Проведено дослідження раціональності в антроповимірних контекстах, що розкривають такі первісні значення терміну "ratio", як міра, лічба, співрозмірність, та відбивають нагальність співвіднесення людської діяльності та її результатів. Розглянуто раціональність як феномен діяльнісного буття людини, акцентовано увагу на прагматичній сутності даного поняття. Здійснено реконструкцію розуміння раціональності в прагматично зорієнтованих напрямках філософії XX ст. (постструктуралізму, сучасної антропології, марксизму, неомарксизму, прагматизму, комунікативної традиції), що дозволяє відтворити підстави переходу від монологічної до діалогічної парадигми соціокультурного розвитку сучасного суспільства. Обгрунтовано тезу, що трансісторична філософська проблема людини може бути прийнята як опосередкування у дослідженні домінантних тенденцій культурно-історичних філософських парадигм. Обгрунтовано доцільність розуміння сучасної філософської парадигми у контексті її антроповимірної складової, що проявляється в новітніх розробках теми суб'єктивності, свободи, толерантності, ціннісного виміру буття.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему рольової реальності, актуалізовану суттєвими трансформаціями, які переживає Україна. Зрушення, що відбуваються у нашому постсоціалістичному суспільстві, несуть у собі конструктивні та деструктивні можливості, на які здатна вплинути ефективна соціальна політика. Потребують аналізу проблеми соціальної сутності людини і її репрезентації у соціальних формоутвореннях. До таких феноменів можна віднести поняття рольової реальності, яке грунтується на теорії соціальних ролей, опрацьованій кількома гуманітарними дисциплінами, а також західноєвропейську традицію розгляду діяльності сутності людини з конкретно-рольовою визначеністю цієї сутності у національній філософії історії. Сконцептуалізована на такій підставі соціально-філософська теорія рольової реальності дозволяє відпрацювання нової стратегії в ситуації, коли людська сутність зводиться до ансамблю сутнісних можливостей і нескіченості проектів цієї сутності постмодерном. Ця нова сутність особи, взаємодія особи та суспільства пов'язані з більш складним типом соціальності ніж той, на грунті якого виникла і розвивалась теорія соціальних ролей. Доведено, що суперечливий характер рольової реальності в межах інтерпретації історії, її дискретних і континуальних витоків представлено топологією символічної форми, універсалізм якої не в безмежній експансії ролей, а в універсальному самоздійсненні сутнісних сил людини. Рольові реальності як топоси історії дозволяють розгорнути ідею людиновимірності історії, визначену надлишком соціального як резервуару рольових ідентифікацій, що надають історії антропомірних характеристик. Обгрунтовано необхідність творення національної філософії історії з опредметненими в ній національними символами, в основу яких покладено: антеїзм, екзистенційно-межове світовідчуття, кордоцентризм, ліризм. Це суттєво трансформує уявлення про механізм життєдіяльності суспільства, дозволяє здійснювати продуктивні спроби переходу від історичного до надісторичного та загальнозначущих цінностей.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософське дослідження проблеми буттєвісного укорінення людини. Проаналізовано його екзистенційні та етноекзистенційні аспекти, розглянуто філософський доробок європейських і вітчизняних мислителів щодо вивчення даного питання. Запропоновано концепцію буттєвісного укорінення людини, що грунтується на засадах інтенційної єдності онтологічного, екзистенційно-ціннісного та соціокультурного (діяльнісного) підходів.

  Скачати повний текст

Досліджено механізми та шляхи відтворення вищої освіти України у процесі її євроінтеграції. Висвітлено системні реформування та розкрито теоретичні засади розвитку вищої освіти України у XXI ст. Визначено економічні складові, напрямок і порядок проведення системних реформ. Обгрунтовано необхідність інтеграції даної освіти до європейського освітнього простору. Проведено аналіз використання народногосподарського потенціалу освіти, здійснено систематизацію показників економічної та соціально-економічної ефективності освіти, а також досліджено тенденції стосовно потенціалу вищої освіти України. Установлено, що якість є його невід'ємною складовою, має міжнародне визнання та є основою визнаних стратегій розвитку вищої освіти як філософська та політична категорія. З'ясовано керівну роль держави у забезпеченні якості даної освіти. Зроблено висновок, що обгрунтування й актуалізація поняття якості вищої освіти зумовлене створенням державних стандартів і визначенням процедур розрахунків індикаторів якості, що відповідають вимогам Болонського процесу.

