Теоретично обгрунтовано психолого-методичні передумови здійснення комплексної індивідуалізації навчання професійно орієнтованого читання англійською мовою, визначено види індивідуалізації (мотивуючий, регулюючий, формуючий види), релевантні для суб'єктивних та об'єктивних умов навчання в закладах даного типу, які реалізуються на базі розподілу студентів на типологічні підгрупи за їх індивідуально-психологічними особливостями. Регулюючий, формуючий та мотивуючий види індивідуалізації реалізуються за допомогою комплексу індивідуалізованих завдань, які варіюються за мірою допомоги студентам, складності тексту та згідно з комунікативною метою читання. Формуюча індивідуалізація реалізується за рахунок завдань, спрямованих на навчання, корекцію та вдосконалення стратегій. Мотивуюча індивідуалізація здійснюється за допомогою завдань, метою яких є підвищення відповідальності за результати навчання. Встановлено оптимальне співвідношення завдань різних видів індивідуалізації, яке відображає перевагу завдань формуючої індивідуалізації над завданнями регулювального і мотивувального видів.

  Скачати повний текст

Розкрито суть понять "індивідуальний підхід", "індивідуалізація", "індивідуалізація професійно орієнтованого навчання іноземних мов". Виявлено й охарактеризовано особливості індивідуалізації навчальної діяльності студентів за умов педагогічного ВНЗ. Розкрито структуру індивідуалізації професійно орієнтованого навчання іноземних мов, компонентами якої є мотиваційно-ціннісний, процесуально-операційний, пізнавально-орієнтований, результативно-оцінний. Науково обгрунтовано педагогічні умови індивідуалізації професійно орієнтованого навчання іноземних мов студентів немовних спеціальностей у даних закладах, а саме: діагностування індивідуально-психологічних особливостей студентів; залучення студентів до активної пізнавальної діяльності; стимулювання читання професійно орієнтованої літератуи іноземною мовою. Визначені умови, реалізовані у педагогічному експерименті, забезпечили ефективність індивідуалізації професійно орієнтованого навчання іноземних мов студентів немовних спеціальностей у педагогічних ВНЗ, а також сприяли суттєвому підвищенню рівня володіння ними іноземною мовою.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему навчання читання молодших школярів з урахуванням особливостей психічного розвитку стосовно оволодіння навичкою читання. Запропоновано та впроваджено методику зазначеного навчання. З'ясовано вплив індивідуального та диференційованого навчання читання. Наголошено на важливості забезпечення успішної взаємодії основних видів мовленнєвої діяльності для всього мовного розвитку дитини, зокрема читання. Розкрито причини відставання в оволодінні навичкою читання, а саме: недостатнє відпрацювання вмінь використовувати продуктивні способи читання, читання з помилками, зниження темпу та виразності. Розроблено спеціальні завдання з метою відпрацювання кожного з компонентів, які утворюють у цілому техніку читання. Опрацьовано систему вправ, що забезпечує вирівнювання учнів у оволодінні навичкою читання. Визначено, що основними критеріями їх систематизації є спрямованість з метою прийому та видачі інформації (рецептивні, репродуктивні, рецептивно-продуктивні, продуктивні) та комунікативність.

  Скачати повний текст

Розкрито методику комплексної підготовки орієнтувальників, яка включає набір засобів і методів з розвитку функціональних можливостей спортсменів, основою яких є засоби легкої атлетики й екстремальних гонок, спеціальні вправи для розвитку оперативності мислення, уваги, пам'яті під час фізичного навантаження, комп'ютеризовані методики для розвитку спеціального оперативного мислення, пов'язані з читанням карти, спортивні ігри.

