Досліджено питання математичного моделювання результатів хірургічного лікування післятравматичних ушкоджень хряща колінного суглоба залежно від ступеня та розміру ушкодження. Розроблено диференційований підхід до оптимального вибору методики хірургічного лікування дефектів цього хряща. Встановлено значущість впливу на результати хірургічного лікування його пошкодження певних факторів, а саме: методики хірургічного лікування, віку, статі та маси тіла пацієнта, площі, глибини та місця розташування дефектів хряща колінного суглоба. Уточнено кореляційні зв'язки між клінічними й інструментальними даними на етапі раннього діагностування ушкоджень цього хряща. Запропоновано й удосконалено систему відновного лікування після малоінвазивних оперативних втручань у разі пошкодження хряща колінного суглоба.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню динамічного поверхневого натягу (ДПН) біологічних рідин (сироватки крові, сечі та синовіальної рідини) за допомогою комп'ютерних тензіометрів МРТ-1 і МРТ-2 (Lauda, Німеччина) у хворих на псоріаз при різних варіантах перебігу дерматозу. Встановлена залежність величин параметрів ДПН біологічних рідин від статі хворих, клінічного варіанту перебігу захворювання, наявності, тяжкості та активності суглобового синдрому, розповсюдженості шкіряних прояв, ступеню ураження нігтей. Визначені кореляційні зв'язки параметрів ДПН з білково-ліпідними поверхнево-активними речовинами сироватки крові. На підставі величин показників ДПН розроблені диференційно-прогностичні критерії розвитку та перебігу псоріазу. Визначені показники ДПН для контролю і прогнозування ефективності подальшої терапії у чоловіків і жінок, що страждають на псоріаз з ураженням суглобів і без псоріатичного артриту.

  Скачати повний текст

Викладено результати комплексного клініко-рентгенологічного, денситометричного та біохімічного обстежень дітей, хворих на ідіопатичний сколіоз. У 62,8 % випадків у дітей, хворих на сколіоз виявлено остеопенію, переважно у губчастій кістковій тканині. Зниження мінеральної щільності кістки не залежить від статі хворих і типу деформації. Частота виявлення та ступінь остеопенії зростає по мірі збільшення величини викривлення хребта та віку хворих. Сколіотична деформація частіше прогресує у дітей зі зниженою мінеральною щільністю кісткової тканини. У процесі біохімічного дослідження сироватки крові та сечі у дітей, хворих на сколіоз, виявлено значні порушення метаболізму основних структурних компонентів сполучної тканини. Даний стан визначено як "остеопенічний синдром" у дітей, хворих на сколіоз. Остеопенічний синдром - одна з несприятливих ознак перебігу сколіотичної хвороби. Зниження міцності кісткової тканини у дітей та підлітків зі сколіозом диктує необхідність постійного денситометричного контролю за її станом і проведення біохімічних аналізів.

  Скачати повний текст

Розроблено новий спосіб кістковопластичної ампутації гомілки за Пироговим, який передбачає збільшення площі контакту кісткових фрагментів, стабільність їх фіксації, компресію і збереження підошвової поверхні п'ятки на торці кукси. Запропоновано конструкції експрес-лікувально-тренувальних протезів, що дозволяють безпосередньо включити в навантаження торець кукси і проксимальний її відділ, починаючи з першого дня після операції, забезпечити опорно-кінематичну функцію оперованої кінцівки, характерну для ходьби на постійному протезі. На підставі аналізу результатів полярографічних досліджень встановлено, що раннє навантаження на куксу гомілки за Пироговим в експрес-лікувально-тернувальному протезі не знижує рівень кисню у шкірних покривах кукси та зберігає його на рівні показників здорової кінцівки. Виявлено, що в післяопераційному періоді хворим з ампутаційними куксами гомілки за Пироговим в експрес-лікувально-тренувальному протезі властиві всі фазові характеристики кроку, поліпшення коефіцієнта ритмічності та максимальне наближення до показників кроку збереженої кінцівки через два з половиною місяці. Обгрунтовано режим тренування опороздатності кукси гомілки за Пироговим з визначенням часу безперервної ходьби на експрес-лікувально-тренувальному протезі та її загальної тривалості протягом дня.

