Уперше визначено респіраторне вологовиділення, фізико-хімічні властивості експіратів, легеневий синтез і дихальне виведення небілкових азотистих сполук, ліпідів, ліпопротеїдів, продуктів перекисного окиснння ліпідів і антиоксидантного захисту за системних захворювань сполучної тканини, установлено їх значення у ранній діагностиці пневмопатій і зв'язок з функцією бронхолегеневої системи. Уперше доведено порушення сурфактантної системи легенів у випадку системного червоного вовчака (СЧВ), системної склеродермії, ревматоїдного артриту й обгрунтовано використання у комплексній терапії пульмональної патології стимулянтів синтезу легеневого сурфактанта і синглетно-кисневої терапії. Уперше у такої категорії хворих установлено розвиток легеневої інтоксикації. Уперше у разі СЧВ продемонстровано взаємозв'язок змін окремих морфологічних структур респіраторної системи з особливостями клініко-лабораторного перебігу захворювання. Уперше на експериментальній моделі аутоімунного захворювання у тварин визначено морфологічні зміни альвеол, бронхів і легеневих судин, патогенетичний вплив на них порушень системи імунітету і NO, патоморфоз за дії глюкокортикоїдних гормонів і цитостатиків. Доведено роль дисбалансу про- й антиоксидантної систем, клітинного та гуморального імунітету з розвитком гіперчутливості сповільненого типу, а також пульмонального синтезу прозапальних і регуляторних цитокінів у патогенезі уражень легенів за умов ситемних захворювань сполучної тканини.

  Скачати повний текст

На підставі порівняльного аналізу з неселективними інгібіторами циклооксигенази-2 (ЦОГ-2) диклофенаком і флурбіпрофеном встановлено, що селективний інгібітор ЦОГ-2 мелоксикам має кращі показники безпечності, так само ефективний, як і диклофенак і перевищує флурбіпрофен. Визначено, що гастродуоденопатії на тлі прийому мелоксикаму виникають в середньому на три місяці пізніше у 11,7 % хворих на ревматоїдний артрит і у 9,7 % хворих на остеоартроз, у разі застосування диклофенаку - відповідно в 26,6 % і 33,2 %, флурбіпрофену - в 46,6 % і 39,9 % хворих. З'ясовано, що мелоксикам необхідно призначати хворим, яким діагностовано ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту. У разі виникнення гастропатій внаслідок прийому неселективних нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) рекомендовано подальше застосування селективних інгібіторів ЦОГ-2, зокрема, мелоксикаму. Доведено високу інформативність комп'ютерної термографії суглобів у кількісній оцінці протизапального ефекту НПЗП у разі довготривалого лікування.

  Скачати повний текст

Вперше встановлено особливості патогенезу атеросклерозу (АС) ураження судин у хворих на ревматоїдний артрит (РА) з наявністю метаболічного синдрому (МС). Вперше виявлено патогенетичний зв'язок між рівнем інсулінорезистентності (ІР) і проатерогенними змінами ліпідного профілю крові, показниками ПОЛ, ендотеліальною дисфункцією, рівнем лептин, адипонектин у пацієнтів з РА залежно від наявності МС і прогресування ІР на фоні системного запалення. Виявлено відсутність позитивного впливу базисної терапії на рівень ІР і дисліпідемії у пацієнтів з РА. Патогенетично обгрунтовано доцільність застосування в комплексі лікування хворих на РА з наявністю МС та АС ураження судин аторвастатину, який виявляє не тільки гіполіпідемічний, але також і протизапальний та інсуліносенситизувальний ефекти.

