Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено синтез нових амфіфільних гребінчастих кополімерів полімераналогічними перетвореннями бінарних альтернатних кополімерів малеїнового ангідриду з регульованим співвідношенням гідро- і ліпофільних фрагментів. Кінетичними дослідженнями ацилування гребінчастим альтернатним поліангідридом 1-додецен-ко-малеїнового ангідриду первинного спирту етанолу за присутності триетиламіну встановлено, що реакція ускладнюється унаслідок обмеженої доступності ангідридних ланок через особливості самовпорядкування макромолекулярних агрегатів у розчинах. Колоїдно-хімічними та рентгеноструктурними дослідженнями доведено, що макромолекули амфіфільних гребінчастих кополімерів з боковими поліметиленовими та поліоксиетиленовими ланцюгами у розчинах здатні до мікрофазової сегрегації, зміни конформації й утворення самоорганізованих міцелярних структур залежно від природи розчинника, концентрації та температури. Міцелярні структури амфіфільних гребінчастих кополімерів у бензольних розчинах використано як нанореактори синтезу стабільних дисперсних систем нанорозмірного срібла у 27 - 30 нм з вузьким розподілом за розмірами.

  Скачати повний текст

Висвітлено етапи розвитку дитячих дошкільних закладів (ДДЗ) у світовій практиці. Проаналізовано архітектурні особливості та вплив педагогічних методик на архітектуру дитячих закладів. Здійснено архітектурне дослідження існуючих дитячих садків на прикладі Одеси. Проведено тестування дітей дошкільного віку з метою вивчення особливостей дитячого сприйняття. Виявлено невідповідності архітектурно-художніх рішень ДДЗ дитячому перцептивному образу громадських споруд. Розроблено теоретичні принципи для проектування архітектурно-художнього образу дитячого садка, які інтерпольовано на елементи оформлення ДДЗ за допомогою використання необхідних засобів виразності.

  Скачати повний текст

Вивчено питання розробки методів синтезу олігомерних азо- та поліазоініціаторів. Встановлено закономірності процесів формування блок-сополімерів заданої будови фотоініційованою радикальною полімеризацією з використанням одержаних олігомерних азоініціаторів, досліджено властивості синтезованих сполук. Розроблено методи синтезу азоацилгідразонів кетонів. Показано, що вони є ефективними фотоініціаторами радикальної полімеризації у синтезі олігомерів. Вперше синтезовано олігомерні азо- та поліазоініціатори радикальної полімеризації на основі азо-біс-ізобутирогідразону циклогексанону та бутадієн-ізопренового каучуку або олігопропіленгліколів. Методом фотоініційованої радикальної полімеризації з використанням олігомерних азо- та поліазоініціаторів синтезовано три- та поліблочні сополімери з різною довжиною блоку стиролу. Доведено, що синтезовані методом фотоініційованої радикальної полімеризації блок-сополімери є двофазними системами. Показано, що за умов двостадійного синтезу блок-сополімерів співіснують дві хаотично взаємопроникні мікрофази, які складаються зі стирольних і дієнових блоків, а під час одностадійного синтезу блок-сополімерів утворюється добре упорядкована, тривимірна гратка ізольованих доменів стиролу всередині дієнової неперервної матриці. Показано, що методом фотоініційованої радикальної полімеризації з використанням поліазоініціаторів можна спростити процес синтезу блок-сополімерів до одностадійного.

