Вивчено і уточнено розповсюдження в Україні основних видів тетраніхових кліщів і визначено їх видову і стадійну чутливість до акарицидів. Відмічено тенденцію до виникнення групової і перехрестної стійкості кліщів до токсичної дії різних хімічних сполук. Встановлено, що зменшення обсягів застосування фосфорорганічних препаратів призводить до реверсії чутливості резистентних популяцій кліщів. Обгрунтовано тактику застосування акарицидів проти червоного плодового, звичайного павутинного і глодового кліщів, що дозволяє попередити формування резистентності. Рекомендовано перспективні акарициди та визначено оптимальні фенологічні строки їх застосування з урахуванням найбільш чутливого до акарицидів стадійного складу популяцій.

  Скачати повний текст

Робота присвячена вдосконаленню захисту ягідних культур: смородини чорної і червоної, агрусу, малини, суниці. В результаті досліджень уточнено: видовий склад, шкодочинність основних шкідників (розанна, свинцевосмугаста, мінлива, підкорова, вербова, всеїдна, смородинова, сітчаста, строкатозолотиста листокрутки; агрусовий п'ядун; смородинова міль, малинова міль, малинова міль-крихітка; агрусова вогнівка; суничний чорноплямистий, гребінчастовусий розанний, блідоногий агрусовий, жовтий агрусовий, малиновий пильщики; велика смородинова, порічкова галова, агрусова пагонова попелиці і попелиця Шнайдера; смородинова склівка; сірий бруньковий, малиново-суничний довгоносики; квіткова, листкова смородинова, пагонова смородинова галиці; бруньковий смородиновий, звичайний павутинний кліщі). Встановлено причини їх високої чисельності. Розроблена і випробувана у виробництві інтегрована система захисту ягідників від шкідників. Уточнені економічні пороги шкодочинності. Розроблена методика визначення комплексних економічних порогів шкодочинності. Уточнено видовий склад зоофагів і їх роль в ягідниках.

  Скачати повний текст

Вперше запропоновано і перевірено метод визначення шкідливості яблуневого квіткоїда і яблуневої плодожерки окремо на периферії та в центральній частині крони, що дає можливість виявляти не тільки кількісний, а й якісний бік шкоди. Це підтверджується біохімічними аналізами. Пошкодженість бутонів яблуневим квіткоїдом, а плодів - яблуневою плодожеркою, відбувається переважно на периферії крони. Встановлено міграцію яблуневого квіткоїда від периферії до центра крони дерев і навпаки залежно від температурного режиму, від чого залежить ступінь пошкодженості бутонів весною та листя влітку. В 1997 р. відбулася значна загибель метеликів яблуневої плодожерки першої генерації в період їх масового льоту та відкладених яєць через тривале пониження температури повітря (нижче порогової). Це призвело до того, що літ метеликів і відкладання ними яєць пройшли у два піки. Аналогічне явище було в 1969, 1980 та 1990 рр. В такі роки число хімічних обробок можна звести до мінімуму або повністю виключити їх. Розроблено математичну модель прогнозу шкідливості яблуневої плодожерки для Східного Лісостепу України. Запропоновано заходи щодо зниження пошкодженості бутонів яблуневим квіткоїдом і плодів яблуневою плодожеркою на периферії крони.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень особливостей становлення фауни садових листокруток і мінуючих молей у різних агроценозах яблуневого саду, закономірності динаміки чисельності домінуючих видів шкідників та факторів, що їх обумовлюють. Визначено видовий склад листокруток та мінуючих молей, еколого-біологічні особливості основних видів шкідників в умовах південної частини Правобережного Лісостепу України. Встановлено ефективність різних захисних заходів. Одержано дані щодо формування фауни зоофагів. Розроблено заходи щодо сприяння корисної ефективності ентомофагів.

  Скачати повний текст

Проведено історико-статистичний аналіз закономірностей масових розмножень яблуневої плодожерки у східному Лісостепу України та інших регіонах. Обгрунтовано зв'язок масових розмножень яблуневої плодожерки з космічними та кліматичними чинниками. Вивчено фенологію та динаміку чисельності даного шкідника на стаціонарних ділянках Харківського пункту сигналізації та прогнозів залежно від метеорологічних чинників. Розроблено регіональний багаторічний прогноз масового розмноження яблуневої плодожерки.

