На підставі аналізу архівних матеріалів, законодавчих актів і наукової літератури розкрито історію Волинського дворянського зібрання, його трансформацію з самоврядної станової корпоративної інституції, основні властивості якої були сформовані у річпосполитській традиції, до інституції, підпорядкованої державним інтересам Російської імперії. Узагальнено значний матеріал про зміни його структури та складу, функцій, прав і повноважень, обмеження участі зібрання у системі органів влади. З'ясовано механізми та технології усунення зібрання від правління губернією, серед яких - позбавлення виборчого права, русифікація кадрового складу станових і державних установ. Звуження прав місцевих дворянських інституцій мало прояв у забороні депутатському зібранню видавати свідоцтва про належність до привілейованого стану, а згодом - ревізії його діяльності. Найголовнішим заходом стала заборона проведення Волинського дворянського зібрання та виборів. Доведено, що губернське дворянське зібрання використовувалося місцевою знаттю як вагомий засіб для збереження та відстоювання їх корпоративних прав. Зроблено висновок, що держава, втручаючись у формування його соціоетнічного складу, роз'єднувала шляхетську солідарність і підпорядкувала місцеве дворянство імперським завданням.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичне дослідження основних складових етико-гуманістичної концепції І.Франка з урахуванням новітнього методологічного базису. Визначено соціокультурні умови й теоретичні джерела формування філософських поглядів мислителя, розкрито їх гуманістичну спрямованість, визначено ключові проблеми, які обумовили зміст морально-етичних пошуків у житті та творчості митця. Окреслено предметне поле естетичних досліджень І.Франка, зроблено теоретичну реконструкцію основних категорій і понять, зокрема, таких як "щиролюдська моральність", "цілий чоловік", взаємозв'язок добра і зла, розкрито моральний зміст щастя та сенсу життя. Зроблено висновок, що в етико-гуманістичній концепції І.Франка поняття справедливості, правди, приязні та добра є предметом "останньої і найвищої науки - етики", основна мета якої - навчати людяності. Зроблено висновок, що всебічно вихована особистість, її соціальна й національна свобода, гуманізм і солідарність з людьми - це ідеали та принципи, які на думку І.Франка, є визначальними рисами морального прогресу людства. Проаналізовано взаємозв'язок морально-філософської проблематики творів письменника з його життєвою позицією. Висвітлено суттєвий вплив етико-антропологічної концепції І.Франка на розвиток національної філософської культури та вітчизняної етичної науки.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано необхідність і можливості створення ефективної багатоканальної системи фінансування охорони здоров'я і розроблено нові підходи щодо ціноутворення на платні медичні послуги. Запропоновано концептуальні підходи щодо фінансування галузі, які грунтуються на багатосекторній медичній допомозі та таких основих принципах, як соціальна рівність, справедливість і солідарність під час організації та надання медичних послуг. Визначено особливості державного регулювання ціноутворення в Україні і виявлено актуальні проблеми у даній сфері на підставі аналізу теоретичних засад ціноутворення за умов ринку. Показано роль держави в розвитку ринку медичних послуг у контексті зарубіжного досвіду. Обгрунтовано нові підходи щодо ціноутворення на платні медичні послуги, що надаються громадянам. Розроблено основні напрями реалізації принципів стратегії поліпшення функціонування галузі охорони здоров'я шляхом впровадження її багатоканального фінансування.

  Скачати повний текст

Здійснено комплексний і цілісний релігійно-світоглядний аналіз видатного перекладного твору української середньовічної культури "Бджола", визначено його роль в історії вітчизняної релігійно-філософської думки XII - XVII ст. Виявлено тенденції, ідеї й найбільш виразні риси, які певною мірою обумовили специфіку й особливості вітчизняної релігійно-філософської традиції та християнської культури доби їх становлення та формування. Доведено, що релігійно-світоглядні засади даного твору полягають в орієнтації на Новий Завіт, патристичну й античну філософію. Висловлено думку щодо домінування софійності й оптимістичності світобачення, необхідості органічного поєднання навчання й виховання у процесі соціалізації особистості. Виявлено, що пам'ятка наголошує на тому, що у суспільному житті абсолютний пріоритет мають духовність, гуманізм, солідарність. У текстах обстоюються євангелістські принципи державно-церковних відносин. Реконструйовано смисложиттєві й антропологічні ідеї античних і християнських мислителів.

