Описано методики спостережень та їх обробки, наведено результати дослідження затемнюваних подвійних систем на стадії обміну масами чи еволюційно близьких до них, а також виявлення відмінностей у зірок, що знаходяться на близьких стадіях еволюції. Вивчено 7 затемнюваних систем (CD, And, DG Per, ZZ Cnc, RX Ari, BW Cas, AT Mon та IY Aur). У 2001 - 2003 рр. було проведено фотополяриметричні спостереження трьох затемнюваних систем - RY Per, VW Cyg, 393 Cyg (34, 37 і 65 ночей спостережень відповідно). На підставі аналізу п'ятикольорових поляризаційних спостережень затемнюваної подвійної системи RY Per виділено міжзоряну та власну складові спостерегуваєної поляризації. Ступінь власної поляризації системи поза затемненням досягає максимуму (0,23 %) у смузі B і швидко зменшується у разі зростання довжини хвилі. Відзначено, що така спектральна залежність величини поляризації свідчить про наявність у системі оптично товстого шару. на підставі результатів аналізу поляриметричних спостережень показано, що у даній системі практично відсутній оптично тонкий шар. Це доводить, що у субгіганті не має відбутися найближчим часом заповнення порожнини Роша та обмін речовиною практично відсутній. З використанням методів поляриметрії оцінено масу газової оболонки (RY Per), а у деяких зірок оптично тонкий шар не виявлено (V 393 Cyg), що може вказувати на взаємозв'язок цього шару з фазою еволюції. Зроблено висновок, що поляризаційні спостереження можна використовувати для діагностики еволюційної стадії затемнюваних подвійних систем.

  Скачати повний текст

Представлено описи методик обробки спостережень і результати дослідження катаклізмічних змінних зір. Проведено вивчення 12-ти катаклізмічних змінних зір (2 поляри, 3 затемнені новоподібні системи і 7 Нових і карликових нових зірок) з використанням оригінальних багатокольорових фотометричних спостережень змінних зір. На підставі аналізу двоколірної фотометрії асинхронного поляра V1432 Орла знайдено третій тип мінімумів, що був ототожнений з акрецією речовини на другий магнітний полюс білого карлика. Розроблено геометричну модель акреції речовини одночасно на два магнітні полюси, що дозволило оцінити радіус захоплення речовини магнітним полем білого карлика, його масу та радіус. Уточнено орбітальний період і період обертання білого карлика. Визначено характерний час синхронізації системи, оцінено швидкість акреції речовини, оцінено напруженість магнітного поля та визначено кольорову температуру та показники кольору у характерних точках фазових кривих. У затемненої новоподібної V1315 Орла визначено кольорову температуру та показники кольору у характерних точках орбітальної фазової кривої. Зафіксовано ефект зменшення кольорової температури зі збільшенням глибини затемнення. Для обробки часових рядів розроблено пакет програм Multi-Column View, в якому реалізовано низку нових алгоритмів для обробки часових рядів багатоколірних спостережень змінних зірок. Розроблено кількісну модель чорнотільного випромінювання. Одержано залежності розподілу енергії у диску від певних параметрів системи, а саме: маси та радіуса білого карлика, радіуса акреційного диска, швидкості акреції. Для зірки V725 Орла уперше проведено фотометричну класифікацію. Виявлено надгорби, визначено їх період, оцінено орбітальний період, що, як виявилося, потрапляє у "провал періодів", на діаграмі розподілу орбітальних періодів катаклізмічних змінних зірок. Для таких зірок ES Дракона, GK Персея, MR Змії, RZ Малого Лева, VW Північної Корони, V603 Орла, V1494 Орла, QW Змії й HS 0728+6738 уточнено параметри змінності.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше в декаметровому діапазоні хвиль проведено комплексні спостереження радіовипромінювання сонячної шумової бурі. Виявлено один максимум у розподілі ступеня поляризації та немонотонну геліодовготну залежність параметрів декаметрових сплесків ІІІ типу. Розроблено і застосовано багатопараметричну процедуру класифікації сплесків ІІІ типу, що дозволило виявити три компоненти випромінювання - основний тон, другу гармоніку і відбиту другу гармоніку. Встановлено, що ДКМ буря складається зі сплесків, які є суперпозицією компонентів випромінювання. Наведено результати пошуку декаметрового випромінювання змінних зірок типу UV Кита. Зареєстровано сім сплесків, що мають зоряне походження. Показано, що можливими механізмами їх генерації є плазмовий та електронно-циклотронний лазерний механізми.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено властивості випромінювання, розсіяного на пилових частинках в атмосферах комет, реголіті астероїдів та навколозоряних оболонках молодих Ae/Be зір Хербіга, та вивчено природу цих об'єктів. Показано, що комети діляться на дві групи згідно певних фізичних критеріїв, відношення газ/пил, максимуму ступеня поляризації, кольору пилу та величини кольорової температури та наявності силікатних емісій на 10 та 18 мкм. Визначено, що група газових комет неоднорідна та містить комети з реально відмінними від пилових комет властивостями пилинок та комети, в яких низький ступінь поляризації та синій колір пилу, обумовлені низькою спектральною та просторовою роздільною здатністю використаної апаратури. Уперше одержано повні фазові залежності поляризації випромінювання астероїдів S- та E-типу. Відкрито збільшення ступеня лінійної та кругової поляризації в мінімумах блиску Ae/Be зір Хербіга, що підтвердило теоретичне передбачення цього явища внаслідок розсіяння світла на пилинках навколозоряних дисків під час затемнення зір густими пиловими хмарами.