  Скачати повний текст

Висвітлено діалогічні взаємозв'язки філософської лірики Л.Вишеславського з творчістю Г.Сковороди, Т.Шевченка, П.Тичини, М.Рильського, О.Блока, В.Маяковського й інших українських і російських письменників. Вивчено поетичну систему письменника. Досліджено питання філософської поезії як теоретико-літературної проблеми. Обгрунтовано висновок, що філософська лірика є жанровим явищем. Висвітлено образи природи як домінанту філософських узагальнень поета, категорії часу та простору, як філософські концепти лірики Л.Вишеславського. Проаналізовано текстуальність у філософській ліриці поета. З'ясовано специфіку стрижневого образу ліричного героя у поезії Л.Вишеславського, завдяки якому творчість російськомовного лірика України набуває цілісного вигляду. Розкрито особливості функціонування Святого Письма у філософських творах поета Космосу.

  Скачати повний текст

Досліжено малорозроблену проблему екзистенційності української малої прози кінця XIX - початку XX ст. у контексті розвитку європейського екзистенціалізму. На підставі вивчення праць Н. Аббаньяно, М. Бердяєва, М. Гайдеггера, А. Камю, Ж.-П. Сартра, М. де Унамуно, К. Ясперса визначено філософсько-естетичні засади екзистенціалізму, проаналізовано форми його художнього вияву в літературі. До наукового обігу введено поняття екзистенційності як визначальної риси української літератури fin de siecle. На матеріалі новелістики В. Винниченка, О. Кобилянської, М. Коцюбинського, Б. Лепкого, В. Стефаника, М. Черемшини, М. Яцківа досліджено трансформацію розвитку екзистенціальних ідей і специфіку їх втілення в українській літературі зламу віків. Доведено, що екзистенційний світогляд духовно наближений до менталітету українців. Розглянуто основні теми та проблеми екзистенційної новелістики: трагізму людського існування, буття до смерті, самотності митця, специфічного буття жінки, екзистенції дітей. Встановлено, що використання прийомів сну, спогаду, фрагментарності, мозаїчності, художньої деталі, ретроспекції увиразнює найхарактерніші для екзистенціалізму феномени. Висвітлено проблему часовості, досліджено поетику екзистенційного хронотопу. Дані літературні явища проаналізовано в загальноєвропейському контексті, визначено місце українського модернізму в ньому.

  Скачати повний текст

Розкрито теоретико-методологічні підходи до дослідження юридичної природи енциклопедії права через аналіз сутності, особливостей її утворення, функціонування в різних країнах під впливом різних філософських напрямів. Обгрунтовано методологічні концепції предмета та встановлено ідеалістичну інтерпретацію його філософського та правового розвитку. Досліджено в історико-порівняльному аспекті взаємозв'язок енциклопеції права з іншими юридичними дисциплінами в системі юридичних наук, визначено природне й інформаційне його значення для сучасної правової науки. Охарактеризовано енциклопедію права як науку, яка за час свого існування укомплектувала правові та філософські поняття та категорії у цілісний системний організм, відтак набула форми суспільного явища, що охоплює, зокрема, такі сфери людського існування, як правова, природна і філософська.

  Скачати повний текст

Досліджено естетичну змістовність категорії "міф" у сучасній українській образотворчості. Розкрито можливості поняття міфу як посткласичного теоретичного засобу дослідження мистецтва, окреслено генетичні засади художньо-міфологічної свідомості й типологічні ознаки неоміфологізму в українському мистецтві за змістовою ознакою та на засадах міжсистемного буття символу. Досліджено поетику міфу у мистецтві (архетипу; цитації; точки зору; мовних кодів; відчуження; карнавалізації; притчі). Визначено роль неоміфологізму у сучасному українському художньому процесі як антиредукційного символотворчого механізму, засобу протистояння крайнощам культурних формалізацій.

  Скачати повний текст

Показано, що формування світоглядних, теоретичних і методологічних принципів етичного вчення мислителя відбувалося під впливом американської прагматичної філософії та західноєвропейської культурної традиції. Уточнено уявлення стосовно двох аспектів етичної концепції американського вченого - розширено теорію розвитку моральних суджень Жана Піаже та презентовані ідеї Джона Дьюї про виховання та формування "справедливого суспільства", що дозволило вперше розглянути вчення Л. Кольберга в контексті еволюційної епістемології. Світоглядна та філософська позиція Л. Кольберга грунтується на етичних принципах, що містять онтологічно-метафізичний сенс - динамічний розвиток моральної свідомості та виховання й орієнтацію на універсальний етичний принцип моральності - свободу та добру волю.

