Досліджено спосіб автоматизації контролю координат та геометричних параметрів рядка рослин просапних культур (цукрових буряків, кукурудзи та соняшнику) в стадії міжрядної обробки плантацій. Для контролю різних видів рослин у різних стадіях розвитку запропоновано і досліджено систему, в якій для одержання первинної інформації використано високочастотний ємнісний перетворювач з регулюванням геометричних параметрів зони контролю за допомогою додаткових рухомих екранувальних електродів. Теоретично обгунтовано геометричні параметри зони контролю в залежності від характеристик рядка рослин та головні елементи принципової схеми перетворювача, які дозволяють уникнути впливу зміни розмірів чутливих елементів первинного перетворювача на корисний сигнал. Експериментальні дослідження, методи розрахунку та практичне використання в складі системи НИВА-23 підтвердили перспективи використання перетворювача в системі точного землеробства за механічного обробітку проміжків між рослинами в рядках та більш точної орієнтації робочих органів відносно вісі рядка рослин з метою зменшення захисної зони, що призводить до зменшення використання гербіцидів.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано основні етапи дослідження даної теми, рівень її наукової розробки з використаннням великого комплексу історіографічних джерел. Проведено аналіз сучасної української історичної літератури з питань земельні реформи й їх наслідків, аграрної політики держави, господарювання та підприємництва селян за нових, ринкових умов, селянської кооперації, еволюції землеволодіння та землекористування, селянських рухів та ін. Вивчено питання соціальної історії селянства: його ментальність, соціальну поведінку, світобачення й уявлення. Показано перехід від описової історії побуту до аналітичного вивчення психологічних, демографічних і культурних сюжетів. Висвітлено сутність інституціоналізації та проаналізовано діяльність Інституту історії України НАНУ, Наукового товариства істориків-аграрників і Науково-дослідного інституту селянства в Черкасах, інших осередків.

  Скачати повний текст

Визначено основні завдання, характер та особливості реалізації воєнно-економічної політики гітлерівської окупаційної адміністрації у аграрному секторі економіки рейхскомісаріату "Україна". Проаналізовано динаміку розвитку та методи втілення заходів "реформування" системи господарювання на селі. Проведено детальне дослідження поглядів нацистського керівництва щодо ставлення до українського селянства та з'ясовано вплив даного чинника на вибір методів та способів реалізації аграрної політики. Переглянуто характер психологічного впливу та матеріального заохочення селян, встановлено його ефективність у контексті економічної політики Німеччини. У науковий обіг введено невідомі раніше факти щодо вилучення матеріальних і використання людських ресурсів сільського господарства рейсхкомісаріату "Україна" в економічних інтересах Німеччини. Показано зміни у ставленні українського селянства до системи "нового порядку" протягом усього періоду окупації. Виправлено наявні неточності та помилки в історіографічній літературі щодо окремих аспектів аграрної політики третього рейху на українських землях.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного аналізу історичних матеріалів та літературних джерел визначено основні етапи, методи та засоби здійснення колективізації сільського господарства на західних землях України в 1944 - 1964 рр. Досліджено особливості реалізації кадрової політики в аграрном секторі економіки та особливості його ідеологічного забезпечення. Проаналізовано специфіку структурної перебудови господарського механізму в регіоні та визначено ефективність його функціонування. Охарактеризовано соціально-побутові умови в сільській місцевості в даний історичний період. Досліджено вплив суспільно-політичних і соціально-економічних чинників на реалізацію державної аграрної політики, зокрема таких факторів, як революційні перетворення в традиційно усталеній системі господарювання в регіоні та збройне протистояння підпілля ОУН, УПА й органів партійно-радянської влади.

  Скачати повний текст

На підставі вивчення джерел і літератури проаналізовано аграрну політику російського царату на Правобережній Україні у 1793 - 1861 рр. Відзначено, що після приєднання краю царський уряд ужив заходів щодо збільшення у регіоні російського землеволодіння. З цією метою значні земельні площі були передані наближеним до царського двору російським чиновникам. Основними шляхами зменшення шляхетського землеволодіння у краї у даний період були секвестр, конфіскація та викуп землі казною. Аграрна політика царату щодо католицької, уніатської та православної церков на Правобережжі полягала у зменшенні католицького, ліквідації уніатського та збільшенні православного землеволодіння та землекористування. Політика російського уряду щодо селянського землекористування на Правобережній Україні у зазначений період мала, як правило, протекціоністський характер. Царат намагався використати становище селян у боротьбі проти польських поміщиків. З цією метою у 1848 р. у краї проводилась інвентарна реформа. Однак вона не здійснила значного полегшення стану селян та не зумовила суттєвих змін у селянському землекористуванні.