  Скачати повний текст

Досліджено патологічні зміни структури та функції серця в південноукраїнській популяції хворих на ревматоїдний артрит (РА). Вивчено розповсюджуваність основних серцево-судинних захворювань, частоту органічних уражень клапанного апарату серця та порушень ліпідного спектру плазми крові у разі цього захворювання. Вперше встановлено, що найбільш характерним для РА є розвиток гіпертрофії лівого шлуночка (ЛШ) з підвищенням індексу маси міокарда ЛШ без збільшення відносної товщини його стінок, яка не залежить від ступеня активності запального процесу в суглобах і наявності супутньої артеріальної гіпертензії, супроводжується збільшенням порожнин лівого передсердя та ЛШ, погіршенням діастолічної функції міокарда, збільшенням частоти суправентикулярної і шлуночкової екстрасистолії високих градацій. Продемостровано патологічний вплив порушень гуморального імунітету у разі РА на структурно-функціональний стан міокарда. Доведено прямий кореляційний зв'язок між підвищенням титрів антикардіоліпінових антитіл (АКА), кріоглобулінів (КГ), антитіл до білка теплового шоку hsp 60 (АБТШ) і формуванням гіпертрофії ЛШ, а також частотою ектопічних порушень ритму серця у хворих на РА. Обгрунтовано можливість зниження продукції АКА, КГ і АБТШ за застосування гідроксихлорохіну, що супроводжувалося відсутністю прогресії негативних змін структурно-функціональних показників міокарда протягом одного року спостереження.

  Скачати повний текст

Розроблено новий діагностичний симптом, характерний для синовіту колінного суглоба у разі ревматоїдного артриту (РА). Проведено інтерпретацію результатів біохімічного дослідження ферментів обміну колагену на ранніх стадіях РА. Застосовано метод ультразвукової діагностики з доплерівським дослідженням судин синовіальної оболонки та метод артрофонографії з комп'ютерною обробкою результатів для визначення внутрішньосуглобових змін у хворих на РА та контролю за цими змінами в процесі лікування. Клінічно та лабораторно підтверджено доцільність використання в комплексному ортопедичному лікуванні антигомотоксичного препарату "Traumeel S" у вигляді внутрішньосуглобових ін'єкцій та мазевої форми за допомогою фонофорезу. Досліджено показання та протипоказання до ортопедичних - консервативних та оперативних методів лікування хворих на РА з раннім ураженням колінного суглоба, визначено оптимальні строки оперативних втручань. Розроблено нову схему імунокорегувальної терапії як елемент комплексного ортопедичного лікування синовіту колінного суглоба ревматоїдного генезу.

  Скачати повний текст

Вперше проведено клінічне вивчення основних фармакодинамічних ефектів анальбену у хворих на ревматоїдний артрит та деформівний остеоартроз. Встановлено відсутність інгібуючого впливу "анальбену" на метаболізм суглобового хряща, що вигідно відрізняє його від більшості існуючих нестероїдних протизапальних препаратів і дозволяє його застосування під час лікування запального суглобового синдрому будь-якої етіології. Вивчено мембранотропні властивості анальбену. Висока спорідненість анальбену з модельними мембранами - ліпосомами дає змогу припустити здатність анальбену проникати та накопичуватися в осередках запалення. Удосконалено методики щодо кількісного визначення анальбену у сироватці крові методом рідинної хроматографії. Проаналізовано вплив дози анальбену, що вводиться, на фармакокінетичні параметри: залежність фармакокінетичних параметрів від дози носить нелінійний характер.

  Скачати повний текст

Розкрито питання встановлення клініко-патогенетичних особливостей перебігу ревматоїдного артриту за наявності ендотеліальної та субклінічної гіпотиреоїдної дисфункції. Встановлено розповсюдженість цього сполучення, продемонстровано важливість використання "опитувальника" для виявлення субклінічної гіпотиреоїдної дисфункції, визначено порушення функції судинного ендотелію у даних хворих. Розроблено й опрацьовано нові діагностичні та лікувальні підходи щодо підвищення ефективності лікування хворих шляхом використання левотироксину.

