Вперше у вітчизняній політичній науці проведено теоретичний аналіз інституціоналізації громадянського суспільства як чинника формування демократичної політичної стабільності у сучасній Україні. Охарактеризовано основні етапи розвитку теорії громадянського суспільства щодо його здатності реалізувати стабілізаційний потенціал демократичних цінностей (холістський, теологічний, ліберальний, статистський і сучасний інтегративний). Між даними етапами встановлено хронологічний зв'язок у визначенні стабілізаційного потенціалу інституціоналізації громадянського суспільства. Вперше на підставі аналізу концептуально-категоріальних засад політичної стабільності демократичних систем сформульовано визначення демократичної політичної стабільності як стану політичної системи, що досягається та утримується шляхом засвоєння демократичних цінностей у суспільному житті та партнерською співпрацею держави зі структурами громадянського суспільства та забезпечує своєчасне реагування системи на внутрішні та зовнішні загрози демократичному розвитку. На підставі вивчення досвіду розвинених західних держав уточнено принципи реалізації демократичної участі громадян, основними з яких є правове забезпечення громадянської участі, синергія та взаємодопомога, публічність, переконання та загальне узгодження. Визначено структурно-інституціональні складові стабілізаційного потенціалу громадянського суспільства. Зроблено висновок, що найбільшим потенціалом характеризуються громадські організації, які надають можливість громадянам та іншим суб'єктам громадянського сектору висловлювати свої вимоги та впливати на державну політику. Розроблено інституціональну рівневу модель партнерської взаємодії інститутів держави та структур громадянського суспільства. Визначено основні рівні цієї моделі (громадський, на якому відбувається первинна самоорганізація й артикуляція інтересів суспільства; регіональний, який характеризується агрегацією вимог суспільства та закріпленням їх у програмах регіонального розвитку та державний рівень, який включає співпрацю державних і громадських інститутів з метою реалізації виробленого політичного курсу. За допомогою даної моделі розкрито ієрархію комунікаційних зв'язків і форми співпраці суб'єктів держави та громадянського суспільства. Визначено основні сфери удосконалення впливу громадянського суспільства на формування демократичної політичної стабільності у сучасній Україні, показано пріоритетне значення політико-правової й інституціональної сфери. З'ясовано, що у політико-правовій сфері формулюються напрямки державної політики, які закріплюються у нормах національного законодавства, в інституціональній - відбувається адаптація й усталення демократичних засад шляхом забезпечення ефективного функціонування інститутів демократичної політичної системи.

  Скачати повний текст

Досліджено процес громадянської самоорганізації в Україні та визначено можливості його впливу на стабільність політичної системи. Проаналізовано основні теоретико-методологічні здобутки теорії громадянського суспільства та концепції "соціального капіталу". Визначено сутність поняття, умови та складові стабільності політичної системи. Виявлено фактори, які впливають на розвиток громадянської самоорганізації в Україні, проведено оцінювання її сучасного стану, висвітлено перспективи та можливі напрями розвитку.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено встановленню динаміки переходу від коливних до хаотизованих станів біполярної стаціонарної і нестаціонарної системи носіїв у напівпровіднику в умовах дрейфової нестійкості. Виявлено і описано нові типи дивних атракторів в стаціонарній та нестаціонарній напівпровідникових системах з двома типами носіїв. Встановлено, що при наявності ефекту Гана системі електронів в h-GaAs властива властива переміжність хаотичних та впорядкованих станів. Запропоновано новий експрес-метод трасирування траекторій для дослідження топології фазових портретів і їх еволюції, який характеризується наочністю та простотою алгоритмічної реалізації, що обумовлює високу швидкість розрахунків, а також створено програмне забезпечення для комплексного дослідження процесів самоорганізації в складних динамічних системах.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано концептуальний фон тематизації європейської раціональності, розроблено типологію основних підходів до її осмислення, виявлено соціокультурні детермінанти становлення. Проаналізовано культурно-історичні форми буття (ейдетичну, теологічну, гносеологічну, технократичну). Відзначено, що європейська раціональність, є складною, динамічною системою, її розглянуто як дворівневу модель. Зауважено, що організація, самоорганізація та еволюція цієї моделі визначається двома групами чинників: внутрішніми (генетично обумовленими) та зовнішніми (впливом середовища). Зазначено, що зміни в соціальній сфері нові ціннісні орієнтири, норми та правила мають своїм безпосереднім наслідком відповідні трансформації, що обумовлюють конкретно-історичне розуміння раціональності та особливості її суспільного функціонування у даний історичний період.