  Скачати повний текст

На підставі архівних матеріалів, переважно неопублікованих, проаналізовано складові аграрної політики уряду Павла Скоропадського. Визначено пріоритети організаційних заходів у ході регулювання землекористування та продовольчого ринку. Показано спроби уряду реформувати відносини власності на землю та причини їх неефективності. Окреслено зовнішні та внутрішні чинники, які впливали на аграрну політику Української Держави 1918 р.

  Скачати повний текст

У дисертації досліджено історію Волині кінця XVIII-першої половини XIX ст., поширення російського господарювання в краї, еволюція основних галузей сільського господарства, форми землекористування та землеволодіння, промисли та зародження товарно-грошових відносин, становище селянства.

  Скачати повний текст

Досліджено зміни в аграрних відносинах в Криму під час першого та другого встановлення радянської влади (січень - червень 1919 року), земельні відносини на завершальному етапі громадянської війни. Проаналізовано аграрні відносини у Кримській АРСР 1920 - 1926 рр., проведення аграрних перетворень на засадах радянського аграрного законодавства, міжселищне закріплення земель за користувачами, внутрішнє землевпорядкування, вплив аграрних відносин на селянське господарство і сільськогосподарське виробництво. Вивчено основні форми землекористування - общинне, ділянково-черезсмужне, колективне, землі безпосереднього державного володіння, радгоспне та допоміжні форми землекористування - в процесі оренди землі, переселення та розселення, спецпризначення та спецвикористання.

  Скачати повний текст

Розроблено напрями інтенсифікації польового кормовиробництва на засадах ефективного використання зрошуваних земель, створення однорічних агроценозів та підвищення їх продуктивності у проміжних посівах за умов застосування комплексу агротехнологічних заходів з метою збільшення виробництва кормів, покращення їх якості та раціонального використання біокліматичного потенціалу й вегетаційного періоду у степовій зоні України. Установлено закономірності росту й розвитку кормових культур, особливості формування адаптованих до умов зрошення агроценозів та продуктивності посівів і якості корму залежно від технологічних прийомів, зокрема, добору видового складу з використанням високопродуктивних сортів і гібридів, оптимізації строків та способів сівби, норм висіву компонентів у сумішках, рівня мінерального живлення та вологозабезпечення. Розроблено моделі взаємозв'язку продуктивності посівів кормових культур та їх сумішок з високобілковими компонентами за умов конвеєрного виробництва кормів на зрошуваних землях.

  Скачати повний текст

Впроваджено способи основного та передпосівного обробітку грунту автоморфних і гідроморфних грунтів, систему внесення мінеральних добрив під час вирощування льону-довгунцю. Досліджено вплив довготривалого безполицевого основного та комбінованого передпосівного обробітку грунту, строків і доз внесення мінеральних добрив на водно-фізичні властивості грунту, родючість, забур'яненість посівів, добову періодичність росту, фотосинтетичний потенціал і вуглеводний обмін льону-довгунцю.

  Скачати повний текст

Досліджено агробіологічні основи формування врожаю озимої пшениці за умов західного Лісостепу України, розроблено ресурсоощадну технологію її вирощування, що забезпечує 60 - 80 ц/га зерна високої якості. Встановлено кращі попередники, особливості обробітку грунту, придатність сортів для ресурсоощадної технології, оптимальні норми мінеральних добрив, строки і норми внесення азоту, спосіб сівби, площу живлення рослин, глибину загортання насіння, строки і норми висіву та внесення туру. Виявлено оптимальні параметри та закономірність формування елементів структури врожаю озимої пшениці під впливом агротехнічних заходів (польової схожості, перезимівлі, загального виживання, густоти рослин і продуктивного стеблостою, коефіцієнта кущіння, довжини колоса, числа колосків і зерен у колосі, маси зерна з колоса), встановлено взаємозв'язок між ними та шляхи регулювання їх параметрів за допомогою розробленої технології. Досліджено вплив агрозаходів на урожайність, якість зерна, елементи структури врожаю. Наведено порівняльну характеристику інтенсивної та ресурсоощадної технологій, економічну й енергетичну оцінку окремих агрозаходів і ресурсоощадної технології.