  Скачати повний текст

Досліджено динаміку таксономічної та кількісної структури угруповання комах різних стацій за роками. Особливо чисельними та шкодочинними є суничний прозорий кліщ (Tarsonemus pallidus Banks.), волосистий довгоносик (Polydrosus inustus Zerm.) та кропивний довгоносик (Phyllobius urticae Dtg.). Значну шкоду можуть завдавати борозенчастий плосконіс (Otiorrhynchys sulcatus L.), суничний чорноплямистий пильщик (Allantus cinctus L.) та розанний гребінчастовусий пильщик (Cladius pectinicornis Zeofr.). З 71 сорту суниць немає жодного стійкого до листогризучих та сисних шкідників. Сорти "Істочник", "Дукат", "Машенька", "Присвята", "Дарунок вчителю" менше пошкоджуються листогризучими видами шкідників. Суничний прозорий кліщ найсильніше заселяє сорт "Русанівка". Найбільш стійкими до пошкодження суничним прозорим кліщем у регіоні є сорти суниці: "Істочник", "Машенька", "Хоней". Витривалими є сорти суниці: "Дукат", "Дарунок вчителю", "Ельвіра", "Кент", "Коралова-100", "Теніра", "Сигнал". Обприскування суниці до цвітіння актелліком 50% к.е. за витратою 0,6 л/га знизило заселеність кліщем сорту "Русанівка" в 21 раз; урожайність збільшилася майже в 3 рази; за витратою 0,4 і 0,5 л/га врожайність була вище за контрольну відповідно у 2 і 2,5 рази. Встановлено високу ефективність препарату фітоверм для захисту суниці від основних листогризучих та сисних шкідників.

  Скачати повний текст

На підставі системного підходу обгрунтовано закономірності багаторічної динаміки шкодочинності грушевої плодожерки у зв'язку та взаємодії з циклами сонячної активності. Визначено сонячну обумовленість низки метеорологічних і біологічних чинників (суми ефективних температур та гідротермічного коефіцієнта за вегетаційний період, урожайності груші). Вперше виявлено сонячну обумовленість багаторічної динаміки шкодочинності грушевої плодожерки, яка значною мірою пошкоджує найбільш цінні плоди периферійної частини крони. Розглянуто особливості шкодочинності грушевої плодожерки з урахуванням кількісних та якісних втрат урожаю. Вперше одержано порівняльні дані про біохімічний склад та масу непошкоджених і пошкоджених грушевою плодожеркою плодів на периферійній частині крони. Проведено моделювання шкодочинності грушевої плодожерки з використанням сучасних методів екстраполяційної прогностики.

  Скачати повний текст

Упроваджено до садівницької практики науково обгрунтовані інтегровані системи захисту плодового саду. З'ясовано, що складові частини таких систем - оригінальні біопрепарати, створені на основі ентомопатогенних грибів, вірусів, мікроспорідій, паразитів гусениць і лялечок листокруток та інших лускокрилих, аскогастер, мікродус, ітоплектіс, апантелес, вирощених за оригінальними технологіями. Запропоновано оригінальні технології вирощування хазяїв ентомофагів: зернової молі, корисних шовкопрядів. Обгрунтовано оригінальну гіпотезу про існування універсального механізму, який сприяє перекодуванню екологічної інформації про стан навколишнього середовища видовим складом і концентрацією фітогормонів. Зазначено, що останні синхронізують сезонний розвиток рослин з розвитком комах, оскільки така структура забезпечує найбільш вигідну форму інформаційного контакту комах з середовищем. Встановлено, що бездіапаузний розвиток комах відбувається за умови переважаючого вмісту в рослинах фітогормонів - активаторів росту (ауксинів, гіберелінів і цитокінінів). Доведено, що достатній вміст у рослинах абсцизинів та етилену (інгібіторів росту рослин) створює передумови для формування особин у популяціях комах. Зроблено висновок, що узгоджена взаємодія розвитку рослин і комах контролюється єдиним універсальним механізмом - фітогормональним статусом рослин.