  Скачати повний текст

На підставі порівняльного аналізу з неселективними інгібіторами циклооксигенази-2 (ЦОГ-2) диклофенаком і флурбіпрофеном встановлено, що селективний інгібітор ЦОГ-2 мелоксикам має кращі показники безпечності, так само ефективний, як і диклофенак і перевищує флурбіпрофен. Визначено, що гастродуоденопатії на тлі прийому мелоксикаму виникають в середньому на три місяці пізніше у 11,7 % хворих на ревматоїдний артрит і у 9,7 % хворих на остеоартроз, у разі застосування диклофенаку - відповідно в 26,6 % і 33,2 %, флурбіпрофену - в 46,6 % і 39,9 % хворих. З'ясовано, що мелоксикам необхідно призначати хворим, яким діагностовано ерозивно-виразкові ураження шлунково-кишкового тракту. У разі виникнення гастропатій внаслідок прийому неселективних нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) рекомендовано подальше застосування селективних інгібіторів ЦОГ-2, зокрема, мелоксикаму. Доведено високу інформативність комп'ютерної термографії суглобів у кількісній оцінці протизапального ефекту НПЗП у разі довготривалого лікування.

  Скачати повний текст

Розроблено метод травматичного ушкодження хряща колінного суглоба щурів, підібрано умови кріовпливу на хрящ, і вивчено вплив низьких температур або низькомолекулярної фракції кордової крові, а також їх комплексного вживання на накопичення макромолекул матриксу хряща, нормалізацію біохімічного складу крові, відновлення рухової активності та морфологічний стан хряща експериментальних щурів. Виділення фракції (до 5 кДа) кордової крові великої рогатої худоби здійснювалося методом ультрафільтрації. Кріовплив здійснювали за допомогою рідкого азоту. Травму хряща завдавали кінцівкою бор-машини. Встановлено, що вживання низькомолекулярної фракції (до 5 кДа) кордової крові або кріовпливу, а також їх комплексне використання сприяє накопиченню в регенераті хряща макромолекул. Показано, що найбільший вплив на нормалізацію співвідношення вивчених макромолекул матриксу хряща надає поєднане вживання кріовпливу та низькомолекулярної фракції (до 5 кДа) кордової крові. Встановлено, що вживання низькомолекулярної фракції (до 5 кДа) кордової крові або кріовпливу, а також їх комплексне використання нормалізує гомеостаз основних іонів, маркера запалення - С-реактивного білка та сприяє накопиченню маркера ангіогенезу - ендотеліну. Показано, що вживання низькомолекулярної фракції (до 5 кДа) кордової крові або кріовпливу, а також їх комплексне використання сприяє відновленню морфологічної цілісності та функціональної активності та зменшує площу дефекту в хрящі експериментальних щурів.

