Розроблено нові біотехнологічні способи анаеробного очищення сульфат- та фосфатовмісних стічних вод з використанням залізовідновлювальних бактерій (ЗВБ) та сполук тривалентного заліза. Виявлено, що у разі додавання Fe (III) та ЗВБ в анаеробний реактор під час очищення сульфатовмісних стічних вод відбувається зменшення сульфатредукції та утворення сульфіду, а також спостерігається покращення процесу видалення загального органічного вуглецю та утворення метану. Встановлено можливість використання залізовідновлювальних бактерій для видалення фосфату під час очищення стічних вод. З'ясовано, що оптимальне співвідношення кількості внесеного Fe (III) до фосфату під час анаеробного зброджування активного мулу складає 2:1, а ефективність видалення фосфату становить 95 % від початкового значення. Одержано накопичувальні та чисті культури ЗВБ. Визначено найближчу філогенетичну послідовність нуклеотидів для гену 16S pPHK ізольованих штамів, які є представниками видів Stenotrophomonas maltophilia та Brachymonas denitrificans. Вперше показано залізовідновлювальну активність S. maltophilia та денітрифікувальної бактерії B. denitrificans. Запропоновано технологію застосування залізовідновлювальних бактерій та внесення Fe (III) для анаеробного видалення фосфату з рідинної фракції анаеробного мулу міських споруд з очищення стічних вод з метою подальшого використання фосфат-залізного осаду (ФЗО) як фосфорного добрива у сільському господарстві. Виявлено, що додавання ФЗО до грунту збільшує суху вагу наземної частини рослин у 4 - 5 разів у порівнянні з контрольною групою. Розроблено апаратурну та технологічну схеми одержання ФЗО з рідинної фракції анаеробного мулу міських споруд з очищення стічних вод.

  Скачати повний текст

Розроблено біотехнологію очищення підземних вод від нітратів, яка базується на використанні денітрофікуючих бактерій Paracoccus denitrificans, які закріпляються на поверхні обраного носія та здійснюють автотрофну та гетеротрофну денітрифікації. Вибір оптимального носія проведено за розробленими флуоресцентними методами визначення гідрофобності поверхонь у системах біологічного очищення підземної води. Запропонований метод дає змогу обирати носія з найбільшою гідрофобністю поверхні, яка згідно з результатами дослідів сприяє максимальній адсорбції біомаси денітрофікуючих бактерій в об'ємі носія. Запропоновано використання чистої культури денітрофікуючих бактерій P. denitrificans, які знижують ризик потрапляння в питну воду неідентифікованих та потенційно небезпечних для здоров'я людини мікроорганізмів. Відзначено, що застосування запропонованого методу гетеротрофної денітрифікації дає змогу значно швидше сформувати біоплівку на поверхні носія, інтенсифікувати процес біологічної денітрифікації та підвищити його швидкість на 20 % у порівнянні з існуючими технологіями біологічного очищення підземних вод від нітратів.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано застосування вуглецевих сорбентів на основі піролізату деревинної сировини під час створення нафтопоглинальних біосорбентів. Установлено оптимальні умови одержання сорбенту-носія для іммобілізації нафтоокиснювальної біоти. Виявлено, що адсорбційні властивості біосорбенту визначаються пористою структурою та хімічною природою поверхні сорбційної матриці, але домінувальним фактором є взаємодія гідрофобної поверхні та вуглеводнів нафти. Досліджено деструктивну активність біосорбенту залежно від типу носія, методу іммобілізації поверхні сорбенту та вибору модифікувального мікробного комплексу. Визначено умови прискореного біорозкладу нафти та нафтопродуктів за дії біосорбенту. Показано, що адаптована нафтоокиснювальна біота, виведена з природного середовища у комплексі з вуглецевими сорбентами на основі піролізату деревини має значний біодеструктивний потенціал і може здійснювати ефективну деградацію нафтозабруднювачів різного типу. Розроблено принципову технологічну схему одержання біоактивного вуглецевого сорбенту за промислових умов. Визначено технологічні прийоми знешкодження нафтозабруднень різного типу з застосуванням біосорбенту.

  Скачати повний текст