  Скачати повний текст

Вивчено бактеріальні хвороби плодових культур і встановлено екологічні ніші їх збудників. Відзначено, що збудниками бактеріальних хвороб в Україні є опік і некроз плодових культур. Досліджено морфологічні, культуральні, біохімічні, хемотаксонімічні та серологічні властивості виділених фітопатогенних бактерій. Доведено, що штами Ervinia amylovora (Burrill) Winslow et al та Pseudomonas syringae pv. syringae van Hall гетерогенні за інтенсивністю засвоєння речовин та агресивністю. Встановлено, що профілі жирних кислот загальних клітинних ліпідівErwinia amylovora та Pseudomonas syringae pv. syringae використано як чіткий метод діагностики з метою ідентифікації бактеріальних хвороб плодових. Проаналізовано стійкість сортів груші до бактеріального опіку плодових. Вперше доведено, що бур'яни є місцем резервації бактеріальної інфекції. Встановлено, що Pseudomonas syringae pv. syringae перебуває в ендофітній фазі у меристемних тканинах яблуні.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Виявлено видовий склад шкідників розсадників зерняткових культур, уточнено їх шкодочинність, біологію, фенологію, та трофічні зв'язки з яблунею та грушею в розсадниках. Розроблено "Спосіб боротьби з грунтовими шкідниками у процесі посадки саджанців" (патент 48 271, Україна), регіональні ЕПШ 17 основних фітофагів розсадників зерняткових культур з урахуванням рівнів ефективності зоофагів. Вивчено ефективність захисту насіння, підщепно-прищепного матеріалу, саджанців, маточних живцевих і насінних насаджень від шкідників. Надано оцінку стійкості проти основних шкідників у розсадниках 50-ти сортів яблуні та 27-ми сортів груші, виявлено групу відносно стійких сортів цих культур до заселення їх 8-ма видами фітофагів. Показано роль різних заходів щодо зниження шкодочинності видів і збільшення ролі корисних зоофагів. Удосконалено "Систему захисту багаторічних насаджень яблуні і груші від основних шкідників в розсадниках...", що дозволяє зменшити число обробок хімічними препаратами в період вегетації, здешевить затрати на виробництво саджанців за рахунок виключення фумігаційних робіт, зменшити забруднення довкілля.

  Скачати повний текст

Уперше за умов правобережного Лісостепу України уточнено видовий склад найбільш поширених фітофагів чорної смородини та деяких їх природних ворогів (ентомофагів). Установлено, що за даних умов найбільш дієвими етомофагами, які паразитують на личинках смородинової кривовусої листокрутки, є їздці - представники надродини Ichneumonoidea, родин Ichneumonidae і Brakonidae. Із родини Brakonidae найбільш поширеними були Basus rufides Nees, Meteorus ictecricus Nees, Macrocentrus linearis Nees. З родини Icheneumonidae зустрічались представники роду Lissonota dubia Holmgr. Доведено, що позакоренева обробка рослин чорної смородини розчинами сполук міді, марганцю, цинку, бору та молібдену сприяє підвищенню компенсаторних можливостей рослин у разі пошкодження фітофагами завдяки підвищенню вмісту у листках фенольних сполук, хлорофілу, цукрів; зростанню активності окисно-відновних ферментів. Установлено, що за цих умов поліпшується якість врожаю ягід, що проявляються у зростанні вмісту у них цукрів, фенольних сполук, сухих речовин, аскорбінової кислоти.

  Скачати повний текст

Уперше науково обгрунтовано можливість застосування захисту абрикоса від весняних приморозків прямим і непрямим методами. Показано можливість використання фенокліматографічних моделей виходу рослин з стану спокою та початку цвітіння в кліматичній зоні півдня України. Уперше визначено та вивчено фізіологічні процеси: ріст, морфогенез та температуру генеративних бруньок абрикоса на фоні змін температури навколишнього середовища. Установлено залежність ростових процесів та морфогенетичних змін у бруньках від фенокліматографічних показників. Виявлено закономірності добової динаміки температурних змін під дією дрібнодисперсного дощування. Виявлено особливості температурних змін генеративних, вегетативних бруньок і камбію однорічного пагона абрикоса. Уперше виявлено еколого-фізіологічні показники стану абрикоса для реалізації технології управління протиприморозковим дрібнодисперсним дощуванням з метою захисту абрикоса прямим і непрямим методами.

  Скачати повний текст

Досліджено шкодочинність та поширеність кокомікозу вишні та черешні. З'ясовано чинники, що впливають на розвиток патогена у вегетаційний період, розроблено температурно-фенологічні номограми щодо прогнозу дозрівання сумкоспор збудника кокомікозу та появи перших ознак хвороби. Розраховано рівняння регресії, яке є формулою довгострокового прогнозу розвитку кокомікозу. За результатами обліків визначено рівняння динаміки перебігу хвороби та його швидкості, яке є математичною моделлю інфекційного процесу та може використовуватись для короткострокового прогнозу розповсюдження кокомікозу. Вивчено біологічні особливості збудника, морфолого-культурні ознаки, джерела поновлення хвороби, тип спор первинного ураження. Розкрито роль агротехнічних заходів, що зменшують кількість заразного початку, обмежують розвиток хвороби під час вегетації. Встановлено токсичну та геностатичну дію фунгіцидів на патоген, визначено ефективність застосування хімічних препаратів системної дії в плодоносному саду та плодовому розсаднику проти кокомікозу.

