Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню грунтового покриву Українського Полісся, уточненню його діагностики і класифікації. Обгрунтовано специфіку гідротермічних умов Полісся, визначено їх показники та параметри й уточнені територіальні межі зони. Встановлено три основні типи грунтоутворення: дерново-підзолистий, дерновий опідзолений і дерново-глейовий. Визначено нормативні градації типів грунтів за ступенем зволоження. Показано особливості впливу материнських порід на морфогенез поліських грунтів і доведено відсутність їх впливу на характер грунтоутворення за домінуючої ролі гранулометричного складу. Запропоновано новий підхід до проблеми класифікації грунтів, який полягає в ієрархічному ранжуванні важливих чинників грунтоутворення на його типові і параметричні особливості, які визначають його якості.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанню вивчення сучасного агроекологічного стану грунтів Лісостепу України. В дисертації опрацьовані теоретичні передумови оптимізації родючості грунтів і вказані конкретні шляхи вдосконалення управління продуційним процесом в агроценозах з урахуванням екологічних обмежень, спрямованих на стабілізацію агроекологічної ситуації в регіоні. Встановлено, що тривале сільськогосподарське використання грунтів призвело до проявлення різних видів деградаційних процесів: фізико-хімічного, ерозійного і антропогенно-дегумифікаційного. Вивчено гумусовий стан і азотний фонд грунтів та їх зміни під впливом систематичного застосування добрив в сівозміні. Розроблені методики визначення кислотно-основної буферності грунтів і складання картограми буферності. Вивчені буферні властивості грунтів. Запропонована концепція управління родючістю грунтів. Розроблена модель трансформації органічного вуглецю в системі агроценоз-гумусові речовини грунту. Розрахована еколого-економічна ефективність застосування добрив в агроценозах.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена питанням виявлення функціональної ролі ссавців у процесах грунтотворення в лісових екосистемах степової зони України та в утворенні механізмів гомеостазу і підвищенні екологічної стійкості систем в умовах техногенезу. Узагальнено експериментальний матеріал, показані закономірності середовище-переутворюючої ролі ссавців у перебудові фізико-хімічного і біологічного режимів грунтів. Показано роль різних функціональних проявів ссавців в активізації грунтових процесів, в утворенні механізмів самоочищення грунтів від техногенного забруднення й оптимізації системи. Розроблені заходи щодо використання середовище-переутворюючої діяльності ссавців у біотехнологічних прийомах щодо збереження біорізноманіття, охорони довкілля та конструювання грунтів і лісових насаджень в умовах степової зони і техногенних ландшафтів.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню змін умов грунтотворення під впливом зрошення та змін водо-сольового режиму, фізико-хімічних і фізичних властивостей чорноземів південних зрошуваних в умовах помірної східноєвропейської (ІЗС) та холодної західно-сибірської (АЗС) грунтовно-кліматичних фацій. Зміни властивостей чорноземів зрошуваних з 1940 р. вивчались на АЗС (Алтайський край, Росія), а зрошуваних з 1957 р. на ІЗС (Миколаївська обл., Україна). Виявлено напрямки сучасних процесів грунтотворення. Встановлено параметри змін гідрогеологічних і мікрокліматичних показників, вторинного засолення, осолонцювання, обезсолення, фізико-хімічних та фізичних властивостей чорноземів, а також їх продуктивності. Вивчені закономірності цих змін, їх швидкості і терміни встановлення квазірівноважного стану. Досліджено діагностичні ознаки вторинно-засолених чорноземів та розроблені методи їх картографування.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню впливу важких металів на мікрофлору темно-сірого опідзоленого грунту. Вперше застосовано системний підхід для вивчення важких металів на різні ієрархічні рівні мікробного ценозу грунту: доклітинний, клітинний, популяційний, ценотичний. Вивчено токсичність та мутагенну активність грунту, забрудненого важкими металами, запропоновано нові заходи щодо їх зменшення. З метою вивчення впливу важких металів на мікробні популяції грунту вперше використано метод лазерної кореляційно-доплерівської спектрометрії. Розраховано показники, які характеризують резистентність і гомеостаз мікробних угруповань в грунті, забрудненому важкими металами. На основі вивчення мікрофлори та динаміки рухомих форм важких металів за умов застосування неорганічних, органічних, біологічних і комбінованих меліорантів розроблено заходи щодо реабілітації забруднених грунтів.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання розробки теоретико-методичних основ еколого-географічного картографування з використанням сучасних технічних засобів та ГІС-технологій (на прикладі Київщини), створення автоматизованої картографічної інформаційної системи з можливістю картографічного відображення екологічної ситуації. Розроблено методику класифікації, збирання, упорядкування, періодичного оновлення та аналізу різнорідних за формою та змістом даних відповідно до створеної структури формування геоінформаційної бази даних, а також методику створення технологічної схеми автоматизованої картографо-інформаційної системи для екологічних досліджень та апробовано її на прикладі еколого-географічних досліджень грунтів Київщини. За результатами картографічного модельного експерименту розроблено карти поширення зон найбільшого ризику та можливих зон накопичення забруднюючих елементів та їх сполук.