  Скачати повний текст

Доведено провідну роль самоврядного процесу в демократизації сучасного українського суспільства. Проаналізовано самоврядний процес за критеріями, що використовуються у політичній теорій для дослідження політичних процесів (сфери функціонування, кола учасників, форм їх функціонування та взаємодій). Висвітлено потенціал і статус учасників самоврядного процесу - анатомічних та інституціоналізованих, серед яких найбільш впливовими є територіальна громада як самостійний учасник і органи самоврядування як спеціальна, створена громадою, система органів політичного управління. Розглянуто місцеве самоврядування як сферу функціонування самоорганізаційних і самоврядних, політичних за змістом процесів. Це дозволило визначити різницю між термінами "самоорганізація" та "самоврядування", виявити залежність між ними та визнати їх як основу демократизації політичної системи влади та всього сучасного українського суспільства.

  Скачати повний текст

У дисертації обґрунтовано науково-теоретичні підходи до розробки практичних рекомендацій щодо вдосконалення взаємодії органів публічного управління з громадськістю, що дозволило визначити його основні завдання, принципи, функції, методи і форми. Уточнено сутність, складові та зміст механізмів взаємодії органів публічного управління з громадськістю.З’ясовано, що суб'єктами публічного управління слід вважати представників державних організацій і систему органів, які визначають їх структуру, представницькі органи влади і населення, окремі групи населення і окремих особистостей. Запропоновано додати до суб'єктів державного та місцевого рівнів інститути громадянського суспільства.На основі отриманих в результаті аналізу даних нами було запропоновано напрями удосконалення інформаційно-комунікаційного механізму. Основною даного механізму є вироблення пропозицій щодо оптимізації кожного з елементів запропонованої нами моделі комунікації. Так вступаючи у взаємодію, суб’єкти мають бути інформаційно доступні один для одного; повідомлення «від влади до населення» потрібно формувати з урахуванням наявного рейтингу інформаційних переваг населення та інформаційної індукції повідомлення; включення до процесу вироблення пропозицій щодо розвитку інфраструктури комунікаційного взаємодії представників громадських рад при органах публічного.Використовуючи системний підхід, виділено тенденції змін у взаємодії органів публічного управління та громадськості, обумовлених процесами цифровізації: подальша цифровізація всіх сторін діяльності держави, включаючи і реалізацію нею владних повноважень, що веде до формування цифрової держави; деконцентрація державної влади у зв'язку з розвитком мережевого співтовариства; самоорганізація і самоврядування в мережі «Інтернет»; різноманіття відносин влади в мережі; поширення державної влади на відносини в мережі; поява і розвиток цифрових прав як основа взаємодій держави, громадянського суспільства і громадян у віртуальній реальності, а також обмежень для неправових дій в мережі з боку державної влади; зміна методів реалізації владних повноважень державою в цифрову епоху; забезпечення безпеки в мережі як одна з функцій держави та її подальший розвиток; захист державного суверенітету в цифровій реальності; програмування і репрограмування мережі комунікацій в цифровій реальності як прояв влади в мережі.Запропоновано концептуальну модель взаємодії органів публічного управління з громадськістю. Концептуальна модель взаємодії органів публічного управління з громадськістю включає в себе: суб'єкти та об’єкти взаємодії (залежить від ініціатора); принципи; мету, завдання, умови; форми; механізми (інформаційно-комунікативний, партисипативний, краудсорсинг та механізм громадського контролю); результати взаємодії. При організації процесу взаємодії для прийняття управлінських рішень суб’єктами взаємодії відповідно до їх актуальних завдань можуть бути органи публічного управління або громадськість.^UThe dissertation substantiates scientific and theoretical approaches to the development of practical recommendations for improving the interaction of Public Administration bodies with the public, which made it possible to determine its main tasks, principles, functions, methods and forms. The essence, components and content of mechanisms of interaction of Public Administration bodies with the public are clarified.It is found out that the subjects of Public Administration should be considered representatives of state organizations and the system of bodies that determine their structure, representative bodies of government and the population, individual groups of the population and individuals. It is proposed to add civil society institutions to the subjects of the state and local levels.Based on the data obtained as a result of the analysis, we proposed ways to improve the information and communication mechanism. The main thing of this mechanism is to develop proposals for optimizing each of the elements of our proposed communication model. Thus, when entering into interaction, subjects should be informatively accessible to each other; the message "from the authorities to the population" should be formed taking into account the existing rating of information preferences of the population and information induction of the message; inclusion in the process of developing proposals for the development of communication infrastructure of representatives of public councils under public administration bodies.Using a systematic approach, the trends of changes in the interaction of Public Administration bodies and the public caused by the processes of digitalization are highlighted: further digitalization of all aspects of the state's activities, including the exercise of its power, leading to the formation of a digital State; deconcentration of state power in connection with the development of the network community; self-organization and self-government in the "Internet" Network; the diversity of power relations in the network; the extension of state power to relations in the network; the emergence and development of digital rights as the basis for interaction between the state, civil society and citizens in virtual reality, as well as restrictions for illegal actions in the network by the state authorities; changing the methods of exercising power by the state in the digital age; ensuring security in the network as one of the functions of the state and its further development; protecting state sovereignty in digital reality; programming and reprogramming the communication network in digital reality as a manifestation of power in the network.A conceptual model of interaction between public administration bodies and the public is proposed. The conceptual model of interaction of Public Administration bodies with the public includes: subjects and objects of interaction (depends on the initiator actor); principles; goals, tasks, conditions; forms; mechanisms (information and communication, participatory, crowdsourcing and public control mechanism); results of interaction. When organizing the interaction process for making managerial decisions, the actors of the interaction in accordance with their actual tasks can be public administration bodies or the public.

