Дисертацію присвячено питанням хірургічного лікування тварин, хворих на гострий і хронічний алоксановий цукровий діабет методом підсадки підшлукових залоз ембріонів курей 15, 16, 17, 18, 19 і 20 діб інкубації та вивченню первинного ефекту лікування підсадкою хворим тваринам малих кількостей підшлункових залоз ембріонів курей 15, 16 і 17 діб інкубації. У випадку гострого та хронічного алоксанового цукрового діабету в білих інбредних щурів та безпородних собак забезпечується тривала та стійка компенсація захворювання. Застосування даного методу за клінічних умов було атравматичним, безболісним і не викликало загальних і місцевих змін чи ускладнень у хворого.

  Скачати повний текст

Доведено, що розвиток діабету викликає односпрямовану реакцію у виді зниження функціональної активності НПY-синтезувальної системи гіпоталамусу та гальмування синтезу НПY в острівцях Лангергансу. Встановлено, що ефекти НПY залежать від способу його введення, і відрізняються в нормі та у разі діабету. Гіпоксичні тренування щурів з діабетом нормалізують стан НПY-синтезувальної системи гіпоталамусу.

  Скачати повний текст

Виявлено достовірні зміни больової поведінки діабетичних щурів, а саме, доведено наявність у них термічної гіпоалгезії та збільшення больової чутливості у разі реакції на гострий біль під час формалінового тесту.

  Скачати повний текст

Виявлено ефективність застосування складних рослинних зборів у порівнянні з монофітотерапією. Запропоновано новий комплексний збір, який має більш виражений вплив на вуглеводний та жировий обмін у порівнянні з іншими рослинними засобами та зборами "Арфазетин" в експерименті та клініці. Вперше з'ясовано перевагу цукрознижувального ефекту нового комплексного збору у порівнянні з офіцинальним збором "Арфазетин" і більш виражений гіпоглікемічний результат у комплексному застосуванні з препаратами сульфанілсечовини у хворих на цукровий діабет II типу. Доведено, що використання таких фітопрепаратів, як настою кореня кульбаби аптечної, трави полину звичайного, нового комплексного збору, сприятливо впливає на клінічний перебіг захворювання, стимулює зниження рівня цукру та піровиноградної кислоти у крові, стабілізує піруватдегідрогеназну систему, зменшує екскрецію alpha-кетокислот і цукру з сечею, beta-ліпопротеїдів і холестерину.

  Скачати повний текст

Виявлено вірогідну квадратичну залежність між рівнем глікемії та отриманими дозами опромінення в діапазоні 10 - 90 сГр, ознаки порушень ліпідного обміну, стану гепато-біліарної системи в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС періоду 1986 - 1987 рр., хворих на цукровий діабет (ЦД). В експериментах на щурах, за умов впливу іонізуючого випромінювання (ІВ) у широкому діапазоні доз (0,1 - 5 Гр) та іммобілізаційного стресу, на 7, 30 та 90 добу після впливу, визначено дозозалежні зміни ендокринної функції підшлункової залози та вуглеводного обміну, активності гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової системи та інтенсивності процесів ПОЛ у різних тканинах, подібні зрушення в УЛНА, що розглядаються як ознаки підвищеного ризику захворювання на ЦД. Продемонстровано значущість чинника ІВ і стресу в цих процесах.