  Скачати повний текст

На підставі проведеного дослідження земель у системі зрошувальна вода - грунт подано комплексну оцінку еколого-агромеліоративного стану зрошуваних земель Донеччини з виділенням трьох груп: із задовільним, небезпечним і дуже небезпечним (кризовим) станами. Наведено рекомендації щодо охорони та підвищення родючості для кожної групи земель. Виявлено залежність вмісту важких металів (ВМ) у сільськогосподарській продукції від якості зрошувальної води та рівня забруднення грунту. Встановлено закономірності міграції, трансформації та транслокації металів у системі зрошувальна вода - грунт - рослина, кількісний розподіл ВМ між різними фазами і компонентами грунту: грунтовим розчином, вбирним комплексом, мулистою фракцією, гуміновими та фульвокислотами. Обгрунтовано напрямки детоксикації забруднених зрошувальних вод і грунтів.

  Скачати повний текст

На основі модельного досліду встановлено зміну профільного розподілу груп та форм заліза і алюмінію внаслідок створення сприятливих умов щодо розвитку буроземного, підзолистого, глейового та елювіально-глейового елементарних грунтотвірних процесів (ЕГП) та їх поєднань. Результати досліджень використано у процесі діагностування інтенсивності прояву ЕГП у грунтах різного використання та місця розміщення їх на схилі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено закономірності розподілу рухомих форм важких металів у чорноземах звичайних і південних. Встановлено, що в грунти щорічно надходить важких металів аерогенним шляхом 0,11 - 66 кг на 1 га та гідротехногенним 0,14 - 126 кг на 1 га. Визначено діапазони грунтових властивостей, що обумовлюють перехід металів з рухомого стану в фіксований. Розроблено спосіб оптимізації вмісту важких металів у грунтах шляхом створення штучних геохімічних бар'єрів міграції в грунті та підтримання показників буферних властивостей грунту в оптимальних межах, що забезпечує перехід забруднювачів з рухомих у фіксовані форми.

  Скачати повний текст

Вивчено закономірності формування високопродуктивних агрофітоценозів з багаторічних культур. Проведено комплексні дослідження та встановлено екологічно безпечні дози мінеральних добрив, які підвищують урожайність фітоценозів, покращують якість продукції та не забруднюють навколишнього середовища. Встановлено, що найбільш доцільно на осушуваних органогенних грунтах Лісостепу використовувати у складі сумішок конюшину гібридну, сильфію пронизанолисту, щавель гібридний кормовий у смугових посівах з багаторічними злаковими травами. Зроблено екологічну, енергетичну і економічну оцінку технологій вирощування сумішок багаторічних культур різного складу. З метою оптимізації агроекологічного стану торфовищ та отримання високоякісної продукції науково обгрунтованою є відмова від внесення азотних добрив та зменшення доз фосфорних добрив до 30 кг.