Одним з найбільш актуальних і перспективних напрямків наукових досліджень в цьому розумінні є моделювання біологічних процесів і систем. Технології майбутнього, такі як ройові роботизовані механізми, системи штучного інтелекту, розумний дім чи місто демонструють характер біоподібності у своїй поведінці, тобто відмову від одного керуючого центру і самоорганізацію компонентів системи. На відміну від прикладів моделювання фізичних явищ, механізми багатьох біопроцесів наразі мало вивчені. До таких питань, зокрема, належать: процеси самоорганізації та еволюції живої матерії; механізми синергетичної співпраці в колоніях одноклітинних організмів та їх організація у форми багатоклітинних систем, що супроводжуються диференціацією клітин; самоорганізація різних сигнальних потоків у нейронні підсистеми організмів тощо. Враховуючи важливість подібних досліджень, актуальним питанням постає вивчення механізмів динаміки біоподібних структур, тобто аналогів біосистем (тканин, органів, клітин та організмів в цілому), що створені штучно (змодельовані у програмному комплексі чи роботизовані механізми). Такі системи можна назвати розподіленими, маючи на увазі те, що на відміну від переважної більшості сучасної обчислювальної техніки, розробленої людиною, вони не мають будь-якого центрального керуючого елемента, який би був відповідальний за прийняття всіх рішень. Розподілений характер механізмів самоорганізації робить їх особливо стійкими до різних збоїв і втручань зовнішніх чинників, оскільки не маючи уразливої керівної ланки, не так просто зазнати пошкоджень, які б призводили до краху всієї системи самоорганізації в цілому. Основою комп'ютерного моделювання будь-яких процесів чи систем є математичні моделі, які описують ці об'єкти. Дисертаційна робота присвячена дослідженню та розвитку засад математичного і комп'ютерного моделювання динаміки елементарних багатоклітинних організмів, та розробці на основі отриманих результатів системи комп'ютерного моделювання з використанням методу рухомих клітинних автоматів.Метою дисертаційної роботи є створення імітаційних моделей та розробка на їх основі програмного забезпечення для моделювання динаміки елементарних багатоклітинних біоподібних організмів методом рухомих клітинних автоматів.Отримано наступні наукові результати:- модифіковано метод пошуку найближчих сусідів у випадку рівномірного та нерівномірного розподілу рухомих клітинних автоматів на клітинно-автоматному полі;- вперше розроблено асинхронну клітинно-автоматну модель біоподібної структури, що імітує роботу клітинного двигуна, і дозволяє досліджувати залежність її динаміки від теплових коливань окремих елементів;- вперше запропоновано клітинно-автоматну модель варіабельної черв'якоподібної локомоції та встановлено правила клітинно-автоматної взаємодії, які дозволяють спостерігати різну динаміку штучного організму;- вперше побудовано клітинно-автоматну модель амебоподібного організму, знайдено правила міжклітинної взаємодії на основі цитоскелетних перетворень, які призводять до амебоподібної локомоції;- вперше методом асинхронних рухомих клітинних автоматів розроблено імітаційну модель процесів саморегенерації та самореплікації двовимірних та тривимірних біоподібних структур.В рамках даного дисертаційного дослідження здійснено моделювання різних біоподібних структур та процесів, що подаються як набір пов'язаних між собою за допомогою схеми сусідства автоматів, а сам процес імітації відбувається за допомогою функцій взаємодії. Отримані моделі допомогли встановити основні функції взаємодії, а також їх параметри, які потрібно налаштовувати для кожного окремого випадку. Завдяки отриманим результатам, розроблено універсальну CAD-систему, яка дозволяє моделювати біоподібні структури, явища, процеси інтуїтивно зрозумілим чином без спеціальної підготовки та знання основ програмування.