Вперше експериментально встановлено відсутність кореляції між вмістом каротину та вітаміну A у телят 1 - 3-місячного віку. Доведено множинність внутрішньої патології у телят : A- і D-гіповітамінози та гіпопластична анемія розвиваються як супутні хвороби. Розроблено та теоретично обгрунтовано принципово новий спосіб одержання вітамінно-мінерального концентрату, який грунтується на підборі складових компонентів, функціонально поєднаних у клітинному обміні, сумісне використання яких посилює їх біологічну активність.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано інформативність біохімічних показників мінерального обміну та сполучної тканини для ранньої діагностики патології й ефективність лікувально-профілактичних заходів. Встановлено оптимальні ліміти показників сироватки крові, що характеризують стан сполучної тканини у молодняка великої рогатої худоби. Вивчено поширення D-гіповітамінозу молодняка великої рогатої худоби на відгодівлі у деяких господарствах Київщини, Черкащини та Вінничини протягом 2004 - 2007 рр., з'ясовано основні причини виникнення патології й її характерні симптоми. Визначено інформативність лабораторних тестів за D-гіповітамінозу. Зазначено, що лікування тварин оліговітом і вітамінно-мінеральним преміксом сприяє нормалізації D-вітамінного та фосфорно-кальцієвого обмінів, а також показників сполучної тканини.

  Скачати повний текст

Розглянуто фізіолого-імунологічні та клітинні фактори імунного статусу телят на різних стадіях пре- та постнатального розвитку з урахуванням впливу материнського організму. Досліджено повноцінність засвоєння імуноглобулінів з молозива організмом телят залежно від рівня їх антенатального розвитку. З'ясовано, що у гіпотрофічних телят значна частина колостральних імуноглобулінів виводиться з калом. Простежено, що телята з низькою масою тіла відрізняються комплексним імунодефіцитом та ослабленням антиоксидантого захисту, що зумовлює різке зниження адаптаційних властивостей та енергії росту їх організму.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено імунобіологічний статус корів у разі фізіологічного перебігу післяродового періоду та в динаміці лікування ендометриту. Встановлено, що післяродовий гнійно-катаральний ендометрит корів супроводжується зменшенням вмісту Т- та В-лімфоцитів, зростанням лізоцимної активності сироватки крові, пригніченням бактерицидної активності та фагоцитозу. Проведено порівняльну оцінку різних методів лікування, а також імунобіологічний підбір біологічно активних та антибактерійних препаратів. Доведено, що під час післяродового гнійно-катарального ендометриту найвищу терапевтичну ефективність досягать у разі застосування комплексної схеми лікування, яка включала внутрішньоаортальні інфузії (1 % розчину новокаїну, 25 ОД окситоцину, 5 % розчину енрофлоксу) в поєднанні з біостимулятором АСД-ф-2.

  Скачати повний текст

Теоретично та експериментально обгрунтовано використання вакцинних штамів вірусу сказу для виготовлення антирабічних вакцин і шляхи їх удосконалення. Вперше адаптовано вірус вакцинного штаму Щолково-51 К до культури клітин НС, розроблено технологію одержання културальної вірусовмісної суспензії та удосконалено методику визначення його інфекційної активності шляхом титрування в культурі клітин НС, що дозволило скоротити час при встановленні титру з 14-ти до 3-х діб. Вперше в порівняльному аспекті вивчено патогенні властивості та встановлено ступінь атенуації вірусу сказу вакцинних штамів ЩОЛКОВО-51 К, РБ-71 та ТС-80, одержаних в культурі клітин НС. Експериментально доведено, що штам РБ-71 не може бути використаний для виготовлення живих вакцин у зв'язку з його високою реактогенністю. Вперше розроблено безпечний спосіб одержання мозкової суспензії вірусу сказу з високою інфекційною активністю, новизна якого підтверджена патентом України.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено оптимальний імуномодулятор і дозу для його застосування. Досліджено вікову динаміку становлення імунної системи у період раннього постнатального онтогенезу. На підставі результатів дослідження встановлено, що кількість лейкоцитів, фагоцитарна активність нейтрофілів, кількість лімфоцитів та їх субпопуляцій, бласттрансформація лімфоцитів, активність глутатіонпероксидази зростає, а вміст продуктів перекисного окиснення знижується у разі застосування імуномодуляторів у порівнянні з контролем. Одержано нові дані про особливості формування клітинної ланки імунного захисту, зокрема, імунорегуляторну активність Т-лімфоцитів різних субпопуляцій у рецепторній та проліферативній фазах імунного процесу. Встановлено залежність імунобіологічного статусу та антиоксидантного захисту організму від імуномодулюючої дії окремих біологічно активних препаратів. Доведено, що дані результати розширюють уявлення про фізіологічні механізми становлення функцій імунної системи у поросят і корекцію їх порушень за допомогою імуномодуляторів і можуть використовуватися у подальших фундаментальних і прикладних дослідженнях даних питань, а також у практичній сфері народного господарства та у навчальному процесі.

