Розкрито сутність та особливості функціонування процесу переживання у мистецтві актора. З використанням методу психологічного аналізу діяльності людини (за О.Леонтьєвим) проведено спостереження за творчістю акторів і самоспостереження та встановлено, що у процесі переживання актора у ролі актуалізуються окремі, психічно відмежовані актором одна від одної різні види його діяльності, які визначено як "діяльність-творчість" і "діяльність-гра". На підставі дослідження процесу функціонування даних видів діяльності актора виявлено їх вплив на внутрішню "психорефлективну організацію" актора як людини. Встановлено, що дане відображення, пов'язане з аналогічністю фізичних дій актора з фізичними діями персонажа ролі, проектується на дії актора у формі реакцій організму, адекватних до реакцій ролі, що і становить сутність психологічного стану переживання актора у ролі. Вперше методом визначення "катарсису" (за Л.Виготським) проаналізовано емоційний стан переживання актора у ролі. Доведено належність емоційного стану переживання до одного з різновидів катарсису.

  Скачати повний текст

Уперше подано цілісну характеристику багатогранної діяльності Анатоля Вахнянина - композитора, диригента, співака, громадського діяча, літератора, а також введено в обіг новий архівний матеріал. На його базі систематизовано погляди діяча на різні галузі музичного мистецтва (музичну естетику, фольклор, духовну музику, театр, теорію музики). Розширено обсяг композиторської творчості А.Вахнянина, що дає підстави для характеристики його композиторського стилю, який базується на засадах романтизму. Висвітлено взаємодію його композиторської творчості та музикознавчих зацікавлень. Зазначено, що завдяки плідній громадській, виконавській, диригентській та композиторській діяльності А.Вахнянина музичне життя Галичини того часу збагатилося новими ідеями, зміцніли зв'язки з композиторами Великої України (М.Лисенком, П.Ніщинським). Доведено, що в еволюції музичної культури Галичини його діяльність сприяла переходу від аматорського етапу композиторської творчості до подальшого її розвитку на професійній основі.

  Скачати повний текст

Проаналізовано антропологічний склад українського народу на основі широкого комплексу морфологічних ознак: соматологічних, одонтологічних, дерматогліфічних. На території України виділено чотири антропологічних зони - північну, центральну, західну та південну, відмінності між якими незначні. Усі залучені антропологічні системи вказують на поступове посилення південноєвропеоїдного компонента з Півночі на Південний Захід, Південь і Південний Схід України. Стверджено, що українці як носії дніпровсько-карпатської групи антропологічних варіантів займають проміжне місце між представниками північної та півенної гілки європеоїдів, тяжіючи до останніх. Реконструйовано основні напрями давніх етногенетичних процесів на території України, в яких брали участь різні за походженням компоненти.

  Скачати повний текст

Вперше в українській фольклористиці на порівняльному українсько-угорському регіональному матеріалі проаналізовано людиноцентровані погляди, розглянуто людину в багатоманітності її зовнішнього та внутрішнього простору. Висунуто й обгрунтовано тезу про антропоцентризм казки як основоположну ознаку, на противагу, наприклад, космологізму інших жанрів (обрядові пісні тощо). Не беручи до уваги зв'язок з ініціаційним ритуалом, чарівна казка досить далеко відходить від обряду, вже переосмисленого в гру, що підтверджує широко висвітлена в роботі дидактична спрямованість казкового жанру. Набули нового звучання морально-етичні виміри людини, які перебувають на периферії зацікавлень сучасної гуманітарної науки. Вперше зібрано та проаналізовано розлогий регіональний матеріал про феномен казкаря та казкарства, свідчення багатьох фольклористів, наведено типи та портрети оповідачів Закарпаття, конкретні приклади казкових антропокомпонентів. Вперше дані розглянуто з поглядів лінгвопрагматики.

  Скачати повний текст

Визначено ступінь вивчення галицького богослужбово-хорового мистецтва ХІХ ст., розглянуто специфіку духовного хорового мистецтва краю як регіонально своєрідного явища та його зв'язок з побутуючими фольклорними та давніми церковно-співочими традиціями. Висвітлено особливості тогочасної співочої дяківської освіти в навчальних інституціях Галичини та роль дяків у розвитку богослужбового хорового співу. Реконструйовано естетику українського богослужбового виконавства регіону ХІХ ст. як систему з провідними жанровими та стильовими домінантами, з'ясовано критерії та чинники, що діяли в цій галузі хорової творчості. Досліджено характер і значення концертної практики, рівень виконавської майстерності й особливості функціонування галицьких церковних і провідних світських хорів у царині богослужбового виконавства.

