Теоретично обгрунтовано й експериментально вивчено проблему розвитку та психокорекції автономності особистості в юнацькому віці. Проаналізовано науково-теоретичні концепції та підходи до вивчення соціально-психологічних умов розвитку автономності особистості юнацького віку. Визначено її суть, структуру, детермінанти, динаміку розвитку. Розкрито особливості розвитку автономності осіб даного віку у сім'ї залежно від соціально-психологічних (особливостей сімейних взаємостосунків) та інтрапсихічних чинників (саморегуляції, самоставлення, духовно-моральних цінностей, локуса молоді та їх зв'язків з сімейними взаємостосунками). Розроблено й експериментально апробовано програму формування та психокорекції автономності у юнацькому віці. На підставі зростання показників автономності в осіб юнацького віку експериментальної групи у порівнянні з контрольною показано ефективність використання запропонованої програми тренінгу розвитку автономності особистості, що дозволяє рекомендувати її для психологічного супроводу розвитку особистості юнацького віку.

  Скачати повний текст

Об'єкт дослідження – ґендерна компетентність як складова впровадження ґендерно чутливої практики соціальної роботи. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні впровадження ґендерно чутливої практики у соціальній роботі та розробленні тренінгової програми формування ґендерної компетентності для соціальних працівників у контексті розвитку сімейних форм виховання. Методи дослідження: теоретичні (кабінетне дослідження, системний аналіз даних джерельної бази, інтерпретація отриманих результатів); емпіричні (включене спостереження, контент-аналіз навчальних матеріалів і висловлювань учасників дослідження, фокусовані групові інтерв'ю, анкетне опитування, тестування); формувального впливу (дослідження в дії). Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше розроблено й апробовано тренінгову програму формування ґендерної компетентності соціальних працівників «УСПІХ»; запропоновано авторську семикрокову кругову модель аналізу випадку у роботі з методом кейс-стаді; здійснено ґендерну експертизу програми підготовки кандидатів для створення сімейних форм виховання «Прайд»; визначено ґендерні упередження кандидатів для створення сімейних форм виховання; виявлено репрезентації ґендерних уявлень та компетентностей соціальних працівників, які здійснюють підготовку кандидатів для створення сімейних форм виховання; адаптовано українськомовні короткі версії методик виявлення амбівалентного сексизму П. Гліка і С. Фіск. Практичне значення отриманих результатів полягає в інтеграції розроблених модулів тренінгової програми формування ґендерної компетентності до програм підвищення кваліфікації соціальних працівників і виховного потенціалу замісних батьків, в освітній процес закладів вищої освіти, центрів соціальних служб і профільних неурядових організацій.^UThe object of this research is gender competence as component of implementation of gender-sensitive social work practice. The purpose of the study is theoretical justification for implementation of gender-sensitive social work practice and design of the training program for shaping social workers' gender competence in the context of developing family-based care. Research methods: theoretical (desk study, systemic analysis of the sources' data, interpretation of the obtained results); empirical (participant observation, content analysis of curriculum and respondents' statements, focused group interviews, questionnaire, testing); forming influence (action research). The scientific novelty of the research consists in the following: this is the first time that the training program for shaping social workers' gender competence called «USPIH» have been developed and appraised; a proprietary seven-step circular model of analyzing a case when dealing with the case study method has been proposed; a gender analysis of the program for training candidates for creating family forms of upbringing called «Pride» has been carried out; gender biases of candidates who decided to create family forms of upbringing have been identified; representations of gender views and competencies of social workers who train candidates for creating family forms of upbringing have been analysed; brief Ukrainian-language versions of the ambivalent sexism and ambivalence toward men inventory of P. Glick and S. Fiske have been adapted. The practical significance of the obtained research results is that they can be used in implementation of the training program into the process of professional upgrading of social workers and improving parenting competence of foster parents in the educational process of higher education institutions, social services and respective non-governmental organizations.

Дисертацію присвячено вивченню клініко-психологічних, психометричних та патопсихологічних закономірностей формування когнітивних порушень при депресивних розладах різного походження, особливостей суїцидального ризику, когнітивного регулювання емоцій і соціального функціонування цих хворих, виділенню критеріїв діагностики когнітивних порушень при депресивних розладах і розробці комплексної програми терапії та реабілітації хворих цієї категорії.Проведено популяційне дослідження 362 пацієнтів з когнітивними порушеннями при депресивних розладах: 123 пацієнтів з рекурентними депресивними розладами (РДР), 141 хворих з біполярними депресивними розладами (БД) та 98 пацієнтів з пролонгованою депресивною реакцією (ПДР).В результаті клініко-психопатологічного дослідження встановлено, що когнітивні розлади при депресіях окреслені наявністю порушень розумових і мнестичних процесів, виконавчих функцій, уваги, сприйняття і когнітивного регулювання емоцій. Доведено, що різним варіантам депресивних розладів відповідають специфічні порушення пізнавальних процесів. В результаті клініко-анамнестичного аналізу виділені предиктори наявності когнітивних порушень при різних варіантах депресій. У процесі аналізу суїцидальної поведінки було встановлено, що суїцидальна поведінка у пацієнтів з когнітивними порушеннями при депресивних розладах визначалась вираженістю клініко-психопатологічних симптомів депресії, наявністю стресових факторів та їх повторюваністю; анамнестичною обтяженістю; порушеннями комунікативних стосунків; наявністю аутоагресивних предикторів; суперечливим характером суїцидальних намірів; ідеаторними особливостями суїцидальних думок; характеристиками суїцидальної спроби, яка планується. На основі результатів проведеного клініко-психопатологічного дослідження науково обґрунтовано, розроблено та впроваджено у практику комплексну систему терапії когнітивних порушень при депресивних розладах, їх базовим засобом є адекватна психофармакотерапія, ефекти якої зпотенційовані когнітивно-поведінковою терапією та різними видами реабілітаційних втручань (психоосвіта, тренінг когнітивних функцій, тренінг ефективних копінг-стратегій, комунікативний тренінг та техніки саморегуляції).Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційній роботі вперше представлено закономірності та механізми формування, а також клінічну феноменологію когнітивних порушень при різних типах депресивних розладів, визначено їх структуру в залежності від типу депресивного розладу. Встановлено клініко-психопатологічні особливості депресивних проявів у пацієнтів з когнітивними порушеннями, проведено їх порівняльний аналіз та визначений взаємозв'язок клініко-психопатологічних особливостей і вираженості когнітивних порушень при різних типах депресивних розладів.Вперше систематизовано особливості суїцидального ризику у пацієнтів з когнітивними порушеннями при різних типах депресивного розладу, визначені чинники антиризику суїцидальної поведінки, встановлений взаємозв'язок клініко-психопатологічних особливостей, виразності суїцидального ризику і когнітивних порушень при різних типах депресивних розладів. Вивчено особливості соціального функціонування у пацієнтів з когнітивними порушеннями при різних типах депресивних розладів.На основі комплексного аналізу результатів дослідження розроблено і впроваджено в практику охорони здоров'я комплексну програму терапії та реабілітації пацієнтів з когнітивними порушеннями при депресивних розладах.Практичне значення одержаних результатів. Практична значущість результатів дослідження визначається розробкою клініко-психопатологічних та патопсихологічних критеріїв діагностики когнітивних порушень при різних типах депресивних розладів, а також комплексної системи лікування та реабілітації таких пацієнтів. На підставі всебічного дослідження когнітивних порушень у пацієнтів з депресивними розладами різного ґенезу розроблено комплексну чотирьох етапну комплексну програму терапії та реабілітації, яка базується на принципах біопсихосоціального підходу, спрямована на редукцію клінічних ознак депресії, поліпшення когнітивних функцій та відновлення соціального функціонування пацієнта. Ефективність розробленої системи терапії та реабілітації є вірогідно вищою при порівнянні зі стандартними схемами лікування.^UThe dissertation is dedicated to the study of clinical-psychological, psychometric and pathopsychological regularities of the formation of cognitive disorders in depressive disorders of various origins, the characteristics of suicidal risk, cognitive regulation of emotions and social functioning of these patients, the selection of diagnostic criteria for cognitive disorders in depressive disorders and the development of a comprehensive program of therapy and rehabilitation of these patients categoriesA population study of 362 patients with cognitive impairment in depressive disorders was conducted: 123 patients with recurrent depressive disorders (RDD), 141 patients with bipolar depressive disorders (BD) and 98 patients with prolonged depressive reaction (PDR).As a result of a clinical and psychopathological study, it was established that cognitive disorders in depression are defined by the presence of disorders of mental and mnestic processes, executive functions, attention, perception, and cognitive regulation of emotions. It has been proven that specific disorders of cognitive processes correspond to various variants of depressive disorders. As a result of the clinical and anamnestic analysis, predictors of the presence of cognitive disorders in various variants of depression were identified. On the basis of the results of the clinical-psychopathological research conducted, a complex system of therapy for cognitive disorders in depressive disorders was scientifically substantiated, developed and implemented in practice, their basic remedy is adequate psychopharmacotherapy, the effects of which are potentiated by cognitive-behavioral therapy and various types of rehabilitation interventions (psychoeducation, training of cognitive functions , training of effective coping strategies, communicative training and self-regulation techniques).The implementation of these programs in psychiatric practice made it possible to reduce the clinical manifestations of depressive disorders (reduction of objective and subjective signs of depression, reduction of internal tension, improvement of sleep and concentration of attention, reduction of apathy, pessimistic and suicidal thoughts, improvement of cognitive functions, reduction of maladaptive cognitive emotion regulation strategies.Scientific novelty of the obtained results. The dissertation presented for the first time the patterns and mechanisms of formation, as well as the clinical phenomenology of cognitive disorders in various types of depressive disorders, and determined their structure depending on the type of depressive disorder.Clinical-psychopathological features of depressive manifestations in patients with cognitive disorders were established, their comparative analysis was carried out and the relationship between clinical-psychopathological features and severity of cognitive disorders in various types of depressive disorders was determined.For the first time, the features of suicidal risk in patients with cognitive impairment in various types of depressive disorder were systematized, anti-risk factors for suicidal behavior were determined, and the relationship between clinical and psychopathological features, expressiveness of suicidal risk and cognitive impairment in various types of depressive disorders was established. Peculiarities of social functioning in patients with cognitive impairment in various types of depressive disorders were studied.On the basis of a comprehensive analysis of the research results, a comprehensive program of therapy and rehabilitation of patients with cognitive impairment in depressive disorders was developed and implemented in health care practice.Practical significance of the obtained results. The practical significance of the research results is determined by the development of clinical-psychopathological and pathopsychological criteria for the diagnosis of cognitive disorders in various types of depressive disorders, as well as a complex system of treatment and rehabilitation of such patients.On the basis of a comprehensive study of cognitive disorders in patients with depressive disorders of various genesis, a comprehensive four-stage comprehensive program of therapy and rehabilitation was developed, which is based on the principles of a biopsychosocial approach, aimed at reducing the clinical signs of depression, improving cognitive functions, and restoring the patient's social functioning. The effectiveness of the developed system of therapy and rehabilitation is probably higher when compared with standard treatment schemes.

