Містяться результати досліджень гіпсометричного розподілу покладів вуглеводнів (ВВ) та основні принципи їх пошуків і розвідки в розрізі фанерозойського комплексу порід Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). Наведені результати започаткованого нового науково-практичного напрямку досліджень нафтогазоносності ДДЗ. Його основою є аналіз гіпсометричного розподілу, величини запасів і продуктивних площ покладів ВВ з установленими відмітками абсолютних глибин нафтоводяних і газоводяних контактів. Виявлені особливості і типи нафтогазоносних об'єктів, пасток та їх заповнення ВВ. Установлені гіпсометричні загальні і регіональні поверхи нафтогазоносності, особливості розподілу покладів в їх межах, періодичність повторення продуктивних гіпсометричних рівнів, прогнозуються нові інтервали нафтогазоносності, обгрунтовані моделі будови основних типів родовищ, розроблена принципова багатофакторна схема пошуків і розвідки покладів ВВ. Основні результати досліджень впроваджуються при пошуково-розвідувальних роботах і сприяють виявленню нових покладів нафти і газу, отриманню приросту запасів ВВ промислових категорій.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розробці проблемних питань геодинамічного розвитку складчасто-покривної структури Карпат, Передкарпатського і Закарпатського прогинів і Волино-Поділля, а також нафтогазоносності, її перспективам і визначенню подальших напрямів геологорозвідувальних робіт у цих регіонах. Виходячи з тектоніки літосферних плит показано, що в межах Закарпатського прогину є зона колізії Євразійської плити з Панонською мікроплитою, а формування дугоподібної системи Карпат пов'язано з рухом ряду плит і мікроплит під Панонську і Трансільванську западини. У Волино-Подільському регіоні уточнено положення границі між Східно- і Західно-Європейською платформами, пояснено формування тут взаємно перпендикулярної складчастості правостороннім зсувом Східно-Європейської мікроплити. З'ясовані закономірності розміщення та умови формування родовищ вуглеводнів. Висвітлено нові відкриття останніх років як у досліджених районах України, так і на прилеглих територіях зарубіжних країн. Уточнено відомі і запропоновано нові напрями геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.

  Скачати повний текст

Висвітлено основні теоретичні, експериментальні і практичні положення по вирішенню важливої актуальної проблеми - підвищення геолого-геофізичної інформативності діагностики порід-колекторів в тонкошарових геологічних розрізах. З цією метою розроблено схему комплексного підходу до вивчення порід-колекторів в тонкошарових розрізах Карпатської нафтогазоносної провінції. На основі теоретико-експериментальних даних вивчення такого типу колекторів розроблено блок методик інтерпретації отриманих результатів геолого-геофізичних досліджень в свердловинах, створено петрофізичну основу для розрахунку запасів газу на родовищах Передкарпаття.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню морфоструктур Рава-Руської зони Західно-Європейської платформи та північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину на основі дешифрування аерокосмічної інформації, даних топографічних карт, проведення морфоструктурного аналізу з використанням результатів геолого-геофізичних досліджень і буріння. Встановлено, що відомі газоносні структури мають відбиття у сучасному ландшафті. Вони виявляються засобами морфографічного, морфометричного і контрастно-аналогового дешифрування топографічних карт і знімків Землі з космосу. На підставі інформативних ознак вірогідних газоносних структур виявлено морфоанамалії та зроблено оцінювання їх перспективності. спираючись на дані контрасно-аналового дешифрування космознімків і лінеаментного аналізу, результати геолого-геофізичних досліджень, здійснено тектонічне районування території Рава-Руської зони. Встановлено, що вона характеризується структурною неоднорідністю, диференціацією на блоки, в яких прогнозується наявність пасток вуглеводнів тектонічно-екранованого типу. Побудовано структурні схеми по поверхням мезозою, юри, палеозою в масштабі 1:200000. Загалом на території досліджень відстежено 77 вірогідних морфоструктур та виявлено 96 морфоаномалій, з яких 21 рекомендовано до постановки сейсморозвідувальних робіт.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено геохімічним асоціаціям та закономірностям розподілу токсичних елементів, прогнозуванню їх вмісту в гірничій масі, які розрізняються за часом попередження: короткострокове - для діючих забоїв, середньострокове - для дільниць, що плануються до видобутку. Запропоновано методику прогнозування вмісту елементів в продуктах збагачення (теоретичний баланс) вугілля з урахуванням генетичних зв'язків цих елементів з органічною та мінеральною частинами вугілля. Методи моделювання вмісту дозволяють передбачити виконання технологічних заходів до зниження вмісту цих елементів в гірничій масі та продуктах збагачення вугілля менше норм гранично допустимої концентрації.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі впровадження нових інформаційних технологій в нафтогазовий комплекс України. Запропоновано методику поетапної формалізації знань експерта-геолога з використанням величин типу "невизначено". Розроблено формально-логічний апарат для представлення і використання знань нафтогазової предметної області на базі теорії нечітких множин і побудовано механізм логічного висновку для інформаційної системи. Розроблено комплексну методику набуття і обробки знань в ході інтерактивного діалогу "експерт-інженер-когнітолог-інформаційна система".