  Скачати повний текст

Опрацьовано нові диференційовані комплекси реабілітації хворих на артроз із затосуванням пелоїдотерапії, різних видів пунктурної мікрофізіотерапії (зі застосуваням пелоїду, біоактивних компонентів грязі, лікарських препаратів), рефлексотерапії. Встановлено, що призначення рефлексотерапії, пунктурної мікрофізіотерапії, грязелікування є патогенетично обгрунтованим щодо лікування хворих на артроз, як засвідчено позитивними результатами клініко-інструментальної динаміки, імунологічними дослідженнями та станом активності локального регулятора хондрогенезу, та більш придатні у разі незначних змін у суглобах і хребті. Доведено виражену перевагу комплексного призначення рефлексотерапії та грязелікування, пунктурної мікрофізіотерапії та пелоїдотерапії у хворих на артроз як за даними безпосередніх, так і віддалених результатів лікування, особливо разі прогресування захворювання.

  Скачати повний текст

Проведено клініко-інструментальне дослідження змін кісткової тканини (Ктк), суглобового апарата (СА) та функціональної недостатності суглобів (ФНС) у хворих на ревматичні захворювання суглобів (РЗС): ревматоїдний артрит (РА), остероартроз (ОА) та анкілозуючий спондилоартрит (АС). Вивчено особливості їх прогресування та розроблено прогноз розвитку. Визначено вплив на ці зміни демографічних, клініко-лабораторних та інструментальних показників. Установлено закономірності розвитку змін Ктк, СА та розвитку ФНС у хворих на РЗС, визначено типи прогресування та розроблено моделі прогнозу цих процесів. Виявлено взаємозв'язки між системними та локальними змінами Ктк та їх прогресуванням зі ступенем ФНС хворих. З'ясовано значення ультразвукового дослідження в ранній діагностиці та оцінці прогресування локальних змін Ктк та СА за умов РЗС. Створено методи ранньої та диференційної діагностики РА, ОА та АС, розроблено ультразвукові критерії оцінки СА цих хворих. На базі рентгенографічного дослідження розроблено нові методики оцінки уражень суглобів та визначення їх прогресування у хворих на РЗС.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена проблемі ранньої діагностики порушень мінеральної щільності кісткової тканини (КТ) у вигляді остеопеній і остеопорозу (ОП) у хворих на ревматоїдний артрит. У роботі за допомогою методу фотонної денситометрії, рентгенологічного і деяких інших інструментальних методів дослідження та оцінки клінічних, лабораторних даних встановлені особливості втрати КТ мінерального компонента у хворих на ревматоїдний артрит залежно від віку, статі, особливостей перебігу захворювання та його тривалості, функціонального статусу хворих, клінічних і лабораторних показників, характеру лікування (особливо у разі застосування глюкокортикостероїдів).

  Скачати повний текст

Вивчено ефективність відновлювального лікування хворих на реактивні артрити з ураженнями серця та без серцевої патології з застосуванням преформованих фізичних чинників. Оцінено динаміку клінічних, лабораторно-інструментальних та імунологічних показників (динаміку суглобового та запального синдромів, ферментативні та електрокардіографічні показники серцевих порушень, стан клітинного та гуморального імунітету, тривалість ремісії). Встановлено, що застосування НВЧ-терапії на проекцію наднирників після закінчення курсу антибактеріальної терапії у хворих на реактивні артрити з системними проявами у вигляді міокардитів поліпшує перебіг суглобового синдрому, сприяє нормалізації реполяризації міокарда, усуненню порушень ритму та провідності, виявляє оптимальний імуномодулюючий ефект. Використання внутрішньовенного лазерного опромінення крові у хворих на реактивні артрити без серцевої патології в такі ж терміни відновлювального лікування викликає протизапальний та максимальний імунонормалізуючий ефект. Розроблено прогностичні критерії для диференційованого використання вказаних преформованих фізичних чинників з урахуванням клініко-імунологічних особливостей хворих на реактивні артрити.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності та безпечності застосування лефлуноміду (ЛФ), ауротіомалату натрію (АН) та метотрексату (МТ) у терапії ревматоїдного артриту (РА). Встановлено вплив даних лікарських засобів на функціональний стан пацієнтів і темпи рентгенологічного прогресування хвороби за результатами динамічного спостереження протягом року. Встановлено переваги тривалої терапії ЛФ щодо застосування АН та МТ і відзначено її позитивний вплив на уповільнення рентгенологічного прогресування, відновлення функціональної здатності пацієнтів та підвищення частоти розвитку ремісії хвороби. Визначено доцільність застосування магнітно-резонансної томографії (МРТ) у ранній (до 12 місяців) діагностиці кісткових ерозій у хворих на РА, а також для здійснення контролю прогресування хвороби та визначення ефективності терапії. Розроблено рекомендації щодо раціонального застосування засобів базисної терапії та використання МРТ за РА.