  Скачати повний текст

Уперше виявлено рентгеноанатомічну, статистично достовірну об'єктивну ознаку дисплазії проксимального відділу стегнової кістки. Удосконалено конструкцію стегнового компонента ендопротеза "ОРТЕН" та методику його імплантації. На підставі результатів рентгеноструктурних досліджень обгрунтовано типорозміри стегнового компонента цього ендопротеза. Розроблено показання для його диференційованого вибору у разі планування та проведення ендопротезування тазостегнового суглоба у хворих на диспластичний коксартроз. На підставі дослідження стану мінеральної щільності кісткової тканини проксимального відділу стегнової кістки у динаміці після ендопротезування визначено терміни навантаження на кінцівку. Удосконалено методику післяопераційної реабілітації зазначених хворих.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено новий напрямок у вивченні патомеханіки нестабільності таза. Для визначення ролі зв'язок крижово-клубових суглобів у збереженні стабільності таза запропоновано оригінальний спосіб їх експериментального дослідження та пристрій для його здійснення. На підставі отриманих експериментальних даних розроблено математичну модель і концепцію нестабільності таза. З використанням методу кінцевих елементів створено тривимірну модель таза, засновану на комп'ютерній обробці даних ЯМР-томографії. На основі концепції нестабільності таза, даних експериментальних, клінічних, рентгенологічних та ЯМР-томографічних досліджень розроблено алгоритм діагностики та лікування ушкоджень крижово-клубових суглобів. Застосування комбінації позаосередкового та заглибного остеосинтезу дозволило оптимізувати лікування вертикально нестабільних і поліфрагментарних ушкоджень крижово-клубових суглобів. Тактика лікування деструктивно-дистрофічних, запальних та пухлинних уражень крижово-клубових суглобів визначалась формою порушень біомеханіки поясу нижніх кінцівок. З застосуванням математичної моделі таза для диференціації підходів до відновлення стабільності таза обгрунтовано систему радикально-зберігаючих і реконструктивних операцій для лікування захворювань крижово-клубових суглобів.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності фізичної реабілітації хворих із переломами проксимального кінця плечової кістки після стабільно-функціонального остеосинтезу (СФО). Розроблено програму фізичної реабілітації хворих із переломами зазначеної локалізації, яка відрізняється від традиційних тим, що метод СФО дозволяє вже на 3 - 4 день після операції розпочинати рухи прооперованою в плечовому суглобі кінцівкою. Ефективність запропонованої програми доведено сучасними методами дослідження (антропометричними, термометрії, реовазографії, сонографії та ін.).

  Скачати повний текст

Вперше розроблено й експериментально доведено, що програма фізичної реабілітації для осіб старшого шкільного й юнацького віку, хворих на гемофілію, з комбінованими контрактурами колінного суглоба, яка охоплює методики застосування активних і пасивних вправ з наявної безболісної амплітуди, постізометричної релаксації, вправ для тренування сили м'язів, рівноваги та ходьби, дозволяє покращити рівень рухливості уражених суглобів нижніх кінцівок (на 20 %), зменшити больові відчуття (на 37 %), відновити та покращити основні рухові дії (на 10 %). Одержано нові наукові знання про ефективність застосування лікувальних фізичних вправ пацієнтами хворими на гемофілію, які мають ураження опорно-рухового апарату (ОРА). Виявлено додаткові відомості про різні стани та прояви психоемоційних порушень, які виникають через ураження ОРА у хворих на гемофілію. Запропоновано вихідні, суб'єктивно комфортні, положення для виконання лікувальних фізичних вправ особами з множинними ураженнями ОРА. Підтверджено наукові положення щодо позитивного впливу лікувальних фізичних вправ під час відновлення активної амплітуди рухів у суглобах уражених крововиливами.

