Наведено результати комлексного клініко-лабораторного, гормонального, інструментального, біохімічного досліджень 159 жінок у постменопаузі: 120 жінок після тотальної оваріоектомії у репродуктивному віці та 39 жінок у фізіологічній постменопаузі. Виявлено особливості клінічного перебігу синдрому після тотальної оваріоектомії у жінок репродуктивного віку. Визначено вплив двостороннього хірургічного видалення яєчників на зміни гормонального профілю, розвиток постменопаузального остеопорозу та порушення показників фосфорно-кальцієвого обміну у жінок репродуктивного віку для оптимізації профілактики наслідків тотальної оваріоектомії. Встановлено, що стан постменопаузи у жінок репродуктивного віку, як наслідок тотальної оваріоектомії, супроводжується більш вираженим клінічним перебігом, ніж за фізіологічної постменопаузи.

  Скачати повний текст

Досліджено стан кісткової тканини у хворих на первинний остеоартрит (ОА) за допомогою двофотонної рентгенівської денситометрії у залежності від віку та стану репродуктивної функції у жінок. Вивчено особливості клінічних проявів, стан показників ендогенної інтоксикації у хворих на ОА у залежності від біологічного віку, рентгенологічної стадії захворювання, ступеня функціональної недостатності суглобів, неявності реактивного синовіту та стану кісткової тканини. Проаналізовано вплив дії загальноприйнятого лікування, а також комплексного лікування із включенням класичної акупунктури на клінічні прояви, стан показників ендогенної інтоксикації та мінеральну щільність кісткової тканини у хворих на первинний ОА. З'ясовано терапевтичну ефективність дії фосамаксу на клінічні прояви, стан показників ендогенної інтоксикації та мінеральну щільність кіскової тканини у жінок з первинним ОА та остеопенією чи остеопорозом.

  Скачати повний текст

Досліджено ріст, будову та хімічний склад довгих кісток під впливом стресорно-шокогенних факторів, а також можливість корекції наслідків негативних явищ під час лікування переломів у дітей. Вперше в експерименті на білих безпородних щурах п'ятимісячного віку масою 100 - 200 г розглянуто особливості росту, будови та хімічного складу довгих кісток під впливом стресорно-шокогенних факторів (імобілізаційного стресу). Експериментально доведено можливість корекції виявлених змін за допомогою препаратів антицитокінового спрямування (трентал, месулід). На підставі рентген-денситометричних досліджень обгрунтовано клінічне застосування тренталу та месуліду для профілактики остеопенії у випадках переломів.

  Скачати повний текст

Вивчено певні аспекти етіопатогенезу, клініки, діагностики та лікування остеопорозу у жінок з фізіологічною менопаузою та після тотальної оваріоектомії. Установлено, що дисбаланс статевих і гонадотропних гормонів під час менопаузи призводить до порушення ремоделювання кісткової тканини та фосфорно-кальцієвого обміну, що сприяє розвитку остеопорозу. За хірургічної менопаузи остеопороз розвивається значно швидше. На підставі проведеного клініко-параклінічного обстеження установлено закономірності патогенетичного перебігу цієї хвороби в жінок з фізіологічною менопаузою та після тотальної оваріоектомії.

