Описано раніше відомі схеми мікробіологічних процесів, що протікають у метантенках, запропонованих Баркєром і Маккарті. Наведено біохімічні реакції та описано властивості анаеробних бактерій (метаноутворювальних), що являють собою фізіологічно однорідну групу, яка характеризується великою різноманітністю морфології. Запропоновано нову схему етапів процесу анаеробної переробки вуглеводневих відходів, застосування характеристик якої дає змогу створювати високоефективні метантенки.

Ключ. слова: мембранна аерація, високодисперсне повітря, збагачене киснем, мікробна деструкція, іммобілізація
Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*872

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено резистентність бактерій деструкторів поверхнево-активних речовин до ряду важких металів (Zn, Cd, Co, Cu, Ni, As). Показано можливість деструкції алкілсульфонату штамами бактерій, стійкими до іонів важких металів. Наведено дані щодо ефективності мікробної деструкції алкілсульфонату за присутності іонів важких металів.

Досліджено вплив умов культивування на швидкість адаптації мікроорганізмів активного мулу до хроматвмісних стічних вод. Установлено, що наявність у стічних водах нікелю, кадмію, цинку та заліза не знижує швидкість хроматредукції. Найбільш негативний вплив на мікроорганізми активного мулу у цьому процесі виявляє мідь, яку доцільно знешкоджувати окремо.

Подано визначення екологічної біотехнології, яка базується на природних процесах відновлення екосистем. Розглянуто можливості екобіотехнології, яка дає змогу використовувати природні процеси за штучних умов у розгорнутому промисловому масштабі. Описано основні шляхи використання екобіотехнології, її переваги та недоліки. Показано можливості мікроорганізмів як основного елемента природного очищення, наведено їх унікальні властивості та можливості промислової експлуатації, а також основні напрямки сучасного розвитку екологічної біотехнології та перспективи її розвитку.

Обгрунтовано технологічні особливості одно- та двостадійних схем деструкції органічних відходів на підставі аналізу умов життєдіяльності окремих груп мікроорганізмів. Показано, що кислотогенна та метаногенна фази ферментації потребують різних технологічних параметрів. Розроблено установку для відокремленого проведення процесу ферментації органічних відходів в інтенсивному режимі.

Ключ. слова: биологическая очистка, сточные воды, бактериальная хлорат- и хроматредукция, иммобилизованные клетки, Aerococcus dechloraticans
Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*872 + Н761.204.4

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Біологічні методи очищання стічних вод

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: микроорганизмы, микробная хлорат- и хроматредукция, биологическая очистка сточных вод
Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*803.25 + Е40*872

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основе имеющихся многолетних материалов по взаимодействию морских организмов с нефтяным загрязнением проведена оценка потоков нефтяных углеводородов через некоторые организмы. Установлено, что в Севастопольской бухте через бактериальное сообщество морской воды и донных осадков в год трансформируется 4,4 т и 0,02 т нефтяных углеводородов соответственно. Мидиями в обрастании причалов Севастопольской бухты аккумулируется 0,15 т нефтяных углеводородов. Потенциально (по расчетным данным) зоопланктонное сообщество бухты может накапливать и переносить 15 т нефти в сутки. Обсуждена возможность потоков нефтяных углеводородов через другие организмы.

Виділено та ідентифіковано активні асоціації мікроорганізмів-деструкторів нафтових забруднень. Експериментально встановлено, що одержані асоціації є здатними утилізувати до 40 - 60 % нафти у разі культивування їх на рідкому середовищі Шишкіної - Троценко.

С помощью микроскопирования определены характеристики экологической безопасности молочнокислых продуктов, активного ила, а также экологической безопасности биологических очистных сооружений.

  Скачати повний текст

Розроблено біотехнологію очищення підземних вод від нітратів, яка базується на використанні денітрофікуючих бактерій Paracoccus denitrificans, які закріпляються на поверхні обраного носія та здійснюють авто- та гетеротрофну денітрифікації. Вибір оптимального носія проведено за розробленими флуоресцентними методами визначення гідрофобності поверхонь у системах біологічного очищення підземної води. Запропонований метод дозволяє обирати носія з найбільшою гідрофобністю поверхні, яка згідно з результатами дослідів сприяє максимальній адсорбції біомаси денітрофікуючих бактерій в об'ємі носія. Запропоновано використання чистої культури денітрофікуючих бактерій P. denitrificans, які знижують ризик потрапляння в питну воду неідентифікованих та потенційно небезпечних для здоров'я людини мікроорганізмів. Відзначено, що застосування запропонованого методу гетеротрофної денітрифікації дозволяє значно швидше сформувати біоплівку на поверхні носія, інтенсифікувати процес біологічної денітрифікації та підвищити його швидкість на 20 % у порівнянні з існуючими технологіями біологічного очищення підземних вод від нітратів.

Обгрунтовано застосування вуглецевих сорбентів на основі піролізату деревинної сировини під час створення нафтопоглинальних біосорбентів. Установлено оптимальні умови одержання сорбенту-носія для іммобілізації нафтоокиснювальної біоти. Виявлено, що адсорбційні властивості біосорбенту визначаються пористою структурою та хімічною природою поверхні сорбційної матриці, але домінувальним фактором є взаємодія гідрофобної поверхні та вуглеводнів нафти. Досліджено деструктивну активність біосорбенту залежно від типу носія, методу іммобілізації поверхні сорбенту та вибору модифікувального мікробного комплексу. Визначено умови прискореного біорозкладу нафти та нафтопродуктів за дії біосорбенту. Показано, що адаптована нафтоокиснювальна біота, виведена з природного середовища у комплексі з вуглецевими сорбентами на основі піролізату деревини має значний біодеструктивний потенціал і може здійснювати ефективну деградацію нафтозабруднювачів різного типу. Розроблено принципову технологічну схему одержання біоактивного вуглецевого сорбенту за промислових умов. Визначено технологічні прийоми знешкодження нафтозабруднень різного типу з застосуванням біосорбенту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*872

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж14165 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведено дослідження вилуговування германію з відходів свинцево-цинкового виробництва за допомогою мікробіологічних і хімічних методів. Показано роль природної мікробіоти, присутньої у цій сировині, в процесі вилуговування металів з мінеральної сировини. Встановлено, що використання штамів тіонових бактерій дозволяє вилучати в розчин до 99,0 % германію впродовж 1 - 2 діб незалежно від фазного складу сировини. Підтверджена мікробіологічна природа гідрометалургійних процесів, в яких використовуються неагресивні слабокислі розчини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*872

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*872 + Е422.384.3*87

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Streptomyces

Шифр НБУВ: Ж25976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано результати експерименту з мікробіологічної деструкції гексогенвмісних речовин. Виявлено високу ефективність запропонованої асоціації мікроорганізмів. Найбільша ефективність біодеструкції виявляється у разі концентрації гексогену в початковій суміші від 0 до 45 %. Ефективне зменшення концентрації забруднювальної речовини спостерігається протягом 5 - 10 діб.

Доведено можливість відновлення хлоратів у разі спільного вирощування хлоратвідновлювальних та целюлозоруйнуючих бактерій на середовищі з папером як джерелом вуглецю. Швидкість відновлення хлоратів асоціативною культурою у випадку вирощування на рослинній сировині на 18 - 25 % нижче, ніж у разі росту на МПБ. Накопичувальна культура целюлозоруйнуючих бактерій може відновлювати до 10 % внесених хлоратів. Із продуктів зброджування целюлози за відновлення хлоратів у першу чергу споживається етанол, а потім оцтова і пропіонова кислоти.