Мета дослідження - побудова та експериментальне підтвердження кількісної моделі кріопошкодження суспензії дріжджоподібних грибів Saccharomyces cerevisiae у розчині "диметилсульфоксид (10 об.%) - 0,135 М хлориду натрію - вода" за лінійних та нелінійних режимів охолодження на етапі її кристалізації. Методами вольюмометрії, світлової мікроскопії та термодинаміки необоротних процесів визначено величину осмотично неактивного об'єму дріжджових клітин, значення коефіцієнтів проникності для води та кріопротекторів крізь плазматичну мембрану Saccharomyces cerevisiae та енергії активації процесів їх проникання. Показано, що 1,2-пропандіол впливає на плазматичну мембрану Saccharomyces cerevisiae, знижуючи енергію активації проникання молекул води крізь неї. Розроблено кількісну модель кріопошкодження клітин на етапі кристалізації, яка створює можливість визначати оптимальні умови їх охолодження, спираючись на невелику кількість даних про транспортні та геометричні параметри цих клітин. У моделі враховано внесок у кріопошкодження двох основних чинників, які протилежно залежать від швидкості охолодження - ефектів розчину та внутрішньоклітинної кристалізації. На основі моделі визначено оптимальні з точки зору двофакторної теорії кріопошкодження лінійний і нелінійний режими охолодження суспензії мікроорганізмів Saccharomyces cerevisiae. Доведено, що механізм кріозахисної дії швидкого двоступінчатого охолодження принципово не відрізняється від оптимального з точки зору двофакторної теорії кріопошкодження режиму охолодження зі сталою швидкістю.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено генетичне, біохімічне та ультраструктурне дослідження мутантів з пошкодженою катаболітною репресією метилотрофних дріжджів H. polymorhpa. Ідентифіковано ген GCRI, делеція або точкова мутація та амінокислотна заміна в якому (S85-F) призводить до плейотропного фенотипу. З'ясовано, що мутації у гені GCRI пошкоджують катаболітну репресію біогенезу пероксисом та синтезу ферментів метилотрофного й неметилотрофного метаболізму глюкозою, а також негативно впливають на транспорт глюкози у клітину. Встановлено, що такі вуглецеві субстрати як етанол та сахароза мають GCRI-незалежний механізм репресії у H. polymorpha, а ген GCRI не бере безпосередньої участі в іншому індукованому глюкозою механізмі катаболітної інактивації та автофагійної деградації пероксисом. З'ясовано, що білковий продукт GCRI гену (Gcrlp) є гомологом сенсорів та транспортерів глюкози з інших дріжджів та грибів. Зазначено, що Gcrlp - єдиний відомий гомолог транспортерів гексоз, що бере участь у механізмі катаболітної репресії у дріжджів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше показано, що виведення флуоресцеїну з клітин S. cerevisiae відбувається як за присутності глюкози, так і за її відсутності в середовищі інкубації. Зафіксовано вихід флуоресцеїну з клітин дріжджів, які дефектні за транспортним білком Pdr12. Вперше виявлено, що в клітинах S. cerevisiae система, яка відповідає за транспортування флуоресцеїну, має більшу спорідненість з оцтовою кислотою за присутності білка Pdr12. Визначено, що під дією оцтової кислоти у дріжджів зростає рівень карбонільних груп білків, які є показником вільнорадикального окиснення в клітинах S. cerevisiae. Виявлено, що попередня обробка пероксидом водню в сублетальних концентраціях підвищує резистентність дріжджів до наступної дії оцтової кислоти летальних концентрацій.

  Скачати повний текст

Показано роль кислої трегалази та білків теплового шоку у термотолерантності Н. polymorpha. Ідентифіковано новий ген Н. polymorpha, який відповідає за резистентність до етанолу та високих температур. Розглянуто позитивний вплив гетерологічної експресії гену ацетилтрансферази MPR1 S. cerevisiae на резистентність Н. polymorpha до етанолу. Визначено, що надекспресія гену PDC1, який кодує піруватдекарбоксилазу, у Н. polymorpha може бути використаним для конструювання покращених продуцентів етанолу за умов підвищених температур. Розроблено методи генної інженерії для D. bruxellensis: систему трансформації на базі векторів, які містять ауксотрофні та домінантний маркери. Клоновано та проведено аналіз центромерних послідовностей D. bruxellensis.

  Скачати повний текст

Наведено результати роботи стосовно створення трансформаційних систем вектор - господар для флавіногенних дріжджів P.guilliermondii та C.famata. Декілька штамів P.guilliermondii і C.famata з блокованою ГТФ-циклогідролазою (rib1) або РФ-синтазою (rib7), а також мутантів C.famata з пошкодженою beta-ізопропілмалатдегідрогеназою (leu2) відібрано як реципієнтні для трансформаційних систем вектор - господар. Гени RIB1 і RIB7 P.guilliermondii та LEU2 S.cerevisiae відібрано як селективні маркери для цих систем. Виявлено і локалізовано ARS-елемент дріжджів P.guillermondii. Клоновано п'ять фрагментів ДНК C.famata, що несуть ARS-послідовності. Сконструйовано реплікативні плазміди, які є човниковими для E.coli і флавіногенних дріжджів. На базі розроблених трансформаційних систем клоновано ген біосинтезу РФ дріжджів C.famata, що кодує РФ-синтазу.

  Скачати повний текст

Здійснено дослідження стосовно ідентифікації білків-партнерів активованої форми кінази рибосомного білка S6 у випадку використання методу двогібридної системи дріжжів і проаналізовано функціональне значення виявлених взаємодій у клітині. Розроблено високефективний метод трансформації клітин дріжжів кДНК бібліотекою. Проведено скринування кДНК бібліотеки клітин лінії HeLa за умов використання "байт"-конструкції активованої форми S6K1 T412D і відібрано позитивні клани, що містять кДНК потенційних білків-партнерів. Визначено нуклеотидні послідовності кДНК позитивних клонів та ідентифіковано їх за базою даних первинних послідовностей GenBank. Експресовано рекомбінантні S6K1-зв'язувальні білки у клітинах бактерій і очищено їх до гомогенності. Одержано моноклональні антитіла проти S6K1-зв'язувальних білків. Підтверджено існування виявлених взаємодій in vitro та in vivo методом імунопреципітації білково-білкових комплексів. З'ясовано функціональний зв'язок між S6K1 та S6K1-зв'язувальними білками.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст