Досліджено поляризаційні характеристики літієвого електрода залежно від складу електроліту, часу зберігання електрода в електроліті, методу модифікації його поверхні. Визначено електричні параметри пасивуючої плівки та оцінено їх вклад у повний імпеданс системи. Установлено, що у процесі формування даної плівки одночасно зі збільшенням її товщини зменшується провідність унаслідок змінення концентрації та рухомості носіїв заряду. Показано можливість зниження швидкості пасивації та підвищення стабільності літієвого електрода шляхом попередньої анодної обробки та модифікації його поверхні літій-алюмінієвим сплавом. Досліджено вплив складу електроліту, режиму поляризації, природи основи, часу знаходження електрода у зарядженому стані на ефективність і тривалість циклування даного електрода. Одержані дані щодо впливу різних факторів на ефективність анодного розчинення осадів літію рекомендовано для використання у процесі розробки літієвих акумуляторів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розкрито нові уявлення про механізм електроосадження діоксиду свинцю з нітратних розчині.

  Скачати повний текст

Вивчено процес електроосадження хрому з форміатних й оксалатних розчинів на основі солей Cr (III). Для встановлення кінетичних закономірностей і механізму розряду комплексних іонів хрому (III), а також для визначення характеру впливу водорозчинних синтетичних полімерів на фізико-хімічні процеси, що відбуваються під час хромування, та для вивчення властивостей хромових осадів здійснено комплекс досліджень, що грунтуються на застосуванні стаціонарної та інверсійної вольтамперометрії, гравіметрії, волюмометрії, оптичних, колориметричних, рентгенографічних та інших методів. Розроблено кінетичну модель ступінчастого розряду іонів Cr (III). Установлено флокувальну дію водорозчинних полімерів на золь Cr(OH)₃, який утворюється у приелектродному шарі. Показано можливість одержання якісних товстошарових осадів з форміатного електроліту за присутності полімерної домішки. Показано, що ці покриття мають цінні властивості.

  Скачати повний текст

Вивчено взаємодію аргентуму (І), паладію (ІІ), ауруму (ІІІ) з органічним - 8-меркаптохіноліном і неорганічним титрантом - сумішшю калій йодиду та йоду (умовно - калій трийодиду) в різних середовищах (тіосульфатному, аміачному, ацетатному). На підставі методу ІЧ- та електронної спектроскопії, елементного аналізу, амперометрії з двома індикаторними електродами, потенціометрії встановлено утворення різнолігандних комплексів. Досліджено вплив природи та кислотності середовища, отримано оптимальні умови визначення даних елементів. Розроблено комплекс методик визначення аргентуму (І), паладію (ІІ), ауруму (ІІІ) в промислових об'єктах і вторинній сировині.