  Скачати повний текст

За агроекологічних умов Полісся вдосконалено основні елементи технологій вирощування багаторічних трав і льону-довгунцю, зважаючи на їх екологізацію та зниження витрат енергоресурсів. Доведено, що застосування альтернативних систем удобрення та способів мінімалізованого обробітку грунту позитивно впливає на вирішення екологічних проблем - збереження та підвищення родючості сірих опідзолених грунтів, зростання біоенергетичного коефіцієнта посіву в польовій сівозміні, зниження антропогенного навантаження на агроекосистему. Досліджено вплив застосування безполицевого обробітку й альтернативних традиційних систем удобрення на агрофізичні властивості сірих опідзолених грунтів. Визначено вплив вищезазначених елементів систем землеробства на забруднення грунту важкими металами, надходження їх у продукцію рослиництва. Розраховано коефіцієнти переходу важких металів у зерно озимої пшениці.

  Скачати повний текст

Наведено комплексну оцінку агроекологічного стану земель сільськогосподарського призначення й обгрунтовано систему ефективних заходів щодо його покращання на прикладі Київської області. Наукове дослідження проведено на базі використання фондових і статистичних матеріалів. Комплексну оцінку здійснено шляхом інтегрування ряду показників, що прямо або опосередковано характеризують агроекологічний стан земель сільськогосподарського призначення та до яких належать: еколого-агрохімічний стан ріллі, ступінь порушення рівноваги у співвідношенні угідь в агроландшафтах, територіальне поширення та інтенсивність прояву грунтових деградаційних процесів. За показниками структури агроландшафтів визначено їх екологічний стан і стійскість до деградації. Наведено бальну оцінку еколого-агрохімічного стану орних земель і деградованості грунтового покриву. Визначено ступінь порушення екологічної рівноваги у біотичному кругообігу речовин. За комплексом показників проведено агроекологічну оцінку земель сільськогосподарського призначення. На базі одержаних результатів здійснено прогнозування їх агроекологічного стану за різних систем землекористування й обгрунтовано основні природоохоронні заходи.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Для умов сухого Степу Укаїни запропоновано шляхи оптимізації едафічних характеристик техноземів. Удосконалено технологію рекультиваційних робіт, а саме: на технічному етапі цілеспрямовано запропоновано формувати ущільнений прошарок на глибині 80 - 90 см, який виконує роль водоупору та сприяє акумуляції продуктивної вологи у коренезміщувальному шарі. За умов формування техноземів рекомендовано вносити органічні добрива за норми 100 т/га на глибині 70 - 80 см. Завдяки кращому зволоженню глибоких шарів поживні речовини з органічних добрив більш повною мірою засвоюються рослинами. Установлено, що едафічні системи, сформовані з техногенних сумішок різноякісних потенційно родючих порід, характеризуються більшим екологічним різноманіттям властивостей і режимів, що сприяє кращій реалізації потенціалу біогеоценозів. Досліджено продуктивність основних сільськогосподарських культур сухого Степу залежно від конструкції технозему та рівня удобрення. Якість продукції, вирощеної на рекультивованих землях, відповідає встановленим вимогам за вмістом важких металів і технологічними показниками.