^UOne of the most relevant and promising areas of research in this sense is the simulation of biological processes and systems. Technologies of the future, such as swarm robotic mechanisms, artificial intelligence systems, a smart home or city, demonstrate the nature of bio similarity in their behavior, that means the abandonment of a single control center and the self-organization of system components. Unlike examples of physical phenomena simulations, the mechanisms of many bioprocesses are currently poorly understood. Such issues include, in particular: the processes of self-organization and evolution of living matter; mechanisms of synergetic cooperation in colonies of unicellular organisms and their organization in the form of multicellular systems accompanied by cell differentiation; self-organization of different signal flows in neural subsystems of organisms, etc.Given the importance of such research, a topical issue is the study of the mechanisms of dynamics of bio-like structures i.e., analogues of biosystems (tissues, organs, cells and organisms in general), created artificially (simulated in software or robotic mechanisms). Such systems can be called distributed, given that, unlike the vast majority of modern computer technology developed by man, they do not have any central control element that would be responsible for making all decisions. The distributed nature of self-organization mechanisms makes them particularly resistant to various failures and interventions of external factors, because without a vulnerable control element, it is not easy to suffer damage that would lead to the collapse of the whole system of self-organization as a whole.The basis of computer modeling of any process or system is mathematical models that describe these objects. The thesis is devoted to the research and development of the principles of mathematical and computer simulation of the dynamics of elementary multicellular organisms, and the development the computer modeling system using the movable cellular automata method on the basis of the obtained results.The aim of the thesis is to create simulation models and develop on their basis software for simulation the dynamics of elementary multicellular biosimilar organisms by the method of movable cellular automata.The following scientific results were obtained:- modified the method of finding the nearest neighbors in the case of uniform and uneven distribution of movable cellular automata in the cellular-automatic field;- for the first time an asynchronous cellular-automata model of biosimilar structure was developed, which simulates the operation of a cellular motor and allows to study the dependence of its dynamics on thermal oscillations of individual elements;- for the first time a cellular-automata model of variable worm-like locomotion was proposed and the rules of cellular-automata interaction were established, which allow to observe different dynamics of an artificial organism;- for the first time a cellular-automata model of an amoeba-like organism was built, the rules of intercellular interaction based on cytoskeletal transformations that lead to amoeba-like locomotion were found;- for the first time by the method of asynchronous movable cellular automata the simulation model of processes of self-regeneration and self-replication of two-dimensional and three-dimensional biosimilar structures was developed.In the framework of this dissertation research, various biosimilar structures and processes are modeled, which are presented as a set of interconnected automata using the neighborhood scheme, and the simulation process itself takes place using interaction functions. The obtained models helped to establish the main functions of interaction, as well as their parameters that need to be configured for each case. Thanks to the obtained results, a universal CAD-system was developed, which allows to model biosimilar structures, phenomena, processes in an intuitive way without special training and knowledge of the basics of programming.

