На підставі удосконалених теоретико-методичних засад вчення про антропогенні ландшафти досліджено сингенез рослинних угруповань у зонах техногенезу. Виділено стадії їх розвитку в специфічних геоекологічних умовах. Доведено, що сингенез рослинних угруповань у зонах техногенезу доцільно вивчати через вільні поля-ділянки з незакріпленими ландшафтними взаємозв'язками, що мають сприятливе середовище для розвитку рослин. На прикладі Криворізької ландшафтно-технічної системи упродовж 1992 - 2008 рр. досліджено сингенез рослинного покриву як компонента-індикатора різноманітних за субстратом (мішані, щебенисті та глинисті) та різновікових (0 - 130 років) відвальних ландшафтних комплексів для обгрунтування заходів щодо їх подальшого окультурення, зокрема, лісогосподарського, степового заповідання, розвитку індустріального туризму, а також удосконалення структури регіональної екологічної мережі.

  Скачати повний текст

Розроблені принципи вивчення і якісного оцінювання здатності агроландшафтів до самоочищення. Викладена методика укладання середньомасштабної карти ландшафтно-геохімічних систем для вивчення здатності ландшафтних комплексів до самоочищення (на прикладі басейну р.Росі). Проаналізована просторова ландшафтно-геохімічна структура басейну р.Росі. Охарактеризовані фактори, що визначають здатність агроландшафтів басейну р.Росі до самоочищення. За сукупністю факторів виділені й проаналізовані ландшафтно-геохімічні райони басейну р.Росі для трьох груп процесів самоочищення. Проведено якісне оцінювання здатності агроландшафтів басейну р.Росі до самоочищення від пестицидів, свинцю, кадмію, міді та цинку.

  Скачати повний текст

Розвинуто конструктивно-географічні засади дослідження антропогенних мікроосередкових процесів, їх різноманіття та класифікації. Проаналізовано натуральні й антропогенні чинники, що зумовлюють розвиток небажаних антропогенних мікроосередкових процесів. На прикладі Подільського Побужжя розглянуто мікроосередкові процеси як індикатори напрямів змін в антропогенних ландшафтах. Обгрунтовано заходи щодо стабілізації та раціональної організації функціонування мікроосередкових процесів у сучасних ландшафтах Подільського Побужжя.

  Скачати повний текст

Удосконалено теоретико-методичні засади дослідження лісостепових ландшафтів у контексті своєрідності й оригінальності природи Лісостепових полісь. Виділено основні етапи вивчення Лісостепових полісь правобережної України, досліджено чинники їх формування. Показано вплив даних чинників на розвиток азональних особливостей ландшафтів Лісостепових полісь. Показано роль і значення Лісостепових полісь у структурі Серединного ландшафтного поясу Східно-Європейської рівнини у межах України. Проведено порівняльний аналіз природи Лісостепових полісь і прилеглих регіонів лісополя, виявлено парадинамічні зв'язки між ними. Розглянуто особливості функціонування антропогенних ландшафтів, обгрунтовано необхідність їх раціонального використання й охорони. Показано можливість формування на основі Лісостепових полісь національних природних парків.

  Скачати повний текст

Розроблено концептуальні підходи й алгоритми структурного аналізу природоохоронних систем, виокремлено їх базові елементи. Запропоновано варіанти оптимальної територіальної організації ландшафтних систем. Висвітлено конструктивно-географічні засади сталого розвитку природоохоронних систем території. Визначено пріоритетні функції узгодженого розвитку регіону: антропоекологічну та природоохоронну. Проаналізовано основні напрямки географічних досліджень природоохоронних систем: природничо- та гуманістично-географічний, які органічно поєднуються у конструктивно-географічному підході. Розроблено систему комп'ютерно-картографічних моделей екомережі, багатофакторного аналізу етапів проектування природоохоронних систем Подільського регіону. Обгрунтовано доцільність створення 41-ї ключової території, що репрезентує біотичне та ландшафтне різноманіття 33-х із 37-ми ландшафтних районів Поділля. Створено великомасштабну картосхему біоцентрично-мережевої ландшафтної територіальної структури, що відображає каркас природоохоронної системи регіону. У межах просторових поліфункціональних систем збереження біотичного та ландшафтного різноманіття виокремлено декілька типів екомережоформувальних вузлів: національного рівня - 5, регіонального - 11, локального - 25. Запропоновано модель оптимізації заповідної мережі, що передбачає формування 82-х перспективних для заповідників об'єктів (5 національних природних парків, природний заповідник, 23 регіональні ландшафтні парки, 43 заказники). За результатами аналізу існуючої структури землекористування створено оптимізаційні моделі природоохоронних систем Поділля. Розраховано та зіставлено регіональні індекси антропогенної перетвореності для оптимальної, фактичної та пропонованої структур землекористування Поділля з метою визначення ступеня екологічності фактичної та проектованої структур землекористування в аспекті їх наближення до оптимальної (екологічно стабільної) структури.