  Скачати повний текст

Оцінено еволюційні зміни агроекологічного стану та продуктивності грунтів північно-західного регіону України залежно від інтенсифікації землеробства. Запропоновано нові методичні підходи до здійснення агроекологічного моніторингу. За результатами стаціонарних польових дослідів установлено вплив тривалого застосування добрив і вапнування в сівозмінах на динаміку їх продуктивності, гумусовий стан, поживний режим, біологічні та фізико-хімічні показники дерново-підзолистого та темно-сірого опідзоленого грунтів. Проведено порівняльну оцінку різних варіантів органічних систем удобрення в сівозміні за поєднання з інтегрованим захистом рослин і без нього. З'ясовано, що лише органічна система удобрення з внесенням на 1 га сівозмінної площі 14 т гною та соломи дозволяє підтримувати бездефіцитний баланс гумусу й елементів живлення в грунті. Органічна система удобрення на основі сидератів і побічної рослинницької продукції не забезпечує відновлення родючості грунтів. Науково обгрунтовано нові, диференційовані за видами органічних і нормами мінеральних добрив системи удобрення, установлено їх вплив на родючість темно-сірого опідзоленого грунту, врожайність культур сівозміни та якість вирощеної продукції. Установлено кількісні та якісні параметри деградаційних змін агрохімічного стану грунту за тривалого використання без добрив і визначено ефективність комплексу заходів з відновлення їх родючості.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексне оцінювання агроекологічного стану грунтового покриву області за показниками екологічної стійкості, рівня родючості та санітарно-гігієнічного стану, яка дозволяє стверджувати, що орні землі відповідають категорії обмежено придатних із коливанням інтегрованого показника в таких межах: у поліських районах - 0,47 - 0,60, лісостепових - 0,40 - 0,52, та узагальнено результати наукової роботи Рівненського центру "Облдержродючість" за 1965 - 2010 рр. щодо динаміки агро- та фізико-хімічних показників грунтів. Установлено динаміку показників агрох- та фізико-хімічних властивостей грунтового покриву області, яка відзначається трьома періодами: зростання - упродовж 1965 - 1990 рр.; стабілізації - 1991 - 1995 рр.; зниження - 1996 - 2010 рр., та ефективність місцевих вапнякових матеріалів як засобу покращання агроекологічного стану фунтового покриву. Одержано трендові моделі щодо балансу макроелементів, динаміки агрохімічних, фізико-хімічних показників протягом 1965 - 2010 рр. Вдосконалено методику моніторингу афоекологічного стану грунтового покриву, яка дозволяє використовувати GPS-прилади для відбору грунтових зразків у визначених місцях у ході обстеження за черговими турами.

  Скачати повний текст

Вперше у короткоротаційних сівозмінах проведено комплексне екологічне оцінювання впливу тривалого застосування органічних (гній, солома, сидерат) і мінеральних добрив та їх поєднань на агроекосистему ясно-сірого лісового грунту за умов Полісся України. Встановлено зв'язок оптимальних параметів і нормативних показників агрофізичних, фітосанітарних і біотичних властивостей ясно-сірого лісового грунту Полісся з системою традиційного та "біологічного" ведення землеробства. Для Полісся України визначено поширення в орному шарі дощових черв'яків як одного з показників біологічної активності грунту за комплексного використання мінімалізованого обробітку грунту та "біологічного" ведення землеробства. Встановлено підвищення окупності одиниці мінеральних добрив за умов максимального залучення в біологічний кругообіг біогенних елементів побічної продукції рослин.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив сільськогосподарського використання на трансформацію органогенних грунтів, їх родючість, здатність накопичувати важкі метали та радіонукліди, екологічне становище, а також вплив структури посівних площ з різним поєднанням лучного та польового періодів і системи мінерального удобрення на продуктивність сівозмін, урожай, а також його якість. Встановлено, що для підтримки на осушуваних торфовищах позитивного балансу органічної маси, збільшення термінів його спрацювання та уповільнення вимивання поживних речовин у грунті води з одночасним забезпеченням високої продуктивності агроценозу необхідно запроваджувати травопільні сівозміни з однією просапною культурою та лучним періодом не менше 5 - 6 років. Водночас належить вносити фосфорно-калійні добрива під однорічні культури та багаторічні трави першого-другого років вирощування, а починаючи з третього, - повне мінеральне добриво у дозах, розрахованих на заплановану врожайність.

  Скачати повний текст

Ідентифіковано типи нових сортів тритікале та жита вітчизняної та закордонної селекції за рівнем адаптації до несприятливих факторів середовища, розроблено на даній основі економічно вигідні та екологічно безпечні технології вирощування. Визначено фізіолого-онтогенетичні особливості формування і реалізації потенціалу продуктивності та якісних показників продукції сортів жита та тритікале залежно від екологічних і технологічних факторів. Досліджено особливості впливу основних елементів технологій вирощування: системи удобрення, системи захисту посівів від шкідливих організмів, фізіологічно активних речовин як засобу захисту рослин від біотичних стресових факторів середовища, вплив їх на рівень структурно-функціональної організації агрофітоценозів сортів озимих культур та їх продуктивність за умов вирощування на зерно та на корм у зеленому конвеєрі.

  Скачати повний текст