  Скачати повний текст

Дисертація є комплексним дослідженням особливостей використанняінтерактивності як засобу формування утилітарних та естетичних аспектівдизайну дитячої друкованої книги, що важливо на тлі розвитку електроннихзасобів комунікації. Останніми роками книга вже не сприймається як єдинийможливий універсальний засіб передачі інформації. Це пов'язано насампередз тим, що користувач звикає до повсякденної взаємодії з медіапростором, доотримання зворотного зв'язку на свої дії, а не статичного сприйняттяінформації. Читач прагне активного відгуку, а не просто читання великихобсягів текстової інформації.Об'єкт дослідження – дизайн дитячої друкованої книги зінтерактивними елементами.Предмет дослідження – інтерактивність як засіб формування дизайнудитячої книги.Теоретико-методологічними засадами дослідження є праціукраїнських і зарубіжних дослідників. Зокрема, студіювання за темоюпроводили:І. Розенсон, І. Нікітіна, В. Ляшенко, Т. Битачевська, В. Даниляк,В. Муніпов, П. Балюта, які займалися вивченням еволюції дизайнув сучасному світі;М. Довгих, О. Шустрова, А. Дроздова, О. Швед, Н. Брижаченко,В. Северин, У. Мітчелл, Р. Клусзинськи, Н. Карр, Е. Ровлі-Олів'єт(Elizabeth Rowley-Jolivet), Р. Ленглер (Ralph Lengler), М. Епплєр (MartinJ. Eppler), К. Лі (Qi Li), Дж. де Вріс (James de Vries), які приділялиувагу дослідженню інтерактивності та візуальності у контекстідизайну;М. Яновський, М. Куфаєв, Є. Ростовцев, Т. Бруєва, К. Загаров, Е. Огар,О. Кузьменко, які проводили аналіз книги як культурного феномену;Д. Золотарьов, О. Коритов, Г. Орешина, А. Гребенюк, О. Харченко,Н. Коржик, Е. Монтенаро (Ann R. Montanaro), К. Руіз (ConradoJr. R. Ruiz), С. Лі (Sang N. Le), Дж. Ю (Jinze Yu), К. Лоу (Kok-Lim Low),які вивчали питання книжкового дизайну в сучасному світі;О. Мургіна, І. Тихомирова, М. Токар, О. Подобєдова, А. Майовець,О. Полевіна, М. Таранов, К. Касьяненко, О. Мельник, Д. Попова,А. Смирнова, М. Єфімова, О. Познякова, Дж. К'ю (Jie Qi), Л. Біклей(Leah Buechley), які аналізували змінення у свідомості сучасної дитинита дизайні дитячої книги.Зв'язок теми дисертації з науковими програмами, планами, темамиуніверситету і кафедри. Дослідження виконане відповідно до планупідготовки наукових кадрів вищої кваліфікації кафедри графічного дизайнуХарківської державної академії дизайну і мистецтв.Мета дослідження – проведення комплексного мистецтвознавчогоаналізу інтерактивних засобів дизайну друкованих дитячих книжок,виявлення функціонального призначення таких видань і характерних засобіворганізації інтерактивної взаємодії.Мета визначає такі завдання дослідження:1. на підставі аналізу літературних та інших інформаційних джерелвивчити стан дослідження питання дизайну дитячих друкованих виданьз інтерактивними елементами;2. дати визначення поняттю «дитяча інтерактивна друкована книга»;3. виявити закономірності розвитку інтерактивної друкованої книги відмоменту її виникнення до наших днів, визначити характерні рисидизайну таких видань;4. проаналізувати сучасний стан інтерактивної друкованої дитячої книги вУкраїні та світі, виявити основні тенденції розвитку таких видань;5. обґрунтувати доцільність використання інтерактивних елементіву дизайні дитячої книги та необхідність врахування під часрозроблення їхнього дизайну вимог педагогіки і віку читача;6. систематизувати й класифікувати засоби організації інтерактивноївзаємодії у дизайні дитячих книг;7. надати практичні рекомендації та визначити перспективи подальшихнаукових розвідок у напрямі дизайну дитячих книжок.Хронологічні межі дослідження – кінець ХХ століття – початокХХІ століття; окремі аспекти дослідження спираються на різні історичніперіоди від 3000 років до н. е.Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становитькомплексний науковий підхід, відповідно до якого завдання з вивченняматеріалів дослідження, особливостей дизайну та історії розвиткуінтерактивної паперової книги вирішено на підґрунті методів порівняльно-історичного та ретроспективного аналізу. Метод синхронного аналізузастосовано для встановлення тенденцій розвитку інтерактивної книгиі взаємозв'язку цієї галузі дизайну із загальною історією людства.Ретроспективний аналіз сприяв дослідженню ступеня вивченості питання.Мистецтвознавчий (образно-стилістичний) і порівняльний аналізвикористано для виявлення особливостей інтерактивних видань. Длявивчення мiждисциплiнарних зв'язків дизайну книги та під час розглядумicця книги у сучасному інформаційному просторі використанозагальнонаукові методи аналізу та синтезу.^UThe thesis is a complex research of features of interactivity usage as a meansof formation of utilitarian and aesthetic aspects of the design of children's printedbooks. In recent years, against the background of the development of electronicmeans of communication, the book is no longer perceived as the only possibleuniversal means of transmitting information. This is primarily due to the fact that auser gets used to daily interaction with media space, to receive feedback on theiractions, rather than a static perception of information. A reader seeks activefeedback, not just reading large amounts of text information.The object of research is the design of children's printed books withinteractive elements.The subject of research is interactivity as a factor in forming the design ofchildren's books.Theoretical and methodological grounds of the study are the works ofUkrainian and foreign researchers. In particular, studies on the topic were conducted by:I. Rosenson, I. Nikitina, V. Lyashenko, T. Bitachevskaya, V. Danilyak,V. Munipov, P. Baluta, who studied the evolution of design in the modern world;M. Dovhykh, O. Shustrova, A. Drozdova, O. Shved, N. Bryzhachenko,V. Severin, W. Mitchell, R. Kluszynski, N. Carr, E. Rowley-Jolivet,R. Lengler, Martin J. Eppler, Qi Li, James de Vries, who focused on thestudy of interactivity and visuality in the context of design;M. Yanovsky, M. Kufaev, E. Rostovtsev, T. Brueva, K. Zagarov, E. Ogar,O. Kuzmenko, who analyzed the book as a cultural phenomenon;D. Zolotarev, O. Koritov, G. Oreshina, A. Grebenyuk, O. Kharchenko,N. Korzhik, A. R. Montanaro, C. Jr. R. Ruiz, S. N. Le, Jinze Yu, K. Low,who studied book design in the modern world;O. Murgina, I. Tikhomirova, M. Tokar, O. Podobedova, A. Mayovets,O. Polevina, M. Taranov, K. Kasyanenko, O. Melnyk, D. Popova,A. Smirnova, M. Yefimova, O. Poznyakova, J. Qi, L. Buechley, whoanalyzed changes in the minds of the modern child and the design ofchildren's books.The connection of the thesis with scientific programs, plans, topics of theuniversity and the department. The research was performed in accordance withthe plan of training highly qualified scientific staff of the Department of GraphicDesign of the Kharkiv State Academy of Design and Arts.The purpose of the study is to conduct a comprehensive art analysis ofinteractive means of the design of printed children's books, to identify thefunctional purpose of such publications and the typical means of organizinginteraction.This purpose defines the following research objectives:1. to study the state of research on the design of children's printed publicationswith interactive elements on the basis of the analysis of literary and otherinformational sources;2. give definition to the concept of "children's interactive printed book";3. identify the patterns of development of interactive printed books from itsinception to the present day, and determine the features of the design of suchpublications;4. to analyze the current state of interactive printed children's books in Ukraineand rest of world, and to identify the main trends in the development of suchpublications;5. substantiate the feasibility of using interactive elements in the design ofchildren's books and the need to take into account the requirements ofpedagogy and age of the reader during development of their design;6. systematize and classify the means of organizing interaction in the design ofchildren's books;7. provide practical recommendations and identify prospects for furtherresearch in the field of children's book design.Chronological boundaries of the study – from the end of the XX centuryto the beginning of the XXI century; some aspects of the study are based ondifferent historical periods since 3000 BC.The methods of research. The methodological basis of the research is acomprehensive scientific approach, according to which the task of studyingresearch materials, design features and history of interactive paper book is solvedbased on methods of comparative historical and retrospective analysis. The methodof synchronous analysis is used to identify trends in the development of interactivebooks and the relation of this field of design with the general history of mankind.Retrospective analysis contributed to the study of the degree of knowledge in thisfield. Art history (image-stylistic) and comparative analysis was used to identifythe features of interactive publications. General scientific methods of analysis andsynthesis were used to study the interdisciplinary connections of book design andto consider the place of the book in the modern information space.

