Досліджено функціонування часопису "Журнал Міністерства шляхів сполучення" (1865 - 1975 рр.), який висвітлював питання техніки залізничного транспорту та транспортного господарства. На сторінках часопису друкували свої статті визначні вітчизняні залізничники, а саме: М.О.Белелюбський, П.В.Бліох, Д.І.Гібшман, Д.І.Журавський, С.Д.Карейша, С.В.Кербедз, П.П.Мельников, М.П.Петров, В.Салов, О.Чупров. Відзначено важливість праць з будівництва й експлуатації залізниць, колії та колійного господарства, будівництва залізничних мостів, техніки рухомого складу, паливних проблем на залізницях. Зауважено, що використання матеріалів часопису "Журнал Міністерства шляхів сполучення" є неодмінною умовою відтворення процесу розвитку залізничного транспорту в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено ціннісно-функціональний статус літератури в соціальнокомунікаційному просторі початку XXI ст., як його бачить і просуває українська літературно-мистецька журнальна періодика, що є суб'єктом представлення та формування даного статусу. Побудовано концептуальну модель літературно-мистецького журнального видання, описано комунікаційний потенціал даного медіасуб'єктата. Проведено комплексний, системний та узагальнювальний кількісно-якісний моніторинг сучасної української літературно-мистецької журнальної періодики. Визначено її контент, комунікативні наміри, аудиторну орієнтацію, потенціал формату. Здійснено діагностику та прогнозування діяльності українських часописів про літературу за умов сучасності як культури тотальної інформаційності.

  Скачати повний текст

Висвітлено процес становлення та розвитку педагогічної науки, зокрема, однієї з її галузей - дошкільної педагогіки. На підставі аналізу архівних матеріалів, опублікованих джерел, психолого-педагогічних часописів і теоретичних розробок, узагальнено основні тенденції, обгрунтовано причини та необхідність розвитку дошкільних закладів (захоронок) різного підпорядкування на межі ХІХ - ХХ ст. Досліджено концепції відомих учених і практиків Я.Давіда й А.Шицувни - "наука про речі" та "психологічне вивчення дітей". Визначено та розкрито теоретико-методичні та організаційні засади навчально-виховного процесу в різних типах навчальних закладів, створених офіційними структурами (освітніми управліннями воєводств), благодійними та релігійними товариствами (у різних жіночих монастирях) та світськими особами. Розглянуто проблему підготовки дітей до школи за умов спеціально змодельованого процесу дошкільного виховання, що грунтується на використанні спадщини польської теорії та практики дошкільної педагогіки. На підставі проведених емпіричних досліджень вирішено наступні завдання: досліджено доцільність створених перших методів діагностування дітей; апробовано систему занять, спрямованих на підготовку дітей до школи; виявлено ефективність впливу експериментальних методик на визначення якостей дитини; розкрито особливості залежності розвитку дитини від взаємодії компонентів "вихователь - дитина - батьки". Запропоновано авторські розробки дидактичних матеріалів з урахуванням специфіки дошкільної освіти.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив журналу "Основа" (1861 - 1862 рр.) на розвиток української національної свідомості. На підставі аналізу широкого кола джерел з'ясовано витоки створення "Основи", моделі авторського складу, його світобачення, світогляд та культурно-громадські погляди, показано дослідження "Основи" на базі українських історичної та українознавчих дисциплін. Визначено місце українського часопису в загальноєвропейському інтелектуальному контексті.

  Скачати повний текст

Досліджено історію виникнення та діяльності журналу "Молода Україна" упродовж усього періоду його існування. У контексті українського національного відродження здійснено спробу показати вплив часопису на розвиток дитячої літератури та літературного життя. Висвітлено значущість журналу для української культури в цілому. Розглянуто питання специфічного дитячого наративу в українській літературі на прикладі проаналізованих творів. У журналі реалізовано концепцію дитинства, що зумовлювала довірливе спілкування дорослих і дітей, у межах культурного проекту, що грунтувався на універсальних уявленнях про природу істини, добра, користі, порядності, краси, а також утверджував національні цінності за умов дискримінації української мови та культури. Співробітниками часопису були О.Пчілка, Л.Українка, Г.Григоренко, С.Черкасенко, Н.Кибальчич, С. Васильченко, М.Рильський.