  Скачати повний текст

Вивчено патогенетичну роль змін активності системи "протеоліз/інгібітори протеолізу" у виникненні судинних ускладнень у разі експериментального цукрового діабету. Визначено та зівставлено активність еластази та її інгібіторів (альфа-1-інгібітора протеїназ, альфа-2-макроглобуліну та кислототермостійких інгібіторів, тромбіну та його альфа-2-макроглобуліну) в сироватці крові, тканинах аорти та підшлункової залозі щурів за умов стрептозотоцинової та алоксанової моделей діабету. Виявлено, що під час моделювання цукрового діабету за допомогою стрептозотоцину та алоксану відбувається зсув у системі "еластаза/інгібітори еластази" в бік збільшення активності протеази. Зазначені зміни виявлено у сироватці крові, тканинах аорти та підшлункової залози за вказаних моделей діабету. У випадку алоксанового цукрового діабету зміни у еластолітичній системі мали більш виражений характер, що пояснюється розвитком компенсованого кетоацидозу. У разі стрептозотоцинової моделі цукрового діабету в тканинах аорти щурів визначено порушення балансу системи "тромбін/інгібітори тромбіну" в бік посилення активності протеолітичного ферменту. Проаналізовано зв'язок між порушенням балансу в системі "еластаза/інгібітори еластази" та розвитком артеріосклеротичних змін у судинній стінці.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження стану холецистокінін-синтезуючої системи гіпоталамусу, визначено вплив введення синтетичного агоніста та антагоніста рецепторів холецистокініну на ендокринну функцію підшлункової залози у нормі та за експериментального цукрового діабету. Встановлено, що найбільший рівень утворення холецистокініну-8 спостерігається у паравентрикулярному та дорсомедіальному ядрах гіпоталамусу, а найбільш інтенсивна холецистокінінергічна іннервація - у вентромедіальному ядрі та серединному підвищенні гіпоталамусу. Вперше виявлено, що розвиток експериментального цукрового діабету супроводжується формуванням функціональної недостатності холецистокінін-8-синтезуючої системи гіпоталамусу. Встановлено, що багаторазові введення синтетичного холецистокініну-8 сприяють поліпшеню ендокринної функції підшлункової залози та зменшенню важкого стану патологічного процесу.

  Скачати повний текст

Вперше виявлено зміни активності головних атиоксидантних ферментів і підвищення вмісту первинних продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) у кровотвірних клітинах кісткового мозку (КМ), встановлено підвищення нітритредуктазної активності дезоксигемоглобіну за умов експериментального стрептозотоцинового діабету. З'ясовано, що введення нікотинаміду (НАм) підвищує стійкість еритроцитів до кислотного гемолізу, сприяє збільшенню вмісту креатину в еритроцитах щурів, зроблено висновок про активацію еритропоезу. Встановлено, що введення НАм зменшує інтенсивність відновлення нітрит-іона за участю дезоксигемоглобіну, що дає можливість запобігти виникненню структурних модифікацій цього білка, зумовлених оксидом азоту за умов розвитку діабету нітрозативного стресу.

  Скачати повний текст

Розроблено букальний препарат з інсуліном. Уперше запропоновано й обгрунтовано використання лізальбінату як стимулятора проникності для білкових букальних препаратів. Показано, що букальні композиції з лізальбінатом як стимулятором проникності є більш придатними для тривалого застосування у порівнянні з композиціями, що містять традиційні стимулятори всмоктування, наприклад дезоксихолатом натрію. Показано ефективність букального препарату з інсуліном під час лікування травматичного стоматиту та профілактики пародонтозу у щурів зі стрептозотоциновим діабетом. Базуючись на одержаних даних, обгрунтовано тезу, що за умов регуляторного застосування букального препарату інсулін всмоктується та накопичується у тканинах порожнини рта у кількостях, достатніх для місцевої нормалізації процесів метаболізму, порушених внаслідок розвитку діабету. Створено жувальну форму букального препарату з інсуліном. Запропоновано лабораторну методику розробки букальних форм препаратів для введення інсуліну.

