Уперше досліджено флористичну та фітоценотичну структури, виявлено й описано сингенетичну фазу угруповань перекультивованих породних відвалів та ендоекогенетичні зміни рослинності рекультивованих відвалів Червоноградського вугільного регіону. Установлено, що суксеційні перетворення рослинності обох типів відвалів відбуваються за природною схемою, характерною для Малого Полісся. Для екотипів нерекультивованих відвалів виділено деревну, деревно-мохову, деревно-різнотравну та деревно-злакову стадії розвитку рослинності; для терас рекультивованих відвалів - мохово-нечуйвітрову, злаково-різнотравну, злакову стадії; для їх заліснених схилів - деревно-мохову, деревно-мохово-лишайникову, деревно-різнотравну та деревно-злакову стадії. Теоретично обгрунтовано прогнозні рослинні асоціації обох типів відвалів та запропоновано технології створення ценозів-фітомеліорантів.

  Скачати повний текст

Розроблено синтаксономію галофільної рослинності Північно-Західного Причорномор'я за методом Ж.Браун-Бланкс. Побудована система містить 11 класів, 17 порядків, 22 союзи та 95 асоціацій рослинності. Охарактеризовано синтаксони галофільної рослинності за флористичним складом, синекологією, синморфологією. Проаналізовано синтаксони газофільної рослинності в аспекті фітосозологічної цінності. Описано екологічні та ценотичні особливості деяких рідкісних видів. Здійснено порівняльно-флористичний аналіз синтаксонів даної рослинності з метою з'ясування флористичної спорідненості її синтаксонів і підтвердження самостійного існування у ранзі класу угруповань степової рослинності на засолених субстратах (клас Festuco-Limonietea). Визначено напрямки трансформації синтаксонів рангу союзу за умов зміни факторів зовнішнього середовища та антропогенного навантаження. Описано фітоценотичний діапазон існування рідкісних видів-галофітів та надано рекомендації для охорони деяких синтаксонів. Охарактеризовано основні закономірності поширення галофільної рослинності у Північно-Західному Причорномор'ї. Відзначено, що одержані дані можуть бути використані з метою вирішення питань екології, продуктивності та динаміки рослинних угруповань Південно-Західної України, у практиці природоохоронної справи, землеустрої природно-заповідних територій і територій з інтенсивною господарською діяльністю у межах Степової зони.

  Скачати повний текст

Наведено типологічну класифікацію рослинного покриву відслонень кристалічних порід, яка відображає різні рівні організації (від ценопопуляційного до фітоценохоричного), виділено 5 комплексів, 3 екологічних ряди та 5 мезокомбінацій. Вперше розроблено класифікаційну схему рослинності відслонень кристалічних порід Полісся та Лісостепу України на флористичній основі (за методом Браун - Бланке), яка включає 3 класи, 5 союзів і 15 асоціацій, а також описано нові для науки 2 союзи, 6 асоціацій, 4 субасоціації та 19 варіантів. На базі методики синфітоіндикації встановлено амплітуди едафічних факторів (вологості, кислотності, вмісту карбонатів, солей та азоту в грунті), які характеризують синтаксони на рівні союзів, а також з'ясовано характер кореляції між ними. Розроблено схему динаміки рослинності відслонень кристалічних порід Полісся та Лісостепу України, що включає геліофітно-ксерофітний, субгеліофітно-субмезофітний та умброфітно-мезофітний екологічні ряди, в межах яких простежується послідовність серійних змін від початкового заселення лишайниками та мохами до зонального типу рослинності. Отримано повні дані про таксономічний склад, систематичну, біоморфологічну та географічну структури флори, яка нараховує 172 види, що належать до 118 родів, 43 родин та 3 відділів.