  Скачати повний текст

Побудовано тематичну модель сучасного регіонального видання та перевірено її відповідність читацьким запитам. Проаналізовано стан і перспективи вивчення регіональної преси у вітчизняному журналістикознавстві. Досліджено Кіровоградські ЗМІ та визначено їх значення в загальному розвитку сучасної регіональної преси, встановлено кількісні показники за типологічними ознаками, мовою видання та накладами. Розглянуто динаміку розвитку преси регіону за кількістю та тривалістю існування зареєстрованих і перереєстрованих видань. Розроблено схему аналізу тематики сучасного регіонального часопису та методику побудови його тематичної моделі. З урахуванням специфіки типологічного поділу розроблено моделі неспеціалізованого та спеціалізованого ЗМІ. Простежено динаміку розвитку тематичної моделі регіонального видання Кіровоградщини за роками, темами та специфічною спрямованістю газет. На підставі результатів опитування читачів досліджуваного часопису зроблено висновок про досконалість тематичної моделі громадсько-політичного видання та розроблено рекомендації щодо її удосконалення.

  Скачати повний текст

Висвітлено історію даного періодичного видання, а також проведено його формально-кількісну атрибуцію. На основі тексту часопису, зокрема, краєзнавчої спадщини В.Гериновича, К.Дубняка, В.Кравченка, М.Криворотченка, С.Рудницького, Д.Солов'я, С.Ялі та ін., а також залучення широкої історіографічної бази за темою, архівних документів з'ясовано основні тенденції розвитку краєзнавства в Україні та його роль у розгортанні на організаційному та змістовому рівнях історичних досліджень в Україні 1920 - 1930-х рр.

  Скачати повний текст

У дисертації вперше в українському журналістикознавстві досліджено релігійну пресу Галичини другої половини XIX ст. – першої третини ХХ ст. як самобутній феномен історії української журналістики. Розкрито передумови виникнення та функціонування українських релігійних пресодруків у Галичині в період Австро-Угорської імперії та Польської Республіки. Встановлено коло редакторів, видавців, авторів, окреслено тематико-типологічну атрибутику досліджуваних видань. Здійснено комплексне вивчення концепції, структури та контенту часописів релігійного спрямування. Проаналізовано й систематизовано тематичний зріз змістового наповнення релігійних періодичних видань. Розкрито декларативне та фактичне функціональне цільове призначення аналізованих видань у структурі галицького соціуму в окреслений період. Виявлено ідейно-тематичні домінанти публікацій релігійних часописів Галичини, що дають змогу змоделювати семантичне поле, в межах якого на зламі століть представники галицького духовного стану та світської інтелігенції реалізовували власні пресовидавничі ініціативи, генерували проєкти творення нової соціокультурної та політичної дійсності^UThis thesis is specifically concerned with the peculiarities of the formation and functioning of the Ukrainian religious press in Galicia in from 1853 to 1939. The structural-functional, thematic, and typological attributes of the system of Galician religious periodicals have been analyzed.The preconditions of the origin, and peculiarities of the formation of the Ukrainian religious press in Galicia in the Austro-Hungarian Empire and the Polish Republic have been revealed. Peculiarities of creation, development, and functioning of periodicals for Greek-Catholic, Protestant, and Orthodox readers have been considered.The conceptual principles, the nature of the content, Ukrainian religious press releases in Galicia in the period of Austria-Hungary and the Republic of Poland, the circumstances of their initiation, and the reasons for closure have been determined. The names of the founders of publishing projects of religious magazines have been determined, information on the basic circle of publishers, editors, and authors have been established. The role played by the Ukrainian religious press in the process of formation of Ukrainian society in Galicia during the outlined historical period have been outlined.The scientific novelty of the work is that for the first time: the massif of the religious press of Galicia as an integral phenomenon of the Ukrainian journalistic process of the XX century has been considered. Theoretical and methodological approaches to the study of the history of the origin and functioning of the Ukrainian press in general and the complex of religious publications published in Galicia have been improved.A typological scheme of division of the complex of religious journals that functioned during the historical periods of the Austro-Hungarian Empire and the Republic of Poland have been developed. On the basis of these three groups of periodicals, determined according to their readership, the ideological and thematic dominants of each of them are outlined. The expediency of using the terms «religious press», «press for the laity», «press for church ministers», «press for theologians» to define the typological features of the Ukrainian religious press in Galicia in the period of 1853–1939 has been argued. Successful press publishing strategies of the religious media process of Galicia in 1853–1939 were found, the tools of conveying religious rhetoric to different readers have been revealed. The analysis of program principles is carried out, the peculiarity of the content of religious magazines intended for a wide range of readers, professional press publications for Church ministers, theological press releases, which functioned during 1853–1918 have been traced.The functions of the religious press published during the interwar period are outlined, the problem-thematic dominants of magazines for laypeople, for Church ministers, and theologians have been analyzed. The role of this type of press in adapting modern scientific trends to the spiritual model of the Galician Ukrainian worldview has been determined.The practical significance of the obtained results lies in the fact that the theoretical positions, methodological tools, and factual basis represented in the research can become a basis and a model for further study of worldview periodicals of the past and present.The materials of the dissertation research can become a methodical basis for the implementation of new domestic publishing religious projects and a source of information for the pastoral work of the ministers of the Church today. Theoretical and practical components of the research results can potentially be used in the formation of educational programs of higher education institutions, in particular in the development of lecture courses on the history of journalism, theory and history of religious journalism, theory and history of social communications, for example, a specialized course «Ukrainian Religious Press of XIX–XX centuries»