Дисертаційна робота є теоретико-експериментальним дослідженням проблеми дослідження особистісних детермінант вибору копінг-стратегій учасниками операції об'єднаних сил на етапі декомпресії.На основі аналізу проблеми особистісних рис, як детермінант вибору копінг-стратегій учасниками операції об'єднаних сил на етапі декомпресії, доведено необхідність оновлення змісту, форм, психологічних технологій та методів роботи з військовослужбовцями, що повертаються з зони бойових дій. За результатами аналізу наукових джерел уточнено поняття «копінг-стратегії», під яким розуміємо свідому поведінку особистості, що спроможна подолати складні обставини, застосовувати різноманітні ресурси, спрямовані на активну взаємодію з ситуацією задля її зміни чи пристосування до неї. Узагальнено та систематизовано наукові підходи щодо визначення копінг-стратегій, виокремлено та обґрунтовано види копінгів, які використовують учасники операції об'єднаних сил, які повертаються з зони бойових дій. Встановлено, що військовослужбовці використовують адаптивні, відносно адаптивні та дезадаптивні копінг-стратегії для вирішення стресових ситуацій.Проведено емпіричне дослідження особистісних рис та копінг-стратегій військовослужбовців після виходу з зони бойових дій.Між копінг-стратегіями та дослідженими особистісними рисами встановлені кореляційні зв'язки, які мають прямий та обернений характер. Встановлено особистісні детермінанти вибору копінг-стратегій учасників операції об'єднаних сил під час декомпресії за допомогою регресійного аналізу.Розроблено та запропоновано орієнтовний розклад проведення психокорекційних заходів. При проведенні програми розвитку особистісних детермінант вибору копінг-стратегій виділено наступні сфери, які задіяні під час тренінгів: емоційно-регулятивна: включає регуляцію та оптимізацію емоційного стану; ціннісно-нормативна: включає нейтралізацію та реконструкцію негативних поведінкових реакцій з виходом з дезадаптивної ролі; особистісно-рефлексивна: включає формування продуктивних копінг-стратегій; соціально-адаптивна: включає адаптацію і соціалізацію особистості.Розкрито особливості організації та проведення діагностики респондентів, основних етапів психологічної програми, особливості технік і психологічних занять, проаналізовано структуру. Визначено, що опрацьовуючи кожен блок, військовослужбовці проходять комплексне психологічне відновлення, що дає змогу продовжувати проходження військової служби та виконання завдань за призначенням. Запропонована програма реалізована через ряд заходів, які проведені з респондентами під час проходження ними декомпресії за встановленим графіком і розпорядком. Розкрито особливості організації, структури та проведення психологічної програми розвитку особистісних детермінант вибору ефективних копінг-стратегій для військовослужбовців в ході проведення психокорекційних заходів. Розроблено та обґрунтовано структуру психологічного тренінгу «Формування адаптивних копінг-стратегій у військовослужбовців».Особливістю програми є збільшена тривалість заходів декомпресії, диференційований відбір учасників, застосування психоедукації, проведення навчального тренінгу формування адаптивних копінг-стратегій, використання індивідуальних консультацій та індивідуального психологічного супроводу кожного учасника дослідження.Критеріями ефективності програми є підвищення кількості виборів продуктивних копінг-стратегій, зниження рівня стресу, високий рівень прояву адаптивних копінгів; зниження рівня вираження особистісних рис, які детермінують дезадаптивні копінг-стратегії; підвищення рівня вираження особистісних рис, як детермінують адаптивні копінги.Проведений аналіз ефективності психологічної програми дозволяє зазначити ефективність проведених заходів. Розвиток особистісних рис ,які виступають детермінантами вибору копінгів, забезпечує зростання кількості результативних виборів стратегій боротьби зі стресом.Практичне значення одержаних результатів полягає в запровадженні психологічної програми розвитку особистісних детермінант вибору копінг-стратегій у роботу структур морально-психологічного забезпечення військових частин; використанні запропонованого алгоритму розвитку ефективних та продуктивних копінгів у роботі військових психологів; впровадженні основних результатів дослідження в програму психологічної підготовки військовослужбовців військових частин, які виконують завдання в зоні проведення операції об'єднаних сил; проведенні пролонгованих дистанційних тренінгів за програмою декомпресії; упровадженні основних результатів дослідження в освітній процес вищих військових навчальних закладів та військових підрозділів закладів вищої освіти у вигляді спецкурсів, окремих розділів навчальних психологічних дисциплін. Ключові слова: копінг-стратегія, адаптивні та дезадаптивні копінг- стратегії, особистісні риси, психологічна декомпресія, психологічна програма.^UThe dissertation is a theoretical and experimental study of the problem of studying the personal determinants of the choice of coping strategies by the participants of the joint forces operation at the stage of decompression. Stage of decompression proved the need to update the content, forms, psychological technologies and methods of working with servicemen returning from combat. According to the analysis of scientific sources, the concept of "coping strategy" is clarified, by which we mean conscious behavior of an individual who is able to overcome difficult circumstances, use various resources aimed at active interaction with the situation to change or adapt to it. The scientific approaches to the definition of coping strategies are generalized and systematized, the types of coping used by the participants of the joint force operation returning from the combat zone are singled out and substantiated. It has been established that servicemen use adaptive, relatively adaptive and maladaptive coping strategies to deal with stressful situations.It has been established that servicemen use adaptive, relatively adaptive and maladaptive coping strategies to deal with stressful situations.An empirical study of personal traits and coping strategies of servicemen after leaving the combat zone.There are direct and inverse correlations between coping strategies and the personality traits studied. The personal determinants of the choice of coping strategies of the participants of the joint forces operation during decompression by means of regression analysis are established.A multilevel psychological program for the development of personality traits has been developed and substantiated, which determines the choice of adaptive coping strategies of the participants of the joint forces operation at the decompression stage and evaluates its effectiveness. During the program of development of personal determinants of the choice of coping strategies, the following areas are identified, which are involved in the training: emotional-regulatory: includes regulation and optimization of emotional state; value-normative: includes neutralization and reconstruction of negative behavioral reactions with a way out of the maladaptive role; personal-reflexive: includes the formation of productive coping strategies; socio-adaptive: includes adaptation and socialization of the individual.The peculiarities of the organization and diagnostics of the respondents, the main stages of the psychological program, the peculiarities of the techniques and psychological classes are revealed, the structure is analyzed. The proposed program is implemented through a number of activities that were carried out with the respondents during their decompression according to the established schedule and schedule. The feature of the program is the increased duration of decompression measures, differentiated selection of participants, application of psychoeducation, training of adaptive coping strategies, use of individual consultations and individual psychological support of each research participant. the number of choices of productive coping strategies, stress reduction, high level of adaptive coping; reducing the level of expression of personality traits that determine maladaptive coping strategies; increasing the level of expression of personality traits, as determined by adaptive coping.The analysis of the effectiveness of the psychological program allows to indicate the effectiveness of the measures taken. The proposed program activates the personal traits of servicemen, who act as a resource for choosing adaptive coping strategies: assertive actions, self-control, seeking social support, decision planning, positive reassessment, social contact. The practical significance of the obtained results lies in the introduction of a psychological program for the development of personal determinants of the choice of coping strategies in the work of the structures of moral and psychological support of military units; using the proposed algorithm for the development of effective and productive coping in the work of military psychologists; introduction of the main results of the research into the program of psychological training of servicemen of military units who perform tasks in the area of the joint forces operation; conducting prolonged distance training on the decompression program; introduction of the main results of research into the educational process of higher military educational institutions and military subdivisions of higher education institutions in the form of special courses, separate sections of educational psychological disciplines. Keywords: coping strategy, adaptive and maladaptive coping strategies, personality traits, psychological decompression, psychological program.

