Проведено дослідження результатів застосування препаратів альбобактерину та поліміксобактерину в технологіях вирощування ріпаку та соняшнику. Встановлено, що бактеризація насіння олійних культур препаратами фосфатмобілізуючих бактерій сприяє стимуляції росту та розвитку рослин, інтенсифікації накопичення фотосинтетичних пігментів і збільшенню активної поглинальної поверхні коріння, а також покращанню фосфатного й азотного живлення, підвищенню урожайності та поліпшенню якості насіння. Обгрунтовано екологічну, біоенергетичну й економічну доцільність використання альбобактерину та поліміксобактерину в технологіях вирощування олійних культур. Показано, що інтродукція A. album 1 122 і P.polymyxa KB у ризосферу ріпаку та соняшнику позитивно впливає на стан мікробіоценозу - збільшує кількість мікроорганізмів агрономічно цінних груп і підвищує нітрогеназну активність асоціативної мікрофлори у 1,7 - 6,9 разів. З метою підвищення титру та терміну зберігання альбобактерину та поліміксобактерину обгрунтовано доцільність застосовувати у процесі виробництва препаратів твердої мінеральної домішки цеоліт у концентраії 0,5 %, яка не впливає на ефективність їх агроекологічної дії.

  Скачати повний текст

Вивчено ефективність азотних добрив і нетрадиційних способів поліпшення азотного живлення рослин у взаємозв'язку з азотним режимом і гумусовим станом чорнозему типового. Встановлено закономірності дії та післяді азотних добрив протягом трьох вегетаційних періодів. Проаналізовано ефективність використання амонійно-кальцієвих дотацій у вигляді сірчанокислих солей кальцію та амонію як неодмінну умову оптимізації азотного режиму за умов стабільного гумусового стану грунту. Підтверджено доцільність внесення у грунт амонійнасиченого цеоліту як повільнодіючого азотного добрива та речовини, що сприяє збереженню первинних азотно-гумусових параметрів грунту.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив домішок, внесених до раціону корів, - біокремнійорганічних пористих адсорбентів, вітчизняного цеоліту й угорського - хумоліту на мінеральний і білковий обмін, перебіг процесу отелення та періоду після нього. Встановлено, що згодовування коровам у зимовий та літньо-пасовищний періоди протягом 60 днів до отелення і 45 днів після отелення цеоліту та хумоліту в дозі 0,5 л на 1 кг маси тіла не впливає негативно на показники фізіологічного статусу корів. На основі ентеросгелю виготовлено ентеросгель-пасту, введення якої в порожнину матки корів, у поєднанні з ін'єкцією вітаміну Е, профілактує гострий післяродовий ендометрит. Згодовування цеоліту та хумоліту сприяє збільшенню питомої маси сирої кістки, підвищенню вмісту кальцію на 5 - 40 % і фосфору на 2 - 11 % в кістковій тканині та зростанню кальцієво-фосфорного співвідношення в зимовий період з 1,14:1 у контролі до 1,36:1 у разі використання цеоліту та 1,40:1 - хумоліту, а також зростанню вмісту в крові загального білка на 5 - 13 %.

  Скачати повний текст

Розроблено спосіб одержання стабілізованої форми ферментного препарату амілолітичного спектру дії глюкоамілази Г20х шляхом іммобілізації на носії аеросилі, а також модифіковано метод іммобілізації цього ферменту на цеоліті шляхом заміни у рідкій фазі ацетатного буферу з pH 5,0 на дистильовану воду, що покращує технологічність і здешевлює процес одержання препарату. Іммобілізована глюкоамілаза стійка у діапазоні pH 1,5 - 8,0 і зберігає каталітичну активність як у сильно кислому (pH 1,5), так і лужному (pH 8,0) середовищах; в цих умовах нативний фермент повністю інактивується. Збагачення раціонів молодняку великої рогатої худоби іммобілізованою на цеоліті глюкоамілазою активує біосинтетичні процеси у організмі телят (збільшується концентрація РНК, підвищується активність Ас Ат та каталази), що сприяє підвищенню продуктивності тварин на 10,0-22,1%.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність модифікації портландцементу активованими залізовмісними наповнювачами і залізосилікатним лужним колоїдним розчином (продуктом їх взаємодії з силікатами натрію) для одержання бетонів з високою швидкістю формування фізико-механічних властивостей за умови зменшення витрат цементу. Досліджено вплив активованих залізовмісних наповнювачів і залізосилікатного лужного колоїдного розчину на властивості бетонів, що твердіють, і параметри інтенсивності даного процесу. Для оцінки ефективності активованих залізовмісних наповнювачів і залізосилікатного лужного колоїдного розчину використано експериментально-статистичні моделі експериментальних і відносних показників властивостей цементного тіста, розчинів і бетонів. З'ясовано, що введення до складу портландцементу активованих залозистими цеолітами залізовмісних наповнювачів і залізосилікатного лужного колоїдного розчину сприяє підвищенню пластичної міцності цементного тіста та одержаного цементного каменю, позитивно впливає на зменшення їх деформативності та бетону. За даних умов встановлено підвищення швидкості формування міцності та початкового модуля пружності бетону, а також зменшення витрат портландцементу в бетоні за високих показників морозостійкості та водонепроникності одержаного продукту.

