Дисертація присвячена аналізові особливостей творчої рецепції П. Кулішем набутків англійського письменства як цілісного процесу. Увага зосереджена на таких формах засвоєння іншомовної літератури, як переклад, критична інтерпретація, мистецьке використання образів, тем, мотивів. Встановлено художнє, пізнавальне та історичне значення діяльності Куліша як критика та популяризатора англійської літератури в Україні.

  Скачати повний текст

Досліджено літературу українського середньовіччя як феномен нового типу вербальної комунікації з певними культурними кодами. Цей тип комунікації інтерпретовано в контексті християнської культури та її діалогу з фольклорною традицією. Християнську аскезу розглянуто як модель дискурсу, взаємопов'язану з прагматикою літературного тексту та комунікативним середовищем. Проаналізовано трансляцію в східнослов'янську цивілізацію духовного досвіду христянського досвіду християнського Сходу та перебіг формування нової культурної традиції, що є суттєвим чинником національного літературного процесу наступних епох. Визначено специфіку використання аскетичних мотивів у сюжетиці літописних, житійних, проповідницьких творів. Дискурсивну стратегію аскетичної літератури визначено як подолання влади слова над автором.

  Скачати повний текст

Уперше сформульовано цілісне універсальне поняття жанру балади поза залежністю від аспектів часу та простору. Визначено іманентні ознаки жанрової характеристики західноєвропейської вокальної романтичної балади у порівнянні з народною. Основними параметрами дослідження балад є побудова та розвиток сюжету, концепція часу та простору, характеристика образної сфери, форми, ладу, мелосу, гармонії та фактури. Проведено комплексний аналіз зразків фольклорних балад в аспекті музикознавства та літературознавства. Розглянуто особливості модифікації психології людської поведінки за умов формування баладних образів залежно від культурно-історичної епохи та у разі порівняння з сучасними соціально-моральними й етичними нормами. Висвітлено основні тенденції розвитку та модифікації жанру балади у XX ст. Обговорено основні жанрові прикмети, що характеризують баладу поза стилем та часом.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано роль і місце біблійної герменевтики в українській бароковій прозі. Доведено, що українська література XVII - XVIII ст. мала релігійний характер, стиль художніх творів був обумовлений метафізичною та власне богословською проблематикою та християнською обрядовістю. Показано, що в літературі українського бароково та усієї Європи від часу Тридентського собору набула поширення чотирисенсова біблійна герменевтика, суть якої полягає у розрізненні буквального, відкритого, зрозумілого сенсу Святого Письма, й "темного", закритого, таємного. Прикладом застосування чотирисенсової біблейної герменевтики є творчість Іоаникія Галятовського. Трактати та діалоги Григорія Сковороди розглянуто в аспекті всезагальної алегорези. Схильність до буквального сенсу та заперечення сенсу алегоричного відображено в прозі Феофана Прокоповича.

  Скачати повний текст

Досліджено роман "Доктор Фаустус" Т. Манна та виявлено в ньому риси біографічного міфу епохи, а також шляхи його становлення й функціонування у культуротворчих процесах романтичної та постромантичної епох. Установлено вирішальний вплив біографічного міфу "епохи занепаду" на задум та творчий метод, використаний у "Докторі Фаустусі" Т. Манна. Розкрито роль музичних символів у побудові вигаданої біографії героя роману. Доведено узагальнююче й синтезуюче значення відібраних письменником деталей біографії його героя на підставі її реконструкції та зіставлення з історичним контекстом. Визначено універсальні риси міфу Леверкюна. Доведено зв'язок ідей та образів роману з творчістю композиторів - сучасників письменника та вплив "Доктора Фаустуса" на наступне мистецьке покоління.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему виконавського дискурсу барокової клавірної музики на прикладі інтерпретації творів Й. С. Баха. У контексті дихотомії "минуле - сучасне" простежено трансформацію виконавських підходів до клавірної творчості композитора. Визначено художньо-інтерпретаційний дискурс глобалізованого та глокалізованого простору, проаналізовано особливості класико-романтичного, автентичного підходів і модернізованих форм виконання бахівскої клавірної музики. Розглянуто функції виконавця, особливості нотного тексту та різні варіанти вибору інструменту в добу Бароко. Досліджено різноманітні редакції та фортепіанні транскрипції, охарактеризовано інтерпретаторські засади провідних виконавців бахівської клавірної музики, простежено вплив глобалізації та глокалізації на трактування клавірних творів Й. С. Баха у Львівській фортепіанній школі. Акцентовано на множинності інтерпретаторських версій у вирішенні даної проблеми.