  Скачати повний текст

Роботу присвячено вивченню процесів координації центральних моторних команд (ЦМК), які надходять до м'язів рук людини під час реалізації двосуглобових циклічних рухів руки з постійним зовнішнім навантаженням та синхронних бімануальних рухів руки людини. Як кореляти інтенсивності ЦМК розглядались поточні амплітуди випрямлених та усереднених ЕМГ, що відводились від м'язів плечового поясу та плечей. Порівнювали усереднені поверхневі ЕМГ м'язів ліктьового та плечового суглобів для чотирьох можливих комбінацій напрямків навантаження та руху. Інтенсивності ЕМГ значною мірою корелювали з хвилями моменту сили, розрахованим для відповідного суглоба. Моторні команди кругових двосуглобових рухів руки переважно пов'язані зі змінами моментів сили плечового та ліктьового суглобів і модулюються відповідно до ексцентричного або концентричного характеру м'язових скорочень на різних ділянках траєкторії руху. Досліджені особливості функціональної взаємодії (синергій) м'язів при скоординованих переміщеннях плечових ланок та передпліч в умовах реалізації тест-рухів. Виявлено вплив фактора швидкості на динамічні компоненти ЦМК, адресованих дослідженим м'язам. Статистично значущі відмінності між амплітудами ЕМГ при рухах «на себе» та «від себе» були зареєстровані в кожного з м'язів; відмінності динамічних та статичних компонентів ЕМГ в умовах дії зовнішніх навантажень різних напрямків також були значущими. Як виявилося, протягом здійснення рухів ЦМК, що надходять до згиначів ліктьових суглобів, були більш варіабельними («гнучкими») порівняно з ЦМК до розгиначів плечей. Зі збільшеними тривалості активних фаз руху, амплітуда динамічних компонентів D1 і D2 ЕМГ всіх досліджуваних м'язів зменшувалася при обох напрямках зовнішнього навантаження. Рівень синхронізації ЕМГ-активності «у рухах веслування» однойменних м'язів лівої та правої рук мав тенденцію до зниження в умовах наявності зорового зворотного зв'язку. Слід припустити, що зворотній зоровий зв'язок може підсилювати когнітивні впливи в системі рухового контролю, і, таким чином, знижує автоматизм рухів і наближує їх виконання до рівня візуально контрольованих бімануальних рухів.^UThesis is devoted to analysis of the central motor commands (CMCs) arriving to the muscles of human arms during fulfillment: 1) cyclic movements of the hand under action of the constant tangential elastic load; 2) synchronous bimanual “rowing-type” movements. Amplitudes of the full-wave rectified and averaged EMGs were used to estimate intensities of the CMCs. The EMGs recorded from the elbow and shoulder muscles were compared for four possible combinations in directions of the movement and the applied load. The EMG intensities were significantly correlated with the force torques at the corresponding joints. Motor commands of circular two-joint movements of the hand are mainly associated with the torque changes at the shoulder and elbow joints, being modulated in accordance with the eccentric or concentric type of the muscle contractions at different parts of the movement trajectories.The features of the functional interaction (synergies) of muscles during coordinated movements of the shoulder links and forearms during the test movements are described. The influence of the velocity factor on the dynamic components of the CMCs was revealed. Statistically significant differences between the EMG amplitudes during the "pull" and "push" movements were registered in each of the muscles; differences in dynamic and static EMG components under the action of external loads of different directions were also significant. It has been shown that the CMCs coming to the elbow flexors were more variable (“flexible”) compared to the shoulder extensors. With an increase in the duration of the active phases of movement, the amplitudes of the dynamic EMG components D1 and D2 decreased for both directions of the external load in all studied muscles. The level of synchronization and EMG - activity “in rowing-type movements” of the left and right arm muscles of the same name tended to decrease in the presence of visual feedback. It could be assumed that in the presence of visual feedback, the cognitive influence on the control of “rowing-type movements” is heightened, so such movements become to closer to the bimanual, visually controlled movements.

Встановлено, що проведені топографо-анатомічні дослідження гомілки та математичне моделювання остеотомії великогомілкової кістки в системі взаємодії кістка - апарат дозволяють обгрунтувати рівень і вид остеотомії за внутрішньо-кісткового дистракційного остеосинтезу гомілки приводними апаратами. Обгрунтовано рівень і вид остеотомій кісток гомілки за внутрішньо-кісткового дистракційного остеосинтезу приводними апаратами. Вперше на підставі топографо-анатомічних даних обгрунтовано вплив рівня та виду остеотомій кісток гомілки на формоутворення гомілки та функцію колінного та гомілковостопного суглобів. Проведено математичне моделювання напружено-деформованого стану великогомілкової кістки залежно від рівня та виду остеотомій під час використання приводного внутрішньо-кісткового дистракційного апарата.