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено уточненню геологічної будови зони зчленування автохтона Більче-Волицької та алохтона Бориславсько-Покутської зон Передкарпатського прогину та перспективам нафтогазоносності фронтальних складок на основі комплексної інтерпретації геолого-геофізичних матеріалів та даних глибокого і надглибокого буріння. Встановлено, що сучасна північно-східна межа поширення фронтальних складок алохтона Внутрішньої зони контролюється площиною Передкарпатського розлому. За результатами системного аналізу первинної та трансформованої геолого-геофізичної інформації розроблено принципово нову геологічну модель зчленування Зовнішньої та Внутрішньої зон прогину. Доведено, що фронтальні палеогенові складки Внутрішньої зони високоперспективні щодо видобутку нафти та газу. У межах досліджуваної території закартовано низку структур та підраховано геологічні ресурси вуглеводнів фронтальних складок, які становлять 166,4 одиниці умовного палива. З'ясовано, що середні ресурси нафти, газу та конденсату одного об'єкта становлять 16,6 одиниці. Запропоновано буріння опорно-параметричних свердловин на Нижньо-Довголуцькій, Дережицькій, Нижньо-Східницькій, Міжрічинській, Яблуницькій, Путильській структурах, а також пошукових - на Довголуцькій, Лісовицькій, Трускавецькій та Підберезькій.

  Скачати повний текст

Побудовано єдині для України та Росії структурно-тектонічну та нафтогазогеологічну карти з поздовжньою (пізньопалеозойською) та поперечною (докембрійською) зональністю. Виділено 10 структурно-тектонічних зон, 10 структурно-тектонічних підзон концентрації нафтогазоперспективних об'єктів і 33 структурні смуги складок. Досліджено нафтогазоносну субобласть Північного борту, а також поздовжні нафтогазоносні та перспективні зони. У субобласті (в Україні) відкрито 37 родовищ вуглеводнів. Поряд із продуктивними горизонтами у чохлі вперше в Україні одержано промислові припливи вуглеводнів із кристалічних порід фундаменту. Здійснено рейтинг 30 підготовлених і 33 виявлених нафтогазоперспективних об'єктів, з яких 22 першочергових (відповідно 17 і 5). Запропоновано напрямки подальших робіт в основних продуктивних комплексах з метою швидкого та ефективного освоєння нафтогазового потенціалу субобласті (368 млн т умовного палива). Встановлено, що дані розробки направлено на вирішення нагальної проблеми України - збільшення власного видобутку вуглеводнів.