Дисертацію присвячено дослідженню інтерпретації міфу про Орфея в європейській літературі ХХ століття на прикладі прозових творів української (Г. Пагутяк «Видіння Орфея»), англійської (Дж. Фаулз «Маг»), німецької (Т. Манн «Смерть у Венеції», Г. Носсак «Орфей і…») та болгарської літератур (І. Давидков «Човен Харона»).Об'єкт дослідження – оповідання Г. Пагутяк «Видіння Орфея», Г. Носсака «Орфей і…», повість Т. Манна «Смерть у Венеції» та романи І. Давидкова «Човен Харона», Дж. Фаулза «Маг». Предметом дослідження є трансформація міфу про Орфея на рівні типології і поетики образу в зазначених прозових творах. Вибір матеріалу для дослідження здійснено за такими критеріями: репрезентативність художнього моделювання образу Орфея у творах; хронологічна співвіднесеність; жанрово-стильова модальність; геокультурна варіативність; наукова перспективність.Мета наукової роботи – порівняння трансформації міфу про Орфея в прозі різнонаціональних літератур на рівні типології і поетики мотивного комплексу. Виконано такі завдання: схарактеризовано міф про Орфея та його літературознавчу інтерпретацію; досліджено потрактування орфеїчного образу в українській і європейській прозі ХХ ст.; виявлено типологічні збіги орфеїчного образу та особливості його переосмислення у творах Г. Пагутяк «Видіння Орфея», Г. Носсака «Орфей і…», Т. Манна «Смерть у Венеції», І. Давидкова «Човен Харона», Дж. Фаулза «Маг».Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше здійснено комплексний порівняльний аналіз інтерпретації образу Орфея у творах української, болгарської, англійської, німецької літератур, зокрема в текстах Г. Пагутяк «Видіння Орфея», Г. Носсака «Орфей і…», Т. Манна «Смерть у Венеції», І. Давидкова «Човен Харона», Дж. Фаулза «Маг»; виявлено спільні й відмінні риси в інтерпретації античного міфу; розкрито взаємозв'язок між Орфеєм та іншими античними образами й сюжетами (Пігмаліон, Еврідіка, Нарцис, Аїд).Низку літературознавчих праць присвячено дослідженню інтерпретації образу Орфея в ліричних та драматичних творах, де він широко використовувався, натомість прозові твори ХХ ст., у яких наявний образ Орфея, є менш дослідженими.Рецепція орфеїчного мотиву, зокрема як міфологеми, представлена в роботах О Гальчук, О. Гнєзділової, А. Карельського, Ю. Лілєєва, Н. Колошук, С. Максімової, М. Моклиці та інших українських і зарубіжних науковців. Специфіка функціювання традиційних сюжетів та образів була досліджена в працях А. Волкова, А. Нямцу й інших; теорія інтерпретації – у розвідках М. Бахтіна, М. Гайдеґґера, Ю. Коваліва, В. Кухаренко, П. Рікера та інших. Теоретичне підґрунтя дисертації становлять праці, присвячені вивченню міфу, Р. Барта, Е. Кассірера, К. Леві-Стросса, О. Лосєва, О. Потебні та інших учених; дослідження з порівняльного літературознавства В. Будного, М. Ільницького, Д. Наливайка та інших.Методологічну базу дослідження становлять загальнонаукові емпірико-теоретичні методи, системно-функціональний підхід до вивчення літературних явищ, компаративний, культурно-історичний, порівняльно-історичний, генетичний, міфологічний, описовий методи, а також метод аналізу критичної літератури з теми. Для наукового дослідження обрано такі різновиди методів, зазначених вище: загальнонаукові емпірико-теоретичні методи: аналіз, синтез, індукція, дедукція, описовий, системний методи; генетичний – для дослідження трансформації образу античного героя від міфу до прози ХХ ст.; міфологічний – для визначення змісту та функцій міфологічних елементів, якими послуговувалися автори при творенні свого нового міфологічного світу художнього твору, їхніх зв'язків зі значенням первинного міфу; порівняльно-типологічний – для співвіднесення авторських інтерпретацій образу Орфея та визначення відмінностей і подібностей на тематологічному, морфологічному, стильовому рівнях, що дало змогу систематизувати літературні проєкції та інваріанти досліджуваного міфу.Теоретичне значення роботи. Дослідження інтерпретації міфу про Орфея та переосмислення образу в європейській літературі уможливлюють поглиблене вивчення процесів реміфологізації в національних літературах.Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані при читанні лекцій із порівняльного літературознавства, підготовці спецкурсів, написанні підручників з історії української та зарубіжної літератур ХХ ст. для студентів закладів вищої освіти гуманітарного профілю.Інтерпретації образу Орфея у проаналізованих творах не є одноманітними, і неоміф не має одного сюжету. Орфей і Пігмаліон, Орфей та Еврідіка, Орфей та Нарцис, Орфей та Аїд є інтерпретаціями нового образу співця й відображенням граней Орфея в прозових творах І. Давидкова,Т. Манна, Г. Носсака, Г. Пагутяк, Дж. Фаулза.Ключові слова: міф, Орфей, інтерпретація, проза, образ.^UThe dissertation is devoted to the research of the interpretation of the myth of Orpheus in the European literature of the twentieth century on the example of prose texts of Ukrainian (Halyna Pahutiak's «Vision of Orpheus»), English (John Fowles's «The Magus»), German (Thomas Mann's «Death in Venice», Hans Erich Nossack's «Orpheus and…»), and Bulgarian literature (Ivan Davidkov's «Charon's Boat»).The object of research – the story by Halyna Pahutiak «Vision of Orpheus», Hans Erich Nossack's «Orpheus and …», the story by Thomas Mann «Death in Venice» and the novels by Ivan Davidkov «Charon's Boat», John Fowles's «The Magus». The subject of research – the interpretation of the myth about Orpheus at the level of typology and poetics of the image in these prose works. The choice of material for the research is made according to the following criteria: representativeness of artistic modeling of the Orpheus image in the works; chronological correlation; genre and style modality; geocultural variability; scientific perspective. The purpose of scientific work is to compare the interpretation of the myth about Orpheus in the prose of various literatures at the level of typology and poetics of the motive complex. The following tasks were performed: the myth of Orpheus and his literary interpretation were characterized; the interpretation of the orpheic image in the European prose of the XX century is studied; typological coincidences of the orpheic image and features of its rethinking in the works by Halyna Pahutiak «Vision of Orpheus», Hans Erich Nossack's «Orpheus and …», Thomas Manns's «Death in Venice», Ivan Davidkov's«Charon's Boat», John Fowles's «The Magus» were found.The scientific novelty of the study is that for the first time: a comparative analysis of the interpretation of the image of Orpheus in the works of Ukrainian, Bulgarian, English, German literature was done; the myth about Orpheus in the works by Halyna Pahutiak «Vision of Orpheus», Hans Erich Nossack's «Orpheus and …», Thomas Mann's «Death in Venice», Ivan Davidkov's «Charon's Boat», John Fowles's «The Magus» is analysed; common and distinctive features in the interpretation of ancient myth are found in these texts; the connection between Orpheus and other ancient images and plots (Pygmalion, Eurydice, Narcissus, Hades) is revealed. A number of works of literary criticism are devoted to the research of the interpretation of the image of Orpheus in lyrical and dramatic works, where the Orphic image was widely used, while prose works of the twentieth century, in which the image of Orpheus occurs, are less studied. Today the reception of the orpheic motif, in particular as a mythologeme, is presented in the works of O. Halchuk, O. Hniezdilova, A. Karelskyi, Yu. Lilieiev, N. Koloshuk, S. Maksimova, M. Moklytsia and other Ukrainian and foreign scientists. The specifics of the traditional plots and images functioning were studied in the works of A. Volkov, A. Niamtsu and others; theory of interpretation - in the works of M. Bakhtin, M. Haidegger, Yu. Kovaliv, V. Kukharenko, P. Riker and others. The theoretical basis of the dissertation is built on works devoted to the research of the myth by R. Bart, E. Kassirer, K. Levi-Stross, O. Losiev, O. Potebnia and other scientists; comparative literature research by V. Budnyi, M. Ilnytskyi, D. Nalyvaiko and others.The methodological basis of the study consists of general scientific empirical-theoretical methods, system-functional approach to the literary phenomena research, comparative method, cultural-historical method, comparative-historical method, genetic method, mythological method, descriptive method, as well as the method of analysis of critical literature of the topic of our work. The following types of methods were chosen for scientific research: general scientific empirical-theoretical methods - analysis, synthesis, induction, deduction, descriptive, system methods; genetic - allows the study of the transformation of the image of the ancient hero from myth to prose of the XX century; mythological is used to determine the content and functions of mythological elements, which were used by the authors in creating their new mythological world of, their relationship with the meaning of the original myth; comparative-typological - for correlation of author's interpretations of the image of Orpheus and determination of differences and similarities on thematic, morphological, stylistic levels, which allowed to systematize literary projections and invariants of the studied myth.Interpretations of the Orpheus's image in the analyzed works are not monotonous and the neomyth does not have a single plot. Orpheus and Pygmalion, Orpheus and Eurydice, Orpheus and Narcissus, Orpheus and Hades are interpretations of the new image of the singer and the reflection of the faces of Orpheus in the prose works of European writers.Key words: myth, Orpheus, interpretation, prose, image.

