Дисертація досліджує символьну мову художніх творів на основі методів мистецтвознавства та інших дисциплін — культурології, історії, філософії, психології, що розширюють поле інтерпретації символів у живописі художників Києва початку XXI ст. В умовах постійних змін суспільно-політичної ситуації в Україні, актуалізації культурної ідентичності вивчення передумов розвитку символьної мови, етапів, типології, художньо-стильових особливостей у творчості митців Києва набуває особливого значення.Наукове завдання дисертації полягає в розробці типології символу в живописі київських митців початку ХХІ ст., характеристиці його контексту і художньо-стильових особливостей; в аналізі візуального лексикону сучасних митців; оцінці ролі архаїчних символів та їх модифікації в сучасній творчості художників; інтерпретації християнських символів у творах митців; вияві кроскультурних тенденцій в увиразненні суті та форми символу в живописі митців; вияві етнічних ознак у змісті та формі символу як маркера ідентичності; уточненні вихідного значення поняття «символ» у контексті візуалізації буття та культурної пам’яті.Здійснено огляд наукових праць, присвячених темі дисертації, зокрема: публікації, пов’язані із загальними теоретичними концепціями символу (В. Кандинський, Е. Кассірер, С. Лангер, Р. Арнхейм, М. Мерло-Понті, Ф. Вілрайт, У. Еко, Г. Почепцов, В. Сніжко і Л. Отрошко); символу як засобу комунікації (Д. Степовик, О. Федорук, Є. Причепій, О. Петрова, М. Селівачов, С. Гатальська, О. Кашуба-Вольвач, М. Юр, С. Стоян, С. Прищенко, М. Міщенко); символу в аспекті кроскультурної взаємодії (Дж. Мердок, Д. Сідні, Дж. Кошут, Б. Гройс); символу, що формує культурний код (К. Юнг, С. Кримський, Т. Яценко, Н. Грицюта, Л. Гоц, О. Тарасенко); духовної складової символу (Ф. Шлегель, В. Кандинський, М. Бердяєв, В. Воррингер, М. Еліаде, О. Петрова).Визначено, що питання художнього символу осмислювалось у наукових працях багатьох вчених, проте, попри існуючі наукові розвідки, ступінь дослідженості означеної теми в українському мистецтвознавстві залишається недостатнім.Актуалізують тему й відмінності традиційних і новітніх інтерпретацій художнього символу в живописі сучасних київських митців, що зумовлено трансформаційними процесами переходу з радянської на сучасну методологію дослідження. У дисертації визначено роль історичної пам’яті в контексті формування символів культури, що відтворюються навколо таких стрижнів, як тривкість, усвідомлення минулого, стійкість, сталість, самобутність, життєвість, спадкоємність, самосвідомість, самоідентифікація та ін. Запропоновано типологію символу в живописі київських митців початку ХХІ ст. Аналіз творів живопису виявив нову конотацію архаїчних, християнських і кроскультурних символів в українському образотворчому мистецтві. У процесі дослідження запропоновано новий погляд на символи, що мають сакральну основу, через які новітні твори транслюють духовність у XXI ст. У рамках цього питання означено діалог київських митців із К. Малевичем, відомим художником-авангардистом українського походження, передвісником ікони нового століття. Схарактеризовано художньо-стильові особливості символу в живописі київських митців початку ХХІ ст. Визначено чинники, що впливають на інтенсивність, загальне значення і трактування іконографії символу, що визначає видимість твору в сучасному контексті. Визначено національні чинники кроскультурності як одного з ключових чинників формування сучасного актуального мистецтва в творчості українських митців. Вагоме значення в цьому процесі мають такі складові, як орнамент — голос етносу, що вплетений у сучасний контекст, переосмислення радянського минулого, споріднені проблеми суспільства, іронія. Виокремлено етнічні ознаки в змісті та формі символу, що визначають національний аспект у візуалізації символу українських митців, до яких можемо віднести орнамент (петриківський розпис, вишитий одяг, розписані українські хати, рушники, килими тощо), Трипільську культуру, іконопис, стиль бойчукізму, геральдику, звернення до архетипів, національного декоративно-прикладного мистецтва, народної творчості, міфологем, містичного і трансцендентного (ритуали та легенди). Обґрунтовано появу нової іконографії та значення символу «герой» для українського народу, що модифікувався, набувши сучасної виразності та нової української національної символіки — «герой Небесної Сотні», «Майдан», «жінка-воїн», «воїн-кіборг», «земля на Грушевського» та ін. Уточнено поняття художнього символу як вираження творчих інтенцій на прикладі живопису київських митців початку ХХІ ст.; специфіку і характер індивідуальних творчих візуальних практик, що сприяють націєтворчим процесам. Це становить перспективність вивчення змісту і форми художнього символу як важливого інструменту комунікації між поколіннями, його ролі в національно-культурній ідентифікації, трансформаційних процесах поступу держави, відчуття належності до нації.^UThe relevance of the research topic is due to the need for a contextual analysis of the symbolic language of artistic works, based on culturological, art history methods and other disciplines — history, philosophy, psychology, which expand the field of interpretation of symbols in the paintings of Kyiv artists at the beginning of the XXI century. The scientific task of the dissertation is to develop the typology of the symbol in the painting of Kyiv artists of the early XXI century, the characteristics of its context and artistic and stylistic features; in the analysis of the visual lexicon; assessment of the role of archaic symbols and their modification in the modern work of artists; interpretations of Christian symbols in the works of artists; manifestations of cross-cultural trends in the expression of the essence and form of the symbol in the painting of artists; manifestations of ethnic features in the content and form of the symbol as an identity marker; clarifying the original meaning of the concept of “symbol” in the context of visualization of existence and cultural memory.It was determined that the issue of the artistic symbol was considered in the scientific works of domestic and foreign scientists, however, despite the existing scientific research, the degree of development of this topic in Ukrainian art history remains insufficient and requires a comprehensive study of it to solve the tasks. The topic is also actualized by the contradictions between traditional and new interpretations of the artistic symbol in the painting of modern Kyiv artists. This is due to the transformation processes of the transition from the Soviet to the modern research methodology, which are reflected in the analysis of works of painting, art and culture in general. The dissertation defines the role of historical memory in the context of the formation of cultural symbols, which are reproduced around such pillars as durability, awareness of the past, stability, constancy, originality, vitality, continuity, self-awareness, self-identification, etc. The typology of the symbol in the painting of Kyiv artists of the beginning of the XXI century is proposed. The analysis of paintings revealed a new connotation of archaic, Christian and cross-cultural symbols in Ukrainian fine art. In the course of the study, a new look at symbols with a sacred basis, through which the latest works transfer spirituality into the XXI century, was proposed. As part of this issue, the dialogue of Kyiv artists with K. Malevich, the famous avant-garde artist of Ukrainian origin, the forerunner of the icon of the new century, is defined. The artistic and stylistic features of the symbol in the painting of Kyiv artists of the early XXI century are characterized. The factors affecting the intensity, general meaning, and interpretation of the iconography of the symbol, which determine the visibility of the work in the modern context, are determined. The national factors of cross-cultural interaction, which are one of the key factors in the formation of modern topical art in the creativity of Ukrainian artists, are determined. Ethnic features in the content and form of the symbol are singled out, which form the national aspect in the visualization of the symbol by Ukrainian artists, which include ornament (Petrykivka painting, embroidered clothes, painted Ukrainian houses, towels, carpets, etc.), Trypillya culture, icon painting, Boychukism style, heraldry, appeal to archetypes, national decorative and applied art, folk art, mythology, mystical and transcendent (rituals and legends). The emergence of a new iconography and the meaning of the "hero" symbol for the Ukrainian people are substantiated. The symbol that was modified, acquiring a modern expressiveness and a new Ukrainian national symbolism — “Hero of the Heavenly Hundred”, “Maidan”, “woman-warrior”, “warrior-cyborg”, “soil on Hrushevsky” and others. The concept of an artistic symbol as an expression of creative intentions is clarified on the example of the painting of Kyiv artists of the early XXI century; the specifics and character of individual creative visionary practices that contribute to nation-building processes. A complex interdisciplinary approach to the study and theoretical understanding of the artistic symbol contributed to the solution of the scientific task of the dissertation, the application of contextual and conceptual approaches in the field of art history to the analysis of the artistic symbol in painting as a form of identification in modern art, made it possible to trace the integration of universal symbols into the creative practices of modern Kyiv painters in in terms of multiculturalism and interethnic diversity, due to the peculiarities of individual creative intentions.