  Скачати повний текст

До теперішнього часу актуальною залишається проблема лікування доброякісних та злоякісних пухлин кісток. Основним методом лікування доброякісних пухлин та пухлиноподібних захворювань кісток є хірургічний: видалення пухлини з наступним заповненням кісткового дефекту трансплантатом чи імплантатом, а при патологічному переломі кістки на тлі пухлини додатково застосовується металоостеосинтез. З урахуванням, що після кістково-пластичних операцій із застосуванням ало- і аутопластики спостерігається високий відсоток післяопераційних ускладнень та відторгнення пластичного матеріалу, а також виникнення рецидиву пухлини та малігнізація пухлини, змусили дослідників шукати нові матеріали для заміщення дефектів кісток. При злоякісних пухлинах кісток проводиться, як правило комплексне лікування, одним із етапів якого є хірургічне лікування. Хірургічне лікування злоякісних пухлин кісток у 90 % випадків забезпечується за рахунок ендопротезування суглобів або кісток. Відомо, що використання ендопротезів та імплантатів без спеціальних покриттів не завжди забезпечує надійну фіксацію. У більшості випадків після видалення злоякісних пухлин застосовується цементне ендопротезування, але в деяких випадках можливе і безцементне ендопротезування. Поліпшення фіксації металевих ендопротезів та імплантів у кістковій тканині досягається за рахунок покриття їх поверхні остеоінтеграційним матеріалом. Останнім часом запропоновані різноманітні біологічні імплантати: органічні, неорганічні і синтетичні матеріали для заміщення кісткових дефектів, а також матеріали для покриття поверхні імплантатів. При цьому кожен з них має свої переваги і недоліки. Сучасний етап розвитку реконструктивної хірургії ставить актуальне завдання розробки матеріалів, які можуть служити каркасом для регенерації пошкодженої кістки, разом з тим, поступово розщеплюючись і заміщуючись власними тканинами, стимулюючи при цьому остеогенез. Серед імплантаційних матеріалів широкого застосування набули матеріали на основі біоактивного скла та їх модифікації. У зв'язку з цим проведення експериментально-клінічного дослідження з визначенням ефективності остеорепаративних властивостей матеріалу на основі біоактивного скла при пластиці кісткових дефектів після видалення пухлин кісток та особливості будови тканини на межі «кістка – імплантат», що формується при застосуванні покриттів матеріалом на основі біоактивного скла, які залишаються ще маловивченими, є вельми актуальним способом вдосконалення хірургічної допомоги. Нова модифікація матеріалу на основі біоактивного скла при хірургічних втручаннях (кістково-пластичні операції, металоостеосинтез, ендопротезування) з приводу пухлин кісток, ще не застосовувалася, не визначені клініко-рентгенологічні особливості інтеграції матеріалу на основі біоактивного скла з кісткою, не вивчено місцевий та загальний вплив матеріалу на основі біоактивного скла на організм хворого, не вивчена морфологічна перебудова кісткової тканини в місці імплантації матеріалу на основі біоактивного скла. Також не визначені строки медичної реабілітації та відновлення функції кінцівки у хворих з пухлинами кісток після проведених кістково-пластичних операцій із застосуванням матеріалу на основі біоактивного скла, ендопротезування та металоостеосинтезу з покриттям поверхні імплантату матеріалом на основі біоактивного скла, не розроблені покази та протипокази до використання матеріалу на основі біоактивного скла при цих операціях. Є підстави вважати, що використання вітчизняного матеріалу на основі біоактивного скла при кістково-пластичних операціях, після видалення пухлин кісток та застосування ендопротезування і металоостеосинтезу з покриттям поверхні імплантату матеріалом на основі біоактивного скла призведе до зменшення післяопераційних ускладнень, скорочення строків медичної реабілітації та відновлення функції кінцівки у прооперованих хворих. Мета дослідження: Покращання результатів лікування пацієнтів з пухлинами кісток на основі розробки та обгрунтування хірургічних технологій заміщення дефектів кісткової тканини з використанням матеріалу на основі біоактивного скла та імплантів і ендопротезів з осадженим на їх поверхню матеріалу на основі біоактивного скла.