Копитько Ю.С. Акустичні резонатори складної форми. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 171 «Електроніка». – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», МОН України, Київ, 2020.В дисертації вперше отримано такі наукові результати:1. Вперше запропоновано метод розрахунку додаткових резонансів, базуючись на окремому розрахунку значень резонансних частот горлової частини та порожнини резонатора складної форми, з подальшим узгодженням цих значень.2. Вперше запропонована модель знаходження резонансних частот резонаторів складної геометричної форми як систем з розподіленими параметрами.3. Вперше дана оцінка величин пружних зв'язків між масами повітря в колбі, горлі та приєднаною масою над горлом. 4. Вперше досліджено модель резонатора складної форми, як систему з розподіленими параметрами та досліджено звукові поля всередині такої системи.5. Вперше розраховано резонансні частоти та амплітуди коливань горлової частини резонатора Гельмгольца, а результати використано для розрахунку резонансних частот резонатора за рівняннями, отриманими для механічної моделі.6. Досліджено точність розрахункових формул частоти власного резонансу резонатору Гельмгольца з урахуванням та без урахування приєднаної довжини горловини.7. Досліджено вплив акустичного оформлення на резонансні частоти резонатора Гельмгольца.Дисертаційна робота присвячена дослідженню процесів коливання у резонаторах Гельмгольца на частотах близьких до резонансу, розробці методів дослідження та розрахунку додаткових резонансних частот, впливу акустичного оформлення на резонансні частоти резонаторів Гельмгольца, впливу параметрів резонатора на значення приєднаної довжини його горлової частини.Практичне значення одержаних в дисертаційній роботі результатів полягає в тому, що результати досліджень можуть бути використані для вирішення акустичних задач, що потребують точності розрахунку частоти власного резонансу резонатору Гельмгольца з похибкою не більше 1%, у тих випадках, де стандартні формули дають похибку близько 3% (простіші формули з урахуванням приєднаної довжини) і до 75% для розрахунків за формулою Гельмгольца.Володіння інформацією щодо наявності та значень додаткових резонансів може бути використано для удосконалення широкосмугових акустичних систем. Врахування впливу наявності акустичного оформлення на власну резонансну частоту резонатора Гельмгольца дозволить покращити результати розробки метаматеріалів для отримання значення робочої частоти метаматеріалу, більш близького до запланованого.Результати роботи впроваджені в освітній процес кафедри Акустичних та мультимедійних електронних систем Національного Технічного Університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» при читанні лекцій та проведенні лабораторних робіт з дисциплін: "Фізична акустика", "Сучасні тенденції в електроакустичних технологіях", "Шуми та вібрації".Ключові слова: резонатори складної форми, резонатор Гельмгольца, частота резонансу резонатора, частотні рівняння, резонансні частоти резонатора Гельмгольца, акустичний резонатор, додаткові резонанси, власний резонанс, додаткові резонансні частоти резонатора, акустичне оформлення резонатора, приєднана довжина горловини резонатора, кубічний резонатор.^UKopytko Y.S. Acoustic resonators of complex shape. – Qualifying scientific work on the rights of the manuscript.Thesis for the degree of Philosophy Doctor, in specialty 171 “Electronics”. - National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute", Kyiv, 2020.The following scientific results were obtained in the dissertation for the first time:1. For the first time, the method for calculating of the additional resonances based on the separate calculations of the values of the resonant frequencies of the throat part and of the Helmholtz resonator cavity and the subsequent harmonization of these values is proposed.2. For the first time, a model of a complex-shaped resonator as a system with lumped parameters is investigated for finding resonant frequencies.3. For the first time, the values of elastic bonds between the masses of air in the flask, throat and the attached mass above the throat are estimated. 4. For the first time, a model of a resonator of a complex shape, as a system with distributed parameters, was investigated, and the sound fields inside such a system were investigated.5. For the first time, the resonant frequencies and amplitudes of oscillations of the throat part of the Helmholtz resonator were calculated and the results were used to calculate the resonant frequencies of the resonator according to the equations obtained for the mechanical model.6. The accuracy of the calculated formulas of the self-resonant frequency formulas of the Helmholtz resonator is investigated, taking into account and without taking into account the added neck length.7. The effect of acoustic performance on the resonant frequencies of the Helmholtz resonator is investigated.The dissertation is devoted to research of the oscillation processes in the Helmholtz resonators at frequencies close to resonance; to develop the methods of the research and calculation of the additional resonances; to research influence of the acoustic design on the resonant frequencies of the Helmholtz resonator and influence of the resonator parameters on the value of the attached length of its throat part.The practical significance of the results obtained in the dissertation is that the research results can be used to solve acoustic problems requiring the accuracy of calculating the natural resonance frequency of the Helmholtz resonator with an error of no more than 1% in cases where standard formulas give an error of about 3% (simpler formulas that take into account the attached length) and up to 75% for calculations using the Helmholtz formula.Possession of information about the presence and values of additional resonances can be used to refine broadband acoustic systems. Taking into account the influence of the presence of an acoustic performance on the natural resonant frequency of the Helmholtz resonator will improve the results of the development of metamaterials to obtain a value of the working frequency of the metamaterial that is closer to the planned one.The results of the work are introduced into the educational process of the Department of Acoustic and Multimedia Electronic Systems of the National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute" when giving lectures and conducting laboratory works in the following disciplines: "Physical acoustics", "Modern trends in electroacoustic technologies", "Noises and vibrations".Keywords: resonators of complex shape, Helmholtz resonator, the resonance frequency of the resonator, frequency equations, resonant frequencies of Helmholtz resonator, acoustic resonator, additional resonances, natural resonance, additional resonant frequencies of the resonator, acoustic performance of the resonator, the attached length of the resonator neck, cubic resonator.

Розкрито аналітику сприйняття літературного тексту в українському естетичному дискурсі крізь призму рецептивної естетики, аналітичної та герменевтичної традицій у дослідженні тексту. Розглянуто естетично-літературознавчі орієнтири на перетині української, західноєвропейської та російської естетичної думки. Доведено, що на теренах України розвивається міждисциплінарний підхід щодо вивчення процесу сприйняття літературного тексту. Встановлено, що до нього долучено літературознавці, психологи, критики, зумовлюючи певний синтез філософських, естетичних, літературознавчих і психологічних напрацювань у дослідженні проблеми рецепції текстів. Здійснено аналіз тексту як об'єкта читацького сприйняття у нерозривному зв'язку з твором, книгою та використанням "протоестетичних" категорій читання, тлумачення, розуміння у контексті філософії "діалогу", співтворчості, критики.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості навчального процесу на уроках української літератури в старших класах загальноосвітньої школи. Науково обгрунтовано й експериментально перевірено методику опрацювання ліричних творів у взаємозв'язку з зарубіжною літературою. Визначено її сутність, яка полягає у використанні методів навчання і ефективних прийомів щодо залучення фактів генетично-контактних зв'язків і типологічних відповідностей під час розгляду вітчизняної ліричної поезії на уроках різних типів. Описано процес методичної підготовки до вивчення вірша, характер роботи з монографічного розгляду ліричного твору, поєднання оглядового й монографічного вивчення ліричної поезії з окремої теми. Наведено методику проведення підсумкового заняття, оглядового вивчення та уроків позакласного читання лірики.

