Розв'язано задачу обгрунтування вибору антикоагулянтної терапії з застосуванням низькомолекулярних гепаринів для відновлення ритму у хворих з персистуючою формою фібриляції передсердь. Доведено ефективність і доцільність застосування еноксапарину у пацієнтів цієї категорії та встановлено можливість скорочення тривалості терапії. Виявлено, що 5,75 % пацієнтів з фібриляцією передсердь мають тромбоемболічні ускладнення в анамнезі та становлено недостатнє використання ними антикоагулянтів. Доведено можливість проведення ранньої кардіоверсії на фоні застосування еноксапарину після виключення тромбозу та предикаторів тромбоутворення у вушку лівого передсердя за допомогою черезстравохідної ехокардіографії та мультиспіральної комп'ютерної томографії серця. У разі досягнення швидкості трансмітрального кровотоку значення 50 см/с і більше у хворих з відновленним синусовим ритмом установлено можливість дострокової відміни антикоагулянтної терапії. Під контролем системи згортання крові доведено безпечність короткочасної терапії еноксапарином протягом 3 - 7-ми днів до та після кардоверсії з урахуванняи групи ризику виникнення тромбоемболій. Як найбільш інформативні показники тромбоутворення виявлено розчинний фібрин-мономер і D-димер. Підтверджено більш прогнозований і стабільний антикоагуляційний ефект еноксапарину у порівнянні з варфарином, його більшу ефективність у профілактиці тромбоемболічних ускладнень (0 % у разі застосування еноксипарину та 4,8 % - варфарину) та безпеку (геморагічних ускладнень 1,3 % проти 14,5 % відповідно).

  Скачати повний текст

Обстежено 120 осіб із гіпертонічною хворобою (ГХ) II стадії й екстрасистолією та 30 осіб із ГХ II стадії без ознак екстрасистолії. Виявлено, що незалежними клініко-інструментальними предикторами розвитку суправентрикулярної екстрасистолії (СЕ) у хворих із ГХ II ст. є гіпертригліцеридемія, збільшення індексу атерогенності, збільшення лівого передсердя та наявність діастолічної дисфункції міокарда; шлуночкової екстрасистолії (ШЕ) - збільшення індексу міокарда лівого шлуночка (ІММЛШ), відносної товщини плечової артерії (ВТПА), наявність епізодів ішемії міокарда (ІМ) чи/або верифікованої ішемічної хвороби серця (ІХС), зниження рівня холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ХЛ ЛПВЩ), збільшення рівня систолічного артеріального тиску добового (САТдоб) і пульсового артеріального тиску добового (ПАТдоб); комбінованої екстрасистолії (КЕ) - гіпертригліцеридемія, збільшення індексу атерогенності, збільшення ІММЛШ чи/або індексу Соколова-Лайона, наявність епізодів ІМ, похилий чи старечий вік. Позитивний антиаритмічний ефект бісопрололу проявлявся в пацієнтів із ГХ II стадії, у більшій мірі, за ШЕ, а соталолу - за СЕ і КЕ.

  Скачати повний текст

На базі комплексного дослідження з використанням цитохімічних методів, які дозволяють визначити стан ключових ланок клітинного енергетичного метаболізму, та добового моніторування електрокардіограми (ЕКГ) показано, що зрушення в системі клітинної біоенергетики є однією з найважливіших причин розвитку енергетичної нестабільності міокарда та виникнення аритмій серця у випадку некоронарогенних захворювань міокарда. Обгрунтовано доцільність використання в лікуванні аритмій у хворих на некоронарогенні захворювання міокарда кардіопротекторів метаболічного ряду тіотриазоліну, мілдронату і цитохрому C. Встановлено, що нормалізуючий вплив на показники клітинної біоенергетики як окремих метаболічних кардіопротекторів, так і їх сполучень за умов різних форм некоронарогенних захворювань міокарда, супроводжується вираженим стійким антиаритмічним ефектом. Зроблено висновок про доцільність включення метаболічних кардіопротекторних засобів у лікувальну схему у випадку запальних і дистрофічних уражень м'яза серця з аритмічним синдромом.

