Обгрунтовується феномен життєтворчості як художньо-естетична змістовність авангардистських пошуків, тенденцій, спрямувань Олександра Довженка, в яких відбилася специфіка українського літературно-мистецького авангардизму. Досліджується життєтворчість як тип творчості, вияв його синтетичної природи як взаємодія традиційного, модерністського і авангардистського, а саме: романтизму, символізму, імпресіонізму, експресіонізму, футуризму, конструктивізму, поетологізму. Концептуальність теоретично-світоглядних позицій розкривається через відтворення поетологічної моделі універсальних форм буття та її структуротворчих основ - міфу про Героїв та соціокультурного міфу.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив американської символічної школи на розвиток сучасного літературознавства. Охарактеризовано культурно-історичні та ідеологічні умови зародження та формування символічного літературознавства в США. Окреслено термінологічне поле американської символічної критики. Проаналізовано вплив ідей Е.Кассірера на літературознавчі погляди С.Лангер. Встановлено зв'язок символічної критики з теоріями символу, з літературознавчими методологіями, зокрема, з "новою критикою", російськими формалістами, частково з концепціями міфокритиків. Проаналізовано теорію символотворчості С.Лангер. Визначено зміст понять "протосимволу" та "презентивного символізму" як основних чинників концепцій С.Лангер. Проаналізовано літературознавчі теорії Н.Фрая, М.Фросса, Ф.Уілрайта, К.Берка, Л.Найта. Розкрито методичні засади аналізу художнього тексту, розроблені С.Лангер.

  Скачати повний текст

Узагальнено та систематизовано дані про творчу діяльність українських і англо-американських символістів, особливості розвитку символізму в Україні. Досліджено у зіставленні лірику поетів символістів на тематичному, образотворчому та міфопоетичному рівнях, розкрито особливості символістського моделювання дійсності. Висвітлено засоби текстуального вияву символістського дискурсу, особливості його функціонування в українській, англійській, американській літературах. Проаналізовано міфологеми, міфологічні сюжети, образи, мотиви в ліриці українських та англо-американських символістів.

  Скачати повний текст

У дисертації розглядаються теоретичні засади та досліджуються еволюційні процеси в корейській поезії часів японської колонізації, визначаються основні чинники процесу вестернізації та взаємозв’язок корейської літератури і поетичного символізму творів Хан Йонуна, Кім Соволя та Лі Санхва. Розуміння основних показників розвитку корейської літератури,чинників японської колонізації, які впливали на поезію та пісні, відповідно і настрої у суспільстві того часу, а також окреслення потенційних стратегій подолання гніту через самовираження символізмом є нагальними питаннями у сфері сучасної філології.У дисертації проведено комплексний аналіз поняття еволюційних процесів поезії, основних етапів виникнення символізму та дискурсу навколо терміну, означено ключові особливості подібних чинників у добу японської колонізації. У дослідженні надано характеристику ряду жанрових теорій та релігійних засад літератури Кореї першої половини ХХ ст., серед яких основнуувагу приділено розвитку літературного символізму у поезії та зв’язку між цим поняттям та процесами вестернізації, тобто впливу західних, японської культур.^UThe dissertation is devoted to deepening the theoretical foundations of the study of evolutionary processes in Korean poetry during the times of Japanese colonization, determining the main factors of the process of westernization and the relationship between Korean literature and the poetic symbolism of the works of Han Yong-un, Kim Sowol, Yi Sang-hwa. Understanding the main indicators of the development of Korean literature, the factors of Japanese colonization that influenced poetry and songs, and, accordingly, the mood in society at that time, as well as outlining potential strategies for overcoming oppression through self-expressionthrough symbolism is an urgent issue in the field of modern philology.In the dissertation, a comprehensive analysis of the concept of evolutionary processes of poetry, the main stages of the emergence of symbolism and the discourse around the term is carried out, the key features of such factors in the era of Japanese colonization are identified. The study provides a description of a number of genre theories and religious foundations of Korean literature of the first half of the 20th century, among which the main attention is paid to the development of literary symbolism in poetry and the connection between this concept and the processes of Westernization, that is, the influence of Western and Japanese cultures.

Досліджено формування етнічної ідентичності домінантних спільнот Криму під впливом діяльності політичних акторів та інститутів у сфері культури. На підставі аналізу різних історіографій досліджено політику пам'яті й історичні міфи домінантних спільнот Криму, а також протистояння між певними політичними акторами з приводу закріплення даних міфів у політичному ландшафті Криму в образі монументів, топоніміки, системі свят і пам'ятних дат, а також офіційних статусів даних груп на державному та регіональному рівнях. Проведено аналіз політичного впливу на процес етнічної ідентифікації через мову та релігію. Визначено особливості нолітизації даних сфер і використання етномовного й етнорелігійного фактора певними політичними силами для здобуття електорального капіталу. Вивчено геополітичний символізм Криму й його вплив на формування етнічної ідентичності. Висвітлено символічну роль Росії та Туреччини для кожної з етнічних спільнот в процесі етнічної ідентифікації.