  Скачати повний текст

Визначено особливості становлення та розвитку такого напрямку наукових досліджень, як вивчення читача та читання в бібліотеках. Проаналізовано теоретико-методологічні засади читачезнавства. Визначено передумови становлення й охарактеризовано основні етапи розвитку даної галузі бібліотекознавства. Висвітлено вплив Першого Всеросійського бібліотечного з'їзду (1911 р.) на розвиток бібліотекознавства та організацію досліджень з вивчення читача бібліотек. Виявлено особливості вивчення читача в українському бібліотекознавстві наприкінці XIX ст., в 1930 - 1950-х рр., в 1960 - 1980-х рр. Доведено, що знання про читачів і читання бібліотек, одержані в результаті їх дослідження в історичному, теоретичному, психологічному та соціологічному аспектах, становить самостійну галузь бібліотекознавства. Запропоновано новий термін для визначення даної наукової галузі - бібліотечне читачезнавство. Визначено його структуру, предмет та методи дослідження. Розроблено концепцію українського бібліотечного читачезнавства як однієї з галузей спеціального бібліотекознавства, визначено перспективи його подальшого розвитку.

  Скачати повний текст

Досліджено риторику, мистецтво художнього читання та сценічну мову за їх комунікативними ознаками, структурними характеристиками як єдину систему. У метахудожньому контексті обгрунтовано можливість застосування системного підходу для аналізу мовного дискурсу. Визначено етапи інтерпретації та способи сприймання тексту. Представлено процедури розуміння тексту як системи різних видів. Досліджено традиції риторіки в Україні та визначено тенденції розвитку сучасного мистецтва мови. Розглянуто художнє читання як один з видів мистецтва, розкрито зміст поняття мистецтва художнього читання. Викладено засоби техніки сценічної мови.

  Скачати повний текст

Розглянуто ефективні методи та прийоми роботи стосовно виховання культури людських взаємин в учнів середнього шкільного віку. Встановлено, що пріоритетними є методи дискусійного характеру, виразного читання, творчих завдань. Відзначено, що запропонована методика істотно підвищує ефективність виховання культури людських взаємин в учнів. Визначено, що виховання культури людських взаємин в учнів V - VIII класів у процесі вивчення української літератури сприяє вдосконаленню навчального процесу, стимулює інтелектуальні процеси.

  Скачати повний текст

Вперше науково обгрунтовано педагогічні умови виховання шанобливого ставлення до матері у старших дошкільників. Визначено зміст понять "шанобливе ставлення дитини до матері" (позитивне сприйняття дитиною емоційного, фізичного, психологічного образу матері, її статусу в родині та родинних стосунках, що засноване на моральних знаннях і досвіді дитини та відображається в моральних вчинках стосовно матері) та його структуру (світоглядно-пізнавальний, емоційно-вольовий і дієвий складники), а також "вихованість у дитини шанобливого ставлення до матері" (відчуття та прояв дитиною поваги, пошани до матері, піклування, ніжності та турботи про неї) та його компоненти (інформаційно-змістовий, емоційно-ціннісний, поведінковий). Розглянуто критерії (когнітивний, емоційно-почуттєвий, діяльнісний) і показники, охарактеризовано рівні (достатній, задовільний, низький) вихованості шанобливого ставлення до матері у старших дошкільників. Розроблено експериментальну модель, що містить етапи (інформаційно-збагачувальний, рефлексивно-діяльнісний, інтегративно-творчий), форми та методи роботи з реалізації педагогічних умов виховання шанобливого ставлення до матері у дітей старшого дошкільного віку (інтегровані заняття, дидактичні ігри та вправи, ситуації морального вибору, повчальної історії, бесіди, читання й обговорення літературних творів).

  Скачати повний текст

Проведено гігієнічну оцінку візуального оточення (ВО) дітей, підлітків і молоді, а також розповсюджених факторів ВО, зокрема дитячої друкарської продукції та електронних ігрових пристроїв. Установлено погіршення функціонального стану зорової системи, що відбувається під впливом візуальних факторів. Доведено, що в процесі читання текстів, які відповідають гігієнічним вимогам, відзначається оптимальний стан працездатності, настання адаптації до навантаження, а читання текстів з низькою зручністю для читання сприяє появі дезадаптаційних змін працездатності, зорової системи та психологічного статусу. Обгрунтовано гігієнічні принципи регламентації факторів ВО.