  Скачати повний текст

Уперше установлено, що поетапне внесення карбаміду разом з аеросилом марки А-175 як регулятором pH у нестабілізовану реакційноздатну смолу у процесі синтезу карбамідоформальдегідних смол (КФС) безперервним способом зменшує вміст залишкового формальдегіду в КФС завдяки забезпеченню процесу доконденсації смоли з утворенням метиленових похідних КФС. Досліджено модифікації КФС, їх синтез одноатомними насиченими спиртами у невеликій кількості (4 %) з метою одержання недорогих, стабільних за умов довгострокового зберігання (5 місяців) КФС. Установлено вплив модифікаторів на характеристики одержаних КФС на їх стабільність. Визначено, що найефективнішими модифікаторами є етиловий і бутиловий спирти.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження нековалентної взаємодії між одностінними вуглецевими нанотрубками (ОВНТ), синтезованими за методом НіРСО та органічними молекулами. Визначено діаметри та тип провідності ОРВНТ. Досліджено нековалентну взаємодію пірену та нафталіну з ОВНТ у плівках та визначено структури комплексів і енергії взаємодії нанотрубка - пірен. Установлено, що внаслідок цієї взаємодії послюблюється міжтрубочна взємодія у джгутах. З використанням результатів дослідження спектрів комбінаційного розісювання ОВНТ з поверхнево-активними речовинами (ПАР) та полімерами у водній суспензії показано, що відношення площин смуг, які відповідають низькочастотній та високочастотній компонентам тангенціальної моди, може бути індикатором розщеплення/агрегації АВНТ з джгута у твердому стані та водному розчині. Виявлено люмінесценцію індивідуальних напівпровідникових нанотрубок у плівці, одержаній з водної суспензії з ДНК, до доводить наявність ефективного перешкоджання полімером повній агрегації ОВНТ у джгути та гасінню їх світла через взаємодію з металевими нанотрубками.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням комплексного дослідження фізико-механічних і теплофізичних властивостей лінійних полімерів і гетерогенних систем на їх основі. При цьому встановлено залежність макрохарактеристик полімерних систем від структурно-енергетичних факторів. Отримано аналітичне співвідношення, згідно якого проведено оцінку впливу параметрів жорсткості макромолекул на комплекс властивостей полімерів та композицій на основі ПВХ. Показано, що встановлені залежності та кореляційні співвідношення між тепловими, механічними, в'язкопружними характеристиками полімерних систем можуть бути використані для кількісної та якісної оцінки комплексу їх властивостей.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено вініл-<$Ebeta>-дикетонати перехідних металів як ініціаторів, комономерів та інгібіторів радикальної полімеризації. Використання вініл-<$Ebeta>-дикетонатів як ініціаторів радикальної полімеризації дозволяє одержувати полімери з розгалуженою структурою. Вивчено вплив природи металу та ліганду у вініл-<$Ebeta>-дикетонатах. Запропоновано ефективну низькотемпературну ініціюючу систему АПД (Co) - ПД для проведення радикальної полімеризації метилметакрилату (ММА), яка значно перевищує за ефективністю бензоїлпероксид. Показано, що незалежно від природи металу та ліганду вініл-<$Ebeta>-дикетонати здійснюють ініцюючу та інгібуючу дії. Змінюючи умови проведення полімеризації (концентрацію, температуру, використання донорних розчинів), можна керувати співвідношенням процесів ініціювання та інгібування. Досліджено ряд зразків щодо стійкості до термоокиснювальної деструкції. Полімери, одержані за умов ініціювання вініл-<$Ebeta>-дикетонатами, мають більшу стабільність, ніж полімери, одержані за умов застосування перекисного ініціатора.