  Скачати повний текст

Досліджено вміст важких металів (ВМ)- Pl, Cu, Zn, Fe у грунті виноградників і виноградних насадженнях, розташованих поблизу автошляхів. Вивчено вплив ВМ на ріст і розвиток виноградної рослини, а також проведено пошук матеріалів для зниження їх негативного впливу. Встановлено, що за умов антропогенного забруднення ВМ їх вміст у грунті й органах виноградної рослини не перевищує встановлені норми гранично припустимих концентрацій (ГПК). З'ясовано, що за умов штучного забруднення грунту ВМ у дозі 5 ГПК їх вміст у вегетативних органах значно вище норми, проте в гронах винограду не перевищує ГПК. Показано, що за таких умов пригнічується ріст і розвиток рослин. Вперше експериментально досліджено, обгрунтовано та встановлено можливість використання цеоліту та торфу для знаження негативного впливу ВМ у процесі вирощування саджанців винограду за умов Північного Причорномор'я.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості міграції, трансформації, акумуляції та біодеградації нафти у грунті, а також шляхи відновлення властивостей і родючості нафтозабрудненого чорнозему за допомогою агромеліоративних заходів. Установлено закономірності фізичного випаровування вуглеводнів нафти залежно від температури, гранулометричного складу грунту та рівня забруднення. Доведено, що кількість адсорбованої нафти збільшується у разі підвищення щільності будови грунту, у разі збільшення вологості відповідно змінюється глибина її проникнення, а грунт забруднюється на більшу глибину. Установлено динаміку змін вмісту рухомого фосфору, калію, нітратного, амонійного азоту у разі забруднення грунту нафтою на нафтопродуктами (бензином, гасом, дизельним пальним, мазутом). На підставі вивчення ефективності окремих меліорантів установлено їх оптимальне співвідношення. Розроблено систему агромеліоративних заходів, яка передбачає внесення мінеральних добрив, застосування соломи, цеоліту як клиноптилоліту та рихлення грунту, що дозволяє значною мірою прискорити процес відновлення родючості забрудненого грунту.

  Скачати повний текст

Виявлено вплив різних доз мінеральних добрив та вапна на формування урожайності зерна ячменю та зеленої маси кукурудзи, зменшення надходження важких металів до органів цих рослин. Установлено кількісні значення спроможності кореневих систем до зменшення надходження свинцю до генеративних органів ячменю за різних рівнів забруднення. Визначено роль вапна щодо зниження негативного впливу важких металів на сільськогосподарські рослини за сумісного його локального внесення з мінеральними добривами. Виявлено характер впливу високих рівнів забруднення чорнозему опідзоленого свинцем і кадмієм на вміст в орному шарі грунту поживних речовин. Доведено можливість використання на техногенно забруднених грунтах комплексних сорбент-меліорантів на основі бентонітів і цеолітів.