Дисертаційну роботу присвячено філософській експлікації суттєвих рис та особливостей європейського міста. Наукова новизна одержаних результатів полягає у в тому, що у вітчизняній соціально-філософській думці європейське місто вперше цілісно представлено як модус соціальної реальності та культурну категорію, втілену в ідеї міста й проявлену в міфі міста. Застосування феноменологічного, конструктивістського та синергетичного підходів до дослідження процесу створення та функціонування соціального простору міста, зокрема експлікації ідеї міста у вигляді міфу міста дозволили показати особливості європейського міста як модуса соціальної реальності, надати філософську дефініцію поняттям «міф міста» та «ідея міста», показати, що міф міста є формою буття ідеї міста. У результаті європейське місто концептуалізовано як реалізовану систему соціального буття, форма якої транслюється змістом ідеї міста, що має християнське походження, центральні смисли якої кодуються та транслюються міфом міста.Ідея європейського міста пояснюється як простір соціального буття, що формується навколо сакрального центру та архетипічно відтворюється на християнських територіях, набуває аподиктичного значення в структурі сенсів соціальної реальності Європи, в тому числі й модерного часу. В роботі показано шляхи трансформації сакрального простору в сучасному місті та проаналізовано особливості побудови сакральних міських просторів та їхню роль для локальних спільнот. За допомогою звернення до наративу про місто – міфу міста показано, яким чином ідея міста, втілюючись в конкретному місті, стає формою культурного існування для своїх мешканців. Міф міста представлено як актуальну реальність, пов'язану із системою уявлень локальної спільноти (городян) про місто та самих себе, закодовану символічними засобами в наративі про місто та опредметнену в міському просторі. Визначено, що міф європейського міста артикулює сакральні сенси ідеї міста та способи їх реального буття. На прикладі міфу Донецька, дослідженого до 2013 року, показано, що його наратив завжди будується навколо сакральних сенсів ідеї міста, а трансформації цього сакрального ядра, пов'язані з світоглядними зсувами (змінами в культурній онтології), змінюють просторову структуру міста та впливають на соціальне буття міста, маючи перетворюючий та мобілізаційний потенціал. Концептуальне розуміння європейської цивілізації як міської культури, запропоноване Фернаном Броделем, в дослідженні доповнене аналізом трансформації однієї з основних культурних цінностей – культурної пам'яті в сучасному місті. Проведений аналіз дозволив виокремити нові горизонти культурного мислення в розумінні ідеї міста, що показано на прикладі зміни ставлення до культурної спадщини в місті залежно від того, як змінюється розуміння культурної спадщини на рівні європейської спільноти.В роботі актуалізовано вектори подальшого міського розвитку на підставі проведеного аналізу програмних документів ООН (ООН-Хабітат, Всесвітнього форуму міст) щодо міського розвитку та виділено чинники, що обумовлюють зміну соціальної поведінки городян та впливають на зміну просторів, які людина конструює як середовище для життя.Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що основні положення і висновки, наведені в дисертаційній роботі, можуть використовуватися при моделюванні соціальних процесів та поведінки городян. Застосування результатів дослідження може бути корисним при практичній реалізації політики регіональної децентралізації, сприяти ініціюванню міжміського діалогу для розвінчання локальних стереотипів та зменшення соціальної напруги.^UThe thesis is devoted to the philosophical explication of essential features of the European city. The scientific novelty of the obtained results is that in national socio-philosophical thought the European city as a mode of social real life and cultural category embodied in the urban concept and manifested in urban myth shows for the first time. Application of phenomenological, constructivist and synergetic approaches to the study of the urban social space establishing and functioning, in particular the explication of urban concept in the form of urban myth allowed to show the features of the European city as a mode of social reality, provide a philosophical definition of the concepts of "myth of the city" and "idea of the city", show that the myth of the city is a form of existence of the idea of the city. In result European city is interpreted as an implemented system of social real life, which form is translated by the content of the urban concept of Christian origin, the central meanings of which are encoded and transmitted by the urban myth.It is proved that the European urban concept as a space of social existence being formed around the sacred center and archetypically reproduced in Christian territories, acquires apodictic significance in the structure of meanings of the European social real life, including modern times. It is substantiated that the European city embodies the worldview structure of the Christian and modern thinking and is one of the actualized spaces for complete worldview imperatives implementation of the Christian and modern age.The thesis shows the ways of transformation of sacred space in a modern city and analyzes the features of the construction of sacred urban spaces and their role for local communities. The thesis analyzes the "work" of the idea of the city. By addressing the narrative of the city – the myth of the city, it is shown how the idea of a city, embodied in a particular city, becomes a form of cultural existence for its inhabitants. The urban myth articulates and implements the cultural urban concept. The urban myth is presented as an actual reality linked to a system of local community (citizens) idea of the city and themselves, encoded by symbolic means in urban narrative and materialized in the urban space; the European urban myth articulates the sacred meanings of the urban concept and the ways for their real existence. It is determined that the myth of the European city articulates the sacred meanings of the idea of the city and the ways of their real existence. Using Donetsk myth as an example, studied before 2013, it has been shown that its narrative is always built around the sacred meanings of the urban concept, and the transformations of this sacred core associated with ideological shifts (changes in cultural ontology) change the spatial urban structure and affect social existence of the city, having a transformative and mobilizing potential.In addition, the thesis further developed an understanding of European civilization as urban culture proposed by Fernand Braudel, supplemented by transformation analysis of one of the main cultural values – cultural memory in the modern city. The analysis allowed us to identify new horizons of cultural thinking in understanding the idea of the city, as shown by the example of changing attitudes to cultural heritage in the city depending on how the understanding of cultural heritage at the level of the European community changes.Study of the current state of urban change, in particular, through analysis of UN (UN-Habitat, World Urban Forum) policy documents on urban development, vectors updated of further urban development. The practical significance of the results is that the main provisions and conclusions of this thesis paper can be used in modeling social processes and the behavior of citizens. The application of the research results can be useful in the practical implementation of the regional decentralization policy and to help initiate an inter-city dialogue to dispel local stereotypes and reduce social tension.