  Скачати повний текст

Наведено характеристику рислинного покриву Черкасько-Чигиринського геоботанічного району й оцінено диференціацію у флористичному, ценотичному й екосистемному аспектах. Установлено, що флора району нараховує 1 084 види, 487 родів та 120 родин. Флористичну диференціацію фітобіоти відображать 11 ценофлор, які поєднані в 6 груп. На підставі систематичного та біоморфологічного структурно-порівняльного аналізу флори та ценофлор району установлено нетипові для Лісостепової зони України риси рослинного покриву та її більшу репрезентованість у північних районах. Запропоновано класифікаційну схему рослинності (за методом Браун - Бланке), яка включає 19 класів, 36 порядків, 60 союзів, 141-у асоціацію. Виділено 1 нову субасоціацію. Відзначено, що провідними екологічними чинниками диференціації рослинності є гідрорежим і вміст мінерального азоту в грунтах. Недостатнє зволоження та кислотність є лімітувальними факторами для творення характерних для північних районів бореальних комплексів. Розроблено ієрархічну класифікацію біотопів I рівня - 6 одиниць, II рівня - 18, III - 30, IV - 51, V - 37, VI - 52, VII - 152. З них 33 є новими. Створено карту біотопів. На території дослідження зростають 77 видів раритетної фракції флори, з них 29 видів внесено до "Червоної книги України", 2 види - до Європейського Червоного списку. Виділено 21 синтаксон з "Зеленої книги України", 35 біотопів, що містять раритетну складову. Обгрунтовано створення двох нових заказників та національного природного парку "Черкаський бір". Розроблено картосхеми ПЗТ, а також поширення раритетної фракції флори й екомережі.

  Скачати повний текст

Створено класифікацію біогеоценотичних екосистем Житомирського Полісся. Досліджено типологічну різноманітність рослинних угруповань регіону, їх диференціацію у градієнті провідних едафо-гідрологічних факторів та оцінено територіальну диференціацію ландшафтних екосистем. Уперше створено детальну ієрархічну класифікацію екосистем великого регіону України, різноманітність яких складає 213 одиниць VI рівня, 129 одиниць V рівня, 99 одиниць IV рівня, 55 - III рівня, 20 - II рівня і 8 класів екосистем. Наведено синтаксономічну схему рослинності, що налічує 200 асоціацій і 37 угруповань відповідного рівня, 81 союз, 50 порядків, 31 клас. Описано 3 нові для науки асоціації, уперше для території України наведено 45 асоціацій. Здійснено оцінку едафо-гідрологічних факторів диференціації екосистем, установлено, що фоновими для регіону є гігромезофітні субацидофільні семіевтрофні гемінітрофільні гемікарбонатофобні умови. Проведено детальне геоботанічне районування Житомирського Полісся, виділено 15 ландшафтних екосистем (екохорів) рівня геоботанічних районів. Проведено созологічний аналіз рослинниості та складено перелік рідкісних екосистем Житомирського Полісся, розроблено схему регіональної екомережі.

  Скачати повний текст

Досліджено еколого-ценотичну структуру заплавної рослинності басейну верхів'я Західного Бугу, визначено її динамічні тенденції, розглянуто питання охорони. Складено продромус рослинності, що охоплює 14 класів, 19 порядків, 33 союзи, 1 підсоюз, 94 асоціації, 11 субасоціацій, 22 варіанти, 29 базальних і 3 дериватних угруповання, серед яких 2 асоціації та 6 субасоціацій є новими у біології, а 17 асоціацій та 2 субасоціації - вперше визначено на території України. Розраховано амплітуди екологічних режимів рослинності та досліджено взаємозв'язок між екологічними факторами. Визначено динамічні тенденції рослинності заплав. Встановлено флористичний склад заплав, до якого віднесено 790 видів судинних рослин, 60 - мохоподібних і 4 - харових водоростей. Зроблено созологічне оцінювання заплавних фітосистем й обгрунтовано необхідність організації охорони 128-ми видів та 36-ти фітоценозів. Уперше виявлено на території України вид Sesleria caerulea та угруповання Juncetum subnodulosi й обгрунтовано необхідність забезпечення їх охорони на загальнодержавному рівні. Досліджено повний онтогенез і вікову структуру популяцій реліктового виду Tofieldia calyculata. Наведено наукове обгрунтування 12-ти нових природно-заповідних територій. Розроблено проект локальної екомережі басейну верхів'я Західного Бугу та визначено шляхи екологічного оздоровлення регіону.

  Скачати повний текст

Наведено задачу ідентифікації дискретних моделей прогнозування продуктивності культур і проведено її розв'язання на базі методів оптимізації. Розроблено алгоритм структурно-параметричної ідентифікації дискретних динамічних моделей. Одержано конкретні моделі прогнозування продуктивності рослин за даними дистанційних спостережень. Показано можливість використання розробленого алгоритму для розв'язання інших важливих прикладних задач на прикладі прогнозування динаміки геомагнітного Dst-індексу. Розглянуто та розв'язано задачу побудови регресійних моделей концентрації біохімічних компонент у рослинності з використанням спектральних даних та їх найбільш інформативних ознак. З позицій системного аналізу та теорії прийняття оптимальних рішень розроблено нові алгоритми виділення найбільш вагомих інформативних ознак спектральних кривих і побудовано нелінійні регресійні моделі концентрації хлорофілу у листках рослин. Запропоновано нові методи експрес-оцінювання стану рослинності на підставі класифікації спектральних кривих відбиття. Розроблено інформаційну технологію обробки спектральних даних оптичних датчиків на прикладі польового спектрометра, а також основну її складову - спеціалізоване алгоритмічно-програмне забезпечення. Побудовано математичну модель для вибору параметрів спектрометричного датчика.