  Скачати повний текст

Досліджено сучасні методи імуногістохімії, що застосовуються для вивчення імунного стану курей після інфікування та щеплення атенуйованою вакциною проти сальмонельозу, обгрунтовано шляхи поліпшення методів діагностики захворювання. Проведено імуногістохімічне вивчення субпопуляцій (кластерів) T- та B-лімфоцитів і макрофагів: CD3, CD4, CD8, TcR1, TcR2, CVI, IgM, IgG та IgA, визначено участь даних клітин у формуванні імунної відповіді. Визначено особливості формування імунітету у разі зараження курчат Salmonella enteritidis та щепленні протисальмонельозною вакциною. Розроблено новий імуногістохімічний метод діагностики сальмонельозу курей, який дозволяє виявляти специфічний сальмонельозний антиген у тканинах і органах хворої на сальмонельоз птиці та сальмонелоносіїв.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження вітчизняного противірусного препарату "Ізатізон" щодо можливості його впливу на імунну систему за умов in vivo та in vitro. З'ясовано, що основною причиною розширення спектру біологічної активності ізатізону є конформаційно-лабільна структура його головного діючого компонента - молекули метисазону, яка залежить від властивостей розчинника та мікрооточення. Виявлено основні закономірності впливу ізатізону на основні ланки імунної системи. Встановлено, що під дією препарату збільшується кількість клітин, які експресують антиген CD 69, відбувається індукція проліферації T- і B-лімфоцитів, посилення диференціювання пре-T-лімфоцитів, підвищення функціональної активності T-лімфоцитів, зокрема їх здатності до утворення лімфокінів. Доведено, що ізатізон значно посилює продукцію ІЛ-2 лімфоцитами, стимулює активність природних кілерів, метаболічну та фагоцитарну активність макрофагів, синтез ними ІЛ-1, підвищує бактерицидність сироватки крові, тобто сприяє посиленню неспецифічних факторів імунної системи. Зроблено припущення, що ізатізон має тімозиноподібну дію, активуючи переважно клітинний імунітет, що особливо суттєво для клітин, які приймають участь у процесах імунологічного захисту за наявності вірусних інфекцій. Закономірності та біологічна інтерпретація дії препарату "Ізатізон" визначено вперше.

  Скачати повний текст

Досліджено основні імуномодулювальні властивості трансфер-фактора активного імунітету проти чуми м'ясоїдних. Оптимізовано параметри культивування вірусу чуми м'ясоїдних у культурі клітин і в курячих ембрінах для одержання препаративної маси антигену. Розроблено метод сенсибілазації свиней-донорів трансфер-фактора, специфічного щодо чуми м'ясоїдних. Одержано дослідні зразки трансфер-фактора активного імунітету, специфічного щодо збудника чуми м'ясоїдних, визначено їх імунобіологічну активність. Здійснено перенесення гіперчутливості сповільненого типу до збудника чуми м'ясоїдних від сенсибілізованих донорів (свиней) до інтактних ксеногенних реципієнтів (білих мишей і курячих ембріонів) за допомогою трансфер-фактора, специфічного щодо збудника чуми м'ясоїдних. Вивчено імунобіологічну активніть окремих фракцій трансфер-фактора, одержаних методом гельпроникаючої хроматографії. Встановлено вплив трансфер-фактора на окремі біохімічні та гематологічні показники крові собак. Експериментально доведено протективну активність трансфер-фактора, специфічного щодо збудника чуми м'ясоїдних, на курячих ембрінах. Розроблено методику одержання комбінованих зразків трансфер-факторів, специфічних щодо аденовірозу, інфекційного гепатиту, парвовірусної інфекції, лептоспірозу та чуми собак, досліджено їх терапевтичну ефективність за клінічних умов.