  Скачати повний текст

Вивчено процеси комплексоутворення, масопереносу, а також кінетику та механізм електровідновлення паладію (II) з гліцинатного електроліту. Визначено склад електрохімічно активних комплексів і обгрунтовано оптимальний склад гліцинатного електроліту для одержання якісних функціональних паладієвих покриттів. Установлено склад непротонованих і протонованих гліцинатних комплексів паладію (II). Визначено константи їх утворення та константи протонування, а також області існування, розраховано діаграму E-pH (Пурбе) з урахуванням комплексоутворення. Описано синтез цис-дигліцинатних та транс-дигліцинатних комплексів паладію (II) з хлориду паладію. Запропоновано потенціометричний метод вивчення транс-цис-ізомеризації комплексів. З'ясовано закономірності масопереносу у прикатодному шарі у разі електроосадження паладію (II) з гліцинатного електроліту за стаціонарних умов. Розраховано складові енергії активації електрохімічного відновлення паладію (II) з гліцинатного електроліту. Визначено кінетичні параметри процесу й електрохімічний порядок електродної реакції за основними компонентами електроліту. Установлено механізм відновлення паладію (II) з гліцинатного електроліту.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено електрохімічні процеси за участю псевдозріджених шарів гранульованих часток різної природи провідності: металевих, неелектропровідних, вуглецевих та іонообмінних матеріалів (ІОМ). Запропоновано теорію, що кількісно описує внески в масоперенос до електрода в псевдозріджених шарах часток, обумовлені потоком і співударяннями часток. Відзначено, що за умов псведорозріджених шарів інертних часток внески дифузійних потоків змінюються. Наведено єдине електрохімічне обгрунтування процесів адсорбції та іонного обміну на вуглеводневих матеріалах і окисненому вугіллі. Доведено, що адсорбцією електроліту можна керувати як завданням заряду поверхні вуглеводного матеріалу під час його синтезу та впливом на хемосорбцію кисню компонентами розчину або поляризуючим струмом. Показано, що накладення струму на шари часток неорганічних ІОМ із протонною провідністю дозволяє ефективно поглинати, десорбувати та розділяти іони кольорових металів у розведених розчинах електролітів. Висвітлено модель розряду іона на границі розділу електроліт - електрод - шар ІОМ, де роль ІОМ зводиться до транспорту частки, що розряджається, за естафетним механізмом, а кристалізація металу - за механізмом імпульсної доставки реагенту, сконцентрованого в ІОМ. Сформульовано критерії застосування псевдорозріджених шарів часток в інтенсивному електролізі, електросинтезі та електрохімічно керованих процесах поглинання речовин різної природи. Розроблено наукові основи технологій з їх застосуванням.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив окремих стадій, що складають електродний процес, на його протікання в цілому, проаналізовано роль температури на швидкість взаємодій, що відбуваються в зоні контакту електрода та електроліту під час електролізу: як модель електродного процесу використовується електрохімічна реакція розряду-іонізації міді в електролітах різного складу та змінних температурних умов. Виявлено, що в сірчанокислому електроліті залежність логарифмів струмів обміну від зворотної температури має злам, згідно з яким енергія активації електрохімічної реакції у різних температурних інтервалах приймає різні значення, тобто відображає явища відмінної природи. У пірофосфатних комплексних електролітах механізм розряду іонів міді залежить від концентрації лігандів, а підвищення температури допомагає дослідити реакції, які відбуваються на межі електрод-електроліт, за тенденцією зміщення вольтамперних кривих. Встановлено, що в усіх пірофосфатних розчинах електрохімічна реакція ускладнюється утворенням хімічної сполуки пірофосфатних іонів з поверхневими атомами металу електрода. Досліджено вплив температури на електровідновлення міді в присутності поверхнево-активних речовин (ПАР). Доведено, що ПАР аніонного та катіонного типів сповільнюють електрокристалізацію міді. Обчислення енергії активації адсорбції показало більш міцне утримання ПАР катіонного типу на катоді, ніж ПАР аніонного типу, що є ознакою електростатичної взаємодії.

  Скачати повний текст

Вивчено кінетику та механізм електровідновлення міді (II), олова (II) та олова (IV) за їх осадження окремо та сумісно з цитратного електроліту. Досліджено стан іонів у системах мідь (II) - цитрат і олово (II) - цитрат за рівноважних умов та у разі проходження струму. Виявлено вплив параметрів електролізу на кількісний склад та якість покриття, що одержується. Визначено їх кінетичні параметри та механізм розряду цитратних комплексів міді (II) та олова (II). Вивчено вплив аліфатичних спиртів на кінетику, якість і вихід за струмом олова під час розряду з цитратного електроліту. Установлено, що у цитратному електроліті за pH 8.0 розряд міді (II) та олова (II) окремо відбувається практично на одному потенціалі, а за відновлення цих металів до сплаву поляризація виділення міді зменшується, а олова - збільшується, за цього потенціал відновлення сплаву має менш негативне значення. За сумісного розряду міді (II) та олова (IV) з лужного електроліту через різницю у лімітуючих стадіях найбільшою мірою впливає на кількісний склад покриття перемішування електроліту. Показано, що у процесі відновлення до сплаву спостерігається деполяризація виділення міді та збільшення поляризації олова. Досліджено вплив температури, густини струму та концентрації компонентів електроліту на склад осаду. Запропоновано два цитратних електроліти для одержання покриттів білих і жовтих бронз. Визначено швидкість корозії у розчині сірчаної кислоти бронзових зразків, які були осаджені з лужного цитратного електроліту. Показано, що електролітична жовта бронза має антикорозійні властивості, які можна порівняти з металургійним сплавом. Знайдено закономірності розчинення фаз з поверхні бронзового покриття за анодного потенціалу.