У дисертаційній роботі обґрунтований новий підхід до дослідження ОСББ, пов'язаний з аналізом системно-муніципальної природи даного інституту,дослідженням ОСББ як механізму безпосереднього здійснення населенням функцій місцевого самоврядування. На основі комплексного аналізу питань, які вирішуються ОСББ у сфері ЖКГ доведено, що ОСББ є частиною системи місцевого самоврядування відносно яких повинен застосовуватися інструментарій публічного управління та адміністрування. Через застосування багатофакторного підходу визначені основні механізми функціонування ОСББ в Україні, що забезпечило формування оптимальної організаційної моделі обслуговування житла на основі самоорганізації його власників. Із застосуванням системної методології визначені механізми, інструменти та форми взаємовідносин поміж ОСББ та іншими суб'єктами системи місцевого самоврядування.У роботі з'ясовані змістовні характеристики ОСББ та інші форми обслуговування житла на основі самоорганізації мешканців, а також здійснена загальна характеристика державної житлової, комунальної політики та змісту проведення реформи ЖКГ. Поглиблене розуміння статусу ОСН у порівнянні з ОСББ з метою унеможливлення змішування двох інституцій. Надана характеристика організаційних механізмів самоорганізації жителів у сфері ЖГХ, у тому числі ЖБК, громадських інспекторів у сфері благоустрою тощо. Дослідження параметрів оптимальної моделі обслуговування житлового фонду на основі ОСББ, дозволило визначити конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства та відповідних механізмів управління.Ключові слова: державна житлово-комунальна політика, житлово-комунальне господарство, об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, самоорганізація жителів, місцеве самоврядування, органи самоорганізації населення.^UIn the thesis it is established that the system of local self-government is a set ofinteracting and interrelated parts, subsystems, elements that form a single integral social formation, which has special system integrative qualities and self-control. The components of the system of local self-government include: elements, ties, relationships, structure. The solution of issues of local importance connects all elements of local self-government into a single whole. It has been established that housing and communal services, the proper maintenance of houses and adjoining territory, provision of basic services for electricity, water, heating and wastewater are of local importance (as an ontological basis for the functioning of local self-government in Ukraine). Analysis of the functions of the condominium associations has shown that the solution of a number of issues of local importance is of their responsibility. As a result, the condominiumssolve some of the issues of local importance, and are included into the system of public authority through the institution of local self-government as a part of it.It is revealed that public authority is a form of embodiment, implementation and protection of the interests of a particular social community. The social structure of society is hierarchical and has the communities of national, regional, and local levels. It implies the necessity of forming (at the specified levels) an appropriate structure of public governance. It is proved that within the condominium (as multi-apartment building) a community of co-owners and co-residents is formed that has its own social identity, its own common interests, it forms common entities, develops various mechanisms of self-organization, etc. Under the conditions of the development of the public governance system the necessity to form a system of domination at the level of the multi-apartment building, one of the forms of which is a condominium.It is determined that the mechanism of the condominium functioning is based: on the combination of elements of direct and representative democracy; on the distribution of power, which is characteristic of any mechanism of public administration. General meetings and polls of residents are a factor in the development of direct democracy in the activity of condominiums, which is more intensive in this institute than in higher levels of governance (local government, public administration). The meeting of representatives is a manifestation of the representative form of democracy at the level of condominiums. The executive mechanism of the condominium is embodied, first by the board and chairman of the board, and, second by the control board and the audit committee. The common interests of several condominiums can be solved through the associations of condominiums. The institutional model of condominiums, mechanisms and tools of this model functioning, in addition, allow characterizing it as a public model by its nature.The analysis made it possible to conclude that in the institutional mechanism of the functioning of condominiums there is a large number of forms and directions of cooperation between local governments with condominiums, which are divided into economic and noneconomic ones. The economic forms are in the financial support of the condominium associations by local self-government bodies in the capital repair of multi-apartment buildings, the provision of tax privileges and subsidies, and the involvement of condominiums in various types of financial contests. Non-economic forms include the provision of organizational, methodological, and consultative assistance to condominium associations on the part of local self-government bodies, personnel training of condominiums, delegation of powers to condominiums, involvement of condominiums' representatives into decision-making processes of local self-government bodies, etc.Кey words: housing and communal policy, housing and communal services, association of co-owners of condominiums, self-organization of inhabitants, local self-government, boards of self-organization of population.