  Скачати повний текст

Визначено патогенетичну роль порушень пуринового обміну та мікроелементного складу у разі ревматоїдного та хламідійіндукованого артриту на підставі результатів вивчення рівнів сечової кислоти у крові, сечі, експіратах, її ниркового кліренсу, активностей у сироватці ксантиноксидази (КО), аденозиндезамінази (АДА), 5-нуклеотидази, параметрів наявності у волоссі молібдену, марганцю, міді та цинку. Показано взаємозв'язок зазначених показників з окремими клініко-лабораторними ознаками хвороб. Визначено критерії, які дозволяють прогнозувати перебіг і ефективність лікування захворювань, а в результаті застосування інгібіторів КО і АДА покращано результати терапії.

  Скачати повний текст

Встановлено, що у хворих на ревматоїдний артрит (РА) на фоні лікування нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) є характерним формування запально-дистрофічних і ерозивно-виразкових уражень слизової оболонки (СО) шлунка та дванадцятипалої кишки. Показано, що ці ураження протікають атипово з ослабленням маніфестності клінічних проявів та є резистентними до лікування. На їх перебіг суттєво впливає інвазія пілоричних хелікобактерій (НР), які у даних пацієнтів здебільшого володіють підвищеними токсигенними властивостями за рахунок індукції синтезу антитіл до НР, з'єднаних з IgG, та наявністю в геномі бактерії ланок, відповідальних за продукцію CagA та VacA. Обгрунтовано підходи до лікування ГДП, обумовлених вживанням НПЗП залежно від стану кислотоутворювальної функції шлунка та наявності НР. За НР-позитивних форм ГДП запропоновано використовувати "потрійну" антихелікобактерну терапію в поєднанні з блоківниками кислотності (фамотідин, омепразол, ланзапрозол), НР-негативних форм - протизапальну та цитопротекторну терапію (колоїдний субцитрат вісмуту, вентер).

  Скачати повний текст

На підставі ЕКГ- і ЕхоКГ-досліджень встановлено, що ураження серця спостерігається у кожного другого хворого на ревматоїдний артрит (РА), а на тяжкість кардіопатії впливають стать і вік хворих, тривалість, активність, стадія та серопозитивність захворювання, поширеність і вираженість артриту, рівень артеріального тиску й загальний периферичний судинний опір. Стан метаболізму NO корелює з рівнем у крові окремих імуноцитів, Ig, циркулюючих імунних комплексів та цитокінів і зумовлює ознаки клінічного перебігу захворювання. Встановлено, що у тварин з ад'ювантним артритом розвиваються дистрофія і некроз кардіоміцитів, клітинна інфільтрація міокарда, периваскулярний, міжм'язовий та субендокардіальний склероз, склероз судин і строми, частота та ступінь вираженості яких взаємопов'язані з метаболізмом NO. Визначено, що застосування стимуляторів синтезу NO значно підвищує ефективність лікування кардіопатії у випадку РА.