  Скачати повний текст

На підставі гальваностатичних і потенціостатичних експериментів запропоновано модель утворення зародків цинку в чистому розчині та в розчині, що містить добавку полімерної тетраалкіламонієвої солі, на ізотропному піровуглецевому електроді, де враховано зв'язок термодинамічних і кінетичних закономірностей процесу з кристалографічною неоднорідністю електрода. Для потенціостатичних умов визначено перенапруги переходу та кристалізації стадії формування критичного пересичення. Розраховано локальну швидкість потенціостатичного фазооутворення в довільний момент електродного процесу та підтверджено концепцію природної дисперсії значень локальної швидкості нуклеації. Методом гальваностатичного транзієнту потенціалу досліджено вплив процесу UPDЦOPD переходу на утворення моношару цинку на залізному електроді. Доведено, що електрокристалізація в області пересичення в системі відбувається без стадії фазоутворення й інтерпретується як розвиток місць росту, що утворюються у разі осадження поверхневого сплаву Zn-Fe в області UPD. На основі цих даних запропоновано електрохімічний спосіб низькотемпературного знежирювання сталевих виробів.

  Скачати повний текст

На відміну від галогенідних і галогеніднооксидних електролітів потенціал відновлення вольфраму та молібдену у вольфраматному розплаві більш негативний, ніж у кобальту та нікелю, що дозволяє збільшити кількість електропровідних основ для одержання гальванопокриттів, зокрема на сталі. Невелика різниця потенціалів осадження W(Mo) і Co(Ni) до 0,2 В і різнотипність їх кристалічних структур дає змогу проводити співосадження металів як інтерметалідів за умов, близьких до рівноважних у широкому діапазоні щільностей струму. З використанням одержаних результатів розроблено методи ВЕС для одержання якісних гальванічних покриттів інтерметалідів W - Co, W - Ni, Mo - C і Mo - Ni. Шляхом зміни концентраційних компонентів розплаву та умов електролізу можна у широкому діапазоні змінювати тип осаду - від чистих металів до інтерметалідів різного складу, структури та морфології.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності впливу густини струму, швидкості руху біполярного електрода та концентрації електроліту на ефективність процесу електровідновлення металів (міді, цинку, нікелю та хрому) з водних розчинів в біполярному електролізері оригінальної конструкції. Досліджено електровідновлення міді, цинку та нікелю в малоконцентрованих розчинах, що імітують промивні та стічні води та отримано компактні осади з таких електролітів. Встановлено, що розподіл потенціалу вздовж електрода є більш рівномірним порівняно з його розподілом на монополярному електроді.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності переробки техногенних паладієвмісних відходів та електросинтезу електропровідної пористої матриці з іммобілізованим нанорозмірним паладієм, запропоновано використання його каталітичних властивостей для дефектування водню. Розроблено та запатентовано спосіб 100 %-го вилучення паладію з паладієвмісної сировини з 99,99 %-ою чистотою металевого порошку. Запропоновано селективно виділяти паладій з розчину вилуговування у вигляді важкорозчинної сполуки діаміндихлорпаладію, що забезпечує видобування паладію з максимальним ступенем чистоти (99,99 %). Запропоновано використовувати електрон-провідниковий полімер поліанілін як матрицю для іммобілізації паладію. Підтверджено можливість створення сенсора амперичного типу для дефектування водню.

  Скачати повний текст

Досліджено процеси електрохімічного виділення водню та відновлення певних органічних сполук на наноструктурних металевих електродах типу кластер - глобула - поверхня та на комбінованих масивах з хрому, бісмуту, платини з використанням вольтамперометричного та хронопотенціометричного методів аналізу. За методом самоузгодження поля Хартрі - Фока у наближенні MNDO, AM1, PM3 змодельовано електронні механізми процесів відновлення об'єктів дослідження. Установлено, що для наноструктурних електродів процес розкладу води з утворенням газоподібної водневої фази відбувається на вершинах кластерних елементів - наноструктурованої поверхні. Для наноструктурованих електродів розраховано за вакууму коефіцієнт підсилення поля, значення якого досягає величини 160. Зроблено висновок, що постачальником утвореного водню на електроді є розряд не лише гідроксоній-іонів, а одночасно і молекул води. Показано, що нікелеві електроди, модифіковані металічними нанорозмірними частинками, придатні для ефективного відновлення хлороцтових і бензойних кислот, нітробензолу, ацетонітрилу, тіамін-броміду. Розраховано кінетичні параметри процесів електровідновлення, кількість електронів, коефіцієнти дифузії. Проведені квантово-хімічні розрахунки електрохімічних процесів відновлення добре корелюють з вольтамперометричними результатами досліджень.

  Скачати повний текст