Скачати повний текст

Вивчено особливості показників центральної та регіонарної гемодинаміки, рівень мелатоніну крові, функціональну морфологію слизової оболонки (СО) гастродуоденальної зони та стан захисного слизового бар'єру у хворих на дуоденальну виразку за умов пролапсу мітрального клапана (ПМК). На підставі результатів дослідження з'ясовано, що у студентів, хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки (ВХДПК) за умов ПМК виявлено більш важкий перебіг захворювання, який супроводжувався порушеннями центральної та регіонарної гемодинаміки, зниженням вмісту мукополісахаридів у СО гастродуоденальнї зони, змінами функціональної морфології, порушенням рівня мелатоніну крові. Уточнено патогенетичні взаємозв'язки рівня мелатоніна крові та показників гемодинаміки за змістом глікозаміногліканів, нейтральних мукополісахаридів у СО гастродуоденальної зони. Показано, що одним з механізмів, що призводить до порушення центральної та регіонарної гемодинаміки за дуоденальної виразки є порушення рівня секреції мелатоніну. Обгрунтовано застосування у хворих на дуоденальну виразку комплексної терапії за використання препарата мелатоніну "Мелаксен", що сприяє більш значному відновленню показників центральної та регіонарної гемодинаміки.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання діагностики та лікування ерозій шлунка та дванадцятипалої кишки. Проаналізовано клінічні, ендоскопічні, морфологічні та функціональні прояви ерозивних уражень гастродуоденальної зони. Встановлено, що ерозивний гастродуоденіт характеризується варіабельністю проявів та комплексом функціональних і морфологічних змін шлунка та дванадцятипалої кишки, які залежать від локалізації та форми ерозій. Виявлено високу частоту інфікованості Helicobacter pylori хворих з гастродуоденальними ерозіями, розглянуто особливості морфологічного та функціонального стану гастродуоденальної зони у пацієнтів з наявністю пілоричного хелікобактеріозу (ПХ). Обгрунтовано основні підходи до диференційованого лікування хворих з ерозіями шлунка та дванадцятипалої кишки з урахуванням наявності ПХ.

  Скачати повний текст

З використанням методу полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) визначено генетичну структуру хелікобактеріозу серед досліджених хворих на виразкову хворобу (ВХ) дванадцятипалої кишки (ДПК). Простежено взаємозв'язок між генетичним типом хелікобактерій, часом позитивної реакції швидкого уреазного тесту, ступенем заселення та ареалом розселення штамів Helicobacter pylori (HP) у слизові оболонці гастродуоденальної зони в даного контингенту хворих. Перебіг ВХ ДПК у (HP+)-хворих характеризується підвищенням кислотопродукції у шлунку, що найбільш характерне для осіб з (CagA+) штамами хелікобактерій. Встановлено, що найбільш раціональною для лікування хворих із персистенцією токсигенних штамів HP є антихелікобатерна терапія з використанням препаратів колоїдного вісмуту та блоківників водневої помпи.

  Скачати повний текст

В результаті комплексного обстеження 293 хворих з поєднаною патологією встановлена діагностична інформативність традиційних і нових методів дослідження. Визначено генетичну схильність пацієнтів до виразкової хвороби, характер функціонально-структурної перебудови дванадцятипалої кишки і підшлункової залози, параметри гемостазу, клітинного і гуморального імунітету та їх вплив на патогенез і клінічний перебіг захворювання. Запропоновано алгоритм раціональної діагностики і комп'ютерну програму визначення генетичної схильності індивідів до поєднаної патології. Вивчено терапевтичну ефективність комплексного лікування хворих традиційними та новими лікарськими середниками, запропоновано новий підхід до диференційованого лікування в залежності від причини, важкості та особливостей клінічного перебігу поєднаної патології.

  Скачати повний текст

Вперше проведено порівняльне дослідження особливостей активності альдолази, гліцеральдегід-3-фосфатдегідрогенази, гліцерол-3-фосфатдегідрогенази, аденозиндезамінази та ферментів антиоксидантної системи, які характерні для різних клітин крові - еритроцитів і тромбоцитів, у здорових людей залежно від віку, хворих на виразкову хворобу та людей з пухлинним процесом. В обстежуваних різного віку встановлено відмінності в метаболізмі еритроцитів і тромбоцитів у нормі й у разі патології. Розширено уявлення про зв'язок вікових метаболічних змін у клітинах крові з розвитком патології. Встановлено взаємозв'язок порушень вуглеводного обміну з гіпоксичними проявами та станом антиоксидантної системи у хворих на виразкову хворобу та рак шлунка.

