Досліджено художню трансформацію суті тоталітаризму в антиколоніальній прозі другої половини XX ст., зокрема, у романах українського письменника Р.Іваничука та англійського - Г.Гріна. Систематизовано домінантні літературознавчі концепції розкриття змісту творчості Р.Іваничука та Г.Гріна українських і англійських дослідників. З'ясовано умови та специфіку формування світоглядів цих прозаїків та виявлено джерела художньої опозиції до тоталітаризму. Виявлено деконструкцію його колоніальної моделі, приділено увагу типологічній відповідності та відмінності у художньому трактуванні окремих морально-етичних концептів. На базі методології постколоніальних студій проаналізовано жанрово-стильову специфіку антиколоніальних романів Г.Гріна та Р.Іваничука.

  Скачати повний текст

Андрусишин В. Й. Політична культура сучасного українського суспільства: культурологічний аналіз. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата культурології за спеціальністю 26.00.01 – теорія та історія культури. – Міністерство освіти і науки України, Київський національний університет культури і мистецтв, Київ, 2024.У дисертації осмислено ментально-аксіологічні та національно-психологічні засади політичної культури українського суспільства, динаміку та особливості її трансформації. Розглянуто та систематизовано теоретико-методологічні засади дослідження політичної культури українського суспільства як складного та багатоаспектного феномена. Опрацьовано та систематизовано джерельну базу дослідження, з’ясовано потенціал традицій і родинних цінностей як середовища формування та збереження української політичної культури, досліджено її міфосимволічний вимір, розглянуто деструктивний вплив комуно-радянського тоталітаризму та його проєкту «homo sovieticus» на зміст політичної культури українців, проаналізовано політичний гумор та сатиру як джерела інформації про культурні стереотипи українців, розкрито особливості та динаміку розгортання «пострадянського синдрому» у сучасній політичній культурі України, виявлено тенденції змін та нові виклики в межах політичної культури сучасного українського соціуму в умовах російсько-української війни (2014–2023 рр.).Ключові слова: українське суспільство, політична культура, політичні цінності, політична міфосимволіка, політичний гумор, пострадянський синдром, homo sovieticus.^UQualification scientific paper as a manuscript.A thesis for the scholarly degree of the Candidate in Cultural Studies (PhD), specialty 26.00.01 – Theory and History of Culture. Kyiv National University of Culture and Arts, Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, 2024.The dissertation is devoted to the consideration of the mental-axiological and national-psychological foundations of the political culture of Ukrainian society, the dynamics and peculiarities of its transformation at the present stage. It is determined that the search for answers to the question of the vital mechanisms of the transition of Ukrainian society to a new quality draws the attention of theoretical and practical scientists to political values and national-psychological aspects of Ukrainian political culture, since its axiological foundations and their transformation in times of crisis remain an under-researched topic in political science and cultural studies.It is emphasized that the political culture of Ukrainian society, like any other, is formed and developed in close connection with the centuries-old values and traditions of Ukrainians, which are the inner core of the people’s culture and which determine the stereotypes of political behavior and are converted into sociocodes. Particular attention is focused on family traditions and values, since it is the family as a socio-cultural microenvironment that makes the functioning of the entire social structure possible, and the axiological system generated by it influences the way each member of society operates and behaves, especially since patterns of political participation, the main features of political behavior and mentality are laid down in the family.It is stated that the axiological basis in the form of a value consensus in society is of great cultural significance: it is formed and transmitted in time and space, “re-historicized” in everyday life and objectified in the forms of signaling and symbolization. This is how political myths emerge as archetypal constructions that preserve social experience, the imperatives of the spiritual and moral dimension of political processes in the collective memory, as a basic cultural and political form that contains and transmits the historical experience of the people, the semantic core that either corresponds to the nation-building social model and therefore represents it, or does not (“political pseudo-myth” or a culturally different/alien mythological narrative as a threat to authentic cultural traditions, national history and memory).The potential of political mythosymbolism through the prism of cultural analysis is identified and revealed, which made it possible to look at it as a tool for creating a political identity and manifestation of Ukraine’s civilizational choice. At the turn of the XX-XXI centuries, especially after the declaration of independence, the relevance of political myths in Ukraine increased.

