Проаналізовано поетичний доробок Ю.Тарнавського з метою виявлення художньої моделі світу в його поезіях, співвіднесення модифікацій моделі світу й характеру мовленнєвих опозицій як мисленнєвого підгрунтя. Відзначено, що на сучасному етапі пріоритетності формування гуманітарного світогляду, гуманітарного пізнання й гуманітарного мислення важливим є осмислення моделі світу митця як цілісного уявлення про світ. Досліджено поетичні твори Ю.Тарнавського: цикли "Життя в місті", "Пополудні в Покіпсі", "Спомини", "Без Еспанії", "Пісні Є-Є", "Поезії про ніщо", "Нулі й одиниці", "Зео півонії", "Фотографії, це квіти", "Ось, як я видужую", "Ідеальна жінка", "Врослі вірші", "Дорослі вірші", поеми "Оперене серце", "Місто київ та ям", "У ра на". На підставі порівняння з творами українських (Лесі Українки, І.Драча, Т.Мельничука, Ю.Клена, Є.Маланюка, О.Ольжича), західноєвропейських авторів (Х.Л.Боргеса, Р.-Гріє, Т.Еліота, П.Неруди, Дж.Лондона, Т.Драйзера, С.Льюїса, Р.Райта, Д.Болдуїна) та представників української діаспори (Патриції Килини, Віри Вовк, Богдана Бойчука, Емми Андієвської), з використанням елементів алгоритмічного аналізу та структуралістської термінології здійснено чітке диференціювання художньої моделі світу за типами, наявними у творах Ю.Тарнавського.

  Скачати повний текст

Узагальнено матеріали досліджень щодо розробки оптимізованої технології рекреаційного використання заповідних лісів і адаптації її до умов Південного берега Криму (ПБК). Показано, що рекреаційна діяльність (стихійна й організована) за будь-якої тривалості (цілорічної, сезонної, короткочасної), але побудована на вільному переміщенні у лісі, спричинює часткове чи повне руйнування існуючих біогеоценозів. За цього руйнується грунтовий покрив і підстилка, порушується процес природного поновлення деревних і чагарникових порід, знижуються видовий склад і рясність трав'яного покриву у насадженнях, територія забруднюється побутовими відходами. Одночасно з лісових угідь безконтрольно вилучається недеревна продукція (гриби, ягоди, квіти), що скорочує кормову базу лісової фауни. Внаслідок інтенсифікації рекреаційного використання заповідних лісів запропоновано здійснювати рекреаційне лісокористування на наукових засадах. Зазначено, що за регульованої та контрольованої рекреаційної діяльності зменшується кількість лісових пожеж і лісопорушень, започатковується процес відновлення лісових біогеоценозів. Наголошено на необхідності зонувати територію заповідних лісів і розташованих на ній особливо цінних природних комплексів, а також випереджати руйнування лісових біогеоценозів за звичайної та добувної рекреації. Запропоновано за умови часткового чи повного руйнування лісових біогеоценозів переводити їх у стан "спокою", здійснювати заходи щодо реконструкції лісів та їх штучного відновлення. Запропоновано оптимізовану технологію рекреаційного лісокористування, адаптовану до умов заповідних лісів ПБК.

  Скачати повний текст

Вперше проведено дослідження творчого доробку відомого українського письменника С.Чарнецького як цілісної художньої системи у контексті вивчення мистецько-світоглядних пошуків першого тридцятиріччя XX ст., зокрема, проаналізовано ідейно-естетичні теорії літературного угруповання "Молода Муза". Визначено місце поета у даному угрупованні, встановлено чинники формування молодомузівської естетики, розкрито роль інтимної лірики І.Франка та новітніх літературних течій Західної Європи у даному процесі. Простежено еволюцію естетичної свідомості митця, а також зміну домінантних мотивів і образів, увиразнення національного та філософсько-психологічного начала у ліриці С.Чарнецького в аспекті втілення у ній поетичної моделі буття. Особливу увагу приділено вивченню воєнної лірики поета. Досліджено автобіографічні моменти у художніх творах митця. Проаналізовано проблемно-тематичну та жанрово-композиційну специфіку прозових книжок С.Чарнецького "Дикий виноград" і "Квіти й боляче", виданих з однаковим підзаголовком "Нариси й замітки з дороги життя". Здійснено періодизацію творчої діяльності та критичної рецепції письменника. Проаналізовано індивідуальний стиль С.Чарнецького у контексті змінних історичних обставин і критичного дискурсу 1900 - 1930-х рр. Досліджено критичну рецепцію перекладу поеми А.Міцкевича "Конрад Валленрод". Вперше залучено до наукового обігу архівні матеріали та спогади доньки поета - О.Чарнецької-Кучми (1918 - 2005), покладені в основу книги "Меланхолія Степана Чарнецького" (2005). Осмислено новаторство митця, який на підставі органічного поєднання народнопісенних, романтичних і модерних естетичних засобів створив оригінальне художнє письмо.

  Скачати повний текст

Із використанням лінгвістичного й екстралінгвального підходів досліджено структуру та зміст флористичних концептів, розкрито їх роль у формуванні мовно-поетичної картини світу українського народу в XX ст. Охарактеризовано найбільш типові для української свідомості концепти, які належать до таких груп: дерева, трави, квіти. Проаналізовано флорономенилокативи поле, степ, ліс, сад й узагальнено макроконцепти дерево, квітка, трава. Частину інформації про концепт подано у вигляді предметноцентричного фрейму. Визначено особлвості трансформації флористичних концептів у мовній картині світу українців у XX ст., досліджено утворення переносних використань і символів. Висвітлено етимологію лексем, що репрезентують флористичні концепти, встановлено сполучуваність, словотвірні відношення та можливість використання у фразеологічних одиницях, виокремлено типові асоціації. Виявлено індивідуально-авторські особливості сприйняття та використання досліджуваних концептів.

  Скачати повний текст