Проаналізовано індивідуальні авторські стратегії художнього переорієнтування, доведено, що їх показові риси набувають значення універсальності. Зазначено, що творчіть письменників розглянуто в контексті синергетики. Використано формулу коливального контуру, що прочитується як "порушення рівноваги - хаос - самоорганізація - відкриття (нової системи)", проаналізовано етапні фактори перетворень, позначені поняттями "біфуркація", "флуктуація", "атракція". Доведено, що незважаючи на різновекторність пошуків А. Чехова, І. Буніна, О. Купріна, у цілому їх творчість являє собою єдину систему відображення доби художньо-естетичного переорієнтування. Висвітлено дисипативний контур нестійкої свідомості, тяжіння до синтезу старого з новим, переваги експериментів, органічних для формування нової картини світу.

  Скачати повний текст

Запропоновано керовані статичні та динамічні лазерні солітони (з вільною фазою), реалізовані за умов інжекції некогерентних імпульсів світла у квазі-самозображувальний резонатор лазера з насичуваним поглиначем. Знайдено умови існування конкуруючих лазерних солітонів. Експериментально реалізовано самопідтримні резонаторні гексагони та періодичні смужки, а також яскраві/темні солітони з фіксованою фазою в оптично керованих пасивних (нижче порога лазерної генерації) напівпровідникових мікрорезонаторах у разі збудження в області екситонного резонансу. За умов інжекції в широко-апертурний лазер когерентного пучка з періодичною модуляцією знака оптичного поля експериментально показано перетворення топологічної структури лазерного випромінювання, а саме: від структури оптичних вихорів до структури оптичних доменних стінок. Продемонстровано перехід від когерентних періодичних структур (амплітудних гексагонів та періодичних фазових доменних стінок) до некогерентних щільно упакованих кластерів амплітудних і фазових резонаторних солітонів. Експериментально показано існування керованих оптичних доменних стінок (ізольованих і зв'язаних) та кільцевих фазових солітонів у вироджених і невироджених чотирихвильових генераторах світла. Знайдено умови збільшення (зменшення) довжини оптичної доменної стінки та формування лабіринтно-подібних доменних структур (одновимірних доменних стінок). На підставі прецизійних вимірів установлено квадратичний закон масштабування періоду спонтанно сформованої самопідтримної пер-одичної структури залежно від частотної відстройки нелінійного резонатора. Показано, що селекція періоду цієї структури визначається умовою резонансу для нахилених (відносно оптичної осі резонатора) хвиль. Для одновимірних фазових доменних стінок спостережено оптичний нерівноважний перехід Айсінга - Блоха, за якого статичні Айсінгові доменні стінки перетворюються на динамічні Блохові доменні стінки. Установлено, що швидкість Блохової доменної стінки обернено-пропорційна градієнту фази. Запропоновано та реалізовано метод когерентної модуляційно-поляризаційної спектроскопії для вимірювання реальної й уявної частин комплексних компонент тензора нелінійності. Знайдено новий ефективний процес голографічного запису, що базується на зворотному світло-індукованому зростанні трансляційної й орієнтаційної рухливості пурпурових мембран.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему комбінованого впливу магнітних полів і електрохімічних перетворень на структуру та фізичні властивості твердих тіл за умов просторової самоорганізації. Розвинуто теоретичну модель, яка встановлює взаємозалежність розподілу швидкостей електроліту з розподілом електричного потенціалу та густини струму у твердотільному провідному циліндрі за умов одночасного впливу магнітного поля і електрохімічних перетворень. За цих умов шляхом спостереження вихрової структури електроліту виявлено утворення саморганізованих просторово квазіперіодичних розподілів електричного поля та густини струму у провідному твердому тілі та встановлено їх характеристики. Експериментально виявлено та досліджено утворення самоорганізованої квазіперіодичної мікромасштабної структури феромагнітних зразків за їх корозії у розчині азотної кислоти у магнітному полі. Нові точні 3D розв'язки рівнянь Ландау - Ліфшиця описують нескінченну кількість різних станів намагніченості циліндричного феромагнетика за фіксованих межових умов. Виявлені нові процеси самоорганізації у твердому тілі можуть бути використані для виготовлення феромагнітних матриць градієнтних магнітних фільтрів, а також для інтенсифікації процесу біосорбції іонів важких металів.