  Скачати повний текст

Створено "стильовий портрет" В. Горовиця-виконавця. Індивідуальний виконавський стиль піаніста розглянуто як втілення традицій романтичного виконавства. На прикладі творчості музиканта апробовано методику складання генеалогічного древа музично-виконавського стилю. "Звуковий образ" фортепіано розглянуто як суттєвий параметр індивідуальності творчості музиканта-виконавця. Досліджено еволюцію виконавського стилю В. Горовиця та запропоновано її періодизацію. Створена модель індивідуального виконавського стилю музиканта, що розуміється як система об'єктивно сформованих принципів його творчості, дозволила охарактеризувати такі "показники" стилю, як характеристичні особливості його артистичної особистості, "звуковий образ" фортепіано, що розглянутий як складова "інтонаційної моделі" виконавського стилю, музичний твір у виконавській концепції В. Горовиця.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості збереження структури романтичних образів через використання структурного та контекстуального аналізу. Виявлено засади адекватного перекладу романтичного образу. Особливу увагу приділено специфіці інтерпретації образотворення англійських і американських романтичних течій. Встановлено, що збереження багатогранного романтичного образу можливе за умови відтворення його багатозначності, емоційності, метафоричності, символіки, звукопису. Дослідження текстів свідчить, що перекладачі виокремлюють смислове ядро образу оригіналу, частково змінюючи його семантику, враховують приналежність до різних романтичних течій, увиразнюючи відповідну домінанту образотворення. На інтерпретацію впливає й індивідуальність перекладача. У поетів-романтиків спостерігається значний вплив власного письменства. Послідовники неокласичної школи чітко дотримуються структурної специфіки образотворення оригіналів, а сучасні перекладачі більшою мірою тяжіють до експериментів зі структурою текстів.

  Скачати повний текст

Вперше в українському літературознавстві систематизовано та зіставлено рецепцію та інтерпретацію традиційного образу Гамлета та досліджено явище гамлетизму в його різноманітних символічних аплікаціях в українській, російській та англійській літературах першої половини XX ст. Проведено порівняльне вивчення національних типів гамлетизму даного періоду з урахуванням специфіки історичного розвитку літератури різних країн європейського регіону. Вперше здійснено узагальнюючу інтерпретацію образу Гамлета та явища гамлетизму у наукових працях Л.Виготського та З.Фройда, присвячених дослідженню літературознавчої проблематики.

  Скачати повний текст

Вперше в українському літературознавстві здійснено огляд основних теоретико-літературних аспектів гендерного дискурсу (культурно-екзистенціального, психоаналітичного, семіотичного). З'ясовано, що література non-fiction є різновидом письменства на межі художності та документальності, розуміння якого залежить від компетенції реципієнта. Запропоновано класифікацію художньої літератури як такої, що відтворює історичну та автобіографічну правду, та літератури non-fiction, спрямованої на читача. На матеріалі щоденників і псевдощоденників встановлено ознаки, що мають змогу розрізняти художні тексти та тексти літератури non-fiction. Виокремлено функції щоденника стосовно автора (самопізнання, самовираження, самоспогладання, самоувічнення, фіксаційна, розважальна, компенсаторна, літературно-творча) та щодо умовного адресата (пізнавальна, дешифрувальна, естетична, ігрова, катарсична). Осмислено гендерну ідентичність суб'єкта як складову частину психологічної та мовної індивідуальності автора щоденника. На основі конкретних текстів літератури non-fiction досліджено особливості проявлення queer-суб'єктивності, а також фемінної та маскулінної суб'єктивностей. З'ясовано гендерні сереотипи та їх роль у гендерній самоідентифікації письменників, репрезентованій у щоденниках.

  Скачати повний текст

Розглянуто романтичну та постмодерністську моделі реалізації дзеркальної гри культурними набутками. Розкрито сутність феномену гри в межах романтичної та постмодерністської традиції. Проаналізовано організацію та втілення дзеркальної гри набутками культури у романах М.Шеллі "Франкенштейн" та П.Зюскінда "Парфуми". Висвітлено особливості романтизму та постмодернізму, що утворюють певний сценарій гри і систему ролей. Досліджено дзеркально-ігрову діяльність учасників гри, яка у романтизмі та постмодернізмі пов'язана зі зміною структури особистості, індивідуалізацією механізмів, що кодують інформацію. Визначено відмінності дзеркальних механізмів у ігрових моделях літератури романтизму і постмодернізму. Доведено здатність постмодерністського дзеркала конструювати структуру на ігровому просторі роману "Парфуми", у якому створюється різнорівнева фікція та надається головна роль читачу.