  Скачати повний текст

На ліщиновому підліску лісових насаджень і на плантаціях фундука у Харківській області виявлено 141 вид комах фітофагів і 18 видів ентомофагів листогризих шкідників фундука та ліщини. Найбільше видове різноманіття комах-фітофагів встановлено на ліщиновому підліску лісових насаджень лісостепової частини Харківської області, а найменше - на плантаціях фундука в степовій частині (індекс Жаккара - 18,8 %). Виявлено механізми, що визначають розвиток ліщинового довгоносика за однорічним або дворічним циклом. Встановлено, що пошкоджуваність горіхів жуками у разі додаткового живлення залежить від тривалості періоду від запліднення горіхів до затвердіння шкаралупи, а пошкоджуваність внаслідок відкладання яєць і розвитку личинок - від тривалості періоду від початку інтенсивного росту ядра до затвердіння шкаралупи. Експериментально доведено, що пошкодження клопами може бути причиною опадання 24,4 % зав'язей та появи горіхів з плямистими ядрами. Встановлено овіцидну дію діміліна на довгоносиків, листоїдів та клопів. Обгрунтовано оптимальні терміни та норми витрати інсектицидів: регенту 80 % в.г., 0,02 г/га, базудину 60 % в.е., 0,6 л/га, шерпи 25 % к.е., 0,1 л/га, фастаку 10 % к.е., 0,1 л/га, діміліну 25 % з.п., 0,1 л/га для захисту врожаю горіхів від ліщинового довгоносика, визначено економічну ефективність їх застосування.

  Скачати повний текст

За результатами досліджень виявлено видовий склад шкідників сливових насаджень, вивчено їх біологію, фенологію та залежність особливостей розвитку від умов зовнішнього середовища. Установлено, що більш поширеним і шкодочинним є чорний сливовий пильщик, який зустрічається майже в усіх сливових садах, щорічно пошкоджує більше 80 % урожаю, а сливова товстоніжка та плодожерка - менш шкідливими. З'ясовано, що розвиток шкідників протягом вегетації значною мірою залежить від умов зовнішнього середовища, особливо рівня температури й опадів. Відзначено значний вплив різких коливань добових температур на інтенсивність льоту імаго, відкладання яєць пильщиком і товстоніжкою. Виявлено залежність розвитку, чисельності та шкодочинності чорного сливового пильщика від збігу з фенологією кормової рослини. Показано можливість використання кольорових клейових карток для визначення початку льоту імаго. Досліджено роль пошкоджень сливовою товстоніжкою та плодожеркою щодо біохімічного складу плодів сливи. Установлено комплексний поріг шкодочинності, що дає змогу визначати та прогнозувати втрати врожаю. Уточнено оптимальні терміни проведення захисних заходів проти чорного сливового пильщика. Вивчено ефективність біологічних препаратів з метою знешкодження досліджених шкідників.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність застосування регуляторів життєдіяльності комах в екологічно безпечних системах захисту овочевих культур і яблуневого саду. Запропоновано концепцію регуляції життєдіяльності комах та обмеження їх чисельності, яка узагальнює зв'язки між процесами життєдіяльності, системами організму та їх функціями та розкриває теоретичні положення штучної регуляції даних процесів синтетичними феромонами, гормонами, стерилізаторами. Встановлено, що пригнічення запрограмованих процесів ембіогенезу синтетичними регуляторами дає змогу попереджувати появу та розвиток шкідливої стадії, забезпечувати елімінацію окремих видів, оптимізувати винищувальні заходи. Досліджено параметри феромонної комунікації лускокрилих шкідників яблуневого саду і капусти, електрофізіологічні та поведінкові реакції самців на природні та синтетичні феромони, встановлено особливості дії інгібіторів синтезу хітину, ювеноїдів і стерилізаторів на різні стадії розвитку комах. Розроблено феромонний моніторинг лускокрилих шкідників, обгрунтовано критерії визначення оптимальних строків проведення захисних заходів. Експериментально встановлено можливість обмеження репродуктивної здатності та шкідливості яблуневої плодожерки способом статевої стерилізації. Виявлено високу чутливість комах до інгібіторів синтезу хітину протягом репродуктивного життя імаго, початку постембріонального розвитку і личинок молодшого віку. Вивчено біологічну ефективність інгібіторів синтезу хітину та ювеноїдів проти комплексу лускокрилих шкідників яблуневого саду та капусти і колорадського жука на картоплі,встановлено незначний вплив синтетичних регуляторів на ентомофагів. Удосконалено системи захисту овочевих культур і яблуневого саду, що грунтуються на нових методах моніторингу фітофагів за допомогою феромонних пасток, застосування ефективних та екологічно безпечних для довкілля регуляторів росту, розвитку та розмноження комах, що сприяє зменшенню застосування традиційних інсектицидів та активізує діяльність корисної ентомофауни.

