Розроблено векторну модель визначення рівнів працездатності авіаційних операторів, яка дозволяє оцінювати результати їх обстежень з урахуванням психофізіологічного (ПФС) стану, прогнозувати динаміку працездатності та ступінь адаптації організму до умов навколишнього середовища. Запропоновано критерії й алгоритм визначення рівнів працездатності з застосуванням методу ергографії. Наведено метод оцінювання даних рівнів авіаційних операторів на підставі аналізу показників ергографії. Виявлено та досліджено залежність між психофізіологічними показниками, що дає змогу використовувати бінарні ознаки для класифікації станів високої та низької працездатності. Розроблено метод оцінювання динаміки ПФС з застосуванням відносних різниць психофізіологічних показників, теорії імовірностей та математичної статистики.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему адаптації яєчних курей сучасних кросів та наведено оцінку їх адаптаційної реакції у взаємозв'язку "генотип - середовище - яйце - резистентність організму в ранній онтогенез". Розроблено математичні моделі комплексного прогнозування ранньої природної резистентності у яєчних курей, а також виводимості яєць та виводу курчат. Встановлено, що під впливом адаптаційної реакції в яєчних курей знижуються показники яєчної продуктивності, якості яєць, відтворної здатності, збереженості поголів'я, неспецифічної резистентності та зростає напруга в організмі. Виявлено, що у разі схрещування вихідних ліній курей з підвищеною адаптаційною реакцією ефективність гетерозису за несучістю та відтворною здатністю вища, ніж у разі схрещування курей із меншою адаптаційною реакцією. Розроблено методи (математичні моделі) прогнозування природної резистентності в ранньому онтогенезі у комплексі з прогнозуванням виводимості яєць та виводу курчат, що дають можливість до інкубації яєць визначати відтворну здатність яєчних курей, яких утримують за різних умов.

  Скачати повний текст

Вивчено роль лейкоцитів периферичної крові у механізмах формування адаптаційно-компенсаторних реакцій організму людей з різним рівнем функціональної активності серця за дії короткотривалого дозованого фізичного навантаження різної інтенсивності. Досліджено особливості змін показників функціональної активності лейкоцитів та ендокринну функцію тимуса у молодих нетренованих практично здорових чоловіків за умов дії двох режимів двоступеневого фізичного навантаження: на рівні 35 % та 50 % належного максимального споживання кисню (НМСК) організмом (помірного навантаження) та 75 % і 100 % НМСК (субмаксимального навантаження), у людей, хворих на стабільну стенокардію, за умов дії помірного навантаження. Встановлено, що протягом першої години після фізичного навантаження як помірної, так і субмаксимальної інтенсивності у здорових людей виникають зміни популяційного складу лейкоцитів крові, виражені у зниженні вмісту лімфоцитів, Т-лімфоцитів, Т-хелперів та Т-цитотоксичних лімфоцитів та зростанні вмісту нейтрофільних гранулоцитів, у той час як загальна кількість лейкоцитів не змінюється. Встановлено стимулювальний ефект фізичного навантаження на показники неспецифічної резистентності організму здорових нетренованих осіб: зростання бактерицидної активності нейтрофілів і тенденцію до активації фагоцитарної функції.Встановлено, що фізичне навантаження помірної інтенсивності у людей, хворих на стабільну стенокардію, викликає зниження кількості Т-хелперів і зростання Т-цитотоксичних лімфоцитів. Вірогідних змін інших показників імунореактивності не встановлено. Показано, що помірне та субмаксимальне фізичне навантаження у здорових чоловіків викликає, в основному, розвиток неспецифічної адаптаційної реакції активації, яка свідчить про стимулювальний вплив обраних режимів фізичного навантаження на імунну систему. Встановлено, що у 25 % осіб, хворих на стабільну стенокардію, вплив помірного фізичного навантаження має стресовий характер.

