З'ясовано історію геологічного розвитку зони зчленування Українського щита та Волино-Подільської плити з досить активними виявами тектонічної активізації в докембрії успадкованим сегментом Волино-Двінського пояса, яка відокремлює Сарматію від Феноскандії. Визначено шість основних етапів розвитку блоку, п'ять з яких тісно пов'язані з протоплатформним рифтогенезом. Доведено, що інтрузивний й ефузивний магматизм і гідротермально-метасоматичні процеси визначають металогенічну спеціалізацію породних асоціацій докембрію, сприятливу для концентрацій молібдену, нікелю, олова, самородної міді тощо.

  Скачати повний текст

Розкрито історію геологічного розвитку платформної частини території України у рифеї на основі вивчення процесів магматизму, дислокаційного метаморфізму, метасоматозу, стратиграфічних розривів рифейських відкладів і знахідок у них залишків викопних організмів. Виділено чотири етапи, які за часом прояву подій та процесів зіставляються з діастрофічними та седиментаційними циклами, що проявилися на інших континентах світу. Вивчено три стадії рифейського рифтогенезу, які проявилися у закладанні на різних гіпсометричних рівнях від'ємних структур, та умови нагромадження у них доплитного осадового чохла. Уточнено об'єм і межі стратиграфічних підрозділів на основі вивчення літологічного складу рифейських осадочно-вулканогенних порід, послідовності та перерв у їх нагромадженні, а також результати мікропалеофітологічних досліджень. Проведено зіставлення стратиграфічних розрізів платформної частини території України з розрізами рифею Східно-Європейської платформи та інших регіонів. Зроблено висновок про ідентичність тектонічних режимів і палеогеографічних обстановок у межах розвитку континентальної кори. Визначено умови концентрації рудної речовини у структурах фундаменту та у розрізах осадового чохла. Надано оцінку перспективності рифейського періоду щодо корисних копалин.

  Скачати повний текст

Розроблено новий напрямок у геолого-економічній оцінці родовищ, який грунтується на концепції оптимізації геологічної інформації. Удосконалено теоретичні засади геологічного картування залізорудних родовищ із застосуванням геоінформаційних технологій та урахуванням імовірнісної природи геологічних показників. Теоретично обгрунтовано кількісну оцінку складності геологічної будови родовищ. Емпірично доведено функціональні та статистичні залежності між геологічними параметрами докембрійських залізорудних родовищ і економічними показниками їх промислових запасів. Теоретично обгрунтовано принципи економічно-доцільного ступеня геологічної вивченості залізорудних родовищ. Виявлено та теоретично доведено залежності між параметрами кондицій та геолого-економічними показниками залізодобувних підприємств.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності розподілу рідкісних елементів, визначено геологічні та фізико-хімічні умови кристалізації, джерела речовин і генезис рідкісноземельного зруденіння в лужних породах і карбонатитах докембрію Приазовського блоку Українського щита (УЩ). На підставі комплексного дослідження речовинного складу порід мінералів, ізотопно-геохронологічних та ізотопно-геохімічних досліджень встановлено певні закономірності розподілу рідкісних елементів у лужних породах і карбонатитах Приазовського блоку УЩ. Встановлено, що в деяких лужних породах і карбонатитах мінерали-концентратори рідкісних елементів концентруються в підвищених або породоутворювальних кількостях, утворюють прояви та родовища (Азовське, Балка Мазурова). Перспективними щодо виявлення таких родовищ визначено масиви Малотерснянський та Дмитріївський. Доведено, що формування родовищ азовського типу відбувається в диференційованих (розшарованих) інтрузіях сієнтів, які мають геохімічну спеціалізацію щодо цирконію та лантаноїдів, збагачені леткими компонентами - фтором і водою, нагромадженими в процесі кристалізаційної диференціації розплаву. Зроблено висновок, що ізотопні дані про лужні породи та карбонатити Приазов'я свідчать про їх мантійне походження. Зазначено, що окремі ділянки мантії дещо відрізняються своєю неоднорідністю, зумовленою різними геодинамічними обстановками.

  Скачати повний текст

На основі великого фактичного матеріалу отримано реперні оцінки параметрів анізотропії магнітної сприйнятливості. Визначено характерні риси магнітної текстури різних за генезисом та структурно-тектонічним положенням гранітоїдів. Запропоновано класифікацію порід за групами анізотропії. Виділено інформативні характеристики магнітної анізотропії. Проаналізовано анізотропію теоретичної феро-парамагнітної моделі гірської породи. Детально проаналізовано параметри анізотропії та просторову орієнтацію магнітної текстури гранітоїдів та метаморфічних утворень Середньопридніпровського блока.

  Скачати повний текст

Виявлено фактори, які впливають на тріщинуватість порід родовищ докембрійських залізисто-кременистих формацій. Розвинуто новий напрямок у практичній мінералогії, який базується на використанні топомінералогічного картування для прогнозу тріщинуватих зон родовищ. Розглянуто вплив мінерального, хімічного складів гірських порід і термодинамічних умов їх утворення на ступінь тріщинуватості. Виділено ряди мінералів і хімічних елементів.