Визначено передумови та доведено закономірність появи Кормчих на території Київської Русі. Класифіковано правові норми та джерела Єфремівської Кормчої за ознакою переробленості, проаналізовано причини та цілі змін у змісті та складі правових норм Кормчих. Обгрунтовано комплексну процедуру формування змісту їх списків. Доведено, що способом систематизації нормативно-правових актів Кормчих книг, зокрема, Єфремівської, була кодифікація. Проведено аналіз правових норм Єфремівської Кормчої за п'ятьма групами за суб'єктами та об'єктами правовідносин, які вони врегульовували, та визначено правові статуси представників вищого духовенства, нижчого духовенства та монахів, усіх кліриків, мирян та всіх членів християнської громади Київської Русі за нормами Єфремівської Кормчої як джерела права Київської Русі, вплив церковного права на світське. Досліджено принципи та правові норми, які поширилися на території Київської Русі у змісті Єфремівської Кормчої та закріпилися у правовій системі України сьогодення.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі містеріальності за її генезою в християнському культі та виявленню у творах О. Мессіана, в яких розрізняємо проєкції містеріального вираження від О. Скрябіна., що прослідковується у фортепіанному проявленні, у зв'язку з історично закономірними містеріальними комплексами, які йдуть від візантійської містеріальної театральності та збереглися у традиціях Православія та Францисканства, виділеного О. Мессіаном в спорідненості із Галльським початком французької нації. Містерія XX століття, що об'єднала риси обох різновидів цього феномена (священнодійство і релігійний театр), не отримала самостійної позиції в системі музичних жанрів. Вона збереглася лише як тенденція до свого формування. Однак, сукупність деяких її визначальних ознак може бути виділена в жанровій структурі окремих творів і визначена терміном «містеріальності». Можна виділити ті закони та функції, які активно впливали на пошуки митців кінця XIX і XX століть: рухливість і варіабельність дії, множинні функції сценічного простору, об'єднання декількох ігрових просторів; «згущення» подій, драматичних ліній, різних просторово-часових пластів в одній точці. Науковим завданням дослідження виступає узагальнення уявлень щодо специфічно культурологічного тлумачення рис містеріальності в мистецьких надбаннях найвизначніших авторів музики XX століття в їх принциповому заглибленні у релігійно-філософські засади творчого мислення і свідомого спрямування до літургійного музичного виявлення – поза стін церковно храмового простору, тобто з вираженими паралітургійними показниками, що є вирішальною ознакою виразності творів О. Мессіана, почерпнутої, як показують зіставлення виразних засобів і конструкцій, від скрябінівського космізму. Найвищим досягненням культурологічного тлумачення спадщини О. Мессіана у її порівнянні з О. Скрябіним виступає впізнання в них прямої дотичності до літургійної основи композиційних нормативів, до усвідомлення двоскладності своєї авторської спадщини як художньо-самодостатньої продукції, з одної сторони, і як висунення її як Прикладної сфери – у «прикладенні» до дещо Вищого, ніж мистецька сфера, з другої. Школа О. Мессіана надала планетарний резонанс ідеям містеріального Оновлення людства через мистецькі втілення. Ключові слова: містеріальність, містерія, О. Мессіан, стиль культури, стиль в музиці, жанрові типології.^UThe dissertation is devoted to the problem of mysteriality by its genesis in the Christian Cult and its manifestation in the works of O. Messiaen, in which we distinguish projections of the mysterious expression from A. Scriabin. Moreover, the latter can be traced in the piano manifestation, in connection with historically natural mystery complexes coming from byzantine mystery theatricality and preserved in the traditions of Orthodoxy and Franciscanism, identified by O. Messiaen in kinship with the Gallic beginning of the French nation.Regarding the aspect of considering the research topic, it should be noted that O. Messiaen was influenced by Scriabin's mysteriality, which was quite sharply different from the mysterious incarnations of contemporaries, including at the highest artistic level. Russian followers in France of A. Scriabin M. Obukhov and I. Vishnegradsky were aware of this non-theatrical rite-the mystery of the Russian artist. The acquaintance of I. Vishnegradsky with O. Messiaen in 1937 determined the active transmission of information about the work of A. Scriabin – and this coincides with the time of highlighting the mission of O. Messiaen to unite the opposites of the artistic world in the works of the 1940s. For O. Messiaen, religious service was a part of his life – as an organist, he played the organ from a young age to the end. The main thing is preaching through the art and pedagogical activity of human coexistence, which predetermined the foundation of granting him the status of a saint from Catholicism posthumously. The search for ways of spiritual improvement of the world through the revealed genre-texture indicators and Clavier techniques of expressiveness in the piano heritage of A. Scriabin, perceived by O. Messiaen – through the analysis of piano participation in the «Quartet at the End of Time» and other works is outlined. Summative and life-saving efforts are invested by artists in specially musical means of the supramusic and extra-musical program of action, which is based on the greatness of not only artistic higher giftedness, but also the ability of World salvation and transformation. The highest achievement of the cultural interpretation of the heritage of O. Messiaen in its comparison with A. Scriabin is the identification in them of a direct touch to the liturgical basis of compositional standards, to the awareness of the two-part nature of their author's heritage as an artistic and self – sufficient product, on the one hand, and as its promotion as an applied sphere-in the «application» to something higher than the artistic sphere, on the other. The School of O. Messiaen gave a planetary resonance to the ideas of the mysterious renewal of humanity through artistic incarnations. Keywords: mysteriality, mystery, O. Messiaen, style of culture, style in music, genre typologies.