  Скачати повний текст

Наведено результати спектроскопічного дослідження зір головної послідовності (ГП), гігантів, незмінних надгігантів, класичних цефеїд і віргінід спектральних класів F, G, K. Для визначення ефективних температур зір ГП, гігантів, надгігантів (спектральні класи F - K, внутрішня точність 5 - 25 K) на основі методу відношення глибин ліній розроблено спеціальні програми. Відкрито новий провал у розподілі зір ГП у температурному діапазоні від 5 560 до 5 610 К. Проаналізовано результати мультифазних спектроскопічних досліджень багатьох класичних цифеїд. Відкрито перші дві літієві цефеїди нашої Галактики. Обгрунтовано припущення, що зафіксовані особливості профілів ліній у спектрах X Sgr, V1334 Cyg, EV Set і BG Cru обумовлені нерадіальними коливаннями. На підставі аналізу спектроскопічних даних виявлено почервоніння для 74-х надгігантів класів F, G, K і для 164-х класичних цефеїд. Для дослідження радіального розподілу хімічних елементів галактичного диска між галактоцентричними відстанями 4 - 16 кпк використано 380 спектрів з високою роздільною здатністю 190 галактичних цефеїд.

  Скачати повний текст

Досліджено катаклізмічні змінні зірки з різною напруженістю магнітного поля головного компонента та різним ступенем впливу магнітного поля на акрецію. Вперше створено базу даних однорідних спостережень, в основі якої - результати майже тисячі годин фотоелектричних спостережень (більш 200 тисяч вимірів за 284 ночі). Під час обробки спостережень та аналізу результатів використано класичні та розроблено безпосередньо для даного класу задач числові методи. До програми входило 10 зірок - AM Her, BY та BZ Cam, TT Ari, MV Lyr, HQ, HV та PX And, RXJ 0558+5353, RXJ 2107.9-0518. Вперше знайдено низку явищ та залежностей, що дозволило зробити суттєвий крок до розуміння фізичної природи об'єктів даного типу. Наведено результати 15-річного вивчення прототипу полярів АМ Геркулеса, результати міжнародних програм щодо дослідження полярів та спорідених об'єктів.

  Скачати повний текст

Визначено вміст елементів C, N, O та Na без припущення про локальну термодинамічну рівновагу (ЛТР) в атмосферах зірок різного віку та спектрального класу. Досліджено вплив НеЛТР ефектів на лінії атомів та іонів даних елементів у спектрах В-зірок головної послідовності, цефеїд, холодних карликів і гігантів. Показано, що облік відхилень від ЛТР, за умов визначення вмісту зазначених елементів, має принципове значення для поліпшення сучасних знань про хімічний склад зоряних атмосфер.