  Скачати повний текст

Показано ефективність контролю частоти серцевих скорочень (ЧСС) у довгостроковій терапії постійної фібриляції передсердь (ФП) аміодароном та його комбінаціями з метопрололом або карведилолом у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та артеріальною гіпертензією. Встановлено критерії призначення монотерапії постійної ФП аміодароном і його комбінування з метопрололом або карведилолом. Розкрито значення чинників статі, віку та якості життя пацієнтів, рівня та реакцій загальної потужності спектра варіабельності серцевого ритму в гострій фармакологічній пробі з аміодароном, функціонального класу хронічної серцевої недостатності у плануванні й контролі ЧСС аміодароном і його комбінаціями з метопрололом або карведилолом за постійної ФП. Наведено рівняння розмежувальних функцій для прогнозування ефективного контролю ЧСС аміодароном і його комбінаціями з метопрололом або карведилолом у пацієнтів з постійною ФП.

  Скачати повний текст

Розроблено способи ранньої діагностики та профілактики ушкоджень серця протипухлинними антибіотиками антрациклінового ряду на підставі вивчення особливостей варіабельності серцевого ритму (ВСР) під впливом їх різних кумулятивних доз, а також її взаємозв'язку з параметрами функціонального стану лівого шлуночка (ЛШ) і біоелектричною активністю міокарда. З'ясовано, що у пацієнтів, які приймають антрациклінові антибіотики, спостерігається зниження ВСР, збільшення симпатичного та зниження парасимпатичного тонусу вегетативної нервової системи. Встановлено взаємозв'язок між змінами параметрів ВСР та одержано кумулятивною дозою антрациклінів. Показано, що прояви безбольової депресії сегмента ST, що розвивається під впливом антрациклінів, корелюють зі ступенем зниження ВСР. На підставі вивчення взаємозв'язку параметрів ВСР і функціонального стану ЛШ розроблено спосіб ранньої діагностики ушкодження сердця цими цитостатиками, а також спосіб профілактики дисфункції міокарду за використання триметазидіну.

  Скачати повний текст

У хворих на хронічну ішемічну хворобу серця (ІХС) та цукровий діабет II типу (ЦДII) з супутніми аритміями призначення інгібітору ангіотензин-перетворювального ферменту (АПФ) періндоприла супроводжується позитивними зрушеннями показників кардіогемодинаміки, зниженням виразності дисфункції ендотелію. Показано, що у хворих на хронічну ІХС ЦДII з супутніми аритміями (шлунковою екстрасистолією) та миготливою аритмією) спостерігається збільшення концентрацій у плазмі крові ендотеліна-1 і <$Eroman Tx sub 2>, що свідчить про перевагу судиннозвужувальних ефектів. З'ясовано, що лікування зазначених хворих з супутніми аритміями триметазідином супроводжується вираженим поліпшенням функції ендотелію та зниженням виразності ознак коронарної недостатності. Одержано дані, що у хворих з хронічною ІХС та ЦДII з супутніми аритміями призначення ігібітору АПФ сприяє не тільки поліпшенню кардіогемодинамічних показників, але й зниженню кількості шлуночкових екстрасистол. Удосконалено методику проведення антиаритмічної терапії хворим на ІХС та ЦДБ з супутніми аритміями. Показано, що "Карведілол" - ефективний засіб для лікування шлункової екстрасистолії та миготливої аритмії у хворих на ІХС і ЦД, за його застосування відбувається виразне поліпшення функції ендотелію. Продемонстровано, що комбінована терапія антиаритмічними препаратами та за умов аутотрансфузій ультрафіолетом опроміненої крові хворих на хронічну ІХС та хронічні неспецифічні захворювання легень з супутньою шлуночковою екстрасистолією супроводжується більш значним антиаритмічним ефектом, ніж монотерапія кожним з зазначених препаратів окремо.