Досліджено феномен християнського гуманізму в українській релігійній філософії першої половини ХХ ст. Простежено спорідненість між західноєвропейськими та українськими концепціями християнського гуманізму. Показано, що спільним є трактування особливості християнського гуманізму (синтез ідей людинолюбства та теоцентризму) й основних категорій (боголюдяність, спокутування, спасіння, християнська любов). З'ясовано, що типовим виявом українського християнського гуманізму є концепція А.Шептицького, за якою проаналізовано особливості українського християнського гуманізму: єдність християнських, гуманістичних і національно-патріотичних цінностей.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу філософської, психологічної та журналістської літератури визначено теоретичні засади формування образу ідеального учителя, підгрунтям якого став християнський ідеал людини. Визначено передумови виникнення ідеалу, обгрунтовано його сутність і структуру, з'ясовано етапи, пріоритетні тенденції, чинники, що вплинули на формування ідеалу педагога. Розкрито провідну роль самовдосконалення у наближенні вчителя до ідеалу, розглянуто шляхи його втілення в діяльності педагогів зазначеного періоду.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано тезу про релігійну (християнську) навантаженість культурної ідентичності Модерну, охарактеризовано основні соціальні форми її реалізації. Запропоновано нове тлумачення концепції культурної ідентичності. З'ясовано, що ідентичність є певним набором соціальних інтеракцій. Обгрунтовано значення культурної ідентичності як функції опанування культурними сенсами у соціальному просторі. Вперше визначено три найважливіші підвалини модерної ідентичності: історія, наука, екзистенційний вимір, які детермінують її форму. Доведено, що історія визначає межі та простір розвитку усього людства та забезпечує єдність асерторично розгалужених процесів. З'ясовано, що наука є єдиною легітимною методологією прагматичного освоєння реальності. Аргументовано, що екзистенційний вимір конститує спосіб життя, суголосний модерній раціональності та формує певний етос суспільної поведінки. Доведено, що саме у цих трьох вимірах реалізується культурна ідентичність Модерну. Зроблено висновок, що культурна ідентичність Модерну грунтується на автентичних християнських засадах.

