Простежено процес становлення та розвитку авторського права на твори образотворчого мистецтва, сформульовано його поняття, визначено завдання та правові джерела. Виокремлено та теоретично обгрунтовано ознаки даних творів як об'єктів авторського права, досліджено зміст суб'єктивного авторського права та випадки вільного використання творів. Розглянуто способи захисту авторських прав художників від протиправних посягань. З урахуванням результатів вивчення наукової літератури, нормативно-правових актів та судової практики наведено пропозиції щодо удосконалення авторського законодавства України.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему охорони та реставрації об'єктів архітектурної спадщини України стосовно пам'яток вітчизняного зодчества, зображених в акварелях і літографіях Наполеона Орди. Систематизовано оригінальні фактологічні матеріали з архівів України, Польщі, Росії та Білорусії. Проаналізовано творчу спадщину художника як унікальне іконографічне джерело, що має велику науково-практичну цінність щодо історико-архітектурної науки, краєзнавства, реставрації та охорони пам'яток архітектури в Ураїні.

  Скачати повний текст

Досліджено життєвий і творчий шлях станіславського художника О.Сорохтея, виявлено обставини формування його світоглядних та художніх пріоритетів. На підставі вивчення біблійних циклів визначено стилістичні особливості творчого методу митця. Висвітлено аспекти духовно-етичних пошуків художника, встановлено вплив європейського мистецтва, зокрема, експресіонізму, на його творчість. Виявлено чинники формування експресіоністичної манери у творчості О.Сорохтея. Проаналізовано твори сакрального характеру, встановлено художні особливості та аналогії у зіставленні з творами спорідненої тематичної групи. Здійснено каталогізацію творів релігійної тематики. Простежено зв'язок творів художника з витоками народної творчості у контексті засобів художньої виразності. Впроваджено у науковий обіг групу маловідомих творів митця.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження культурологічних і мистецтвознавчих аспектів становлення візуального мистецтва кінця XX - початку XXI ст. Розкрито сутність основних смислогенеруючих категорій - діяльності, комунікації, візуальності. Розглянуто проблеми морфогенезу сфери візуального та візуального мистецтва, зокрема, як динамічного цілісного явища кінця XX - початку XXI ст., розвиток якого підтверджує ідеї самоорганізації, поліонтологічності структурування систем у "нестабільному середовищі". Доведено, що кардинальні зміни у формогенезисі (гібридизації та концептуалізації візуальної форми) спричинили виникнення явищ "розсіювання" та формування інтегративного "візуального мислення", що ввібрало в себе акціонізм, проектний тип мислення, а також неканонічне пластичне мислення та нові технічні типи та підтипи (фотографічне, кінематографічне, телевізійне та відеомислення). Уперше в мистецтвознавстві візуальне мистецтво розглянуто як новий формат морфологічної структури сфери візуального, в якому реалізується весь "тезаурус бачення" (способи бачення), породжений візуальною культурою. З'ясовано, що використання такого "тезауруса бачення" дозволяє виокремлювати з культури повсякденності ті ресурси, без яких поповнення колосального "візуального архіву" людства неможливе. Доведено, що якісно новими умовами існування сучасного візуального мистецтва є ситуативність і втіленість. Зроблено висновок, що ситуативність на рівні припису означає реалізацію конкретних стратегій художнього "Я-проектування", а втіленість дозволяє сучасному художникові використовувати безліч форм репрезентації власних досягнень. Величезну кількість комбінацій цих візуальних форм розглянуто як версії художнього проекту. Виявлено, що візуальне мистецтво переборює ситуацію "розсіювання" і хаосу в постмодернізмі, а на наступному етапі свого розвитку починає "вибудовувати" "горизонтальні" лінії у морфогенезі, що дозволяє всій морфологічній моделі сфери візуального набути стійкості.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу архівних документів, мемуарів, матеріалів періодичних видань, творчої спадщини вітчизняної та зарубіжної історіографії у контексті українського національного відродження досліджено життєвий і творчий шлях діяча визвольних змагань 1917 - 1920 р. в Україні й українській міграції 1920 - на початку 1960-х рр., вченого-історика, мистецтвознавця, архітектора, художника-графіка, педагога В.Ю.Січинського (1894 - 1962). Висвітлено вплив М.Грушевського на формування його наукового світогляду. З'ясовано, що всі праці В.Січинського досліджують та популяризують у світі маловідомі аспекти історії України, національні традиції у різних галузях мистецтва, архітектури, освіти. Визначено місце творчого доробку у сучасній українській історичній науці й обгрунтовано наукову реабілітацію вченого для прийдешніх поколінь.