  Скачати повний текст

Розв'язано науково-прикладну задачу створення інфомаційної технології моніторингу стану рослинності та грунту на підставі системного підходу, аналізу та побудови взаємозалежних моделей, розв'язання обернених задач і асиміляції даних. Запропоновано метод розв'язання оберненої задачі для радіаційних моделей рослинного покриву на базі нейронних мереж густини суміші. З використанням побудованої імовірнісної моделі розроблено та реалізовано новий метод оцінювання параметрів рослинного покриву за даними дистанційного зондування в оптичному діапазоні. Вдосконалено методи побудови оптичного потоку Лукаса - Кенеда та Хорна - Шанка для проведення аналізу відеозображень у випадку низької частоти дискретизації кадрів. Одержані модифікації методів використано для відновлення полів вітру за даними геостаціонарних метереологічних супутників. Розроблено інформаційну технологію моніторингу стану грунту на базі гідрометереологічних моделей, а саме, моделі числового прогнозування погоди WRF і моделі волого- та теплопереносу в системі грунт - рослина - атмосфера NOAH. Теоретичні результати реалізовано як програмне забезпечення системи супутникового моніторингу поверхні суші, що відповідає міжнародним стандартам ISO й OGC.

  Скачати повний текст

Вперше на підстві одержаних результатів дослідження встановлено, що природна рослинність басейну р. Удай займає 30 - 35 % від загальної площі регіону, серед якої найбільші площі займає лісова рослинність (12 - 14 %). Встановлено синтаксонімічний склад рослинності, який складається з 53-х формацій, що належать до п'яти типів рослинності. Подано характеристику синтаксонів і картосхему поширення рослинності. Встановлено особливості розподілу рослинності басейну в різних його частинах. Обгрунтовано створення шести нових природно-заповідних територій і розширення площ існуючих. Встановлено склад раритетної компоненти флори, що на території басейну р. Урай, які потребують регіональної охорони, запропоновано внести до списку регіонально рідкісних видів Чернігівщини 24 види. Наведено картосхеми поширення рідкісних видів та угруповань, природно-заповідних територій та запропоновано схему екологічної мережі басейну р. Удай.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасний стан, закономірності антропогенної трансформації рослинного покриву долини р.Рось та розроблено стратегії його оптимізації. Проведено порівняльно-структурний аналіз флори, яка представлена 1034-ма видами вищих судинних рослин. Розглянуто систематичну, біоморфологічну, еколого-ценотичну, географічну, а також господарську структуру флори та з'ясовано їх особливості. Проаналізовано стан антропогенної трансформації. Розроблено типологічну схему річково-долинного ландшафту Росі та його структурно-просторову модель, на основі якої визначено закономірності територіальної диференціації рослинного покриву. Встановлено синтаксономічний склад рослинності, класифікацію якої проведено на еколого-флористичній основі. Визначено основні напрямки та тенденції змін рослинного покриву. Охарактеризовано провідну роль антропогенного гейтогенезу й антропогенного гологенезу у формуванні рослинного покриву за сучасних умов. Виявлено 127 видів та 24 синтаксони, що потребують охорони. Відмічено незадовільний стан охорони флористичного та фітоценотичного різноманіття. Розроблено стратегічні напрямки оптимізації рослинного покриву.