  Скачати повний текст

У контексті драматичних і науково-публіцистичних праць Василя Пачовського, на матеріалах розвитку раннього українського модернізму досліджено поетику ліричної творчості письменника. Проаналізовано збірки поета, розглянуто творчю еволюцію митця, а також фольклоризм як стильову домінанту ранньої лірики поета. Розглянуто його мариністику, виділено символістські та національно-патріотичні мотиви лірики "закарпатського" етапу творчості. Визначено рівень засвоєння та інтерпретації поетом фольклорного, легендарно-міфологічного та біблійного матеріалів, кращих творів української літератури та західноєвропейського символізму. Досліджено тему Закарпаття в творах письменника.

  Скачати повний текст

Досліджено походження та функціонування діалогу у філософських і літературних концепціях від античності до модернізму та з'ясовано значення діалогічної природи мовлення як засобу спілкування в контексті драматичного діалогу. На підставі дослідження особливостей рецепції Лесею Українкою європейської літературної традиції виявлено форми міжлітературної взаємодії: через перекладацьку діяльність, літературно-критичні праці та художню творчість. Доведено, що знайомство з європейською літературою відгукнулося багатьма інспіраціями у творчості Лесі Українки (В. Шекспір, Дж. Байрон, М. Метерлінк, Г. Гауптман). Дослідження драматичних творів показало, що письменниця створила кілька типів драм, у яких реалізовано провідні художні тенденції літератури кінця XIX - початку XX століть (неоромантизм, символізм, неокласицизм). Враховуючи синтез філософської традиції діалогу, концепцій "драми ідей" та "драми для читання" в драматургії Лесі Українки, твори письменниці визначені як драма-діалог.

  Скачати повний текст

Системно досліджено творчість Т. Осьмачки у контексті експресіонізму й екзистенціалізму. З урахуванням факту, що творчий набуток письменника належить до "повернутої" спадщини, проаналізовано рецепцію творчості митця материковою (1920-х рр.) й еміграційною критикою. Охарактеризовано стан її вивчення сучасним вітчизняним літературнознавством. Зазначено про неоднозначність наукової думки щодо сприйняття Осьмачки-людини та митця й актуалізовано психоаналітичні підходи до вивчення творчої індивідуальності письменника, що посилило увагу до його літературно-критичної спадщини. Проаналізовано етстетичні та світоглядні засади митця. Розглянуто питання формування експресіоністичної свідомості в Україні. Охарактеризовано творчість П. Тичини та М. Бажана 1920-х рр. у контексті поетики експресіонізму. Досліджено домінанти стилю поетичної та прозової спадщини Т. Осмачки та доведено, що вони повною мірою відповідають естетико-філософським параметрам експресіонізму та мають виразно націнальну специфіку. Спостережено стильовий синкретизм митця, зокрема, поєднання елементів поетики експресіонізму, символізму, неокласицизму, сюрреалізму. Проаналізовано екзистенційну суть творчості Т. Осьмачки. Простежено органічність у стилі письменника національних і європейських культурних традицій.

  Скачати повний текст

Здійснено нову інтерпретацію повісті "Тіні забутих предків" на базі концепції міфологічного символізму, засадничим принципом якої є теорія символічних форм німецького вченого Е.Кассірера, що уможливлює осмислення міфопоетики повісті на рівні форм споглядання (простору, часу, числа, на рівні форм життя, тобто визначення суб'єктивної дійсності у міфологічній свідомості дешифрує специфіку міфологічного імпресіонізму, у межах якого розглянуто тотемічний символізм як засіб індивідуалізації героїв. Відзначено, що самобутність модерної поетики повісті "Тіні забутих предків" залежить від суміжних видів мистецтва, а саме: образотворчого (символіки колористичного нюансування), музики (динамічної організації тексту засобами евфонії та евритмії) і кінематографу (на рівні структури), - і детермінує її синестезійну природу.

  Скачати повний текст

Досліджено творчість І.Кочерги в соціокультурному контексті епохи переходу на нові світоглядні константи. Розглянуто проблематизацію модерністських течій як найважливіший фактор у художньо-естетичних пошуках І.Кочерги. Проаналізовано ранні символістські твори письменника, які з ідеологічно-кон'юнктурних причин були вилучені з літературного та наукового обігу. Висвітлено еволюцію поглядів драматурга (від опанування символізму у його спадкоємних зв'язках з романтизмом аж до постсимволізму, магічного реалізму та соцреалізму). Встановлено значення ранніх творів І.Кочерги у процесі відтворення еволюційного поступу української літератури.