  Скачати повний текст

Аналізується розвиток ілюстрування вітчизняних і зарубіжних періодичних видань від ХVII до середини ХІХ століття як складової зародження і формування зображальної журналістики. Показано вплив соціокультурних факторів на типологію періодики. Розглянуто еволюцію та особливості ілюстрування газет і журналів, а також альманахової літератури на ранніх етапах їх типологічної диференціації, вироблення сталих форм словесно-зображального синтезу і початкових форм зображальної публіцистики, специфіку застосування засобів художньо-поліграфічного оформлення видань, діяльність видавців, редакторів і художників-ілюстраторів, еволюцію технологій ілюстрування, особливості розвитку ілюстрування видань в Україні. Виклад результатів дослідження проведено в контексті висунутої автором концепції становлення і функціонування зображальної журналістики.

  Скачати повний текст

Здійснено всебічний аналіз поетики та жанрових особливостей "Итальянских новелл" та повісті "Микеланджело". Доведено, що важливу роль в цих творах Д.Мережковського відіграють символи, інтертекст та міфопоетика. Показано, що його новели стилізовані під новелістику італійського Ренесансу та утворюють цикл, а повість є "новим міфом" про Художника - Творця. Дані твори розглянуто в широкому контексті творчого доробку письменника періоду межі століть (трилогії "Христос и Антихрист", "Вечные спутники", "Л.Толстой и Ф.Достоевский"), його творів емігрантського періоду ("Данте") та літератури російського символізму та постсимволізму. Висвітлено тісний зв'язок "Итальянских новел" та повісті-міфу "Микеланджело" з загальними релігійно-філософськими та художньо-естетичними концепціями Д.Мережковського. Доведено, що ці твори є важливою частиною єдиного "тексту" автора. З'ясовано, що мала проза та повість митця своєрідно відобразили загальні тенденції розвитку літератури "срібного століття": процес оновлення історично сформованих жанрів новели та повісті за рахунок стилізації, інтертексту, міфопоетики та широкого використання образів-символів, що дозволило уточнити внесок письменника-символіста в розвиток модерністської літератури.

  Скачати повний текст

Вперше в українському мовознавсті досліджено оригінальний індивідуальний стиль поета-художника С.Гординського. Проаналізовано особливості поетичного мовомислення й систематизовано барвопозначення синкретичного (словесно-колірного) мовлення митця, визначено його місце і роль як новатора мовно-колірного стилю в українській поезії XX ст. З'ясовано, що визначною особливістю ідіостилю поета-художника С.Гординського є індивідуалізований характер новотворів, поетизація тропів та інших лексичних засобів мови, використання традиційних і створення авторських знаків національної культури та символів, самобутність авторського словника та синкретичність словесно-колірних лексико-семантичних утворень. Встановлено, що диференціація творчого життя поета на словесно-поетичну та зображувально-малярську діяльність зумовила специфіку мовнопоетичних засобів відображення дійсності, які базуються на словесно-колірній перцепції, поетико-малярському сприйманні предметів, подій та явищ навколишнього світу. З'ясовано, що мова письменника є рецептивно-медіативною: події та явища особистого, літературно-мистецького та суспільного життя у його творчості трансформуються в самобутні мовообрази, яскраво позначені індивідуальним світосприйняттям і світорозумінням, роллю українського митця в світі як носія самобутньої етнокультури, усвідомленням мети та завдань мовнопоетичної діяльності за умов еміграції. Доведено, що мовлення поета С.Гординського - дієво-іманентне.

  Скачати повний текст

Розглянуто найхарактерніші іконографічні мотиви, пов'язані з космологічною тематикою, створені в період від появи ранньохристиянського мистецтва до кінця XVIII ст. Встановлено, що в ранні часи космос зображали відповідно до моделі, яка була прийнята християнством від античності. Його головною рисою була безпосередня залежність від Бога-Творця. На межі середньовіччя і Нового часу наступає перехід від метафори організму (живого космосу) до метафори механізму. З кінця XIV ст. конкурують між собою два способи опису і пояснення навколишнього світу - раціонально-науковий і гуманістичний, безпосередньо пов'язаний з мистецтвом. Кількість зображень космосу у мистецьких творах поступово зменшується. Функцію "об'єктивної" інформації, яка переважала у середньовічному мистецтві, змінюють суб'єктивні погляди та зростаючий пріоритет індивідуальності художника. У XVIII ст. відмова від зображення космосу в релігійному контексті співпадає з розповсюдженням теорії механіки І.Ньютона.