Вивчено значну кількість бібліографічного та архівного матеріалу, а також укладено покажчик православної преси в Україні. Введено до наукового обігу оригінальні, маловідомі або забуті факти з історії журналістики. Обгрунтовано специфічні ознаки православної преси. Проведено сегментування преси православної церкви та її систематизацію за аудиторним принципом. Висвітлено загальну концепцію відображення історичних подій на шпальтах церковних часописів. Виявлено роль окремих особистостей - представників духівництва, філософів, публіцистів - до процесу становлення та розвитку преси православної церкви в тогочасному журналістському контексті. Встановлено залежності концепцій видань від позицій офіційної церкви. Визначено місце періодики православної церкви у журналістському процесі кінця XIX - початку XX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено екологічну етику альтернативного екологічного журналу "The Ecologist", який видається у Лондоні з 1970 р. Розкрито сутність екологічної етики часопису як особливого світогляду, який орієнтує людство на соціально значиму діяльність, спрямовану на гармонізацію відносин з довкіллям шляхом радикальної трансформації усталеного погляду на природу. З'ясовано роль соціальної комунікації, зокрема мас-медіа, у формуванні екологічної свідомості. Наведено загальну характеристику журналу "The Ecologist" як складової соціально-комунікаційної системи. Проаналізовано джерела, функції, етапи екологічної етики часопису, висвітлено її концептуальні засади, обгрунтовано рекомендації щодо їх використання як основи екологічного світогляду.