  Скачати повний текст

Осмислено та проаналізовано проблематику удосконалення людини на основі вивчення робіт провідних європейських філософів, ідеї яких покладено в основу європейської культури. Обгрунтовано засадничий характер ідеї вдосконалення у світових релігіях і релігійних практиках і доведено, що суть людини та розуміння удосконалення визначається за допомогою виявлення її місця стосовно Бога. Реконструйовано основні парадигми становлення ідеї удосконалення в європейській культурно-історичній традиції та показано вплив даних парадигм на посткомуністичний соціум. Розкрито динаміку змін змісту та форм філософських концепцій удосконалення людини у таких площинах: "людина - Бог" і "людина - суспільство". Всебічно досліджено критику просвітницької педагогіки та "прогресуючої" людини. Виявлено зв'язок між "поразкою" ідеї вдосконалення та критикою культури через розгляд вчення про "надлюдину" та ревізію християнської традиції, здійснену насамперед Ф.Ніцше. Розглянуто тлумачення удосконалення людини як об'єкту маніпуляції, що укорінено у настанові технократичного мислення.

  Скачати повний текст

Досліджено розуміння смисложиттєвих цінностей, виробленого авторами журналу "Путь" і яке може бути критерієм у визначенні Добра та Зла. Дослідження грунтується на ціннісних орієнтаціях християнства. Відзначено, що етичний монізм християнства надає протилежні ціннісні значення створенню та руйнації, не приділяє належної уваги єдності цих протилежностей. Стверджено, що абсолютна досконалість актуально існує в Бога. Тому акцент у діяльності людини переноситься з творчості на консервацію. Бердяєв, навпаки, онтологізує свободу, вважає, що в свободі міститься джерело величі й нікчемності людини. Обгрунтовано, що одним з напрямків пошуку шляху від Зла до Добра є "софійний" християнський соціалізм, який намагався протистояти російському марксизму як головній небезпеці для Росії на межі XIX ст. - XX ст. Виступаючи проти марксизму, релігійні мислителі обирають шлях свободи та недопущення злочину. Вони вважають, що тільки особиста, суб'єктивна свобода є основою творчості, творення (в тому числі - смисложиттєвих цінностей). Розглянуто національний аспект творчості як природне дарування людиниогієнка. Підкреслено, що питання свободи й творчості мають значення у вирішенні проблеми сенсу життя, яке суб'єктивно усвідомлюється людиною як вища цінність. Але тільки у реалізації надособистої цінності (Вища Реальність) людина може усвідомити себе як істоту, яка потребує розумного, осмисленого життя.

  Скачати повний текст

Досліджено онтологічний аспект художнього образу, який визначається, згідно зі східно-християнською традицією, поняттям "іконічність". Іконічність художнього образу трактовано як синергійну спрямованість до першообразу, яка є засобом переакцентації співвідношення явленого та виявленого. Обгрунтовано, що художньо-естетична цілісність образу є точкою перетину змістових потоків, які змінюють перспективу художнього бачення. Виявлено, що своєрідність художнього образу творів, в яких реалізовано принцип іконічності, полягає у цілісній двоєдності "картини світу" й "ікони світу", естетично завершеній у сфері підсумкового змісту. Обгрунтовано необхідність врахування художньої взаємодії категорій часу та простору з категорією вічності у процесі аналізу творів із виразною релігійною спрямованістю. Художню прихованість та акцентованість іконічності розглянуто на матеріалі різножанрових творів І.С.Шмельова (епопеї "Сонце мертвих" та оповідання "Куликове Поле"), в яких іконічна основа є домінуючою та змістотвірною.