  Скачати повний текст

Досліджено інтеграційні процеси в образотворчому мистецтві Львова першої третини ХХ ст. На основі комплексного аналізу стану образотворчого мистецтва виявлено, що основними чинниками, які впливали на його розвиток були художня критика, літературно-мистецькі видання та мистецька освіта, яку львівські художники здобували в західноєвропейських мистецьких центрах. Досліджено характер формування та діяльність численних мистецьких товариств, гуртків, спілок, які діяли у Львові протягом першої третини ХХ ст. Встановлено, що найвиразніше процеси інтеграції з західноєвропейськими художніми течіями виявилися у творчості художників, які входили до складу групи львівських формістів, угруповання "Артес" та Асоціації незалежних українських митців.

  Скачати повний текст

Проведено цілісний, інтертекстуальний і мотивний аналіз творів О.І. Купріна 1890 - 1900-х рр., в яких розглянуто проблему співвідношення життя та мистецтва. Розкрито важливу роль у формуванні специфіки поетики письменника інтертексту, автоінтертексту та мотивності. Доведено, що висока концентрація передтекстів дає можливість стверджувати, що О.І. Купрін розглядає мистецтво як реальність, яка через свідомість людей та їх вчинки впливає на емпіричну дійсність. З'ясовано, що письменник створював своєрідні пародії на мотиви й образи літератури минуло, зокрема, на образи свідомих і несвідомих гравців, які естетизували життя. На підставі вивчення особливостей функціонування щільного інтертексту, пов'язаного з творами різних напрямів і стилів, пояснено різностильність прози О.І. Купріна. Зроблено висновок, що письменник у своїх творах не розвивав традиції відомих напрямів, а оригінально осмислював "чужі" тексти як художник "срібної доби". Виявлено, що використання письменником артефактів, музичного та живописнго єкфрасису дозволило суттєво оновити жанри малої прози. Встановлено міжтекстові співвідношення, форми їх реалізації та функції, серед яких ігрова набуває пріоритетного значення.

  Скачати повний текст

Систематизовано бібліографічний й архівний матеріал з історії київського житла даного періоду. Введено до наукового обігу іконографічні матеріали щодо маловідомих і знищених житлових інтер'єрів пам'яток, створено їх каталог і карту-схему розташування. Розроблено методику проведення історико-архітектурної інвентаризації пам'яток житлової архітектури, зокрема, їх інтер'єрів. Створено цілісну картину історії розвитку київського житла й його інтер'єрів у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст., зосібна, формування планувально-просторової організації й архітектурно-мистецького вирішення, що засвідчує його розвиток під впливом соціально-економічних чинників, місцевих традицій й європейської архітектури. Визначено основні типи житлових будівель Києва досліджуваного періоду. Виявлено фірми-виробники декоративно-мистецького оздоблення київського житла. Встановлено імена художників і визначено засади, форми та методи функціональної адаптації інтер'єрів пам'яток житлової архітектури.

  Скачати повний текст

Висвітлено історію формування живописної школи в Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури (НАОМА) як цілісне явище в українській культурі у нерозривному зв'язку з тенденціями розвитку мистецтва. Проаналізовано події малодосліджених періодів. На підставі систематизації архівної та літературної інформації про методи викладання фахових і допоміжних дисциплін створено цілісну картину еволюції методології та факультету живопису НАОМА та її вплив на фаховий рівень студентів. Здійснено порівняльний аналіз дипломних робіт випускників різних років, а також ряду студентських навчальних постановок і курсових завдань з композиції. Проаналізовано ряд живописних творів художників-педагогів і взаємозв'язок їх творчих та педагогічних методів. Показано вплив на формування української школи живопису таких мистецьких течій як бойчукізм, конструктивізм, спектралізм, соціалістичний реалізм.

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження становлення та розвитку київської школи художнього текстилю XX ст. Висвітлено формотворчі засади її художньо-стильових особливостей, характерні особливості київського текстилю всіх типологічних груп. Проаналізовано доробок провідних митців Київщини, що долучилися до виконання творів текстилю. Введено до наукового обігу відомості про невідомі твори художників і майстрів народного мистецтва. Досліджено взаємозв'язок композиційних і технологних засобів під час виготовлення текстильних засобів, вплив народної художньої традиції на розвиток київського текстилю. Розглянуто трансформацію традиційних іконографічних схем у сучасній творчій практиці, основні педагогічні засади діяльності кафедри художнього текстилю та моделювання костюма Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва та дизайну ім. М. Бойчука.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження буковинського килимарства від традиційних форм до сучасних мистецьких модифікацій. Виявлено основні чинники формування та засади художньо-стильової структури традиційного буковинського килима. З'ясовано типологію виробів. Висвітлено розвиток регіонального килимарства у контексті основних практик XX ст. - масового виробництва, а також народної традиційної та самодіяльної творчості. Розглянуто шляхи та можливості розвитку традицій буковинського килимарства у сучасному художньому текстилі. До наукового обігу введено нові матеріали, наведено певні історіографічні, фактологічні дані, зокрема з питань фахової підготовки художників-спеціалістів текстилю, творчості народних майстрів і сучасних митців.