  Скачати повний текст

Встановлено домінуючі типи тріщин у регіоні та удосконалено існуючу класифікацію тектонічних тріщин у крейдово-палеогенових відкладах. Вивчено просторовий розподіл густоти тектонічних тріщин по площі Внутрішньої зони Передкарпатського передового прогину, а також проаналізовано особливості розподілу тектонічної тріщинуватості гірських порід у межах окремих локальних структур. Розроблено методику комп'ютерної обробки даних польових вимірів тектонічної тріщинуватості з метою узагальнення польового матеріалу за камеральних умов. Розглянуто взаємозв'язок відкритих родовищ вуглеводнів із ділянками підвищеної тріщинуватості порід для подальшого його використання під час прогнозування нафтогазоносності надр.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності подільності земної кори та вплив тектонічних напруг на порушення суцільності, а також фізико-механічної однорідності гірських порід. Встановлено критерії виявлення (прогнозу) у продуктивному розрізі зон вторинної зміни порід із високими ємкісно-фільтраційними властивостями в осадовому чохлі та породах кристалічного фундаменту. Вивчено кінематику різномасштабних тектонічних порушень та їх вплив на флюїдомасоперенос. Розроблено прийоми попередньої оцінки нафтогазоносності локальних об'єктів і прогнозування ділянок із максимальною нафтогазоносністю до постановки пошуково-розвідувального буріння і на стадіях дорозвідки, а також експлуатації родовищ.

  Скачати повний текст

Розглянуто характер розподілу промислових скупчень вуглеводнів (ВВ) різного фазового стану та величини запасів за площею тйу стратиграфічному розрізі Дніпровсько-Донецької западини. Зміни у співвідношенні скупчень ВВ різного складу виявлено більше за площею, ніж за вертикаллю, що обумовлено просторовою диференціацією у розміщенні зон переважних нафто- та газонакопичень. Проаналізовано ефективність геологорозвідувального процесу за піввіковий період, порівняно обсяги пошуково-розвідувальних робіт і досягнуті результати. Встановлено тенденції у зміні в часі ефективності геологорозвідувальних робіт залежно від зменшення вуглеводневого потенціалу надр. За результатами комплексного аналізу показників ефективності пошуково-розвідувальних робіт і геолого-економічної оцінки ресурсів ВВ визначено найперспективніші для подальшого відтворення запасів райони западини. Розглянуто резерви та шляхи підвищення ефективності геологорозвідувальних робіт.

  Скачати повний текст

Визначено сорбційні властивості вугільної речовини та механізм взаємодії водяних розчинів поверхнево активних і хімічно активних речовин, які дозволяють удосконалити способи гідрообробки вугільних пластів, схильних до газодинамічних явищ.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості геологічної будови, складу, умов осадконакопичення та закономірностей нафтогазоносності візейських карбонатних відкладів центральної частини Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). На підставі літолого-фаціального аналізу карбонатного комплексу візейського ярусу встановлено наявність у ньому повного набору фацій, характерних для диференційованих рифогенних формацій. За результатами досліджень для двох основних рівнів карбонатної седиментації в нижньому візе (ХІІІ і ХІV мікрофауністичном горизонтам ДДЗ) побудовано великомасштабні карти фацій і потужностей нового покоління. Проведено комплексне вивчення органогенних споруд і за умовами утворення, особливостями внутрішньої будови, морфології, розмірами виділено шість основних типів споруд, що акумулюють і зберігають промислові скупчення ВВ, пошук і розвідка яких має характерні особливості. Проаналізовано стратиграфічні резерви та неузгодження в розрізі нижнього карбону западини та показано масштаби їх розвитку, просторове розповсюдження та вплив на формування складних за побудовою резервуарів у карбонатних і теригенних відкладах. Виділено та описано типи карбонатних колекторів і встановлено фактори, що впливають на їх формування. Запропоновано напрямки пошуків покладів нафти та газу в рифогенно-карбонатних комплексах візейського ярусу в центральній частині Дніпровсько-Донецької западини.