  Скачати повний текст

У дисертації здійснено цілісний аналіз педагогічної думки 20–30-х років ХХ ст. щодо проблеми «морально дефективного дитинства» як складного соціокультурного й педагогічного феномену, неоднорідного у вимірах й оцінках, задля більш глибокого розуміння загальної картини розвитку освіти й педагогіки досліджуваного періоду в умовах динамічної модернізації сучасної педагогічної науки і практики.Наукова новизна результатів дослідження полягає у тому, що у ньому уперше: Цілісно схарактеризовано українську освітню політику стосовно «морально дефективного дитинства», яка визначалася певними ідейно-політичними й суспільно-економічними умовами й формувалася в складних умовах системної трансформації. Унікальність схарактеризованого періоду полягає в тому, що в цей час в умовах глобальних соціально-економічних і культурних перетворень, наростаючих тенденцій ідеологізації наукового знання в українській психології і педагогіці розвивалися й співіснували оригінальні наукові школи й напрями, у межах яких інтенсивно розроблялися питання «морально дефективного дитинства».З’ясовано, що це період появи нових векторів у соціальній політиці, розширення меж розуміння дитячої «дефективності», появи «нових дефективних дітей і підлітків», об’єднаних у єдину «армію морально дефективних». Це період переходу від благодійної й приватної форм соціального піклування над «дефективними» дітьми до державної системи соціального забезпечення й створення перших інтернатних установ для «морально дефективних» дітей. Схарактеризовано діяльність окремих установ, у яких здійснювалося соціальне виховання «морально дефективних» дітей, як-то: приймальники-ізолятори, колектори, досвідно-педологічні станції, дитячі будинки для нормальних дітей, установи для неповнолітніх правопорушників (основний дитячий будинок, допоміжний будинок, трудова колонія і трудовий будинок для дівчаток), комісії у справах неповнолітніх.Розкрито феномен «морально дефективного дитинства» з урахуванням суспільно-політичних і культурно-освітніх умов досліджуваного періоду. У процесі наукового пошуку уточнено зміст базових понять – «морально дефективне дитинство», «педагогічна думка 20–30-х років ХХ ст.» та похідних від них. З’ясовано, що у досліджуваний період поняття «морально дефективна дитина» використовували щодо дітей, які страждали порушеннями характеру і емоційно-вольової сфери і які були схильні до агресивної та протиправної поведінки. Морально дефективними дітьми вважали педагогічно запущених, безпритульних і т. п., «вибитих із соціальної колії» дітей. Комплексно й системно досліджено погляди педагогів, психологів, педологів досліджуваного періоду на проблему «морально дефективного дитинства» у контексті діяльності регіональних наукових шкіл і напрямів діяльності педагогічних шкіл.Доведено, що у педагогічній думці 20–30-х рр. ХХ ст. причини «морально дефективного дитинства» пояснювалися соціально-економічними та культурно-педагогічними умовами, у яких росла дитина. Розкрито специфіку відображення проблеми виховання «морально дефективного дитинства» у публікаціях часописів досліджуваного періоду: відповідно до проблемно-хронологічного виміру проаналізовано 21 часопис, й 134 статті з проблеми «морально дефективного дитинства».Подальшого розвитку в дослідженні набули положення щодо необхідності врахування культурно-історичної зумовленості термінології як складової методологічного апарата історико-педагогічної науки у процесі аналізу й особливо застосування багатьох з них, зокрема поняття «морально дефективне дитинство».Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що фактичний матеріал, який стосується особливостей визначення сутності проблеми «морально дефективного дитинства» як соціокультурного й педагогічного феномену, особливостей дослідження проблеми «морально дефективного дитинства» в педагогічній думці 20–30-х років ХХ століття можуть бути використані для оновлення змісту навчальних курсів «Історія педагогіки», «Порівняльна педагогіка», «Соціальна робота», «Корекційна педагогіка», які викладаються під час підготовки бакалаврів, магістрів, докторів філософії педагогічних спеціальностей, соціальних працівників й ін.^UThe thesis was conducted the integral analysis of pedagogical thought in the `20s and `30s of the XX century toward the problem of “morally defective childhood” as a complicated sociocultural and pedagogical phenomenon, inhomogeneous in measurements and assessments, the purpose of a better understanding of an overall picture development of education and pedagogy of the analyzed period in the conditions of the dynamic modernization of contemporary pedagogical science and practice. The scientific innovation results of the study involve the question, that it is for the first time: The Ukrainian educational policy is comprehensively characterized in relation to “morally defective childhood’’, which is determined by particular ideological political, and socially economical terms and was shaped by difficult circumstances and systemic transformation. The uniqueness of the characterized period consists in the fact that during this time in the context of global social economic and cultural transformation, and also is increasing tendencies of the ideologization of scholarly knowledge in Ukrainian psychology and pedagogy were developed and coexisted with original scientific schools and directions, within which intensively were designed issue of “morally defective childhood”.In the paper was clarified, that it is a period of the emergence of new vectors in the social policy, expanding the boundaries of understanding of children’s “defectiveness”, the appearance of “new defective children and adolescents”, united in a single “military of moral defective”. This is a period of transfer from charitable and private shapes of social care for “defective” children to the governmental system of social protection and the establishment of the first boarding school for the “morally defective” children. The activity of individual institutions in which the social education of “morally defective” children was done is characterized, such are isolation reception centers, collectors, experiences and pedagogical stations, orphanages for ordinary children, institutions for underage offenders (basis orphanage, auxiliary house, labor colony and labor house for girls), commissions in charge of juvenile. The phenomenon of “morally defective childhood” is uncovered with consideration of the social and political, cultural education terms of the test time. In the process of scientific research was clarified the content basis notions – “morally defective childhood”, “pedagogical thoughts of the `20s and `30s of the XX century” and their derivatives. The author determines that in the studied period the notion of “morally defective children” was used with regard to children who suffered from character disorders and emotional volitional sphere, who tend to aggressive and unlawful behavior. Morally defective children were considered pedagogically neglected, homeless, etc, “knocked out from the social track” children. The work comprehensively and systematically were investigated the views of teachers, psychologists, and the pedagogies of the research period on the issue of “morally defective childhood” in the context of the work of the regional scientific school and the directions of the business of the pedagogical schools.In the thesis was proved that in the pedagogical thought of the `20s and `30s of the XX century the cause of the “morally defective childhood” were explained by the social and economic, and cultural pedagogical conditions, in which the child grew up. The peculiarities of the reflection of the challenges of education of “morally defective childhood” in the periodical publications of the studied period were revealed: respectively to the problem chronological measurement, so 21 journals and 134 articles on the problem of “morally defective childhood” were analyzed. The further development in the investigation was acquired provision on the need to account for cultural and historical conditioning of terminology as a component of a methodological device historic pedagogical science in the process of analysis and especially the application of many of them, namely the idea of the “morally defective childhood”. The practical significance of the obtained results is that factual material, which concerns specifics of the definition of the essence of the challenges of the “morally defective childhood” as a sociocultural and pedagogical phenomenon, features the study problem of the “morally defective childhood” in the pedagogical thoughts in the `20s and `30s of the XX century can be employed to update the content of the educational courses “History of pedagogics”, “Comparative pedagogics”, “Social work”, “Correctional pedagogics”. These courses are taught in the preparation of the bachelors, masters, doctors of the philosophy in pedagogical specialties, social workers, etc.