Проаналізовано результати лікування 281-го хворого на хронічний проктогенний колостаз і запропоновано шляхи його покращання за допомогою розробки нових та удосконалення існуючих методів діагностики з визначенням діагностичних критеріїв різних типів захворювання та індивідуалізацією лікувальної тактики. Встановлено причини незадовільних віддалених результатів хірургічного лікування хронічного колостазу, обгрунтовано необхідність проведення діагностики функціонального стану прямої кишки з метою виявлення його проктогенних форм, здійснено адекватний вибір обсягу оперативного втручання. Визначено діагностичні критерії проктогенного колостазу різних типів, удосконалено його класифікацію. Наведено оцінку ефективності різних методів біофідбек-тренінгу залежно від типу хронічного проктогенного колостазу. Доведено необхідність виконання субтотальної дистальної колектомії з низькою резекцією прямої кишки з приводу хронічного проктогенного колостазу в стадії декомпенсації. Розроблено оригінальну латеро-термінальну наданальну колоректальну резервуарну конструкцію, удосконалено метод формування колоректального анастомозу. Показано недоцільність проведення хірургічного лікування хворих з дисинергією тазового дна.

  Скачати повний текст

Здійснено теоретико-експериментальне дослідження проблеми розвитку життєтворчої активності особистості, а також системний аналіз феномену життєтворчості, побудовано психологічний конструкт, розкрито його феноменологію. Запропоновано підхід до дослідження проблеми на рівні аналізу життєтворчої активності особистості, визначено її психологічні чинники, сензитивний період розвитку, психологічні закономірності реалізації у дорослому віці. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади експериментального дослідження життєтворчої активності особистості. З'ясовано психологічні механізми розвитку цієї активності, побудовано динамічну мета-модель процесу. Розкрито суть тренінгу як засобу психологічного впливу, розроблено цілісну систему розвитку життєтворчої активності, описано її закономірності та тенденції за умов цілеспрямованого психологічного впливу.