  Скачати повний текст

Викладені результати шестирічних досліджень впливу доз фосфорних, калійних добрив, сапонітів, цеолітів і глини та їх співвідношення на продуктивність, якість та зниження накопичення радіоцезію зеленою масою кукурудзи на торфово-болотних грунтах Полісся України. Дослідженнями встановлено, що на радіоактивно забруднених торфово-болотних грунтах позитивний вплив на продуктивність кукурудзи має внесення фосфорних і калійних добрив у співвідношенні Р120-180 К240-300 з найменьшими походженнями радіоцезію в кукурудзи. Застосування меліорантів разом з фосфорними та калійними добривами зменьшують накопичення радіоцезію в зеленій масі кукурудзи в 2-5 разів і позитивно впливають на урожайність.

  Скачати повний текст

З'ясовано вплив екстернальної кислотності Pd-вмісних висококрмнеземних цеолітів у реакції гідроізомеризації н-гексану. Показано, що внаслідок зниження екстернальної кислотності морденітових основ каталізаторів внаслідок іонообмінної сорбції катіонів тетрабутиламонію конверсія н-гексану знижується за незмінно високої селективності за продуктами гідроізомеризації. Запропоновано метод кількісного визначення екстернальних кислотних центрів шляхом потенціометричного титрування суспензій цеолітів гідроксидом тетрабутиламонію. Установлено сибатну залежність виходу 2,2-диметилбутану у продуктах гідромеризації н-гексану від концентрації екстернальних кислотних центрів Pd-вмісних морденітових каталізаторів. Визначено умови та запропоновано спосіб підвищення екстернальної кислотності шляхом лужної обробки поверхневого шару морденітового каталізатору. З'ясовано, що в результаті такої обробки суттєво збільшується адсорбційна ємність за 2,2-диметилбутаном, підвищується екстернальна кислотність і зростає активність Pd-вмісного каталізатору в реакції гідроізомеризації та селективність утворення 2,2-диметилбутану. Установлено, що зниження концентрації екстернальних кислотних центрів цеоліту HZSM-5 типу пентасилу за рахунок кислотного деалюмінування на 5 - 9 мкмоль/г або в результаті дезактивації катіонами тетрабутиламонію призводить до збільшення на 47 - 70 % конверсії н-гексану, а селективність каталізатора PdHZSM-5 за продуктами гідроізомеризації зменшується на 70 - 80 %. З'ясовано, що зростання швидкості реакцій крекінгу спричиняється значним розділенням гідрувальних / дегідрувальних і кислотних центрів каталізатора (в його мікропорах) після дезактивації екстернальних кислотних центрів.

  Скачати повний текст

З'ясовано особливості впливу певних факторів (природи темплату та лужного катіону, концентрації реагентів, співвідношення Si і Al, тривалості старіння реакційної суміші, температури та тривалості гідротермальної обробки) на утворення нових висококремнеземних цеолітів ІРС-1 і ІРС-2. Показано, що в Si-, Al-, Ti-вмісних реакційних середовищах має місце явище селективного, детермінованого особливостями побудови вторинних структурних одиниць цеоліту, включення кремнію, алюмінію та титану в кристалічну гратку ІРС-3 залежно від їх природи, зокрема координаційного числа за киснем. Установлено, що атоми германію відіграють найвагоміщу роль у формуванні головної вторинної структурної одиниці - здвоєних чотиричленних кілець, утворення яких є характерною особливістю кристалізації з германій-вмісних середовищ.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

З'ясовано, що аурофузаринотоксикоз дорослих японських перепелів характеризується зниженням їх яйценоскості (на 6,5 %), незначним зниженням маси інкубаційних яєць (3,6 %), репродуктивних якостей перепелів (заплідненості - 7,2 %, виводимості - 14,15 %), підвищенням ембріональної смертності (1 - 14 доба - на 5,8 %, 15 - 18 доба - 7,2 %), зниженням виводу перепелят (на 19,6 %) та викликає появу патоморфологічних ознак - коричневого забарвлення яєчників та жовтого з крововиливами забарвлення печінки. Колір жовтка яєць змінюється від жовтого до брудно-коричневого з зеленуватим відтінком. Доведено, що аурофузарин накопичується у жовтку та впливає на антиоксидантний та жирнокислотний статуси (концентрації вітамінів Є, А, каротиноїдів і докозагексаєнової жирної кислоти знижуються). Введення до корму сорбентів (природних цеолітів та препарату мананових олігосахаридів - мікосорбу) дозволяє знизити негативний прояв аурофузаринотоксикозу в перепелів біохімічні зрушення в їх організмі, запобігти змінам в якості яєць. Зазначено, що Т-2 токсикоз перепелів характеризується скупченістю, відмовою від корму, затримкою росту, некротичним ураженнями ротової порожини, збільшенням печінки, зміною кольору печінки на жовтий та наявністю дрібних крапкових крововиливів і в'ялою консистенцією. Деструктивні зміни виявлено у верхніх відділах травного тракту - витончення слизової оболонки стравоходу та виразковість слизової оболонки залозистого шлунка. Відносна маса зоба разом зі стравоходом перепелів дослідної групи зменшується. Відзначено вірогідне зниження концентрації природних антиоксидантів у печінці (вітамінів А, Є, С і каротиноїдів). Зазначено, що введення до корму цеолітів не ефективне для запобігання негативного впливу Т-2 токсину в перепелів.