  Скачати повний текст

Розроблено метод виявлення оптичних сигналів від космічних об'єктів в астрономічних телевізійних системах у сутінковий і денний час. Проаналізовано сигнали від космічних об'єктів, денних умов спостереження та процесів формування, реєстрації та виявлення сигналів в астрономічних телевізійних системах. Запропоновано математичну модель сигналів в астрономічних телевізійних системах, засновану на спільному використанні корпускулярних і хвильових властивостей оптичних сигналів. У даній моделі враховано статистичні властивості оптичних сигналів від космічних об'єктів. Одержано аналітичні вирази для середнього значення, дисперсії сигнальної та завадової складових, відношення сигнал/шум та умовних імовірностей правильного виявлення та хибної тривоги. Розроблено оптимальні та квазіоптимальні алгоритми виявлення оптичних сигналів від космічних об'єктів в астрономічних телевізійних системах, побудовані з урахуванням статистичних властивостей оптичних сигналів і впливу завадової обстановки сутінкового та денного часу на процес виявлення. Розроблено рекомендації щодо побудови астрономічної телевізійної системи, яка дозволяє підвищити характеристики виявлення сигналів від космічних об'єктів у сутінковий і денний час. Працездатність запропонованих алгоритмів підтверджено експериментально.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему моделювання спектрів зір пізніх спектральних типів. Розглянуто наближення JOLA для врахування молекулярної непрозорості, а також застосування списків ліній молекули TiO Плеза та Швенке для розрахунків спектрів зір пізніх спектральних класів. Визначено вміст літію та ряду інших елементів в атмосферах двох пар зір спектральних класів F та G з околиць Сонця. Отримано задовільний опис спектрів двох пізніх М-карликів GJ1111(M6.5 V) та GJ51(M5 V), а також коричневого карлика Teidel(M8). Це доводить можливість використання даної методики для розрахунків спектрів зір пізніх спектральних класів і квазізоряних об'єктів. На підставі порівняння розрахованих та спостережуваних спектрів визначено ефективні температури та прискорення вільного падіння в атмосферах цих об'єктів.

  Скачати повний текст

Розроблено методику автоматизації обробки ешельних спектрів та наведено рекомендації щодо її використання для дослідження пекулярних зір. Визначено основні етапи екстракції та можливості їх автоматизації. З метою нормалізації спектрів на континуум використано зображення плоского поля. З'ясовано, що даний підхід дозволяє врахувати апаратні викривлення, внесені ешеле спектрографом, та автоматизувати процес проведення континуума, а також вирішити одну з головних проблем дослідження - нормалізувати спектри на континуум у порядках, які містять лінії водню. Розроблено методику побудови зображення ешеле спектра штучної зорі для контролю основних етапів автоматичної обробки. Одержано ряд нових астрофізичних результатів, що базуються на точності та ефективності розроблених методик. У процесі створення комплексу програм автоматичної обробки ешельних спектрів використано спостереження, одержані на спектрографах GIRAFFE (SAA0) Південна Африка, SARG (TNG) Італія, BOES (BOAO) Південна Корея, а також UVES, розташованого на одному з 8-метрових телескопів обсерваторії ESO La Silla (Чилі).

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Зазначено, що Be-феномен спостерігається у 10 - 30 % зір спектральних класів В0-В3. Досліджено еволюційний статус Ве-зір, одержано та вивчено спектри з високою та помірною роздільною здатністю зір ранніх спектральних класів (В0-В3), виявлено неідентифіковані подвійні зорі. Виявлено одну нову Ве-зорю у скупченні h Rer. Розглянуто закономірність розповсюдження Ве-зір ранніх спектральних класів (В0-В3) у молодих розсіяних зоряних скупченнях різного віку. Максимальна частка Ве-зір спектральних класів В0-В3 спостерігається у скупченнях віком 12 - 25 млн років і зменшується з віком.

  Скачати повний текст

Отримано каталог характеристик індивідуальних циклів кривих блиску 53 довгоперіодичних пульсуючих зірок. Вивчено змінність даних характеристик з часом та отримано різні її типи для декількох груп зірок. Проведено класифікацію маловивчених зірок пізніх спектральних класів за допомогою методів пошуку періодичності. Проаналізовано характеристики індивідуальних пульсаційних циклів для кожної зірки; подано каталог даних кореляцій. Отримано низку діаграм, що пов'язують змінність характеристик індивідуальних циклів із середніми параметрами змінності зірок та спектральним класом. На основі даних діаграм запропоновано доповнення до класифікації довгоперіодичних змінних зірок.