  Скачати повний текст

В дисертації розглянуті питання поліпшення результатів лікування виразкової хвороби та якості загоювання виразкового дефекту, диференційованого призначення лікувальних комплексів в залежності від особливостей перебігу захворювання. Встановлена необхідність індивідуального підбору дози сучасних антисекреторних препаратів, виявлення хелікобактерної інфекції та її ерадикації, включення в лікувальні комплекси антиоксидантних препаратів, які сприяють нормалізації процесів перекисного окислення ліпідів, прискоренню загоювання виразкових дефектів та мінімальній деформації цибулини дванадцятипалої кишки в процесі рубцювання за даними морфологічного аналізу.

  Скачати повний текст

Досліджуються та обговорюються дані про взаємозв'язок скорочувальної функції жовчного міхура та морфологічного стану слизової оболонки гастродуоденальної зони та її засіяності Helicobacter pylori (НР) у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки. Дані здобуті за допомогою ультразвукового дослідження скорочувальної функції жовчного міхура з застосуванням жовчогінного сніданку, морфологічного та морфометричного дослідження біоптатів слизової оболонки гастродуоденальної зони після їх фарбування гематоксилін-еозином, які були одержані під час фіброезофагогастродуоденоскопії; наявність та ступінь засіяності НР антрального відділу шлунка визначали морфологічним методом після фарбування біоптатів за Романовським-Гімзою; електронної мікроскопії ендокринних І-клітин слизової оболонки гастродуоденальної зони. Доведено взаємозв'язок скорочувальної функції жовчного міхура та ступеня важкості антрального гастриту та дуоденіту, важкість яких обумовлюється ступенем інфікованості слизової оболонки НР. Встановлено, що антихелікобактерна терапія та ерадикація слизової оболонки гастродуоденальної зони від НР зменшують активність антрального гастриту та дуоденіту, позитивно впливають на характер перебігу супутніх дискінезій. В комплексне лікування супутніх дискінезій жовчного міхура у хворих з ураженнями слизової оболонки гастродуоденальної зони рекомендовано включати препарати, спрямовані на ерадикацію НР та нормалізацію її гістологічного стану.

  Скачати повний текст

Проведено комплексну оцінку клінічних проявів виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, ендоскопічних і морфологічних змін слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, кислотоутворювальної функції шлунка у хворих різних вікових груп. Висвітлено ефективність методів противиразкової терапії фармакологічними препаратами з застосуванням бета-каротину рослинного походження в осіб похилого та старечого віку. Встановлено, що особливістю клінічних проявів виразкової хвороби дванадцятипалої кишки у хворих похилого та стречого віку є висока частота диспептичного й астеновегетативного синдромів.

  Скачати повний текст

Уперше у мешканців Львівщини вивчено поширенність поєднання дуоденогастрального (ДГР) і гастроезофагеального (ГЕР) рефлюксів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки (ВХДК). Виявлено підвищення кількості випадків такого поєднання в останні 10 років удвічі. Установлено, що наявність ДГР і ГЕР у хворих на ВХДК не впливає на ефективність ерадикації Hp-інфекції та загоєння дуоденальних виразок за умов використання потрійної антигелікобактерної терапії (АГТ) (блокатора водневої помпи (БВП) і двох антибіотиків) та модифікованої АГТ (БВП, колоїдного вісмуту та/або урсодезоксихолевої кислоти (УДХК)), а також встановлено позитивний ефект підтримувальної терапії протягом 4-х тижнів (омепразолу з ломперидоном або омепразолу з домперидоном і УДХК) на ці показники. На підставі результатів комплексного дослідження хворих на ВХДК у поєднанні з ДГР і ГЕР вивчено особливості клініки, дані ендоскопії та кислотно-лужного стану верхніх відділів травного каналу, інфікованість слизової оболонки шлунка таких хворих Helicobacter pylori, ефективність загоєння ерозивно-виразкових уражень і ерадикації гелікобактерної інфекції за різних режимів лікування. Розроблено пріоритетний оригінальний метод одночасного виявлення ДГР і ГЕР у хворих на ВХДК, який полягає у вимірюванні pH окремо вмісту шлунка і стравоходу за допомогою pH-мікрозонда.

  Скачати повний текст

За результатами проведених досліджень розкрито роль комплексу факторів виробничого середовища, генетичних маркерів, порушень імунітету, інфекції у розвитку виразкової хвороби (ВХ) у працівників гірничо-металургійного комплексу (ГМК). Вивчено поширеність ВХ з урахуванням віку, стажу роботи за несприятливих умов, запропоновано автоматизовану діагностику цього захворювання з використанням комплексу клінічно-інструментальних, лабораторних, імунологічних критеріїв ранньої діагностики ВХ, визначено механізми її патогенезу в даного контингенту хворих з використанням імунореакторів, ентеросорбентів, екстракорпоральної трансфузії ультрафіолетом опроміненої крові. Визначено характер змін слизової оболонки шлунка залежно від типу хронічного гастриту та ступеня інфікованості Helicobacter pylori. В експерименті на щурах визначено морфологічний еквівалент змін слизової оболонки гастродуоденальної зони під впливом антропогенних ксенобіотиків, що присутні в повітрі робітничої зони у металургів та гірників.