  Скачати повний текст

Установлено механізм стабілізації фізико-механічних властивостей шлако-лужного цементного каменю за умов перемінного зволоження та висушування, який полягає у направленому перерозподілі співвідношення гелєвидних і кристалічних новоутворень за умов формування структури твердіючих в'яжучих у напрямку підвищення ступеня кристалізації гідратних фаз цеолітової структури та зміни порового простору у напрямку формування пор з ефективним радіусом 2 - 10 нм. Розроблено спосіб регулювання деформацій усадки-набухання шлаколужного цементного каменю шляхом введення у в'яжучу систему домішки емульсії петролатуму, що забезпечує кальматацію капілярних пор за рахунок синтезу у поровому просторі органомінеральних сполук та зміни морфології синтезованих гідратних силікатних фаз у напрямку формування гольчатих структур.

  Скачати повний текст

Вивчено сумарну мутагенну активність стічних, поверхневих і підземних вод Львівщини. Виявлено, що шахтні води та стоки підприємств нафтопереробної та хімічної промисловості спричинюють мутагенний ефект. Зразки води з поверхневих водойм, до яких потрапляють стічні води, також здаті індукувати генні та хромосомні мутації, семантичну рекомбінацію. На підставі результатів дослідження мутагенності води за різних етапів водопідготовки Львівського водопроводу на станціях санітарної водопідготовки Львівської залізниці показано, що вода з артезіанських свердловин не зумовлює мутагенні ефекти. Введення хлору чи його сполук з метою дезінфекції призводить до індукції мутації різного типу. Показано, що добова експозиція з сорбетами природного (глауконітом, трепелом, активованим вугіллям, цеолітом) та синтетичного (іонообмінною смолою АВ-178 та КУ2-8) походження за певних випадків знижувала мутагенні ефекти хлороганічих забруднювачів питної води.

  Скачати повний текст

Досліджено походження, тектонічну позицію, стратифікацію, речовинний склад, деформаційну структуру, гідротермальні зміни та міденосність нижньовендських трапів південно-західної частини Східноєвропейської платформи. Обгрунтовано гетерогенність трапової формації, в якій виділено чотири петрогенетично відмінні трапові комплекси: західнобузький, верхньоприп'ятський, брестський і біловезько-подільський. Встановлено, що вони утворились на окремих стадіях вендського трапового магматизму, який проявився в південно-західній частині платформи у зв'язку з функціонуванням мантійного плюму. Вдосконалено стратиграфічну схему нижнього венду (лапландський горизонт) України виділенням трьох нових основних стратонів і трьох допоміжних. Уточнено схему поділу трапів регіону на структурно-фаціальні зони та підзони. Ними визначено металогенічне районування Волинського міднорудного району. В трапах встановлено регіональну та локальну мінералогічну зональність гідротермальних змін, які відповідають цеолітовій і преніт-пумпеліїтовій фаціям метаморфізму. Переглянуто уявлення деформаційної структури трапів на користь більшої ролі плікативних деформацій у Волинському палеозойському піднятті. Показано, що спеціалізованим на мідь є вехньоприп'ятський траповий комплекс. Від нього відбулося зараження міддю порід інших комплексів в процесі її гідротермального перерозподілу. Визначено найдієвіші стратиграфічні, петрографічні, мінералогічні, структурно-тектонічні, палевулканологічні прогнозні фактори міденосності трапів.