  Скачати повний текст

Розглянуто найхарактерніші іконографічні мотиви, пов'язані з космологічною тематикою, створені в період від появи ранньохристиянського мистецтва до кінця XVIII ст. Встановлено, що в ранні часи космос зображали відповідно до моделі, яка була прийнята християнством від античності. Його головною рисою була безпосередня залежність від Бога-Творця. На межі середньовіччя і Нового часу наступає перехід від метафори організму (живого космосу) до метафори механізму. З кінця XIV ст. конкурують між собою два способи опису і пояснення навколишнього світу - раціонально-науковий і гуманістичний, безпосередньо пов'язаний з мистецтвом. Кількість зображень космосу у мистецьких творах поступово зменшується. Функцію "об'єктивної" інформації, яка переважала у середньовічному мистецтві, змінюють суб'єктивні погляди та зростаючий пріоритет індивідуальності художника. У XVIII ст. відмова від зображення космосу в релігійному контексті співпадає з розповсюдженням теорії механіки І.Ньютона.

  Скачати повний текст

Дисертація є одним з перших після прийняття КПК України 2012 року комплексним дослідженням теоретичних та прикладних проблем реалізації імунітетів в кримінальному процесі України.Розглянуто методологію дослідження імунітетів в кримінальному процесі. Визначено перелік методів, які застосовувалися під час дослідження питання щодо реалізації імунітетів в кримінальному провадженні. Запропоновано авторський погляд щодо комплексу використаних методів з позначенням місця та ролі кожного з них в питанні, що досліджується.Досліджена низка питань, пов'язаних з визначенням імунітетів осіб, діяльність яких має суттєве значення для функціонування державних інституцій влади в Україні. В межах другого розділу розглянуто імунітет Президента України. В межах питання наголошено на важливості прозорості функціонування механізму реалізації імунітету глави держави в кримінальному провадженні. Запропоновано авторський погляд щодо функціонування механізму кримінального переслідування екс-президентів на загальних підставах, визначених законом. Вказане забезпечуватиме належне функціонування засади рівності в кримінальному провадженні.Зосереджено увагу на питомій вазі суттєвих змін, здійснених законодавцем в 2019 році в межах оптимізації процесуального механізму реалізації імунітету народних депутатів України. Запропоновано авторські зміни до ст. 482-2 КПК України у вигляді обов'язкового невідкладного, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передання наявних у Генерального прокурора України матеріалів до органу досудового розслідування та доручення проведення досудового розслідування стосовно народного депутата України.Зосереджено увагу на необхідності внесення змін в зміст окремої норми КПК з визначенням можливості затримання або утримування під вартою чи арештом судді до винесення обвинувального вироку судом без згоди Вищої ради правосуддя на це, у випадку скоєння суддею злочину будь-якої тяжкості. Також в другому розділі дисертації розглянуто імунітети: Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, депутатів місцевих рад, суддів тощо. Запропоновано внесення відповідних змін до змісту ст. 482 КПК України. Також в цьому розділі дисертації розглянуто імунітети, що врегульовані нормами міжнародного права. В межах вказаного питання досліджено особливості реалізації дипломатичного та консульських імунітетів в кримінальному процесі України. Висловлено авторський погляд щодо змісту зазначених різновидів імунітетів та окреслено вектор подальшого нормативного врегулювання імунітетів, що врегульовані нормами міжнародного права.Визначено імунітет близьких родичів та членів сім'ї підозрюваного та/або обвинуваченого від викриття як себе, так й своїх родичів у вчиненні злочину. Зосереджено увагу на важливості родинних відносин для суспільства та держави в цілому. Запропоноване розширення змісту положення КПК щодо визначення переліку близьких родичів та членів сім'ї, у зв'язку з чим наголошено на необхідності доповнення змісту п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК такими суб'єктами як: двоюрідний брат, двоюрідна сестра, зведений брат, зведена сестра, рідна тітка, рідний дядько, рідний племінник та рідна племінниця.У третьому розділі розглянуто імунітет представника в кримінальному провадженні. Досліджено особливості формування довірливих відносин між адвокатом та клієнтом в межах кримінального провадження. Наголошено на збереженні в межах адвокатської таємниці лише інформації стосовно предмету укладення угоди про надання правової допомоги, що відповідним чином звільняє адвоката від обов'язку не розповсюджувати інформацію стосовно підготовки до вчинення інших злочинів його підзахисним.Запропоновано авторський погляд щодо змістовного врегулювання законодавцем особливостей реалізації цього різновиду імунітету з урахуванням позицій представників інших, крім християнської, релігійних течій. В межах третього розділу також висловлено авторський погляд щодо особливостей реалізації імунітетів медичних працівників та нотаріального імунітету в межах кримінального провадження.Ключові слова: імунітет, привілейованість, недоторканність, посадові особи, свідок, представник, міжнародні відносини.^UThe thesis is one of the first since the adoption of the CPC of Ukraine in 2012 a comprehensive study of theoretical and applied problems of the implementation of immunities in the criminal process of Ukraine.The thesis consists of an introduction, three sections, which include ten sections, conclusions, a list of sources used, annexes.The introduction contains a substantiation of the relevance of the topic of the thesis research, information about its purpose and objectives, object and subject, methodological basis and the empirical basis used, its scientific novelty and practical significance of the obtained results, as well as validation of the research results.Section 1, Theoretical and Legal Foundations of Immunity in Criminal Procedure, consisting of three subdivisions, analyzes the terminology that defines immunity in criminal proceedings and examines the immunity related definitions. The author's definition of immunity in criminal proceedings is offered, as well as the structure and content of legal relations that are carried out within the framework of immunity in criminal proceedings are analyzed. Taking into account this, the systematization of legal relations within the limits of realization of immunities in criminal proceedings is analyzed and the author's classification of immunities in criminal proceedings is proposed.Section 2, Immunities of Elected and Officials, consists of four divisions. This section explores a number of issues related to the definition of immunity of persons whose activities are essential for the functioning of public authorities in Ukraine. The second section deals with the immunity of the President of Ukraine. Within the framework of the question, the importance of transparency of functioning of the mechanism of realization of the immunity of the President of the state in criminal proceedings was emphasized. The author's view on the functioning of the mechanism of criminal prosecution of ex- presidents on the general grounds established by law is offered. This will ensure the proper functioning of the principle of equality in criminal proceedings.Section 3, "Witness Immunity in the Criminal Procedure of Ukraine", consists of three divisions. This section defines the immunity of close relatives and family members of the suspect and / or accused of exposing both himself and his relatives to the crime. It focuses on the importance of family relations for society and the state as a whole. It is proposed to expand the content of the CPC's provisions on defining the list of close relatives and family members subjects such as: cousin, cousin, cousin, step-sister, cousin, uncle, cousin, and niece. The third section focuses on the peculiarities of the immunity of clergy in criminal proceedings. The author's view on the substantive regulation by the legislator of the peculiarities of the implementation of this kind of immunity, taking into account the positions of representatives other than Christian, religious trends, is offered. The third section also expresses the author's view on the peculiarities of the implementation of the immunities of medical professionals and notarial immunity in the framework of criminal proceedings.Key words: immunity, privilege, inviolability, officials, witness, representative, international relations.