  Скачати повний текст

Проведено системно-цілісний аналіз творчості В. Голдінга з позиції жанрової ідентифікації. Проаналізовано специфіку сюжетно-композиційної організації творів письменника та її вплив на їх жанрову природу. З'ясовано співвідношення різних родо-жанрових елементів у художній структурі романів. Доведено, що творча еволюція В. Голдінга обумовлює зміни в поетикальних особливостях його прози з одного боку, і розмивання канонічних жанрових моделей з іншого. Виявлено роль хронотипу в жанровій структурі, зокрема, транспозиційних переміщень і часових зсувів, накладання декількох темпоральних планів, прийомів ретроспекції та проспекції. Охарактеризовано значення притчових, міфопоетичних, фантастичних, психологічних, карнавальних елементів у художній системі автора. Встановлено основну закономірність жанрової еволюції творчості В. Голдінга як рух від притчі до поліжанрового романного синтезу.

  Скачати повний текст

Доведено, що жанровий поліцентризм, забезпечений принципом презумпції текстуальності, сприймається як осмислений матеріал, схильний до смислової з'ясованості та смислового тлумачення, сам творить свої смисли-об'єкти та смисли-суб'єкти (повість-притча, повість-історія, повість-портрет, повість-дискусія, повість-роздум).

  Скачати повний текст

Проведено комплексний аналіз жанрової системи художньої прози письменника, розроблено типологію жанрів нарису, оповідання та повісті з урахуванням як формальних, так і змістовних компонентів художніх творів. З'ясовано функціональну роль провідних мотивів художньої прози В. Г. Короленка, визначено характерні особливості композиційної побудови творів письменника, а також специфіку жанрової природи його нарисів, оповідань та повістей. Провідною концепцією даної роботи є поняття жанрового та стильового синтезу як основного принципу поетики В. Г. Короленка, що знаходить вираження на всіх рівнях його художньої системи. Характерною рисою творчості письменника є тенденція до поліжанризму. Синтезуючи елементи різних жанрів (епічних, ліричних, публіцистичних, фольклорних), він створює специфічні жанрові форми - лірико-психологічний та лірико-філософський художній нарис, оповідання нарисового та новелістичного типу, психологічну та філософську повість, казку-притчу, сатиричну казку, вірш у прозі тощо. У композиційній структурі творів В. Г. Короленка поєднані художні, документальні та публіцистичні структурні елементи, використано прийоми "рамки" й "оповідання в оповіданні", жанри-вставки й авторські відступи.

  Скачати повний текст

Досліджено жанрово-стильові особливості української історичної малої прози XX ст.у контексті сучасних концепцій розвитку жанру. Установлено збіжність історичної малої прози в її жанровій еволюції, диференціації, збагаченні зображально-виражальних засобів, самобутності творчої індивідуальності авторів. До наукового обігу введено історико-літературний матеріал, який висвітлює нові відомості з історії жанрів і жанрових різновидів малої прози. Проаналізовано уявлення про еволюційні процеси, типологічні тенденції та рівень художньої цінності малих форм історичної прози. Досліджено розвиток традицій найважливіших жанрових різновидів даної прози, а саме: біографічного та документально-белетристичного оповідань, історичної легенди, історичної новели, історичної притчі.

  Скачати повний текст

Розкрито зміст, сутнісні ознаки й особливості системи виховання Давньої Греції, досліджено її теоретичне обгрунтування в античній філософії. Висвітлено історію зародження та розвитку античної філософії. З'ясовано, що антична філософська думка у своїй спробі збагнути сутність людини як тілесно-духовної істоти визначила виключно важливі й необхідні фактори та передумови її духовного, фізичного й особистісного розвитку, який відбувається під впливом виховного процесу. Розкрито зміст і специфіку виховних моделей, сформуваних в Афінах та у Спарті, проаналізовано їх теоретичне обгрунтування у старогрецькій філософії. Розкрито історичне значення виховних ідей античної цивілізації, зокрема, показано їх вплив на подальший розвиток світової педагогічної думки.