  Скачати повний текст

Досліджено процес створення, структуру, основні напрями та форми боротьби польської незалежної самоврядної професійної спілки "Солідарність" проти комуністичного режиму в 1980 - 1991 рр. На базі архівних документів і матеріалів розглянуто передумови та причини виникнення протестного громадянського руху, його практичні завдання, особливості форм і методів боротьби проти влади за умов загострення суспільно-політичної та економічної кризи 1980 - 1981 рр. Проаналізовано причини, що зумовили запровадження воєнного стану 13 грудня 1981 р., висвітлено особливості організації та діяльності підпільних структур "Солідарності" протягом грудня 1981 - липня 1983-го р. Висвітлено процес загострення кризи комуністичного режиму в Польщі в 1987 - 1988 рр. Розкрито особливості політичного діалогу круглого столу керівництва ПНР і "Солідарності" та його наслідки. Розглянуто процес переходу всіх важелів влади до демократичної опозиції та її основні кроки в економічній, фінансовій, соціальній і зовнішній політиці. Проаналізовано причини, що призвели до кризи та розпаду об'єднаної під прапором "Соліданості" демократичної влади.

  Скачати повний текст

Досліджено специфіку та роль соціал-демократичних політичних партій в Україні в контексті формування демократичної політичної системи, багатопартійності та політичного плюралізму. Висвітлено суть соціал-демократичної ідеології, а також експлікації теоретичного та практичного змісту таких соціал-демократичних цінностей, як сводоба, справедливість та солідарність. Надано порівняльний аналіз політичних партій, що на сьогоднішній день формують соціал-демократичний політичний спектр в Україні, розглянуто перспективи їх розвитку, можливості впливу на процеси здійснення державної влади та ступінь запровадження ними програмних положень. Наведено теоретичні висновки та одержано результати щодо досліджуваних питань.

  Скачати повний текст

Предметом дослідження є гуманістична сутність сучасної комунікативної культури спілкування, її морально-етичне ядро, а також інтегративна власність (солідарність, злагода, консенсус). На підставі узагальнюючого аналізу класичних і новітніх соціально-філософських праць з даної проблематики розкрито зміст поняття "комунікативна культура", що розуміється як специфічний прояв суспільної культури, з якою вона пов'язана генетично, змістовно, ієрархічно. Встановлено, що комунікативна культура характеризується "людським виміром" соціальних, у тому числі й міжсуб'єктивних відносин, переслідує мету взаємозбагачення індивідів засобами інформаційного обміну, взаємотрансляції знань, розповсюдження позитивного значимого "діалогічного" життєвого досвіду спільного існування. Доведено, що результативне дослідження феномена комунікативної культури можливо здійснити лише на грунті "синтетичного", системного підходу. З'ясовано, що формування комунікативної культури у сучасному соціальному просторі, в якому діють тенденції відчуження особистості, носить суперечливий характер. Встановлено, що комунікативна філософія, зокрема, комунікативна етика, є органічною ланкою концепції "модернізації" суспільства, складовою стратегії стабільного розвитку та прагнень різних соціальних груп, а також попередження загрозливих конфліктів дезінтеграції, що є надзвичайно актуальним для українського суспільства.