  Скачати повний текст

У процесі дослідження виявлено нові патогенетичні особливості розвитку поєднаної гастроентерологічної патології. Вперше сформульовано типи адаптивних реакцій, які утворюють з відомими параметрами вегетативної нервової системи цілісну, взаємопов'язану систему процесів пристосувальної спрямованості, за допомогою яких визначено провідні адаптаційні механізми за різних варіантів сполученої патології. Підтверджено фізіологічну значущість типу вихідного тонусу у вегетативній нервовій системі для оцінки ролі нервової та гуморальної ланок регуляторних механізмів у перебігу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки та хронічного гастродуоденіту, сполучених з хронічним холециститом і хронічним панкреатитом. Доведено, що відсутність регулювання функціональною пробою у третини хворих вказує на порушення рефлекторної захисної регуляції та може бути негативною прогностичною ознакою перебігу різних варіантів поєднаної патології органів травлення. Встановлено, що традиційна оцінка вегетативного забезпечення діяльності малоінформативна для визначення вегетативних зрушень та обгрунтування терапевтичної стратегії. Зроблено висновок, що питання про доцільність певної медикаментозної корекції захворювання необхідно вирішувати, зважаючи на загальні адаптаційні реакції організму.

  Скачати повний текст

Досліджено фізіологічні механізми адаптації організму до тривалих фізичних навантажень в онтогенезі. Одержано показники кількісних динамічних характеристик рівня економічності зовнішнього дихання і серцево-судинної системи учнів середнього шкільного віку за різної тривалості фізичних навантажень. Показано, що у процесі фізичних навантажень підвищуються адаптаційні можливості кардіореспіраторної системи, але до певної фізіологічної межі, вище якої можуть виникнути патологічні зміни. Виділено нормативні зони показників, які відображають динаміку адаптації для різних вікових груп. Розроблено кількісні критерії для прогнозування функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем за умов тривалих фізичних навантажень. На підставі аналізу вікової динаміки властивостей основних нервових процесів і деяких психофізіологічних функцій встановлено, що адаптація до тривалих фізичних навантажень супроводжується у дітей і підлітків удосконаленням функціонального стану нервової системи. Доведено, що в обстежених дітей з різним рівнем властивостей функціональної рухливості та сили основних нервових процесів за умов тривалих фізичних навантажень характер і спрямованість онтогенетичних змін вегетативних і психофізіологічних функцій однакові, але ступінь їх різний. Визначено динаміку зв'язків властивостей основних нервових процесів з вегетативними, сенсомоторними та психічними функціями. Адаптація до м'язових навантажень за умов тривалих тренувань забезпечує розвиток властивостей ВНД, які визначають успішність спортивної діяльності учнів середнього шкільного віку.

  Скачати повний текст

Доведено цілісність й універсальність загального адаптаційного синдрому, який складається з певної послідовності адаптаційних реакцій на різних рівнях реактивності, забезпечує гомеостаз і життєдіяльність організму людини та тварин, в яких достатньо розвинені нервова, ендокринна, імунна системи (ссавці). Відзначено, що адаптаційні реакції розвиваються як відповідь організму на сукупність факторів зовнішнього та внутрішнього середовищ. Експериментально доведено, що імунокомпетентні органи змінюються за різних адаптаційних реакцій. Уперше вивчено вплив нестероїдних протизапальних, сульфаніламідного та пірамідинового препаратів на розвиток реакцій. Установлено, що ці препарати у здорових тварин частіше, ніж інші медикаменти викликають адаптаційні реакції несприятливих типів, відповідно яким змінюються показники функції зовнішнього дихання, гемодинаміки, запалення, параметри гемостазу, діяльності нервової, ендокринної та імунної систем, ліпідного обміну. Виявлено та описано сезонні та добові ритми загальних адаптаційних реакцій. Установлено, що частота їх утворення залежить від віку та наявної патології. Обгрунтовано існування окремого типу загальної неспецифічної адаптаційної реакції - реакції неповноцінної адаптації, яка є фоном для будь-якої патології та має відмінні від інших реакцій характеристики нервової, ендокринної, імунної систем, параметри гемостазу та запалення. Уперше з'ясовано прогностичне значення сприятливого чи несприятливого типів адаптаційних реакцій для перебігу хвороб внутрішніх органів. Виявлено, що сприятливими є реакції спокійної та підвищеної активації, а несприятливими - стрес, переактивація та неповноцінна адаптація. Визначено критерії повної, часткової та неповноцінної ремісії з урахуванням типу адаптаційної реакції. Обгрунтовано можливість використання адаптаційних реакцій для медичного прогнозування.