  Скачати повний текст

Проаналізовано романтичну картину світу та питання міфопоетики у ранній творчості Гоголя. Розвинуто новий напрямок літературознавчого дослідження міфу, заснований на синтезі методів символічної, архетипічної та традиціоналістської концепцій міфологізму в контексті постмодерної парадигми. Встановлено, що мономіфом гоголівської творчості є мотив перетворювання людської істоти, пов'язаний з універсальним міфом про спокуту. Висвітлено трансформацію міфологічного комплексу Царя та царської влади у співвіднесеності з символічними елементами моделі світу України у контексті мономіфу Гоголя. Повісті "Вечера на хуторе близ Диканьки" та "Миргород" трактовано як тексти, що мають статус романтичного за походженням етнокультурного (національного) міфу в його естетичному, художньому аспекті. Запропоновано конструктивні методи аналізу міфоцентричних творів, реконструкції їх праформ. Досліджено динаміку транскультурних елементів міфу як особливої форми міжлітературної спільності. Розглянуто ідеологічні механізми міфологізації. Розроблено концепцію міфологізації у літературі епохи романтизму, в матеріалах за курсом російської літератури ХІХ ст.

  Скачати повний текст

Проаналізовано романи провідних французьких письменників сучасності. Визначено параметри дискурсу пам'яті в аспекті конструювання суб'єктом (героєм-оповідачем) самоідентичності. Досліджено дієгезу пам'яті сучасної псевдоавтобіографії, яка віддзеркалює просвітницькі та романтичні зразки. Висвітлено особливості часової організації дієгези пам'яті на основі дисперсії, що реалізується у переплетенні різних часових пластів. Визначено специфіку сучасного французького роману, розкрито тему пам'яті у контексті конструювання індивідом самоідентичності.

  Скачати повний текст

Досліджено дискурс козацтва в поезії маловідомих представників "української школи" польського романтизму, яка є інтегральною складовою культурної парадигми українсько-польського пограниччя. "Українську школу" розглянуто у взаємозв'зку з літературою, історією, фольклором українського народу. Відзначено, що ідейно-естетичним центром творів поетів цієї школи є образ козака, надзвичайно популярний і поширений у польській літературі першої половини XIX ст. внаслідок екстраполяції європейських романтичних тенденцій звернення до історизму та фольклоризму. Розглянуто численні втілення образу козака у поетичних творах польських романтиків "української школи" у порівняльно-типологічному аспекті. З'ясовано, що топіка козацтва акумулює усе різноманіття топічних парадигм (свободи, кохання, поразки, помсти, смерті) і характеризується амбівалентністю зображення. Вивчено ментальні уявлення поетів даної школи про козацтво. Етнічні стереотипи (козака-українця, поляка, татарина, єврея), що мають місце в поезії "української школи", висвітлено у взаємному контексті та на підставі опозиції "свій" - "чужий". Встановлено, що особливої важливості у літературі пограниччя набуває категорія "іншого".

  Скачати повний текст

Проаналізовано стан дослідженості проблеми формування особистості дитини періоду друга половина XIX - початок XX ст. Розкрито суть поняття "дитяча література", наявна у сучасній педагогічній і літературознавчій термінології. Досліджено теоретичні питання розвитку дитячої літератури у вітчизняній педагогіці зазначеного періоду, розкрито її специфіку та функції. Визначено роль дитячої періодики у становленні та розвитку літератури для дітей. Показано її специфіку та розглянуто функції. Розкрито роль дитячої періодики у становленні та розвитку літератури для дітей. Виокремлено вимоги до художніх текстів книг для позакласного читання та навчальної літератури. Узагальнено досвід використання дитячої літератури як засобу формування особистості дитини у шкільній практиці другої половини XIX - початку XX ст, способи її опрацювання. Визначено напрями освітньо-просвітницької роботи в діяльності прогресивно налаштованої педагогічної громадськості з питань популяризації дитячої літератури. Виявлено особливості методико-педагогічної роботи з питань організації дитячого читання та формування читацької культури школярів. Висвітлено перспективи за сучасних умов досвіду стосовно впливу дитячої літератури на формування підростаючих поколінь. Виявлено прогностичні тенденції використання дитячої літератури як засобу формування особистості дитини у загальноосвітніх закладах сьогодення України.

  Скачати повний текст

Створено теорію міфологеми як одиниці міфа, універсального поняття, завдяки якому є можливим виявлення взаємодії між мистецтвами, філософією, науками. Запропоновано визначення міфологеми. Розроблено типологію, структуру, історичну класифікацію цього елемента символічної структури. На підставі дослідення нової міфології як філософського вчення про мистецтво майбутнього розглянуто специфіку функціонування міфологем у художньому творі. Установлено парадигматичну роль нової міфології у формуванні ідеалів романтичного мистецтва. Проведено енциклопедичний аналіз з метою усвідомлення суті вченого стилю у музичних взірцях нової міфології. Досліджено музичний романтичний твір як "новий міф", енциклопедію-хаос у фрагментарній формі арабески, що базується на методах математики (комбінування), фізики (експериментування), хімії (змішування).