  Скачати повний текст

Виділено стилістичні особливості, перед-, пост- і власне символістські показники в інструментально-фортепіанній специфіці їх втілення. Висвітлено методологічно-стилістичні аспекти типологій "художніх" етюду та прелюдії у контексті специфіки художніх принципів симолізму, які не були досліджені до теперішніх часів вітчизняними музикознавцями. Розвинуто теорію стилістичного аналізу шляхом формулювання відповідної методики, яка охоплює єдність композиції та виконавських інтерпретацій у показі позицій стилю символізму у фортепіанній творчості - у нюансах перед-, пост- і символізму як такого. У методологічно-методичному аспекті розглянуто фортепіанні Прелюдії та Етюди О.Скрябіна - op. 8 та op. 11, Ф.Шопена - op. 67, 74, К.Дебюссі.

  Скачати повний текст

Досліджено драматургію російського символізму з точки зору символістської теорії драми як мистецтва, тісно пов'язаного з життям та культом. На основі ідентифікації драматичних творів В.Іванова, А.Бєлого, Ф.Сологуба з "сучасною містерією" зроблено висновок про повне підкорення дії дійству в експериментальних фрагментах і компроміс з традицією у всіх інших випадках. Встановлено вплив ідей мистецтва-культу на В.Брюсова та протидію їм у драматургії І.Анненського. Доведено зв'язок еволюції О.Блока з загальним розвитком символізму. З'ясовано теургічний підтекст "ліричних драм", значення циклоутворювальних зв'язків у драматургії О.Блока. Інтерпретовано "Пісню Долі" як спробу подолати кризу символізму та як твір "реалістичного символізму" - драму "Троянда й Хрест". Особливості символістського варіанта нової драми порівняно з чехівським та постсимволістським. Розглянуто функціональні відмінності ігрових прийомів у п'єсах О.Блока, М.Кузьміна, А.Ремізова. Висвітлено залежність ідеї театралізації життя М.Євреїнова від символістських уявлень про життєтворчість.

  Скачати повний текст

Наведено результати інтонаційно-стилістичного та виконавського аналізу камерно-вокальних творів німецьких композиторів Ф.Шуберта, Р.Шумана, Р.Вагнера, Г.Малера, досліджено суттєвість їх романтичного грунту й органічного зв'язку з символізмом. Останній складає реалію мистецького буття на початку XIX ст. Ця обставина ігнорувалася світовим мистецтвознавством, переважно, з ідеологічних міркувань. Досліджено особливу роль символізму в розвитку німецького романтизму. Вивчено вагомість текстової символіки та мовно-інтонаційних побудов, пов'язаних із традиціями риторики та культового співу у змістовності зазначених композицій та у виконанні їх згідно з прийнятими положеннями щодо нерозривності розвитку романтизму та символізму, австро-німецької творчості на основі єдиної літературної мови. Запропоновано виконавські концепції творів названих авторів відповідно до розуміння перетину романтичних і символістських принципів творчості.

  Скачати повний текст

Здійснено всебічний аналіз поетики та жанрових особливостей "Итальянских новелл" та повісті "Микеланджело". Доведено, що важливу роль в цих творах Д.Мережковського відіграють символи, інтертекст та міфопоетика. Показано, що його новели стилізовані під новелістику італійського Ренесансу та утворюють цикл, а повість є "новим міфом" про Художника - Творця. Дані твори розглянуто в широкому контексті творчого доробку письменника періоду межі століть (трилогії "Христос и Антихрист", "Вечные спутники", "Л.Толстой и Ф.Достоевский"), його творів емігрантського періоду ("Данте") та літератури російського символізму та постсимволізму. Висвітлено тісний зв'язок "Итальянских новел" та повісті-міфу "Микеланджело" з загальними релігійно-філософськими та художньо-естетичними концепціями Д.Мережковського. Доведено, що ці твори є важливою частиною єдиного "тексту" автора. З'ясовано, що мала проза та повість митця своєрідно відобразили загальні тенденції розвитку літератури "срібного століття": процес оновлення історично сформованих жанрів новели та повісті за рахунок стилізації, інтертексту, міфопоетики та широкого використання образів-символів, що дозволило уточнити внесок письменника-символіста в розвиток модерністської літератури.