^UThe dissertation is devoted to the optimization of surgical treatment of patients with bone tumors using a material based on bioactive glass.Until recently, the problem of treatment of benign and malignant bone tumors remains relevant. The main method of treatment of benign tumors and tumor-like bone diseases is a surgical one: removal of the tumor followed by filling the bone defect with a graft or implant, and in pathological bone fracture on the background of the tumor, metallic osteosynthesis is additionally used. Taking into account the fact that after osteoplastic surgery using alloplasty and autoplasty there has been observed a high percentage of post-surgery complications and rejection of plastic material, it forced researchers to look for new materials to replace bone defects. Malignant bone tumors are usually treated comprehensively, and surgical treatment is one of the stages of such treatment. Surgical treatment of malignant bone tumors in 90% of cases is provided by endoprosthesis replacement of joints or bones. It is known that the use of endoprostheses and implants without special coatings does not always provide reliable fixation. In most cases, after removal of malignant tumors, cemental endoprosthesis replacement is used, but in some cases, usage of cementless endoprosthesis replacement is possible. Improving the fixation of metal endoprostheses and implants in bone tissue is achieved by covering their surface with osteointegration material. Recently, a variety of biological implants have been proposed: organic, inorganic and synthetic materials to replace bone defects, as well as materials to cover the surface of implants. In this case, each of them has its advantages and disadvantages. The current stage of development of reconstructive surgery poses an urgent task of developing materials that can serve as a supporting structure for the regeneration of damaged bone, at the same time, gradually decomposing and being replaced with the patient`s own tissues, at that stimulating osteogenesis. Materials based on bioactive glass and their modifications have become widespread among the implantation materials. In this regard, conducting an experimental-clinical study to determine the effectiveness of osteoreparative properties of the material based on bioactive glass in plasty of bone defects after having excised bone tumors, and features of tissue structure at the boundary “bone – implant”, formed by using coating materials based on bioactive glass, which are still poorly understood, represents a very important way to improve surgical service. A new modification of the material based on bioactive glass in surgery (osteoplastic surgery, metallic osteosynthesis, endoprosthesis replacement) regarding bone tumors has not yet been used, clinic-roentgenological features of the healing of material based on bioactive glass with bone have not been identified, local and general impact of material based on bioactive glass on the patient's body has not been studied, morphological reconstruction of bone tissue at the site of implantation of material based on bioactive glass has not been studied, timing of recovery of limb function has not been defined in patients with bone tumors after osteoplastic surgery using material based on bioactive glass, endoprosthesis replacement and metallic osteosynthesis using coating of the implant surface with a material based on bioactive glass, no indications and contraindications to the use of material based on bioactive glass in these operations have been developed. There is reason to believe that the use of domestic material based on bioactive glass in osteoplastic surgery after excising bone tumors, and the use of endoprosthesis replacement and metallic osteosynthesis using coating of the implant surface with a material based on bioactive glass may reduce postoperative complications, reduce period, required for medical rehabilitation, and recovery period of limb function in the operated patients.Purpose of the study: Improving the results of treatment of patients with bone tumors based on the development and justification of surgical technologies for the replacement of bone tissue defects using a material based on bioactive glass and implants and endoprostheses with deposited on their surface material based on bioactive glass.