  Скачати повний текст

Вивчено імунологічні показники поросят, одержаних від невакцинованих і вакцинованих свиноматок і перорально та парентерально імунізованих сальмонельозним антигеном з місцевого штаму Salm. choleraesuis за їх різного віку. Вивчено розподіл перорально введеного сальмонельозного антигену у поросят. Визначено місце його локалізації та морфологічні зміни у лімфоїдній тканині кишечнику, брижових лімфатичних вузлах і селезінці. Реакцію організму поросят на сальмонельозний антиген вивчено за показниками абсолютної кількості T- і B-лімфоцитів, індексу міграції лейкоцитів, опсоно-фагоцитарної реакції, титрами антитіл у сироватці крові та копрофільтратах, бактерицидної активності сироватки та лізоцимної активності сироватки крові. На підставі показників превентивних властивостей сальмонельозного антигену, перорально та парентерально введеного поросятам у 30-добовому віці, експериментально інфікованим польовим штамом Salm. choleraesuis, підтверджено переваги перорального методу імунізації. Базуючись на даних розподілу антигену, з урахуванням реакції організму, реакції лімфоїдних органів і превентивних властивостей сальмонельозного антигену, експериментальним шляхом доведено вищу ефективність імунної відповіді за перорального методу імунізації поросят у порівнянні з парентеральним. Установлено ефективність щеплення поросят сальмонельозним антигеном з місцевого штаму за перорального методу введення, починаючи з 20 - 30-добового віку, тричі з інтервалом 14 діб за доз 40 мл 10 млрд. м.к.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено технологію виготовлення й одержано новий імуностимулювальний екстракт лімфоїдний птахів-реконвалесцентів (ЕЛПР), який є фізіологічним імуностимулятором. Детально описано та відображено схеми застосування ЕЛПР. Вивчено імуностимулювальні властивості ЕЛПР. Установлено підвищення імунного статусу птахів і посилення імунної відповіді у разі вакцинації проти ньюкаслської хвороби. Визначено оптимальне дозування, а також оптимальні терміни застосування ЕЛПР стосовно часу вакцинації проти зазначеної хвороби. Проведено порівняльне вивчення різних способів його застосування за умов ентерального, внутрішньом'язового та інтраперитонального використання. Перевагу надано ентеральному методу введення. Проведено науково-виробниче випробування препарату лімфоїдної тканини, з'ясовано його вплив на захворюваність, збереження та продуктивність.

  Скачати повний текст

Наведено дані стосовно змін клітинної та гуморальної ланки природного та набутого імунітету, гематологічних показників, активності антиоксидантного захисту в організмі здорових собак і пухлиноносіїв молочної залози (МЗ) у разі проведення комплексного лікування. У собак-пухлиноносіїв ще до хірургічного втручання установлено вірогідне зниження вмісту загального білку в сироватці рові, альбумінів і зростання концентрації альфа-, бета-глобулінів та C-реактивного білку, у клінічно здорових собак цей білок відсутній. У крові собак-пухлиноносіїв наявне зниження рівня клітинних факторів природного та набутого захисту, зокрема фагоцитарної активності лейкоцитів, кількості та функціональної активності T- і B-лімфоцитів за незмінності числа T-супресорів - кілерів. Одночасно вірогідно зменшується кількість еритроцитів, гемоглобіну, активність каталази та супероксиддисмутази. Однак вміст дієнових кон'югатів і малонового діальдегіду зростає. З'ясовано імунофізичний вплив розробленої схеми імунотерапії на стан факторів протипухлинного захисту собак. Відзначено, що аутовакцина, виготовлена з гомогенних тканин пухлини МЗ, виявляла виражений стимулювальний ефект на рівень гуморальних і клітинних механізмів імунітету в організмі собак, що забезпечило прискорення термінів одужання. Виявлено позитивну дію імунотерапії на активність антиоксидантної системи захисту, стан гемостазу та гемолітичну резистентність еритроцитів.