  Скачати повний текст

З використанням методу артеріо-венозної різниці (A - B) проаналізовано гомологічні та біохімічні показники крові, що надходить до тканин голови (A) та витікає від них у вихідному стані та за одноразового навантаження тварин нітратами. Через чотири години після одноразового нітратного навантаження організму телиць з різним типом вищої нервової діяльності (ВНД) спостерігались зрушення гомеостатичних констант, що виникали в крові тканин голови. За даними артеріовенозної різниці ці зрушення проявлялись накопиченням у крові, що відтікає від тканин голови: нітритів, аміаку, глутаміну, трьохвалентного заліза в трансферині, сечовини, метгемоглобіну, піровиноградної кислоти, вільних радикалів: а у тварин сильного врівноваженого інертного, сильного вневрівноваженого, слабкого типів ВНД підвищувалась активність трансаміназ крові. У тварин всіх груп було відзначено зниження кількості еритроцитів, лейкоцитів, вмісту нітратів, оксигемоглобіну, глюкози, загального білка, вільних сульфгідрильних груп, а у тварин сильного врівноваженого рухливого типу ВНД активність трансаміназ крові була зниженою. Найсуттєвіші зміни цих показників було спостережено у тварин слабкого та сильного неврівноваженого типів у порівнянні з тваринами сильного врівноваженого рухливого та сильного врівневаженого інертного типів ВНД.

  Скачати повний текст

Визначено структурно-функціональні основи формування адаптаційно-пристосувальної діяльності у процесі впливу електромагнітних полів (ЕМП) частотою 24МГц, 14МГц, 4 МГц, 50 Гц + цезій-137. Розроблено концепцію формування адаптаційно-пристосувальної діяльності, яка у сукупності з методичними рішеннями розвиває принципи системного підходу у галузі гігієнічного нормування електромагнітних випромінювань та є спільною методологічною основою для регламентування електромагнітних факторів у довкіллі. Зазначено, що дана діяльність організму під впливом ЕМП формується на різних рівнях організації - від клітинного до системного. Доведено, що механізми структурно-функціональної реорганізації фізіологічних систем організму характеризуються активною перебудовою метаболічних, імунологічних процесів, а також функції репродукції, що обумовлює зміну аферентного потоку від екстеро- та інтерорецепторів до ЦНС і викликає формування специфічних реакцій коркових нейронів і реорганізацію корково-вісцеральних зв'язків. Виявлено, що архітектура функціональної системи залежно специфічна від фізичних параметрів ЕМП - більш високим інтенсивностям фактору відповідає більша кількість структур, залучених у реакцію-відповідь. Досліджено, що вплив ЕМП високих частот характеризується наявністю частотних і амплітудних вікон, які мають "високу" та "низьку" біологічну активність, що підтверджує можливість резонансної (інформаційної) взаємодії ЕМП з біологічними системами та демонструє необхідність розробки диференційованих за частотою гігієнічних нормативів ЕМП у довкіллі.

  Скачати повний текст

Досліджено зміни плечових кісток щурів з різними типами автономної нервової системи за умов адаптації до клітинного зневоднення, тяжкого зневоднення та у реадаптаційний період. Виявлено, що кістки інтактних щурів з різним типом автономної нервової системи не мають відмінностей. Встановлено, що проявами адаптації до клітинного зневоднення у плечових кістках є зменшення росткових зон, розширення центральних каналів остеонів, зменшення величини мінерального насичення та підвищення рівня мікроелементів кісток. Найбільшу різницю з контрольною групою виявлено у щурів-парасимпатотоніків, найменшу - у симпатотоніків. З'ясовано, що через 42 доби реадаптації після тяжкого клітинного зневоднення парасимпатотонічні тварини мали найвищі показники морфометрії та мінеральної насиченості кісток.