  Скачати повний текст

Розроблено математичні моделі та прогнози природних складових сучасної динаміки деяких характеристик приземного й озонового шару атмосфери над територіями різних ландшафтних комплексів рівнинної України, їх водних об'єктів і біоценозів. Установлено зміни характеристик їх грунтів і розташувань ландшафтних меж, що могли б виникнути у другій половині XX ст. під впливом природних чинників. Запропоновано узагальнену математичну модель природних складових міжрічних змін будь-яких інших характеристик ландшафтних комплексів, яка дозволяє використовувати за відображення даних процесів аппарат теорії лінійних динамічних систем.

  Скачати повний текст

Подано основні принципи, методи і методичні прийоми ландшафтознавчого дослідження, оптимальність визначення і застосування їх для аналізу і оцінки ландшафтів в умовах мусонно-вологих тропіків В'єтнаму. Виявлено закономірності просторово-часової диференціації ландшафтних комплексів (ЛК), структурні, функціональні і динамічні властивості ландшафтів, особливості природних і антропогенних процесів, а також взаємозв'язки, взаємодія між суспільством і природою на території В'єтнаму. Складено систему класифікації мусонно-вологих тропічних ландшафтів, створено карту ландшафтів (в масштабі 1:1 000 000) і карту фізико-географічного районування (в масштабі 1:1 000 000) і на їх основі проведено прикладне оцінювання ландшафтів, подано конструктивні рекомендації щодо раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища В'єтнаму.

  Скачати повний текст

Розроблено принципи та методи екогеохімічного вивчення ландшафтів у зонах інтенсивного техногенезу. На підставі концепції біосоціального та техногенних ландшафтних компонентів досліджено урбанізовані ландшафти. Наведено класифікацію міських ландшафтів. Розкрито основні причини і чинники формування геохімічних полів під впливом процесів техногенезу та повітряного масопереносу. Висвітлено геохімічну спеціалізацію міських ландшафтів різних типів. Розглянуто метод кількісного планшетного моніторингу забруднення атмосфери та поверхневих вод (р.Дніпро) важкими металами (Fe, Mn, Zn, Cu, Pb, Ni, Cd, Co), застосований для вивчення та картографування атмогеохімічних полів важких металів у містах України. За допомогою біогеохімічних методів моніторингу проведено геохімічну реконструкцію атмосферного забруднення важкими металами ландшафтів України в період ХІХ - ХХ ст. Надано оцінку радіоактивного забруднення підземних вод і грунтів у зонах техногенезу Чорнобильської зони відчуження.

  Скачати повний текст

Установлено, що просторовий розподіл техногенного забруднення важкими металами та нафтопродуктами залежить від морфологічної структури ландшафтних одиниць не тільки регіонального, а й локального рівнів. Показано, що забруднення рівнинних ландшафтів Західного Поділля накопичувались протягом довготривалої дії регіональних і локальних переносів забруднюючих речовин від різних джерел викидів. Доведено, що хімічне забруднення має зв'язок з просторовим розподілом ландшафтних одиниць, а також залежить від домінуючого напрямку вітрів і розширення джерел викидів. Розроблено методику геоекологічного моніторингу для адміністративного району - визначення сучасної екологічної ситуації на основі комп'ютерного аналізу просторового розподілу всіх можливих забруднюючих факторів довкілля в усіх компонентах ландшафтів. Уперше з використанням ПЕОМ визначено кількісні геохімічні коефіцієнти та показники, що дало змогу виявити фон елементів у компонентах ландшафтів. Удосконалено та розвинуто методику проведення геоекологічного моніторингу та створення комп'ютерних інформаційно-аналітичних і прогнозно-керуючих систем екологічної безпеки детального масштабу.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано наукові засади досліджень геоекологічного стану природно-господарських систем (ПГС) вуглевидобувних районів. Розроблено алгоритм досліджень, удосконалено існуючу концепцію ПГС і програму їх моніторингу. З'ясовано особливості природних і соціально-економічних умов і ландшафтної організації Нововолинського гірничо-промислового регіону, спричинені ліквідацією нерентабельних шахт. Здійснено покомпонентне та ландшафтно-екологічне оцінювання сучасного геоекологічного стану ПГС дослідженого регіону у масштабі 1 : 25 000 та для основної ділянки "Нововолинськ" 1 : 5 000 і складено цифрові ландшафтно-екологічні моделі. Розроблено конструктивно-географічні пропозиції щодо оптимізації стану навколишнього середовища й удосконалення існуючої системи моніторингових спостережень у регіоні.