  Скачати повний текст

Проаналізовано причини рифтогенних процесів, вивчено геодинамічні етапи розвитку Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ), розглянуто механізми рифтогенезу з його диз'юнктивними дислокаціями та особливостями формування рифтогенів. На фоні рифтогенних процесів досліджено геодинамічні фактори локального структуроутворення, етапи та інтенсивність розвитку нафтогазоносних структур, тектонічно-фазову активність регіонів, явища розформування підняттів, геодинамічні фактори, які впливають на формування родовищ нафти та газу, зональний розподіл в них вуглеводнів. Удосконалено та підтверджено положення теорії рифтогенезу, розглянуто геодинамічні фактори та інтенсивність локального структуроутворення, фактори формування родовищ нафти та газу, висвітлено теорію локального структуроутворення. Запропоновано напрями подальшого геологічного вивчення та практичного освоєння надр ДДЗ.

  Скачати повний текст

Висвітлено етапи, періоди розвитку аерокосмічного знімання та аерокосмоструктурного, космофотогеологічного картографувань території України. Розроблено теоретичні та методичні аспекти великомасштабного аерокосмічного картографування (ВАКК) локальних пасток видобутку вуглеводнів. Запропоновано технологічну блок-схему методики робіт щодо складання геологічної серії великомасштабних тематичних карт нафтогазоносних територій з використанням аерокосмічної інформації. Детально розглянуто метод комплексної тематичної інтерпретації результатів ВАКК і геолого-геофізичних матеріалів для прогнозування нафтогазоперспективних об'єктів. Вперше виявлено та закартографовано на основі сумісної інтерпретації результатів даних дистанційного зондування Землі та геолого-геофізичних досліджень у межах центральної частини Дніпровсько-Донецької западини аерокосмогеологічні об'єкти різного порядку та ступеня перспективності. Наведено методику складання картосхем геоіндикаційного та структурного дешифрувань, що стали об'єктивною основою для структурно-геологічної інтерпретації. Обгрунтовано наукові основи визначення системи умовних знаків для геоіндикаційних карт.

  Скачати повний текст

Вивчено прояви бурштину в четвертинних утвореннях Українського Полісся. Встановлено характерні особливості залягання бурштину та механізми його концентрації у відкладах, представлених гляціальними, флювіо- (лімно-)гляціальними, алювіальними, озерними, болотними, елювіально-делювіальними і еоловими генетичними типами осадків. На підставі результатів вивчення речовинного складу бурштиновміщувальних порід уточнено джерела надходження бурштину у відклади, що вміщують його у первинному та у перевідкладеному стані. Обгрунтовано припущення про перспективну бурштиноносність гляціальних та флювіогляціальних відкладів наревського та окського віку.

  Скачати повний текст

Теоретично та експериментально обгрунтовано наявність ефективних відкритих тріщин з розкриттям 100 мм (макротріщин) в продуктивних горизонтах родовищ Долинського нафтопромислового району. Виділено зони підвищеної тріщинуватості (флюїдопровідності) продуктивних горизонтів у межах локальних структур родовищ району. Доведено зумовленість надзвичайно високої продуктивності свердловин широким розвитком тріщинуватості продуктивних горизонтів. Встановлено наявність порово-тріщинного колектора, що зумовлює переважну концентрацію запасів вуглеводнів на ділянках, які прилягають до тектонічних порушень й особливо їх взаємопересічень, а також згинів продуктивних горизонтів.

  Скачати повний текст

Виділено у межах східної частини території Сирії перспективні щодо пошуку локальних нафтогазоносних структур ділянки шляхом використання систем розломів фундаменту. Для території Сирії, вкритої мезо-кайнозойськими карбонатно-теригенними комплексами, виконано виділення систем розломів фундаменту за методикою К.Ф. Тяпкіна, що базується на концепції ротаційного режиму Землі.

  Скачати повний текст