  Скачати повний текст

На основі комплексного аналізу письмових, археологічних, речових, архітектурних і польових матеріалів і музейних колекцій висвітлено питання будівництва, утримання, постачання та охорони дерев'яних культових споруд Буковини. Значну увагу приділено формуванню та розвитку їх архітектурно-об'ємного планування й особливостей внутрішнього обладнання протягом XVII - XIX ст. у контексті взаємовпливів народних традицій, а також церковних канонів. Розглянуто традиційні способи оберігання дерев'яних культових споруд Буковини від пожеж, стихійного лиха, крадіжок та охарактеризовано перші пам'яткоохоронні заходи. З'ясовано роль культових споруд у житті традиційної буковинської громади та їх місце у формуванні духовних цінностей окремих її членів. Детально проаналізовано співвідношення канонічного та традиційного у процесі формування вертикального простору буковинських дерев'яних культових споруд, їх опорядження.

  Скачати повний текст

На підставі польових досліджень, проведених протягом 1993 - 2003 рр., та їх діахронного співставлення з архівними та друкованими джерелами середини XIX - XX ст. зроблено спробу наукової реконструкції весільного ритуалу Центрального Полісся - регіону побутування реліктових етнографічних явищ та найбільш постраждалого від аварії на Чорнобильській АЕС. Встановлено інваріантну основу обрядової моделі та її факультативні елементи. Визначено чотири локальні варіанти святкової композиції, характер зв'язків між ними, спрособи переходу від одного до іншого, з'ясовано територію їх побутування. Особливу увагу приділено розгляду проблеми весільної семіосфери - знаковості часового та просторового аспектів, семантиці головних ритуальних груп (атрибутів та учасників). Зазначено, що проведене дослідження продовжує та розвиває традицію етнорегіональних студій весільного ритуалу українців, започатковану вітчизняними дослідниками П.Чубинським, В.Кравченком, А.Кримським, Г.Пашковою, В.Борисенко. До наукового обігу введено ряд нових обрядових сюжетів та етнографічних фактів як додаткове джерело вивчення духовної культури Українського Полісся.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему функціонування, поетики, символіки весільних пісень Поділля. Висвітлено аспекти взаємодії весільного обряду та весільної пісні. Вивчено історію записів весільних пісень і описів подільського весілля. Установлено ареали та специфіку побутування основних пісенних типів Поділля, їх різновидів і складових. З'ясовано художню своєрідність, жанровий склад, еволюцію та сучасний стан побутування весільної поезії. Проведено систематизацію весільного фольклору, виявлено характерні риси пісенної традиції регіону. Проаналізовано текстовий пісенний матеріал, виявлено місце весільної поезії краю в загальноукраїнському фольклорному процесі. Розглянуто еволюцію мотивів, образів, розкрито символіку творів.

  Скачати повний текст

Досліджено весняну обрядовість Західного Поділля як одного з етнографічних регіонів України, в якому збереглася календарна ритуалістика до нашого часу. Визначено етнографічні кордони західноподільського регіону, виявлено основні ідеї святкування весняних свят у контексті річної обрядовості. Розглянуто етимологію терміну "гаївка" та його синонімічних відмін. Зроблено детальний аналіз основних композиційних елементів гаївкового обряду, а також висвітлено питання щодо участі у ньому західноподільської молоді. Вивчено тематику гаївок, історію становлення та розвитку їх ритмічних і народномузичних форм, силабомелодичних моделей, ладозвукорядних парадигм. Здійснено типологізацію рухових малюнків у гаївках дослідженого регіону.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні та методико-практичні засади виконавського аналізу музичного твору, визначено його пріоритетні напрями (стильовий, жанровий, фактурний, емоційно-драматургічний). Встановлено, що виконавський аналіз займає особливе місце в системі музично-теоретичних процедур і має свою специфіку як окремий, спеціальний вид досліження музичного твору, спрямований на його виконавську інтерпретацію. У процесі розгляду виконавського аналізу та його об'єкта (твору) застосовано системно-структурний (зокрема, порівняльний), функціональний та історико-типологічний підходи. Запропоновано визначення поняття "виконавський аналіз" та типологію його основних алгоритмів, які включають аналіз емоційних вражень та їх естетичні оцінки ("емоційно-естетичну програму"), а також програму "змістового поля" твору та її відображення у драматургії, рокриття й аргументацію його художнього генезису (жанрово-стильовий комплекс), побудову виконавського "фактурного плану" та створення моделі майбутньої інтерпретації. Результати наукового дослідження використано у виконавській і педагогічній діяльності під час роботи над інтерпретацією фортепіанних творів різних жанрів і стилів.