  Скачати повний текст

Дисертація є кримінологічним дослідженням кримінальних правопорушень, передбачених ст. 376 КК України та пов’язаних із втручанням у діяльність судових органів. У роботі з’ясовано нормативно-правове забезпечення стандарту незалежності судових органів, виділено його рівні, досліджено кількісні та якісні показники указаних кримінальних правопорушень, надано кримінологічну характеристику особи правопорушника, який втрутився у діяльність судового органу, розроблено типологію останнього, виділено особливості детермінації представлених посягань у сфері правосуддя, запропоновано низку перспективних напрямів і заходів їх запобігання.Стан цих кримінальних правопорушень характеризується збільшенням їх рівня протягом 2013–2022 рр. Щороку обліковується до 200 таких фактів. Коефіцієнт інтенсивності втручання у діяльність судових органів за указаний період 3 збільшився майже у 10 разів. Його динаміка є негативною, про що свідчить збільшення як абсолютних, так й відносних показників. Рівень цих правопорушень і рівень судимості за них не відбиває справжніх тенденцій їх поширеності, відтворення й загалом криміналізації сфери правосуддя в Україні.Втручання у діяльність судових органів віднесено до особливо високолатентних злочинів. На один подібний облікований випадок приходиться щонайменше 51 необлікований. Латентність має переважно штучний характер. Основними причинами латентності вважаються: низька ефективність правоохоронних органів щодо виявлення та розслідування цих правопорушень; пасивність ВРП; небажання суддів-потерпілих афішувати фактами втручання у їх діяльність.Узагальнений кримінологічний образ правопорушника, який втрутився або може втрутитись у діяльність судового органу, – це чоловіки віком 29-39 років, рідше 40- 54 роки, мають повну вищу і базову вищу освіту, громадяни України, українці за національністю. Трендом останніх років є збільшення фактів посягання на незалежність суддів з боку громадських активістів й членів громадських організацій. Нерідко має місце злочинна співучасть сторони у справі з адвокатом, у групі за попередньою змовою. Вплив на суд здійснюється за різними провідними мотивами, які властиві різним категоріям злочинців: від уникнення підсудним відповідальності – до корисливих й кар’єристських мотивів.Детермінацію втручання у діяльність судових органів утворюють дві групи взаємопов’язаних між собою криміногенних чинників – зовнішніх і внутрішніх. Вони доповнюються різними видами професійної віктимності суддів та їх віктимною поведінкою. Зовнішні криміногенні чинники охоплюють: нестабільність соціальноекономічної ситуації в державі; політичний вплив на відправлення правосуддя; неефективність діяльності правоохоронних органів; корупцію в органах державної влади і органах місцевого самоврядування; обмеженість правової культури і правосвідомості громадян; скудність морально-етичних та професійних якостей деяких адвокатів і журналістів; недосконалість чинного законодавства України та ін. До внутрішніх криміногенних чинників, що зумовлюють учинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 376 КК України, віднесено: забезпечення не у повному обсязі соціальних гарантій незалежності суддів; прорахунки у кадровому, фінансовому, матеріально-технічному забезпеченні роботи судових органів; недоліки судового реформування; недостатній рівень суддівської етики; корупцію у сфері правосуддя; відсутність належної охорони судів і особистої 5 безпеки суддів; недоліки у діяльності суддівського врядування й самоврядування; слабку комунікацію судових органів із ЗМІ та громадянським суспільством тощо.Структура запобігання указаному явищу складається із заходів загальносоціального, спеціально-кримінологічного та віктимологічного запобігання. Загальносоціальне запобігання визнано основним. Воно включає такі напрями діяльності: посилення гарантій незалежності суддів; судове реформування; реформування суміжних із правосуддям сфер та органів. Спеціально-кримінологічне запобігання зазначеним посяганням на незалежність суддів утворюють заходи кримінологічної профілактики, відвернення і припинення. Перші класифіковано за їх характером на організаційно-управлінські, інформаційні, нормативно-правові та технічні. Віктимологічна профілактика втручання у діяльність судових органів виражається у посиленні віктимологічної поінформованості суддів, підвищенні їх професійного рівня, віктимологічних знань, умінь і навичок; широкому обговоренні проблеми посягань на судову незалежність у колективах судів; проходженні суддями спеціальних тренінгів щодо зменшення їх віктимної уразливості та недопущення повторної віктимізації тощо.^UThe dissertation is a criminological study of criminal offenses provided for by Art. 376 of the Criminal Code of Ukraine and related to interference in the activities of judicial bodies. The work clarified the normative and legal support of the standard of independence of judicial bodies, identified its levels, investigated the quantitative and qualitative indicators of the specified criminal offenses, provided the criminological characteristics of the offender who interfered in the activities of the judicial body, developed a typology of the latter, highlighted the peculiarities determination of the presented encroachments in the sphere of justice, a number of promising directions and measures for their prevention are proposed.The state of these criminal offenses is characterized by an increase in their level during 2013–2022. Every year up to 200 such facts are recorded. The coefficient of intensity of intervention in the activities of judicial bodies increased almost 10 times during the specified period. Its dynamics are negative, as evidenced by an increase in both 7 absolute and relative indicators. The level of these offenses and the level of convictions for them do not reflect the true trends of their prevalence, reproduction and, in general, criminalization of the sphere of justice in Ukraine.Interference in the activities of judicial bodies is classified as a particularly highlatency crime. There are at least 51 unaccounted for one such registered case. Latency is mostly artificial. The main reasons for latency are considered to be: low efficiency of law enforcement agencies in detecting and investigating these offenses; passivity of GRP; reluctance of aggrieved judges to publicize the facts of interference in their activities.A generalized criminological image of an offender who interfered or may interfere in the activities of a judicial body – these are men aged 29-39 years, rarely 40-54 years old, have complete higher and basic higher education, citizens of Ukraine, Ukrainians by nationality. The trend of recent years is an increase in cases of 8 encroachment on the independence of judges by public activists and members of public organizations. Often there is criminal complicity of a party in a case with a lawyer, in a group based on a prior conspiracy. Influence on the court is carried out according to various leading motives, which are characteristic of different categories of criminals: from the defendant's avoidance of responsibility - to selfish and careerist motives.The determination of intervention in the activities of judicial bodies is formed by two groups of interrelated criminogenic factors - external and internal. External criminogenic factors include: instability of the socio-economic situation in the state; vulnerability of the financial system; political influence on the administration of justice; inefficiency of law enforcement agencies; corruption in state authorities and local self-government bodies; limited legal culture and legal awareness of citizens; lack of moral and ethical and professional qualities of lawyers and journalists; imperfection of the current legislation of Ukraine, etc. To the internal criminogenic factors that lead to the commission of criminal offenses provided for in Art. 376 of the Criminal Code of Ukraine, attributed to: provision of social guarantees of independence of judges not in full; miscalculations in personnel, financial, material and technical support for the work of judicial bodies; shortcomings of judicial reform; insufficient level of judicial ethics; corruption in the sphere of justice; lack of proper security of courts and personal security of judges; shortcomings in the activity of judicial governance and self-governance; weak communication of judicial bodies with mass media and civil society, etc.The structure of prevention of this phenomenon consists of general social, special criminological and victimological prevention measures. General social prevention is recognized as basic. It includes the following areas of activity: strengthening guarantees of independence of judges; judicial reform; reforming spheres and bodies related to justice. Special criminological prevention of the specified encroachments on the independence of judges form measures of criminological prevention, diversion and termination. The first are classified according to their nature into organizational and managerial, informational, regulatory and technical. Victimological prevention of intervention in the activities of judicial bodies is expressed in strengthening the victimological awareness of judges, increasing their professional level, victimological knowledge, skills and abilities; broad discussion of the problem of encroachments on judicial independence in collectives of courts; passing of special trainings by judges on reducing their victim vulnerability and preventing revictimization, etc

Визначено теоретичні основи дослідження проблеми саморегуляції психічної стійкості особистості в психологічній науці. Розроблено модель саморегуляції психічної стійкості керівника оперативно-розшукового підрозділу й обгрунтувано методики дослідження. Досліджено особливості сформованості здатності керівників оперативно-розшукових підрозділів до саморегуляції психічної стійкості. Експериментально перевірено ефективність розробленого психологічного тренінгу з розвитку здатності до саморегуляції психічної стійкості.

