Розроблено теоретико-методологічні та методичні основи конструктивно-географічних досліджень лімносистем (галузевих лімнологічних, комплексних ландшафтознавчих, конструктивно-географічних та інтегративних еколого-лімнологічних досліджень). Установлено закономірності лімногенезу й особливості природних, а також антропогенно та техногенно активізованих процесів у водоймах регіону та їх басейнах з урахуванням зональної та регіональної специфіки. Розглянуто історичні аспекти дослідження водойм. Проаналізовано існуючі їх галузеві класифікації як наукову базу геологічних досліджень і синтезу лімнолого-географічних знань. Виявлено природні умови та чинники формування станів і функціонування лімносистем, закономірності поширення природних і штучних водойм. Проведено просторово-часовий лімнолого-географічний аналіз водойм і типізацію, які вивчено як середовища осадонагромадження й акумуляції донних відкладів. Установлено геохімічні індикатори станів лімносистем. Здійснено конструктивно-географічний синтез знань про водойми, інтегративне регіональне оцінювання найважливіших природних ресурсів. Обгрунтовано напрямки їх раціонального використання в різних галузях економіки. Проаналізовано масштаби антропогенного впливу на лімносистеми. Виявлено техногенні трансформаційні процеси у водоймах. Розроблено конструктивно-лімнологічні засади раціонального використання й охорони водойм. Запропоновано шляхи оптимізації природокористування на водоймах. Обгрунтовано наукові засади, методи відновлення (оздоровлення) лімносистем регіону.

  Скачати повний текст

Проведено еколого-географічний аналіз болотних геокомплексів Волинської області. З'ясовано їх сучасний екологічний стан і закономірності просторового розподілу. Досліджено просторово-часову динаміку та наведено оцінку природних ресурсів болотних геокомплексів регіону. Обгрунтовано напрямки раціонального використання, планування, моніторингу та організації ефективної охорони ландшатів. На підставі результатів комплексних географічних досліджень та аналізу багаторічних даних охарактеризовано сучасний стан, особливості динаміки та закономірності трансформації болотних геокомплексів за умов антропогенного впливу, здійснено їх кількісну та якісну оцінку. Створено Довідник боліт, заболочених ділянок та торфовищ, укладено серію тематичних карт. Виявлено внутрішньотипову та просторову диференціацію боліт та явище повторного заболочування. Науково обгрунтовано пропозиції щодо раціонального використання, збереження, реабілітації та охорони болотних ландшафтів.

  Скачати повний текст

Запропоновано визначення парагенетичного ландшафтного комплексу (ПГЛК) берегової зони моря та встановлено його ландшафтні межі. Охарактеризовано основні особливості даної зони моря як ПГЛК. Розроблено методику вивчення ПГЛК берегової зони моря, з використанням якої у береговій зоні чорноморського узбережжя Криму виділено п'ять типів ПГЛК, що відрізняються переважальною спрямованістю й інтенсивністю речовинних потоків між сполучуваними сушею та морем, подано їх фізико-географічну характеристику. Відповідно до виділених типів ПГЛК запропоновано заходи щодо раціонального природокористування у береговій зоні чорноморського узбережжя Криму.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив карсту в міоценових гіпсо-ангідритових відкладах на хімічний склад природних вод у Західному регіоні України. Вивчено інтенсивність розчинення гіпсоангідритових порід. Висвітлено закономірності та величину інтенсивності розчинення сульфатних порід за різних умов взаємодії води з породою. Створено комп'ютерну базу гідрохімічної та карстологічної інформації "Гіпсовий карст Західної України". Проаналізовано різнопланову карстологічну, гідролого-гідрохімічну та гідроекологічну інформацію, наведено результати аналізу. Оцінено вплив сульфатного карсту на водний стік та стік хімічних речовин річок верхньої частини басейну р.Дністер.

  Скачати повний текст

Висвітлено теоретико-методологічні аспекти еколого-географічного дослідження промислових регіонів України та сформульовано відповідну концепцію і методичні прийоми. Проаналізовано несприятливі фізико-географічні процеси та явища, які визначають особливості просторової організації та галузеву структуру природокористування. Визначено ступінь антропогенної перетвореності геосистем, проведено еколого-географічну оцінку та здійснено еколого-географічне районування території Луганської області.