  Скачати повний текст

В умовах гастроентерологічної клініки було обстежено 135 хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки. Розглянуто клінічну картину перебігу захворювання, клінічні особливості відповідно до типу гастродуоденальної дискінезії, а також особливості моторної діяльності дванадцятипалої кишки у хворих на виразкову хворобу. Визначено, що у 85% хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки зустрічаються супутні гастродуоденальні дискінезії. Запропонований спосіб тестування ранітидину, фамотидину, омепразолу та мотіліуму шляхом їх сублінгвального введення дозволяє за 90 хвилин підібрати разові та курсові терапевтичні дози цих препаратів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано багатовимірну теоретичну модель стану здоров'я людини, яка містить сенситивні, емоційні, когнітивні та мотиваційні компоненти, суб'єктивні образи фізичного, афективного, інтелектуального, соціального та духовного здоров'я. Розроблено критерії діагностики стану здоров'я людини, а саме: відчуття тілесного комфорту, енергетичного резерву, чіткість диференціації її почуттів і здатність до їх ефективного вираження; рівень тривожності; ступінь компетентності у сфері здоров'я; характер самооцінки здоров'я; місце здоров'я у системі ціннісних орієнтацій; рівень внутрішньої мотивації до здорового стилю життя; міра активності позиції людини щодо власного здоров'я (міра суб'єктивної цінності різних аспектів здоров'я. Запропоновано нову диференціацію типів внутрішнього здоров'я: інфантильно-оптимістичного, ціннісно-продуктивного (зрілого), ціннісно-адаптивного (умовно зрілого), інфантильно-песимістичного, ціннісно-заперечувального та іпохондрично-сенситивного. Установлено, що у хворих на виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки переважними є інфантильно-песимістичний, ціннісно-адаптивний і ціннісно-заперечувальний типи. Описано функції стану здоров'я, а саме: спрямовувальну, регулятивну, когнітивно-структуруючу, прогностичну, креодизувальну, саногенну, та комунікативно-оптимізувальну. Розроблено систему ефективних психокорекційних заходів, спрямованих на оптимізацію стану здоров'я хворих на виразкову хворобу.

  Скачати повний текст

Встановлено, що в крові хворих на виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки на першу добу та виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки, ускладнену кровотечею на першу-сьому добу захворювання знижена кількість тромбоцитів. Виявлено, що за виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки посилення коагуляційного потенціалу крові максимально виражене на першу добу захворювання та знижується до сьомої доби. За виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, ускладненій кровотечею, синдром гіперкоагуляції наростає поступово та найбільш виражений на сьому добу захворювання. Зниження активності антикоагулянтів спостерігається на сьому добу при обох патологічних станах. Виявлено найбільш значне зростання показників ангіогенної функції ендотелію - основного фактора росту фібробластів (FGFb) та фактора росту ендотелію (VEGF) на першу добу виразкової хвороби. За виразкової хвороби, ускладненої кровотечею, на початку захворювання вміст FGFb і VEGF знижується, а в кінці гострого періоду вміст FGFb зростає. Зміни вмісту VEGF і FGFb на першу добу в крові хворих на виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки, ускладнену та неускладнену кровотечею, корелюють з підвищенням коагуляційного потенціалу крові, зі зростанням фібринолітичної й антикоагулянтної активності. Більш виражені порушення гемостазу та динаміки вмісту ендотеліальних факторів росту мають місце у хворих похилого віку.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив супутньої жовчокам'яної хвороби (СЖХ) на стан місцевих факторів ульцерогенезу (кислотно-пептичну агресію, інфікування слизової оболонки шлунка Helicobacter pylori, дуоденогастральний рефлюкс), а також факторів захисту слизової оболонки гастродуоденальної зони (рівень гастральних муцинів) у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки у період загострення захворювання та вибір тактики лікування даних хворих. Встановлено, що у процесі СЖХ виявляються більш виражені порушення у стані ульцерогенних факторів, які виявляються наявністю більш високого ступеня хелікобактеріозу, частим виникненням дуоденогастрального рефлюксу, а також більш вираженим зниженням вмісту мукополісахаридів у слизовій оболонці гастродуоденальної зони. Виявлено, що глибина та вираженість даних порушень корелювала із високим ступенем хелікобактеріозу, що підтверджує його важливу патогенетичну роль у розвитку та рецидивуванні не тільки виразкової, а і жовчнокам'яної хвороби. Запропоновано та апробовано схему лікування хворих із поєднаною патологією, яка включає додатково до ерадикаційної терапії засоби, що нормалізують моторику гастродуоденальної зони та захисні властивості слизового бар'єру та є патогенетично обгрунтованою та високоефективною.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню клініко-імунологічних змін у хворих виразковою хворобою дванадцятипалої кишки (ВХДПК), їх корекції за допомогою імуномодулятора рослинного походження - ехінацеї пурпурної та вітаміна Е. Встановлено, що найбільш ефективним є поєднання базисної терапії з двома препаратами імуно-корегуючої дії, що приводить до покращення імунологічних показників, скорочення термінів стаціонарного лікування і подовження ремісії. Запропоновано використання методу імунологічного скринінгу в якості доступного і інформативного методу діагностики імунного стану хворих ВХДПК.