Встановлено, що молодіжний рух є засобом практичної самореалізації багатьох поколінь. Розглянуто перехід від тоталітаризму до демократії в Україні на зламі 1980 - 1990 рр., який відобразився у виникненні в молодіжному середовищі широкого спектру громадсько-політичних, студентських і неформальних організацій. Комплексно розглянуто та переосмислено сформовані уявлення щодо хронологічних та ідейних витоків молодіжного руху в Україні, диференціації та періодизації історії руху. Висвітлено питання, пов'язані з історіографічним аналізом законодавчого забезпечення та практичного втілення молодіжної політики в Україні протягом кінця 1980 - 2008 рр.

  Скачати повний текст

Досліджено головні міфопоетичні особливості функціонування архетипів дому, дороги, дитини у зображенні тоталітаризму (фашизму). Виявлено концептуальну значущість біблійного компоненту таких архетипів у художньому світі означених романів У. Стайрона та Дж. Барнса. Доведено, що у художньому вимірі романів немає місця для "рідного дому" та дитини, а функціонування цих архетипів виходить у творах на "мінус-прийом".

  Скачати повний текст

Осмислено сутність, основні тенденції трансформації християнських конфесій на інституційному, етнічному й особистісному рівнях віруючих. Визначено, що активне інструментальне використання релігійного фактора тоталітарними режимами - радянським і німецьким - істотно вплинуло на трансформацію християнських конфесій, обмеження простору їх канонічної діяльності та надання маргінального статусу в суспільстві. З'ясовано, що рефлексії минулого сьогодні істотно впливають на сучасні релігійні трансформації та виявляють проблеми, які накопичились у суспільному організмі внаслідок десятиліть тоталітаризму.

  Скачати повний текст

Відтворено об'єктивну картину видавничого процесу як цілісного явища зі своїми особливостями, позитивними та негативними моментами. Показано складний шлях пошуку національних орієнтирів за умов австро-угорського та польського панування, спроби зберегти традиції за умов радянського тоталітаризму. Висвітлено роль видавничої справи у національному відродженні та державному будівництві. Визначено роль книговидання, журналістики у налагодженні контактів Галичини зі східною частиною України, у становленні українських ідей. На підставі результатів дослідження встановлено, що друкарство, книговидання, журналістика в Коломиї гармонійно вписується у загальний розвиток друкованого слова в Галичині, однак, мають свої прикметні риси, етноформуючі пріоритети.

  Скачати повний текст

На підставі архівних матеріалів і опублікованих джерел здійснено комплексне дослідження встановлення тоталітарного режиму в Польщі у період 1944 - 1948 рр. Проаналізовано історіографію даного історичного процесу. Охарактеризовано чинники, які сприяли політичному розвитку польського суспільства. Розглянуто протистояння між політичними партіями, а також внутрішньопартійну боротьбу. Визначено роль зовнішнього фактора у відбудові державності у повоєнній Польщі, зокрема домінування впливу СРСР. Визначено особливості діяльності політичних сил, їх заходи у справі проведення реформ у повоєнному польському суспільстві. Проаналізовано трансформацію його соціальної структури за умов становлення тоталітарного режиму. Визначено вплив адміністративно-управлінських заходів влади як важливого чинника соціальної дезорганізації. Висвітлено взаємозалежність і взаємозумовленість процесів соціальної аномії та насадження тоталітаризму комуністичного взірця у Польщі. Визначено специфіку тоталітарної моделі у Польщі.

  Скачати повний текст

Комплексно проаналізовано сюжетно-образну структуру та хронотоп української літературної казки 1970 - 1990-х рр., її взаємозв'язки з фольклорною казкою. Висвітлено генезу жанру авторської казки за умов заблокованої культури тоталітаризму, з'ясовано її жанрову типологію. Проаналізовано поетику часопросторових структур віршованих літературних казок М.Стельмаха, В.Симоненка, Б.Чалого. З'ясовано специфіку сюжетобудови віршованих казок даних авторів. Розглянуто прозовий доробок письменників-казкарів В.Нестайка, В.Близнеця, В.Чухліба та М.Ткача у аспекті специфіки сюжетобудови, образної палітри та хронотопу. Модифікуючи жанрово-стильові особливості фольклорної казки, літературна казка формує новий за якістю авторський текст з різними інтертекстуальними елементами - цитатами, алюзіями.

