2. |
Дехтярьова О.О. Педофауна вищих комах парків м. Харкова: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.08 / О.О. Дехтярьова ; Харк. нац. аграр. ун-т ім. В.В.Докучаєва. — Х., 2004. — 17 с.: табл. — укp.Досліджено педофауну вищих комах парків Харкова, зокрема, видовий склад, таксономію видів, ареали, біотопічний розподіл, екологічні форми, біологію, трофічні зв'язки і чинники, що впливають на різноманіття, поширення та господарське значення окремих видів за умов урбанізованих ландшафтів. Виявлено 133 види вищих комах-мешканців грунту, що належать до 8-ми рядів, 24-х родин, 76-ти родів. Найбільшою кількістю видів (107, або 80,4 % від загальної кількості видів) представлено ряд жуків, з яких 48 видів належать до родини турунів. Встановлено, що досліджувані вищі комахи належать до 12-ти зоогеографічних комплексів, в яких європейсько-сибірський вид становить 28,6 % від загальної кількості видів, транспалеарктичний - 19,6 %, європейський - 11,3 %, голарктичний - 9,8 %, степовий - 8,3 %. Зазначено, що дані види належать до 11-ти трофічних груп та 11-ти біотопічних, з останніх 57 видів (42,8 %) становлять лісові, 48 (36,5 %) - степові, а 13 (9,7 %) - політопні. Виявлено, що серед лісових комах 94,7 % видів - мезофіли, серед степових 54,1 % - мезофіли і 43,7 % - ксерофіли, а 84,8 % політопічних видів - мезофіли. Встановлено суттєвий вплив ступеня урбанізації біотопа на показники видового біорізноманіття. Доведено, що у парках з високим вмістом солей важких металів у грунті зникають види комах, личинки яких є сапрофагами або міксофагами, встановлено причини даного явища. Визначено господарське значення комах-мешканців грунту за умов урбанізованого ландшафту. Надано рекомендації щодо захисту саджанців від пошкодження комахами. Скачати повний текст Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.158(4УКР-4ХАР-2Х) + П032.506.1(4УКР-4ХАР-2Х) + Шифр НБУВ: РА329728
Рубрики:
Географічні рубрики:
|
4. |
Кунах О.М. Розмаїття грунтової мезофауни центральної заплави р.Самара в умовах штучного забруднення середовища: Автореф. дис... канд. біол. наук: 03.00.16 / О.М. Кунах ; Дніпропетр. нац. ун-т. — Д., 2006. — 21 с. — укp.Вивчено грунтову мезофауну центральної заплави ріки Самара та міграцію важких металів (літію та свинцю) профілем заплавно-лучного грунту під час польового експерименту. Показано, що активність грунтової мезофауни є важливим чинником, який впливає на характер розподілу полютантів грунтовим профілем. З'ясовано, що важкі метали викликають зміни біологічної активності грунту. Визначено рівень протеологічної та целюлозолітичної активності заплавно-лучно-лісових, середньогумусних, середньовилужених, суглинистих грунтів на алювіальних відкладеннях у сезонній динаміці. Виявлено, що внаслідок токсикогенного впливу змінюється трофічна і топічна структура фауни грунту. За допомогою регресійного аналізу трофічна та топічна структури грунтової мезофауни пояснено значну частину мінливості протеолітичної та целюлозолітичної активності грунту. В лабораторному експерименті вивчено вплив забруднення грунту нікелем та свинцем на модельну екосистему, що складається з грунту, автотрофу (пшениці) та гетеротрофу (дощових черв'яків) у різних комбінаціях. Продемонстровано, що різноманіття модельної екосистеми суттєво впливає на її функціональні властивості. Скачати повний текст Індекс рубрикатора НБУВ: П032.518 + П032.506.1 + Шифр НБУВ: РА344525
Рубрики:
|