  Скачати повний текст

У здорових дітей молодшого шкільного віку визначено різний рівень адаптаційних можливостей організму, фізичної працездатності та фізичної підготовки, які певною мірою характеризують стан здоров'я дітей за сучасних умов. Визначено найбільш інформативні показники (супероксиддисмутазу, малоновий діальдегід, індекс використання кисню на вільнорадикальне окиснення, функціональний показник вільнорадикального окиснення), на підставі яких можна визначати особливості перебігу адаптаційних процесів і ефективність метаболічної корекції, спрямованої на нормалізацію рівня вільнорадикального окиснення. Визначено зміни показників прооксидантно-антиоксидантного стану та мітохондріального окиснення в дітей, які характеризують формування певних метаболічних типів, що відображають рівень неспецифічної резистентності, а саме: стабільний, компенсований, субкомпенсований. Доведено, що синглетно-киснева терапія як метод метаболічної корекції з вираженою антиоксидантною та енерготропною дією може ефективно використовуватись як метод для підвищення адаптаційних можливостей організму у дитячому віці у здорових людей з метою оздоровлення та профілактики, а також у комплексному лікуванні певних захворювань як допоміжний засіб, що посилює ефективність основного лікування.

  Скачати повний текст

На підставі проведеного комплексного клініко-неврологічного обстеження, кардіоінтервалографії, атомно-абсорбційної спектрофотометрії, растрової електронної мікроскопії та кореляційного аналізу одержано дані щодо патогенетичних механізмів порушення адаптації на різних рівнях функціонування організму (вегетативна система, еритроцити та електроліти крові) в дітей у відновлювальному періоді перинатального гіпоксичного ураження мозку. Визначено, що блокатор кальцієвих каналів німодипін (німотоп) за умов його застосування компенсує вегетативний гомеостаз, позитивно впливає на обмін кальцію, блокуючи його перехід з сироватки до еритроцитів, а також збільшує кількість активно функціонуючих еритроцитів.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження процесу адаптації людського організму до тривалих фізичних навантажень в онтогенезі. Одержано кількісні динамічні характеристики рівня економічності серцево-судинної системи учнів старшого шкільного віку за тривалих фізичних навантажень. Показано позитивний вплив тривалих фізичних тренувань на підвищення адаптаційних можливостей серцево-судинної системи у разі використання м'язових навантажень, адекватних функціональним можливостям підлітка та юнака. На підставі аналізу вікової динаміки властивостей основних нервових процесів встановлено, що процес адаптації до тривалих фізичних навантажень супроводжується в учнів старшого шкільного віку удосконаленням функціонального стану нервової системи. Доведено, що в обстежуваних з різним рівнем розвитку основних нервових процесів за тривалих фізичних навантажень характер та спрямованість онтогенетичних змін вегетативних і психофізіологічних функцій однакові, але ступінь їх різний. Досліджено зв'язок основних нервових процесів з вегетативними та психічними функціями.

  Скачати повний текст

Досліджено процес адаптації серцево-судинної системи організму та розвитку індивідуально-типологічних властивостей вищої нервової діяльності за тривалих фізичних навантажень. Показано, що вплив тривалих тренувань на організм юнаків і дівчат супроводжується підвищенням адаптаційних можливостей серцево-судинної системи, розвитком морфофункціональної адаптації серця, позитивними змінами у його біоелектричній активності та механізмах регуляції серцевого ритму. Встановлено, що динаміка змін функціонального стану серцево-судинної системи організму юнаків і дівчат характеризується, зокрема, збільшенням функціональних об'ємів і маси міокарду лівого шлуночка, тривалості кардіоциклу та електричної систоли серця. Виявлено, що тривалі фізичні навантаження сприяють удосконаленню психофізіологічних функцій організму юнаків і дівчат віком 18 - 20-ти років. З'ясовано, що індивідуально-типологічні властивості вищої нервової діяльності тісно пов'язані з сенсомоторними та психічними функціями організму та проявляються у характері термінових пристосувальних реакцій серцевого ритму.