  Скачати повний текст

Зроблено оцінку екологічного стану агроландшафтів лісостепових височин Подільського Побужжя та оптимізацію структури земельних угідь. Розроблено алгоритм, визначено та систематизовано критерії оцінки екологічного стану агроландшафтів відповідно до наслідків антропогенного навантаження. Обгрунтовано п'ять рівнів екологічного стану: сприятливий, задовільний, передкризовий, кризовий та катастрофічний. На підставі аналізу даних польових і камеральних досліджень структури земельних угідь, грунтового покриву й агроландшафтних систем визначено пріоритетні чинники формування екологічного стану агроландшафтів лісостепових височин Подільського Побужжя. Завдяки проаеденому аналізу оцінено екологічний стан агроландшафтів дослідних ділянок, які є типовими для лісостепу Подільського Побужжя. З метою поступової стабілізації та покращання екологічного стану агроландшафтів рекомендовано оптимізовану картографічну модель розміщення земельних угідь, що відповідає природно-ландшафтній структурі території.

  Скачати повний текст

Всебічно досліджено екологічний стан, морфогенетичні, фізичні та фізико-хімічні властивості грунтів урбанізованої території великого промислового центру півдня України - Дніпропетровська. Розглянуто особливості генезису грунтів, під шляховим покриттям (тексіземів). Визначено екологічні функції міських грунтів в урбоекосистемі. Удосконалено номенклатуру міських грунтів на основі їх просторової та функціональної будови. Узагальнено існуючі класифікації природних та урбанізованих грунтів, запропоновано класифікацію міських грунтів для степової зони України. Складено картосхему антропогенно-перетворених грунтів даного міста. Окреслено науково-обгрунтовані шляхи відновлення, охорони та раціонального використання грунтового покриву промислових центрів степової зони України.

  Скачати повний текст

Досліджено міграційну здатність свинцю в системі "грунт - рослина", фітотоксичну дію важкого металу на озиму пшеницю, адаптивні механізми системи "грунт - рослина". Змодельовано міграцію токсиканту для отримання прогнозних оцінок ступеня забруднення агроценозів важкими металами. Встановлено закономірне природно-техногенне розсіювання свинцю в темно-сірих опідзолених грунтах Київського Полісся. Виявлено, що поряд з традиційно прийнятим накопиченням важкого металу в орному гумусовому горизонті грунту на глибині 0 - 20 см можлива його акумуляція в ілювіальному горизонті на глибині 0,7 - 0,8 м. Проаналізовано різні джерела надходження свинцю в органи рослин і визначено, що адсорбція важких металів з повітря є пріоритетним джерелом забруднення пшениці свинцем. Досліджено фітотоксичну дію іонів свинцю на ріст, розвиток і фізіолого-біохімічні показники озимої пшениці з урахуванням рівня нагромадження важкого металу в органах рослин. Ріст рослин визначено інтегральним параметром стресового стану рослин, який використаний під час створення математичної моделі міграції свинцю в системі "грунт - коренева система - надземна частина рослини". У процесі побудови моделі міграції важкого металу в системі "грунт - рослина" змодельовано та досліджено динаміку росту кореневої та надземної частини озимої пшениці, поглинання водорозчинних форм свинцю коренями, міграцію та накопичення важкого металу в органах рослин, що дозволило отримати прогнозні оцінки ступеня забруднення агроценозів важкими металами, а також надати ефективні науково обгрунтовані рекомендації щодо проведення агротехнічних заходів для вирощування зернових.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності трансформації морфометричних параметрів, механічного складу, гумусового стану, вмісту макро- і мікроелементів у еродованих чорноземах, типових для Лісостепу Житомирщини за останні 30 років. Показано особливості впливу сільськогосподарського використання на процеси грунтоутворення цих грунтів. Обгрунтовано зв'язок деяких режимів у гумусово-акумулятивних горизонтах змитих чорноземних грунтів із режимами в їх перехідних горизонтах. Розроблено технологічні заходи стосовно створення та підтримання активного балансу гумусу та відтворення родючості еродованих чорноземів.