  Скачати повний текст

Дослідежно історичні, політичні, соціально-економічні та міжнародні передумови мирного еволюційного переходу Угорщини від тоталітаризму до демократії. Визначено основні напрями політичної реформи в Угорській Республіці (УР) у першій половині 1990-х рр. Висвітлено особливості становлення багатопартійної системи в УР і характер основних політичних сил країни. Здійснено порівняльний аналіз результатів парламентських виборів 1990 р. і 1994 р. Розглянуто процес формування конституційно-законодавчої основи стабільного функціонування політичної системи в УР у першій половині 1990-х рр. З'ясовано значення зовнішніх чинників у суспільно-політичній трансформації в УР, виділено головні напрями угорської зовнішньої політики та розвитку українсько-угорського співробітництва у 1990 - 1994 рр. Узагальнено досвід зміни політичної системи в УР, обгрунтовано можливість використання його позитивних здобутків у процесі проведення вітчизняної політичної реформи.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу широкого кола джерел та історичної літератури з'ясовано причини громадянського конфлікту та охарактеризовано усіх його учасників. Розкрито основні детермінуючі чинники суспільних організмів відповідно до двох етапів, які окреслювалися змінами воєнно-стратегічної ініціативи на фронті. Громадянський характер конфлікту простежувався у широкому спектрі сфер, включаючи соціально-економічну, політичну, геополітичну, етнічну. Показано, що Українська повстанська армія діяла як мілітарна структура, використовувала форми та засоби, властиві регулярній армії, підрозділам спецпризначення. Розглянуто причини та наслідки міжнаціонального польсько-українського конфлікту, зміни політико-ідеологічних стратегій ОУН-УПА. Доведено, що динамічний розвиток українського самостійницького руху був закономірним, об'єктивним процесом.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено формуванню цілісної концепції конституційно-правового регулювання духовно-культурних відносин, здатної стати доктринальною основою для відповідних політико-правових реформ в Україні..У роботі охарактеризовано духовно-культурні відносини як предмет конституційно-правового регулювання в загальнотеоретичному аспекті, розкрито проблеми взаємодії конституції та ідеології в аспекті регулювання духовно-культурних відносин. Обґрунтовано тезу про те, що духовно-культурна підсистема суспільного ладу є важливим елементом загального предмета конституційно-правового регулювання. Виокремлено особливості конституційно-правового регулювання духовно-культурної сфери; до них віднесено: а) неоднорідність сфери культури як предмета правового регулювання, що зумовлює необхідність прийняття значної кількості нормативно-правових актів; б) складно-підпорядкованість сфери культури як предмета регулювання, що зумовлює потребу в розмежуванні повноважень між органами державної влади і місцевим самоврядуванням розподіляє й національне законодавство в сфері культурі на два рівні правових актів: загальнодержавні та місцеві; в) протекціоністський характер державної політики в галузі культури, що виражається у вирішенні державою завдань з підтримки національної культури, поширення культурних цінностей, підтримки програм та ініціатив щодо її розвитку; г) значною мірою декларативний характер правових актів, що приймаються у духовно-культурній сфері, особливо стратегій та концепцій; д) багатоманітність методів правового регулювання духовно-культурних відносин. Відзначено, що в демократичному суспільстві людина є самоцінною та автономною, і внутрішній світ належить тільки їй, тож завдання держави і права зводиться до того, щоб створити максимально комфортні умови для духовно-культурного розвитку особистості людини. Натомість спроби держави підпорядкувати духовно-культурну сферу інтересам державного будівництва є проявом тоталітаризму і призводять до грубих порушень прав людини.Продемонстровано, що в основі конституційно-правового регулювання духовно-культурних відносин лежать як загальні принципи засад конституційного ладу, так і особливі принци¬пи, що стосуються виключно даної підсистеми суспільного ладу. Залежно від специфіки політичного режиму і політичної системи для спеціальних принципів духовно-культурної системи характерна бінарність: ідеологічний плюралізм / ідеологічний монізм; свобода творчості / партійність творчості; державний полілінгвізм / державний монолінгвізм; світська держава / релігійна (клерикальна) держава тощо.Обґрунтовано тезу про те, що ключову роль при визначенні конституційних засад духовно-культурних відносин відіграє співвідношення між конституцією та ідеологією. Визначено, що предмет конституційно-правового регулювання духовно-культурної системи в сучасних державах складають три основні групи суспільних відносин: а) відносини щодо створення матеріальних та духовних цінностей культури; б) відносини щодо освоєння досягнень культури; в) відносини щодо охорони матеріальних та духовних культурних цінностей. Надано розгорнуту характеристику системи культурних прав і свобод людини і громадянина за чинною Конституцією та поточним законодавством України. Звертається увага на деталізацію основних культурних прав у Законі України «Про культуру».