  Скачати повний текст

У межах Балтійсько-Дністровської зони перикратонних прогинів установлено різну інтенсивність літогенетичних перетворень рифей-фанерозойських осадових порід (від середнього катагенезу до глибинного метагенезу), досліджено їх термобаричні умови. З'ясовано палеогеотермальні умови пізніх стадій літогенезу (ката- та метагенез), гідротермально-метасоматичних змін і епігенетичного рудоутворення у межах західного схилу Східно-Європейської платформи (СЄП). На підставі результатів термобарогеохімічних досліджень визначено умови епігенетичного мінералоутворення на родовищах типоморфної для СЄП барит-флюорит-сульфідної рудної формації та встановлено його зв'язок з вуглеводневими флюїдами. Уперше в межах Волино-Подільської окраїни СЄП досліджено термобарогеохімічні умови мінералоутворення у рудопроявах самородномідної рудної формації у трапах венду. На підставі одержаних даних виявлено постмагматичні зміни вулканогенних порід, утворення яких супроводжувало розкол континенту Родінія та формування зони Тейсейра - Торнквіста. Виявлено вертикальну мінеральну зональність на міденосних площах і створено геолого-генетичну модель самородного рудоутворення у трапах Волині, що дає змогу визначити перспективи рудоносності територій. Вивчено золотовмісну барит-халькозинову мінералізацію в ефузивах венду та доведено необхідність її подальшого вивчення. На підставі аналізу рифей-фанерозойської еволюції західної окраїни СЄП виявлено термальні епохи, що відповідають етапам складчастості у суміжних магматично-складчастих областях. Визначено чинники, які впливають на зміни палеогеотермального режиму літогенезу та гіпогенного рудоутворення.

  Скачати повний текст

Доведено просторове і часове підпорядкування усіх етапів трапового вулканізму Волино-Поділля періодам перебудови структурного плану кристалічного фундаменту та осадового чохла, зумовлених змінами тектонічного режиму байкальського тектогенезу. Виділено чотири етапи вулканізму, що за часом збігаються з активізацією певних систем глибинних розломів, яка супроводжується переробкою порід субстрату з якісною зміною дислокаційних структур та мінералого-петрографічного складу порід. Висвітлено процес активізації розломів за результатами досліджень речовинного складу і потужностей ефузивно-пірокластичних утворень, який поступово зміщувався від межі Східно-Європейської платформи углиб її в північно-східному і східному напрямках. Відзначено, що на першому етапі трапового вулканізму сформувались міжформаційні та внутрішньо-формаційні сили габро-долеритів, пізніші фази проявів трапового вулканізму венду пов'язані з розломами північно-західного простягання. На основі дослідження прижерлових фацій порід, частоти їх перешарування в розрізах, пористості товщ визначено координати вулканічних апаратів та тріщинних виливів магми. Встановлено асинхронність викидів магми з вулканічних апаратів, зміщення за часом фаз і субфаз вулканізму. Виділено вулканічні поля і зони з характерними мінералого-петрографічними, літологічними, геохімічними та іншими особливостями ефузивно-пірокластичних утворень. Доведено, що концентрації самородної міді у розрізах трапової формації закономірно розміщуються у відповідних частинах розрізів, які корелюються на значні відстані, підтверджуючи стратиформний тип зруденіння, найбагатші концентрації міді приурочені до ділянок перетинання розломів діагональної та ортогональної систем, де відбувалося вилуговування рухомої міді з трапових утворень і перевідкладання її за допомогою гідротерм у тріщинах та пустотах. Зроблено висновок, що мідна мінералізація в ефузивно-пірокластичних утвореннях венду має полігенне походження.

  Скачати повний текст

Вивчено етапну послідовність формування гранітоїдів докембрійської тектоно-магматичної активізації (ТМА) на Українському щиті (УЩ) на підставі аналізу їх мікроелементного складу з залученням великого обсягу геохімічної інформації щодо провідних петротипів і з використанням для його обробки сучасних комп'ютерних технологій. Уперше процеси активізації регіону досліджено на кількісному рівні. Визначено чотирьохетапний характер процесів гранітоїдної активізації на УЩ. Обгрунтовано двостадійність прояву цих процесів на кожному з виділених етапів. Виокремлено два геохімічні різновиди гранітоїдних порід різного ступеня активізації. Проведено петрогеохімічний аналіз гранітів різних етапів активізації в регіоні. Визначено типоморфні особливості гранітоїдних порід різних етапів активізації УЩ. Виділено геологічні об'єкти докембрійської епохи ТМА гранітоїдного типу на УЩ з різним типом геохімічної (металогенічної) спеціалізації.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено встановленню ролі електричних полів на різних етапах формування залізорудних формацій докембрію (ЗФД). Розрахунки показали, що під час розвитку п'єзоефекту у кварцвміщуючих гірських породах виникають електричні поля, здатні ініціювати фізико-хімічні процеси. В результаті експериментальних досліджень з термоелектричної обробки мінералів і гірських порід відкрито невідоме раніше явище стрибкоподібного росту електричної провідності, пов'язане з формуванням нових мінеральних фаз, які утворюють мікросмугастість, аналогічну текстурам залізистих кварцитів. Виділено четвертий чинник метаморфізму ЗФД - електричні поля й розкрита їх роль у формуванні родовищ ЗФД на Українському щиті.

  Скачати повний текст

З'ясовано особливості локалізації егірину й егіринових метасоматитів у розрізах продуктивних товщ родовищ Криворізького басейну та прилеглих залізорудних районів. Доведено залежність морфології егірину від складу первинних порід та встановлено закономірності зміни морфології індивідів і агрегатів прихованокристалічного егірину у взаємозв'язку з їх епігенетичною перекристалізацією. Виявлено мінералогічну спрямованість гіпогенних і гіпергенних вторинних змін егірину, а також стадійність цих процесів, досліджено парагенетичні асоціації вторинних мінералів. Визначено закономірності еволюції хімічного складу та фізичних властивостей егірину залежно від складу первинних залізистих кварцитів, інтенсивності процесу та особливостей епігенетичних перетворень мінералу. Виявлено характер впливу егіринізації на технологічні показники егіринових метасоматитів як бідних залізних руд, що потребують збагачення. Визначено рідкісноземельність егірину різних морфологічних відмін й уточнено якісні показники даних метасоматитів як рідкіснометальних руд.

  Скачати повний текст