Висвітлено історію формування кримськотатарського декоративно-ужиткового мистецтва у XV - першій половині XX ст., проведено його комплексне дослідження як принципово важливого та характерного різновиду національної художньої культури. Сформовано концепцію декоративності кримськотатарського мистецтва з урахуванням різних історико-культурних нашарувань, усього художнього досвіду, набутого протягом віків населенням Криму. Простежено еволюцію художньо-виражальних засобів творення форм і декору виробів. Визначено типи виробів і розроблено класифікацію орнаментів кримськотатарського декоративно-ужиткового мистецтва, проведено їх аналіз як цілісної художньої системи, до наукового обігу введено широкий фактологічний матеріал. Наведено характеристику кримськотатарського символічного контексту основних орнаментальних мотивів. Створено мистецтвознавчий словник кримськотатарського декоративно-ужиткового мистецтва й орнаментики відповідно до лексичного звучання, побутового призначення та символічного контексту. З'ясовано, що національну самобутність кримськотатарського декоративно-ужиткового мистецтва від часів прийняття Ісламу визначили етнічні традиції, стиль і канони ісламського мистецтва. Зроблено висновок про необхідність урахування у процесі вивчення мистецької й архітектурної спадщини кримськотатарського народу його етнічних традицій, що склалися у взаємозв'язку з сусідніми причорноморськими народами та традицій мусульманської культури, що сформувалися протягом століть.

  Скачати повний текст

Досліджено дерев'яний і металевий декор міських особняків Гуцульщини та Покуття як своєрідне явище українського декоративного мистецтва. Висвітлено історичні етапи генезису та розвитку, а також уточнено типологію декоративних деталей архітектури. Розкрито концепцію формотворення та засоби художньої виразності будівельних оздоб, характер орнаментальних мотивів. З'ясовано стилістику та синтез профільованих, різьблених і кованих елементів для міських вілл, особняків у контексті українських і зарубіжних аналогів. Запропоновано програму збереження пам'яток і можливостей застосування архітектурного декору в художньо-педагогічному процесі викладання дизайну середовища та в дизайнерській практиці.

  Скачати повний текст

Уперше розглянуто українську книжкову графіку кінця 50-х - початку 70-х рр. як цілісне явище. Проаналізовано творчість Г.Якутовича, С.Адамовича, Л.Базилевича, О.Данченка, І.Селіванова, Г.Малакова, О.Губарєва, Г.Зубковського, В.Куткіна, Н.Лопухової як складова частина загального процесу, що проходив в українському мистецтві періоду "відлиги". Вперше піддано науковому аналізу та розглянуто відомі твори під новим кутом зору, а саме: як етапи єдиного художнього явища.

  Скачати повний текст

Досліджено мистецтво народної кераміки Волині другої половини XIX - XX ст. як цілісного історико-культурного явища. Висвітлено витоки, зроблено історичний огляд гончарства Волині даного періоду. Визначено особливості технології формоутворення та декорування народної кераміки. До наукового обігу введено нові відомості про народних майстрів і гончарних осередків даного регіону. Розроблено типологію виробів за формою та призначенням. Виявлено художньо-стилістичні особливості, розглянуто найпоширеніші мотиви орнаментики народної кераміки Волині другої половини XIX - XX ст.

  Скачати повний текст

Досліджено стилістику й іконографії монументально сакрального малярства XVIII ст. у мурованих спорудах Галичини. Доведено, що за формальними ознаками галицькі розписи близькі тогочасному мистецтву католицької Європи та характерні для її периферії. Зазначено, що синтез мистецтв тоді був притаманним оздобленню католицьких і православних храмів, але мав ряд відмінностей. На прикладах показано, що іконографічні програми розписів були створені у співпраці митця та теолога та спрямовані на поширення й утвердження основних католицьких догматів, культів святих. На підставі семантичного аналізу окремих сцен та іконографічних мотивів (з урахуванням дієцезного чи орденського підпорядкування храму) розкрито ідейний зміст стінописів.

  Скачати повний текст

Досліджено семантику та стилістичні особливості монументального живопису Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської Лаври 1720 - 1730 рр. Пам'ятку розглянуто в контексті загальноєвропейського художнього процесу XVII - поч. XVIII ст. Простежено богословську програму стінопису церкви. Це дало змогу визначити ступінь взаємодії теології та мистецтва українського бароко. На прикладі ансамблю храму Св. Трійці виявлено топологічні й специфічні риси монументально-декоративного розписів Києво-Печерської малярської школи, розглянуто стінопис храму та втілення в ньому барокового синтезу мистецтв.