  Скачати повний текст

Досліджено ефективність нейропептиду кишково-мозкової групи - холецистокініну, синтетичного сульфатованого октапептиду (26 - 33) під час моделювання діабету стрептозотоціном у щурів для підвищення ефективності лікування цукрового діабету І типу. Проаналізовано ефективність у монотерапії інтраперитонеального введення пептиду. Виявлено, що монотерапія мала недостатній гіпоглікемічний, виражений анорексигенний ефект та слабко впливала на активність вільнорадикального окиснення (ВРО) і антиоксидантної системи (АОС) в еритроцитах, інсулін недостатньо гальмував активність ВРО та АОС еритроцитів.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне досліження порушень реактивності аорти, коронарних судин, ворітної вени та міокарда за умов експериментального цукрового діабету. Одержано дані щодо порушення ендотелійзалежного механізму регуляцій скорочувальних реакцій гладеньких м'язів аорти, коронарних судин і ворітної вени. Виявлено підвищення жорскості судинних гладеньких м'язів і міокарда. Вперше одержано дані про збільшення кисневої вартості роботи судинних гладеньких м'язів та міокарда. Показано, що можливими патогенетичними механізмами виявлених порушень серцево-судинної реактивності є гіперглікемія, розвиток оксидативного стресу та пригнічення синтезу оксиду азоту. Вперше виявлено, що за умов дії антиоксиданту мелатоніну та попередника біосинтезу оксиду азоту L-аргініну спостерігається часткове відновлення всіх порушених реакцій. Встановлено, що зміни скорочувальної активності міокрада під час ішемії - реперфузії серця є меншими у щурів з експериментальним діабетом у порівнянні з контрольними тваринами, та вказано на можливий зв'язок даних змін зі зменшенням чутливості мітохондріальної пори до індукторів її відкриття.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження стану слизової оболонки порожнини рота і великих слиних залоз за цукрового діабету в експерименті та клініці з метою розробки засобів для корекції виявлених порушень. Експериментально встановлено, що цукровий діабет призводить до біохімічних та морфологічних змін у слизовій оболонці порожнинини рота, великих і малих слинних залозах. Встановлено, що функціонування механізму структурно-метаболічних змін у тканинах рота обумовлено активацією процесів вільнорадикального окиснення ліпідів за умови зниження дії ферментів антиоксидантного захисту. Наведено дані щодо патоморфологічних досліджень слизової оболонки, що свідчать про дистрофічно-запальні зміни, які в першу чергу зводяться до вакуольної дегенерації епителіоцитів з подальшим утворенням пухирців, які виникають внаслідок порушень міжклітинних контактів. Показано, що зміни в епітелії мають вторинний характер, тобто розвиваються в результаті судинних порушень. Встановлено, що за експериментального цукрового діабету відбуваються зміни фізичних властивостей кісток альвеолярного відростка щелеп, які полягають у зниженні ступеня мінералізації. Показано, що щоденне дворазове протягом місяця нанесення гелю "Софліпін" на слизову оболонку порожнини рота хворими на цукровий діабет типу I сприяє нормалізації структурно-метаболічних змін у тканинах порожнини рота.

  Скачати повний текст

Виявлено нормалізуючий вплив хронічного введення німодипіну на больові поведінкові реакції діабетичних щурів: зменшення больової чутливості на гострий біль під час формалінового тесту та часткову компенсацію термічної гіпоалгезії. Доведено нормалізуючий вплив хронічного введення німодипіну на діабет-індуковані порушення кальцієвого гомеостазу у нейронах дорсального рогу. Показано, що виявлені ефекти від хронічного введення німодипіну мають місце тільки за умов експериментального діабету. Шляхом порівняння ефектів від хронічного введення німодипіну та еналаприлу показано, що позитивна дія німодипіну опосередкована процесами, пов'язаними з прямим впливом на нейрони та з його вазодилаторним ефектом.

  Скачати повний текст

Встановлено особливості будови та кровопостачання судинної оболонки очного ябука щура в нормі та за експериментального цукрового діабету. Наукове дослідження проведено з використанням морфологічних (макро- та мікроскопічних, гістологічних, електронно-мікроскопічних, морфометричних), біохімічних та статистичних методів. Вперше детально вивчено мікро- та ультраструктурну будову судинної оболонки очного яблука щура у нормі та за умов стрептозотоциніндукованого діабету. Досліджено стан судин та встановлено динаміку якісно-кількісних змін ангіоархітектоніки судинної оболонки очного яблука щура за експериментального цукрового діабету.