  Скачати повний текст

Одержано нові експериментальні дані щодо особливостей вікової динаміки адаптивних можливостей і функціонального стану серцево-судинної системи організму дітей, підлітків та юнаків. З'ясовано, що процес формування адаптивних можливостей апарату кровообігу в онтогенезі відбувається нерівномірно та характеризується періодами їх відносної стабілізації, інтенсивного розвитку та вираженого зниження. Виявлено, що періоди істотного погіршення компенсаторно-пристосувальних реакцій організму дітей шкільного віку суттєво залежать від їх статевої належності. Встановлено, що для хлопчиків і хлопців несприятливими періодами істотного погіршення адаптивних можливостей і функціонального стану серцево-судинної системи є вікові періоди від 9-ти до 10-ти і від 15-ти до 16-ти років, а у дівчаток і дівчат - від 8-ми до 9-ти, від 11-ти до 12-ти та від 15-ти до 16-ти років відповідно. Експериментально доведено можливість оптимізації компенсаторно-пристосувальних реакцій організму та функціонального стану школярів за допомогою оригінальної програми реабілітаційних заходів аеробної спрямованості.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення фізичної працездатності, аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності організму, а також якісних параметрів рухової діяльності студентів встановлено, що заняття за існуючою "Базовою навчальною програмою для вищих навчальних закладів освіти України з фізичного виховання" є неефективними щодо підвищення рівня фізичного здоров'я молоді чоловічої статі віком 17 - 19 років. Шляхом вивчення ефективності впливу фізичних тренувань різного спрямування на аеробну й анаеробну (лактатну) продуктивність організму розроблено тренувальні програми з фізичного виховання, які підвищують рівень фізичного стану студентської молоді чоловічої статі. Досліджено кореляційний взаємозв'язок між рівнем аеробної та анаеробної (лактатної) продуктивності та проявом якісних параметрів рухової діяльності у представників чоловічої статі віком 17 - 19 років. Встановлено, що відносні показники максимального споживання кисню та максимальної кількості зовнішньої механічної роботи за 1 хв є більш об'єктивними для характеристики ефективності впливу занять з фізичного виховання на функціональний стан організму, ніж показники якісних параметрів рухової діяльності, які використовуються у вищих навчальних закладах для моніторингу соматичного здоров'я. Вперше обгрунтовано доцільність використання відносного показника максимальної кількості зовнішньої механічної роботи за 1 хв для оцінки ефективності впливу фізичних тренувань на рівень фізичного здоров'я.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив рухливих ігор на розвиток дитячого організму розумово відсталих школярів. Доведено, що на відміну від нормально розвинутих, аномальні діти потребують серйозного вдосконалення мотиваційної, інтелектуальної, зокрема, рухової сфер у зв'язку з наявними у їх статусі незворотними хворобливими процесами, що призводить до зниження навчально-корекційних потенцій розвитку. Особливо сприятливими для таких кумулятивних педагогічних впливів є молодший шкільний вік. На підставі результатів даних досліджень розроблено модель уроків фізичного виховання, загальноосвітнього циклу, позакласних та позашкільних заходів з активним використанням ігрової діяльності розумово відсталих школярів як засобу розвитку та соціалізації за умов сучасного суспільства.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню ролі гуморальних порушень судинного ендотелію при гострому інфаркті міокарду (ІМ) в залежності від клінічного перебігу. Зроблено оцінку клінічної ефективності їх корекції інгібіторами ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ). За допомогою факторного та системного аналізу розроблено різноманітні прогностичні моделі для оцінки особливостей перебігу гострого ІМ та побудовано загальний алгоритм індивідуалізованої терапії хворих на гострий ІМ. Доведено, що ендотеліальна дисфункція є одним з факторів розвитку гострого ІМ. У залежності від об'єму усередку ураження відмічається різниця в домінуванні вазоконстрікторних і вазоділятуючих факторів судинного ендотелію: при трансмуральному ІМ - вазоділятаторів, при дрібновогневому ІМ - вазоконстрікторів. Встановлено, що додаткове призначення інгібіторів АПФ викликає значну перебудову функціональної системи організму, яка виражається в зниженні міжсистемної та підвищенні внутрішньосистемної інтеграції ендотеліальних факторів, що свідчить про зменшення функціональної напруги системи і формування якісно нової функціональної системи, володіючої більш значними компенсаторними властивостями. Найбільш ефективним методом лікування ІМ є сумісне застосування системної тромболітичної терапії та призначення інгібіторів АПФ з першої доби лікування. Комбінація інгібіторів АПФ та бета-блокаторів без тромболітичної терапії є недостатньо ефективною як при ускладненому, так і при неускладненому перебігу ІМ.