  Скачати повний текст

Встановлено залежність клінічного перебігу виразкової хвороби шлунку (ВХШ) від локалізації виразки. Спостережено в хворих на ВХШ з локалізацією у верхній третині шлунку наявність гіпоацидності, в середній третині - нормоацидності, антральному відділі - гіперацидності. Виявлено значні відмінності антрального гастриту та гастриту тіла шлунка за ВХШ різної локалізації, проведено топічну діагностику H.pylori та вперше встановлено особливості розташування H.pylori в шлунку за виразок різної локалізації. Доведено, що схеми лікування з включенням цитопротективного препарату "Ербісол" є ефективніші, ніж схеми терапії без ербісолу в процесі лікування виразок верхньої та середньої третини шлунку та не мають достовірної ефективності за умов лікування виразок антрального відділу та цибулини дванадцятипалої кишки.

  Скачати повний текст

Вивчено клінічні прояви, особливості патогенезу та лікування пептичної виразки дванадцятипалої кишки (ПВДК) в осіб, що зазнали впливу іонізуючої радіації. Проаналізовано результати інструментальних і лабораторних досліджень: ендоскопічного, гелікобактерної контамінації, кислотоутворювальної функції шлунка, інтенсивності пероксидації ліпідів, активності ендогенної антиоксидантної системи. Розроблено диференційований підхід щодо лікування ПВДК у даних осіб з урахуванням психосоматичних співвідношень організму. Клінічно та патогенетично обгрунтовано доцільність використання у комплексному лікуванні разом з антихелікобактерною терапією засобів, які впливають на стан центральної нервової системи з вітаміном Е.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльний аналіз інтенсивності процесів вільнорадикального окислення ліпідів, активності протирадикальних захисних систем у співвідношенні з ступенем та видом дисбактеріозу товстої кишки за виразкової хвороби, що ускладнена пенетрацією, перфорацією, стенозом у хворих різного віку. Досліджено патогенетичні особливості ускладненої виразкової хвороби залежно від інтенсивності процесів пероксидного окислення ліпідів, стану захисних протирадикальних систем, ступеня та виду дисбактеріозу товстої кишки. Обгрунтовано доцільність застосування комплексної терапії з включенням препаратів Mucosa compositum та Ubichinon compositum, що сприяє покращанню перебігу захворювання, нормалізації мікроекології кишечника, інгібує неконтрольовану пероксидацію ліпідів та активує глутатіонову ланку протирадикального захисту.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості клініко-ендоскопічних, морфо-функціональних проявів вперше виявленої виразкової хвороби дванадцятипалої кишки та її лікування з використанням сучасних антисекреторних препаратів, поєднаних з ерадикаційною терапією. Встановлено атиповість та ослаблення маніфестності проявів, домінування синдрому диспепсії над больовим. Доведено, що на підвищення уразливості слизової оболонки гастродуоденальної зони, наявність геморагічного компонента, наростання метаплазії гастроцитів суттєво впливає персистенція, ступінь обсіменіння, розширення ареалу заселення Helicobacter pylori слизової оболонки корпусно-фундального відділу шлунка та дванадцятипалої кишки. Під час виявлення виразкової хвороби дванадцятипалої кишки встановлено підвищену продукцію соляної кислоти в базальну та стимульовану фази шлункової секреції. Зазначено, що у разі Helicobacter pylori-позитивній формі доцільно вживати антисекреторні препарати, поєднані з потрійною ерадикаційною терапією, а у випадку Helicobacter pylori-негативній - антисекреторні препарати та даларгін.

  Скачати повний текст