  Скачати повний текст

Встановлено вплив будови моно- та ди(мет)акрилових ефірів олігометилен- та олігооксиетиленгліколів, їх фізико-хімічних, енергетичних і просторових параметрів геометрії молекул на закономірності фотоініційованої полімеризації у тонкому шарі. Проведено квантово-механічні розрахунки для досліджуваних мономерів. Визначено енергетичні та просторові параметри молекул. Висвітлено елементарні константи швидкостей росту, обриву та ініціювання фотополімеризації у стаціонарному стані та на початку гель-області. Встановлено їх залежність від кількості та типу замісників у гліколевому фрагменті. Виявлено взаємозв'язок густини сітки синтезованих полімерів з енергетичними та просторовими параметрами конформацій молекул вихідних мономерів. Підтверджено ймовірність циклолінійної полімеризації поряд з тривимірною для мономерів з високим ступенем скручування молекул.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності перебігу термоініційованої полімеризації метилметакрилату (ММА) залежно від хімічної будови, йонного характеру поліметинових барвників, природи розчинника, концентрації, температури. Виявлено, що поліметинові барвники залежно від хімічної будови можуть ініціювати й інгібувати термополімеризацію ММА за радикальним механізмом навіть за відсутності стандартного ініціатора. Показано, що для утворення вільного радикалу необхідно, щоб вища заповнена молекулярна орбіталь (ВЗМО) барвника мала нижчу енергію, ніж аналогічна орбіталь ММА. Встановлено, що енергія ВЗМО катіонних поліметинів зростає у випадках подовження поліметинового ланцюга, відхилення електронодонорності термінальних груп від середньої та підсилення електронної асиметрії. Це зумовлює послаблення ініціювальної здатності катіонних барвників за таких змін їх хімічної будови. Зазначено, що в аніонних і внутрішньоіонних мероціанінових з позитивною і негативною сольватохромією барвників енергія ВЗМО значно вища, ніж у катіонних барвників, і перевищує енергію ВЗМО ММА, тому вони не ініціюють радикальну полімеризацію ММА. Доведено, що внутрішньоіонні скварилієві та бородипірометенові барвники є слабкими ініціаторами полімеризації ММА у відсутності та присутності ініціатора, незважаючи на те, що мають вищі енергії ВЗМО ніж ММА. Обгрунтовано припущення, що в даному випадку можуть утворюватись бірадикали за рахунок переносу електрона від акцепторної до донорної частини молекули.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив кремнезему на процес фотополімеризації (ФП), структуру та міцність олігоефіракрилатних композитів залежно від його дисперсності та стану поверхні. Виявлено, що з ростом концентрації кремнезему характеристики ФП (швидкість, ступінь конверсії, кількість радикалів) змінюються немонотонно. З'ясовано, що введення кремнезему А-175 знижує швидкість ФП. Встановлено концентрації кремнезему, за яких ступінь конверсії зростає. Зазначено, що наповнення олігоефіракрилатів кремнеземами А-100, А-175, А-300, А-450 не змінює пошарового характеру нарощування фотополімеру, але гальмує його та викликає нерівномірність тверднення. За методом ЕПР-спектроскопії встановлено, що гідроксильований кремнезем стабілізує радикали в опроміненій композиції. На підставі аналізу ІЧ-спектрів виявлено високу сумісність кремнезему з олігоефіракрилатами за рахунок утворення водневих зв'язків. Знайдено, що показники міцності композитів зростають зі зниженням питомої поверхні кремнезему. Виявлено характер зв'язку модифікаторів з поверхнею кремнезему, визначено їх вплив на міцність композитів та знайдено модифікатори, які підвищують показники міцності. Створено моделі та схеми впливу кремнезему на процес фотополімеризації та структурування олігоефіракрилатних систем.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності протікання фотоініційованих процесів у поліолефінах різної молекулярної та надмолекулярної структури (поліпропілену, полібутен-1, кополімері етилена-пропілена, надвисокомолекулярних поліетиленових волокнах) та композиційних матеріалів на основі їх сумішей. Показано, що метод фотохімічного зшивання має деякі переваги перед традиційними методами зшивання у відношенні до поліолефінів з розгалуженою будовою і, особливо, до їх сумішей. Встановлено, що методом фотомодифікації вдається сформувати досить щільну сітку хімічних зв'язків у полімерній матриці. Показано можливість регулювання фізико-механічних показників полімерних матеріалів шляхом утворення такої сітки. Перш за все, фотоініційоване зшивання дозволяє значно знизити холодотекучість високоорієнтованих полімерних матеріалів та покращити їх термостабільність і адгезію до зв'язуючих. Шляхом фотоініційованого зшивання вдалося підвищити взаємодію на межі розділу фаз у сумішах поліолефіни (ПО), що запобігає коалесценції дисперсних часток компонентів при тривалій експлуатації композитів при підвищеній температурі (70 С). Завдяки цьому вдається суттєво підвищити температурний інтервал застосування матеріалів. Застосовано оригінальний метод гетерогенної модифікації сумішей ПО, суть якого полягала у селективному зшиванні шару компатибілізатора і граничних з ним компонентів. У результаті локалізації процесу переважно у шарі компатибілізатору деформаційна здатність композицій не блокується суцільною сіткою, і після витримування при підвищеній температурі протягом 7 місяців зшиті компатибілізовані композити виявляють деформаційну здатність вищу, шіж немодифіковані.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості процесів сіткоутворення та формування структури поліціанурату за умов присутності мінерального шаруватого наповнювача монтморилоніту і/або гнучколанцюгового реакційноздатного модифікатора політетраметиленгліколю. Проаналізовано вплив наповнювача на властивості нанокомпозитів на основі гомо- та гібридних поліціануратних сіток. Вперше застосовано комбіновану модифікацію поліціануратів за допомогою органічного реакційноздатного полімеру та неорганічного алюмосилікатного наповнювача, вивчено особливості перебігу реакції поліциклотримеризації диціанового естеру за умов присутності модифікатора та наповнювача. Вперше встановлено, що модифіковані поліціанати характеризуються наногетерогенністю за умов модифікації олігомером і монтморилонітом. Вперше зафіксовано формування гібридної структури з подвійною наногетерогенністю. Встановлено, що даний ефект відбувається за рахунок нанофазового розподілу в гібридній поліціанурат-поліетерній сітці, а також за присутності наповнювача. Доведено, що застосування подвійної модифікації поліціануратів дозволяє одержати матеріали, що характеризуються високими значеннями механічного модуля.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено кінетичні закономірності процесу полімеризації вінільних мономерів у присутності полівінілпіролідону, визначено енергії активації, порядки реакцій та швидкості полімеризації у зовнішніх енергетичних полях. Встановлено активуючий вплив ультразвукового та магнітного полів на полімеризацію на стадії ініціювання та у процесі формування структури полімерів. З використанням методів інфрачервоної спектроскопії, диференційно-термічного та рентгенофазового аналізів досліджено структуру синтезованих полімерів. Встановлено, що емульсії, синтезовані за умов дії ультразвуку характеризуються високою здатністю до плівкоутворення, а полімери, синтезовані у магнітному полі - підвищеними фізико-механічними та теплофізичними властивостями на відміну від полімерів, синтезованих без впливу магнітного поля.

  Скачати повний текст