  Скачати повний текст

Розглянуто діяльність представників гетьмансько-старшинської верстви у галузі музичної освіти та культури в Україні другої половини XVII - XVIII ст., особливості її музичного побуту та культурно-мистецьких зв'язків в Україні та за її межами. Підкреслено роль верстви у розповсюдженні та утвердженні рис козацького бароко у пам'ятках української культури цієї доби. Зроблено висновок, що за підтримки та участі гетьманського уряду в середині XVIII ст. створилися належні умови для розвитку національної культури та закладення фундаменту вищої музичної освіти та виконавства в Україні. Маєтки представників гетьмансько-старшинської верстви стали осередками національної культури, в яких культувалися різні форми музичного мистецтва та виховувалися професійні кадри. До репрезентативної сфери суспільно-політичного та культурно-музичного життя козацько-гетьманської держави належала діяльність військових музикантів.

  Скачати повний текст

Уперше в українському театрознавстві здійснено системне дослідення Гуцульського театру, створеного Г.Хоткевичем у 1910 р. у Галичині в гірському селі Красноїллі, виявлено феномен цього самобутнього мистецького та етносоціокультурного явища. З використанням нового концептуального підходу та залученням нових джерельних матеріалів здійснено детальну реконструкцію гастрольної діяльності Гуцульського театру, окремих сцен з його вистав, досліджено історію театру. Гастролі даного театру по Галичині та Буковині відбувалися у період з 1910 до 1912 рр., а концертної групи по деяких містах Наддніпрянської України та у Москві - березень - липень 1914 р. До репертуру театру належали оригінальні п'єси Г.Хоткевича, написано гуцульської говіркою, - "Довбуш", "Гуцульский рік", "Непросте" та перероблену ним п'єсу "Верховинці" Ю.Коженьовського, що відображали життя гуцулів у всіх його проявах. Відзначено, що феномен Гуцульського театру полягає у його генетичному зв'язку з традиційною культурою гуцулів, жертовній праці учасників театру, доланні протидії австрійсько-польської влади, унікальному поєднанні в своєму репертуарі гуцульської тематики та говірки, формуванні трупи з місцевих народних професіоналів, які були носіями фольклорних знань, чудово володіли мистецтвом слова, співу, танцю, гри на музичних інструментах, імпровізації. Зроблено висновок, що Гуцульський театр став мистецьким та етносоціальним феноменом не лише українського, а й світового театру.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми джерелознавчого дослідження життя таі творчої лабораторії композитора А.Кос-Анатольського з використанням матеріалів його приватного архіву. Застосовано археографічну методику дослідження автографів, авторизованих копій та інших рукописів (зокрема, невідомих творів), що дозволило доповнити існуючі уявлення про характерні риси творчого методу композитора. Основну увагу приділено створенню історико-документальної біографії митця та досліджено його сольний вокальний та хоровий доробок.

  Скачати повний текст

Уперше на матеріалі фольклорних записів XVIII - початку XXI ст. проведено багатоаспектний аналіз характеру функціонування усної епічної традиції та її регіональної специфіки. Висвітлено основні шляхи трансляції фольклорної спадщини Запорожжя, характер зміни жанрової картини світу в легендах і переказах регіону. Проаналізовано соціально-утопічні, соціогонічні мотиви в усній прозі Нижньої Наддніпрянщини, динаміку змін топонімічних мотивів. Досліджено специфічні особливості історичних пісень Запорожжя, характер трансформації традиційних для Запорожжя пісенних творів у посткозацький період, сучасний стан прозової та історикопісенної традиції на теренах колишнього Дніпрового Низу.