  Скачати повний текст

За допомогою комплексу макро- і мікроскопічних, рентгенологічних, гістологічних, електронномікроскопічних, морфометричних, біохімічних методів і методу математичної статистики вперше виділено, описано та проведено зіставлення особливостей васкуляризації м'яких тканин пародонта щурів у нормі та за експериментального стрептозотоцинового цукрового діабету протягом 10-ти тижнів. Виконано рентгеноанатомічне дослідження артеріального русла верхньої та нижньої щелеп щурів і одержано нові дані про особливості будови судинного русла цієї ділянки у нормі. Вперше на основі одержаних аніограм встановлено рентгенологічні варіанти зображення артеріального русла верхньої та нижньої щелеп щурів у нормі, а також рівень відходження, взаєморозташування та рентгенологічні варіанти зображення напрямку та ходу судин, зони їх кровопостачання. Вперше визначено морфометричні параметри артеріального русла верхньої та нижньої щелеп у нормі. На базі відтвореної експериментальної моделі стрептозотоциніндукованого цукрового діабету вперше проведено порівняльний аналіз даних рентгеноанатомічного дослідження магістральних судин верхньої та нижньої щелеп у нормі та на різних термінах перебігу стрептозотоциніндукованого цукрового діабету. Виконано співставлення дійсних діаметрів судин верхньої та нижньої щелеп у нормі та за стрептозотоциніндукованого цукрового діабету на 2-му, 4-му, 6-му, 8-му та 10-му тижнях експерименту. Проведено паралелі між будовою м'яких тканин пародонта на мікро- та ультраструктурному рівнях у нормі. Одержано нові дані про мікро- та ультраструктурні зміни м'яких тканин пародонта протягом 10-ти тижнів перебігу експериментального стрептозотоциніндукованого цукрового діабету.

  Скачати повний текст

Досліджено ефективність використання кріоконсервованої культури мікрофрагментів підшлункової залози новонароджених поросят у щурів з алоксановим діабетом залежно від локалізації введення біоматеріалу - у парапанкреатичну клітковину, під капсулу нирки, внутрішньопечінково, внутрішньоселезінково, внутрішньом'язово. Показано, що введення біоматеріалу у парапанкреатичну клітковину сприяє одержанню найбільш вираженого клінічного ефекту. Виявлено, що кріоконсервовані ксеногенні мікрофрагменти підшлункової залози зберігають здатність продукувати інсулін за умов культивування біоматеріалу in vitro та після застосування in vivo. Встановлено виражений позитивний вплив кріоконсервованої культури мікрофрагментів підшлункової залози новонароджених поросят на клінічний перебіг патологічного процесу, а також відновлення вуглеводного обміну, нормалізацію біохімічних, імунологічних, гематологічних показників в експериментальних тварин. Кріоконсервовану культуру мікрофрагментів підшлункової залози новонароджених поросят рекомендовано застосовувати як засіб комплексного лікування цукрового діабету.

  Скачати повний текст

Детально вивчено вплив змін позаклітинної концентрації протонів і СТЗ-індукованого діабету на біофізичні характеристики низькопорогових кальцієвих каналів. Уперше в сенсорних нейронах щурів малого та середнього діастера соми показано наявність двох типів НПКК з різними кінетичними властивостями та pH-чутливістю, а також зроблено припущення, частково предтверджене результатами експериментальних досліджень, про субодиничний склад цих каналів. Показано переважну експресію НПКК з низькою pH-чутливістю в сомі нейронів малого розміру й експресію каналів з високою pH-чутливістю в сомі нейронів середнього розміру. Зроблено припущення про можливий внесок змін цих двох типів НПКК до розвитку діабетичних нейропатій.