  Скачати повний текст

Вперше розглянуто структуру образу автора (творчого суб'єкта) в оповіданнях ліричної прози Ю. Казакова як комплекс різноспрямованих семантичних відношень. Проаналізовано словесно-образні засоби, які конституюють оригінальний художній світ і не менш яскраву семантичну площину, центром якої є сам оповідач. Висвітлено суб'єктивно-експресивні та об'єктивно-інформативні форми в їх самоузгодженості. Розроблено типологію оповідань письменника відповідно до співвіднесення в них епічних і ліричних елементів. Виявлено рівень авторської суб'єктивності, який зумовлює панування ліричного компонента в творах прозаїка.

  Скачати повний текст

Досліджено мовностилістичну організацію роману І.С.Тургенєва "Дворянське гніздо". Здійснено детальний опис словесно-художньої структури, визначено стилістичну своєрідність основних семантичних сфер цього твору - оповідної ситуації та зображеного світу, виявлено прийоми їх актуалізації. Установлено динаміку позицій оповідача, всебічно розглянуто мовностилістичні елементи тексту, які знаходяться у тісному зв'язку з позицією оповідача, зі структурою точок зору, представлених у романі. Проаналізовано основні стилістичні прийоми впровадження "чужої" мови до авторської оповіді у романі "Дворянське гніздо", описано структурні форми даної мови, виявлено їх стилістичні функції. Уперше охарактеризовано конвергенції у творі І.С.Тургенєва. Визначено роль наскрізних мотивів, а також основних конструктивних принципів у формуванні тексту. Виділено та описано основні різновиди пейзажного малюнку у "Дворянському гнізді", з'ясовано їх мовностилістичну специфіку та функції. Детально проаналізовано використання виражально-зображальних засобів для створення образів персонажів різного плану, розглянуто дані засоби у їх загальній спрямованості щодо втілення авторського задуму.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню стилістично-мовленнєвої структури роману М. О. Булгакова "Біла гвардія". У роботі вперше детально проаналізовано стилістичну організацію першого булгаківського роману, всебічно охарактеризовано основні семантичні сфери епічного твору - оповідальну ситуацію і зображений світ. Виявлено динаміку і діалектику позицій оповідача, описано використання словесної стихії, виражально-зображувальних засобів для передачі розвитку сюжету, створення образів персонажів, розглянуто ці засоби у їхній взаємній узгодженості, загальній спрямованості до втілення авторського задуму - і тим самим встановлено стилістичну специфіку роману "Біла гвардія".

  Скачати повний текст

Виділено стилістичні особливості, перед-, пост- і власне символістські показники в інструментально-фортепіанній специфіці їх втілення. Висвітлено методологічно-стилістичні аспекти типологій "художніх" етюду та прелюдії у контексті специфіки художніх принципів симолізму, які не були досліджені до теперішніх часів вітчизняними музикознавцями. Розвинуто теорію стилістичного аналізу шляхом формулювання відповідної методики, яка охоплює єдність композиції та виконавських інтерпретацій у показі позицій стилю символізму у фортепіанній творчості - у нюансах перед-, пост- і символізму як такого. У методологічно-методичному аспекті розглянуто фортепіанні Прелюдії та Етюди О.Скрябіна - op. 8 та op. 11, Ф.Шопена - op. 67, 74, К.Дебюссі.

  Скачати повний текст

Досліджено лінгвостилістичні особливості сонгів у п'єсах Бертольта Брехта. Проаналізовано місце сонгів як різновиду коментуючої ремарки у брехтівській системі лінгвістичних засобів "епізації" драми. Визначено головну лінгвостилістичну функцію сонгів як певного типу тексту в драматичних текстах Брехта (тексто- та жанротвірна), а також три підфункції (текстодоповнююча, текстопродовжуюча та текстокоментуюча). Розроблено класифікацію сонгів на підставі функціонального критерію. Виявлено тришаровість функціональної структури сонгів. Розкрито кількісне співвідношення між окремими функціональними елементами сонгової структури та між трьома типами сонгів. Описано специфіку взаємовідносин між окремим сонгом та текстом відповідної сцени, між усією сукупністю сонгів однієї драми та її діалогічним текстом як цілісністю, текстами сонгів як елементами макро- та мікросистеми, а також місце сонгів у композиції твору. Проаналізовано здатність сонгів утворювати своєрідний коментуючий контекст відносно діалогічного тексту драми.

