікувальних засобів і антирезорбентів на структурно-функціональний стан кісткової та хрящової тканини. На підставі результатів клінічної апробації зазначених лікувальних засобів показано ефективність їх застосування для лікування пацієнтів, хворих на остеоартроз. Запропоновано, науково обгрунтовано та впроваджено в практику диференційовані схеми лікування клінічних проявів остеоартрозу тазостегнового суглоба структурно-модифікувальними засобами й антирезорбентами. Доведено ефективність зазначених засобів його лікування.

  Скачати повний текст