Обґрунтовано висновок про те, що за роки незалежності в Україні відбулася суттєва зміна взаємовідносин держави і сфери культури: від моделі держави-інженера, характерної для багатьох країн Східної Європи, до престижно-просвітницької моделі, що притаманна розвиненим державам Західної й Центральної Європи (наприклад, Франції). У законодавстві це виявилося в зміні «Основ законодавства про культуру» 1992 р. на Закон України «Про культуру» 2010 р. Сформульовано конкретні пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання духовно-культурних відносин в Україні; зокрема, запропоновано: а) доповнити Конституцію України окремою статтею, присвяченою культурі та її значенню для розвитку українського суспільства; б) перелік основних культурних прав людини і громадянина в Конституції України доповнити правом на доступ до культурних цінностей; в) у Законі України «Про культуру» передбачити легальне визначення понять «культурна послуга», «мінімальні стандарти забезпечення населення культурними послугами», «центр культурних послуг», запровадження моніторингу та оцінювання реалізації державної культурної політики; г) процес децентралізації публічної влади поширити на духовно-культурну сферу.^UThe dissertation is devoted to the formation of a holistic concept of constitutional and legal regulation of spiritual and cultural relations, which can become a doctrinal basis for relevant political and legal reforms in Ukraine.The paper characterizes spiritual and cultural relations as a subject of constitutional and legal regulation in the general theoretical aspect, reveals the problems of interaction of the constitution and ideology in the aspect of regulation of spiritual and cultural relations.The thesis that the spiritual and cultural subsystem of the social system is an important element of the general subject of constitutional and legal regulation is substantiated.The peculiarities of the constitutional and legal regulation of the spiritual and cultural sphere are highlighted; these include: a) the heterogeneity of the cultural sphere as a subject of legal regulation, which necessitates the adoption of a significant number of regulations; b) the complexity of the cultural sphere as a subject of regulation, which necessitates the separation of powers between public authorities and local governments and divides national legislation in the field of culture at two levels of legal acts: national and local; c) the protectionist nature of the state policy in the field of culture, which is expressed in the state's solution of tasks to support national culture, dissemination of cultural values, support programs and initiatives for its development; d) largely declarative nature of legal acts adopted in the spiritual and cultural sphere, especially strategies and concepts; e) diversity of methods of legal regulation of spiritual and cultural relations.It is noted that in a democratic society a person is self-sufficient and autonomous, and the inner world belongs only to him, so the task of the state and law is to create the most comfortable conditions for spiritual and cultural development of the individual. Instead, the state's attempts to subordinate the spiritual and cultural sphere to the interests of state-building are a manifestation of totalitarianism and lead to gross violations of human rights.It is shown that the constitutional and legal regulation of spiritual and cultural relations is based on both the general principles of the principles of the constitutional order and special principles relating exclusively to this subsystem of the social order. Depending on the specifics of the political regime and political system for the special principles of the spiritual and cultural system is characterized by binary: ideological pluralism / ideological monism; freedom of creativity / partisanship of creativity; state polylingualism / state monolingualism; secular state / religious (clerical) state, etc.The thesis that the relationship between the constitution and ideology plays a key role in determining the constitutional principles of spiritual and cultural relations is substantiated.It is determined that the subject of constitutional and legal regulation of the spiritual and cultural system in modern states are three main groups of social relations: a) relations for the creation of material and spiritual values of culture; b) relations for the development of cultural achievements; c) relations concerning the protection of material and spiritual cultural values.A detailed description of the system of cultural rights and freedoms of man and citizen under the current Constitution and current legislation of Ukraine is given. Attention is paid to the detail of basic cultural rights in the Law of Ukraine "On Culture".The conclusion is substantiated that during the years of independence in Ukraine there has been a significant change in the relationship between the state and culture: from the model of the engineer state, typical of many Eastern European countries, to the prestigious educational model of developed Western and Central European countries. France). In the legislation it was manifested in the change of the "Fundamentals of Legislation on Culture" in 1992 to the Law of Ukraine "On Culture" in 2010.Specific proposals for improving the legal regulation of spiritual and cultural relations in Ukraine have been formulated; in particular, it is proposed: a) to supplement the Constitution of Ukraine with a separate article on culture and its significance for the development of Ukrainian society; b) to supplement the list of basic cultural rights of a person and a citizen in the Constitution of Ukraine with the right of access to cultural values; c) in the Law of Ukraine "On Culture" to provide a legal definition of "cultural service", "minimum standards for providing cultural services", "cultural services center", the introduction of monitoring and evaluation of state cultural policy; d) the process of decentralization of public power to extend to the spiritual and cultural sphere.