  Скачати повний текст

Запропоновано нову асоціативну модель для широкого класу задач скорельованої перколяції на гратках вузлів і зв'язків. Для розробки цієї моделі проаналізовано режими росту кластерів і досліджено поведінку порогу перколяції. Розвинено граткову модель скорельованих водневозв'язаних систем і досліджено залежність середнього розміру дірок від параметру асоціативності f. Показано, що низька розчинність великих вуглеводневих молекул у водневозв'язаних структурованих рідинах (таких як вода) може бути наслідком сильної скорельованості між молекулами розчинника. Вивчено особливості електричного руйнування для граткових резисторних моделей з відновлювальними базисними елементами. Виявлено, що для таких систем характерні періодичні процеси руйнування - відновлення. Проведено порівняльний аналіз кінетики руйнування для моделей перколяційного пробою типу провідник - надпровідник (ПН) і провідник - діелектрик (ПД). Встановлено, що за умов динамічного руйнування для цих моделей спостерігається просторова самоорганізація систем. З метою пояснення аномалій тиксотропно-реопексичного переходу концентрованих колоїдних дисперсій запропоновано комбінований варіант моделі ПД - ПН. Здійснено порівняння числових досліджень з експериментальними реологічними даними, отриманими для тиксотропних водних суспензій каолінової глини.