  Скачати повний текст

Досліджено константні та змінні жанрово-стильові особливості драми Гергарта Гауптамана у контесті порівняльного літературознавства (генезу, становлення, концепцію особистості, поетику конфлікту). Розглянуто естетичну та філософську еволюцію художнього мислення драматурга, стильову специфіку його письма - синкретизм натуралізму з неоромантизмом і символізмом. З'ясовано спільні та відмінні засади, які визначають принципи натуралістичного об'єктивізму у драмах Г.Гауптмана "Перед сходом сонця", "Свято перепросин", "Самотні", "Ткачі", "Візник Гнешель", "Розе Берд", "Перед заходом сонця" у компаративістському зіставленні з творами І.Франка, Л.Українки та В.Винниченка. Здійснено аналіз естетичної концепції особистості та з'ясовано специфіку поетики конфлікту у п'єсах Г.Гауптмана "Перед сходом сонця", "Самотні", "Колега Крамптон", "Боброва шуба", "Затоплений дзвін", "Міхаель Крамер" у співвідношенні з творчістю українських драматургів І.Франка, Л.Українки, В.Винниченка.

  Скачати повний текст

Проаналізовано ранню прозу одного з найбільш яскравих представників літератури "срібного віку - Андрія Бєлого (Б.Н.Бугаєва). Його чотири симфонії розглянуто в контексті естетичних пошуків романтизму та символізму. На підставі аналізу художнього світу творів А.Бєлого визначено головні характерні риси нового жанру - літературної симфонії. Детально розглянуто походження даного жанру, а також принципи музичної та сюжетно-композиційної будови симфоній. Запропоновано опис системи символів у творах А.Бєлого. Симфонії розглянуто як цілісний простір індивідуального авторського міфу. Встановлено ознаки, які дозволяють кваліфікувати їх як цикл.

  Скачати повний текст

Вивчено роль і функції пейзажних мотивів та образів у художній системі російського символізму. За результатами системно-цілісного аналізу простежено образно-мотивну структуру (систему пейзажних образів-концептів) пейзажної лірики в творчій спадщині видатних представників двох поколінь російського символізму на межі ХІХ - ХХ ст. - К.Бальмонта та О.Блока - як в окремих творах і циклах, так і в аспекті ідейно-художньої еволюції творчості обох поетів. Специфічні особливості поетики та своєрідність творчого методу К.Бальмонта та О.Блока-пейзажистів розглянуто в тісному взаємозв'язку з новаторськими пошуками в інших видах мистецтва "срібного віку" російської культури, зокрема, кінематографії.

  Скачати повний текст

Проаналізовано поетичний доробок письменника української діаспори Василя Барки 1940 - 1970-х рр. Досліджено формування сучасного критичного осмислення його поезії, що полягає у відмові від неокласичних традицій розуміння структури художнього твору. Розглянуто питання про співвідношення зовнішньої та внутрішньої форми творів поета, вивчено естетичну природу та визначено параметри його поетичного мислення, простежено зв'язок поезії Барки з національними філософсько-світоглядними традиціями символізму, літературними традиціями бароко. Досліджено систему символів другої частини ліричного збірника "Океан". Проаналізовано естетичні функції лексичних новотворів поета, базуючись на естетичному та компаративному методах. До наукового обігу залучено недруковані архівні матеріали поета, зокрема, листи, есеїстика, виступи, нотатки.

  Скачати повний текст

Проведено філософське дослідження проблеми міфологічного символізму в культуротворчому процесі. Виділено два основних типи міфологічного символізму: дорефлексивний і рефлексивний. Проаналізовані смислоутворююча і структуруюча функції міфологічного символізму з урахуванням специфіки різних його типів. Стверджується, що такий з точки зору позитивізму недолік міфологічного символізму, як багатомірність і суперечність, здатний обернутися перевагою в процесі смислоутворення. Переживаючи неодноразову інтерпретацію в соціокультурному контексті, міфологічний символізм виходить за межі даного соціокультурного порядку в акті трансцендування. Без цього є неможливою культуротворчість.

  Скачати повний текст

За методологією дискурс-аналізу досліджено процес формування сценічної культури в Україні в останній третині XIX ст. і на початку XX ст. як вияв дискурсивної практики стилю реалізму. Виявлено художню специфіку українського інваріанту "великого" стилю реалізму у зіставленні з його інонаціональними варіантами, сформульовано європейський і український порядки реалістичного дискурсу. Зазначено, що дискурсивна практика українського реалізму визначається у драматургічній і сценічній площинах, що дозволяє повною мірою окреслити феномен вітчизняної "нової" драми та сформованого на її основі "нового" (режисерського) театру. Визначено феноменологічні особливості українського драматургічного та сценічного стильових інваріантів натуралізму, неореалізму, неоромантизму, символізму, які корелюють з ідейно-естетичним комплексом драматичного доробку І. Франка, Лесі Українки та В. Винниченка та коригуються шляхом аналізу його сценічного відображення у 1890 - 1910-х рр.

  Скачати повний текст