Систематизовано праці вітчизняної та зарубіжної історіографії, в яких проаналізовано особливості суспільно-політичного та культурно-освітнього становища польської меншини в УРСР. Доведено, що міжвоєнна радянська історіографія мала виразне пропагандистське спрямування. Дослідження польської меншини були табуйовані в СРСР до середини 1980-х рр. Поляків УРСР/СРСР у II Речі Посполитій вивчали спеціалізовані установи й окремі дослідники радянської етнополітики. У ПНР історія поляків СРСР і УРСР 1920 - 1930-х рр. системно не досліджувалася, проте вивчалися окремі фрагменти ширшої проблеми (комуністична польська еміграція в СРСР, польськомовна преса). Репресії тоталітарного режиму проти поляків СРСР в УРСР були етапом російської імперської політики, спрямованої на деполонізацію "східних кресів" давньої Речі Посполитої. Становище Римсько-католицької церкви (РКЦ) і владну політику щодо неї в СРСР міжвоєнної доби проаналізували у II Речі Посополитій католицькі автори, згуртовані довкола часописів "Przeglad Powszexhny" та "Oriens". У ПНР вивчення історії РКЦ на підрадянських теренах тривало, значною мірою активізувавшись у III Речі посполитій. У вітчизняній історіографії вивчення РКЦ в УРСР 1920 - 1930-х рр. започатковано наприкінці 1980-х рр. На сучасному етапі дослідження історії польської національної меншини УРСР 1920 - 1930-х рр. здійснюється у новому контексті. Оприлюднений за останнє п'ятнадцятиріччя джерельний матеріал, спогади, численні розвідки з окремих проблем, наявність поодиноких узагальнювальних праць дозволили висунути питання про створення синтетичної пісумкової монографії з історії поляків України зазначеного періоду.