  Скачати повний текст

Виділено 60 асоціацій, що належать до 13-ти союзів, 10-ти порядків і 6-ти класів. Наведено їх фітоценотичні та синоптичні таблиці, подано розширену фітоценотичну, екологічну, географічну, біоморфологічну характеристику, проаналізовано ступінь синатропізації видового складу угруповань. Розглянуто щільність флористичної композиції на рівні асоціацій. Розраховано відносний вміст у видовому складі асоціацій різних геоелементів. Проведено реєстрацію видів Червоної книги України, Європейського Червоного списку у видовому складі виявлених асоціацій.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості синтаксономічної структури спонтанної рослинності м. Черкаси та розроблено заходи щодо її оптимізації з метою поліпшення якості середовища життя людини. Розроблено класифікаційну схему, яка містить 544 синтаксони, що відносяться до 22-х союзів, 14-ти порядків і 11-ти класів рослинності. Фітоценози охарактеризовано за флористичним складом, синекологією, синморфологією. Установлено високу чисельність урбанофільних синтаксонів. На підставі фітоіндикаційних показників угруповань спонтанної рослинності м.Черкаси встановлено основні екологічні фактори, які визначають розподіл ценозів спонтанної рослинності міста. Розроблено типологічну схему ценоіндикаційних комплексів спонтанної рослинності міста, яка включає 11 класів, 18 підкласів та 36 типів. Проведено зонування території м.Черкаси з урахуванням ступеня антропогенного впливу, трансформації та подібності рослинних угруповань, виділено 7 зон. На підставі моніторингу спонтанної рослинності розроблено рекомендації з метою оптимізації природного середовища міста.

  Скачати повний текст

Досліджено склад і структуру спонтанної флори та природної рослинності Гераклейського півострова, яка налічує 786 видів вищих судинних рослин з 399-ти родів, 85-ти родин, 6-ти класів та 4-х відділів. Проаналізовано систематичну, ареалогічну, біоморфологічну й екологічну структуру флори Гераклейського півострова, визначено її регіональні особливості. Виявлено 11 класів, 11 порядків, 13 союзів, 16 асоціацій природної рослинності Гераклейського півострова. Вперше описано 4 асоціації, 4 субасоціації та 8 варіантів асоціацій. Наведено созологічну оцінку флори та рослинності даного регіону, виявлено 68 рідкісних видів та 5 раритетних синтаксонів, запропоновано заходи щодо охорони рослинного покрову Гераклейського півострова.

  Скачати повний текст

Вперше комплексно в масштабі регіону Лівобережжя Нижнього Дніпра визначено об'єм і таксономічний склад флори депресій. Розкрито її систематичну, географічну, біоморфологічну й екологічну структури. Проаналізовано ендемічний елемент, аргументовано рецентну природу та прогресивність ендемізму флори депресій. Визначено вектори флорогенезу та модуси синантропізації. На базі еколого-флористичної класифікації уперше складено продромус та ординаційну схему рослинності депресій. Описано нові синтаксони: один союз, два підсоюзи, 10 асоціацій і 5 субасоціацій. Розроблено методику субординатно-серіальної класифікації біоморф та архітектурних моделей. Вперше наведено созологічну оцінку фітобіоти депресій, визначено її пріоритетні об'єкти та принципи охорони. Встановлено локалітети раритетних, локально-ендемічних і диз'юнктивно-ареальних рослин. У флорі депресій природного ядра біосферного резервату "Асканія-Нова" зареєстровано 27 таксонів, що доповнюють флористичний чекліст його території.

  Скачати повний текст

Досліджено структуру флори та рослинності Нижньодніпровських арен. В обстежених місцезростаннях виявлено 454 види з 282-х родів і 77-ми родин вищих судинних рослин. З них 15 синтаксонів описано уперше. Виявлено 31 рідкісний таксон. Відзначено фітоценози, до складу яких входять рідкісні й ендемічні види. Запропоновано заходи щодо їх охорони.

  Скачати повний текст

Проаналізовано склад флористичного та ценотичного різноманіття островів Дніпра в межах м.Києва. Проведено аналіз флори, розкрито значну роль антропогенної трансформації. Визначено, що флора нараховує 717 видів судинних рослин, які належать до 364-х родів, 99-ти родин і має перехідний характер між лісовими неморально-середньоєвропейськими та лісостеповими давньосередземноморськими флорами. Виявлено відмінності синатропної фракції флори від синатропної флори Києва в цілому. Наведено дані про таксони, а також класифікацію рослинності. Виділено 5 лісових формацій, 3 чагарникових, 25 лучних, 22 формації водних рослин і 2 болотних. Встановлено загальні закономірності розміщення рослинності, охарактеризовано тенденції природних і антропогенних змін. Описано 18 рідкісних видів і 5 формацій, включених до "Зеленої книги України". Розглянуто існуючі на території дослідження природно-заповідні території та запропоновано сполучення охорони найбільш цінних ділянок з загальною охороною екосистем всієї території.

  Скачати повний текст