Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено мікобіоту зерна ячменю, вирощеного в Україні. Установлено її токсигенність і види токсинів, що продукують контамінанти зерна. Досліджено біологічну дію охратоксину (ОТА) A та становлено антитоксичну ефективність L-фенілаланіну у разі охратоксикозу перепелів. Досліжено кількісний і якісний склад епіфітної та ендофітної мікобіоти зерна ячменю різних фізико-географічних регіонів України. Серед виділених мікроміцетів виявлено продуценти T-2, F-2 токсинів, дезоксиніваленолу, моніліформіну, ОТА A, пеніцилової, коєвої та аспергілової кислот. Уперше в Україні серед мікобіоти зерна ячменю виявлено штами A. niger, які можуть продукувати ОТА A. Експериментально визначено оптимальні умови для одержання максимальної кількості ОТА за умов культивування штамів A. ochraceus. Вивчено вплив ОТА на організм перепела японського та встановлено протективну дію L-фенілаланіну у разі охратоксикозу. Розроблено експресивний метод визначення здатності грибів роду Fusarium продукувати зеараленон.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано систему захисних заходів ярого ячменю від темно-бурої, смугастої та сітчастої плямистостей з урахуванням біологічних особливостей збудників хвороб. Уперше за умов західного Лісостепу України вивчено розвиток плямистостей листя на ярому ячмені. Досліджено видовий склад збудників зазначених плямистостей листя, їх шкодочинність, вплив абіотичних факторів на їх розвиток. Установлено, що коефіцієнт шкодочинності на природному фоні за максимального ураження (90 %) темно-бурою плямистістю становив 0,38 %, сітчастою - 0,52 %, смугастою - 0,66 %. Виявлено, що за 90 % розвитку плямистостей листя ячменю відбулося зменшення кількості зерен на 5,1 - 6,1 штук. У порівнянні зі здоровими рослинами за цього маса зерна в колосі знижувалась на 0,15 - 0,17 г., маса 1 000 зерен - на 3 - 3,7 г. Досліджено роль попередників, добрив, строків сівби та норм висіву насінння в обмеженні розвитку плямистостей листя. Проведено оцінку стійкості сортів ярого ячменю до ураження збудниками Bipolaris sorokiтiana Shoem, Drechslera graminea ito, Drechslera teres ito. Серед досліджуваних сортів, стійких до зазначених захворювань не виявлено. Установлено ефективність дії застосування протруйників і фунгіцидів проти плямистостей листя.

  Скачати повний текст

На підставі результатів проведених досліджень встановлено, що у популяції Phetophthora infestans на томатах домінує високовірулентна раса T₁, яка здатна уражати всі комерційні та перспективні сорти. З'ясовано її вплив на рівень розвитку та поширення хвороби. Виявлено високу поліморфність расового складу збудника за "картопляним" тест-набором, що імовірно свідчить про наявність у популяції інтенсивних формотвірних процесів, пов'язаних з відновленням інфекції через ооспори. Встановлено самофертильність ізолятів збудника та їх здатність формувати ооспори за природних умов і зроблено висновок про наявність властивості фітопатогена накопичувати інокулюм у грунті. За допомогою речовини-стимулятора виконано пророщування ооспор. Виявлено низький відсоток пророслих ооспор, що не дає підстави вважати їх основним джерелом відновлення інфекції. Встановлено значення ооспор у підвищенні мінливості популяції та ранньому відновленні хвороби. Виявлено ряд перспективних сортів томатів з середньою стійкістю листя та високою стійкістю плодів до збудника хвороби, які рекомендовано використовувати як джерала стійкості у селекції на імунітет.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено біологічному обгрунтуванню шляхів та методів зменшення втрат моркви від гнилей у період зберігання. Вивчено еколого-біологічні особливості, поширення та шкідливість білої, сірої, чорної гнилей та фомозу під час зберігання. Встановлено оптимальні температури, поживні середовища та їх кислотність з метою розвитку Sclerotinia sclerotiorum de Bary, Botrytis cinerea Pers., Alternaria radicina M.D.et E. і Phoma rostrupii Sacc. Вперше виявлено термінальний тип утворення склероціїв S.sclerotiorum. Доведено, що одним із джерел інфекції білої гнилі є мікроконідії збудника хвороби. Проаналізовано стійкість до комплексу гнилей районованих і перспективних сортів моркви. Простежено тісний взаємозв'язок між стійкістю моркви до гнилей та анатомо-морфологічними ознаками і комплексним вмістом біохімічних сполук. Досліджено фізіолого-біохімічні зміни в корнеплодах моркви в період зберігання стійких та сприйнятливих сортів. Розроблено методику визначення конкурентоспроможності сортів моркви з урахуванням їх урожайності, хімічного складу та стійкості до хвороб у період зберігання. Досліджено ефективність ряду заходів захисту моркви від хвороб.