З використанням широкого кола джерел і літератури комплексно досліджено суспільно-політичні настрої та моральний стан населення України у роки Другої світової війни. Розглянуто механізми впливу політичних інститутів і процесів на формування суспільно-політичних настроїв. З'ясовано особливості сталінської національної політики та пропаганди воєнної доби у контексті політичних оцінок населення, а також участь партійно-радянської та творчої еліт у формуванні ідеологічної моделі українського радянського патріотизму. Розглянуто причини, масштаб, форми опору українського населення тоталітарному режиму. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади вивчення громадської думки та суспільно-політичних настроїв за умов тоталітаризму. Сформульовано перспективні напрями подальшого дослідження цієї наукової проблеми.

  Скачати повний текст

Визначено, що після тривалого процесу формування етнонаціональних задач політичної діяльності у 1940-х рр. за умов війни Організація українських націоналістів (ОУН) та Українська повстанська армія (УПА) розробили власну цілісну концепцію етнонаціональної політики. Встановлено, що відповідно до цієї концепції ОУН та УПА в ході збройної боротьби прагнули налагоджувати відносини з іншими народами та державами на основі взаємоповаги, толерантності, рівноправності та невтручання до внутрішніх справ протилежної сторони. Крім того, ОУН і УПА роздільно ставилися до окремо взятого народу та шовіністично налаштованих представників провідної верхівки цього народу. З'ясовано, що в етнонаціональній концепції ОУН і УПА визначено ставлення до національних меншин України, яким гарантувалися рівні з українцями права, зокрема, право на вільний політичний, соціальний, національний і культурний розвиток. Встановлено, що в етнонаціональній концепції ОУН і УПА значну увагу приділено необхідності створення фронту спільної боротьби поневолених нацистським і радянським тоталітаризмом націй задля свого визволення. Наголошено, що лише поневолені цими режимами нації є природними союзниками українців. Охарактеризовано специфіку та значення методів та форм агітаційно-пропагандистської діяльності для практичної реалізації принципів етнонаціональної політики ОУН і КПА, проаналізовано досягнення та недоліки етнонаціональної політичної діяльності даних організацій у 1940 - 1953 рр.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних аспектів діяльності професійних спілок на кінцевому етапі панування в Україні радянської моделі тоталітаризму. На основі широкого кола опублікованих та неопублікованих архівних документів, більшість з яких вводиться до наукового обігу вперше, розглядається механізм політичного, ідеологічного та організаційного підпорядкування професійних спілок волі та інтересам держави. Відзначається, що в основі зазначеної підпорядкованості лежало беззастережне визнання профспілками керівної та спрямовуючої ролі правлячої партії, що призвело до видозміни всієї функціональної діяльності масової громадської організації трудящих. Доведено, що в результаті партійного впливу невиправданих масштабів досягла виробничо-масова діяльність професійних спілок, яка разом із викривленою виховною функцією, спрямованою на подальшу ідеологізацію суспільства, заперечувала функцію захисту соціальних інтересів широких верств населення. В результаті зазначених процесів відбулася метаморфоза захисної функції, яка набула яскраво вираженого формального характеру. На підставі статистичних даних з'ясовано кількість працівників, які отримали травми на виробництві та загинули на ньому внаслідок аварії, а також загальну кількість втрачених робочих днів унаслідок захворювань протягом майже двадцятирічного періоду. Розглядається процес виходу професійних спілок з-під партійного впливу. Доводиться цілковита невиправданість і неприпустимість використання усталеного для тоталітаризму типу взаємовідносин між державою та громадською організацією в процесі розбудови демократичної держави.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексне дослідження етично-інтелектуалістського компонента публіцистики І.Дзюби та В.Гавела. Проведено компаративістський аналіз їх праць у межах зазначеної тематики. Розкрито суть етичного інтелектуалізму як світоглядного методу обох видатних публіцистів. З'ясовано, що етичний інтелектуалізм І.Дзюби та В.Гавела має глибоке національне та християнське коріння та грунтується на визнанні правди як головного мірила якості буття людини, народу та держави. Доведено безпосередній зв'язок досліджених публіцистичних праць з соціально-історичними рисами розвитку українського та чеського народів за часів тоталітаризму, а також суттєвий вплив текстів І.Дзюби та В.Гавела на формування нового типу мислення та свідомості (спрямованих на культурно-державницьку самоактуалізацію) у їх співвітчизників і представників інших націй. Проаналізовано публіцистичну критику нового посткомуністичного світового порядку, в якому І.Дзюба та В.Гавел вбачають чимало рис, що дозволяють назвати його неототалітаризмом.