  Скачати повний текст

Визначено особливості суспільно-політичних відносин між українцями Східної Галичини та Закарпаття впродовж 1918 - 1939 рр., під час яких відбувалися складні державотворчі процеси у Західній Україні, починаючи від рішень Народних рад Закарпаття та Всезакарпатського народного з'їзду в Хусті про возз'єднання з Україною, функціонування Гуцульської Республіки до Карпато-Українського державотворення в 1939 р. Проаналізовано взаємовідносини місцевого населення й Українських січових стрільців, які перебували на території Закарпаття у роки Першої світової війни, відносини представників українських Народних рад з урядовцями Західно-Української Народної Республіки, культурно-просвітні зв'язки українців по обидва боки Карпат. Досліджено активну державотворчу діяльність українців Східної Галичини та Закарпаття, солідарність галичан з національно-визвольною боротьбою закарпатських українців, масовість нелегальних переходів польсько-чехословацького кордону, численні акції протесту проти польсько-угорських зазіхань на Закарпаття. Доведено, що українці Східної Галичини підтримували Карпатську Україну морально та матеріально, а також у військовому відношенні. Галичани значною мірою спричинили виникнення Карпатської Січі, розробили її Статут та сформували Військовий штаб. До нього ввійшли українські емігранти з Галичини, відомі військові фахівці, які відіграли велику роль у захисті Карпатської України від угорських гортистів. Висвітлено місце у цьому процесі М. Колодзінського-Гузару та З. Коссак-Тарнавського, які віддали життя за незалежність Карпато-Української держави.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дискурсам події, що стверджують подію між вимогами вірності і загрозами зречень. В роботі обґрунтовано визначення події як розриву, що іменується, визначено специфіку після-подієвих ситуацій через концепцію конфлікту тлумачень вірності, досліджено поетику дискурсів події та їхню політичну дієвість.Проблема невизначеності онтологічного статусу події актуалізується щоразу після події як неможливість об'єктивно визначити, чи дійсно те, що відбулось, було саме подією. Революція, зустріч, трагедія становлять єдність лише із певного заангажованого ракурсу. Ця самореферентність події зумовлює зміщення фокусу дослідницької уваги з події на дискурси події. Український контекст протистояння дискурсів на тлі війни та світовий контекст дискусій щодо пандемії посилюють гостру актуальність дослідження дискурсів події.Метою дисертаційної роботи є осмислення дискурсів як таких, що стверджують подію між вимогами вірності і загрозами зречення. Об'єктом виступають дискурси події, предметом є дискурси події між вірністю і зреченням. В роботі визначено чотири завдання, які послідовно виконуються у чотирьох розділах:– провести порівняльний аналіз філософії події Мартіна Гайдеґґера, Жиля Дельоза, Алена Бадью;– дослідити дискурсивне поле ствердження події і обґрунтувати необхідність введення концепту «говір»;– дослідити поетику дискурсів події у протиріччі вірностей і зречень та концептуалізувати «перекладання» як тактики акратичних дискурсів; – визначити політичну дієвість дискурсів події: їхні хиби, спокуси і роль у маніфестації спільноти.Авторську теоретико-методологічну позицію сформовано на основі філософії події Бадью та її інтерпретації Славоєм Жижеком.Жижек, інтерпретуючи бадьюанську філософію події в категоріях Жака Лакана, визначає подію як травматичне зіткнення з Реальним, а її іменування – як мовне вписування цієї зустрічі. З опорою на цю інтерпретацію події запропоновано визначення події як розриву, що іменується. При цьому під розривом розуміється зіткнення з Реальним, а під іменуванням – символізація цього розриву. У дисертації визначено чотири типи події: зустріч, солідарність, натхнення, трагедія.В роботі висунуто гіпотезу і обґрунтовано думку про те, що дискурси події завжди знаходяться між вірністю і зреченням через неможливість абсолютної вірності. Дискурси, що дбають про вірність події, діють відповідно до двох тенденцій: або створення нового порядку, або постійне оновлення розриву. Ті акратичні дискурси, які чинять спротив нормалізації мови, в роботі визначені як говори, реалізації номадичної вірності говорів визначено як тактики перекладання. На основі аналізу поетики акратичних дискурсів події визначено наступні риси говорів – неповнота, недосконалість, переривчастість. При аналізі політичної дієвості дискурсів події розглянуто три фігури зла за Бадью – зрада, симулякр, катастрофа. Вони доповнені визначенням чотирьох фігур спокус, які пропонують чотири типи однозначних розрішень протиріч вірності: історизація, меморізація, ритуальне відтворення, трансляція. Цим спокусам протистоять тактики створення неіменованих спільнот.Наукова новизна отриманих результатів конкретизується в таких твердженнях:– дістали подальшого розвитку ідеї Бадью та Жижека стосовно самореферентності події, їх доповнено визначенням події як розриву, що іменується,– уточнено бадьюанську класифікацію подій,– доведено недосяжність для дискурсів події абсолютної вірності без зречень,– сформульовано стратегії уможливлення вірності і тактики береження неможливої вірності,– проаналізовано політичну дієвість дискурсів події,– вперше введено до наукового обігу поняття «говір».