Проведено фітохімічне дослідження трави лядвенця рогатого. З досліджуваної сировини виділено і встановлено будову 24 індивідуальних сполук: оксикоричних кислот, 4 кумарина, 13 флавоноїдів, 1 фосфоліпід і 1 стероїд. Розроблена технологія комплексної переробки трави лядвенця рогатого, в основі якої лежить послідовне отримання сухого екстракту (умовна назва "Локорин"), який має діуретичну та протизапальну дію, і ліпофільного екстракту (умовна назва "Лотус"), який має ранозагоювальну активність. Проведено кількісне визначення флавоноїдів, оксикоричних кислот, аскорбінової кислоти, дубильних речовин в траві лядвенця рогатого і каротиноїдів, хлорофілів, жирних килот в ліпофільному екстракті. Вивчено анатомічну будову надземних органів лядвенця рогатого, встановлені основні діагностичні ознаки сировини. Розроблені проекти тимчасових фармакопейних статей на "Траву лядвенця рогатого", "Сухий екстракт "Локорин" і "Ліпофільний ектракт "Лотус".

  Скачати повний текст

Проведено комплексне фітохімічне вивчення пагонів омели білої флори України. Встановлена наявність різних груп біологічно активних речовин: оксикоричних кислот, вільних амінокислот, лектинів, вільних та зв'язаних цукрів, дубильних речовин, тритерпенових сполук, кумаринів, флавоноїдів в залежності від дерев-хазяїв. Виділено і встановлено будову 16 речовин: 2 похідних кумарину (умбеліферон, скополетин), 2 похідних тритерпеноїдів (олеанолова, урсолова кислоти), 5 похідних оксикоричних кислот (кавова, n-кумарова, ферулова, хлорогенова, неохлорогенова) та 2 похідних бензойних кислот (галова, елагова), 4-флавоноїдів (кверцетин, лютеолін, кверцитрин, ізокверцитрин), 1 речовини стероїдної природи (beta-сітостерин). Визначено кількісний вміст білково-полісахаридних комплексів, хлорофілу, амінокислот, суми окислених поліфенолів та фено-карбонових кислот, мікроелементів і жирнокислотний склад омели білої флори України. Вивчено анатомічні діагностичні ознаки пагонів омели білої. Встановлена залежність вмісту лектинів від виду сировини та способу одержання екстракту. Розроблено технологію і склад гіпотензивного збору, визначені показники ідентифікації та кількісний вміст основних діючих речовин. Одержані сухі естракти збору. Визначено вміст мікроелементів у сухих екстрактах зборів в залежності від екстрагенту. Визначена токсичність та специфічна гіпотензивна дія зборів. Розроблено два проекти тимчасових фармаколейних статей: "Пагони омели білої", "Збір гіпотензивний".

  Скачати повний текст

Встановлено наявність різних груп біологічно активних речовин і проведено їх кількісне визначення. Вперше встановлено мікроелементний і амінокислотний склад різних органів трьох видів щавлю. З різних органів трьох видів щавлю виділено та встановлено структуру індивідуальних речовин: шести антрахінонів (емодину, хризофанолу, фісціону, алое-емодину, хризофанеїну, глюкоемодину), трьох флавоноїдів (гіперозиду, рутину, кверцетину), двох кахетінів ((+) кахетіну, (-) епікатехіну) і двох оксикоричних кислот (кофейної та хлорогенової). Вдосконалено метод виділення суми катехінів і лейкоантоціанідів з підземних органів. Одержані суми досліджено на наявність протипухлинної, антиокиснювальної, антиоксидантної, гепатозахисної та мембраностабілізувальної активності in vivo та in vitro. Вперше проведено порівняльне морфолого-анатомічне вивчення та гістохімічне дослідження вивченої сировини.

  Скачати повний текст

Проведено фармакологічне вивчення субстанції та капсул флагінату, отриманих з трави звіробою, у порівнянні з репарантами метилурацилом і ацеміном. Встановлено, що флагінат у дозі 25 мг/кг виявив виражену репаративну активність, стимулював репаративні процеси на клітинному рівні, у дозі 200 мг/кг - прискорив зростання кісток, регулював рівень електролітів. Флагінат у дозі 25 мг/кг виявив протизапальну, антиоксидантну і, на відміну від препаратів порівняння анальгетичну, мембраностабілізуючу й антимікробну дії. Флагінат - "відносно нешкідливий", не виявив ембріотоксичної, мутагенної, алергізуючої, імунотропної та місцевоподразнювальної дії, не вплинув на функціональний стан ШКТ (за винятком дози 200 мг/кг, яка збільшила кислотність шлункового соку).