  Скачати повний текст

Вперше виділено чотири висотні лісові пояси у ландшафтах Верхньодністровських Бескидів на основі аналізу ландшафтно-географічних умов формування лісового покривву у пізньому голоцені. Проаналізовано сучасну структуру лісового фонду головних лісокористувачів регіону, обгрунтовано заходи його оптимізації та стан використання лісосировинних ресурсів. У межах виділених висотних лісових поясів і відповідних ландшафтних місцевостей обгрунтовано систему заходів, спрямованих на реконструкцію трансформованих гірських лісів та оптимізацію їх використання. Удосконалено адаптацію методів еколого-географічного дослідження в трансформованих гірських лісах та обгрунтовано еколого-ландшафтні засади оптимізації лісокористування в регіоні.

  Скачати повний текст

Запропоновано системну послідовність дослідження міських грунтів, що геоекологічний стан - геоекологічні функції - геоекологічну роль з використанням відповідних індикативних показників, застосування якої дає змогу використати дані про склад і властивості міських грунтів у визначенні їх спроможності виконувати певні геоекологічні функції (санітарну, бар'єрно-захисну тощо) в урболандшафті. Виявлено, проаналізовано та формалізовано геоекологічні функції міських грунтів як компонентів урболандшафту, що надає можливість проводити комплексне оцінювання міських грунтів різного функціонального призначення з метою їх оптимального використання. Досліджено питання стосовно зв'язків між складом і властивостями міських грунтів та рівнем їх забруднення важкими металами у валових та рухомих формах. Виявлено функціональні залежності між їх концентраціями та pH, вмістом гумусу, гранулометричним складом та іншими показниками. У регіональному аспекті вперше проаналізовано зв'язок просторових особливостей стану та властивостей міських грунтів та їх профільної диференціації, що дає змогу оцінити виконання геоекологічних функцій міськими грунтами на різних глибинах за різних урболандшафтних умов. Виявлено специфічні ознаки розвитку міських грунтів Харкова у порівнянні з іншими великими містами подібної еколого-геохімічної спеціалізації.

  Скачати повний текст

Проведено узагальнення даних щодо ролі місцеположення: інтегровано розрізнені дані щодо місцеположень різних просторових рівнів та розроблено уявлення щодо поступової зміни диференціації потоків тепла та вологи за зміни просторових рівнів. Розроблено алгоритм розрахунку показників тепла та вологи для ландшафтних комплексів різного просторового рівня з урахуванням геотопологічних параметрів. Запропоновано просторовий тип географічного пояснення у аспекті аналізу послідовності. Виявлено механізми зв'язку геотопологічних факторів із ландшафтними властивостями, роль геотопів у перетворенні потоків речовини й енергії на різних просторових рівнях Гірського Криму. Для кожного потоку виявлено межі виявів властивостей.

  Скачати повний текст

Вперше на підставі системних досліджень похованих під Траяновими валами грунтів, а також утворених на них нових грунтах виявлено особливості еволюції грунтового покриву території Придністров'я. Встановлено, що 2 500 - 3 000 років тому клімат у даному регіоні змінився від степового аридного до лісового (лісостепового) більш вологого з відповідними часовими змінами рослинності - від степової (лучно-степової) до лісової (лісостепової). З'ясовано, що у період насипання земляних валів у грунтовому покриві превалювали чорноземні грунти, у сучасний період на даній території переважають опідзолені, переважно сірі лісові. Виявлено, що показники похованих під Траяновими валами грунтів мають істотні відмінності у порівнянні з сучасними грунтами, які розвивалися на денній поверхні. З'ясовано, що характерними особливостями палеогрунтів є їх менша кислотність, вищий вміст обмінних катіонів, особливо обмінного кальцію та більший ступінь насиченості основами. Виявлено, що вміст гумусу у похованих грунтах, за результами його перерахунку з урахуванням процесів діагенезу, перевищує такий для сучасних відмін. Виділено поховані грунти та морфолого-морфометричні особливості структури профілів. Доведено, що валовий вміст важких металів у похованих і сучасних грунтах є аналогічним. З'ясовано, що кожний елементарний ландшафт відрізняється іманентними показниками кількості хімічних елементів внаслідок впливу різних факторів на геохімію грунтів. Встановлено, що рухомість важких металів у сучасних грунтах істотно більша, ніж у похованих. Зроблено профільний розподіл досліджуваних металів і виявлено приуроченість їх максимумів до материнської породи похованих грунтів, тоді як у сучасних відмінах, які розміщені на валах, найбільшу кількість хімічних елементів зафіксовано у верхньому гумусовому горизонті, а у фонових грунтах - в ілювіальній частині профілю.