  Скачати повний текст

Вивчено динаміку елементарних грунтоутворюючих процесів та обумовлених характером і напрямком їх розвитку змін морфологічної будови, складу, властивостей і родючості дерново-карбонатних грунтів (рендзин), які тривалий період використовуються у сільськогосподарському виробництві за умов інтенсивного земелеробства. Об'єктом досліджень є модальні дерево-карбонатні грунти, сформовані на базі продуктів елювіогенези крейдяного мергелю у межах Підподільського та Радехівського природних районів Малого Полісся. З'ясовано, що під впливом інтенсивного сільськогосподарського освоєння відбувається трансформація елементарних грунтоутворюючих процесів, визначено їх швидкість і напрям, спостережено появу негативних тенденцій у динаміці основних грунтових властивостей та режимів. За результатами досліджень встановлено, що в освоєних дерново-карбонатних грунтах (рендзинах) домінуючими є наступні елементарні грунтоутворюючі процеси: дерново-акумулятивний, процес розчинення та вилуговування карбонатів як один із наслідків внутрішньогрунтового вивітрювання, процеси обезкарбоначування, декальцинації, гумосонакопичення, а також дезагрегації грунтової маси, який полягає в обезструктурюванні орного та підорного горизонтів, а також процес ущільнення грунтового профілю. Визначені напрямок і характер розвитку елементарних грунтоутворючих процесів в освоєнні дерново-карбонатних грунтів призводять до зміни їх морфогенетичних та агровиробничих властивостей, впливають на родючість і продуктивність даних грунтів. Наведено рекомендації щодо оптимізації використання досліджуваних грунтів, а також шляхи деяких негативних процесів.

  Скачати повний текст

Вивчено ефективність застосування люпину жовтого як сидеральної культури в складі сівозміни за умов Західного Полісся України. Досліджено оптимальні параметри температури та вологості грунту в період посіву люпину з метою отримання максимального урожаю зерна та зеленої маси. Встановлено вплив якості насіннєвого матеріалу на продуктивність люпину жовтого. Вивчено процеси трансформації зеленої маси люпину в грунті, визначено коефіцієнти гуміфікації рослинних решток і розраховано баланс гумусу дерново-підзолистих грунтів під час запровадження сидеральної сівозміни. Оцінено ефективність запровадження сидеральної сівозміни на фітосанітарний стан полів, розвиток і продуктивність сільськогосподарських культур. Обгрунтовано енергетичну ефективність запровадження сидеральної сівозміни.

  Скачати повний текст

Вивчено стан мікробного ценозу, біологічних процесів, вмісту основних біогенних елементів у дерново-середньопідзолистому супіщаному грунті та продуктивності ячменю ярого. Зроблено комплексну мікробіологічну й агрохімічну оцінку впливу органічних, мінеральних, сидеральних добрив та їх поєднань у зерно-картопляній сівозміні. Встановлено кореляційні залежності між показниками біологічної активності та станом родючості дерново-середньопідзолистого супіщаного грунту. Доведено ефективність дії азотфіксуючого препарату на різних агрофонах та його вплив на функціонування грунтової мікробіоти, активність біологічних процесів та агрохімічні показники. Надано економічну й енергетичну оцінку використання різних видів добрив та бактеріального препарату під час вирощування ячменю ярого.

  Скачати повний текст

За результатами комплексних польових, лабораторних (хімічних) та експедиційних (маршрутних) досліджень наведено теоретичні узагальнення та запропоновано теорію еволюції грунтотвірного процесу під штучними лісовими фітоценозами. Розроблено систематичне положення лісокультурних грунтів і визначено їх класифікаційний підрозділ на базі елементарних грунтотвірних процесів (ЕГП) і біодіагностики, що дозволяє прогнозувати їх подальший розвиток, зміну родючості та раціональне використання, особливо під час проведення фітомеліоративних робіт (залуження, заліснення) на площі понад 10 млн гектарів, які будуть виведені з розряду орних. Показано, що 30 - 50-річне зростання лісових кульутр на чорноземах сприяє розвитку акумулятивного профілю за всіма діагностичними показниками, але аналіз елементарних грунтотвірних процесів свідчить про появу нових ЕГП: підстилкоутворення, гуміфікацію у підстилці, формування кислотності, знекарбоначення та інших, нехарактерних для чорноземів типових. Висунуто тезу про необхідність виділення підтипу "чорнозем лісовий" зі збереженням відомих підрозділів (таксонів) нижче підтипу: рід, вид, різновид, розряд, які часто зустрічаються під лісами Лісостепу і, особливо, Степу, що у класифікації Розова - Іванової входять до "вилужених чорноземів".

  Скачати повний текст