  Скачати повний текст

Вивчено хімічний склад біологічно активних сполук (БАС) підземних та надземних органів рапонтикуму сафлороподібного дикорослого та культивованого. В органах рапонтикуму встановлено наявність різних груп БАС: флавоноїдів, амінокислот, оксикоричних кислот, екдистероїдів, вуглеводів. Розроблено метод кількісного визначення в сировині рослини суми фруктозанів після їх кислотної трансформації. Встановлено структуру 30-ти речовин: 17 флавоноїдів (12 агліконів та 5 глікозидів), 5 кумаринів, 6 оксикоричних кислот, 2 екдисттероїда. Запропоновано методику виділення та аналізу ендизону-стандарту, необхідного для контролю якості сировини. Здійснено пошук лютеолін-вмісної рослинної сировини та розроблено метод виділення та очищення лютеолін-стандарту. Проведено морфолого-анатомічний аналіз та встановлено нові макрота мікроскопічні ознаки кореневищ та коренів рапонтикуму. Розроблено проекти аналітично-нормативної документації на сировину рапонтикуму та для речовин-стандартів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше проведено фітохімічне дослідження листя винограду культурного сортів Шамі, Бейруті та Дабугі. З листя винограду культурного сорту Дабугі виділено та встановлено будову 20-ти індивідуальних сполук: 4 оксикоричних кислоти, 3 оксикумарина, 11 флавоноїдів, 1 фосфоліпід і 1 стероїд. Вперше розроблено технологію одержання сумарного поліфенольного комплексу з листя винограду культурного сорту Дабугі (умовна назва "Флавініт"), який має противиразкову, протизапальну, анальгетичну та антиоксидантну дії. Вперше проведено кількісне визначення флавоноїдів, оксикоричних кислот, аскорбінової кислоти, дубильних речовин, амінокислот, макро- та мікроелементів у листі винограду даного сорту, а також каротиноїдів, хлорофілів, жирних кислот у ліпофільному екстракті. Вивчено анатомічну будову листя та черешків і встановлено головні діагностичні ознаки сировини. За допомогою гістохімічних реакцій виявлено локалізацію біологічно активних речовин у різних анатомічних структурах.

  Скачати повний текст

Знайдено нові аналітичні форми для гравіметричного, іонометричного та амперометричного визначення суми алкалоїдів чистотілу, індивідуальних берберину та хелідоніну на основі їх важкорозчинних асоціатів з молібденовою кислотою. Встановлено можливість застосування цих асоціатів як електродноактивних речовин селективно оборотних до алкалоїдів. З'ясовано механізм електрохімічного виділення суми алкалоїдів чистотілу з їх кислотних напарів під час електролізу за рахунок підвищення pH у тонкому прикладному шарі та утворення там важкорозчинних основ AlkOH. Розроблено комплекс чутливих, експресних методик визначення суми алкалоїдів у лікарських формах і сумішах методами прямої потенціометрії, електрофорезу, осадової хроматографії та амперометричного титрування.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення фізико-хімічних, кристалографічних та технологічних властивостей поліфенольних комплексів рослинного походження обгрунтовано теоретичні та експериментальні підходи щодо створення оптимальних складів та технологій твердих та м'яких лікарських форм. Досліджено вплив допоміжних речовин на технологічні властивості субстанції та таблеток-ядер, виявлено залежність якості таблеток від застосованого зволожувача. Експериментально встановлено та теоретично обгрунтовано вплив концентрації та природи емульгаторів, природи та кількості масляної фази, домішок неводних гідрофільних розчинників, швидкості змішування та кількості мазі на формування стабільності, дисперсності та структурно-механічних властивостей емульсій типу м/в. Створено та впроваджено технології виробництва таблеток альтану, покритих оболонкою, та мазі альтанової 2 %-ї. Розроблено аналітично-нормовану документацію та технологічні промислові регламенти виробництва на запропоновані препарати.