  Скачати повний текст

Мета дослідження – на підставі історико-філософського матеріалу у межах спадщини Г.-Ґ. Ґадамера, Ж. Дерріда, П. де Мана обґрунтувати й доказати наукову гіпотезу, згідно якої герменевтичний потенціал деконструкції розкривається у межах простору «мова – текст – інтерпретатор» у вигляді комплементарної спрямованості інтерпретації (розуміння/викриття), що веде до збагачення критичної складової гуманітарного знання.Об'єкт дослідження – філософська спадщина Г.-Ґ. Ґадамера, Ж. Дерріда, П. де Мана у горизонті сучасної історико-філософської проблематики.Предмет дослідження – топологічні, змістовні, методологічні аспекти герменевтичного потенціалу деконструкції у межах спадщини Г.-Ґ. Ґадамера, Ж. Дерріда, П. де Мана.Методологія та методика дослідження. Методологія, що використана у дисертації, походить від принципів історичності, компаративності, комплементарності. Предметно-концептуальне історико-філософське обґрунтування й доказ наукової гіпотези про герменевтичний потенціал деконструкції шляхом артикуляції його топологічних, змістовних, методологічних аспектів здійснювався з використанням можливостей феноменології, структуралізму, діалектики, компаративістики тощо.За допомогою феноменології здійснена, по-перше, розмітка простору «мова – текст – інтерпретатор», де відбувається реалізація герменевтичного потенціалу деконструкції, по-друге, дескрипція поняттєвого апарату герменевтики (мова, текст, письмо, інтерпретація, герменевтичне коло тощо) та деконструкції (письмо, інтертекстуальність, доповнення, розрізнення, слід тощо). За допомогою структуралізму, по-перше, артикульована низка бінарних опозицій: «текст / інтерпретація», «цілісність / плюралістичність», «мова / письмо», «сліпота / прозріння», по-друге, побудована архітектоніка дисертаційної роботи, яка структурно складається з трьох концептуальних блоків: у першому розглядаються ключові питання герменевтики тексту, у другому – ключові питання деконструкції тексту, у третьому – можливості поєднання герменевтики та деконструкції. За допомогою діалектики вдалось встановити ключові протиріччя між герменевтикою та деконструкцією у питаннях інтерпретації, логоцентризму, деструкції історії онтології тощо. За допомогою компаративістської методології здійснено порівняння поглядів Г.-Ґ. Ґадамера та Ж. Дерріда, П. де Мана та Ж. Дерріда, П. де Мана та М. Бахтіна тощо.Наукова новизна дисертаційної роботи.Вперше: на підставі комплексного історико-філософського аналізу спадщини Г.-Ґ. Ґадамера, Ж. Дерріда, П. де Мана здійснено обґрунтування й доказ наукової гіпотези про герменевтичний потенціал деконструкції у топологічному, змістовному, методологічному аспектах; через усвідомлення впливу філософської герменевтики Г.-Ґ. Ґадамера та деконструкції Ж. Дерріда на літературно-критичні погляди П. де Мана у позначених межах встановлений топос розкриття герменевтичного потенціалу деконструкції – «мова – текст – інтерпретатор», де еврістичності набуває концепт інтерпретації; через артикуляцію концептуально-методологічних складових герменевтики Г.-Ґ. Ґадамера (мова, текст, письмо, читання тощо) та деконструкції Ж. Дерріда (письмо, інтертекстуальність, доповнення, розрізнення тощо) виокремлені змістовні ознаки інтерпретації – посередництво, ентелехійність, діалогічність, з одного боку, та спрямованість до іншого, плюралістичного, прихованого, з другого, які набувають творчого поєднання у П. де Мана у комплементарності розуміння та викриття; ґрунтуючись на аналізі полеміці П. де Мана з поглядами Ж. Дерріда, М. Бахтіна, Ф. Ніцше, М. Бланшо, Р.М. Рільке тощо показано, що методологічною основою герменевтичного потенціалу деконструкції виступає інтерпретаційна процедура подвійної деконструкції (або деконструкції деконструкції), через яку висвітлюються критичні аспекти осягнення текстів у концептуальних межах опозиції «сліпота / прозріння».Набули подальшого розвитку: методологічні можливості поєднання герменевтики та деконструкції у напрямках критичного осягнення текстів та соціокультурного діалогу;Уточнено: місце інтерпретації у контексті герменевтики Г.-Ґ. Ґадамера, деконструкції Ж. Дерріда, герменевтичної деконструкції П. де Мана.Сфера – навчальний процес.^UThe aim of the research based on historical-philosophical material in frames of heritages of H.-G. Gadamer, J. Derrida, P. de Man to substantiate and prove the scientific hypothesis, according to which hermeneutic potential of deconstruction discovers in frame of semiotic space ‘language – text – interpretator' as complementarian intention of interpretation (understanding / disclosure), that leads to saturation of critical measuring of humanitarian knowledge.The object of research is philosophical heritages of H.-G. Gadamer, J. Derrida, P. de Man in the horizon of contemporary historical-philosophical problematics.The subject of research is topological, content, methodological aspects of hermeneutic potential of deconstruction in frames of heritages of H.-G. Gadamer, J. Derrida, P. de Man.Methodology of research, that used in the thesis, based on principles of historicity, comparability, complementarity. Subject-conceptual historical philosophical substantiating and proving of the scientific hypothesis about hermeneutic potential of deconstruction the way articulation of its topological, content, methodological aspects is carried on using possibilities of phenomenology, structuralism, dialectics, comparative analysis etc.Using possibilities of phenomenology, firstly, markup of semiotic space ‘language – text – interpreter' as a space of realization of hermeneutic potential of deconstruction is carried on, secondly, description of concept thesaurus of hermeneutic (language, text, writing, interpretation, hermeneutic circle etc.) and deconstruction (writing, intertextuality, supplement, difference, trace etc.) is explicated.Using possibilities of structuralism, firstly, some binary oppositions: ‘text / interpretation', ‘wholeness / plurality', ‘language / writing', ‘blindness / insight' are articulated, secondly, architectonics the thesis, which consists of three conceptual parts is built: the first part contains key problems of hermeneutic of text, the second part contains key problems of deconstruction of text, the third part contains possibilities of conjunction of hermeneutic and deconstruction.Using dialectics, key antinomies between hermeneutic and deconstruction in limits of interpretation, logocentrism, destruction of history of ontology are articulated.Using comparative methodology, comparing of views of H.G. Gadamer and J. Derrida, P. de Man and J. Derrida, P. de Man and M. Bakhtin etc. are carried on.Scientific novelty of the thesis.For the first time: on the basis of the complex historical-philosophical analysis of heritage of H.