Результати дослідження можуть бути використані в навчальному процесі та для подальшої розробки цієї теми у теоретичному напрямку філософії події чи в практичному напрямку дискурс-аналізу.Ключові слова: Ален Бадью, вірність, дискурси події, зречення, іменування, мова, неіменоване, поетика говорів, перекладання, Реальне, репрезентація події, розрив, Славой Жижек, спільнота, філософія події.^UThe dissertation is devoted to the discourses of the event which affirm the event between the requirements of fidelity and the threats of renunciation. The paper substantiates the definition of the event as a split that is being named, determines the specifics of post-event situations through the concept of conflict of fidelity interpretations, explores the poetics of the discourses of the event and their political effectiveness.The problem of uncertainty of the ontological status of the event is actualized every time after the event takes place because of the impossibility to define objectively whether what happened was an event indeed. Revolution, meeting, tragedy seem to form a kind of unity only from a certain biased perspective. This self-referentiality of the event causes a shift of research focus from the event itself to the discourses of the event. The Ukrainian context of confronting discourses against the war background and the global context of the pandemic discussions amplify the acute relevance of the study of the discourses of the event.The dissertation aim is to understand the discourses as those affirming the event between the demands of fidelity and the threats of renunciation. The dissertation object is the discourses of the event, the dissertation subject is the discourses of the event between fidelity and renunciation. The work identifies four tasks being consistently performed in four dissertation chapters: – to conduct a comparative analysis of the philosophy of the event by Martin Heidegger, Gilles Deleuze, Alain Badiou;– to explore the discursive field of assertion of the event and justify the need to introduce the philosophical concept of «patois»;– to study the poetics of the discourses of the event in the contradiction of fidelity and renunciation and to conceptualize «translating» as a tactic of acratic discourses;– to determine the political effectiveness of the discourses of the event: their shortcomings, temptations and role in the manifestation of the community.The author's theoretical and methodological position is based on the philosophy of the event by Badiou and its interpretation by Slavoj Žižek.Žižek, interpreting Badiou's philosophy of the event in Jacques Lacan's categories, defines the event as a traumatic encounter with the Real, and its naming as a linguistic inscription of this meeting. Using this interpretation of the event, we propose to define the event as a split that is being named. In this case, the split is understood as a collision with the Real, and by naming – a symbolization of this split. The dissertation defines four kinds of events: an encounter, a solidarity, an inspiration, a tragedy.The paper hypothesizes and substantiates the idea that the discourses of the event are always between fidelity and renunciation due to the impossibility of absolute fidelity. Discourses that care for the fidelity to the event may operate according to two tendencies – either the creation of a new order or the constant renewal of the split. Those acratic discourses that oppose the normalization of language are defined in the paper as patois, realization of nomadic fidelity of patois is defined as continual translating tactics. Based on the analysis of the poetics of acratic discourses of the event, the following features of patois are identified – incompleteness, imperfection, discontinuity.In analysing the political effectiveness of the discourses of the event, three figures of evil according to Badiou were considered – betrayal, simulacrum, disaster. They are supplemented by the definition of four figures of allurement which offer four types of unambiguous solutions to the contradictions of fidelity: historization, memorization, ritual reproduction, broadcasting. These allurements are opposed by the tactics of constructing unnamed communities.The scientific novelty of the obtained results is specified in the following statements:– the ideas of Badiou and Žižek on the self-referentiality of the event were further developed being supplemented by the definition of the event as a split that is being named,– Badiou's classification of events is specified,– the unattainability of absolute fidelity without renunciation for the discourses of the event is proved,– strategies of enabling fidelity and tactics of preservation of impossible fidelity are formulated,– the political effectiveness of the discourses of the event is analysed.– for the first time the concept of «patois» was introduced into scientific circulation.The results of the research can be used in the educational process and for further development of this topic in the theoretical direction of the philosophy of events or in the practical direction of discourse analysis.Keywords: Alain Badiou, fidelity, discourses of the event, renunciation, naming, language, unnamed, poetics of patois, translating, Real, representation of the event, split, Slavoj Žižek, community, philosophy of the event.