  Скачати повний текст

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове розв'язанняактуальної на сьогодні проблеми формування іншомовної компетентностімайбутніх економістів в умовах неформальної освіти, що виявляється втеоретичному обґрунтуванні та практичному впровадженні педагогічноїтехнології формування аналізованого педагогічного явища,експериментальному доведенні результативності. Результати проведеноготеоретичного та експериментального дослідження продемонструвалиоб'єктивність вихідних положень і засвідчили вирішення поставлених удисертаційній роботі завдань.Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше розробленопедагогічну технологію формування іншомовної компетентності майбутніхекономістів як сукупність дій і чітко визначену послідовність реалізації формі методів навчання іноземної мови (mobile learning, TED-talks, дебатів,тренінгів) в умовах неформальної освіти; уточнено та розширено уявленняпро зміст поняття «іншомовна компетентність майбутніх економістів», якетлумачиться як систематизована та впорядкована сукупність знань, умінь,навичок, практичного досвіду, що сприяють успішному використаннюіноземної мови майбутнім економістом і в процесі розв'язання складнихспеціалізованих завдань та практичних проблем під час професійної діяльностіу сфері обліку, аудиту та оподаткування або в процесі професійного навчання,і з метою подальшої неперервної самоосвіти, професійного та особистісногосаморозвитку та різнобічного самовдосконалення тощо; структуру іншомовної компетентності майбутніх економістів у єдності когнітивноінформаційного, мотиваційно-ціннісного, рефлексивно-регулятивного тадіяльнісно-поведінкового компонентів; особливості застосування засобівнеформальної освіти в закладах вищої освіти з метою формування іншомовноїкомпетентності майбутніх економістів; дістала подальшого розвитку системазнань про засоби формування іншомовної компетентності майбутніхекономістів.Практичне значення отриманих результатів визначено вдосконаленнямзмісту професійної підготовки майбутніх економістів, зокрема розробленнямнавчально-методичного забезпечення, до якого ввійшли: матеріали дляпроведення дебатів «Brainstorming Ideas with Debates»; рекомендації та вправидля формування навичок презентації з допомогою TED-talks; дидактичнийнавчальний ресурс з вивчення англійської мови для студентів-економістів зрівнем мови A2-B1на основі конструктора SkillzRun; матеріали дляпроведення тренінгів під час організації літніх шкіл для майбутніхекономістів; навчально-методичний посібник «Педагогічна технологіяформування іншомовної компетентності майбутніх економістів засобаминеформальної освіти». Основні положення, результати й висновки дисертаційної роботиможуть бути використані для оптимізації професійної підготовки майбутніхекономістів, під час викладання дисциплін «Основи міжкультурноїкомунікації», «Іноземна мова за професійним спрямуванням», «Діловаіноземна мова», розробки інноваційних навчальних курсів у ЗВО, збагаченнята урізноманітнення змісту наявних освітніх компонентів, у роботілінгвістичних центрів різних форм власності тощо.^UThe thesis looks into theoretical generalization and scientific solution of theissue of forming foreign language competence of future economists in non-formaleducation, which is manifested in theoretical justification and practicalimplementation of pedagogical technology of forming pedagogical phenomenonunder consideration, experimental proof of its effectiveness. The results of thetheoretical and experimental research demonstrate the objectivity of the initialprovisions and show the solution of the tasks assigned in the thesis.The scientific novelty of the study is in the fact that for the first timepedagogical technology for the formation of foreign language competence of futureeconomists as a set of actions and a clearly defined sequence of forms and methodsof foreign language learning (mobile learning, TED-talks, debates, trainings) in nonformal education is established; the meaning of the term ‟foreign language competence of future economists” is clarified and expanded to be interpreted as asystematic and structured set of knowledge, skills, practical experience thatcontribute to the successful use of a foreign language by future economists both insolving complex specialized problems and practical tasks during professionalactivity in the field of accounting, auditing and taxation and in the process ofprofessional training, and for the purpose of further continuous self-education,professional and personal self-development and versatile self-improvement; thestructure of foreign language competence of future economists in the unity ofcognitive-informational, motivational-valueable, reflexive-regulatory and activitybehavioral components, features of using non-formal education in highereducational institutions in order to form foreign language competence of futureeconomists and the system of knowledge about the means of forming foreignlanguage competence of future economists are further developed.The practical significance of the obtained results is determined by theimprovement of the content of professional training of future economists, inparticular, the development of educational and methodological support, whichincludes: materials for debates ‟Brainstorming Ideas for Debates”;recommendations and exercises for developing presentation skills with the help ofTED-talks; didactic educational resource for learning English based on the designerplatform for learning foreign languages SkillzRun for students of economics withthe language level A2-B1; materials for training during the organization of summerschools for future economists; educational and methodical manual ‟Pedagogicaltechnology of formation of foreign language competence of future economists usingnon-formal education”.The main provisions, results and conclusions of the thesis can be used tooptimize the training of future economists in teaching the disciplines ‟Fundamentalsof Intercultural Communication”, ‟Foreign Language for Professional Purposes”,‟Business Foreign Language”, development of innovative training courses in highereducational establishments, enrichment and diversification of the content of existing educational components, in the work of linguistic centres of different forms ofownership, etc.

Вперше розроблено структурно-функціональну модель й обгрунтовано педагогічні умови, що забезпечують ефективне формування педагогічної відповідальності майбутніх учителів початкових класів у педколеджі, якими є збагачення професійної підготовки студентів морально-етичним змістом; спрямованість педагогічної практики на формування педагогічної відповідальності; створення розвивального рефлексивного середовища професійної підготовки майбутніх фахівців. Запропоновано визначення категорії педагогічної відповідальності вчителя початкових класів як складного, інтегрованого феномену, системотвірної професійної якості, результату його професійної підготовки. Уточнено категорійно-понятійний апарат теорії педагогічної відповідальності. Розкрито сутність понять "відповідальність особистості", "професійна відповідальність", "педагогічна відповідальність", "відповідальне ставлення", "відповідальна поведінка". Встановлено критерії та показники педагогічної відповідальності майбутнього вчителя початкових класів. Удосконалено організаційно-методичні засади професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів у педагогічному коледжі на підставі використання активних форм і методів навчання: тренінгу, вирішення моральних дилем. Уточнено науково-теоретичні уявлення про сутність, зміст і структуру педагогічної відповідальності вчителя початкових класів. Обгрунтовано умови та принципи створення розвивального рефлексивного середовища їх професійної підготовки.