  Скачати повний текст

Вперше визначено динаміку сили струмопровідності прикамбіального шару дерев сосни різного санітарного стану залежно від віку насаджень, сезону та часу доби. Встановлено зв'язок між механічним складом грунтів і санітарним станом насадження, ураженого кореневою губкою. Для профілактики масового поширення захворювання вперше запропоновано штами гливи звичайної, що характеризуються високою дереворуйнівною активністю стосовно деревини сосни.

  Скачати повний текст

Встановлено взаємозв'язок між метеорологічними умовами та розвитком хвороби. Досліджено біологічні та екологічні особливості збудника Ph. mali. , а також динаміку розвитку хвороби на різних за стійкістю сортах яблуні. Уточнено спосіб перезимівлі збудника та весняного відновлення інфекції. Визначено вплив філостикозу на процес метаболізму в листках яблуні. Виявлено найефективніші фунгіциди (хорус 75 % WG 0,25 кг/га, стробі 50 % в.г. 0,2 кг/га, флінт 50 % в.г. 0,15 кг/га, топаз 100 E к.с. 0,3 л/га, скор 250 EC к.с. 0,2 л/га.) проти філостиктозу. Розроблено доцільну систему захисту багаторічних насаджень яблуні, що орієнтована на застосування нових ефективних препаратів і агротехнічних прийомів, зокрема, формування крон за типом площинного веретена та суперверетена, утримання міжрядь під чорним паром, проведення літньої обрізки. Показано біологічну ефективність даної системи захисту проти філостиктозу яблуні, її вплив на підвищення урожаю та його якості, обгрунтовано економічну доцільність застосування. Проведено оцінку стійкості 94-х сортів та 8-ми перспективних гібридних форм яблуні.

  Скачати повний текст

Розроблено біотехнологію виробництва T-2 токсину й обгрунтовано максимально допустимий рівень (МДР) у кормах для молодняку великої рогатої худоби (ВРХ) для умов відгодівлі. Удосконалено методику очищення, кристалізації та ідентифікації T-2 токсину. Досліджено чутливість телят до цього токсину за умов гострого та хронічного перебігу експериментального T-2 токсикозу. Визначено коефіцієнт кумуляції T-2 токсину в організмі тварин. Максимально недіюча, підпорогова та порогова концентрації T-2 токсину в кормах для молодняку ВРХ відповідно мають значення у межах: 0,53 - 0,8; 1,07 - 1,6; 2,13 - 3,2 мг/кг. Допустима добова доза очищеного T-2 токсину у кормах для телят становить і,53 мг/кг. Теоретично й експериментально обгрунтовано МДР T-2 токсину у кормах для молодняку ВРХ за умов відгодівлі. Розроблено науково-технічну документацію стосовно виробництва токсину, що дозволяє забезпечувати лабораторії різних профілів T-2 токсином для мікологічних досліджень.

  Скачати повний текст

Розроблено математичні моделі, що дозволяють здійснити короткостроковий прогноз появи та розвитку церкоспорозу та поширення зональної плямистості цукрових буряків за умов західного Лісостепу України. Надано оцінювання стійкості до церкоспорозу, альтернаріозу та фомозу районованих у західному Лісостепу сортів і гібридів цукрових буряків. Визначено, що заорювання у грунт соломи попередника сприяє зменшенню розвитку церкоспорозу, порівняно з контролем, тоді як великі дози мінеральних та органічних добрив сприяють посиленню даної хвороби, проте знижують поширення альтернаріозної та фомозної плямистостей цукрових буряків.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