  Скачати повний текст

Синтезовано ряд високоефективних цеолітних каталізаторів карбоній-іонних перетворень вуглеводнів. Одержані зразки досліджено в алкілуванні ізопарафінових та ароматичних вуглеводнів олефінами, крекінзі різних класів вуглеводнів, ізомеризації й ароматизації н-парафінів за умов, що максимально забезпечують утворення первинних продуктів конверсії, на підставі розподілу яких сформовано концепцію механізмів карбоній-іонних реакцій з визначальною роллю первинних карбокатіонів, стабілізованих негативно зарядженими позиціями цеолітної гратки, на початкових та завершальних стадіях перетворень за провідної ролі вторинних і третинних карбокатіонів у внутрішньомолекулярних перегрупуваннях. Обгрунтовано трактування коливальних явищ, які супроводжують карбоній-іонні перетворення вуглеводнів. Запропоновано термодинамічне трактування природи адсорбційно-десорбційних гістерезисів.

  Скачати повний текст

Встановлено високу структурну чутливість фожазитів щодо води навіть до 10C. Вперше показано, що гідротермальний іонний обмін і термопарова модифікація оптимізують кислотний спектр каталізатора завдяки вилученню кислотних центрів олігомеризації бутенів. Виявлено коливальний перебіг реакції газофазного алкілування ізобутану бутенами. Під час вивчення кислотності каталізаторів алкілування з використанням методу крекінгу кумолу встановлено, що ця реакція також триває у коливальному режимі. Коливання трактовано як періодичну конкуренцію між прекурсорами коксу та ізобутаном чи кумолом на поверхні каталізатора. Оптимізація кислотного спектра в поєднанні з реалізацією коливального режиму у рідкофазному алкілуванні дозволила подвоїти тривалість міжрегенераційної роботи каталізатора.

  Скачати повний текст

Знайдено оптимальні умови синтезу in situ та наступної модифікації гідроксидом натрію гранульованого цеоліту Y на основі Просянівського каоліну (Україна) з виходами 70 - 75 % , високою міцністю та мезопористістю гранул. Показано, що синтезовані зразки переведено у каталізатори з унікальним спектром кислотності. Експериментальні результати узагальнено у вигляді принципово нового механізму алкілування з провідною роллю первинних карбокатіонів на основі ізобутану та незначною роллю карбоній - іонів - трет - бутилу.

  Скачати повний текст

Досліджено мікробний метаболізм у шлунково-інтестинальному тракті жуйних тварин та субстратно-ерготропної біотехнології конструювання рубцево-інтермедіаторного анаболізму. Встановлено високий рівень мікробного метаболізму у рубці, сітці, книжці, сліпій і прямій. У сліпій і прямій кишках показники мікробної ферментації близькі до рубцевої. Для дорослих бичків (у порівнянні з коровами) більш характерною є підвищена продукція сумарної кількості ЛЖК із збільшеним відсотком пропіонату. Найвідчутнішу дію на рубцево-інтермедіарний метаболізм телят у період росту проявляють домішки йонофору (0,5 мг/кг живої маси в добу) у разі переходу на рослинну дієту. За умов підвищеного рівня в раціоні корів легкозброджуваних джерел азоту - ріпакового шроту і сечовини у домішці цеоліту (0,5 г/кг живої маси за добу) нормалізують процеси аміакоутворення у травній системі. У порівнянні з важкодоступними (багатими на клітковину) вуглеводами згодовування легкодоступних біосубстратів (крохмалистих концентратів) підвищує відсоток пропіонату у молярному співвідношенні (C₃) - на 10 % і змінює молярні пропорції C₂:C₃:C₄ з 59,1:31,2:9,7 на 50,4:40,9:8,7 та підвищує прирости живої маси бичків - 30 % (1064 г проти 802 г). Встановлено, що правильне поєднання джерел крохмалю ріпакового та соєвого шротів, сечовини з цеолітом у складі гранул суттєво посилює анаболічні процеси та середньодобові прирости бичків на відгодівлі (1196 г проти 1101 г або на 8,6 %), а додаткове введення в рубець болюсів з монензином (120 - 150 мг/гол/добу) дає змогу підняти їх до максимуму (1270 проти 1101 г або на 15,3 %).

  Скачати повний текст