  Скачати повний текст

У дисертації на основі аналізу джерельної бази й освітньої практики комплексно досліджено теоретичні та методичні засади підготовки вчителя інформатики у ЗВО Польщі впродовж другої половини ХХ – поч. ХХI ст. Специфіку останнього розглянуто крізь призму: соціально-педагогічних і психолого-педагогічних чинників у межах філософського (загальнонаукового), конкретно-наукового та технологічного концептів дослідження; значення зарубіжного досвіду організації підготовки вчителів інформатики для розвитку вищої освіти в Україні; нормативно-правової бази, що забезпечує ефективність означених процесів. Обґрунтовано авторську періодизацію розвитку теорії і практики підготовки вчителів інформатики у ЗВО Польщі досліджуваного періоду, що складається з трьох підперіодів: перший підперіод – кін. 1950-х – 1969 рр.; другий підперіод – 1970–2006 рр.; третій підперіод – 2007–2022 рр. На підставі аналізу їхнього змісту систематизовано та розроблено авторські схеми методичної системи підготовки вчителя інформатики у ЗВО Польщі. Схарактеризовано багатоваріантність і ступеневість підготовки вчителя інформатики у Польщі з огляду на період навчання, стандарти професійної підготовки, зміст програм навчання, ступінь здобуття вищої освіти. На основі ґрунтовного аналізу навчальних планів ЗВО Польщі в дослідженні встановлено: 1) вивчення у ЗВО Польщі більш затребуваних на ринку праці Європи дисциплін професійної та практичної підготовки вчителів інформатики; 2) варіативність і ступеневість опанування навчальних дисциплін; 3) планування більшої кількості годин на засвоєння курсу програмування; 4) вивчення англійської мови на рівні В2; 5) створення та презентацію студентами власних проєктів; 6) обов’язковість написання дипломної роботи 7) упровадження різних видів практик і можливість стажування за кордоном.?З’ясовано наявність у методичній системі підготовки вчителя інформатики таких складників, як: вивчення дисциплін блоків А і В, опанування дисциплін основного навчання, проходження педагогічної практики та захист проєкту (дипломної роботи). Здобуття фаху вчителя інформатики можливе також у системі післядипломної освіти: після завершення навчання випускники царини післядипломної освіти можуть працювати за фахом у початковій, базовій школах і ліцеях Польщі.?За результатами аналізу форм, методів і засобів підготовки вчителів інформатики у ЗВО Польщі в досліджуваний період простежено поширення у перший підперіод становлення та розвитку теорії і практики підготовки вчителів інформатики форм, методів і засобів «книжкового навчання», що передбачало елементарне подання готових знань; у другий підперіод зафіксовано актуалізацію таких форм навчання, як: 1) програмні блоки (модулі), інтегровані курси за подібністю дисциплін; 2) тренінги або курси, вивчення яких завершували отриманням сертифіката на підтвердження здобутої кваліфікації; 3) форми, методи та засоби навчання, зорієнтовані, насамперед, на студента, а саме: традиційні (лекція, дискусія, показ дій, бесіда), комплексні (метод практичного навчання) й інші; у третій підперіод виявлено популяризацію в теорії і практиці підготовки вчителів інформатики інноваційних форм, методів, засобів і технологій, як-от: проблемне, електронне та дистанційне навчання, репетиторство, мобільні технології й віртуальне навчальне середовище, графічні планшети та технології Web 2.0, елементи гейміфікації й механізми краудсорсингу. Характерним постало запровадження оновленого змісту нормативно-правового забезпечення таких процесів як екстраполяція документів Європейського Союзу. ?За результатами наукового пошуку доведено, що контроль якості освіти, якості підготовки вчителів інформатики у ЗВО Польщі забезпечував моніторинг, який був запроваджений, а надалі й здійснюваний Державною акредитаційною комісією. Оцінювання результативності наукової діяльності в ЗВО Польщі належить до компетенції Комітету оцінювання наукових підрозділів. Обґрунтовано перспективні напрями запровадження досвіду ЗВО Польщі з підготовки майбутніх учителів інформатики у вищу освіту України.^UIn the dissertation, on the basis of the analysis of the source base and educational practice, a comprehensive study of the theoretical and methodological foundations of the training of informatics teachers in higher education institutions of Poland during the second half of the 20th century – the beginning of 21st century The specifics of this process are revealed through the lens of: socio-pedagogical and psychological-pedagogical factors within the limits of philosophical (general scientific), specifically scientific and technological research concepts; the importance of foreign experience in the organization of computer science teacher training in the development of higher education in Ukraine; regulatory framework that ensures the effectiveness of these processes. The author's periodization of the development of the theory and practice of the training of informatics teachers in the Polish higher education institutions of the studied period, which consists of three sub-periods, is substantiated: the first sub-period – the end of the 1950s–1969; the second subperiod – 1970–2006; the third sub-period – 2007–2022. Based on the analysis of their content, the author's schemes of the methodical system of computer science teacher training in Polish higher education institutions were systematized and developed. The multivariate and gradation of computer science teacher training in Poland is characterized, taking into account the period of study, standards of professional training, content of study programs, degree of higher education.The study contains a thorough analysis of the curricula of the higher education institutions of Poland, which made it possible to establish: 1) the study of the disciplines of professional and practical training of informatics teachers in the higher education institutions of Poland that are more in demand on the European labor market; 2) variability and gradation in the study of academic disciplines; 3) planning more hours of programming course study; 4) learning English at the B2 level; 5) students create and present their own projects; 6) the obligation to write a thesis; 7) the introduction of various types of practices and the possibility of internships abroad.It was established that the methodological system of computer science teacher training includes the following components: study of the disciplines of blocks A and B, mastering the disciplines of basic education, passing pedagogical practice and defending the project (diploma thesis). It is also possible to acquire the profession of computer science teacher in the post-graduate education system, after completing the studies, graduates of post-graduate education can work by profession in primary, basic schools and lyceums in Poland.According to the results of the analysis of the forms, methods and means of training informatics teachers in higher education institutions of Poland in the studied period, it was established that in the first sub-period of the formation and development of the theory and practice of training informatics teachers, the forms, methods and means that characterized "book learning", which involved elementary presentation of ready-made knowledge. In the second subperiod, such forms of education became relevant as: 1) program blocks (modules), integrated courses based on the similarity of disciplines; 2) trainings or courses, the study of which ended with the receipt of a certificate confirming the acquired qualifications; 3) forms, methods and means of education, oriented, first of all, to the student, namely: traditional (lecture, discussion, demonstration of actions, conversation) and complex (method of practical training) and others. In the third sub-period of the theory and practice of computer science teacher training, innovative forms, methods and means and technologies become particularly relevant: problem-based, electronic and distance learning, tutoring, mobile technologies and virtual learning environments, graphic tablets and Web 2.0 technologies, gamification elements and crowdsourcing mechanisms. Characteristic is the introduction of updated content of regulatory and legal support of these processes, which were extrapolation of European Union documents.According to the results of the scientific search, it was established that the control of the quality of education and the quality of the training of informatics teachers in the Higher Education Institutions of Poland was ensured by the monitoring introduced and later carried out by the Polish Accreditation Commission. In turn, the evaluation of the effectiveness of scientific activity in the Higher Education Institutions of Poland is carried out by the Committee for the Evaluation of Scientific Units.

На підставі аналізу психологічних особливостей формування емпатійності майбутніх лікарів виявлено, що основою схильності до співпереживання є процес емоційної ідентифікації. Уточнено зміст поняття "емпатійність", досліджено зв'язки між рівнем емпатійних здібностей та індивідуально-психологічними якостями студентів-медиків. Виявлено залежність розвитку емпатійності від статі, виду майбутнього фаху та тривалості навчання. Визначено, що рівень емпатійних здібностей позитивно корелює з конформністю, сензитивністю, комунікабельністю, рефлексивністю; негативно - з замкнутістю, конфліктністю, агресивністю, емоційною нестабільністю, тривожністю, заниженою самооцінкою. Розроблено та впроваджено програму тренінгу емпатійності майбутніх лікарів. Доведено, що цілеспрямована психокорекція емоційно-чуттєвої сфери на етапі професійної підготовки сприяє підвищенню рівня розвитку емпатійності студентів-медиків.

  Скачати повний текст

Розкрито специфіку управлінської діяльності майбутніх менеджерів у сфері агропромислового комплексу та її вплив на появу конфліктів в аграрних підприємствах. Обгрунтовано структурну модель підготовки, визначено когнітивний, операційно-діяльнісний та особистісно-культурологічний критерії до цієї підготовки та відповідні показники - конфліктологічну грамотність, компетентність та культуру. Виявлено особливості створення сприятливого мікроклімату в студенських групах як засобу попередження конфліктів. Забезпечено технологічну реалізацію майбутніх менеджерів сфери агропромислового комплексу до попередження конфліктів в управлінській діяльності завдяки впровадженому в навчальний процес семінару-тренінгу ефективного лідерства та спілкування. Розроблено тематичний розділ до навчального посібника-практикуму, укладено навчально-методичний посібник, розроблено навчально-методичні рекомендації для підготовки майбутніх менеджерів до попередження конфліктів в управлінській діяльності.

  Скачати повний текст

Сформульовано визначення поняття національної рефлексії, теоретично обгрунтовано процес її розвитку. Доповнено критерії рівня сформованості національної самосвідомості. Наведено методи формування зазначеної рефлексії (сугестію, творчий підхід, психокорекцію). Виявлено психолого-педагогічні характеристики розвитку національної рефлексії у процесі навчальної діяльності молодших школярів (формування національної самосвідомості, національного світобачення засобами музичного та образотворчого мистецтва, проведення тренінгових занять, тематичних бесід, використання комплексу музичних творів, метою яких є формування потреб приналежності та любові до свого народу, засвоєння етнокультурних та етнопсихологічних властивостей українців).