Дисертаційна робота є першим у вітчизняній науці конституційного права дисертаційним дослідженням України як соціальної держави в контексті її історичного розвитку та однією із перших робіт, присвячених вивченню функціонування соціальної держави та забезпеченню соціальних прав в Україні в особливих правових режимах.Обґрунтовано, що застосування аксіологічного підходу до періодизації концепції соціальної держави в Україні дозволить дослідити розвиток суспільства та соціальної державності через цінності, які відображають динаміку змін соціуму.Запропоновано актуалізувати періодизацію розвитку концепції соціальної держави в Україні, відповідно до якої виокремлено три періоди: становлення (з ІХ століття до XVII століття), розвиток (з XVII століття до ХІХ століття) та системне формування (з ХХ століття і до тепер).Визначено соціальну державу як аксіологічну концепцію, яка направлена на реалізацію соціальних цінностей (гідність, рівність, свобода, справедливість, безпека, соціальна солідарність), досягнення якої забезпечується шляхом провадження державою високих стандартів соціальної політики, розробкою законодавчої бази регулювання соціальної сфери та відповідної юридичної процедури.Встановлено, що розвиток концепції соціальної держави в Європі доцільно розглядати з моменту зародження перших ідей і праць щодо державотворення за часів античності, розглянути місце людини та її зв'язок із державою у різні історичні проміжки, проаналізувати формування цінностей, які складають основуконцепції соціальної держави. На підставі цього виокремлено три періоди: 1) становлення основоположних ідей концепції соціальної держави (від античності до середини XV століття; 2) розвиток (від другої половини XV століття до кінця ХІХ століття); 3) системне формування концепції соціальної держави у сучасному розумінні (початок ХХ століття до теперішнього часу).Доведено, що аксіологічними засадами соціальної держави є гідність, соціальна рівність, соціальна безпека, соціальна справедливість, соціальна свобода, соціальна солідарність.Встановлено, що соціальна солідарність як аксіологічна засада соціальної держави розглядається в декількох аспектах: 1) як консолідація суспільства (узгодження інтересів і поглядів його членів з метою покращити рівень життя, створити гарні умови для розвитку індивідуальних здібностей особистості, сприяти дотриманню людської гідності та гідного рівня життя); 2) як соціальне партнерство (створення організаційно-правових форм для узгодження інтересів, досягненні компромісів шляхом поєднання спільних зусиль груп); 3) як основа виникнення громадянського суспільства. Як наслідок практичної реалізації соціальної солідарності виникають нові відносини у суспільстві: між державою та суспільством; між соціальними групами; між владними інституціями та суспільством.В дисертаційному досліджені розкрито тезу, що становлення соціальної держави в Україні відбувається поступово, однак кроки, які приймаються державою не мають системного характеру та стратегії розвитку соціальної сфери, що спричинено перш за все зміною підходу, оскільки обрана на початку ліберальна модель соціальних реформ не принесла очікуваного результату, а поточні економічно-політичні умови спричинили необхідність пошуку нових стратегічних рішень. Основною проблемою повільного розвитку України як соціальної держави стає фактична неспроможність реалізувати конституційні положення на достатньому рівні.^UThis dissertation work is the first dissertation study of Ukraine as a social state in the context of its historical development in the national constitutional law science and one of the first works devoted to the study of the functioning of the social state and the provision of social rights in Ukraine in special legal regimes.It is substantiated that the application of an axiological approach to the periodization of the concept of the social state in Ukraine will allow studying the development of society and social statehood through values that reflect the dynamics of social change.It is proposed to update the periodization of the development of the social state concept in Ukraine, according to which three periods are distinguished: formation (from the ninth century to the seventeenth century), development (from the seventeenth century to the nineteenth century) and systemic formation (from the twentieth century to the present).The social state was defined as an axiological concept aimed at realization of social values (dignity, equality, freedom, justice, security, social solidarity), which is achieved through the implementation of high standards of social policy by the state, development of the legislative framework