  Скачати повний текст

Встановлено, що за умов Лісостепу України сіра гниль суниці у разі наявності сприятливих чинників для розвитку збудника захворювання Botrytis cinerea Pers. (опадів, підвищеної вологості повітря, оптимальної температури) завдає великої шкоди і сричиняє значні втрати урожаю. З метою створення біологічного препарату на основні штаму Bacillus subtilis 2/10 для захисту суниці від сірої гнилі вперше ізольовано з грунту та ідентифіковано штам-антагоніст. Показано високу антагоністичну активність штаму Bacillus subtilis 2/10 до збудника сірої гнилі суниці та інших фітопатогенів, вивчено його морфолого-культуральні та фізіолого-біохімічні властивості. На підставі генотипової ідентифікації встановлено відмінності від інших штамів роду Bacillus за фрагментом ДНК, який містить 650 пар нуклеотидів і може використовуватись як генетичний маркер штаму Bacillus subtilis 2/10. Відзначено, що характерною ознакою B.subtilis 2/10 є вибірковість дії на збудника сірої гнилі - Botrytis cinerea Pers. Встановлено позитивний вплив біопрепарату на основі штаму B.subtilis 2/10 на мікробіоценоз грунту та його самоочищення від умовно-патогенних видів мікроорганізмів. Обгрунтовано доцільність використання у складі біопрепарату штаму Bacillus subtilis 2/10, якому властивий високий рівень антагоністичної дії до широкого спектра фітопатогенів і нешкідливість для теплокровних, а також технологічність та специфічна активність.

  Скачати повний текст

Наведено біологічне обгрунтування системи захисту черешні від вишневої мухи. Визначено її шкідливість і уточнено особливості біології за умов півдня України. Установлено основні природні чинники, що впливають на розвиток шкідника та регулюють його чисельність, а саме: гідротермічні умови вегетаційного періоду, комплекс грунтових хижаків і збудників хвороб. Удосконалено моніторинг популяції вишневої мухи та обгрунтовано критерії визначення оптимальних строків проведення захисних заходів. Визначено ефективні інсектициди з різних класів хімічних сполук проти вишневої мухи. Удосконалено систему захисту черешні, яка передбачає використання методів аналізу грунтових проб пупаріїв шкідника, моніторингу імаго за допомогою жовтих клейових пасток, застосування ефективних інсектицидів, своєчасне збирання врожаю сортів черешні середнього та середньопізнього строків достигання, а також рихлення грунту міжрядь та пристовбурових кругів.

  Скачати повний текст

За результатами досліджень установлено, що за умов північного Лісостепу України збудник стовпчатої іржі чорної смородини Cronartium ribicola Diethr характеризується повним циклом розвитку. З'ясовано, що проміжним господарем збудника є сосна веймутова, на гілочках якої розвиваються еціоспори, що є первинним джерелом інфекції. Визначено оптимальні умови проростання уредініоспор та розвитку збудника хвороби. Доведено, що останній в уредініостадії не зимує. Виявлено ряд сортів та гібридів чорної смородини, які проявили польову стійкість проти стовпчатої іржі за умов зони досліджень. Визначено вплив розвитку хвороби на особливості метаболізму листків і сортів, різних за стійкістю. Розроблено комп'ютерну математичну модель прогнозу розвитку хвороби на сприйнятливих і високосприйнятливих сортах. Здійснено оцінювання господарської та економічної ефективності застосування фунгіцидів проти стовпчатої іржі та інших хвороб досліджуваної культури.

  Скачати повний текст