  Скачати повний текст

Проведено фармакогностичне вивчення листя берези бородавчастої. Досліджено якісний склад і кількісний вміст різних груп біологічно активних речовин у сировині й одержаних фітозасобах. З листя берези бородавчастої виділено та встановлено структуру 18-ти індивідуальних сполук: 2-х похідних бензойної кислоти, 3-х похідних коричної кислоти, 7-ми флавоноїдів, 2 катехіни, 2 тритерпенових кислоти, 1 речовину стероїдної природи, 1 речовину каротиноїдної природи, а також 16 амінокислот, 13 жирних кислот, 27 макро- та мікроелементів. Досліджено діуретичну та салуретичну активність настойок листя берези бородавчастої. Встановлено, що густий екстракт виявляє гіпоазотермічну дію, а також антимікробну та помірну сперміцидну активність.

  Скачати повний текст

Вперше проведено систематичні фітохімічні, фармакологічні та ресурсознавчі дослідження тирличу ваточниковидного. Ідентифіковано чотири флавоноїди, ксантон і три фенолкарбонові кислоти. Вивчено вміст біологічно активних речовин у коренях і траві тирличу ваточниковидного залежно від фази вегетації та місця зростання рослини. Встановлено, що водно-спиртовий і сухі екстаракти коренів і трави тирличу ваточниковидного є нетоксичними та проявляють гепатозахисну та протизапальну активність. Розроблено новий спосіб одержання екстракту з коренів тирличу ваточниковидного з гепатозахисною активністю. Виявлено місця зростання рослини на території Українських Карпат, встановлено запаси надземних і підземних органів. Визначено мікроскопічні діагностичні ознаки трави тирличу ваточниковидного. На основі дослідженого хімічного складу та фармакологічних властивостей запропоновано використовувати корені та траву тирличу ваточниковидного як лікарську рослинну сировину з протизапальною та гепатопротекторною активністю. Розроблено проекти аналітичної нормативної документації на сировину, а також іструкції з заготівлі, сушіння та зберігання коренів і трави тирличу ваточниковидного.

  Скачати повний текст

Вперше проведено систематичне фітохімічне, фармакологічне та анатомічне вивчення деяких представників роду амарант флори України. Визначено якісний склад і кількісний вміст вуглеводів, амінокислот, стероїдів, фенольних сполук: гідроксикоричних кислот, гідроксикумаринів, флавоноїдів, ліпофільних речовин (хлорофілів, каротиноїдів, жирних кислот, стеринів). З надземної частини амаранту виділено та ідентифіковано 23 сполуки, серед яких астрагалін, нікотифлорин, кверцитрин, ізокверцитрин, умбеліферон, герніарин астрагалін, виділені вперше для досліджуваних видів роду амарант. Визначено наявність 20-ти мікро- та макроелементів, 16-ти амінокислот, ідентифіковано 15 жирних кислот. Обгрунтовано оптимальні умови одержання комплексу ліпофільних речовин з надземної частини амаранту. Встановлено, що ліпофільна фракція амаранту та крем на її основі мають протизапальну та ранозагоювальну дію. Запропоновано спосіб аналізу одержаного крему. На розроблений склад крему подано заявку на патент України N u 200510012 від 24.10.2005. Вперше визначено анатомічні ознаки сировини амаранту.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено фізико-хімічні, технологічні властивості листя горіха грецького та каштана кінського. На їх основні створено науково й експериментально обгрунтований склад і технологію одержання твердої форми ліків з метою профілактики та лікування атеросклерозу. Проведено комплекс фізико-хімічних і технологічних досліджень з метою вивчення впливу допоміжних речовин на технологічні властивості сировини, а також залежність показників якості таблеток від концентрації та природи застосовуваного зволожувача. Виявлено, що за умов застосування у таких препаратах подрібненого порошку листя горіха грецького та каштана кінського змешується кількість необхідних допоміжних речовин з подібною структурою, зокрема, мікрокристалічної целюлози. Доведено необхідність використання методу вологої грануляції під час виробництва таблеток. Розроблено методики якісного та кількісного вивчення основних діючих речовин. Створено та запроваджено технологію виробництва лікарського засобу "Таблетки "Югесфол".