Розроблено алгоритми діагностики хронічного післягеморагічного синовіту колінного суглоба та програму, яка дозволяє диференціювати ступінь активності запалення в суглобі, провести адекватне лікування даного ускладнення. Доведено необхідність проведення контролю за лікуванням із використанням шкал якості життя. Встановлено, що застосування окремих інструментальних методів дослідження не є достатньо інформативним, на відміну від їх комплексного використання. Визначено, що лабораторні методи верифікації запалення не є специфічними, але дозволяють визначити активність запальних процесів в організмі. Доведено, що застосування розробленої програми дозволяє зменшити рівень інвалідизації хворих на гемофілію та сприяє значному економічному ефекту внаслідок зменшення витрат на патогенетично необгрунтоване лікування.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуального наукового завданнятравматології та ортопедії – покращення результатів тотального ендопротезуванняколінного суглоба за наявності фронтальних деформацій у хворих на ревматоїднийартрит.В основу роботи покладено аналіз результатів діагностики та лікуванняпацієнтів з діагнозом ревматоїдний артрит, яким виконали ендопротезуванняколінного суглоба з осьовими деформаціями. Операції були проведені з 2013 по2019 роки у відділі захворювань суглобів у дорослих ДУ «Інститут травматологіїта ортопедії НАМН України». За цей час виконано 69 ендопротезувань колінногосуглоба у 60 хворих на ревматоїдний артрит, серед них 58 хворих мали осьовідеформації. Зокрема, у 9 хворих ендопротезування колінного суглоба виконано зобох боків. Ці операції виконували на пізній стадії захворювання (II стадія II-IIIфаза та III стадія за класифікацією Є.Т. Скляренка, В.І. Стецули, що відповідає IVстадії ревматоїдного артриту за класифікацією Штейнброкера). З II стадієюзахворювання було 56 і з III – 2 хворих. Зокрема, жінок – 53, чоловіків – 5. Вікхворих коливався від 20 до 75 років і становив у середньому (45,1 ± 12,1) років.Синовектомії колінного суглоба було проведено в 5 хворих, з них на обох коліннихсуглобах у 1 хворого. Час, що минув від синовектомії до ендопротезуванняколінного суглоба – від двох до 8 років. У 9 хворих було виконаноендопротезування кульшових суглобів, причому у 6 хворих проведеноендопротезування обох кульшових суглобів. У клініці хворим здійснюваликлінічні, лабораторні та рентгенологічні обстеження. В ортопедичному статусівизначали стан усіх кінцівок, наявність контрактур та порушення осі кінцівок.Так, при обстеженні хворих нами було виявлено порушення вісі кінцівки в58 (96,67 %) випадках і 2 (3,33 %) випадки - без її порушення. Усіх пацієнтів зпорушенням вісі кінцівки було розподілено на дві основі групи. Вальгуснадеформація гомілки виявлена у 45 (77,59 %) випадках (від 10 до 15° - у 35, від 16до 20° - у 7, більше 20° - 3 випадки). Варусна деформація вісі кінцівки виявлена у13 (22,41 %) випадках (від 10 до 15° у 10, від 16 до 20° - у 2 і більше 20° - у 1випадку). Також при обстеженні хворих було виявлено наявність згинально-розгинальної контрактури у 48 хворих. Анкілози у колінних суглобах булинаявними у 2 хворих, у 1 з них – обох колінних суглобів.При виконанні роботи нами вивчено та проаналізовано, за данимирентгенографії та комп'ютерної томографії (КТ), варіанти анатомо-функціональних особливостей у метаепіфізах кісток, що формують коліннийсуглоб при вальгусній чи варусній деформації. Проведено математичнемоделювання фронтальних деформацій у колінному суглобі при РА. Вивченоостеогенну активність стовбурових стромальних клітин у суглобових кінцях танадколінку колінних суглобів з осьовими деформаціями, встановлено відповіднукореляційну залежність з даними імунологічних та гістоморфометричнихпоказників. Проведено диференційоване визначення параметрівгістоморфометричних показників спонгіози латеральних та медіальних виростківстегна і великогомілкової кістки, видалених під час ендопротезування колінногосуглоба у хворих на РА з осьовими деформаціями. Удосконалено технікуендопротезування колінного суглоба у хворих на РА за наявності фронтальнихдеформацій. Розроблено програму фізичної реабілітації таких пацієнтів післяендопротезування на стаціонарному етапі відновного лікування і визначена їїефективність.^UThe basis of the current work is the analysis of the results of diagnostics andtreatment patients with rheumatoid arthritis, who underwent total knee arthroplasty foraxial deformities of knee joints. The surgeries were performed from 2013 to 2019 in theDepartment of Joint Diseases in the Adult Institute of Traumatology and Orthopedics ofthe National Academy of Medical Sciences of Ukraine. During this time 69 total kneearthroplasties were performed in 60 patients with rheumatoid arthritis, among them 58patients had axial deformities. In particular, 9 patients underwent total knee arthroplasty,performed on both sides. These operations were performed at a late stage of the disease(II stage IIIIIphase and stage III classification ET Sklyarenko, VI Stetsula, whichcorresponds to stage IV rheumatoid arthritis according to the Steinbroker classification).With the II stage of the disease there were 58 and with III 2patients. In particular,women were 53, men 5.The age of patients ranged from 20 to 75 years and averaged45,1 ± 12,1 years. Synovectomy of the knee joints was observed in 5 patients, of whom1 patient had both knee synovectomy. The time elapsed from synovectomy to total kneeathroplasty varying from two to 8 years. Nine patients underwent hip replacement, and6 patients underwent both hip replacement. In the clinic, patients underwent clinical,laboratory and radiological examinations. Orthopedic status reflects, the presence ofcontractures and the violation of the axis of the extremities.Thus, in the examination of patients, we found violations of the limb axis in 58(96,67%) cases, and in 2 (3,33%) cases without its violation. All patients with limb axisdisorders were divided into two groups. Valgus deformity of the shin was detected in 45(77,59%) cases (from 10 to 15° in 35, from 16 to 20° in 7, more than 20° 3cases). Varusdeformity of the limb axis was detected in 13 cases, (22,41%) (from 10 to 15° in 10, from16 to 20° in 2 and more than 20° in 1case). Also, examination of patients revealed thepresence of a flexion contracture in 48 patients. Ankylosis in the knee joints were presentin 2 patients, in one of them bothknee joints.In the course of our work we have studied and analyzed, according to radiographs andcomputed tomography (CT), variants of anatomic and functional features of themetaepiphyses of the bones, which form the knee joint during valgus or varus deformity.We perform mathematical modeling of frontal deformities in the knee joint in RA. Westudied the osteogenic activity of stem stromal cells in the joint ends and the patella ofthe knee joints with axial deformations, and we established correlation dependence withthe data of immunological and histomorphometric parameters. We perform discretedetermination of histomorphometric parameters of spongiosis of lateral and medialfemoral and tibial bone condyles, removed during knee replacement in patients with RAand axial deformities. The technique of knee joint replacement in patients with RA andfrontal deformities has been improved. The program of physical rehabilitation of suchpatients after endoprosthesis at the inpatient stage of rehabilitation was developed and itseffectiveness was determined.