for regulation of the social sphere and the relevant legal procedure.It was established that the development of the social state concept in Europe should be considered from the moment of the first ideas and works on state-building in ancient times, to consider the place of man and his relationship with the state in different historical periods, to analyse the formation of values that form the basis of the social state concept. On this basis, three periods are distinguished: 1) the formation of the fundamental ideas of the social state concept (from antiquity to the middle of the fifteenth century; 2) development (from the second half of the fifteenth century to the end of the nineteenth century); 3) systematic formation of the social state concept in the modern sense (early twentieth century to the present).It was proved that the axiological foundations of the social state are dignity, social equality, social security, social justice, social freedom, and social solidarity.It was established that social solidarity as an axiological basis of the social state is considered in several aspects: 1) as consolidation of society (harmonization of interests and views of its members with a view to improving the standard of living, creating good conditions for the development of individual abilities of a person, and promoting human dignity and a decent standard of living); 2) as social partnership (creation of organizational and legal forms for harmonization of interests, and reaching compromises by combining joint efforts of groups); 3) as the basis for the emergence of civil society. As a result of the practical realization of social solidarity, new relationsemerge in society: between the state and society; between social groups; between government institutions and society.The dissertation study reveals the thesis that the formation of the social state in Ukraine is gradual, but the steps taken by the state do not have a systematic nature and strategy for the development of the social sphere, which is primarily due to a change in approach, since the initially chosen liberal model of social reforms did not bring the expected result, and the current economic and political conditions have led to the need to find new strategic solutions. The main problem of Ukraine's slow development as a social state is the actual inability to implement constitutional provisions at a sufficient level.

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право». – Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2023.Конституцією України на інститут адвокатури покладено одну з найважливіших функцій, яка має бути реалізована у правовій, демократичній, соціальній державі, – надання професійної правничої допомоги. Виконання зазначеної функції є можливим лише за наявності розвинутої системи гарантій адвокатської діяльності, запровадження дієвих механізмів їх реалізації, адже без останніх гарантії матимуть виключно декларативний характер.Дисертацію присвячено комплексному дослідженню організаційно- правових засад реалізації гарантій адвокатської діяльності як сукупності основних ідей, на яких базується дія визначених законодавством механізмів забезпечення належних умов здійснення адвокатської діяльності.У національній правовій доктрині на теперішній час існують усталені підходи до розуміння змісту інституту гарантій, проте не сформовано цілісної концепції забезпечення реалізації гарантій адвокатської діяльності. Роль адвокатської діяльності у суспільному житті обумовлює необхідність розвитку правової науки у напрямі організаційно-правових засад реалізації гарантій адвокатської діяльності.Обґрунтовано, що організаційно-правові засади реалізації гарантій адвокатської діяльності – це сукупність основних ідей, на яких базується дія визначених законодавством механізмів забезпечення належних умов здійснення адвокатської діяльності.Визначено, що організаційно-правовими засадами реалізації гарантій адвокатської діяльності є: 1) законність; 2) рівність прав адвокатів; 3) обов'язковість (імперативність); 4) солідарність; 5) розподіл компетенції.Доведено, що організаційно-правові засади реалізації гарантій адвокатської діяльності покликані забезпечити досягнення балансу між призначенням гарантій адвокатської діяльності – правового захисту адвокатів, відповідно до міжнародних стандартів у цій сфері, та результатом їх реалізації – отриманням професійної правничої допомоги кожним, хто її потребує.Охарактеризовано організаційно-правові засади реалізацій гарантій адвокатської діяльності як такі, що відображують правові приписи, які визначають правовий статус адвоката та особливості здійснення адвокатської діяльності, а також правові способи реалізації уповноваженими органами та особами покладених на них повноважень у сфері забезпечення гарантій адвокатської діяльності.