  Скачати повний текст

Висвітлено становлення Гавриїла Костельника як українського громадсько-політичного діяча, активного захисника української греко-католицької церкви візантійського обряду, його вдавану причетність до Львівського псевдособору 1946 р. та підступне вбивство його органами НКВД у 1948 р. Досліджено журналістську діяльність теолога, пов'язану з виданням журналів "Нива" та "Божі сліди", на сторінках яких друкувалися його релігієзнавчі праці, що розвінчували намагання Риму латинізувати українську церкву, ігноруючи уніатські домовленості 1596 р. Зазначено, що теолог викривав імперські намагання ополячити та русифікувати західноукраїнське населення шляхом втягування його до лона ворогуючих сторін. Проаналізовано літературно-критичний набуток прото пресвітера, обнародований на сторінках часописів "Дзвони" й "Діло", що сприяли формуванню патріотизму та національної ідеї серед галицького простолюду.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження преси Києва 1835 - 1917 рр. і розкрито загальні особливості становлення, розвитку та функціонування різноманітних часописів. Створено базу періодичних видань міста, простежено умови появи та діяльності типологічних видань. Вивчено, проаналізовано та відтворено проблемно-тематичні особливості київської преси, виявлено 814 періодичних видань, які розбито на 11 груп. Визначено місце та роль періодики міста у формуванні та збереженні національної самосвідомості, поширенні національно-патріотичних ідей. Відзначено, що відсутність незалежної Української держави та жорстка дискримінаційна політика царського уряду до народу, тривалий час були головними перешкодами на шляху розвитку національної преси як важливого чинника, який впливав на розвиток суспільства, піднесення його культурного та політичного рівня.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено подільську періодичну пресу доби національно-визвольних змагань. Розглянуто аспекти становлення, розвитку та функціонування часописів 1917 - 1920 рр. Установлено загальну кількість подільських періодичних видань, опублікованих впродовж зазначеного періоду та висвітлено важливі політичні, соціально-економічні та культурні проблеми даної доби. Класифіковано подільську пресу періоду визвольних змагань за типотвірними ознаками. Визначено роль преси 1917 - 1920 рр. у формуванні національного світогляду мешканців краю. Підтверджено концептуальну ідею про життєво важливу потребу в ефективній урядовій інформаційній діяльності.