Досліджено патологічні зміни структури та функції серця в південноукраїнській популяції хворих на ревматоїдний артрит (РА). Вивчено розповсюджуваність основних серцево-судинних захворювань, частоту органічних уражень клапанного апарату серця та порушень ліпідного спектру плазми крові у разі цього захворювання. Вперше встановлено, що найбільш характерним для РА є розвиток гіпертрофії лівого шлуночка (ЛШ) з підвищенням індексу маси міокарда ЛШ без збільшення відносної товщини його стінок, яка не залежить від ступеня активності запального процесу в суглобах і наявності супутньої артеріальної гіпертензії, супроводжується збільшенням порожнин лівого передсердя та ЛШ, погіршенням діастолічної функції міокарда, збільшенням частоти суправентикулярної і шлуночкової екстрасистолії високих градацій. Продемостровано патологічний вплив порушень гуморального імунітету у разі РА на структурно-функціональний стан міокарда. Доведено прямий кореляційний зв'язок між підвищенням титрів антикардіоліпінових антитіл (АКА), кріоглобулінів (КГ), антитіл до білка теплового шоку hsp 60 (АБТШ) і формуванням гіпертрофії ЛШ, а також частотою ектопічних порушень ритму серця у хворих на РА. Обгрунтовано можливість зниження продукції АКА, КГ і АБТШ за застосування гідроксихлорохіну, що супроводжувалося відсутністю прогресії негативних змін структурно-функціональних показників міокарда протягом одного року спостереження.

  Скачати повний текст