  Скачати повний текст

Установлено, анемічний синдром у хворих на ревматоїдний артрит (РА) є маркером важкості захворювання та предиктором резистентності до лікування. Показано, що традиційна терапія з використанням у ролі базисного способу метотрексату в середніх терапевтичних дозах (7,5 - 10 мг/тиждень) поглиблює анемічний синдром, надаючи йому рис фолієво-дефіцитної анемії. Виявлено, що у хворих на РА включення до комплексу лікування полівітамінно-мінерального комплексу запобігає девітамінізуючому впливу фармакотерапії та підвищує ефективність лікування хворих на РА.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено апробації нових способів лікування ревматоїдного артриту, остеоартрозу та хронічного подагричного поліартриту з використанням голкорефлексотерапії. В результаті дослідження клінічної ефективності запропонованих методик голкорефлексотерапії при ревматоїдному артриті та хронічному подагричному поліартриті, які включають вплив на стандартні точки меридіанів, доведено доцільність застосування голкорефлексотерапії при цих захворюваннях з вираженою та високою активністю (2 та 3 ступені) та значними (2 та 3 стадії) рентгенологічними змінами в суглобах, а також пи остеоартрозі великих суглобів 2 та 3 стадії. Показано, що голкорефлексотерапія, проведена відповідно до розробленої методики, підвищує ефективність медикаментозного лікування важких форм цих захворювань в термін госпіталізації без збільшення побічних дій. Уточнено характер лікувальної дії голкорефлексотерапії та проведено порівняльну оцінку її ефективності при суглобових захворюваннях.

  Скачати повний текст

Вперше проаналізовано особливості клінічного перебігу ревматизму залежно від вираженості недиференційованої дисплазії сполучної тканини (НДСТ). Встановлено, що важкий і середній ступені НДСТ у хворих на ревматизм поєднуються з більшою активністю ревматичного процесу. Виявлено взаємозв'язок між змінами в імунній системі у хворих на ревматизм і важкістю НДСТ. Доведено, що важкий ступінь НДСТ, множинні аномальні хорди у шлуночках серця (АХШС) поєднуються з вищим рівнем ендотеліну-1 у плазмі крові хворих на ревматизм у порівнянні з пацієнтами з легким ступенем НДСТ і поодинокими АХШС. Вперше розроблено алгоритм стратифікації ризику розвитку ревматизму, що дозволяє виявляти осіб з НДСТ, які входять в групу підвищеного ризику, виникнення даної патології.

  Скачати повний текст

Уперше за клінічних та експериментальних умов оцінено протизапальну, аналгетичну та імуномодулюючу дію амізону у випадку патології суглобів. Доведено, що амізон ефективно гальмує прогресування експериментального остеоартрозу щурів, сприяє збереженню суглобового хряща, активує репаративні процеси переважно в кістковій тканині і, на відміну від індометацину, є хондробезпечним препаратом. Виявлено, що амізон в дозі 1500 мг на добу забезпечує терапевтичний ефект у разі остеоартрозу I - II рентгенологічної стадії та ревматоїдного артриту з мінімальною активністю запального процесу на фоні базисної терапії. Встановлено, що за протизапальною активністю амізон відповідає німесуліду і поступається індометацину. Доведено, що фармакотерапія суглобового синдрому амізоном є більш безпечною, ніж індометацином та німесулідом, і не супроводжується розвитком побічних ефектів, які потребують відміни препарату.

  Скачати повний текст

Вивчено клініко-патогенетичні та терапевтичні аспекти особливостей перебігу есенціальної гіпертензії на тлі остеоартрозу та прийому нестероїдних протизапальних препаратів, що проявляються порушеннями добового ритму артеріального тиску та центральної гемодинаміки. Установлено, що у частини хворих на есенціальну гіпертензію функція нирок є простагландинзалежною. Показано, що призначення цим хворих неселективного інгібітора циклооксигенази диклофенаку натрію, на відміну від німесуліду, погіршує ниркову гемодинаміку, натрійуретичну функцію нирок, добовий ритм артеріального тиску та знижує антигіпертензивну ефективність еналаприлу. Виявлено, що різнорівнева блокада ренін-ангіотензинової системи еналаприлом і лозартаном попереджує ці зміни.

  Скачати повний текст