  Скачати повний текст

Представлено результати дослідження структурно-функціонального стану кісткової тканини, мінерального обміну, кісткового метаболізму і кальцій-регулюючих гормонів у хворих на хронічні захворювання печінки (хронічний алкогольний гепатит, цирози печінки різної етіології). Мінеральну щільність кісткової тканини досліджено методом двофотонної рентгенівської абсорбціометрії. Сформульовано концепцію виникнення структурно-функціональних порушень кісткової тканини під час хронічного алкогольного гепатиту і цирозів печінки алкогольної, HCV- і HBV-етіології, що проявляється у розвитку гепатогенного остеопорозу і остеопенічного синдрому. Доведено, що формування гепатогенної остеопатії патогенетично пов'язане з перебігом хронічних захворювань печінки і постає важливим симптомокомплексом хронічних алкогольних гепатитів і цирозів печінки. Визначено основні фактори прогресуючих втрат кісткової маси за цих недуг. Досліджено порушення кальцій-фосфорного обміну, метаболізму кісткової тканини, дисбалансу кальцій-регулюючих гормонів, тестостерону, їх участь у формуванні остеопенічного синдрому й остеопорозу під час хронічних захворювань печінки. Встановлено роль цитокінопосередкованих механізмів у патогенезі гепатогенних остеопеній і остеопорозу, встановлено зв'язок між ступенем запалення і мінеральною щільністю кісткової тканини. Обгрунтовано доцільність застосування препаратів кальцію і вітаміну <$Eroman D sub 3> під час комплексного лікування гепатогенних остеопатій.

  Скачати повний текст

Визначено прогностичну значимість нейроендокринних порушень у разі синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ), який супроводжується безпліддям, у виникненні остеопенії та остеопорозу, а також важливість діагностичних технологій, насамперед, периферичної денситометрії для доклінічного виявлення системного остеопорозу і мамографії для профілактики патології молочних залоз. На основі математичної моделі визначено клінічні предиктори ефективності гормонального та інших видів лікування у початкових проявах остеопорозу у хворих на ендокринне безпліддя, особливо з урахуванням преморбідного фону та раніше проведеної терапії. Розроблено диференційовані показання для своєчасної профілактики та фармакологічної корекції остеопорозу у хворих з СПКЯ надниркового генезу із функціональною гіперпролактинемією з використанням препаратів кальцію та вітаміна Д, системної ензимотерапії, фітоестрогенів, збалансованої дієти, режиму рухової активності.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано та розроблено методику профілактики та лікування вторинного остеопорозу, спрямовану на попередження дегенеративно-дистрофічних змін кісткової тканини, з урахуванням патогенетичних аспектів захворювання. Спостереження проведено за експериментальних умов з застосуванням моделі остеопорозу в щурів. Досліджено стан пацієнтів після резекції проксимального відділу тонкого кишечнику та хворих на хронічний панкреатит (ХП). Отримано нові дані про патофізіологічні механізми формування остеопоротичних змін у хворих з резекцією проксимального відділу тонкого кишечнику та у хворих на ХП з терміном захворювання більше 6 років. Розроблено рекомендації щодо профілактики остеопорозу у вказаних категорій хворих.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження структурно-функціонального стану кісткової тканини, кальцій-фосфорного обміну, кісткового метаболізу і гормонального статусу у хворих на ревматоїдний артрит, а також у пацієнтів, що тривало приймали глюкокортикоїди. Сформульовано концепцію розвитку структурно-функціональних порушень кісткової тканини у випадку ревматоїдного артриту та тривалої глюкокортикоїдної терапії; визначено фактори ризику і їх вагомість; досліджено темпи втрат кісткової речовини залежно від віку, особливостей клінічного перебігу ревматоїдного артриту, дози і тривалості глюкортикоїдної терапії; встановлено розповсюдженість переломів кісток. Сформовано уявлення стосовно феноменів ревматоїд-асоційованої остеопенії і глюкокортикоїд-індукованого остеопорозу. Досліджено порушення кальцій-фосфорного обміну, метаболізм кісткової тканини, дисбаланс статевих гормонів, їх участь у формуванні остеопенічного синдрому і остеопорозу за умов ревматоїдного артриту і тривалої глюкортикоїдної терапії. Розроблено оригінальну технологію застосування протиостеопоротичних препаратів залежно від структурно-функціонального стану кісткової тканини і активності її метаболізму.