-G. Gadamer, J. Derrida, P. de Man substantiating and proving of the scientific hypothesis about hermeneutic potential of deconstruction in topological, content and methodological aspects are carried on; based on realization of influence of philosophical hermeneutic of H.-G. Gadamer and deconstruction of J. Derrida on literary-critical views of P. de Man the topos of discovering of hermeneutic potential of deconstruction – ‘language – text – interpreter' and heuristic measuring of concept of interpretation are set; based on articulation of conceptual-methodological parts of hermeneutic of H.-G. Gadamer (language, text, writing, reading etc.) and deconstruction of J. Derrida (writing, intertextuality, supplement, difference etc.) content sings of interpretation – mediation, entelechy, dialogicality, on the one hand, and intention to another, plural, covering, on the other, which gaining heuristic compounding in activity of P. de Man as complementarity of understanding and disclosure are done; based on analysis of polemics of P. de Man with views of J. Derrida, M. Bakhtin, F. Nietzsche, M. Blanchot, R.M. Rilke etc., showed that methodological foundation of hermeneutic potential of deconstruction is interpretative procedure of double deconstruction (or deconstruction of deconstruction) and thereby critical aspects of comprehension of texts in conceptual frames of opposition ‘blindness / insight' are clarified.Get further development:– methodological possibilities of compounding of hermeneutic and deconstruction in directions of critical comprehension of texts and social-cultural dialogue.Specified:– the place of interpretation in the context of hermeneutic of H.-G. Gadamer, deconstruction of J. Derrida, hermeneutic deconstruction of P. de Man.Sphere - educational process.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано новий підхід до вирішення важливої й актуальної проблеми, що полягає в комплексному і всебічному висвітленні ґенези громадсько-просвітницької діяльності Єлисаветградського благодійного товариства поширення грамотності та ремесел. У роботі вперше, на основі аналізу джерел і сучасного осмислення проблеми, цілісно схарактеризовано громадсько-просвітницьку діяльність Єлисаветградського товариства поширення грамотності та ремесел; виявлено передумови створення громадських товариств на Єлисаветградщині у другій половині ХІХ – початку ХХ століття: політичні, економічні, соціокультурні, освітні; виокремлено етапи розвитку та основні напрями громадсько-просвітницької діяльності Єлисаветградського товариства поширення грамотності та ремесел: 1873–1877 рр. (товариство обмежувалось виключно опікою Єлисаветградського ремісничо-грамотного училища); 1878–1882 рр. – етап занепаду та бездіяльності товариства (рада товариства не скликалася навіть для розгляду та затвердження звітів та обрання посадових осіб Єлисаветградського ремісничо-грамотного училища, яким опікувалося товариство); 1894–1899 рр. – найбільш плідний період діяльності товариства (віднайдено нові джерела поповнення каси товариства, до навчальної програми Єлисаветградського ремісничо-грамотного училища введено навчальні дисципліни креслення і малювання, змінено умови вступу до підготовчого класу, покращено і поповнено склад учнівської та вчительської бібліотек училища, відкрито в місті безкоштовну народну бібліотеку-читальню, започатковано народний театр у вигляді загальнодоступних спектаклів, введено у практику роботи товариства запрошення професорів столичних вузів для читання лекцій в Єлисаветграді тощо); 1902–1914 рр. – вдруге змінивши статут, Єлисаветградське товариства поширення грамотності та ремесел продовжило освітньо-культурницьку діяльність (утримання ремісничо-грамотного училища, заснування дитячих садків, пропагування художнього мистецтва, влаштування художніх виставок, театральних вистав, концертів тощо); досліджено внесок членів товариства в розвиток освітніх процесів краю; узагальнено досвід організації дошкільної, професійно-технічної, мистецької освіти в системі роботи товариства в означений історичний період.^UThe dissertation provides the theoretical generalization and proposes a new approach to solving an important and actual problem, which is in a complex and comprehensive illumination of the genesis of public and educational activities of the Yelysavethrad Charitable Society for the Dissemination of Literacy and Crafts.For the first time, based on the analysis of sources and modern understanding of the problem, the public and educational activities of the Yelysavethrad Charitable Society for the Dissemination of Literacy and Crafts are comprehensively characterized; the preconditions for the establishment of public associations in the Yelysavethrad region in the second half of the XIX – early XX century were revealed: political, economic, socio-cultural, educational; the stages of the development and the main directions of public-educational activity of the Yelysavethrad Charitable Society for the Dissemination of Literacy and Crafts were clarified: 1873–1877 (the society was limited exclusively to the care of the Yelysavethrad Crafts and Literacy School); 1878–1882 – the stage of decline and inactivity of the society (the council of the society was not convened even for consideration and approval of reports and election of officials of Yelysavetgrad craft and literacy school, which was taken care of by the society. In fact, the school functioned independently); 1894–1899 – the most fruitful period of the society's activity (some new sources were found, replenishment of the society's treasury , a free public library-reading room was opened in the city, a national theater in the form of public performances was established, invitations of professors of metropolitan universities to give lectures in Yelysavethrad, etc. were introduced into the practice of the society; 1902–1914 – changing the regulations for the second time, the Yelysavethrad Society for the Dissemination of Literacy and Crafts continued educational and cultural activities (maintenance of a craft and literacy school, the establishment of kindergartens, the promotion of art, art exhibitions, theater performances, concerts, etc.); the contribution of the society members to the development of educational processes of the region is investigated; the experience of the organization of preschool, vocational and technical, art education in the system of work of the society in the specified historical period is generalized; the concept of «public associations», information on the activities of public associations in the Russian Empire; features of educational development in Yelysavethrad region of the specified period; the historiography of the problem was further developed; generalization of the experience of pedagogical and public-educational activity of the Yelysavethrad Charitable Society for the Dissemination of Literacy and Crafts in a specific historical period.