  Скачати повний текст

Проаналізовано результати клініко-інструментального обстеження хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС), ускладнену частими рецидивами миготливої аритмії (МА). Виявлено, що повторні рецидиви МА частіше спостерігаються у хворих у разі поєднання ІХС з гіпертонічною хворобою. У більшості цих хворих напади аритмії носять симпатоадреналовий характер. Наведено інформативні інструментальні предиктори виникнення частих рецидивів МА у хворих на ІХС. Встановлено ефективність превентивної антиаритмічної терапії кордароном у хворих на ІХС, ускладнену частими рецидивами миготливої аритмії, за умов динамічного моніторного спостереження. Досліджено вплив кордарону у разі тривалого (8 місяців) призначення на показники варіабельності ритму сердця (ВРС) та їх циркадність у хворих на ІХС, показано покращення ВРС через зменшення впливів симпатоадреналової та збільшення активності парасимпатичної ланки вегетативної нервової системи. Експериментально доведено, що в розвитку токсичних проявів застосування кордарону у вигляді пневмопатії та гепатопатії має значення зрушення на біохімічному рівні, що проявляється фосфоліпідозом, дисбалансом амінокислотного складу та вуглеводних компонентів у тканинах легень і печінки.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

В роботі вивчена метаболічна та гемодинамічна ефективність інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ) у хворих з дисфункцією лівого шлуночка та аритміями. Виявлені особливості нейрогуморальних порушень; визначені найбільш раціональні шляхи корекції за допомогою ІАПФ. Показано, що під впливом терапії ІАПФ у хворих з дисфункцією лівого шлуночка на тлі нормалізації нейрогуморального стану та поліпшення кардіогемодинамічних показників значно знижується частота шлуночкових екстрасистол та зменшується їх градація. Встановлено, що тривала терапія ІАПФ сприяє регресії гіпертрофії міокарда лівого шлуночка, зменшенню кількості шлуночкових екстрасистол. Запропонована комбінована терапія ІАПФ ренітеком та блокатором рецепторів ангіотензину ІІ козааром.

  Скачати повний текст

Визначено предиктори виникнення тромбоемболічних ускладнень та їх граничні рівні. Доведено, що ацетилсаліцилова кислота (АСК), варфарин і пентосана полісульфат (ППС) по-різному впливали на рівень даних предикторів та інші показники системи гемостазу, що обумовлювало клінічну ефективність препаратів, а також виявлено ішемічні вогнища.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню вразливості передсердь та її детермінант у хворих з різними клінічними формами пароксизмальної фібриляції передсердь на основі електрофізіологічних властивостей і структурно-функціональних параметрів серця із врахуванням показників варіабельності серцевого ритму. Проаналізована динаміка основних електрофізіологічних показників провідної системи серця, частотних характеристик вразливості передсердь та параметрів передсердної активності під час штучно індукованого пароксизму тахіаритмії під впливом різних антиаритмиків в ході гострого та хронічних медикаментозних тестів за даними трансезофагального електрофізіологічного дослідження. Обрунтовані прогностичні електрофізіологічні критерії ефективності антиаритмічної терапії.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему ушкодження судин у хворих, які вживали антрациклінові антибіотики. За результатами обстеження 107-ми таких хворих, установлено провідні структурно-функціональні зміни судин з урахуванням кумулятивної дози цитостатиків. Визначено, що зміни судин беруть участь у патогенезі формування антрациклінової кардіоміопатії. Установлено взаємозв'язок між показниками активності перекисного окиснення ліпідів, ремоделювання судин і безбольовою ішемією міокарда. Застосування карведілолу у комплексному лікуванні хворих дозволяє усунути негативний вплив антрациклінів на судини та запобігти розвитку антрациклінової кардіоміопатії.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що у хворих які перенесли інфаркт міокарду (ІМ) існує зв'язок розвитку життєнебезпечних шлуночкових порушень ритму (ШПР) з рівнями ангіотензину II, альдостерону, передсердного натрійуретичного гормону та норадреналіну в плазмі крові. Вперше встановлено, що підвищення вмісту в плазмі крові ангіотензину II і норадреналіну, а також альдостерону та передсердного натрійуретичного гормону є фактором ризику розвитку епізодів шлуночкової тахікардії та фібриляції шлуночків у строки відповідно до 15 - 18-ти днів і до 6 - 8-ми місяців від початку ІМ. На підставі даних проспективного спостереженння розроблено й обгрунтовано критерії вибору ефективних підходів до корекції та запобігання розвитку життєнебезпечних ШПР. Встановлено більш високу ефективність і достатню безпеку використання в купірованні епізодів стійкої мономорфної ШТ у хворих, які перенесли ІМ, доз аміодарону більш 1 200 мг/добу порівнянні з його більш низькими дозуваннями.

  Скачати повний текст