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Базуючись на результатах фізико-хімічних, технологічних, мікробіологічних та біологічних досліджень, обгрунтовано оптимальний склад і раціональну технологію виготовлення лікарських засобів на основі берези бородавчастої для лікування інфекційних дерматологічних захворювань. Досліджено дані засоби згідно з вимогами ДФ України. Розроблено методики ідентифікації та кількісного визначення діючих речовин. Установлено антибактеріальну та протигрибкову активність, доведено їх мікробіологічну та токсикологічну нешкідливість. Вивчено показники якості рідких екстрактів бруньок і листя берези бородавчастої та лосьйонів на їх основі у процесі зберігання, установлено оптимальні умови та терміни зберігання цих лосьйонів.

  Скачати повний текст

Розроблено склад і технології геріатричного препарату у формі гранул на основі порошку листя гінкго дволопатевого. Комплексно досліджено ботанічні, фізико-хімічні, мікробіологічні, фармако-технологічні властивості порошку листя гінкго дволопатевого та гранул на його основі, одержаних з використанням різних видів зв'язувальних розчинів. Визначено вплив на технологічні характеристики порошку та гранул на його основі вологості листя гінкго, методу його подрібнення, природи, кількості та концентрації зв'язуювальних розчинів. Вперше запропоновано обробляти порошок листя гінкго невеликими дозами іонізуючого опромінення з метою зменшення його мікробіологічної забрудненості. За результатами досліджень визначено склад, за якого гранули відповідають вимогам ДФУ. Запропоновано технологію та методику контролю якості препарату "Гіногран", здійснено їх апробацію за умов виробництва.

  Скачати повний текст

Проведено фармакологічне дослідження густого водного екстракту кореневищ і коренів пирію повзучого (ЕКПП) та таблеток на його основі. Експериментально визначено, що найбільш ефективна доза даного препарату за анаболічною активністю - 100 мг/кг. Встановлено, що ЕКПП у разі внутрішньошлункового введення у дозі 100 мг/кг проявляє виражену анаболічну активність на здорових тваринах і модельних патологіях порушення білкового обміну: харчової депривації, гідрокортизоніндукованого катаболізму. Виявлено переваги досліджуваного препарату та таблеток на його сонові у порівнянні з анаболічною дією калію оротату у разі тетрациклінового ураження печінки та нирок і адреналінового ураження серця. На підставі вивчення механізмів анаболічної дії встанволено вплив ЕКПП на синтез нуклеїнових кислот, а також на горизонтальну регуляцію білкового обміну. Зокрема, виявлено збільшення рівня тестостерону та зниження активності щитовидної залози. Показано вплив ЕКПП на збільшення рівня II-оксикортикостероїдів, що свідчить про адаптивну дію препарату. На підставі дослідження фармакодинаміки виявлено, що ЕКПП має ширший спект фармакологічної активності: гепатопротекторну дію (виявлено на моделі тетрахлорметанового гепатиту), антиалергічну активність (встановлено на моделях алергічних реацій негайного та сповільненого типу), протизапальну (показано на моделі карагенінового набряку). Доведено відносну нешкідливість ЕКПП, що суттєво не впливає на органи та системи тварин. Наведено рекомендації щодо використання ЕКПП як анаболічного засобу для лікування порушень білкового обміну, які характерні для більшості захворювань. Зроблено висновок, що досліджуваний препарат має більш широкий спектр активності та є економічно вигідним.

  Скачати повний текст

Вивчено фармакологічні властивості субстанції густого естракту з листя винограду культурного. Установлено, що за дози 100 мг/кг досліджений екстракт виявляє широкий спектр фармакологічної активності. Доведено, що густий екстракт з листя даної рослини чинить виразну антиоксидантну, мембраностабілізувальну та м'яку протизапальну дію. Гепатозахисні властивості густого екстракту з листя Винограду культурного вивчено за модельних патологій печінки з гострим, субхронічним і хронічним характером перебігу. Установлено, що густий екстракт з даного листя за дози 100 мг/кг має виразні гепатозахисні властивості, гальмує процеси перекисного окиснення ліпідів, зменшує виразність цитодеструктивних процесів, поліпшує функціональну активність гепатоцитів. З'ясовано, що досліджений екстракт є нешкідливою сполукою і не чинить ульцерогенної дії, суттєво не впливає на рухову активність шлунково-кишкового тракту та секрецію шлункового соку.

  Скачати повний текст