  Скачати повний текст

Наведено дані стосовно морфофункціонального стану довгих кісток тварин після оваріектомії та динаміки стану мінеральної щільності кісткової тканини в жінок із посткастраційним синдромом. Установлено зміни структури та мінерального складу довгих кісток самок щурів після видалення яєчників. Доведено, що застосування комплексного препарату кальцію "Сандокал-Д" на фоні помірних динамічних фізичних навантажень має найоптимальніший позитивний вплив на остеометричні, морфометричні, гістологічні, електронномікроскопічні показники та мінеральний склад довгих кісток. Вивчено в динаміці стан мінеральної щільності кісткової тканини в жінок із посткастраційним синдромом за результатами двохфотонної рентгенівської денсиометрії поперекового відділу хребта.

  Скачати повний текст

Вивчено структурно-функціональний стан пародонта й опорного скелета у жінок у різні вікові періоди залежно від функції яєчників. Визначено взаємозв'язок між розвитком захворювань пародонта та станом кісткової системи опорного скелета у жінок у пре- та постменопаузальний періоди. Проведено порівняльний аналіз стану тканини пародонта у жінок репродуктивного віку в дані періоди - залежно від структурно-функціонального стану кісткової системи. Розглянуто клінічні особливості перебігу захворювань пародонта у пре- та постменопаузі. Досліджено стан тканин пародонта та перебіг даної хвороби у жінок, які отримують остеотропну та замісну гормональну терапію. Розроблено схеми профілактично-лікувальних заходів щодо профілактики та лікування генералізованих захворюваннях пародонта у жінок у зазначені періоди.

  Скачати повний текст

Вперше на підставі комплексного клініко-інструментального обстеження хворих на остеоартроз показано високу частоту виникнення асоційованих нестероїдним протизапальними препаратами (НПЗП) ерозивно-виразкових уражень шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК). Підтверджено, що особливістю діагностики таких уражень є низька інформативність клінічних симптомів, та вказано на доцільність проведення ендоскопічного дослідження гастродуоденальної зони незалежно від наявності чинників ризику НПЗП-гастродуоденопатій. З'ясовано, що ендоскопічними особливостями уражень, що виникають в перші дні лікування НПЗП, є переважна локалізація їх у верхніх відділах шлунка, на відміну від характерної локалізації ерозій та виразок, виявлених на третьому тижні лікування, в антральному відділі. Встановлено, що застосування кишковорозчинної або парентеральної форми такого засобу, як диклофенак натрію, ефективно запобігає його ушкоджуючим впливам на слизову оболонку шлунка в початковий період НПЗП-терапії. Показано особливості еволюції гострих ерозій, виявлених в перші дні дослідження, у випадку продовження НПЗП-терапії. Зазначено, що у разі збереження клініко-лабораторних ознак синовіту та необхідності подальшого лікування засобами даної групи найменшу частоту гастродуоденальних ускладнень відзначено за умов застосування комбінації простої таблетованої форми диклофенаку натрію з синтетичним простагладином (Pgh) E1 - мізопростолом, а також застосування ЦОГ-2-селективного НПЗП-мелоксикаму. Додатковою перевагою останнього є краща суб'єктивна переносність. Розроблено спосіб профілактики НПЗП-асоційованих ерозивно-виразкових уражень шлунка та ДПК, який враховує значущість місцевих ушкоджуючих впливів препаратів на початку лікування ним та переважну роль в подальшому системних простагладин-залежних ефектів. Зареєстровано високу частоту Helicobacter pylori-інфікованості хворих на остеоартроз. Доведено, що супутній гелібактеріоз не впливає на суб'єктивну переносність НПЗП і частоту появи гастродуоденальних ерозій та виразок протягом тритижневого курсу лікування даним препаратами, а також не обтяжує їх перебіг у пацієнтів даної категорії. Вперше встановлено несприятливий вплив НПЗП-терапії на організм людей, хворих на гіпереортизолемію. Розвинуто напрямок патогенетично обгрунтованого лікування НПЗП-асоційованих гастродуоденальних виразок мізопростолом. Високу ефективність засобу доведено під час лікування хворих на остеоартроз.

  Скачати повний текст