Запропоновано визначення поняття «реалізація гарантій адвокатської діяльності» як сукупність механізмів, які передбачено державою або органами адвокатського самоврядування, що спрямовані на забезпечення належних умов здійснення адвокатської діяльності.Встановлено, що умовами, які необхідні для втілення у життя гарантій адвокатської діяльності є: 1) наявність якісної складової нормативно- правових та інших правових актів (такими актами, перш за все, є Конституція України, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», Правила адвокатської етики, рішення Ради адвокатів України та з'їзду адвокатів України); 2) наявність механізму забезпечення суворого додержання правових приписів щодо забезпечення гарантій реалізації адвокатської діяльності всіма державними та недержавними суб’єктами та невідворотності відповідальності за порушення гарантій адвокатської діяльності.^UDissertation for obtaining the scientific degree of Doctor of Philosophy in the speciality 081 “Law”. - National University “Odesa Law Academy”, Odesa, 2023.The Constitution of Ukraine entrusts the advocacy institute with one of the most important functions to be implemented in a legal, democratic and social state - the provision of professional legal assistance. This function can be fulfilled only if there is a developed system of guarantees of the practice of law and effective mechanisms for their implementation, since without the latter guarantees will have only a declarative character.The dissertation is devoted to comprehensive research of the organisational and legal principles for the implementation of guarantees of the practice of law as a set of basic ideas on which the mechanisms for ensuring appropriate conditions for the practice of law, as defined by legislation, are based.The national legal doctrine currently has well-established approaches to understanding the content of the institute of guarantees, but there is no holistic concept of ensuring the implementation of guarantees of the practice of law. The role of the practice of law in public life determines the need to develop legal science in the direction of the organisational and legal principles for the implementation of guarantees of the practice of law.It is substantiated that the organisational and legal principles for the implementation of the guarantees of the practice of law are a set of basic ideas on which the mechanisms for ensuring appropriate conditions for the practice of law, as defined by law, are based.It is determined that the organisational and legal principles for the implementation of the guarantees of the practice of law are: 1) legitimacy; 2)equality of rights of lawyers; 3) obligation (imperativeness); 4) solidarity; 5) division of competence.It is proved that the organisational and legal principles for the implementation of the guarantees of the practice of law are intended to ensure a balance between the purpose of the guarantees of the practice of law - legal protection of lawyers, in accordance with international standards in this field, and the result of their implementation - obtaining professional legal assistance to everyone who needs it.Organisational and legal principles of the implementation of the guarantees of the practice of law are characterised as reflecting the legal provisions which determine the legal status of a lawyer and the specifics of the practice of law, as well as the legal ways in which authorised bodies and persons exercise their powers in the field of ensuring guarantees of the practice of law.A definition of the concept of the “implementation of guarantees of the practice of law” is proposed as a set of mechanisms provided by the state or bar self-government bodies aimed at ensuring appropriate conditions for the practice of law.It is established that the conditions necessary for the implementation of the guarantees of the practice of law are as follows: 1) the presence of a qualitative component of normative and legal, and other legal acts (such acts are, first of all, the Constitution of Ukraine, the Law of Ukraine “On the Bar and Practice of Law”, the Rules of Legal Ethics, decisions of the Bar Council of Ukraine and the Congress of Advocates of Ukraine); the existence of a mechanism to ensure strict compliance with the legal regulations on ensuring guarantees of the practice of law by all state and non-state entities and the inevitability of liability for violation of the guarantees of the practice of law.