  Скачати повний текст

Досліджено мовну картину художнього простору в творчості харківських поетів-романтиків 1820 - 1840-х рр.: Л. Боровиковського, А. Метлинського, М. Костомарова, М. Петренка. Подано теоретичне осмислення філософського та лінгвістичного розуміння категорії простору відповідно до класичного та лінгвістичного розуміння категорії простору відповідно до його інтерпретаційних лінгвокультурних аспектів. Проведено зіставний лексико-стилістичний аналіз засобів мовного вираження простору в художній картині світу кожного з зазначених авторів. Визначено переважний тип художнього простору (за класифікацією М. Бахтіна) в їх творах та особливості його мовного вираження. Слова лексико-семантичної групи "прості" проаналізовано на рівні індивідуально-авторського бачення поданої категорії. Визначено інтегральні (спільні для всіх романтиків) і диференційовані ознаки, що свідчать про особливості бачення простору кожним з поетів-романтиків. Розглянуто питання про традиції й новаторство, динаміку розвитку мовного образу світу в кожного поета. Визначено роль кожного з авторів у процесі формування художньої свідомості тогочасного українського читача та їх внесок у становлення української літературної мови, її літературно-естетичних норм. Проаналізовано залежність вираження хронотопу та семантики просторових номінацій від приналежності до романтичного літературного напряму, культурних і духовних потреб, специфічної естетичної атмосфери доби. Розглянуто особливості функціонування слів на позначення простору, зокрема, розширення їх лексичної валентності та стилістичне оновлення семантики. Охарактеризовано також наукові концепції поетів-романтиків (що були й науковцями) стосовно функціонування та статусу української мови, її особливостей.

  Скачати повний текст

Досліджено історію української духовної пісні XVII - XVIII ст. Розглянуто питання аналізу духовної піснетворчості. На підставі вивчення численних праць доведено, що дослідження духовної пісні тривалий час мало філологіоцентристське спрямування, з кінця 1980-х - початку 1990-х рр. музикознавчий напрямок студіювання жанру почав набувати системного характеру. Внаслідок проведених узагальнень щодо опрацьованих наукових праць запропоновано напрямки перспективних досліджень духовної пісні у контексті інтердисциплінарних студій. Увагу приділено вивченню рукописних і друкованих співаників XVII - XVIII ст. Вивчено пісні, записані або надруковані у богослужбових книгах. Обгрунтовано та проаналізовано етапи розвитку рукописної та едиційної традиції від кінця XVII - до початку XIX ст. Завдяки збереженим текстам проведено джерелознавчо-текстологічний аналіз вибраних духовних пісень. Розглянуто генезу духовної пісні, специфіку її розвитку впродовж XVII - XVIII ст. Проаналізовано її жанрову стилістику. Відзначено, що у процесі розвитку в духовній пісні визрівала та шліфувалася методика нового типу з багатим арсеналом характерних поспівок, зворотів, інтенсифікувався процес кристалізації ладо-фукційних метро-ритмічних особливостей музичних текстів, збагачувалася тематика поетичних текстів. Висвітлено питання релігійно-дидактичної, національно-патріотичної та історико-культурної значущості духовних пісень.