  Скачати повний текст

Штефюк В. Д. Інтеркультурність акторського тренінгу в сучасному театральному мистецтві. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 26.00.01 «Теорія та історія культури». – Київський національний університет культури і мистецтв, Міністерство освіти і науки України. Київ, 2022.Дисертацію присвячено дослідженню інтеркультурності акторського тренінгу в сучасному театральному мистецтві як інтеркультурного синтезу театральних тілесних і ментальних практик. У роботі виявлено специфіку інтерпретації традиційних східних практик в європейських акторських тренінгах, розкрито вплив західного театру на розвиток східного акторського тренінгу, охарактеризовано сучасні інтеркультурні методи підготовки актора, розглянуто інтеркультурний полілог акторського тренінгу у світовому театрі кінця ХХ – перших десятиліть ХХІ століть, визначено перспективи впровадження сучасних методик акторського тренінгу у вищих мистецьких навчальних закладах освіти в Україні. У дисертації вперше в українському мистецтвознавстві досліджено інтеркультурні джерела і шляхи збагачення акторського тренінгу у взаємозв’язку акторського мистецтва і наук про людину, тілесних і духовних практик, нові методи, моделі та програми підготовки сучасного актора, виявлено їх відмінності від традиційних моделей західної та української театральної школи.Ключові слова: інтеркультурність, акторський тренінг, театральне мистецтво, глобалізація, актор, режисер, театр, західна філософія, східний театр, психофізика, тілесні та ментальні практики.^UShtefyuk V.D. Interculturality of acting training in modern theatrical art. – Qualification scientific work on the rights of a manuscript.The methodology of the dissertation study of the interculturality of actor training is based on the application of interdisciplinary, art history, cultural and intercultural approaches, conceptual, cognitive and systemic types of analysis. The thesis formulates the basic concepts of the research topic. Thanks to the processing of theoretical and historical sources, the definition of acting training was formulated as a set of exercises aimed at forming the skills and abilities of the elements of acting, as a process of acquiring and recombining skills that takes place in an intercultural environment.Based on the theories of leading philosophers and psychologists, the concept of intercultural actor training as a specific method of training an actor through an organic combination of traditional national techniques of actor education, various Eastern physical and spiritual practices has been updated and supplemented.Based on the analysis of modern intercultural methods of actor training, the conclusion was formulated that actor training is by its nature an intercultural phenomenon, as it covers a significant number of elements from various fields of human activity, different cultures, and all modern intercultural actor trainings include the human body and human voice in the system of cultural encoded means of expression.It was revealed that the problem of interculturalization in theater art in general and the actor's training process in particular is being actualized in Ukraine. The prospects of interculturalization of modern acting trainings in Ukrainian theater culture are outlined.It is emphasized the need to introduce intercultural acting training into the educational process of actor training by updating training programs for private theater studios, as well as widely use the Internet (viewing acting trainings and techniques that are held online in social networks, their videos), learn the experience disseminated with the help of master classes demonstrated by leading trainers and directors during theater festivals or conferences, etc. In addition, it is advisable to popularize intercultural trainings and acting techniques of traditional theaters of the world in higher art educational institutions as special courses ("Modern intercultural acting training", "Traditional Chinese theater actor training techniques", etc.), to develop original author's intercultural acting trainings, resorting to the correct combination techniques of traditional national theaters, physical and spiritual practices with the traditions of the national theater school.Key words: interculturality, acting training, theatrical art, globalization, actor, director, theater, western philosophy, eastern theater, psychophysics, physical and mental practices.

Конкретизовано дефініцію поняття особистісної зрілості у диспозиційних категоріях та побудовано її модель, що відображає взаємозв'язок визначених диспозицій. Особистісну зрілість визначено як ефект самостійно пережитої людиною у зрілому віці ненормативної кризи ідентичності, який являє собою динамічну особистісну структуру, пропріум, важливий для її ідентичності. Рисами-індикаторами, що характеризують оригінальність феномену особистісної зрілості, визначено синергічність, автономність, контактність, самосприйняття, креативність, толерантність, відповідальність, глибинність переживань, децентрацію, життєву філософію. На підставі визначених рис побудовано диспозиційну модель особистісної зрілості, що характеризується високим верифікаційним рівнем. На базі запропонованої моделі обгрунтовано, що зазначена зрілість є одночасно результатом формування особистості зрілої за віком та процесом її становлення, а також описано природу особистісно зрілої людини у поняттях суб'єктивності, інвайроменталізму, холізму, пізнаваності, гетеростатичності, свободи, проактивності, змінності. Обгрунтовано наявність рис даної зрілості у пропріумі молодих людей віком 19 - 20 років та незалежність її високого рівня від статі. Наведено результати конструювання й апробації опитувальника особистісної зрілості та тренінгу її актуалізації, що разом з теоретичною моделлю складають програму соціально-психологічного супроводу становлення даної зрілості.