  Скачати повний текст

Висвітлено проблеми самоорганізації історичного процесу в методологічному аспекті нових наукових синергетичних досягнень. Відзначено, що генезис ідеї самоорганізації історичного процесу має певну традицію в історії класичної та посткласичної філософії. Розкрито вихідні основи соціальної системної організації. Описано специфіку детермінації та самодетермінації соціальних систем. Викладено положення самоорганізації та автономії соціальних новоутворень в процесі їх історичного розвитку. Проаналізовано розподіл за функціональними ознаками зовнішніх та внутрішніх системоутворюючих факторів історії, встановлення їх логічного розшарування. Визначено нові специфічні шляхи розв'язання міжсистемних соціальних конфліктів на базі використання діалогових систем як факторів самоорганізації історії, головні фактори самоорганізації сучасного українського суспільства, принципи перебудови соціальних систем та методи їх реалізації, а також їх зв'язок з прогнозуванням саморозвитку історичних систем державнолокального та цивілізаційноглобального рівнів. Розкрито механізм самоорганізації історичного процесу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто основні фізичні властивості складних гетерогенних систем, сформованих на базі рідких кристалів. Визначено ієрархію структур та рівноважну конфігурацію поля директора в тонких вільнопідвішених плівках нематичного рідкого кристалу. Запропоновано альтернативний механізм лазерного захоплення колоїдних частинок у рідкому кристалі, в якому показник заломлення колоїдних частинок менший, ніж показники заломлення рідкого кристалу. Визначено основні характеристики оптичної пастки та механізми взаємодії колоїдної частинки з викривленим полем нематичного директора. Розкрито природу взаємодії між колоїдними частинками на поверхні рідкого кристалу. Виявлено нову колоїдну взаємодію, що базується на зв'язку між пружністю та поверхневими властивостями рідкого кристалу. Розглянуто багаточастинкову взаємодію колоїдних частинок та умови формування надмолекулярних кристалічних структур на поверхні нематичного рідкого кристалу. Розроблено надтонкі ліотропні хромонічні рідкокристалічні поляризатори та визначено їх матеріальні параметри. Обгрунтовано нову концепцію агрегації барвників у рідкому кристалі та їх взаємодії з електромагнітним полем світлової хвилі.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано витоки знань про самість у соціальній філософії, аналітичній психології, релігії, які трактують умови трансформації духовної, креативної людини у соціальному просторі. Досліджено процес внутрішньої інтеграції самості, який для людини є способом виходу з кризової ситуації суспільства перехідного типу. Проаналізовано проблемний стан свідомості людини за умов симулятивної реальності. Виділено синтетичні типи особистості, підпорядковані маніпулятивним технологіям. Акцентовано увагу на концепції самоактуалізації людини. Проаналізовано поняття "самість" і стратегію самоорганізації. Виявлено онтологічний статус особистості. Завдяки цьому сформовано новий термін "онтологічна самість". Зауважено, що парадигма самоорганізації є моделлю не пасивної адаптації, активного створення індивідуального модусу буття у соціальному просторі, що притаманно соціально успішній і водночас духовній людині, орієнтованій на вищі буттєві цінності.

  Скачати повний текст

На основі звернення до індивіда як частинки-подоби цілого в системі соціум - індивід наведено механізм самоорганізації соціальної системи як взаємодію цілого з його елементами, коли ціле здатне передавати активно-діяльні властивості, застосовувані його елементами (індивідами) у миследіяльній активності. Доведено, що результати цієї життєдіяльної активності викликають, у свою чергу, зміни в організації цілого, і така взаємодія триває циклічно як нове перетворення елементів, здатних до подальшої динамічної активності. Висвітлено розуміння соціальної реальності, яке у контексті системно-синергетичної моделі постає як таке, що встановлюється, і виявляє свою здатність до самопородження й самоподоби. Уточнено уявлення про комплексне функціонування складних систем, найважливішою характеристикою яких виступає їх цілісність. Обгрунтовано можливість експоляції знання з природничих наук на гуманітарні.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розкрито та теоретично обгрунтовано процес трансформації як вид самоорганізації соціуму, який проявляється інституціонально-економічною кризою за умов більшою мірою нерівноважного стану економіки у контексті розвитку соціально-економічної системи. Сформульовано концепцію та побудовано модель самоорганізації та розвитку даної системи, за якою розвиток розглянуто як процес підвищення її стійкості до впливу зовнішнього середовища завдяки збільшенню кількості організації системи шляхом нагромадження економічної ефективності. Таке нагромадження відбувається на базі самоорганізації як формування та реалізації оптимальної макроекономічної політики, де інституціональним механізмом є політична система, яка генерує та вводить до економічної системи нову управлінську інформацію у формі макроекономічної політики. Формування ефективної політичної системи у вигляді парламентської республіки з двопартійною системою, виборами на партійній основі та легітимною опозицією є необхідною інституціональною умовою стратегії економічного зростання та сталого розвитку України.

  Скачати повний текст