  Скачати повний текст

Досліджено основні етапи створення та діяльності газет "Українське Слово" ("УС") і "Нове Українське Слово" ("НУС") в Україні у період Другої світової війни, розкрито можливості їх використання як історичного джерела. Охарактеризовано редакторський склад часописів, визначено рівень достовірності, проаналізовано тематику та проблематику газетних матеріалів. Розкрито інформаційні можливості газет у висвітленні ходу бойових дій на фронтах Другої світової війни, соціально-економічного стану, культурного та духовного життя регіону. З нових позицій проаналізовано офіційну інформацію, що друкувалася на шпальтах газет, та притаманні власне періодиці публіцистичні жанри, авторами яких були журналісти та письменники України, що залишилися на окупованій території. З'ясовано причини, які вплинули на припинення видання "УС" та "НУС". Проведено кількісні підрахунки, які дають підставу стверджувати, що газети "УС" та "НУС" періоду нацистської окупації є вагомим інформативним джерелом, яке вимагає критичного джерелознавчого аналізу.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню видавничої діяльності інтернованої Армії УНР у таборах Польщі (Ланцуті, Александрові Куявському, Вадовицях, Пійотркуві Трибунальському, Пикуличах, Стшалкові, Щипіорно та Каліші) впродовж 1921-1924 рр. Аналіз наявної історіографії засвідчив, що тема не була предметом спеціального комплексного дослідження. Переважна більшість документів з даної теми не була опублікована і потребувала детального опрацювання та введення до наукового обігу. Опрацювання наукової літератури, опублікованих та архівних джерел дало можливість комплексно проаналізувати всі етапи становлення процесу таборового видавництва, встановити джерела фінансування, визначити жанрові групи часописів та коло їх дописувачів. Опрацювання документів, що зберігаються в архівних установах України, Польщі, Чехії та Великобританії дало можливість детально дослідити та відтворити діяльність таборових видавництв та друкарень.^UDissertation is dedicated to the publishing activity of interned UPR Army in the camps of Poland (Lantsut, Aleksandrov Kuiakovski, Wadowice, Piotrkow Tribunalski, Pikulice, Stshalkowo, Szczypiorno and Kalish) throughout 1921-1924. Analysis of available historiography reveals that the topic has not been a subject of complex research. The majority of documents has never been published before and required detailed study and introduction into scientific sphere. Working on scientific literature, published and archival sources made it possible to comprehensively analyze all stages of the camp publishing process, to establish sources of funding, determine the genre groups of journals and the circle of their contributors. The processing of documents stored in archival institutions of Ukraine, Poland, the Czech Republic and the United Kingdom made it possible to research and reconstruct in detail the activities of camp publishing houses and printing houses.

Уперше здійснено комплексне дослідження першого українського книгознавчого часопису "Книгарь". Вивчено передумови й історію його застосування та розвитку. Охарактеризовано завдання, структуру, архітектоніку, змістове наповнення та методику подачі публікацій. Установлено авторів видання. Систематизовано та проаналізовано статейні та рецензійні матеріали "Книгаря". Визначено їх характерні особливості. Зроблено висновки щодо стану української видавничої справи періоду визвольних змагань 1917 - 1920 р. та місця даного часопису у розвитку національного книгознавства.

  Скачати повний текст

Вперше часопис у журналі "Труды Киевской Духовной Академии" (ТКДА) досліджено як важливе для сучасного релігієзнавства богословсько-історичне джерело, вивчено головні аспекти історії давньоруської Церкви, висвітлені на сторінках цього провідного друкованого органу українських істориків Церкви другої половини XIX - початку XX ст. Визначено проблематику журналу та охарактеризовано його наукову спадщину в сучасному контексті. Аргументовано концепцію журналу щодо ключових проблем історії давньоруського православ'я. Відзначено, що часопис відіграв важливу роль у вітчизняній історичній науці, сприяв значному примноженню історико-релігієзнавчих знань. Доведено цінність публікацій часопису та можливість їх використання у сучасних історико-релігієзнавчих студіях, особливо у галузі дослідження проблематики історії православ'я давньоруського періоду. Визначено роль журналу ТКДА в українській дорадянській історіографії.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний аналіз типології преси Східної України й інтегрального результату її функціонування у контексті всієї інформаційної системи української преси та її взаємодії з глобальними комунікаціями. Досліджено сутнісні ознаки й основні компоненти, що формують систему медіатипології на регіональному рівні та визначають типологічну структуру кожного виду. Визначено, що найбільш характерними типами газетної періодики є громадсько-політична преса (включаючи партійні видання), ділові та рекламні, а також рекламно-інформаційні газети. Серед часописів у Східній Україні домінують жіночі та чоловічі журнали, рекреативна преса та релігійні видання. Типи друкованих засобів масової інформації регіону співвіднесено з відповідними видами загальнонаціональної преси та визначено характер адаптації та траснформації їх ознак на регіональному рівні.

  Скачати повний текст