  Скачати повний текст

З'ясовано особливості функціонування та розкрито значення килима в житті українського суспільства XVII - XVIII ст. Прослідковано початки килимарства на українських землях, відтворено географію килимарських осередків даного періоду. Досліджено чинники формування стилістики українських "панських" килимів XVII - XVIII ст.: роль традиційного народного килимарства та вплив імпортної продукції. Визначено основні тенденції стилістичного розвитку українських "панських" килимів досліджуваного періоду.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено мовні засоби, що використовуються для зв'язування, підтримання та регулювання мовленнєвого контакту. Обгрунтовано наявність у мові специфічної функціональної сфери апеляції, що являє собою семантико-граматичний комплекс, який складають змістові частини - предикатна та предметна. На підставі вивчення випадків апеляції у різних за комунікативною метою типах висловлень української мови побудовано типологію цих проявів та окреслено коло основних репрезентантів апеляції. Предикатна частина змісту апеляції реалізується синтетичними формами наказового способу дієслова, предметна частина - формами кличного відмінка іменників. Аргументовано наявність форм кличного відмінка у парадигмі не лише власне іменника, а також прикметника, займенникових іменника та прикметника 2-ї особи. Показано, що семантико-синтаксичну структуру комплексів апеляції формують дві синтаксеми - імперативна (виражає предикатну частину змісту) та вокативна (виражає предметну частину змісту); елементи апеляції займають формально-синтаксичні позиції: присудка, головного члена односкладного речення, вставного елемента з предикатним значенням, підмета в реченні з присудком, вираженим дієслівною формою, головного члена вокативного речення, вставного ядерного компонента у конструкції представлення, головного члена приставного вокативного речення, опосередкованого другорядного, який ідентифікує апеляцію, члена речення у разі розташування вокативної форми у постпозиції відносно займенникового слова 2-ї особи у прямому відмінку, опосередкованого другорядного ідентифікуючого апеляцію члена речення у разі розташування вокативної форми у постпозиції відносно займенникового слова 2-ї особи в непрямих відмінках. Парадигму речень апеляції складають 18 типів двоскладних та 3 типи односкладних речень. Вибір мовцем того чи іншого засобу вираження апеляції визначається системою прагматичних і стилістичних чинників. Запропоновано новий спосіб представлення граматичної системи української мови, що полягає у вирізненні в її складі паралельних структур (морфологічних та синтаксичних підкатегорій) апеляції та репрезентації.