  Скачати повний текст

Досліджено походження та функціонування діалогу у філософських і літературних концепціях від античності до модернізму та з'ясовано значення діалогічної природи мовлення як засобу спілкування в контексті драматичного діалогу. На підставі дослідження особливостей рецепції Лесею Українкою європейської літературної традиції виявлено форми міжлітературної взаємодії: через перекладацьку діяльність, літературно-критичні праці та художню творчість. Доведено, що знайомство з європейською літературою відгукнулося багатьма інспіраціями у творчості Лесі Українки (В. Шекспір, Дж. Байрон, М. Метерлінк, Г. Гауптман). Дослідження драматичних творів показало, що письменниця створила кілька типів драм, у яких реалізовано провідні художні тенденції літератури кінця XIX - початку XX століть (неоромантизм, символізм, неокласицизм). Враховуючи синтез філософської традиції діалогу, концепцій "драми ідей" та "драми для читання" в драматургії Лесі Українки, твори письменниці визначені як драма-діалог.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми осмислення драматургії М.І.Цвєтаєвої на сучасному етапі. Висвітлено підсумки та напрямки вивчення творчості поетеси, а також основні підходи та методи дослідження ліричної драми. Досліджено біографічні засади циклу, ідею героїчного театру і "романтизм" М.І.Цвєтаєвої. Проведено аналіз циклу "Романтика" і традицій російської поетичної драми. Метафізику любові та творчості подано як внутрішній сюжет "Романтики", а Диптих про Казанову ("Пригода", "Фенікс") - як ліричну серцеву шкалу. Романтичні п'єси М.І.Цвєтаєвої розглянуто на тлі ліричних циклів 1910-х рр. і "класичних" драм 1924 - 1928 рр. Досліджено відображення колізій "Романтики" у пізній прозі поетеси (на прикладі "Повісті про Сонечку)."

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему функціонування хору як суттєвої складової оперної вистави у контексті його драматургічного призначення в жанрових різновидах опер В.Губаренка, зокрема героїко-романтичній музичній драмі "Загибель ескадри", лірико-психологічній опері "Пам'ятай мене", опері-балеті "Вій" та опері-ораторії "Згадайте, братія моя". Надано загальну характеристику оперної творчості В.Губаренка в історичному, жанровому та структурно-драматургічному аспектах і висвітлено особливості відображення основних тенденцій розвитку музично-театрального мистецтва України 1960 - 1990 рр. у творах митця. Здійснено комплексний музикознавчий аналіз у контексті специфіки використання хору як драматургічної одиниці в оперних творах В.Губаренка й обгрунтовано його провідне значення у сценічних постановках композитора. Наведено характеристику, визначено зміст і представлено реєстр основних хорових сцен. Запропоновано нову класифікацію хорових сцен на підставі оцінки її шести головних функцій (фонової, колористичної, репрезентативної, внутрішньо-емоційної, дійової, динамічної) та десяти допоміжних (репрезентативно-колористичної, динамічно-колористичної, дійово-динамічної, емоційно-дійової, статистичної, ілюстративної, ілюстративно-колористичної, фоново-репрезентативної, емоційно-колористичної, репрезентативно-динамічної). На підставі запропонованої класифікації визначено концептуальні функції хору у жанровій системі представлених опер В.Губаренка й обгрунтовано вплив жанрово-інтонаційної моделі на характер використання хорових сцен (кількісну та якісну залежність функцій хору від провідної образно-змістовної сфери). На підставі результатів наукового дослідження доведено ключову константу творчого методу В.Губаренка про залежність функціонального навантаження хору від жанрової специфіки твору.

  Скачати повний текст

Досліджено етапи розвитку готичної поетики в англійській літературі до 1847 року включно - часу появи роману Емілії Бронте "Буреверхи", монографічний аналіз якого виконано у цьому історичному контексті. Роман трактовано як найвище досягенння "нової готики" та твір світового резонансу, на шляху до якого була підготовча стадія в кристалізації готичного роману як жанрового різновиду, фаза виникнення комплексу архетипних атрибутів у першотворі цього типу, апробація їх, етапи готичних романів "приємного страху" та готико-романтичної френезії, а також "нової готики" раннього вікторіанського періоду, зокрема, у творчості окультистів. Осмислено сутність поняття "нова готика" та теорія синтезу різних художніх напрямів, стилів і форм. Виведено також теоретичну модель готичного роману.

  Скачати повний текст