  Скачати повний текст

Узагальнено основні підходи та доповнено теоретико-методичні засади дослідження ландшафтів приміських зон, зокрема впливу природних і суспільних чинників на їх формування та особливості функціонування, розглянуто приміські зони як складні парагенетичні системи. Обгрунтовано етапи процесу формування та розвитку ландшафтів приміської зони Вінниці, досліджено їх сучасну структуру шляхом аналізу 8-ми класів антропогенних ландшафтів. Запропоновано та обгрунтовано напрями поліпшення використання приміських ландшафтів Вінниці, спрогнозовано їх розвиток до 2050 р.

  Скачати повний текст

На базі тривалих спостережень за фізичним станом грунтів зсуву та деформацій глибинних горизонтів уточнено фізико-геологічну модель (ФГМ) зсувних зміщень. Встановлено залежність ритмічності напруженого стану грунтів, типового для Південного берегу Криму (ПБК) природного зсуву від впливу зовнішніх і внутрішніх зсувотвірних факторів. Вперше геофізичні параметри використано як самостійний інструмент часового прогнозу величини зміщення зсувів та оцінки імовірності фази розвитку деформацій у межах зсуву під час тривалих та короткотермінових спостережень. Побудовано комплексну просторово-часову модель активності деформації зсувів щодо режиму геофізичних індикаторів напружено-деформованого стану грунтового масиву. Розроблено методичні основи тривимірного картування зсувів ПБК та встановлено стадії розвитку деформації за короткотерміновими спостереженнями.

  Скачати повний текст

Вперше створено дві моделі розвитку земельних систем, які відрізняються за типом зсувів, механізмом та динамікою. Для зсувних моделей першого типу, які представлені циркоподібними зсувами видавлювання, побудовано математичні моделі розвитку процесу залежно від атмосферних опадів, зроблено прогноз розвитку зсувного процесу в часі. За допомогою методу визначення зсувного потенціалу проведено районування Канівського підрайону з виділенням найбільш зсувонебезпечних ділянок. Здійснено просторовий прогноз розвитку зсувного процесу. Встановлено, що динаміка зсувного процесу тісно пов'язана з динамікою ерозійного і абразійного процесів. Для визначення основних типів зсувних зміщень за їх механізмом застосовано методику, яка дозволяє перейти від типу мікроструктури глинистих грунтів і характеру зв'язків між мікрочастинами до властивих їм деформацій і механізму зсувів.

  Скачати повний текст

Проаналізовано ландшафтні межі Південно-Східного Криму як специфічний тип геосистем. Виявлено їх ознаки, властивості, внутрішню структуру, морфометричні та морфологічні особливості. Складено розгорнуту класифікацію ландшафтних меж, використану як інструмент під час вивчення геосистем даного типу. Розроблено й апробовано підхід (комбіноване використання польових ландшафтних досліджень, дешифрування аерофотознімків і ГІС-технологій), за допомогою якого виявлено та картографовано граничні геосистеми, і який грунтується на кількісно визначеному ступені однорідності-неоднорідності ландшафтних виділів. Висвітлено пограничні ландшафтні ефекти та інформаційно-польову структуру досліджуваної території на топологічному та хорологічному рівнях. Визначено основні напрямки використання знань про ландшафтні межі для вирішення геоекологічних завдань.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність і запропоновано методологію створення регіонального кадастру природних ресурсів гірської частини Карпат шляхом ландшафтного кадастру, який базується на ландшафтно-екологічному підході та застосовує сучасні геоінформаційні технології. Виконано узагальнений аналіз різноманітності назв Українського Мармарошу. Подано класифікацію та обгрунтовано вплив різних чинників довкілля на формування ландшафтного різноманіття цієї частини Українських Карпат. Проведено картографічну інвентаризацію геосистем і складено відповідні великомасштабні карти педогеоморфологічних, біоценотичних і басейнових одиниць. Визначено два пріоритетні напрямки використання природно-ресурсного потенціалу Українського Мармарошу - рекреаційно-туристичний і лісогосподарський. Розроблено рекомендації щодо розширення площ природно-заповідного фонду та формування еколого-пізнавальних туристичних маршрутів.