Доведено, що погляди на сутність живого в отців східної церкви формувалися на основі синтезу античної філософії та біблійної інтерпретації. Відштовхуючись від ідеї живого як втілення душі, східна патристика розширила коло живих істот на основі розрізнення рівнів складності життєвих сил (Григорій Ніський, Максим Сповідник, Іоанн Дамаскін) і вперше розробила християнську ієрархію живого, поставивши на її вершині ангелів, однак акцентуючи верховенство людини над земним світом живого (Василій Великий, Діонісій Ареопагіт). Розглянуто напрями модернізації поглядів на живе у східнохристиянських ученнях з урахуванням його оцінки в сучасному православному дискурсі. Основними особливостями модернізованих уявлень слід вважати відхід від буквального розуміння ідей книги Буття, намагання узгодити православні догмати з даними сучасних наукових досліджень, коадаптувати релігійні та наукові положення щодо походження, сутності феномена живого.

  Скачати повний текст

Досліджено принципи формування історіософії в українському гуманітарному просторі та здійснено аналіз поезії Л.Костенко, розглянуто вплив національної історіософії на специфіку авторського мислення. Базуючись на матеріалі лірики поетеси, здійснено аналіз християнського та загальнолюдського вимірів етичних домінант в їх історіософському вияві. Висвітлено світогляд українського суспільства середини XVII ст., репрезентований у "Марусі Чурай", у аспекті аксіологічних вартостей, постульованих в історіософії авторки. Розглянуто філософію поразки у романі "Берестечко" у контексті роздумів про формування політичних пріоритетів у кризовій ситуації. Л.Костенко постулює свою історіософію не шляхом створення масштабного історичного тла, а тотального занурення у внутрішній світ непересічної (геніальної) особистості.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему філософської методології Б.Паскаля. Розглянуто цілісний герменевтико-семіологічний підхід до вивчення спадщини філософа, який є найбільш адекватним методології Паскаля, розроблений на засадах сучасної філософії. Встановлено, що саме такий підхід дозволяє виявити філософську оригінальність Паскаля, сформовану в діалозі з принциповими опонентами свого часу. Запропонований підхід висвітлює багатовимірність філософії Нового часу, а також християнську культуру мислення як підгрунтя європейської цивілізації.