  Скачати повний текст

З застосуванням методології та методичних прийомів, які екстраполюються на світоглядну сферу етнічної культури українців, а також ритуально-магічної практики досліджено питання функціонування верстви "діти" як однієї зі структурних одиниць статевовікової стратифікації у структурі ритуально-звичаєвої організації традиційного українського суспільства XIX - початку XX ст. Здійснено комплексний аналіз генези вірувань і уявлень, ритуальних форм їх вияву, специфіки обрядових дій та функцій щодо дитячої верстви. Визначено її місце та роль у ритуальній моделі соціуму як окремої групи, що мала права та обов'язки, що в цілому, базувалося на уявленнях традиційного колективу про перебіг статевих і вікових процесів.

  Скачати повний текст

На підставі архівних джерел, наукових праць та матеріалів преси висвітлено збирацьку, науково-дослідницьку та популяризаторську роботу керівника Кабінету К.Квітки та співробітників - М.Гайдая, В.Харкова, М.Береговського. Відзначено, що К.Квітка та наукові працівники Кабінету зробили цінний внесок у вивчення українських народних пісень і народної музики національних меншин. Доведено, що Кабінет музичної етнографії у 1920-х - першій половині 30-х рр. став справжнім науковим цетром музичної фольклористики. Обладнання Кабінету (бібліотека, фотоальбоми, рукописні збірки народних музичних інструментів тощо) сприяло безпосередньому ознайомленню науковців-фольклористів, композиторів, педагогів-музикантів, працівників радіомовлення з народними піснями різних регіонів України, з досягеннями вітчизняних і зарубіжних учених у галузі етномузикології.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст наукових розробок щодо болгарської фольклористики, зокрема, героїчного та історичного епосу, обрядової творчості та народної прози. Проаналізовано наслідки їх діяльності у галузі болгарської музичної фольклористики та народної словесності болгарської діаспори в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено еволюцію просторово-сценографічних систем українського театру в аспектах архітектоніки сцени, сценографії, предметних комплексів вистави, театральної проксеміки. Розроблено новий напрямок дослідження української сценографії, що грунтується на аналізі стратегій театрального простору в контексті театральної семіотики, теорії художнього тексту з використанням підходів театральної герменевтики та антропології. Проаналізовано просторові та сценографічні системи українського драматичного театру доби модернізму. Визначено принципи побудови простору та сценічного оформлення у виставах театру корифеїв та театру Л.Курбаса. Розглянуто творчі технології, які використовувались для реалізації концепцій прострової організації у драматичному театрі. Вперше виявлено специфіку простороутворення в українському театрі в контексті соціокультурного дискурсу доби. Проведено порівняльне вивчення особливостей розвитку української сценографії з загальносвітовими мистецькими процесами.

  Скачати повний текст

Уперше у музикознавстві здійснено аналіз екзистенційного підгрунтя музичного мистецтва доби модернізму, а саме - 1920-х рр. Розглянуто феномен "екзистенційного" у єдності проявів його іманентних властивостей у філософії, естетиці та музиці, що дозволило систематизувати напрямки у трактуванні його суті, що склалися у різних сферах знань. Висвітлено питання екзистенційності у музичному просторі. Визначено суть поняття модерністського Майстра з його екзистенційною смисловою сферою. Здійснено смисловий аналіз вибраних творів камерного жанру 1920-х рр. українських митців Б.Лятошинського, І.Белзи, Ю.Кофлєра, З.Кассерна у екзистенційному аспекті. До наукового музикознавчого вивчення уперше введено твори камерно-вокального жанру Б.Лятошинського, "Політональна прелюдія" З.Кассерна, Сонатина op. 9 і "Варіації на тему віденського вальсу Й.Штрауса" op. 23 Ю.Кофлєра. Здійснено доповнення до систематичного показника камерно-вокальної творчості Б.Лятошинського даного періоду.

  Скачати повний текст

Розроблено методологію та теорію епістолярних джерел, уточнено категоріальний апарат, систематизовано типи та види листів, розроблено їх жанрову класифікацію. Зазначено, що до наукового обігу введено понад 2000 листів видатних діячів музичної культури України, Росії, Польщі, Франції, Бельгії. Проаналізовано праці Б. Яворського, Б. Астаф'єва, М. Грінченка в системі загального джерелознавства. Виявлено нові епістолярні пам'ятки музичної культури, а саме: листування І. Блажкова, Р. Глієра, Б. Гмирі, В. Губаренка, К. Данькевича, І. Карабиця, Б. Лятошинського, І. Лященка, Ю. Мейтуса, В. Тольби, Д. Шостаковича, О. Шреєр-Ткаченко, залучено також епістолярій, опублікований в Україні в останні десятиліття ХХ ст.

  Скачати повний текст