За умов степу України протягом 2005 - 2007 рр. досліджено основні етапи заселення й ураження насіння кукурудзи мікофлорою, встановлено ступінь її шкодочинності залежно від видового складу патогенного комплексу. Проаналізовано особливості розвитку грибів за різних умов зберігання насіннєвого матеріалу. Встановлено режими зберігання зерна, за яких розвиток пліснявіння максимально пригнічується. Виявлено здатність окремих видів грибів посилювати свої антагоністичні властивості за відповідних умов. Одержано результати з фітотоксичності збудників пліснявіння насіння та проростків кукурудзи. Обгрунтовано заходи щодо обмеження розвитку пліснявіння, доведено високу біологічну ефективність препартів Мікосан-Н і Агат-25К щодо основних збудників пліснявіння зерна кукурудзи. Проаналізовано критичні етапи розвитку пліснявіння, на яких гриби сприячиняють погіршення якості насіння.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення грибних хвороб озимого тритикале за умов Лісостепу України. Виділено й ідентифіковано 16 видів патогенних грибів, що належать до 11-ти родів, 7-родин, 6-ти порядків і 4-х класів. У посівах озимого тритикале найбільшого поширення та розвитку набувають бура листова іржа, борошниста роса, септоріоз листя, фузаріоз колоса, кореневі гнилі та снігова пліснява. За умов досліду у патогенному комплексі насіння переважали гриби роду Fusarium. Виявлено особливості розвитку збудників хвороб на різних за стійкістю сортозразках. Проаналізовано расовий склад збудника листкової іржі озимого тритикале. Вивчено вплив доз мінеральних добрив на розвиток борошнистої роси та септоріозу листя. Установлено можливі втрати врожаю озимого тритикале залежно від розвитку цих хвороб. Оцінено стійкість сортів і ліній грибних хвороб на природному та штучному інфекційних фонах. Виділені сортозразки з комплексною стійкістю проти хвороб рекомендовано використовувати у селекційному процесі для створення нових стійких сортів.

  Скачати повний текст

Уперше за умов Полісся України ідентифіковано видовий склад збудників фузаріозу колоса на озимій пшениці, тритікале та житі. Установлено, що найбільшу питому частку у комплексі збудників фузаріозу колоса має на озимій пшениці - F. graminearum (35,0 %), тритікале - F. graminearum (27,4 %), житі - F. culmorum (32,8 %). З'ясовано наявність кореляційного зв'язку між кількістю опадів за період цвітіння, молочною стиглістю та питомою часткою видів F. graminearum (r = 0,589), F. avenaceaum (r = 0,875) і F. sporotrichiella var. poae (r = -0,647) та побудовано відповідні моделі. Доведено залежність між інтенсивністю ураження та показниками маси зерен з колоса, маси 1 000 зерен і схожості. Виділено стійкі та помірно стійкі сорти озимої пшениці, тритікале та жита щодо збудників фузаріозу колоса. За умов in vitro установлено високу фунгіцидну активність препаратів "Фолікур БТ", к.е., "Колосаль", к.е. та бінарної суміші "Агат 25 К", т.п. і "Альто Супер 330 ЕС", к.е. щодо інгібування конодій F. graminearum, F. culmorum, F. sporotrichiella var. poae. Експериментально визначено, що застосування суміші біопрепарату "Агат 25 К", т.п. і фунгіциду "Альто Супер 330 ЕС", к.е. перешкоджає накопиченню токсинів у зерні озимої пшениці.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено особливості поширення та розвитку септоріозу на посівах озимої пшениці (ОП) за умов східного Лісостепу України. Уточнено видовий склад і біологічні особливості розвитку збудників хвороби. Установлено, що основним збудником захворювання є гриб Septoria tritical ROB. et Desm. Вивчено механізм і визначено розміри потенційної шкодочинності захворювання, надано оцінку стійкості районованих і перспективних сортів ОП до септоріозу. Розроблено формули та модель сезонного прогнозу септоріозу ОП, проаналізовано вплив інших хвороб у випадку сполучених інфекцій. Установлено ефективність агротехнічних заходів і фунгіцидів в обмеженні розвитку та шкодочинності септоріозу.

  Скачати повний текст