  Скачати повний текст

Здійснено наукову реконструкцію цілісного образу художника, визначено його роль і місце в історії українського образотворчого мистецтва. Розглянуто чинники, що мали вплив на становлення творчої особистості митця, виявлено маловідомі факти й окреслено найважливіші етапи його творчої біографії. Розкрито особливості художнього мислення художника, віднайдено джерела його творчості. Мистецтвознавчий аналіз графічних праць Р. Лісовського дозволив виявити ключові параметри їх графічно-композиційних та художньо-образних вирішень за виявленими ознаками, систематизувати твори у галузі книжкової та прикладної графіки.

  Скачати повний текст

Досліджено краєвид як складову загальної образної морфології художнього твору в малярстві Галичини першої третини XX ст. Розкрито суть понятття "галицька традиція зображення краєвиду". Висвітлено етап виникнення й еволюцію даного явища. Виявлено естетичні передумови інновацій художньої мови у зображеннях краєвиду. На підставі комплексного аналізу творчості художників Галичини даного періоду визначено цілісність образної мови у зображеннях краєвиду, що мала прояв у певних естетичних і формальних ознаках. Проаналізовано специфіку трактування краєвиду у контексті естетичних концепцій, стилів і напрямків. Визначено умови, що вплинули на формування самобутніх регіональних особливостей художнього образу краєвиду в малярстві Галичини першої третини XX ст.

  Скачати повний текст

Вперше в літературознавстві розкрито значення "кримського" періоду життя та творчості І.О.Буніна. Доведено, що цей період не локалізований у часі, а має "наскрізний" характер і визначає певний напрямок ідейно-естетичних шукань письменника. Розроблено нові підходи до "кримського" тексту в спадщині автора. Висвітлено твори незібраного "кримського циклу" як цілісність, що дозволило проаналізувати їх за урахування еволюції художника та взаємозв'язків між різними компонентами. Висвітлено думку про те, що даний цикл сформовано довколо багатогранного образу Криму, який став своєрідною художньою моделлю світу, зумовленою його особистою філософсько-естетичною концепцією.

  Скачати повний текст

З використанням різних історичних джерел виявлено особливості розвитку та діяльності представників творчої еліти регіону. Проаналізовано культурні процеси в Донбасі в період "відлиги", з'ясовано масштаби й особливості лібералізації художнього життя. Визначено соціальне функціонування творів літератури та мистецтва регіону. Виявлено динаміку кількісних та якісних змін складу Спілок письменників і художників, колективів театрів і філармоній Донбасу, здійснено порівняльний аналіз з відповідними показниками провідних обласних центрів України. Досліджено шляхи формування культурної еліти Донбасу, роль у цих процесах цілеспрямованої державної політики, відносини представників творчої еліти з радянською владою. Висвітлено матеріальне забезпечення та побутові умови праці і життя діячів культури, чинники, що впливали на вибір митців між творчістю і ремісництвом. Складено антропологічний портрет представників культурної еліти Донбасу.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу музейних та архівних описів, історичної, фольклорно-етнографічної, краєзнавчої, мистецтвознавчої літератури здійснено комплексне дослідження культурно-мистецької спадщини Житомирщини у вимірах українського духовного життя XIX - першої третини XX ст. Обгрунтовано провідну роль української національної традиції у творчості митців регіону, проаналізовано професійні засади театрального, образотворчого та музичного мистецтва Житомирщини. Виявлено особливості розвитку просвітницьких і культурно-мистецьких здобутків національних меншин на території Житомирщини. Доведено, що протягом багатьох століть у регіоні поєднуються культура та мистецтво різних етносів - українського, російського, польського, єврейського, німецького, чеського. Окреслено художньо-світоглядні традиції митців краю (зокрема композиторів) та визначено місце професійного музичного мистецтва регіону в українському духовному житті у даний історичний період. Особливу увагу приділено дослідженню наукової діяльності істориків, етнографів, фольклористів та вивченню творчості письменників, художників, драматургів, композиторів, виконавців, диригентів, показано їх суттєвий вклад у культурно-мистецький розвиток Житомирщини.

  Скачати повний текст