У дисертації вирішено актуальне наукове завдання, яке полягає в отриманні нових науково обґрунтованих результатів у галузі знань 28 “Публічне управління та адміністрування” щодо вдосконалення системи багаторівневого врядування у процесах сталого розвитку суспільства на основі застосування комплексного підходу щодо використання інструментарію зврахуванням воєнних викликів, загроз національній безпеці та територіальній цілісності держави. Вдосконалено існуючий підхід до врядування, який об’єднує різні інструменти та ресурси для більш ефективного управління в умовах воєнного стану.Перший розділ дисертації присвячено теоретичним засадам децентралізованого багаторівневого врядування, зокрема в розділі охарактеризувано сучасний стан наукової розробленості проблематики багаторівневого врядування та стійкого розвитку суспільства; обґрунтувано концептуальні підходи до багаторівневого врядування та розкрито базові поняття щодо проблематики даного дослідження; здійснено порівняльну характеристику цілей багаторівневого врядування в цивільних і воєнних умовах; проаналізовано зарубіжні практики багаторівневого врядування на прикладі Іспанії, ФРН, Швеції.У другому розділі виокремлено системні ознаки стійкості в умовах зовнішньої агресії: адаптація, резилієнтність (здатність особи реагувати на стрес), ефективне управління кризами, забезпечення потреб населення, збереження прав і свобод громадян, міжнародна підтримка і дипломатичні зусилля, соціальна солідарність і реконструкція, запобігання рецидивуконфлікту, системна безпека і кіберзахист. Визначено специфіку реалізації принципів децентралізованого багаторівневого врядування в Україні.Третій розділ містить пропозиції щодо управління процесами багаторівневого врядування в умовах повоєнного періоду, що передбачає ефективний механізм співробітництва та координації між різними управлінськими рівнями та залучення громадськості, неприбуткових організацій щодо впровадження сучасних інструментів та ресурсів в систему децентралізованого багаторівневого врядування; розробка чітких стратегій та планів дій щодо відновлення і розвитку після воєнного конфлікту.^UThe dissertation solved the actual scientific task, which is to obtain new scientifically based results in the field of knowledge 28 «Public management and administration» to improve the system of multi-level governance in the processes of sustainable development of society on the basis of an integrated approach to the use of tools taking into account military challenges, threats to national security and territorial integrity of the state. The existing approach to governance has been improved, combining various tools and resources for more effective management under martial law.The first section of the dissertation is devoted to the theoretical foundations of multi-level governance, in particular, the section characterizes the current state of scientific development of the problems of multi-level governance and sustainability; conceptual approaches to multilevel governance are substantiated and basic concepts regarding the problems of this study are disclosed; a comparative description of the goals of multi-level governance in civil and military conditions has been carried out; foreign experience of multi-level governance is analyzed on the example of Spain, Germany, Sweden. Fourth, public organizations and activists in Ukraine are engaged in sustainable development and multi-level governance, promoting discussion of these issues and influencing the decisions of the authorities.In the second section, system signs of constancy in conditions of external aggression are allocated: adaptation, resiliency (the ability of a person to respond to stress), effective crisis management, meeting the needs of the population, preserving the rights and freedoms of citizens, international support and diplomatic efforts, social solidarity and reconstruction, prevention of recurrence of the conflict, systemic security and cyber defense; the specifics of implementing the principles of multi-level governance in Ukraine are determined; the feasibility of modeling the optimal configuration of multi-level governance of the war period was developedand substantiated; the algorithm of the process of modeling multi-level governance (under the conditions of military and post-war governance) is arranged. It has been determined that multi-level governance in Ukraine is based on principles aimed atthe distribution of power and competencies between different levels of power in the state.The third section contains proposals for managing the processes of multi-level governance in the conditions of post-war governance, which provides for an effective mechanism for cooperation and coordination between different management levels and the involvement of the public, non-profit organizations in introducing modern tools and resources into the multi-level governance system;development of clear strategies and action plans for recovery and development after the military conflict.