  Скачати повний текст

Проведено науково-географічний аналіз чинників територіальної організації еколого-економічного комплексу (ТО ЕЕК) Волинської області, виявлено особливості його компонентної, територіальної, управлінської та економічної структур. Узагальнено найбільш адекватні на сучасному етапі у даному регоні важелі економічного регулювання еколого-економічних процесів. Розраховано економічні збитки, що виникають внаслідок забруднення довкілля суб'єктами господарювання на Волині, показники антропогенного навантаження на геоекосистеми області та їх екологічної стійкості. Проведено еколого-економічне районування Волинської області. Визначено найбільш актуальні шляхи вдосконалення ТО Волинського ЕЕК.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано теоретико-методичні засади виявлення естетичної цінності ландшафтів як складової рекреаційного та гуманістичного ресурсного потенціалу території або акваторії. Виявлено критерії естетичної цінності ландшафтів і ландшафтоутворювальних складових. Проаналізовано різні підходи до оцінювання естетичних якостей ландшафтів і запропоновано методику естетичного оцінювання краєвиду. Здійснено дослідження різноманітності ландшафтної структури території Буковини та розроблено картосхему хорологічного різноманіття ландшафтів з диференціацією ступеня різноманіття. Проведено узгоджений аналіз між ступенем різноманіття ландшафтів та естетичною цінністю краєвидів.

  Скачати повний текст

Розвинуто теорію й методологію досліджень дорожніх ландшафтів стосовно рівнів структурної організації та парадинамічних зв'язків з довкіллям. Здійснено історико-ландшафтознавчий аналіз формування й функціонування даних ландшафтів Східного Поділля, виділено й обгрунтовано п'ять етапів їх розвитку. Виявлено специфіку компонентної структури та особливості просторової організації дорожніх ландшафтів регіону, їх геохімічні й екологічні властивості й парадинамічні взаємозв'язки з довкіллям. Удосконалено класифікацію цих ландшафтів, уперше складено оригінальні дорожньоландшафтні карти регіону, зокрема, районування дорожніх ландшафтів Східного Поділля. Уперше розроблено й обгрунтовано еколого-ландшафтознавчі напрями їх оптимізації для заповідної мережі регіону.

  Скачати повний текст

Базуючись на єдиній методиці, вивчено геолого-геоморфологічні, сейсмічні та природоохоронні особливості понад сто великих вапнякових масивів Південнобережного Криму, багато з яких описано уперше. Розглянуто теоретичні засади сейсмоморфогенезу, на основі яких розроблено класифікацію сейсмографічних форм рельєфу Криму. Установлено тісний взаємозв'язок вапнякових масивів з сейсмоактивними структурами. Обгрунтовано поняття "сейсмографічна ситуація". Розроблено методику оцінки сеймоекологічної ситуації, що містить інтегральні показники сейсмічної небезпеки, щільності населення та розташування об'єктів соціально-господарських підсистем, що перебувають у суб'єктно-об'єктних відношеннях. З застосуванням розроблених оцінних шкал виконано диференційну оцінку сейсмоекологічної ситуації Південнобережного Криму, що змінюється від безпечної (0 оцінних балів) до ситуації високого ступеня небезпеки (7 - 9 оцінних балів). У межах досліджуваного регіону виділено 4 сейсмоекологічні райони, що мають певні особливості сейсмоекологічної ситуації. Виконано оцінку природоохоронного значення вапнякових масивів і встановлено природоохоронний статус 29-ти масивів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