  Скачати повний текст

Досліджено роль гестаційного діабету матері у формуванні інсулінорезистентності в нащадків з урахуванням впливу соціально-емоційного стресу. Доведено патогенетичне значення гормонально-метаболічних розладів у матерів у період вагітності в формуванні ендокринопатій у нащадків, верифіковано індукуючий вплив гестаційного діабету та модулюючий - пренатального соціально-емоційного стресу в розвитку інсулінорезистентності у нащадків. Ідентифіковано мультифакторний характер формування загальної інсулінорезистентності з включенням печінкової, жирової та м'язової складових (активації глікогенолізу, глюконеогенезу, ліполізу) та домінуюче значення зниженої чутливості до інсуліну щодо глюкозного дисбалансу у нащадків першого покоління від матерів з гестаційним діабетом. Виявлено суттєві статеві розбіжності генезу інсулінорезистентності у нащадків від матерів з гестаційним діабетом. З'ясовано, що у самців гестаційні метаболічні порушення індукують розвиток усіх складових загальної інсулінорезистентності - печінкової, м'язової та жирової, а у самиць виявлено визначальний вплив інсулінорезистентності жирової тканини за нормальної чутливості до дії гормону в міоцитах і гепатоцитах. Встановлено, що соціально-емоційний стрес за наявності діабетичного стану в період вагітності матері є фактором активації розвитку всіх структурних компонентів загальної резистентності до інсуліну у нащадків-самців і не впливає на її формування у самиць. Верифіковано, що сполучення діабетичного стану зі стресом під час вагітності матері сприяє формуванню підвищеної чутливості організму нащадків до додаткового постнатального стресування короткочасною гіпокінезією. Виявлено, що результатом застосування антиоксидантної вітамінотерапії у період препубертату є виразний реабілітуючий ефект щодо розвитку у нащадків дисліпідемії й інсулінорезистентності, індукованих експериментальним гестаційним діабетом та/або соціально-емоційним стресом у матерів.

  Скачати повний текст

Вивчено закономірності розвитку змін кислотно-лужної рівноваги та газовий склад коронарної крові за порушень інсулінового гомеостазу в організмі, а також їх причинно-наслідкові зв'язки з функціональним складом серцево-судинної системи й особливостями зрушень її нервово-гормональної регуляції. Установлено, що за фізіологічних умов введення інсуліну в коронарний кровообіг інтактних тварин спричинило кардіогемодинамічні ефекти та зрушення кислотно-лужної рівноваги та газового складу коронарної крові, за цього найбільш виразними та постійними компонентами виявлено ендотелійзалежне розширення коронарних судин, послаблення скорочувальної функції міокарда, зменшення потреби серця у кисні та зниження закиснення коронарної крові. З'ясовано, що за зазначених умов інсулін здійснював модулювальний вплив на адренергічні та холінергічні механізми регуляції кровопостачання, функції та метаболізму серця. У разі введення інсуліну за умови порушень у пострецепторній ланці ендотелійзалежної регуляції функції, метаболізму серця та коронарного кровообігу виникало звуження коронарних судин зі збільшенням закиснення та зменшенням насичення киснем коронарної крові. Установлено, що введення інсуліну тваринам з експериментальним цукровим діабетом спричинює збільшення поглинання кисню кардіоміоцитами внаслідок посилення скоротливої функції серця та підвищення загального периферичного судинного опору. На тлі зазначених порушень функціонального стану серцево-судинної системи, нервової, гормональної та ендотелійзалежної регуляції скротливої функції та метаболізму серця й тонусу судин гіперінсулінемія сприяє зменшенню дилататорних і призводить до констрикторних реакцій коронарних і периферичних судин. На підставі результатів дослідження поглиблено уявлення про патогенетичні механізми участі метаболічних чинників у розвитку серцево-судинних ускладнень за цукрового діабету, які можуть бути використані у практиці охорони здоров'я під час розробки нових підходів до лікування діабетичних уражень серця та судин.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив трансплантації культур клітин підшлункової залози та стовбурових гемопоетичних клітин на патогенез експериментального алоксанового цукрового діабету (ЦД) в щурів. Досліджено особливості вуглеводного, жирового обміну, морфологічних змін в ендокринній частині підшлункової залози, вираженості діабетичної мікроангіопатії після трансплантації. Установлено, що внутрішньочеревна трансплантація цих культур призводить до поліпшення всіх досліджених показників, а саме: зниження рівня гіперглікемії та дисліпідемії, підвищення рівня інсуліну, гальмування розвитку мікроангіопатії. Причиною цих змін є прискорення регенерації ендокринної тканини підшлункової залози, що відображається у зростанні питомого об'єму острівкової тканини та кількості клітин, що синтезують інсулін. Показано, що механізми впливу є різними для вивчених культур. Одержані результати є експериментальним обгрунтуванням доцільності застосування трансплантації зазначених культур клітин для корекції перебігу інсулін-залежного ЦД.

  Скачати повний текст