Установлено психолого-дидактичні засади процесу іншомовного читання молодшими школярами, з'ясовано особливості сприйняття й осмислення відповідної друкованої інформації учнями початкових класів. Проаналізовано методи навчання зазначеного читання у педагогічній теорії та практиці та зазначено щодо їх недостатньої ефективності. Визначено дидактичні принципи цього виду мовленнєвої діяльності на основі особистісно орієнтованої технології навчання, а також компоненти змісту навчання іншомовного читання на початковому етапі вивчення іноземної мови. Обгрунтовано необхідність виокремлення цих компонентів з самого процесу читання та із загально-дидактичної концепції змісту навчання іноземних мов. Визначено умови здобуття лінгвістичних знань, формування мовних навичок та розвитку рецептивно-репродуктивних мовленнєвих умінь у молодших школярів. Розроблено дидактичну модель навчання іншомовного читання, а також систему взаємопов'язаних послідовних дій учителя та учнів у дослідженому процесі.

  Скачати повний текст

У дисертації здійснено дослідження особливостей художньої репрезентації дитинства у Шекспірівському каноні, який відображає колективний образ дитини в ментальній картині світу англійського Ренесансу і корелює з універсальною філософською проблематикою, сприяючи осягненню складних позачасових питань. Вивчення шекспірівського дискурсу дитинства вводить до наукового простору велику кількість цікавих фактів і літературознавчих спостережень, які увиразнюють бачення специфіки процесу становлення особистісної ідентичності, що розширює дослідницькі горизонти шекспірознавства і стимулює міждисциплінарну взаємодію.Актуальність дисертації детермінована низкою факторів соціокультурного, історико-літературного та методологічного характеру. Стрімке зростання антропологічного вектору філологічних досліджень у літературознавстві останніх десятиліть ставить на часі реконструювання особливостей рецепції дитини і дитинства у різні епохи. Доба Відродження і її ключова постать В.Шекспір пропонують вкрай цікавий матеріал, аналіз якого сприяє глибшому розумінню аксіологічних домінант, характерних цієї історико-культурної епохи, та відкриває перспективу осягнення впливу антропоцентричних гуманістичних уявлень про феномен дитинства на сучасне мислення, педагогіку і культуру. Теоретичної концептуалізації потребують семантика та категоріальний статус поняття «дискурс дитинства у літературі», імплементація якого у шекспірознавчий інтелектуальний простір виявляється гостроактуальною в контексті стрімкого зростання інтересу зарубіжного літературознавства до рецепції дитинства у творчій спадщині В.Шекспіра (А. Блек, С. Грінхол, М. Еберле, Д. Кампана, Т. Пендлетон, К. Чеджой, Р. Шогнесі, та ін.).Ця дисертація є першим у сучасному шекспірознавстві системним дослідженням дискурсу дитинства у творчості Вільяма Шекспіра, що зумовлює його наукову новизну. Теоретична значущість роботи полягає в категоріально-термінологічній концептуалізації низки понять, пов’язаних з темою дитинства, та розробці й апробації алгоритму дослідження дискурсу дитинства в шекспірівській творчості, який може використовуватися при дослідженні специфіки сприйняття дитини в інших авторських художніх парадигмах та історико- культурних контекстах.Мета роботи полягала в тому щоб створити цілісну панораму репрезентації дискурсу дитинства у різножанровій творчості Вільяма Шекспіра, акцентуючи увагу на кореляції універсального та історично-детермінованого аспектів в авторській рецепції дитинства як соціокультурного феномену. Предметом дослідження стали топоси, теми, образи, художні тропи, які репрезентують дитину та дитинство у різножанрових творах В. Шекспіра. Аналіз 1500 текстових фрагментів, виокремлених шляхом суцільної вибірки із 154 сонетів, 2 поем та 39 різножанрових драматичних творів, дозволив отримати багатовимірне уявлення про особливості рецепції дитинства у епоху Ренесансу та виявити особливості шекспірівського розуміння феномену дитинства.Теоретико-методологічне підґрунтя роботи сформовано корпусом літературознавчих культурологічних та філософських праць присвячених вивченню дискурсології (Т.Михед, І. Папуша, А. Приходько, Г. Приходько, Г. Храброва, Ю. Черняк, І. Шевченко, та ін.). Концептуалізація категоріально-термінологічного апарату дисертаційного дослідження здійснювалася в контексті міждисциплінарного діалогу, що розгортається у науковому просторі сучасного дискурсу дитинства, який охоплює філософію (І. Голубович, І. Кон), психологію (Р. Бейн-Пауел, Е. Еванс-Прічард, Я.Кравченко, О. Крісман), психоісторію (Р. Браун, Л. Демоз, Ж. Піаже), культурологію (М.Мід, Н. Хомськи), етнографію та фольклористику (Н. Аксьонова, Н. Грицишина, Н. Жмуд, І. Павленко ), педагогіку (О. Зінченко , Р. Зозуляк-Случик, Т. Кочубей), літературознавство (О. Бодугай, І.Безродних, К. Василина, У. Гнідець, О. Горбонос, Л. Коломієць, Я. Кравченко, Д. Москвітіна )та ін.Вибір методів зумовлений метою та завданнями дослідження. Використання загальнонаукових методів аналізу та синтезу дозволило створити системне уявлення про стан вивченості проблеми і сформувати категоріально-термінологічний апарат та інструментарій дослідження. Метод соціокультурології застосовувався при створенні стереоскопічної візії дитини в різні історико-культурні епохи (Античність, Середньовіччя, Відродження). Використання базових засад герменевтики та методу пильного читання дозволили виявити специфіку художньої репрезентації дискурсу дитинства в різножанрових творах Вільяма Шекспіра...^UThe dissertation researches the peculiarities of the artistic representation of childhood in Shakespeare's canon, which reflects the collective image of a child in the mental picture of the world of the English Renaissance and correlates with universal philosophical issues, contributing to the understanding of complex timeless issues. The study of Shakespeare's childhood discourse introduces a large number of interesting facts and literary observations into the scientific space, which express a vision of the specifics of the process of personal identity formation, which expands the research horizons of Shakespeare studies and stimulates interdisciplinary interaction.The relevance of the dissertation is determined by a number of socio-cultural, historical-literary and methodological factors. The rapid growth of the anthropological vector of philological research in literary studies in recent decades calls for a reconstruction of the peculiarities of the reception of children and childhood in different eras. The Renaissance and its key figure V. Shakespeare offer extremely interesting material, the analysis of which contributes to a deeper understanding of the axiological dominants characteristic of this historical and cultural era, and opens the perspective of understanding the influence of anthropocentric humanistic ideas about the phenomenon of childhood on modern thinking, pedagogy and culture. The semantics and categorical status of the concept of "discourse of childhood in literature" need theoretical conceptualization, the implementation of which in the intellectual space of Shakespeare studies is acutely relevant in the context of the rapid growth of interest of foreign literary studies in the reception of childhood in the creative heritage of V. Shakespeare (A. Black, S. Greenhall, M. Eberle, D. Campana, T. Pendleton, K. Chejoy, R. Shaughnessy, etc.).This dissertation is the first systematic study of childhood discourse in the works of William Shakespeare in modern Shakespeare studies, which determines its scientific novelty. The theoretical significance of the work lies in the categorical and terminological conceptualization of a number of concepts related to the theme of childhood, and the development and approval of an algorithm for the study of the discourse of childhood in Shakespeare's work, which can be used in the study of the specifics of the child's perception in other author's artistic paradigms and historical and cultural contexts.The purpose of the work was to create a holistic panorama of the representation of the discourse of childhood in the multi-genre works of William Shakespeare, focusing on the correlation of universal and historically determined aspects in the author's reception of childhood as a socio-cultural phenomenon. Topos, themes, images, artistic tropes that represent children and childhood in the various genre works of V. Shakespeare became the subject of the research. The analysis of 1,500 text fragments, separated by a continuous selection from 154 sonnets, 2 poems and 39 dramatic works of various genres, allowed to obtain a multidimensional idea of the peculiarities of the reception of childhood in the Renaissance era and to reveal the peculiarities of Shakespeare's understanding of the phenomenon of childhood.The theoretical and methodological basis of the work is formed by the corpus of literary, cultural and philosophical works devoted to the study of discourseology (T. Mikhed, I. Papusha, A. Prykhodko, G. Prykhodko, G. Khrabova, Y. Chernyak, I. Shevchenko, etc.). The conceptualization of the categorical and terminological apparatus of the dissertation research was carried out in the context of an interdisciplinary dialogue unfolding in the scientific space of the modern discourse of childhood, which includes philosophy (I. Holubovych, I. Kohn), psychology (R. Bain-Powell, E. Evans-Pritchard, I .Kravchenko, O. Krisman), psychohistory (R. Brown, L. Demoz, J. Piaget), cultural studies (M. Mead, N. Chomsky), ethnography and folkloristics (N. Aksyonova, N. Hrycyshina, N. Zhmud, I. Pavlenko), pedagogy (O. Zinchenko, R. Zozulyak-Sluchyk, T. Kochubey), literary studies (O. Bodugai, I. Bezrodnykh, K. Vasylyna, U. Hnidets, O. Gorbonos, L. Kolomiets, Ya. Kravchenko, D. Moskvitina) and others.The choice of methods is determined by the purpose and tasks of the research. The use of general scientific methods of analysis and synthesis made it possible to create a systematic view of the state of study of the problem and to form a categorical and terminological apparatus and research tools. The sociocultural method was used to create a stereoscopic vision of a child in different historical and cultural eras (Antiquity, Middle Ages, Renaissance)...

Розроблено концептуальні засади функціонування та розвитку дитячої книги за умов мультимедійного середовища України. Визначено структуру та специфічні властивості мультимедійного середовища, що зумовлюють трансформаційні зміни в комунікаційній системі "дитяча книга - користувач", а також ускладнення її функцій. Установлено особливості складу та структури вітчизняного потоку друкованої та мультимедійної дитячої книги. На основі соціологічного дослідження виявлено роль і місце друкованих і мультимедійних засобів і каналів комунікації в навчанні та дозвіллі сучасної дитини. На основі аналізу передового міжнародного та зарубіжного досвіду визначено організаційно-функціональні та технологічні трансформації комунікаційного середовища дитячого читання в Україні та світі. Запропоновано систему заходів з підтримки та розвитку дитячої книги в мультимедійному середовищі України.

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан дослідженості проблеми формування особистості дитини періоду друга половина XIX - початок XX ст. Розкрито суть поняття "дитяча література", наявна у сучасній педагогічній і літературознавчій термінології. Досліджено теоретичні питання розвитку дитячої літератури у вітчизняній педагогіці зазначеного періоду, розкрито її специфіку та функції. Визначено роль дитячої періодики у становленні та розвитку літератури для дітей. Показано її специфіку та розглянуто функції. Розкрито роль дитячої періодики у становленні та розвитку літератури для дітей. Виокремлено вимоги до художніх текстів книг для позакласного читання та навчальної літератури. Узагальнено досвід використання дитячої літератури як засобу формування особистості дитини у шкільній практиці другої половини XIX - початку XX ст, способи її опрацювання. Визначено напрями освітньо-просвітницької роботи в діяльності прогресивно налаштованої педагогічної громадськості з питань популяризації дитячої літератури. Виявлено особливості методико-педагогічної роботи з питань організації дитячого читання та формування читацької культури школярів. Висвітлено перспективи за сучасних умов досвіду стосовно впливу дитячої літератури на формування підростаючих поколінь. Виявлено прогностичні тенденції використання дитячої літератури як засобу формування особистості дитини у загальноосвітніх закладах сьогодення України.

  Скачати повний текст