  Скачати повний текст

Поглиблено теоретичні та методичні засади агроландшафтного аналізу. Розглянуто чинники агроланшдафтогенезу на базі запропонованої моделі взаємозв'язків п'ятивимірної агроландшафтної системи. Показано роль вчення про агроландшафти для вирішення питань оптимізації сільськогосподарського природокористування. На підставі складеної картосхеми розкрито особливості просторової організації агроландшафтних систем Чернівецької області. Проведено систематизацію та класифікацію агроландшафтних систем, а також агроландшафтне районування теритоорії дослідження. Запропоновано рекомендації щодо оптимізації агроландшафтних систем регіону.

  Скачати повний текст

Проаналізовано сучасні дослідження геоекотонів як своєрідних феноменів ландшафтів земної кулі й окремих її регіонів, доповнено та вдосконалено теоретичні засади дослідження антропогенних ландшафтів та антропогенних геоекотонів у перехідних міжзональних зонах. Обгрунтовано визначення геоекотону як своєрідного та складного натурального, натурально-антропогенного або антропогенного утворення, яке формується в ландшафтному просторі-часі на контакті різноманітних природних середовищ. На прикладі міжзонального геоекотону "лісостеп-степ" Правобережної України розглянуто натуральні межі, природні умови та природні ресурси, ландшафти, а також типологічні особливості виділеної території. Визначено місце геоекотону в структурі типологічної класифікації: за площею, походженням, віком, морфологічною виразністю, функцією, динамічними процесами. Розглянуто просторово-часові особливості формування, виділено етапи розвитку та досліджено сучасну структуру антропогенних ландшафтів, виокремлено їх специфічні ознаки. У структурі фонових сільськогосподарських і лісових антропогенних ландшафтів, а також ландшафтів техногенного походження досліджено процеси формування антропогенних геоекотонів - селитебних, промислових, сільськогосподарських, дорожніх та інших, запропоновано шляхи їх оптимізації та раціонального використання у майбутньому.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено теоретико-методологічні аспекти ландшафтно-екологічного аналізу (наукові підходи, принципи, базові поняття) та відповідну методику, використану під час досліджень ландшафтів зеленої зони Києва та Берліна. На основї даного аналізу зеленої зони Києва проведено її оптимізаційне ландшафтно-екологічне районування та картографування, розроблено основні пропозиції щодо удосконалення просторової організації та ландшафтно-функціональної структури. Запропоновано ряд напрямків і заходів стосовно формування зеленої зони столичного міста на засадах сталого розвитку.

  Скачати повний текст

Вперше на прикладі темно-каштанових грунтів Криму експериментально визначено вертикальну динаміку кількісного та якісного складу солей, міграцію гумусу і NPK у зв'язку зі зрошенням їх водами різної мінералізації. Встановлено об'єми дренажно-скидних вод і причини її формування на зрошуваних землях Кримського Присивашшя. Наведено методику геохімічного вивчення міграції речовин під впливом зрошення ландшафтів у Кримському Присивашші, з використанням якої з'ясовано сезонну динаміку вмісту солей в грунтах. Виділено головні закономірності міграції солей в горизонтальному напрямі. На підставі послідовного, часового вивчення горизонтальної міграції солей виділено ландшафтно-геохімічні райони території досліджень. Запропоновано комплекс заходів щодо оптимізації природокористування в Кримському Присивашші.

  Скачати повний текст

Розроблено концептуальні засади еколого-ландшафтометричного дослідження. Обгрунтовано необхідність структуризації ландшафтометрії у цілісний підрозділ постнекласичного ландшафтознавства. Розроблено базові дефініції поняттєво-термінологічного апарату екологічної ландшафтометрії. Запропоновано концептуальну схему метризації екостану ландшафтних систем. Розкрито об'єктивні ландшафтні першопричини просторової неоднорідності екостану національного природного парку "Подільські Товтри" та здійснено математичну оцінку ландшафтної детермінованості інтегрального екологічного стану території дослідження. Вперше застосовано еколого-ландшафтометричний аналіз для дослідження ландшафтного різноманіття з метою створення заповідних раритетних територій національного парку, функціонального зонування території, територіальної гармонізації інтересів природоохорони та природокористування, еколого-ландшафтометричного обгрунтування пріоритетів сталого розвитку поліфункціональних територій.

  Скачати повний текст