  Скачати повний текст

У дисертаційній роботі здійснено теоретико-емпіричний аналіз психологічних особливостей негативного впливу економічної депривації на соціо- і психогенезу людини. Встановлено, що матеріальні обмеження виступають одним з найважливіших базових чинників психологічного дискомфорту особистості, адже безробіття, фінансові нестатки і статусні позбавлення зумовлюють безсилля і депресію. Економічно депривована людина переживає внаслідок цього розгубленість, тривожність, роздратованість, агресивність, острах за себе і своїх рідних та цілу низку інших дискомфортних психостанів. Економічна депривація постає ключовим поштовхом до міграційних намірів та зумовлює прояви фрустрованості в потенційних мігрантів. Здійснено теоретичний аналіз основних науково-психологічних підходів до проблеми економічної депривації, фрустрації та міграційних намірів особистості. Зазначено, що міграційна готовність людини є проявом її самоорганізації та фіксує міру налаштованості на добровільну зміну свого місця проживання і стилю життєдіяльності. Здебільшого вона виникає на підставі суперечностей між образом світу (уявлюваним або реальним) і способом життя. Міграційні наміри супроводжуються численними емоційними реакціями, серед яких виокремлюється фрустрація. Фрустрація розглядається як один з найтиповіших психостанів людини з міграційними намірами, що проявляється в переживаннях та особливостях її поведінки, зумовлених реальними або уявними перепонами, які видаються надмірно складними, тяжкими і нездоланними та перешкоджають досягненню очікуваної та жаданої мети. Акцентовано, що потенційні мігранти переживають труднощі пристосування до нових обставин і реалій чужого середовища, зокрема з урахуванням факторів ксенофобії, мігрантофобії, сегрегації тощо. Здійснено емпіричне дослідження негативного впливу економічної депривації на фрустрованість потенційних мігрантів. На підставі результатів кореляційного аналізу вдалося констатувати, що економічна депривація (базова, нормативна, відносна) корелює з такими психостанами як тривожність, агресивність, фрустрованість та ін., що засвідчує істотну детермінованість міграційних намірів особистості і розбалансованість психоемоційної сфери негативним впливом різновидових обмежень її соціально-психологічного розвитку. За результатами факторного аналізу в досліджуваних з групи «потенційні мігранти» виокремилися такі чотири основні фактори, на які випало найбільше семантичне навантаження : F 1 «тривожно-деприваційна фрустрованість», F 2 «невротично-деприваційна фрустрованість», F 3 «відносно економічно-деприваційна агресивність», F 4 «психосоціально-стресова фрустрованість». Результати факторного аналізу виконання експериментальних завдань методик досліджуваними з групи «стабільні (стаціонарні) жителі» такі : F 1 «агресивно-тривожна безпековість», F 2 «матеріально-стресова ригідність», F 3 «середньо-тривожна самореалізація», F 4 «помірно-екзистенційна задоволеність». Загалом встановлено, що у досліджуваних потенційних мігрантів на високому статистично значущому рівні проявилися ті показники, які засвідчують загальний високий рівень тривожності, фрустрованості, агресивності, невротизації, стресовості, що пояснюється насамперед негативним депривуючим впливом нестабільного соціально-економічного клімату, який потужно детермінує їхні міграційні наміри. Здійснено емпіричне дослідження ресурсів і акультураційних стратегій, що репрезентують наміри й очікування потенційних мігрантів. Констатовано, що у своїх інтенціях вони розраховують насамперед на такі ресурси : соціально-родинні, діяльнісно-кваліфікаційні, афективні та соціально-економічні, а також планують дотримуватися таких акультураційних стратегій : інтеграція, маргіналізація, сепарація, асиміляція та самоактуалізація. Водночас незалежно від орієнтації на різні акультураційні стратегії всі досліджувані потенційні мігранти відзначають наявність підвищеної тривожності та невизначеного гнітючого стану, який можна позначити як латентна або виражена фрустрованість. Обґрунтовано, що програма ревіталізаційного супроводу психогенези потенційних мігрантів спрямована насамперед на гармонізацію їхньої розбалансованої афективності, зокрема підвищеної фрустрованості, тривожності, нервово-психічної напруженості, які зазвичай переживаються внаслідок негативного впливу економічної депривації, а також для набуття ними компетентностей щодо підвищення адаптації та оптимізації динаміки власних життєвих траекторій і перспектив. Встановлено, що за допомогою активних і системних формувальних, насамперед тренінгових впливів в учасників «Ревіталізаційного тренінгу фрустраційної толерантності потенційних мігрантів», базованого на засадах генетичної психології, вдалося досягнути основного ревіталізаційного ефекту, суть якого полягала в істотному зниженні негативного економічно-деприваційного та фрустраційного тиску на їхню актуальну психо- і соціогенезу.^UIn the dissertation work the theoretical and empirical analysis of psychological features of negative influence of economic deprivation on socio- and psychogenesis of the person is carried out. It is established that material constraints are one of the most important basic factors of psychological discomfort of the individual, because unemployment, financial deprivation and deprivation of status cause helplessness and depression. As a result, an economically deprived person experiences confusion, anxiety, irritability, aggression, fear for himself and his family, and a number of other uncomfortable psychostands. Economic deprivation is a key stimulus to migration intentions and causes frustration among potential migrants. It is stated that the inability to meet basic personal and social needs, lack of economic resources, the experience of subjective poverty unbalance self-awareness and activity, cause psycho-emotional changes and crises. A person in a situation of permanent poverty is able to experience existential chaos, feelings of despair and helplessness in the face of life's difficulties, spiritual devastation and doom, as well as anxious and frustrating insecurity in their personal potentials and capabilities. Theoretical analysis of the main scientific and psychological approaches to the problem of economic deprivation, frustration and migratory intentions of the individual. It is noted that the migration readiness of a person is a manifestation of his self-organization and fixes the degree of willingness to voluntarily change their place of residence and lifestyle. For the most part, it arises on the basis of contradictions between the image of the world (imaginary or real) and way of life. Migration intentions are accompanied by numerous emotional reactions, among which frustration stands out. Frustration is considered to be one of the most typical psychostancies of a person with migratory intentions, which is manifested in the experiences and characteristics of his behavior due to real or imagined obstacles that seem excessively difficult, difficult and insurmountable and hinder the achievement of expected and desired goals. The frustration of a potential migrant indicates his increased sensitivity to traumatic factors and insufficient formation of frustrating tolerance as the ability to repel emerging problems. It is noted that potential migrants with increased vulnerability to frustration need balanced professional psychological support. An empirical study of the negative impact of economic deprivation on the frustration of potential migrants. Based on the results of correlation analysis, it was stated that economic deprivation (basic, normative, relative) correlates with such psychostancies as anxiety, aggression, frustration, etc., which indicates a significant determinism of individual migration intentions and imbalance of psycho-emotional sphere psychological development. According to the results of factor analysis, the following four main factors were identified in the group of «potential migrants», which had the greatest semantic load: F 1 «anxiety-deprivation frustration», F 2 «neurotic-deprivation frustration», F 3 «relatively economic-deprivation aggression», F 4 «psychosocial stress frustration». The results of the factor analysis of the experimental tasks of the methods studied by the group «stable (stationary) residents» are as follows: F 1 «aggressive-anxious security», F 2 «material-stress rigidity», F 3 «moderate-anxious self-realization», F 4 «moderate-existential satisfaction». In general, it was found that the studied potential migrants at a high statistically significant level showed those indicators that indicate a general high level of anxiety, frustration, aggression, neuroticism, stress, due primarily to the negative depressive effects of unstable socio-economic climate. . An empirical study of resources and acculturation strategies representing the intentions and expectations of potential migrants has been conducted. It was stated that in their intentions they rely primarily on the following resources: socio-family, activity-qualification, affective and socio-economic, and plan to follow the following acculturation strategies: integration, marginalization, separation, assimilation and self-actualization. At the same time, regardless of the focus on different acculturation strategies, all studied potential migrants note the presence of increased anxiety and uncertain depression, which can be described as latent or severe frustration. It is substantiated that the program of revitalization support of psychogenesis of potential migrants is aimed primarily at harmonizing their unbalanced affectivity, including increased frustration, anxiety, nervous and mental tension, which are usually experienced due to the negative impact of economic deprivation. life trajectories and prospects.

Обгрунтовано й експериментально верифіковано теоретичну модель типологічного аналізу професійних прогнозів на підставі дослідження їх психологічного змісту на рівні особистісних, мотиваційних і поведінкових особливостей прояву у майбутніх менеджерів. Поглиблено наукові уявлення про психологічні особливості професійних прогнозів через вивчення їх психологічної будови, змісту та функцій. З'ясовано детермінацію впливу навчально-практичного тренінгу-курсу професійного самофутурування на перебіг формування професійних прогнозів майбутніх менеджерів. Встановлено, що комплексне залучення щодо формувальної програми прогнозно-каузальних засобів в єдності з пізнавально- та рефлексивно-ідентифікаційними прийомами суб'єктного самовпливу оптимізує повноцінну професійну підготовку майбутніх менеджерів.

  Скачати повний текст

Висвітлено зміст понять "мова", "мовленння", "пізнавальна сфера", "пізнавальний розвиток" і визначено основні напрями їх вивчення у психологічних і психолінгвістичних дослідженнях, сконструйовано теоретичну модель розвитку пізнавальної сфери студентів психолінгвістичними засобами. Встановлено зв'язок мовлення з іншими пізнавальними процесами за умов оволодіня іноземною мовою. Розроблено експериментальну психолінгвістичну програму розвитку пізнавальної сфери студентів у вигляді схеми психолінгвістичних прав і комплексного психолінгвістичного тренінгу.

  Скачати повний текст

Досліджено залежність рівня розвитку соціальної перцепції від індивідуально-психологічних особливостей особистості, навчально-професійної підготовки, специфіки професійної діяльності та спілкування. Показано значення неварбальної мови спілкування, зокрема, виявлено її суттєву роль у формуванні комунікативної компетентності професіоналу системи людина - людина. Встановлено залежність особливостей невербальної поведінки особистості від її індивідуально-психологічних якостей, змісту навчальної та професійної діяльності, спілкування. На підставі результатів системного теоретичного аналізу процесу соціальної перцепції сформовано її структурно-функціональну модель, що відображає регулятивну функцію та функціональні зв'язки даної якості з іншими когнітивними та регуляторними підсистемами особистості у професійному спілкуванні працівника ОВС. На підставі результатів проведеного дослідження здійснено попереднє прогнозування професійно важливих якостей особистості, необхідних для формування адекватного сприйняття людей. Визначено перспективи корекції низького рівня соціально-перцептивної регуляції процесу професійного спілкування працівника ОВС. Доведено доцільність впровадження у систему професійної перепідготовки працівників ОВС соціально-психологічного тренінгу. Показано можливості застосування даної методики для корекції негативних стереотипів сприйняття інших людей та формування соціально-перцептивних якостей особистості оперативного працівника ОВС.

  Скачати повний текст