  Скачати повний текст

Досліджено рух релятивістських ударних хвиль в оболонках Гіпернових зір і проаналізовано наслідки цього руху. Порівняно характеристики поведінки релятивістської та нерелятивістської ударної хвилі в неоднорідному середовищі. Проведено 2D гідродинамічне моделювання еволюції фронту ударної хвилі від зупиненого струменя в оболонці Гіпернової зорі. Розраховано параметри спалаху жорсткого теплового випромінювання та гіродинамічно прискорених частинок за умов виходу сферично-симетричної релятивістської ударної хвилі на поверхню Гіпернової зорі. Показано, що характерна енергія фотонів теплового спалаху 10 - 10 кеВ, енергетичний спектр прискорених частинок буде степеневим показником степеня від 3,5 до 4,8, а максимальні енергії прискорених частинок досягатиме 400 ГеВ. Розраховано параметри адронного спалаху gamma-випромінювання, який виникає внаслідок розпаду нейтральних іонів - продуктів непружних зіткнень між прискореними частинками та навколозоряним середовищем. Проаналізовано можливість детектування теплового й адронного спалахів сучасними та майбутніми космічними місіями.

  Скачати повний текст

Досліджено, що характеристики вибухів карликових нових та активних постових однакові й є описані моделлю теплової нестабільності диска. У асинхронного поляра VI500 Cyg виявлено нелінійність синхронізації орбітально-вісьового обертання та визначено дві її стадії - короткочасної швидкої та тривалої повільної. Зазначено, що у асинхронного поляра BY Cam знайдено складну конфігурацію магнітного поля білого карлика типу "диполь + квадруполь" і визначено геометрію акреції у магнітному полі, яке змінює свою орієнтацію відносно акреційного струменю. Класифіковано карликову нову SDSS J0804 як систему типу WZ Sge з затьмареннями, а також у неї виявлено новий ефект - мультисерійність повторних спалахів і знайдено пульсації білого карлика. Здійснено для вторинного компонента оцінювання маси 0. 014 - 0. 06 сонячних мас. Відкрито негативні на горби у карликової нової MN Dra, пов'язані з нодальною прецесією акреційного диска, площина якого нахилена до орбітальної площини. Знайдено фотометричні періоди у оптичних транзієнтів V404 Cyg та V406 Vul, простежено еволюцію ефекту віддзеркалення у ХТЕ J2123-058.

  Скачати повний текст

Одержані результати дозволять більш деталізувати стан речовини оболонок Ве зір, що є важливим для створення детальної теорії Ве феномену в цілому та уточнення ролі Ве стадії в еволюції гарячих зір, які швидко обертаються.

  Скачати повний текст

Досліджено активність молодих зірок, що виявляється у змінах фотометричних і спектральних характеристик і обумовлена різними фізичними механізмами - магнітною активністю сонячного типу, акрецією речовини на поверхню зірки. Визначено розміри, температуру та час життя холодних плям на поверхні зорі типу T Тільця V410 Tau. З'ясовано характер руху речовини поблизу класичних зірок цього типу та роль магнітного поля у напрямку потоків акреції та зоряного вітру. Здійснено порівняння спостережуваних ефектів з моделями магнітосферної акреції. Виявлено обертову модуляцію спектральних ознак акреції на RW Aur, яка обумовлюється аксіальною асиметрією магнітного поля зорі. Досліджено спектральну змінність фуорів FU Ori і V1057 Cyg. Виявлено квазіперіодичні зміни швидкості та щільності вітру FU Pri. Показано, що спостережувані спектральні особливості фуорів в оптичному діапазоні не можуть бути адекватно описані моделлю однорідного акреаційного диску.

  Скачати повний текст

Розглянуто розповсюдження радіохвиль в ультрарелятивістській замагніченій плазмі пульсарів. Досліджено рефракцію, еволюцію поляризації, синхротронне поглинання та індуковане розсіювання радіовипромінювання. Відзначено спостережувані наслідки ефектів розповсюдження радіохвиль в магнітосферах пульсарів. Проаналізовано вплив рефракції хвиль на частотну залежність ширини імпульсу пульсара. Обчислено ступінь колової поляризації пульсарного випромінювання внаслідок взаємодії хвильових мод в області граничної поляризації. Розвито теорію синхротронного поглинання, оцінено його ефективність в умовах пульсарів. Уперше розглянуто індуковане розсіювання радіохвиль із променя в фон. Показано, що цей процес може пояснювати низькочастотні завали в спектрах пульсарів.

  Скачати повний текст