  Скачати повний текст

Здійснено експериментальне дослідження енергетичного обміну ембріональних тканин і клітин до та післяалотрансплантації зрілому реципієнту. На підставі одержаних даних установлено, що ембріональний обмін речовин залежить від рівня розвитку тканини, характеризується високою активністю енергетичного обміну. Для ембріональних тканин і клітин характерне одночасне існування й активне функціонування ембріонального типу енергообміну й енергообміну, характерного для зрілого організму. Активність ферментів енергетичного обміну трансплантованих ембріональних тканин і клітин не залежить від метаболічних змін оточуючих тканин зрілого реципієнта. Морфологічна трансформація ембріональних трансплантатів зумовлює їх перехід на тип енергообіну, притаманний зрілому організму. За екстремальних, несприятливих умов можливий перехід ембріональних обмінних процесів до більш ранніх філогенетичних форм метаболічної організації. Для клінічного застосування запропоновано спосіб перитонізації кукси дванадцятипалої кишки.

  Скачати повний текст

Виявлено, що в процесі онтогенезу у щурів у тканинах внутрішніх органів виникають умови для зміни ефективності функціонування ферментів, які каталізують окисно-відновні шляхи утилізації карбонільних сполук метаболізму, за умов іммобілізаційного стресу. Вони зумовлюють виникнення "напруги" під час відновлення альдегідів в альдегідредуктазній реакції в печінці 1,5-місячних тварин, а також гальмування перетворень альдегідів в окисних і відновних реакціях у печінці та скелетному м'язі старих щурів. Вікове зниження швидкості утилізації ендогенних альдегідів у досліджених тканинах визначає зниження їх стійкості до вільнорадикального ушкодження. У зв'язку з цим важливу роль у підвищенні резистентності організму до дії ушкоджувальних факторів стресу відіграє спрямована регуляція утилізації ендогенних альдегідів.

  Скачати повний текст

Розкрито сутність та особливості функціонування процесу переживання у мистецтві актора. З використанням методу психологічного аналізу діяльності людини (за О.Леонтьєвим) проведено спостереження за творчістю акторів і самоспостереження та встановлено, що у процесі переживання актора у ролі актуалізуються окремі, психічно відмежовані актором одна від одної різні види його діяльності, які визначено як "діяльність-творчість" і "діяльність-гра". На підставі дослідження процесу функціонування даних видів діяльності актора виявлено їх вплив на внутрішню "психорефлективну організацію" актора як людини. Встановлено, що дане відображення, пов'язане з аналогічністю фізичних дій актора з фізичними діями персонажа ролі, проектується на дії актора у формі реакцій організму, адекватних до реакцій ролі, що і становить сутність психологічного стану переживання актора у ролі. Вперше методом визначення "катарсису" (за Л.Виготським) проаналізовано емоційний стан переживання актора у ролі. Доведено належність емоційного стану переживання до одного з різновидів катарсису.

  Скачати повний текст