  Скачати повний текст

Досліджено процес історичного розвитку давньоруськоо населення на території межиріччя Верхнього Пруту та Середнього Дністра в XI - першій половині XIII ст. Охарактеризовано етнічну ситуацію в регіоні у другій половині I тисячоліття н.е. Висвітлено процес включення цієї території до складу Київської держави. Доведено, що у цей період на зазначеній території мешкало давньоруське населення. Проаналізовано основні компоненти його матеріальної культури. На території регіону відзначено літописні населені пункти, а саме: Василів, Онут, Кучелмін, Плав, Прут. Визначено їх соціально-економічний статус. Вивчено розвиток землеробства, скотарства, ремесел, промислів і торгівельних зв'язків у місцевих мешканців, визначено їх спільні риси й особливості у порівнянні з іншими територіями давньої Русі - України. Досліджено питання щодо християнізації місцевого населення. Охарактеризовано поховальний обряд і встановлено походження окремих ритуалів. Наведено характеристику христянських культових споруд. Значну увагу приділено християнській культовій символіці, відзначено існування язичницьких амулетів та оберегів. Охарактеризовано поширення писемності й освіченості у населення регіону. Відзначено, що середньовічне населення зазначених земель мало слов'янське походження, а матеріальне й духовна культура має аналогії серед давньоруських (давньоукраїнських) старожитностей земель Русі - України.

  Скачати повний текст

Подано філософсько-антропологічний аналіз феномену насильства. Проведене дослідження дозволило виявити дві ключові форми насильства: агресію та жорстокість, а також показати їх взаємовідносини всередині літературно-художніх наративів, зрозумілих як антропологічні практики. Виділено чотири типи дискурсивних репрезентацій, які охоплюють часовий відрізок від античності до Нового часу, всередині яких формувалася європейська рецепція насильства: юдейська, давньогрецька, давньоримська, християнська. Визначено специфічні риси притаманні кожній з даних епох і показаний їх вплив на формування сучасної рецепції. Розгляд агресії і жорстокості як двох форм насильства дозволив відкрити нові ракурси сучасної дискурсивної репрезентації насильства, пов'язані з відходом від класичних моделей репрезентації та герменевтичного підходу, що домінують у сучасних гуманітарних науках.

  Скачати повний текст

Проведено комплексний лінгвістичний аналіз англійської християнсько-богословської терміносистеми (АХБТ), розглянуто історію її формування, розвитку та сучасний стан. Окреслено обсяг і структуру понять галузі християнского богослов'я, подану в розробленій тематично-поняттєвій класифікації. З'ясовано, що сутність цієї терміносистеми виявляється через базову тематично-поняттєву терміногрупу "богословські вчення". Висвітлено провідні способи номінації в межах АХБТ з урахуванням і порівнянням національних та іншомовних чинників. Виокремлено структурні моделі поліморфемних термінів у взаємовідношенні до реалізованих ними семантичних моделей, визначено характерні семантичні категорії та продуктивні структурні типи галузевих термінів. Проаналізовано рівножанрові фахові тексти християнського богослов'я з метою визначення ступеня їх термінологічної насиченості вузькогалузевими, міжгалузевими та загальнонауковими термінами. Висвітлено специфіку парадигматичних відношень між термінами галузі, простежено особливості їх вияву у богословських текстах різних жанрів.

  Скачати повний текст

Створено нову концептуальну основу розуміння англіканства та може служити допоміжним матеріалом в історичних, соціологічних і релігієзнавчих дослідженнях трансформацій церкви за умов глобалізації. Встановлено, що феномен англіканства в його соціальних формах є похідним суспільно-історичних процесів, які зумовлюють унікальні конфесійні риси. Виникнувши на фоні національних демократичних рухів, англіканство пропонує богословське обгрунтування християнського гуманізму, прагнучи зафіксувати принципову рівність всіх людей перед Богом, незалежно від їх соціального стану, національності або релігії. Визначено, що відсутність оформленого та визнаного всіма англіканськими церквами віровчення, історично сформована залежність церкви від держави, вплив секуляризації на релігійне життя послаблюють значущість церковних традицій англіканства. Розкрито, що головним напрямом еволюції англіканства є послідовне перетворення традицій у відповідності з трансформаціями суспільства, яке обирає та зберігає базисні віросповідні принципи, запропонувавши їх більш актуальні формулювання.

  Скачати повний текст

Розглянуто характер рецепції та функції античного дискурсу в художньому доробку Г. Сковороди на матеріалі його діалогів, байок, лірики й епістолярію та широкого пласту греко-римської літератури. Визначено, що вивчення особливостей художнього сприйняття Г. Сковородою образів і мотивів класичної спадщини пов'язано з встановленням типології їх використання, з'ясуванням характеру творчої рецепції, специфіки розуміння "вічних образів" античного походження, виявленням спільних з першоджерелом мотивів і своєрідності їх інтерпретацій українським письменником. Висвітлено ставлення мислителя до сфери мистецтва й основ потрактування ним категорії прекрасного, допомогло глибше зрозуміти його культурософські погляди, які орієнтовані на розуміння єдності язичницької та християнської духовної культури, та причини утворення того надзвичайного синтезу естетико-філософських і художніх практик, яке становить головну особливість естетичної платформи митця.

  Скачати повний текст