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного дослідження показників, які характеризують стан природньої резистентності й імунологічної реактивності організму курчат у критичні періоди росту, а також вікові особливості формування мікробіоценозу та ферментних процесів у кишечнику птахів за умов вакцинації та у разі введення імунотропних препаратів. Установлено, що ранні стадії росту курчат супроводжуються вірогідним зниженням рівня імуноглобулінів, факторів імунітету та неспецифічної резистентності організму. У більш пізні вікові пероди (60-та - 120-та доба) функціональна активність імунокомпетентної системи та неспецифічна ланка резистентності організму курчат були такими, як у дорослих однорічних курей. Досліджено особливості становлення видового складу мікроорганізмів у тонких і товстих кишках птахів у критичні вікові періоди. Встановлено, що збільшення кількості мікроорганізмів нормальної та умовно патогенної мікрофлори з віком співпадає з підвищеним вмістом імуноглобулінів і рівнем T- і B-лімфоцитів у сироватці крові курчат. Показано імунотропний вплив метіфену й аскорбінової кислоти на формування імунологічної реактивності й активність неспецифічних факторів захисту організму курчат на ранніх і більш пізніх стадіях постнатального онтогенезу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено, що масові кератокон'юнктивіти великої рогатої худоби у господарствах Одещини спричиняють рекетсії (72,3 %), хламідії (33,8 %), диплобацила Моракса (8,0 %) та рідко вірус інфекційного ринотрахеїту (1,4 %). Вивчено мікрофлору кон'юнктивального мішка хворих на кератокон'юнктивіти тварин. Доведено, що до інфекційних кератокон'юнктивітів, які спричиняються рикетсіями, хламідіями та моракселами, на півдні України сприятлива велика рогата худоба усіх вікових груп, але частіше уражується молодняк віком від двох тижнів до одного року. Показано терапевтичну ефективність комплексного лікування телят, хворих на рикетсіозний кератокон'юнктивіт (РК) з використанням ін'єкційного антибіотика егоцину L.A., ретробульбарної новокаїнової блокади ока за В.М.Авроровим і місцевого застосування тетрациклінової очної мазі, а також телят, хворих на РК на стадії виразки рогівки, з використанням ін'єкційних антибіотиків окситетрацикліну-200, егоцину L.A., енроксилу та біостимуляторів - екстракту алоє та мареполіміелу, ретробульбарної новокаїнової блокади ока за В.М.Авроровим та місцевого застосування окситетрациклінової очної мазі. Встановлено, що РК супроводжується чітко вираженою імуносупресією. Доведено доцільність використання біостимуляторів і безпосередньо мареполіміелу для комплексного лікування телят, хворих на РК.

  Скачати повний текст

Теоретично та експериментально обгрунтовано методи і заходи діагностики та профілактики інфекційної анемії та ринопневмонії коней. Отримані дані доповнюють теоретичні положення про саморегуляцію паразитарних систем, управління епізоотичним процесом, концепцію лікування даних хвороб. Вивчено епізоотичну ситуацію, створено карти поширення інфекційних хвороб у природно-географічних зонах і племінних кінних господарствах України. Розроблено нормативно-технологічну документацію отримання культурального антигену і показано можливість його використання для серологічної діагностики інфекційної анемії в РДП. Визначено імунологічні критерії виявлення коней з патоморфологічними змінами в організмі у випадку інфекційної анемії. Вивчено особливості сумісного перебігу ринопневмонії з лептоспірозом і стронгілідозами, клінічного прояву респіраторної, генітальної та нервової форми ринопневмонії. Теоретично розроблено і науково обгрунтовано систему забезпечення благополуччя щодо інфекційної анемії та ринопневмонії коней.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльний епізоотологічний моніторинг інфекційного ринотрахеїту (ІРТ) великої рогатої худоби (ВРХ) в країнах різних континентів, зокрема, в Україні. Визначено епізоотологічні особливості захворювання та встановлено ступінь розповсюдження герпесвірусу-1 в товарних та племінних господарствах. Вивчено форми клінічного прояву захворювання та локалізацію збудника інфекції в різних органах і тканинах хворої на ІРТ ВРХ. Розроблено технологію виробництва набору для діагностики ІРТ в реакції імунофлуоресценції. Установлено етіологічну роль герпесвірусу-1 у спричиненні нервової форми ІРТ: виділено збудника з головного мозку та проведено його ідентифікацію. Розроблено технологію накопичення вірусу ІРТ, яка дає змогу одержати високо очищену та концентровану вірусну біомасу для виготовлення діагностичних і вакцинних препаратів. Вивчено профілактичну ефективність вакцини "Рипавак", визначено оптимальну схему імунізації ВРХ та встановлено зміни імуно-гормональних показників у вакцинованих тварин.

  Скачати повний текст