  Скачати повний текст

Досліджено докорінні перетворення у західноукраїнському селі, викликані запровадженням колгоспної системи. Висвітлено засоби і хід створення колгоспів як соціально-політичної бази радянського тоталітаризму в селах західних областей. Розкрито мету та завдання радянської організаційно-виробничої та технічної реконструкції сільського господарства, запровадження загальнодержавної та колгоспної систем визиску сільських трудівників. Проаналізовано перетворення у соціальній психології селянства, зумовлені процесом розселянювання. Обгрунтовано необхідність врахування тривалого впливу колгоспної системи на західноукраїнське селянство під час проведення сучасної аграрної реформи.

  Скачати повний текст

Розглянуто українську національну музичну мову, музично-семіотичну систему та феномен музично-історичного процесу. Узагальнено теоретичні розробки з проблематики комунікативних властивостей музики. Показано важливість урахування національної своєрідності у становленні музично-семіотичних систем, формуванні семантики знаку, адекватного розуміння тексту. Простежено генезу української національної музичної мови в контексті діалогу культур від початкових етапів музичного семіозу до сьогодення. Вивчено специфіку музично-семіотичних процесів у жанрі церковної музики, творчості М.В.Лисенка, композиторів галицької композиторської школи. Значну увагу приділено сучасним музично-семіотичним процесам, що мали прояв в першій третині XX ст., зазнали специфічних мутацій у часи тоталітаризму (1930 - 1960-і рр.), оригінально проявилися в контексті постмодернізму (1960 - 1990 -ті рр.). Семіотичний аспект дослідження музично-історичного процесу дозволяє по-новому оцінити роль українських композиторів-класиків (М.Лисенка, Л.Ревуцького, Б.Лятошинського), творчість визначних сучасних авторів (Є.Станковича, М.Скорика, В.Сильвестрова, Л.Грабовського).

  Скачати повний текст

Проаналізовано обставини зайняття території Західної України Червоною армією у вересні 1939 р. Визначено статус тимчасових органів влади - обласних та повітових управлінь і селянських комітетів. Висвітлено хід виборчої кампанії до Народних Зборів Західної України, описано процедуру їх проведення та прийняття рішень. Розглянуто методи, за допомогою яких у регіоні впроваджено радянську політичну систему тоталітаризму.

  Скачати повний текст

Розроблено концепцію політичного ідеалу, яка спирається на класичну теорію розвитку суспільства, сутність якої розкривається у процесі порівняльно-історичного аналізу прояву та вибору політичного ідеалу в різні історичні епохи, а також виявлено політологічні характеристики його формування, серед яких головними є технологізація мислення, антропологічні принципи його формування, гуманізація, синергія, характерні межі існування у політичній свідомості, вплив моди тощо. Комплексно досліджено еволюцію політичного ідеалу та здійснено його періодизацію. Розкрито й обгрунтовано теоретичний статус і методологічний арсенал політичного ідеалу, з філософсько-політологічної точки зору проаналізовано співвідношення плюралізму політичних ідеалів з політичною істиною. Виявлено субординаційні та координаційні зв'язки політичного ідеалу з національною ідеєю, ідеологією, мрією, політичною вірою та міфом. Уточнено зміст поняття політичного ідеалу, який містить велику кількість нормативів діяльності, рекомендацій щодо втілення ідеалу у дійсність. Розкрито положення про те, що розвиток суспільства породжує різні можливості у співвідношенні соціального порядку та хаосу: політичні ідеали, які абсолютизують соціальний порядок, призводять до появи різних видів тоталітаризму (комуністичного та нацистського). Зроблено висновок, що політичні ідеали, які перебільшують хаос (свободу), ведуть до анархізму, а ідеали, засновані на синтезі соціального порядку і свободи, породжують можливість побудови соціально-правової держави.

  Скачати повний текст

Подано грунтовну історико-типологічну характеристику періодичних видань регіону, доопрацьовано й укладено каталог газет даного періоду. Проаналізовано проблемно-тематичний зміст і пов'язану з ним парадигму функцій преси в різні періоди доби. Визначено прийоми та методи ідеологічного впливу та розкрито прагматику журналістської пропаганди засобами преси на населення регіону в роки тоталітаризму.

  Скачати повний текст