  Скачати повний текст

Зібрано та систематизовано матеріали, що стосуються церковного живопису (ікони, іконостаси, храмові розписи) Слобожанщини середини XIX - початку XX ст. До наукового обігу введено нові імена, пам'ятки (154 одиниці) та факти. Вперше здійснено іконографічну типологізацію пам'ятників живопису Слобожанщини середини XIX - початку XX ст., виявлено його джерела, іконографічні, стилістичні та техніко-технологічні особливості. Визначено специфіку іконографічних програм іконостасів і храмових стінописів досліджуваного періоду. Вперше проаналізовано діяльність іконописних центрів Слобожанщини у контексті розвитку церковного мистецтва України середини XIX - початку XX ст.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена комплексному дослідженню лінгвістичних особливостей композиційно-мовленнєвих й архітектоніко-мовленнєвих форм модерністських художніх текстів В. Вулф. У роботі схарактеризовано лексико-семантичні та структурно-синтаксичні особливості композиційно-мовленнєвих й архітектоніко-мовленнєвих форм; типологізовано композиційно-мовленнєві форми за структурними, семантичними й структурно-семантичними параметрами. Визначено й систематизовано лексико-семантичні й структурно-синтаксичні властивості архітектоніко-мовленнєвих форм, які представляють план мовлення персонажів творів. Виявлено й описано особливості функціонування композиційної контамінації й архітектонічної інтерференції у складі композиційних макроформ; описано домінантні лексико-стильові й синтаксично-стильові засоби, які увиразнюють композиційні макроформи різних семантичних типів, а також проаналізовано вплив композиційної контамінації й архітектонічної інтерференції на рекурентність тропів, прийомів та засобів виразного синтаксису у текстах романів В. Вулф.Ключові слова: стилістика, текст, композиція, архітектоніко-мовленнєві форми, композиційно-мовленнєві форми, діалог, монолог, пряме мовлення, непряме мовлення, невласне-пряме мовлення, тропи, засоби виразного синтаксису.^UThe thesis focuses on complex research of the compositional and architectonic speech forms of Virginia Woolf's novels. The results outlined in the paper provide the insight into the lexical-and-semantic and syntactic properties of the functional text types representing author's voice (compositional-speech forms) and character's voice (architectonic-speech forms). The research paper presents description of the predominant stylistic figures of speech, which contribute to the expressive richness of the novels in question. Besides it provides the analysis of the influence of the structural-and-semantic type of the compositional-speech forms on the occurrence of various types of expressive stylistic devices, including those on lexical and syntactic levels. The existing research methodologies of narrative structure in fiction were discussed. A substantial study of the modern research approaches within the scope of stylistics and text linguistics has resulted in development of the complex methodological procedure for analysis of the compositional and architectonic speech forms, comprising the novels by Virginia Woolf. The study sheds light upon the linguistic peculiarities of the interrelated textual constituents of the narrative structure of modernist texts.Key words: stylistics, text, narrative structure, architectonic-speech forms, compositional-speech forms, dialogue, monologue, direct speech, indirect speech, free indirect speech, stylistic figures of speech, expressive syntax.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора мистецтвознавства заспеціальністю 26.00.01 – теорія та історія культури. Національна академіякерівних кадрів культури і мистецтв, Міністерство культури України. Київ, 2019.У міждисциплінарному дослідженні рекламну графіку розглянуто якпродукт культури та мистецтва в контексті актуальних тенденцій розвиткурекламного дизайну – специфічного виду творчої діяльності, а сучасний процеспроектування представлено як синтез соціокультурних, семіотичних, кольоро-графічних та маркетингових аспектів. Вперше аргументовано історико-мистецтвознавче підґрунтя рекламної графіки та доведено її вагомість якскладової художньо-проектної культури (дизайну). Проаналізовано впливхудожніх стилів, народної творчості і художніх народних промислів на еволюціюрекламної графіки, виявлено проблеми візуалізації рекламних ідей таструктуровано арсенал художньо-графічних засобів у сукупності зкомп'ютерними технологіями. Доведено транскультурність, масовість ірегіональну специфіку реклами. Особливу увагу присвячено стилістичнимтрансформаціям рекламної графіки і сучасним принципам гармонізаціївізуально-інформаційного середовища. Простий ілюстративний супровідкомерційної інформації змінився появою нових стилів у ХІХ–ХХ ст.,застосуванням креативних рекламних технологій образотворення, полістилізмомна початку ХХІ ст., активізацією процесів брендінгу та ребрендінгу.Теоретично узагальнено закономірності візуальної мови реклами від афіши(плаката) до цифрових медіа, запропоновано методологічну концепціюкомплексного проектування рекламної продукції, а медіадизайн визначено якякісно новий етап соціокультурного проектування комунікацій, якнайперспективніший вид дизайну серед інших.Ключові слова: рекламна графіка, художньо-проектна культура, візуальнікомунікації, плакат, цифрові медіа, стилістика рекламної графіки, етномистецькітрадиції, бренд, рекламний дизайн, медіадизайн.^UThesis for the Habilitation of Doctor Degree in Art Studies in Speciality26.00.01 «Theory and History of Culture». – National Academy of Managerial Staffin Culture and Arts, Ministry of Culture in Ukraine. Kyiv, 2019.Advertising Graphic in the interdisciplinary study is considered as a product ofCulture and Art in the context of actual trends of advertising design development – aspecific kind of creative activity, and the contemporary design process is presented asa synthesis of socio-cultural, semiotic, colour-graphic and marketing aspects. Thetransisystem and multimodal methodological approaches are applied, which made itpossible to conduct a comprehensive analysis of the evolution of advertisinggraphics. In first time, art-historical foundations of advertising graphics have beenargued and its importance as an integral part of the Art-Project Culture (Design) hasbeen proved. The influence of artistic styles, folk art and crafts on the development ofadvertising graphics has been analyzed. The problems of advertising ideasvisualization have been identified, and the arsenal of art-graphic tools in combinationwith computer technologies is structured. Transcultural, mass and regional specificsof Advertising are proved. Particular attention is devoted to colour functions inadvertising appeals and its semantic interpretations, and algorithms of culturalaestheticevaluation of advertising design objects are developed also. The structure ofThesis consistently reflects the scientific retrospective of stylistic transformations inadvertising graphics and actual principles of harmonization the visual info mediaspacein the coordinates of art-project culture. A simple illustrative accompanimentof commercial information has been replaced by the emergence of new stylesin the XIX–XX cent., the using of creative advertising technologies and polystylismat the beginning of XXI cent., and the intensification of branding and rebrandingprocesses.The form, essence and specificity of advertising image, its symbolicsignificance and importance as a means of visual communication are revealed, andscientifically substantiated definition of the art-image system of advertising graphicsis proposed. In the framework of a specific visual-verbal model, the advertisementshould have a clear communicative structure, socio-cultural content, visual semantics,archetypical, emotionality, conciseness, contrast and dynamic colour balance, originality,clarity of the image, art-aesthetic level, and to stimulate the intellectual and emotionalactivity of consumers. Regularities of the visual language of advertising fromaffichies (posters) to digital media was theoretically generalized, the methodologicalconcept of complex designing of advertising products is proposed, and media designis defined as a qualitatively new stage of designing – the socio-cultural designing ofcommunications, as the most perspective kind of Design among others at the earlypart of XXI cent.Thus, the aim of our study was achieved: on the basis of comprehensiveanalysis the evolution of Advertising Graphics, systematization and classification alot of empirical (illustrative) material, was disclosed the social, cultural-image role,art-aesthetic value and the patterns of stylistic transformations of advertising graphicsin the structure of Art-Project Culture. Taking into account the relevance andinterdisciplinary nature of Thesis, the scientific results obtained will be greatimportance at the theoretical, practical and educational levels, and in general, willpromote the development of Advertising Design in Ukraine.Keywords: advertising graphics, art-project culture, visual communications,poster, digital media, stylistics of advertising graphics, ethno-art traditions, brand,advertising design, media design.