На прикладі урбанізованих і техногенних ландшафтів Розточчя - Опілля вивчено особливості формування та функціонування антропогенних і природно-антропогенних грунтів, установлено їх здатність виконувати екологічні функції. Наведено схему структурної організації грунтового покриву даних антропогенних ландшафтів. Зазначено, що в грунтовому покриві кар'єрно-промислових ландшафтів переважають техногрупи, а в міських - урбаногрупи та урбаноземи. Досліджено фізико-хімічні та водно-фізичні властивості грунтів, утворених за домінуванням техно- або урбаногенних (селітебних і рекреаційних) факторів грунтоутворення. З'ясовано, що активність мікробіотичного компонента порушених грунтів значною мірою визначається їх еколого-функціональним станом. На підставі аналізу функціональних параметрів мікробіоти виявлено спірально-флуктуаційний перебіг розвитку біокомплексів. Запропоновано напрямки оптимізації та відновлення екологічних функцій антропогенних грунтів, які утворюють два вектори направлених або на самовідновлення, або на відновлення функцій шляхом додаткового втручання людини.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретико-методологічні засади (наукові підходи, принципи, критерії) та на прикладі території Львівщини апробовано методику інтегральної оцінки геоекологічного стану геоморфосфери. Оцінено геоекологічний стан природного середовища за морфологічними особливостями рельєфу (показниками вертикального та горизонтального розчленування, крутизни земної поверхні та ураженості території екзогенними геоморфологічними процесами), за четвертинними відкладами - інженерно-геологічними (фізико-механічними, міцнісними та деформаційними показниками) властивостями, грунтовним покривом - сприятливістю природних властивостей грунтів для ведення сільського господарства, рослинними покровом - збереженістю за природного стану. Виявлено величину та наслідки техногенного навантаження за сімома класами техногенних форм рельєфу. Проведено районування території Львівщини, виділено п'ять груп геоморфологічних районів за величиною техногенного навантаження та напругою геоекологічних умов. Запропоновано оптимізаційні заходи з метою покращання геоекологічного стану Львівської області.

  Скачати повний текст

Викладено методологічні основи оптимізації екоінфраструктури. Узагальнено існуючі дослідження інфраструктури та місце в них екоінфраструктури. Запропоновано розглядати екоінфраструктуру як окремий, особливий тип інфраструктурних систем. Зроблено оцінку сучасного стану екоінфраструктури у межах Запорізької області. Виявлено залежність стану території від рівня розвитку її інфраструктури. На підставі викладеної методики оптимізовано складові частини екоінфраструктури Запорізької області - центрів біологічного та ландшафтного різноманіття, екокоридорів, буферних зон, екотехнічних розв'язок. Висвітлено ряд проблемних ситуацій просторового та законодавчого характеру.

  Скачати повний текст

Розроблено принципову схему та алгоритм регіональних еколого-геоморфологічних досліджень з урахуванням морфометричних та морфологічних особливостей рельєфу, спектра сучасних геоморфологічних процесів та антропогенних чинників диференційовано для гірської та рівнинної частини території Закарпатської області. За допомгою ArcMap створено інформаційну систему, що відображає еколого-геоморфологічний стан геоморфосфери басейнових та адміністративно-територіальних систем Закарпатської області. Побудовано серію морфометричних карт (горизонтального та вертикального розчленування рельєфу, крутизни та морфології схилів, структурних ліній рельєфу), а також схем поширення та спектра сучасних геоморфологічних процесів на різних часових зрізах. Розроблено картосхеми основних видів господарської діяльності людини. Проведено бальну оцінку впливу морфометричних параметрів рельєфу, поширення та прояву сучасних геоморфологічних процесів та антропогенних чинників на еколого-геоморфологічний стан басейнових та адміністративно-територіальних систем гірської та рівнинної частини Закарпатської області. Проаналізовано масштаби змін рельєфу під впливом природокористування, поселенського та транспортного навантаження. Здійснено комплексну еколого-геоморфологічну оцінку стану досліджуваних систем, побудовано схеми районування території за складністю рельєфу, величиною геоморфологічного ризику та інтегрального показника геоекологічної напруги. Запропоновано комплекс заходів, спрямованих на покращення еколого-геоморфологічного стану території Закарпатської області.

  Скачати повний текст

Розроблено методику геоекологічної оцінки території з використанням ГІС-технологій. На базі ландшафтно-геохімічного підходу визначено зміненість геосистем 30-кілометрової зони Хмельницької АЕС. Побудовано електронні картографічні моделі зміненості геосистем даної зони. Визначено інтегральні показники геоекологічної оцінки території, що дозволяють оптимізувати економічну оцінку антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище у зонах впливу АЕС. За результатами геоекологічної оцінки даної території в економічному аспекті проаналізовано вплив Хмельницької АЕС на грунтово-рослинний покрив. Обгрунтовано мережу геосистемного моніторингу дослідженої 30-кілометрової зони.

  Скачати повний текст