  Скачати повний текст

Висвітлено ідею трансцендентного на підставі вивчення робіт провідних європейських філософів. Доведено, що методологічно-коректна постановка цього питання вимагає переосмислення класичної ідеї трансцендентного у контексті феноменологічної онтології людського буття. Сучасні методологічні засади дослідження ідеї трансцендентного полягають у залученні значень, що онтологічно зумовлює спосіб буттєвості трансцендентного у пізнанні та виявляється історично мінливим. Методологічна специфічність ідеї трансцендентного полягає у неможливості звичайних об'єктивних фіксацій і описів трансцендентного, що зумовлено самим характером існування трансцендентного як мислительного поля, яке знаходиться у міжсуб'єктних відносинах, наявно розташовується між суб'єктом і об'єком пізнавальної діяльності. У взаємозв'язку з цим розглянуто символічні форми свідомості всередині системно побудованої діяльності, що дозволяє тлумачити ідею трансцендентного в онтологічному вимірі. Акцентовано увагу на розумінні трансцендентного як сукупності смислів, які, незважаючи на різноманітність шляхів осягнення, виражають певні аспекти обмеженості нашого світу.

  Скачати повний текст

Розглянуто теоретичну реконструкцію цілісної системи історико-філософських поглядів В. Ф. Асмуса, її теоретичних і методологічних засад, які можуть бути покладені в основу традиції сучасних досліджень вітчизняної філософії та її історії. З'ясовано умови формування мислителя як філософа, досліджено його історико-філософську спадщину, визначено місце та роль у вітчизняній і світовій історії філософії. До безпосереднього доробку В. Ф. Асмуса відносяться розробка цілісного історико-філософського вчення, яке охоплює теоретичні та методологічні проблеми, комплекс конкретних досліджень у галузях історії античної філософії, історії німецької класичної філософії, історії естетики, логіки та науки. Доведено, що історико-філософські дослідження та теоретичні надбання вченого й сьогодні виявляються актуальними для різних напрямків філософського пізнання.

  Скачати повний текст

В історико-філософському контексті проаналізовано концепцію природного права та особливості її тлумачення на різних етапах розвитку філософії, починаючи з античності. З'ясовано ступінь реалізації основних принципів історико-філософської концепції природного права - свободи, правової рівності та справедливості у суспільствах різного типу: ліберальному, технократичному, солідаристському, в соціальній державі. Досліджено місце і роль невід'ємних природних прав людини у процесі творення незалежності української держави, громадянського суспільства, у відновленні національної духовності, культури, традицій та норм моралі. Обгрунтовано вирішальний вплив принципів історико-філософської концепції природного права на процеси індивідуалізації та персоніфікації життя людей, що сприяє встановленню усталених норм закононності, моралі, справледливості та їх дійсному функціонуванню як засобів стабілізації за умов перехідного суспільства.

  Скачати повний текст

Розкрито джерела формування філософських ідей свободи, рівності, справедливості, договірних відносин між суспільством і державою, основні етапи становлення ліберального світогляду та тенденції концептуалізації даних ідей, їх інституалізація, критичне переосмислення та реконструкція Дж. Ролзом. Дане питання є системним і комплексним історико-філософським дослідженням, в центрі якого стоїть проблема становлення ліберально-філософського світогляду суспільства й умов формування його буття на засадах філософії класичного лібералізму під впливом соціально-економічних і суспільно-політичних викликів.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему філософської методології Б.Паскаля. Розглянуто цілісний герменевтико-семіологічний підхід до вивчення спадщини філософа, який є найбільш адекватним методології Паскаля, розроблений на засадах сучасної філософії. Встановлено, що саме такий підхід дозволяє виявити філософську оригінальність Паскаля, сформовану в діалозі з принциповими опонентами свого часу. Запропонований підхід висвітлює багатовимірність філософії Нового часу, а також християнську культуру мислення як підгрунтя європейської цивілізації.

  Скачати повний текст

Вперше проведено наукове дослідження історико-філософської спадщини П.Кудрявцева (1868 - 1940). На підставі аналізу архівних джерел, рукописних і друкованих праць мислителя відтворено віхи життя П.Кудрявцева, показано його важливе місце у релігійно-філософських процесах у Києві початку XX ст. Виокремлено основні напрями творчості П.Кудрявцева, здійснено всебічне дослідження доробку мислителя щодо вивчення історії філософії. Реконструйовано зміст історико-філософської концепції П.Кудрявцева, сформованої на підставі осмислення історії філософії у площині цілісної проблематики. Розкрито зміст і наукове значення досліджень мислителем філософії емпіріокритицизму та історії російської філософії. Показано роль П.Кудрявцева як одного з перших істориків київської духовно-академічної філософії.

  Скачати повний текст