Дисертація розкриває особливості зображення української ідентичності в графічному дизайні Радянської України та української діаспори 1945–1989 рр. На матеріалах українського радянського плакату й обкладинок періодичних видань діаспори, архівних документів та інтерв'ю з авторами з'ясовуються контексти появи творів, окреслюється семантика символів, які застосовувалися для візуальної репрезентації української ідентичності, розкриваються засоби творення образів України й українців, проводиться аналіз стилістики зображень.^UThe dissertation explores how the Ukrainian identity is represented in the graphic design of Soviet Ukraine and the Ukrainian Diaspora in 1945–1989. The research relies on Soviet posters and covers of the periodicals of the Diaspora as well as archival documents and interviews with the authors to define the contexts in which the works were created, establish the semantics of the symbols used for the visual representation of the Ukrainian identity, describe the means used to create the images of Ukraine and Ukrainians, and analyze the stylistics of the pictures and its connection with the artistic and design trends of the 20th century.

Дисертація – новаторське дослідження дифузних процесів субстандартної лексики в мові засобів масової комунікації через призму стилістики і прагматики. У праці систематизовано й уніфіковано наявні в мовознавстві новітні концепції, теорії, методи, підходи в галузі вивчення субстандартної лексики, її походження, складників, функціонування. Установлено походження субстандарту та визначено термінологічний апарат субстандартної лексики. З'ясовано, що складниками субстандартної лексики в мові засобів масової комунікації є соціолектизми, територіальні діалектизми, суржикізми. Окреслено критерії класифікації субстандартної лексики, здійснено тематичну класифікацію жаргонізмів та сленгізмів, які активно функціонують у мові засобів масової комунікації.Провідним критерієм визначено поняттєво-тематичний (ідеографічний) підхід, який передбачав поділ субстандартної лексики на групи за предметним або поняттєвим співвіднесенням з тією чи тією реалією. Доведено зосередженість одиниць субстандартної лексики на темі «Людина, її діяльність, оточення», тобто визначено антропоцентричний підхід, що й засвідчують представлені тематичні групи. Установлено, що активне функціонування субстандартної лексики в мові засобів масової комунікації пов'язане зі змінами в соціальному, економічному, політичному, культурному житті, що засвідчує активний вплив позамовних чинників. Субстандартна лексика неоднорідна за своєю структурою, семантикою, стилістичними особливостями та зазнає постійних модифікацій.^UAnalysis and systematization of the latest theories, methods, approaches in the field of substandard language research, its origin, constituents, functioning are presented in the scientific work.It is noted that internal and external factors of changes in the language function interlinked, with borrowing factors having the most common spill, and direct changes in language determine internal factors.The dissertation work considers the research concepts and the functioning features of substandard lexis in particular argo, jargon, slang, surzhik, territorial dialects in modern linguistics.Journalistic texts have become an object of scientific interest as they are the experimental ground for the explication of linguistic phenomena, violation of linguistic traditions and norms, diffusion and the establishment of new lexical and stylistic norms.It is noted that views of linguists of the concept «language norm» are contradictory and are characterized by such signs: sustainability, stability, distribution, obligation, literary tradition, authoritativeness of sources of her establishment, cultural and esthetic perception, estimation, habitualness of usage, possibility of conscious intervention in her development, continuous evolution, internal continuous change of her essence.It has been proved that the existence of a literary norm is influenced by various trends, one of which is the awareness of its binding against the background of modern processes of decay of the norm and diffusion. In addition, it is noted that a significant influence on the language norm has a liberal relation to innovations in the field of literary norm, as well as the chaotic use of language rules, which is often a conscious violation of the language norm to draw attention to what has been expressed, and an unconscious violation of the literary norm due to ignorance of this norm.